Екс-керівник юридичного відділу  комунального підприємства «Фармація» Владислав Панфілов, обвинувачений у справі щодо нападу на журналістів «Закритої зони», визнаний винним у перешкоджанні законній професійній діяльності журналістів та умисному вчиненні легких тілесних ушкоджень (частина 1 статті 177 та частина 1 статті 125, Кримінального кодексу України). Таке рішення сьогодні прийняв суддя  Шевченківського районного суду міста Києва Кирило Кормушин.

За словами юриста Інститут медіаправа Ігоря Розкладая, це є друге з відомих йому судових рішень щодо застосування саме 171-ї статті - перешкоджання журналістській діяльності. 

«Зазвичай слідчі перекваліфікують такі позови за іншою статтею - від хуліганства до ушкодження майна», - каже Розкладай.  

Суддя, визначив покарання Владиславу Панфілову - 2 роки  обмеження волі. «Призначити покарання за  частиною 1 статті 125 ККУ 140 годин громадських робіт, за частиною 1 статті 171 ККУ 2 роки обмеження волі. На підставі статті 70 ККУ шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання - 2 роки обмеження волі. На підставі статті 75 ККУ звільнити Панфілова від виконання покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки», - йдеться в рішенні суду. А також Пан Панфілов має публічно вибачитись перед потерпілими.  Щодо цивільних позовів, то суддя  у повному обсязі задовольнив вимоги Олени Бондаренко,  і частково  позов  Сергія Колесникова - на суму 10 тисяч гривень.

Нагадаємо, 25 червня під час зйомки сюжету для програми «Попередження»  біля будівлі  комунального підприємства «Фармація» Владислав Панфілов намагався перешкодити зйомці журналістсці «Закритої зони» Олені Бондаренко та оператору Сергію Колесникову: спершу закривав камеру спиною, а пізніше бризнув в очі операторові сльозогінним газом. Проти Панфілова  було порушено кримінальну справу. Також потерпілі заявили два цивільні позови щодо компенсації моральної шкоди. Зокрема журналіст Олена Бондаренко вимагає відшкодування у розмірі 1 тисячі гривень, а оператор Сергій Колесников - 50 тисяч  гривень.

Під час останнього судового   засідання у цій справі  був продемонстрований відеозапис інциденту зробленого журналістами «Закритої зони», який підтверджував їх слова. Після його перегляду обвинувачений Владислав Панфілов  висловив сумнів щодо справжності запису: «Я не розбираюсь у техніці. Може це нарізана плівка». Але на запитання суду зазначив, що голос на плівці «схожий на мій», а події відбувались саме так. Також пан Панфілов  пояснив мотив своїх дій щодо оператора «Закритої зони»: «Мене схвилювала й обурила інформація, яку я сприйняв як неправдиву, що «Фармація» - це інструмент для заробляння грошей» (фраза, яка звучала у підводці під час запису сюжету - ТК).  

Після закінчення судового слідства розпочались дебати сторін. Прокурор Тарас Юрко просив суд визнати Панфілова винним в умисному перешкоджанні професійній діяльності журналістів та вчинення тілесних ушкоджень оператору «Закритої зони» Сергію Колесникову та призначити штраф у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та умовне позбавлення волі на 1 рік. Олена Бондаренко у своєму виступі зазначила, що на її думку Владислав Панфілов чудово усвідомлював свої дії: «Він є юристом за фахом, і діяв він продумано - приміром, дочекався поки я піду, щоб було менше свідків. Він як юрист мав розуміти, що варто дочекатись міліції, щоб з'ясувати хто правий, а хто винний. Крім того він вихвалявся за вчинені дії».

На думку Олени Бондаренко, вибачення Панфілова були не щирими, і стосувались лише оператора. Її підтримав і Сергій Колесников, який не вірить у каяття підсудного, а бачить в його словах  лише спроби викрутитись. «Закон не передбачає дії, яка підтвердила би щирість чи не щирість каяття, якщо сторона в це не вірить, ми не можемо змусити її це зробити», - зазначив адвокат Панфілова Дмитро Луценко.

Представники журналістів наголошували на неузгодженостях у показах обвинуваченого у міліції, прокуратурі та суді. Адже спочатку пан Панфілов  стверджував, що вирішив не допустити зйомку, що, по суті, є перешкоджанням журналістській діяльності, але разом з тим  спершу заперечував свою провину, наголошуючи на тому, що він ніколи не мав газового балончика і не застосовував його проти громадян. А згодом в інших показах, за словами Ірини Синкевич, представника Сергія Колесникова,  він стверджував, що йому здалось, що «журналісти - це представники передачі, які виманюють у людей гроші, здалося, що вони схожі на членів тоталітарної секти "Свідки сатани", а оператор виконує якийсь сатанинський ритуал з метою зашкодити його здоров'ю». Тим не менш під час судового засідання Панфілов свою вину визнав, і заперечував лише розмір моральної компенсації.

Представник Панфілова Дмитро Луценко не заперечував, що його довіритель вчинив вказаний злочин, однак наголосив на тому, що Панфілов визнав свою провину ще у процесі досудового слідства. Щодо закидів  з приводу змін показів обвинуваченого, на думку  пана Луценка, Панфілов це робив не з метою уникнути покарання: «Це пов'язано з тим, що його допитували в той же день через кілька годин після скоєння ним цього злочину». Також, за його словами, на протиріччя у свідченнях підсудного вплинуло те, що під час допиту в міліції було важко зрозуміти, що від нього хотіли, оскільки спершу справа порушувалась за статтею «хуліганство», але після цього прокуратура змінила обвинувачення і була відкрита нова кримінальна справа.

Також адвокат обвинуваченого вважав  недостатньою доказову базу цієї справи: «Слідів того, що Колесников мав ушкодження саме з газового балончика немає в матеріалах справи. Застосована була якась хімічна речовина. Який газ? Цього немає в матеріалах справи». Здивувало пана Луценка, і те  що на запису після надання медичної допомоги постраждалий «сам ходить і сам розмовляє».

«Якби він відчував фізичний біль чи страждання, тоді чому його не було госпіталізовано?», - сказав адвокат.

Вимоги щодо моральної компенсації  адвокат також вважав неналежно обґрунтованими.

«Ні Бондаренко, ні Колесников в своїх цивільних позовах не виконали вимог цивільного законодавства щодо доведення моральних страждань. Законодавець поняття моральних страждань виписав таким чином, що вони майже не віддільні від матеріальної шкоди. Але  в даному випадку сторонами матеріальна шкода не доводилась, і не заявлялась. Не має розрахунку для підтвердження матеріальної шкоди», - аргументував захисник відповідача.

На завершення засідання підсудний Владислав Панфілов ще раз вибачився перед журналістами і пояснив мотиви своїх дій: « До вчинку мене спонукало те, що я працював на цьому підприємстві, вболівав за нього,  весь час гостро реагував на неправдиві моменти і несправедливості. Це мене не виправдовує, але це той мотив, яким я керувався».

Владислав Панфілов відмовився надавати коментарі ТК і оцінювати рішення суду. Натомість Олена Бондаренко та Сергій Колесников зазначили ТК, що рішенням суду цілком задоволені.

За словами пані Бондаренко, суддя досить лояльно поставився до журналістів і наголосив, що  розуміє небезпеку професії.

«Для нас, і для всіх журналістів, це рішення свідчить про те, що 171 працює, і вона захищає журналістів. Люди, які, не приведи Господи,  перешкоджатимуть журналістам, будуть за це покарані.  Це важливо і для всіх журналістів, і для мене особисто, оскільки я не раз опинялась в таких ситуаціях, й імовірно ще не раз опинятимусь», - сказала Олена Бондаренко.  

Сергій Колесников також задовлений рішенням навіть попри те, що його цивільний позов задоволений не у повному обсязі, а його представник Ірина Сенкевич вважає, що головне, що під час процесу були дотримані всі процесуальні норми.

«Насправді гроші це не найважливіше. Я вважаю, що для Панфілова це достатня кара», - сказав Колесников.

«Детектор медіа»