«Інтер». І знахідки, і втрати
Передмова. Виправлення помилок
Перш, ніж розбирати сюжети, я змушений вибачитися за власну помилку в попередній статті. Про це написав пан Колега в коментарях:
Kollega // 04.10.2009 21:50:30
Игорь, Вы точно что-то путаете. В Вашем обзоре -- "не згадано імен справжніх номінантів (репортера Руслана Ярмолюка й оператора Юрія Романюка)". На "Эмми" подали вовсе не сюжет Ярмолюка. Это была 5-минутная нарезка из ВСЕХ МАТЕРИАЛОВ, который репортеры канала делали во время российско-грузинского конфликта. Как из Осетии, так и из Грузии. Сюжеты Руслана, включения Цаплиенко и Шевченко, сюжеты из Тбилиси и т.д. Т.е. телеакадемики по сути оценивали оперативную работу НОВОСТЕЙ при освещении конфликта. Замечу, что такой же подход предложили и другие номинанты. "Аль-джазира", к примеру, была представлена в той же номинации с той же темой -- война в Осетии. Компания подала 5-минутную НАРЕЗКУ из репортажей ВСЕХ ее 5 корреспондентов, который с разных точек освещали военные действия. Да, от канала получать медали номинантов поехал, в частности, Руслан Ярмолюк, который был на одном из самых горячих участков. Он отработал очень хорошо. Смело, ярко. И это отметили в Нью-Йорке. Но номинантом НА САМОМ ДЕЛЕ стала "українська інформаційна програма". Вы пишете - "Дивний підхід! Ну й крім того, це фактична неточність". При всём уважении, это ВЫ не сочли нужным разобраться детальнее - ЧТО ИМЕННО выставляли на конкурс - ОДИН сюжет Руслана или МАТЕРИАЛ, представляющий работу НОВОСТЕЙ ИНТЕРА.
Щиро вибачаюсь за мою ФАКТИЧНУ помилку! Причина її така: все, що я раніше знав про журналістські номінації «Еммі», завжди стосувалося конкретних репортерських робіт. Значить, моїх знань про цю премію було замало. І я зробив поспішний емоційний висновок. Ще раз вибачаюсь перед «інтерівцями» і читачами моніторингу!
Гадаю, цієї моєї помилки могло б не статися, якби у випусках «Інтера» було повноцінно пояснено те, що Ви пояснили мені в коменті. А це там до ладу не пояснено - ні в підводках, ні в сюжеті (точніше, в жодному з варіантів сюжету).
А от на чому я, як і раніше, наполягаю - в будь-якому разі названі Вами імена репортерів повинні були чітко прозвучати і в підводках, і в сюжетах на цю тему. Тому що в підсумку непересічну роботу, за яку було нагороджено цілу службу, робили конкретні журналісти! І я погарячкував саме тому, що мене оце прикро вразило - замовчування імен головних героїв. Ще раз вибачаюсь!
***
Тепер до сюжетів 22 вересня, яких у випусках новин «Інтера» було 17 (я тут рахую і істотно оновлені версії з різних випусків) з 14 тем. Продуктивність роботи служби доволі висока. Якість сюжетів була різною, були і дуже добротні й цікаві сюжети, були і сюжети «паркетні» або ж переклеєні «шпалерами». Крім того, звітний день засвідчив доволі сильну роботу регіональної мережі служби, не кажучи вже про американське бюро. Розглянемо кожний з сюжетів окремо.
Блок третій. Якість окремих сюжетів
Сюжет «Перший аукціон автівок за несплаченими кредитами»
(репортер - Ольга Чепіль, оператор - Володимир Самченко)
У сюжеті є безумовні позитиви: цікаві синхрони - історії учасників торгів, якісне використання інтершуму, увага деталям, цікавий стендап (за змістом). Загалом картинка і текст за кадром співпадають.
З точки зору повноти розкриття теми після перегляду сюжету залишається декілька запитань. Нам розповіли про учасників торгів, які зрештою так і не придбали собі в цей день авто. Незрозумілим залишилося, по-перше, чи взагалі було продано якісь з автівок, і якщо так, то скільки їх було продано, що це були за авто, за якою ціною їх купили. Останнє ще й потребувало такого бекграунду, як порівняння з ціною на такі ж авто при продажу з рук.
Не зовсім зрозуміло (не пояснено до кінця), хто такий Олег Гудкін, про якого в сюжеті сказано, що саме він є «ініціатором аукціону». Не титровано працівницю аукціону, відтак, коли дивишся сюжет, не відразу ж розумієш, хто саме це говорить (а коли глядачу щось незрозуміло, є ризик, що він втратить думку, або взагалі йому стане нецікаво і він піде з каналу).
В тексті є слова, які нагадують фактичну неточність: «Олена з чоловіком (покупці - прим.авт.) пішли ще до закінчення - стартова ціна на авто виявилася набагато нижче, ніж ринкова». Можливо, малося все ж на увазі, що ціна виявилася вищою?
В тексті є журналістська оцінка: «Перший автоаукціон пройшов без ажіотажу».
По операторській роботі також є декілька зауважень. По-перше, є три непотрібних, нічим не виправданих панорами, деякі з них і змонтовано некоректно (без статичних «точок»). В одному з синхронів (ініціатора аукціону) синхронований скадрований по центру кадру, мікрофон скадровано неправильно - «ріжеться» рука журналістки.
У стендапі вибрано не найкращу композицію (картинка 1). По-перше, за змістом основну увагу варто було звертати на аукціоніста з молотком (адже за останніми словами «ось так, прямо з молотка» було заплановано монтувати крупний план молотка з інтершумом «Продано!»). Натомість журналістка розташована по центру кадру. Фон вийшов не найкращий. Крім того, заважають стовпчики, які «ростуть» з плечей журналістки. З картинки можна припустити, що кращою точкою для стендапу була точка в лівій частині цього кадру, де можна було композиційно розташувати і машину і аукціоніста в лівій частині кадру і уникнути стовпчиків.
Ще одна порада, якщо в ході стендапу журналіст планує щось показувати жестами (як це було в цьому стендапі), краще кадрувати його «американським планом» (трохи вище коліна), тоді не буде «ривків», пов'язаних з тим, що руки в якийсь момент «влітають» до кадру і «вилітають» з нього.
По монтажу чимало склейок СРП+СРП. У двох останніх планах по монтажу є порушення вісі спілкування.
2) Тему в сюжеті повноцінно не розкрито
6) У сюжеті є журналістська оцінка
7) У сюжеті є фактична неточність (?)
11) У сюжеті є не всі необхідні бекграунди
19) У сюжеті не завжди дотримано логіку монтажних фраз
23) У сюжеті є невиправдані панорами
24) Панорами змонтовано некоректно
26) Не всі монтажні склейки в сюжеті є комфортними і грамотними
27) При монтажі порушено вісь спілкування («правило вісімки»)
30) Не в усіх планах сюжету грамотно вибудувано композицію кадру
31) У синхронах мікрофон скадрований неправильно
Підсумок - не дотримано 11 критеріїв з 34-х. |
Сюжет «Реконструкція партизанського містечка на Рівненщині»
(репортер - Інна Білецька, оператор - Микола Василюк)
Позитивні моменти: в сюжеті є жива історія цікавої людини, приділено увагу деталям, в більшій частині сюжету текст «дружить» з картинкою. Тема сфокусована і цілком розкрита. Картинка загалом якісна.
Декілька зауважень. Заявочний план явно не найкращий (з тих, які були в сюжеті)- журналістка спілкується з колишнім партизаном. Є ще кілька зайвих планів з серії «журналіст виконує свою роботу». Слово «кошти» - канцелярське («стоянку реконструювали на кошти місцевої влади»). В сюжеті не чути як слід інтершуму.
В сюжеті не скрізь дотримано комфортності в монтажі. Є склейки СРП+СРП, є невиправдані порушення логіки монтажних фраз (наприклад, КРП+СРП).
9) Є канцеляризми в тексті
16) Текст репортера за кадром не скрізь відповідає картинці
19) У сюжеті не скрізь дотримано логіку монтажних фраз
22) Інтершум є не на всіх планах сюжету
26) Не всі монтажні склейки в сюжеті є комфортними і грамотними
34) Заявочний план чітко не вводить глядача в тему і не привертає його увагу
Підсумок - не дотримано 6 критеріїв з 34-х. |
Сюжет «"Інтер " отримав премію "Еммі"»
(репортер - Дмитро Анопченко, оператор - Микита Ісайко)
Сюжет йшов у 2 варіантах, перший - в ранкових випусках - був коротким репортажем, другий - «повною версією» звіту про подію.
Тему навіть в найповнішому варіанті сюжету розкрито неповноцінно з причин, про які я написав вище: основні герої події - репортери і оператори - не називаються впряму. Так само - в сюжеті бракує повноцінного бекграунду про саму премію.
Фон стендапу (який до того ж є заявочним планом) «не працює», адже незрозуміло, що за ганок за спиною у Анопченка, а пояснення цього в тексті стендапу нема. Та й взагалі, цей варіант фону, певно, не з найкращих, кращі були там, де власне відбувалася подія.
Текст за кадром не завжди відповідає картинці. Монтаж картинки доволі хаотичний, мало повноцінних монтажних фраз, чимало некомфортних склейок: і за крупністю (СРП+СРП, або несподівана поява КРП деталей, не заявлених на попередніх планах), і за динамікою руху (один і той же персонаж в різних позах та антуражі).
Усі інші критерії якості є дотриманими.
2) Тему в сюжеті повноцінно не розкрито
11) У сюжеті нема всіх необхідних бекграундів
15) Фон у стендапі не працює на розкриття теми
16) Текст репортера за кадром не відповідає картинці
19) У сюжеті не завжди дотримано логіку монтажних фраз
26) Не всі монтажні склейки в сюжеті є комфортними і грамотними
34) Заявочний план чітко не вводить глядача в тему і не привертає його увагу
Підсумок - не дотримано 7 критеріїв з 34-х. |
Сюжет «Овочі-гіганти на Луганщині»
(репортер - Руслан Міщенко, оператор - Віталій Ромас)
Сюжет в цілому зроблено якісно і цікаво. Тема сфокусована і цілком розкрита. Журналісти звертали увагу на деталі, всі синхрони в сюжеті є «живими» і цікавими.
Стендап цікавий і якісний, якісно розкадрований - йдеться про кілограмову цибулину в руці у журналіста, і є її крупний план. Єдине - замало «повітря» над головою у журналіста, відтак його обличчя не потрапляє на «точку уваги». Розкадровки в сюжеті зроблено якісно, логіку монтажних фраз дотримано. Інтершум виразний. Місцями є невідповідності тексту з картинкою, наприклад, на словах «Віталій Щербаков працює агрономом уже кілька років...» - ми не бачимо цього Віталія Щербакова.
При запису деяких синхронів репортер стояв задалеко від вісі зйомки, внаслідок чого бачимо синхонованих майже в профіль, а не в ¾ до камери. В деяких синхронах «обрізано» руку журналіста з мікрофоном.
В тексті використано слово «аби» в значенні «щоб».
9) Є мовна помилка.
16) Текст репортера за кадром не завжди відповідає картинці
21) У сюжеті є повтор схожих планів
30) Не у всіх планах сюжету грамотно вибудувано композицію кадру
31) Не у всіх синхронах мікрофон скадрований правильно
Підсумок - не дотримано 5 критеріїв з 34-х. |
Сюжет «Останнє тренування Кличка перед боєм з Арреолою»
(репортер - Максим Драбок, оператор - Віталій Мельник)
Сюжет у різних випусках йде в 2-х різних версіях, і це позитивно, оскільки навіть глядачів, які дивилися обидва випуски, на цьому сюжеті, гадаю, канал не втратив. За загальними оцінками обидва сюжети схожі, відтак, я не буду окремо дублювати оцінки двічі. Оновлення сюжету було зроблено грамотно: Максим Драбок оновив стендап, змінив деякі цікаві деталі, цікаві синхрони, спільними для обох сюжетів були лише ключові факти і думки учасників.
У сюжетах якісно взаємодіють картинка, інтершум і слова репортера. Велика кількість цікавих деталей («закулісних», з тих, про що не знає звичайний глядач). Наприклад, скільки втрачає Віталій Кличко за одне тренування у вазі або скільки йде бинтів на кожну руку за одне тренування тощо. Цікаві і якісні стендапи.
З зауважень. Невеличкої помилки припустилися автори сюжету при зйомці одного з синхронів: Кличко говорить сидячи, а репортер при цьому стоїть, відтак, боксер у синхроні дивиться «в небо». Не зовсім комфортно з точки зору композиції і для сприйняття. Загалом же зйомка в сюжеті якісна, оператору вдалося впіймати чимало цікавих динамічних моментів тренування (зрозуміло, що в цьому випадку є цілком виправданою зйомка з плеча).
По монтажу є декілька некомфортних склейок за фазою руху (Кличко + Кличко в різних позах).
19) У сюжеті не скрізь дотримано логіку монтажних фраз
26) Не всі монтажні склейки в сюжеті є комфортними і грамотними
30) Не у всіх планах сюжету грамотно вибудувано композицію кадру
Підсумок - не дотримано 3 критерія з 34-х. |
2 сюжети про сесію парламенту
Перший репортаж розповідає про події, які відбувалися переважно в першій половині дня. Другий репортаж - у основному випуску - було істотно оновлено і доповнено подіями, про які о 18-й Левицька розповідала у прямому включенні. Відтак, ці два сюжети є відмінними за змістом. При цьому за формою - однакові. Тут працює звичний збитковий шаблон «сюжету про сесію» (власне кажучи, приблизно так можна сформулювати і тему кожного такого сюжету, що цілком можна вважати розфокусом, адже сесія - лише місце обговорення і ухвалення конкретних рішень).
Збитковість форми диктує звичний набір помилок. З чого складається «шаблонний» сюжет про ВР? Кілька синхронів (або це виступ депутата з трибуни, знятий середнім планом з ложі преси, або депутат на фоні кулуарів, часто з оберемком мікрофонів різних телекомпаній у нижній частині кадру) і закадровий текст журналіста, перекритий «шпалерами» - загальними і середніми планами сесійної зали «в процесі роботи». Відтак, є значна кількість планів, які схожі між собою, як близнюки (особливо ж загальні). Подеколи з'являються крупні плани окремих депутатів, які ніяк не пов'язані з текстом журналіста. В кращому разі ще є стендап.
Перший сюжет у випуску о 18.00
(репортери - Валентина Левицька, Анна Панова, оператор - Володимир Самченко)
Зроблено за згаданим шаблоном. До убогості картинки і її невідповідності з текстом за кадром, додаються ще декілька помилок. По-перше, є оцінки: «Пропозиції від коаліціантів - значно скромніші». По-друге, синхрони авторів законопроектів, депутатів Олександра Пеклушенка і Олега Зарубінського містять лише цифровий фактаж, тобто це не думки з приводу певних позицій. «Позиційним» є лише синхрон «регіоналки» Ганни Герман, відтак не можна вважати сюжет як слід збалансованим.
У сюжеті - і в синхронах, і в закадровому тексті - чуємо велику кількість незіставних цифр, які, по-хорошому, потребували б пояснень. Якби єдиною темою сюжету було саме питання підвищення соціальних стандартів, - розкривати її, зрозуміло, належало б набагато повніше і принципово інакше (з думкою звичайних людей, як колективної сторони конфлікту).
1) Тема сюжету не є чітко cфокусованою
2) Тему в сюжеті повноцінно не розкрито
3) Тему сюжету розкрито на «паркеті»
4) Не всі синхрони в сюжеті є зрозумілими і служать розкриттю теми
5) У сюжеті не дотримано досяжний баланс думок
6) У сюжеті є оцінки репортера
11) У сюжеті є не всі необхідні бекграунди
13) У сюжеті нема стендапу
14) Зміст стендапу не розкриває тему
15) Фон стендапу не працює на розкриття теми
16) Текст репортера за кадром не відповідає картинці
18) Основні об'єкти розповіді якісно не розкадровані
19) У сюжеті не дотримано логіку монтажних фраз
21) У сюжеті є повтори схожих планів
23) У сюжеті є нічим не виправдані панорами
24) Панорами змонтовано некоректно
26) Монтажні склейки в сюжеті не є комфортними і грамотними
31) У синхронах мікрофон скадрований неправильно
34) Заявочний план не вводить глядача в тему і не привертає його увагу
Підсумок - не дотримано 19 критеріїв з 34-х. |
Другий сюжет у випуску о 20.00
(репортери - Валентина Левицька, Анна Панова, оператори - Володимир Самченко, Ігор Антонюк)
Цього разу в сюжеті є стендап. Додано розповідь про фінал вечірнього засідання, коли фракція «регіонів» знову заблокувала трибуну.
Поза тим, більшість порушень, як і в першому варіанті сюжету, тут відтворено. Додалися нові журналістські оцінки («Владимир Литвин в сердцах закрыл заседание и ушёл»). Порушення балансу думок стало ще більш відчутним, оскільки додалося ще одне обвинувачення коаліціантів з боку опозиції в тому, що ті спеціально відправили багатьох депутатів у відрядження, а потім ухвалили голосування руками, щоб «завалити» питання підвищення соціальних стандартів (в сюжеті це обвинувачення озвучене в синхроні Віктора Януковича, слова у відповідь нікому не надано).
По картинці додалося невиправданих і некоректно змонтованих панорам, некомфортних склейок (ЗГП+ЗГП, СРП+СРП). Це цілком зрозуміло для збиткового формату «сюжету про сесію», адже закадрового тексту додалося, і його чимось треба було «перекривати». Отже, порушено такі критерії якості.
1) Тема сюжету не є чітко cфокусованою
2) Тему в сюжеті повноцінно не розкрито
3) Тему сюжету розкрито на «паркеті»
4) Не всі синхрони в сюжеті є зрозумілими і служать розкриттю теми
5) У сюжеті не дотримано досяжний баланс думок
6) У сюжеті є журналістські оцінки
11) У сюжеті є не всі необхідні бекграунди
16) Текст репортера за кадром не відповідає картинці
17) Сюжет змонтовано стабільними статичними планами
18) Основні об'єкти розповіді якісно не розкадровані
19) У сюжеті не дотримано логіки монтажних фраз
21) У сюжеті є повтори схожих планів
23) У сюжеті є невиправдані панорами
24) Панорами змонтовано некоректно
26) Монтажні склейки в сюжеті не є комфортними і грамотними
31) У синхронах мікрофон скадрований неправильно
Підсумок - не дотримано 16 критеріїв з 34-х. |
Сюжет «Пожежа на ринку в Дніпропетровську»
(репортер - Наталія Грищенко, оператор - Євген Коденцов)
Загалом репортаж зроблено добре, вся необхідна фактична інформація зібрана репортером, оператору вдалося зібрати промовисту і різноманітну розповідь картинкою. Зокрема, було знайдено можливість зйомки з верхньої точки. Є якісні синхрони постраждалих, лікарів, рятувальників і представника облдержадміністрації. Є стендап. Є інтершум.
Втім, є й деякі незначні помилки. Зокрема, фон стендапу - точно вибрано не найкращим чином (див.картинку 2). Камера стоїть занадто високо, відтак більше половини фону по кадру займає асфальт, основний об'єкт - пожежа - переважно за кадром.
У журналістському тексті є неприродні для розмовної мови протокольні обороти (наприклад, «пожару присвоена наивысшая категория сложности») і «порожні» слова, що нічого не додають до змісту сказаного, а лише ускладнюють сприйняття («На тушение пожара городские власти выделили практически всю имеющуюся технику»).
У деяких планах «завалено» горизонт. Є декілька невиправданих панорам (там де цілком можна було розкадровувати ЗГП+СРП).
По монтажу є некомфортні склейки (ЗГП+ЗГП, СРП+СРП). Закінчених монтажних фраз мало (чи не всі мізансцени і об'єкти було розкадровано, крупних планів мало, чи просто на монтажі ці плани розташовували довільно).
9) Мова репортера не завжди є простою і зрозумілою
16) Текст репортера за кадром не завжди відповідає картинці
18) Основні об'єкти розповіді не завжди розкадровані
19) У сюжеті не дотримано логіку монтажних фраз
23) У сюжеті є невиправдані панорами
26) Не всі монтажні склейки в сюжеті є комфортними і грамотними
29) Не в усіх планах сюжету витримано горизонт
Підсумок - не дотримано 7 критеріїв з 34-х. |
Сюжет «Приватизація Одеського припортового заводу»
(репортер - Ольга Кашпор, оператор - Володимир Дєдов)
Важко оцінювати цей матеріал як повноцінний сюжет. Найскоріше, його збирали з різних шматочків. Відтак, у сюжеті є думки екс-голови Фонду держмайна Валентини Семенюк-Самсоненко (суд задовольнив її позов проти приватизації ОПЗ), думка в.о.голови ФДМУ Дмитра Парфененка і думка прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, які пояснюють різні речі. Перші два синхрона стосуються судової колізії щодо сьогоднішніх дій Фонду з приватизації ОПЗ. Синхрон Тимошенко - каже про доцільність такої приватизації. При цьому Семенюк-Самсоненко по суті звинувачує Тимошенко в грубому перевищенні прем'єрських повноважень, логічно було б почути відповідь прем'єрки саме на це звинувачення. Так само нелогічно виглядає і добірка коментарів «процедурного характеру». Якщо виконувач обов'язків голови ФДМУ каже, що окружний адміністративний суд Києва не надавав їм свого рішення, - логічним було б мати коментар від суду з цього приводу.
Оскільки сама ця добірка коментарів була хаотичною і неповною, мабуть, і не вдалося в сюжеті як слід дотримати формальної логіки, тому що після слів авторки сюжету: «Валентина Семенюк-Самсоненко показывает решение окружного административного суда Киева о запрете приватизации ОПЗ. Причина - несоблюдение процедуры» - йде синхрон: «Це - не доручення, це - писулька!...» (йдеться про зовсім інший документ - доручення прем'єрки ФДМУ). Не додає логіці викладу і те, що бекграунд розбитий на шматки і подається в різних місцях сюжету.
Ще більше заплутує ситуацію кінцівка сюжета, яка взагалі-то потребувала додаткових пояснень: «Уже через несколько часов после этого заявления премьер-министра стало известно, что окружной административный суд Киева еще раз приостановил приватизацию ОПЗ из-за иска акционерного общества «ДнепроАзот». Оно требует исключить из списка претендентов российскую компанию».
Картинка в сюжеті надзвичайно бідна - це будівлі і таблички установ, картинки з серії «журналіст виконує свою роботу», кілька архівних планів ОПЗ (зрозуміло, без титру «архів»). Взагалі незрозуміло, яке відношення має до теми якась будівля за спиною у журналістки в стендапі (картинка 3).
Бекграунд, попри те, що займає в сюжеті чимало місця, дуже заплутаний і неповний (принаймні, навряд чи він може дати відповіді на всі питання глядачів). Так само заплутано виглядає і графічна табличка, за допомогою якої намагалися пояснити цей бекграунд (див. картинку 4). Тут багато різних елементів: і карта України, і фрагмент карти Кіпру, і стрілки, і велика кількість написів дрібними літерами. Все це дуже важко прочитати, а ще важче - зрозуміти за ті секунди, поки глядач бачить цю графіку на екрані.
Фрагментарність і «шпалерність» картинки веде до того, що текст з нею ніяк не співвідноситься. В сюжеті є повтори планів, нічим не виправдані панорами по будинкам і по Семенюк-Самсоненко. По монтажу, зрозуміло, нема повноцінних монтажних фраз, а є безліч некомфортних склейок (зокрема, за фазою руху і за крупністю плану). В фіналі сюжету є незрозумілий ракурсний план зі свідомо «заваленим» горизонтом (імовірно, це будівля суду, якщо вірити табличці, яку вслід за цим планом нам показують крупно).
В підсумку, можемо зазначити порушення таких критеріїв:
1) Тема сюжету є розфокусованою
2) Тему в сюжеті повноцінно не розкрито
4) Не всі синхрони в сюжеті служать розкриттю теми
5) У сюжеті не дотримано досяжний баланс думок
10) У сюжеті є логічні помилки, його композиція не є простою і зрозумілою
11) У сюжеті нема всіх необхідних бекграундів
12) Архівну картинку в сюжеті використано некоректно
15) Фон у стендапі не працює на розкриття теми
16) Текст репортера за кадром не відповідає картинці
19) У сюжеті не дотримано логіку монтажних фраз
20) Синхрони змонтовано з очевидними склейками (перекритими «флешками»)
21) У сюжеті є повтори планів
23) У сюжеті є невиправдані панорами і зміни крупності в кадрі
24) Панорами і зміни крупності змонтовано некоректно
25) Ракурсні плани, використані в сюжеті, не є виправданими
26) Монтажні склейки в сюжеті не є комфортними і грамотними
29) Не в усіх планах сюжету витримано горизонт
34) Заявочний план не вводить глядача в тему і не привертає його увагу
Підсумок - не дотримано 18 критеріїв з 34-х. |
Сюжет «Мер Севастополя ввів у місті надзвичайний стан»
(репортер - Роман Недзельський, оператора не названо)
Маю припущення, що сюжет насправді є начитаним БЗ, де використано відзняті по темі синхрони і взято під текст архівну картинку. Важко сказати, наприклад, яке відношення до теми житлово-комунальних тарифів має картинка залізничного вокзалу Севастополя. Або картинки ремонту різноманітних комунікацій. У синхроні Куніцина камеру не збалансовано. Заявочний план - ніякий (СРП будівлі міськадміністрації).
У сюжеті є розфокус теми, який полягає в тому, що до кінця незрозуміло, про що саме йдеться, чи були вже ухвалені рішення про підвищення тарифів, чи зроблено лише перший крок (оголошення «режиму НС» начальником Цивільної Оборони міста Куніциним). Відтак, синхрон голови Севастопольської міськради Валерія Саратова напряму не є відповіддю на синхрон Куніцина. І незрозуміло, яке саме рішення міськдержадміністрації оскаржуватиме в суді міськрада.
1) Тема сюжету не є чітко cфокусованою
2) Тему в сюжеті повноцінно не розкрито
3) Тему сюжету розкрито не через «живих людей», а на «паркеті»
4) Не всі синхрони в сюжеті є зрозумілими і служать розкриттю теми
5) У сюжеті не дотримано досяжний баланс думок
12) Архівну картинку в сюжеті використано некоректно
13) У сюжеті нема стендапу
14) Зміст стендапу не розкриває тему
15) Фон стендапу не працює на розкриття теми
16) Текст репортера за кадром не відповідає картинці
19) У сюжеті не дотримано логіку монтажних фраз
23) У сюжеті є невиправдані панорами і зміни крупності
24) Панорами і зміни крупності змонтовано некоректно
26) Монтажні склейки в сюжеті не є комфортними і грамотними
28) Не всі плани в сюжеті є збалансованими
34) Заявочний план не вводить глядача в тему і не привертає його увагу
Підсумок - не дотримано 16 критеріїв з 34-х. |
Сюжет «ДАІ конфісковуватиме авто у неплатників штрафів»
(репортер - Ольга Клюєва, оператор - Валентин Беліч)
Сюжет наче складається з двох паралельних складових. Відмінна підбірка синхронів - міністр внутрішніх справ, представники департаменту ДАІ, юрист і власники авто). Все по ділу, доволі емоційно, заявочним планом служить яскравий і короткий синхрон представника ДАІ («Вона, можна сказати, буде шоковою терапією для порушників правил дорожнього руху»). Це з одного боку.
З другого - суцільні «шпалери» (очевидно, частину з них просто взято з архіву, бо занадто багато різних мізансцен, навряд чи група змогла б назнімати їх протягом одного дня), якими перекрито закадровий текст: просто дороги, даішники на дорогах, штрафмайданчики, всіляко розкадрована будівля Державтоінспекції. Зрозуміло, про якісні розкадровки, цілісні монтажні фрази і комфортність склейок тут не йдеться. На багатьох планах нема інтершуму.
В закадровому тексті є різноманітні оцінки і судження. «Это вынуждает ГАИ к суровому методу - конфискации». «Да и вообще, нет автомобиля - нет проблемы». «Опыт оказался удачным». Є канцелярські слова («изъятие», «как следствие (этого)», «систематически» тощо).
6) У сюжеті є журналістські судження та оцінки
9) Мова у журналістському тексті не завжди є розмовною
12) Архівну картинку в сюжеті використано некоректно
13) У сюжеті нема стендапу
14) Зміст стендапу не розкриває тему
15) Фон стендапу не працює на розкриття теми
16) Текст репортера за кадром не відповідає картинці
18) Основні об'єкти розповіді якісно не розкадровані
19) У сюжеті не дотримано логіку монтажних фраз
22) Інтершум є не на всіх планах сюжету
26) Монтажні склейки в сюжеті не є комфортними і грамотними
31) У синхронах мікрофон скадрований неправильно
Підсумок - не дотримано 12 критеріїв з 34-х. |
Сюжет «Великі військові навчання в Криму / Проблеми армії з фінансуванням»
(репортер - Максим Кошелєв, оператор - Віталій Зятковський)
Сюжет, як такий, складається з двох різних тем. У цьому сюжеті непогано зроблена репортажна частина, тобто розповідь про те, як проходили навчання. Тут все по ділу, картинка «дружить» з закадровим текстом. Щоправда, майже нема крупних і чітко виражених середніх планів, усе знято переважно загальними планами різної крупності. Повноцінних розкадровок у сюжеті мало, є повтори планів. Інтершум загалом у сюжеті є, але такий характерний і виразний інтершум, звичайно, слід було використовувати більш творчо, не забивати його весь закадровим текстом.
Коли ж автор сюжету починає розповідати про проблеми армії з фінансуванням (тема окремого журналістського розслідування, можливо, й не одного), картинка перетворюється на «шпалери», а тему, зрозуміло, повноцінно не розкрито.
У репортажній частині явно не вистачає деталей, які б розповідали не про учбову операцію взагалі, а про те, що роблять окремі люди. Не вистачає синхронів дуже важливого «колективного учасника події» - солдатів. На камеру говорять лише високі начальники (рангом не нижче за командира бригади).
У стендапі зовсім не виправданою є прохідка журналіста (навіщо йти на камеру, незрозуміло, змістом стендапу це не виправдано ніяк). В стендапі є висновок репортера: «Сухопутные войска показали, что они готовы защищать интересы государства». В закадровому тексті є нерозмовні конструкції і слова (наприклад, «близлежащие села», «направляются в зону конфликта» та інші військові канцеляризми).
Не найкращим є заявочний план - статичний і без жодної дії середній план командного пункту. Сюжет набагато ефективніше було починати з будь-якого плану, де була дія (імітована війна).
1) Тема сюжету є розфокусованою
2) Тему в сюжеті повноцінно не розкрито
3) Тему сюжету розкрито не через «живих людей»
4) Синхрони в сюжеті не служать розкриттю основної теми
5) У сюжеті не дотримано досяжний баланс думок
6) У сюжеті є судження репортера
9) Мова не завжди є простою і розмовною
16) Текст репортера за кадром не завжди відповідає картинці
18) Не всі основні об'єкти якісно розкадровані
19) У сюжеті не завжди дотримано логіку монтажних фраз
21) У сюжеті є повтори планів
22) Інтершум якісно не використовується
26) Не всі монтажні склейки в сюжеті є комфортними і грамотними
34) Заявочний план не найкращий з можливих з точки зору привернення інтересу глядача
Підсумок - не дотримано 14 критеріїв з 34-х. |
Сюжет «Партизан-герой Брайко / Янукович / День партизанської слави»
(репортер - Геннадій Стамбула, оператор - Олександр Пономарьов)
У підводці сюжет заявлено як нарис про останнього з живих ковпаківців Героя Радянського Союзу Петра Брайка. Насправді сюжет складається з трьох різних історій, об'єднаних партизанською тематикою. Перша - це таки коротка історія Героя Брайка. В другій історії «як Пилип з конопель» раптом з'являється Віктор Федорович Янукович. Адже за словами автора сюжету: «Пожать руку этому легендарному и мужественному человеку (Брайку - прим.авт.) в край партизанской славы приехал и Виктор Янукович». Янукович каже в синхроні «правильні слова» про те, що подвиг партизанів повинні пам'ятати всі покоління. Третя історія - репортаж про святкування ветеранами Дня партизанської слави в лісі, де, схоже, є музей військової техніки, і, як видно на одному з планів, але не сказано жодного слова в пояснення, певно була цього дня зроблена якась реконструкція (на плані - два молодих хлопця, одягнених партизанами).
Зрозуміло, що пан Янукович взявся в сюжеті не просто так (як казав Вінні Пух: «Это «жжж» - неспроста»). Я можу лише поспівчувати журналістам, яким доводиться відпрацьовувати політичне замовлення згори. І можу лише вітати їхні спроби замість «тупої заказухи» усе ж зробити цікавий сюжет. Що в цілому Геннадію Стамбулі і Олександру Пономарьову зробити таки вдалося. Особливо ж - в третій частині сюжету, де, описуючи свято в лісі, вони знайшли яскраві синхрони ветеранів і промовисті деталі свята. Творчо використаний інтершум, цікавий за змістом стендап.
З деяких зауважень. Розфокус теми, як зазвичай, призводить до неповного розкриття кожної з «захоплених» тем. Так і цей сюжет складається з трьох недорозказаних історій - і за змістом, і за картинкою. (До речі, сам герой першої половини сюжету Брайко повністю зникає в репортажі про свято ветеранів). Єдине, що вдалося авторам сюжету, - це вибудувати логічну композицію, хай і трохи штучними способами (той же «плавний перехід» до Януковича). Це в розфокусованому сюжеті зазвичай зробити не вдається. Синхрон Януковича, зрозуміло, жодним чином не служить розкриттю основної теми - це загальні слова політика на мітингу.
Історію Петра Брайка було пересказано в закадровому журналістському тексті переважно на «шпалерах» - урочиста хода по селу, покладання квітів до пам'ятника і святковий мітинг. Починається сюжет з найтиповішої помилки - на словах «Петра Евсеевича Брайко в небольшом городке Путивль Сумской области знает практически каждый школьник» ми бачимо середній план якоїсь урочистої ходи. Лише далі можемо ідентифікувати людину, про яку розповідь. Ну і далі доволі тривала розповідь про одну конкретну людину йде на планах багатолюдних подій, отже текст за кадром жодним чином не відповідає картинці.
Плани ходи різні за балансом - то «жовті», то «сині», відтак і не монтуються комфортно не лише за фазою руху (переважно це середні плани трохи різної крупності з різних ракурсів), але й за кольором-світлом. Крупні плани з'являються лише на мітингу.
Стендап, як я вже казав, цікавий за змістом. Журналіст каже: «Это Почанский (? - нерозбірливо) лес Сумской области. Именно здесь началось партизанское движение в Украине под руководством Сидора Ковпака. Местные жители шутят, ребенок произносит первое слово «мама», а второе «па». Это - не «папа», а «партизан». Не зовсім зрозумілою є прохідка в стендапі і не зовсім відповідним сказаному є фон кінцівки стендапу - сучасні бронетранспортери в музеї. Яке вони мають відношення до партизан часів Другої світової війни, незрозуміло. Під розповідь: «здесь же ветераны и пообедали. И конечно же, помянули всех павших 100 граммами» картинку знято не було.
В тексті є «порожнє», канцелярське слово, з тих, що ускладнюють сприйняття («практически») і оцінки («печальнознаменитый», «легендарный», «сегодня здесь почти всё так, как тогда в 41-м» - останнє без посилання на думку тих, хто справді може робити таке порівняння).
1) Тема сюжету є розфокусованою
2) Тему в сюжеті повноцінно не розкрито
4) Не всі синхрони в сюжеті служать розкриттю теми
6) У сюжеті є журналістські оцінки
9) У тексті журналіста є канцеляризми
15) Фон у стендапі не працює на розкриття теми
16) Текст репортера за кадром не відповідає картинці
18) Не всі основні об'єкти розповіді якісно розкадровані
19) У сюжеті не скрізь дотримано логіку монтажних фраз
26) Не всі монтажні склейки в сюжеті є комфортними
28) Не всі плани в сюжеті є збалансованими
31) У деяких синхронах мікрофон скадрований неправильно
34) Заявочний план не вводить глядача чітко в тему
Підсумок - не дотримано 13 критеріїв з 34-х. |
Сюжет «Нові знахідки археологів на Харківщині»
(репортер - Світлана Шекера, оператор - Олександр Яновський)
У першій статті я не приділив уваги підводці до цього сюжету: «Археологические находки, которые опровергают данные летописных источников. Под Харьковом на раскопках работают сразу две экспедиции - из Украины и России. Учёные пришли к выводу, что высокоразвитую Черняховскую культуру уничтожили не набеги кочевников, а природные катаклизмы. Кроме того, племена аланов со славянами не конфликтовали, а делились передовыми технологиями». Тут зрозуміло, що критично бракує бекграундів, оскільки певно, що лише фахівці і люди, які спеціально цікавляться темою, знають, що таке Черняхівська культура (вона не настільки «на слуху», як, наприклад, розрекламована президентом Трипільська). І вже точно більшість глядачів навряд чи знають, що таке «племена аланів».
У самому сюжеті дається лише половина з необхідних бекграундів - про Черняхівську культуру, про племена аланів йдеться як про цілком відому і зрозумілу всім річ. У цілому сюжет цікавий, автори сюжету приділили увагу промовистим деталям, показали чимало цікавих фрагментів роботи археологів.
Але є й декілька зауважень. По-перше, розфокус теми, як виявилося, починався ще з підводки. З сюжету можна довідатися, що йдеться про два різних археологічних періоди: Черняхівська культура - пізньоримський період, алани - середньовіччя.
В бекграундовій частині - мова в закадровому тексті складна, це скоріше науковий стиль, але не розмовний. Використовуються зайві оцінкові словосполучення («так называемая», «так сказать»). Висновки археологів подаються без посилань, відтак усе, що розповідає авторка сюжету після слів «все эти находки говорят о том, что...» автоматично перетворюється на її особисті висновки.
Невдало скадрований синхрон керівника експедиції - сам він дивиться в камеру, в лівій частині кадру «порізаний навпіл» інший археолог, зайнятий роботою (це відволікає увагу глядача).
В іншому - картинка якісна, монтаж комфортний. Хоча не скрізь закадровий текст відповідає картинці. Стендап цікавий і якісний.
Отже, в підсумку:
1) Тема сюжету не є чітко зфокусованою
6) У сюжеті є журналістські оцінки
9) Мова репортера не є простою
11) У сюжеті є не всі необхідні бекграунди
16) Текст репортера за кадром не скрізь відповідає картинці
30) Не у всіх планах сюжету грамотно вибудувано композицію кадру
Підсумок - не дотримано 6 критеріїв з 34-х. |
Післямова (відповідь на коментарі)
Власне кажучи, на єдиний коментар «по ділу» я відповів на початку статті. А інші - знову з серії «сам такий». Зрештою, кожен має право на власну оцінку. Тим більш анонімну)))
Ігор Куляс, медіаексперт
Ігор Куляс - медіатренер; з 1989 року пройшов на українському телебаченні шлях від репортера до шеф-редактора новин. Протягом 1999-2002 років був шеф-редактором телекомпанії «Новий канал» («Репортер»). Стажувався на BBC, Reuters, ITV, CBC. Працював кризовим менеджером у 20 регіональних та загальнонаціональних телекомпаніях.
Нині є тренером-консультантом МГО «Інтерньюз-Україна» з телевізійного виробництва. Створив власну методику оцінки новинних програм. Протягом останніх чотирьох років сотні тележурналістів з усієї України пройшли в Ігоря Куляса та його партнера Олександра Макаренка тренінги в рамках «Школи новин Internews».
У рамках проекту громадської організації Internews Network «У-Медіа» Ігор Куляс здійснює «Моніторинг дотримання журналістських стандартів та підвищення медіаграмотності широкого кола українських громадян», який «Детектор медіа» реалізує спільно з Інститутом масової інформації.
Критерії оцінки якості новин пояснено тут (частина 1, 2, 3).