Сьогодні розглянемо випуски новин телеканалу «1+1». Одного з «флагманів» вітчизняного телеефіру, який має надзвичайно непросту історію.

«Студія "1+1"» з'явилася (точніше було б сказати «врізалася») в середині 90-х на тодішньому каналі УТ-2 і швидко завоювала масового українського глядача раніше небаченим для пострадянської України кінопоказом, яскравими ведучими і закликом до сімейних цінностей.

Новини на каналі починалися 97 року. Вибудовував їх як шеф-редактор Олександр Ткаченко разом із командою «Післямови». Той, найперший ТСН, був, без перебільшення, «ковтком повітря» і точно відповідав тодішньому своєму гаслу - «Тільки справжні новини!». Мені теж пощастило тоді працювати в цих новинах.

Попри безумовний успіх у глядачів, високу якість і переконливі рейтинги, радість «справжніх новин» тривала недовго. Наприкінці 97-го провладні політики зуміли знайти для власників і менеджерів каналу «вагомі аргументи», щоб канал «шифрував базар», адже тривала підготовка до вікопомних парламентських виборів 1998-го, в яких мала безумовно перемогти «партія влади», а на віддалених горизонтах уже вгадувалися «вибори Кучми - 2». Відтак було закрито аналітичну авторську програму Ткаченка «Післямова», успішний шеф-редактор пішов із каналу, а разом із ним - і велика частина його команди.

Протягом наступних років аж до кінця 2004-го журналісти ТСН працювали в умовах посилення цензурного тиску. У випусках колосальну перевагу мала «офіційна версія» подій, інші погляди на сьогодення «не віталися». Зрештою політична опозиція кучмівського режиму втратила будь-який доступ до новин «Студії "1+1"».

Не можна сказати, що талановиті журналісти, яких на ТСН було чимало, не чинили спротиву цензурі. В окремі моменти їм вдавалося багато. Наприклад, коли 2000 року зник Георгій Ґонґадзе, а пізніше Олександр Мороз оприлюднив плівки екс-майора Мельниченка, журналістам ТСН вдалося ціною внутрішнього заколоту дати життя цій історії в своїх випусках!

Але в цілому журналісти в ситуації перманентного пресингу поводилися дуже по-різному. Комусь щастило знайти альтернативу - і він ішов геть з каналу. Хтось пішов у своєрідну «внутрішню еміграцію», уникаючи тематики, бодай як пов'язаної з політикою і інтересами «правлячої партії». Були й такі, хто переконував себе, що цензурні вимоги є «правильними» («а що буде з країною, коли ця розгнуздана опозиція прийде до влади?!»). А були й ті, хто публічно виступав проти цензури. Ціною втрати роботи на каналі.

Загалом же цензура щороку посилювалася. Аж до того, що в найістеричніші дні Помаранчевої революції канал розповідав своїм глядачам «історію сьогодення», яка вже майже не мала нічого спільного з реальністю. Доходило до того, що в службі не знаходилося жодного журналіста, який поставив би свій «підпис» під черговим сюжетом із кричущо ірраціональною «офіційною версією». І такі сюжети йшли в ефір взагалі без зазначення автора. В підсумку, як пам'ятаємо, топ-менеджерам «Студії» і всій команді ТСН довелося публічно вибачатися за роки брехні перед глядачами.

Вже з «новітньої історії» ТСН, гадаю, всі пам'ятають «революційну» концепцію «новин для Барбоса» і моря розливанні крові в сюжетах - це було «ноу-хау» президента корпорації CME Адріана Сирбу і шеф-редактриси новин Наталії Катеринчук. Вона ж привнесла в ТСН і ще одне «нове слово» - хворобливу ідею, що новини повинні розповідати людям, що добре, а що погано, і ще й давати глядачам цінні настанови. Ця «хвороба», до речі, залишилася в багатьох журналістів ТСН до нинішнього дня, а саме дня, який я оглядатиму в цій статті, - середи 26 серпня. Протягом останніх місяців новини ТСН почали «вирівнюватися». Але до примарного ідеалу поки що далеко.

Пояснення критеріїв оцінки ви зможете знайти тут.

Блок перший. Відбір тем до випусків і як теми було розкрито протягом дня

Перш ніж аналізувати окремі випуски, хочу звернути увагу на дві ключових речі. По-перше, нинішній ТСН - це абсолютно провальний ранок, повністю оновлений і доволі цікавий основний випуск і геть вторинний «підсумковий» випуск о 22:30. З того, що видно в ефірі, можна зробити висновок: потужна команда ТСН працює виключно на випуск о 19:30. З цього боку екрану виглядає так, що краще б вони й не робили решти випусків взагалі, а зосередили всі зусилля на основному вечірньому. І очевидно, що тут питання не в ресурсі, а в концептуальних підходах.

(Принагідно скажу: я маю скромну надію на те, що принаймні колеги з «1+1» у коментарях не будуть виправдовувати свої помилки малим технічним ресурсом і малим штатом інформаційної служби, як це робили люди з більшості інших каналів, прочитавши аналіз свого доробку :). Бо ресурс у ТСН, Бог милував, - один із найпотужніших серед інформаційних служб українських телеканалів.)

По-друге, є низка безумовних позитивів, які вирізняють сьогоднішній ТСН з-поміж усіх інших телеканалів. Це і більша тематична увага до «людських історій» - тут новини «1+1» успішно конкурують із новинами на СТБ. Тут і найбільша представленість облич та імен людей, які роблять новини, - чи не на єдиному каналі сюжети без стендапу є радше винятком, аніж правилом. Хоча є й такі. Більш-менш цікаве анонсування тем у вечірніх випусках. Дуже зважена і помірна міжнародка - це прикметно, адже чимало каналів пхають у свої новинні випуски міжнародку без жодного відчуття міри.

Поза тим, у випусках ТСН і в окремих сюжетах журналістів - величезна кількість помилок, які цілком можна вважати «традиційними» для української тележурналістики (продиктовані недоосвіченістю, себто незнанням чи нерозумінням певних ремісничих речей, які є концептуально важливими). Отже...

1) Усі теми, відібрані до випусків, є цікавими та важливими для основної аудиторії новин - дотримано

Дивимося таблицю 1. Всі теми реально цікаві. Звісно, не всі вони були якісно реалізовані, але, безумовно, всі цікаві й важливі для основної аудиторії каналу.

2) Усі важливі теми дня оперативно повідомлено у випусках - у цілому дотримано

Критично важливі теми повідомлено майже всі. Хоча деякі «проколи» є (див. порівняльну таблицю 2). Зокрема, попри безумовну актуальність тем, пов'язаних із підвищенням в останні тижні «градусу» україно-російських відносин, і попри слабке (а за великим рахунком - ніяке) оновлення від основного випуску (о 19:30) до типу «підсумкового» (о 22:30), в останньому не знайшлося місця для інформації про заяву командування Чорноморського флоту, яке назвало «небезпечною провокацією» візит українських судових виконавців на об'єкт ЧФ («Інтерфакс-Україна» повідомив про це о 21:01). Звісно, можна казати, що це некритично, але в ситуації суцільних повторів ця тема (за різними сторонами якої ТСН у попередні дні доволі ретельно стежив) точно заслуговувала на увагу. Тим більше, що було цілих 1,5 години, щоб уже не обмежуватись у випуску лише усним повідомленням. За великого бажання можна було встигнути взяти коментарі сторін.

З тем, за якими до того редакція ретельно стежила і які цього дня мали певний розвиток, не повідомлено про наміри регіоналів блокувати позачергову сесію парламенту.

І ще одна тема - смерть сенатора Кеннеді. Редакція вважала тему настільки важливою і цікавою, що поставила її в основний випуск цього дня. Тож незрозуміло, чому ТСН не повідомляв про це у випуску о 9:00. Адже, наприклад, «Інтерфакс-Україна» повідомив про смерть сенатора о 8:38. А «1+1» напевно підписаний і на розсилки західних інформагентств, які навряд чи з цією новиною вийшли пізніше за «Інтерфакс».

3) Теми було якісно розкрито протягом дня - не дотримано

У ранкових випусках теми не було розвинуто взагалі. Це були просто дуже короткі повтори тих новин, які канал розгорнуто подавав напередодні, у вівторок, у випусках о 19:30 і 22:30 (крім двох необов'язкових «цікавинок», утім теж із учорашнього дня). Тож інформаційна цінність ранкових випусків ТСН дорівнює повному нулю. Адже дивиться їх та ж сама вечірня аудиторія, яка все це, та ще й у докладнішому викладі, бачила звечора. Я не виключаю й можливості, що ці випуски не виходять у прямому ефірі вранці, а пишуться звечора!

Блок другий. Якість окремих випусків

Випуск о 7:00

(ведуча Ілона Довгань)

Усі теми випуску є повними або скороченими повторами вечірніх матеріалів. Звісно, говорити тут про розвиток тем або оперативність їх подачі немає жодних підстав. БЗ повторюються - і текстово, і картинкою. Причому, якими недолуго зробленими вони були у вечірніх випусках 25 серпня, такими ж їх повторили і в ранковому випуску.

Наприклад, розповідаючи про ініціативу Ющенка щодо всенародного обговорення його проекту змін до Конституції, нам, глядачам, із якогось дива показали кадри понеділкового параду. І нав'язлі на зубах кадри сесійної зали парламенту з метушінням якихось народних обранців. Зрозуміло, що всі ці «шпалери» не мають жодного стосунку до теми повідомлення. І - я міг би навіть не говорити цього - титру «Архів» на завідомо архівних планах немає (мабуть, журналісти ТСН просто не знають, що архів треба обов'язково позначати, щоб не обманювати глядача?).

Крім того, в цьому ж БЗ нам показують якісь інтернет-сторінки, на яких (за задумом авторів БЗ) глядач начебто може прочитати бодай щось на підтвердження пов'язаності цих сторінок із темою. Насправді глядач нічого там прочитати не може. Це можна зробити лише на стоп-кадрі (плани тривають менше 3 секунд) і лише з близької відстані, впритул до екрану. Нагадаю журналістам ТСН: в арсеналі телеглядача, на відміну від мене, занудного Детектор медіа, стоп-кадру немає, а телевізор він дивиться зазвичай із відстані 5 діагоналей екрану. Надалі варто це враховувати.

Ліричний відступ. Якщо вже мова зайшла про «читабельність» тексту на екрані, можу дати ТСНівцям ще одну корисну пораду. Титри в програмі занадто дрібні. З нормальної відстані перегляду (це ті ж 5 діагоналей) ще сяк-так можна прочитати імена та прізвища, а от посади - вже дуже складно, навіть людині з хорошим зором. Варто було би збільшити кегль. А для цього слід ввести редакційне правило, щоб титр посади завжди вміщався в один рядок. (Посада - це я умовно кажу. Цей рядок у титрі пояснює компетентність конкретно цієї людини в конкретно цьому питанні). Зрозуміло, що нормальним (тобто доступним для глядача) кеглем в один рядок не поміститься жоден із наступних титрів, які були в ефірі ТСН цього дня: «заступник керівника МНС України в Одеській області», «управління міліції Київської обл. з запобігання торгівлі людьми», «голова Держінспекції з контролю якості лікарських засобів», «голова спеціальної комісії з розслідування смерті в Донецьку» тощо. Вони навіть дрібним кеглем не умістилися в рядок.

Не є виходом із ситуації і використання абсолютно «скажених» абревіатур, наприклад: «керівник УБНОН ГУМВС України в Луганській області». Якщо ще сяк-так глядач може напружитися і здогадатися, що таке «ГУМВС», то що таке «УБНОН» - знають лише самі журналісти й ті, хто в цьому УБНОНі працює. Так само більшість глядачів не тримають у голові значення іншої абревіатури - «радник голови АУБ». Я переконаний: якщо глядач починає розмірковувати над ребусами в титрах, він у цей момент перестає слухати і сприймати слова в синхроні. Отже, втрачає цінну думку погано відтитрованого героя. Коли втрачаєш думку - стає незрозуміло, а раз незрозуміло - значить, нецікаво. В підсумку, вважайте, що глядача ви втратили. Кінець ліричного відступу.

Повертаємося до випуску о 7:00. Мову студійних текстів у цьому випуску в цілому можна вважати грамотною. Але не завжди простою для сприйняття. Є моменти, які на слух не сприймалися. Отакі, наприклад: «Експерти пов'язують стрибок американської валюти з процесом масштабного повернення депозитів у раніше проблемних банках» (перевантаження термінами вкупі зі словами іншомовного походження, можна було сказати набагато простіше).

«Завтра НБУ готовий продавати долар по 8 гривень і купувати по 7.89. Відповідно, в обмінниках варто чекати курс 8 гривень 16 копійок за 1 зелений». (Значне перевантаження цифрами, ще й не продубльоване наочною графікою, що могло би спростити сприйняття цієї інформації глядачем.)

Читачі моніторингу, звісно, можуть мене звинуватити в прискіпуванні. На своє виправдання скажу, що коли я розшифровував ці фрагменти тексту для роботи, мені довелося ганяти їх на відеомагнітофоні вдвічі більше, ніж будь-які інші тексти.

Ускладнює сприйняття ще й те, що ведуча Ілона Довгань читає випуски дуже швидко, майже скоромовкою. Це робить честь її дикції, але інформація, прочитана так, та ще й складна сама по собі, до свідомості глядача навряд чи доходить.

Крім того, у першому з наведених вище фрагментів студійного тексту подається недостовірна інформація («експерти» ніколи не бувають анонімними, будь-яка експертна думка завжди повинна чітко авторизуватися: «так сказав експерт Іваненко», бо, вибачайте, не менший експерт Петренко цілком може вважати й інакше!). А у другому фрагменті - висновок ведучої, причому автоматично виникає питання: «відповідно» до чого в обмінниках «слід чекати» саме такого курсу? При цьому, як бачите, факти змішано докупи з коментарем.

Джерела інформації в повідомленнях не зазначаються - в цьому ТСН підтримує хибну традицію більшості українських теленовин.

Далеко не завжди в повідомленнях випуску є відповіді на всі запитання. Яскравий приклад: «Прем'єр Юлія Тимошенко пообіцяла гірникам погасити борг до кінця року. Борг в 1 мільярд гривень. Гроші мають знайти енергетики, які споживали вугілля. (БЗ) Під час зустрічі з представниками вугільної галузі Тимошенко гарантувала допомогу сім'ям шахтарів, які загинули після вибуху на копальні в Макіївці. Прем'єр доручила міністру вугільної промисловості Полтавцю та міністрові праці та соціальної політики Денисовій зустрітися з родичами загиблих і спільно вирішити їхні проблеми. За попередніми висновками комісії, до аварії на шахті імені Кірова призвело нехтування правилами техніки безпеки» (КІНЕЦЬ БЗ).

Це класичний приклад того, як намагання втиснути в одне коротке повідомлення декілька різних тем призводить до втрати сенсу. З очевидних питань, які залишаються у глядача після цього повідомлення: де енергетики шукатимуть грошей для Тимошенко і шахтарів? яку саме допомогу гарантувала сім'ям загиблих прем'єр-міністр? які саме проблеми спільно вирішуватимуть міністри з родичами загиблих? в чому власне полягало нехтування правилами техніки безпеки, яке призвело до аварії?

Наступний критерій - із моїх улюблених: тексти за кадром не відповідають картинкам у БЗ. Вище я вже наводив приклад із темою обговорення змін до Конституції. В БЗ, присвяченому темі обмінних курсів, нам розповідають про експертів - показують, як якийсь чорний джип заїздить у якісь ворота (певно, на цьому джипі їдуть згадані експерти?). Коли ведуча називає курси валют - вони не зовсім співпадають із курсами на табличках обмінників, які ми бачимо на картинці.

Не «дружить» картинка в БЗ про італійців, які не змогли вилетіти зі Львова (у сюжеті напередодні картинка ще сяк-так пояснювалася, в БЗ вона лише умовно має стосунок до того, що розповідає ведуча). В БЗ про затоплене судно, знайдене археологами, не співпадає конкретика: говорять про якорі - показують щогли тощо.

Крім того, в БЗ про зустріч прем'єр-міністра з представниками вугільної галузі на картинці - люди в якихось уніформах із погонами. Підкажіть, будь ласка: що, справді представники цієї галузі вбираються в такі уніформи? Бо досі я такого не бачив, не знаю, даруйте. Далі показують якісь абстрактні плани якоїсь шахти, зовсім не обов'язково це саме та шахта, про яку йдеться у тексті. Щоправда, під ці плани нам розповідають не про власне шахту, а про родичів загиблих шахтарів. До того ж у цьому БЗ немає інтершуму.

У БЗ+СХ щодо реакції голови СБУ на російські звинувачення синхрон Наливайченка знято в розфокусі. Отже підсумки:

1) Розвитку тем попередніх випусків не відстежено.

2) Випуск складено з повних повторів матеріалів попередніх випусків.

3) Усі теми випуску подано неоперативно.

4) Не всі студійні тексти є простими для сприйняття.

7) У випуску є судження й оцінки ведучої.

8) Факти не відокремлено від коментарів.

9) Джерела кожного факту у випуску не позначено.

12) Матеріали не дають повноцінної відповіді на ключові питання по темі.

15) Не в кожному матеріалі випуску тему чітко сфокусовано.

17) Текст за кадром у БЗ не відповідає картинці.

21) Архівну картинку в БЗ використано некоректно.

24) Не у всіх БЗ грамотно використано інтершум.

25) Подальші зусилля редакції щодо розвитку тем випуску не анонсовано.

Випуск о 8:00

(ведуча Ілона Довгань)

Тут у нас декілька повних повторів із повторами всіх помилок попереднього випуску (див. таблицю 1). З «нового» - матеріал про пожежу на складі отрутохімікатів у Запорізькій області (така собі новина, адже горіли ці склади напередодні вранці, і ще до обіду їх погасили, про що ТСН і повідомляв у вчорашньому підсумковому випуску - було ціле пряме включення, та ще й сюжет), повідомлення про вчорашню юнацьку регату (БЗ як «цурпалка» вчорашнього сюжету) і також вчорашня новина про порушника українського кордону, який долав Керченську протоку на мішку з пластиковими пляшками (очевидно, забракло місця у вечірніх випусках, тож своєчасно цю новину ТСН не повідомляв). Одне слово: хочете учорашній борщ - приходьте завтра.

У запорізькому БЗ старанно продубльовано не лише фактичну інформацію з повідомленого напередодні, але й журналістські висновки: «Нічийна хімія на Запоріжжі - проблема на межі катастрофи». (Добре, якби це сказала б компетентна людина, а так нам про це кажуть спочатку Наталія Мосейчук, а потім Ілона Довгань, які не є ані відповідальними керівниками, ані навіть жителями Запорізької області!). У цьому ж БЗ порушено логіку поєднання підводки з синхроном. Ведуча каже про «проблему на межі катастрофи» і факти в розвиток цієї «компетентної думки», а далі в синхроні рятувальник розповідає про те, як воно горіло:

«Студія: Нічийна хімія на Запоріжжі - проблема на межі катастрофи. В області складовано мільйон 200 тисяч тон бездоглядної отрути. Що з нею робити влада не знає. Ліцензії на її утилізацію не має жодне підприємство України.

Синхрон (Геннадій Гаркавий, заст. керівника Токмацького РВ ГУ МНС у Запорізькій області): Горения как такового не было. Была химическая реакция с интенсивным выделением тепла и, соответственно, дыма».

Рятувальника в синхроні скадровано по центру кадру.

І ще - спроба «поліпшити» недолуге БЗ про курси валют призвела до появи нової, доволі дивної оцінки: «Експерти пов'язують тріумф американської валюти з процесом масштабного повернення депозитів у раніше проблемних банках». Решта «бліх» у цьому БЗ залишається незмінною.

У БЗ про мандрівника на пластикових пляшках дотепно знято план карти, на якій чиясь рука показує шлях із Керченської протоки до Румунії (приблизно так). Але от біда - текст за кадром у цей момент такий: «Ті затримали порушника і вислухали його пояснення. За словами чоловіка, він працював у Румунії, перевищив термін перебування, за це його депортували. На Батьківщині був неодноразово засуджений, тож працевлаштуватися там не зміг». Самі розумієте, карта з рукою тут ні до чого. До речі, саме на словах «він працював у Румунії» і «знову потрапити до Румунії» загадкова рука показує на карті Керченську протоку.

Приблизно так само картинка «дружить» і з текстом іншого «нового» БЗ - про вітрильну регату. Ведуча розповідає нам: «Більше половини з учасників вітрильної регати - це дівчата. Вони на рівні з хлопцями продемонстрували високий рівень підготовки. Через різку зміну вітру деяким учасникам регати втриматися на воді не вдалося. От білоруський яхтсмен не втримав стерна». Біда - жодних дівчат на картинці ми при цьому не бачимо. Втім, як і білоруського яхтсмена, який не втримав стерна... (Тут взагалі було похибкою брати з сюжету текст із конкретикою і ліпити на нього абияк довільні плани.)

У цьому випуску:

1) Не відстежено розвитку тем попередніх випусків.

2) Майже суцільні повтори матеріалів попередніх випусків.

3) Усі теми випуску подано неоперативно.

4) Не всі студійні тексти є простими для сприйняття.

6) Не всі підводки логічно стикуються з наступними синхронами.

7) У випуску є судження й оцінки ведучої.

8) Факти не завжди відокремлено від суджень.

9) Не позначено джерел багатьох фактів.

12) Не у всіх матеріалах є повноцінна відповідь на ключові питання по темі.

17) Текст за кадром у БЗ не відповідає картинці.

25) Подальші зусилля редакції щодо розвитку тем випуску не анонсовано.

Випуск о 9:00

(ведуча Ілона Довгань)

У цьому випуску зібрано «найкраще» з двох попередніх із відтворенням усього «комплекту» різноманітних помилок. Плюс додали ще декілька нових.

БЗ про великий хабар за право оренди землі в Криму. По-перше, текст. Щоб зрозуміти всі хитросплетіння розказаного (нагадаю: майже скоромовкою), треба прослухати це повідомлення 4-5 разів. Шкода, що у глядачів такої нагоди немає: «Крим - знову рекордсмен із хабарів. Мільйон 100 тисяч доларів за оренду 5 гектарів землі. Голова Малоріченської сільради разом з депутатами, а також посередником, колишнім правоохоронцем, 2 роки тому створили приватне підприємство, оформили його на своїх родичів, взяли землю в оренду. В травні цього року зробили пропозицію громадянину Росії. За мільйон 100 тисяч доларів хабара та півмільйона гривень до сільського бюджету той отримує в оренду ділянку з усіма необхідними документами. Двох затримали в нотаріальній конторі, де вони якраз рахували гроші 750 тисяч доларів. Решту 350 підприємець мав передати після укладення договору оренди землі. Зараз це найбільший з викритих правоохоронцями цього року хабар в Україні. Прокурор Криму порушив кримінальну справу. Поплічника хабарів (саме так було сказано. - Авт.) - голову сільради - затримали в Києві, де той отримував якраз державну нагороду до Дня незалежності за особистий внесок у розбудову України».

Дуже багато незіставних цифр. Дуже складна історія, розказана не найкращим чином у плані зрозумілості й доступності. Таку складну історію, безумовно, якісно можна розповісти лише повноцінним сюжетом. Картинка в БЗ при цьому співпадає з текстом частково. Бо найзагальніші плани Південного узбережжя Криму аж ніяк не пасують до слів: «В травні цього року зробили пропозицію громадянину Росії...». При цьому зйомка не своя, а оперативна. Не зрозуміло, в чому потреба показувати неякісну оперативну зйомку пейзажів. Крім того, в повідомленні старанно приховується, хто ж саме провів операцію із затримання хабарників («двох затримали», хто затримав - невідомо). Ну і починається повідомлення з невимушеного оціночного судження ведучої.

У БЗ про велике орігамі, зроблене в Японії, бракує формальної логіки. Натомість є власні судження: «Переплюнути самих себе. Кілька десятків японців зібрались неподалік Токіо для створення величезного орігамі. (БЗ) Для цього знадобилося більше 25 квадратних метрів паперу. Орігамі - це мистецтво складання паперу без надривів та розрізів. Тому в створенні шедевру взяли участь і діти, які змогли виконати майже ювелірну роботу. В результаті спільних зусиль вийшло таке гігантське орігамі - динозавр. (КІНЕЦЬ БЗ)».

Тут, по-перше, не зрозуміло, що мала ведуча на увазі, коли казала «переплюнути самих себе»? Можна лише здогадуватися, що ці люди, мабуть, раніше склали ще якесь орігамі, але трошки менше за розміром. По-друге, вибачайте, жодним чином із того, що «це мистецтво складання паперу без надривів та розрізів», не випливає оте «тому». До чого тут саме діти?

У двох останніх БЗ традиційно не зазначено джерела інформації.

1) Не відстежено розвитку тем попередніх випусків.

2) Майже суцільні повтори матеріалів попередніх випусків.

3) Більшість тем випуску подано неоперативно.

4) Не всі студійні тексти є простими для сприйняття.

5) У повідомленнях не завжди дотримано формальну логіку.

6) Не всі підводки логічно стикуються з наступними синхронами.

7) У випуску є судження й оцінки ведучої.

8) Факти не завжди відокремлено від суджень.

9) Не позначено джерела багатьох фактів.

12) Не у всіх матеріалах є повноцінна відповідь на ключові питання по темі.

15) Не в кожному матеріалі випуску тему чітко сфокусовано.

17) Текст за кадром у БЗ не відповідає картинці.

21) Архівну картинку в БЗ використано некоректно.

24) Не в усіх БЗ грамотно використано інтершум.

25) Подальші зусилля редакції щодо розвитку тем випуску не анонсовано.

Додам ще два слова щодо відбору тем і верстки ранкових випусків. Знову-таки погляньте на таблицю 1. Ранкова аудиторія змінюється з кроком у 40-50 хвилин. Чому, наприклад, для аудиторії о 7:00 і о 9:00 важливо знати про всенародне обговорення президентських змін до Конституції і про прем'єрку з шахтарями, а аудиторії о 8:00 цього знати не треба?! А ці теми у верстці своїх випусків займають чільні перше і друге місця. У випуску ж о 8-й головною темою виявилися обмінні курси. Відповідь проста: насправді глибокої логіки у відборі тем тут немає. Їх ставлять у випуск за методом «випадкової вибірки».

До речі, якщо вже казати про обмінні курси, то принаймні о 9-й ранку деякі обмінки вже точно відкриті, отже немає потреби розповідати людям про день учорашній!

Випуск о 17:00

(ведуча Марина Леончук)

Оцей ТСНівський випуск о 17-й доволі незрозумілий з точки зору адресата. Хто його дивиться? Основна активна аудиторія в цей момент на роботі, додому - до телевізорів із улюбленим каналом - гарантовано не дісталася.

Випуск переважно (за винятком одного сюжету) складається з напівфабрикатів майбутніх повноцінних матеріалів основного випуску і з інших напівфабрикатів, які до основного випуску чомусь «не дожили» (невідомо чому). При цьому за будь-якою логікою напівфабрикат майбутнього сюжету мав би якось анонсувати сам сюжет, проте жодного такого анонсу у випуску немає.

Картинку стартового анонсу матеріалів випуску зроблено доволі недбало. Вгадайте з одного разу, що показують на заголовку «Нацбанк знову планує заборонити достроково знімати депозити з банків»? Вгадали - гроші в касі і загальні плани НБУ. Дуже «яскрава» картинка, яка, безумовно, зацікавить будь-якого глядача :).

На заголовку «За невдале паркування таксист і пасажири поплатилися власним здоров'ям» - теж картинка не з найяскравіших: середній план якихось людей, що розмовляють на вулиці, таксі їде ґрунтовою дорогою, спини медсестер у коридорі лікарні. При цьому вже в анонсі дається жорстка журналістська оцінка: «садист у погонах».

Перша тема - отаке БЗ+СХ:

«Уряд пропонує зробити державними всі комерційні банки, які потребують оздоровлення. Прем'єр Юлія Тимошенко розповіла про відкритий лист, який уряд надішле Нацбанку, в якому будуть викладені відповідні пропозиції Кабміну. (БЗ) Уряд також передав НБУ кандидатури тимчасових адміністраторів у фінустанови, які можуть бути рекапіталізовані. Абсурдними називають такі звернення до Нацбанку у Секретаріаті президента. За словами першого заступника голови президентського Секретаріату Олександра Шлапака, для рекапіталізації банків створена урядова комісія, яка і повинна розглядати це питання.

Синхрон (Тимошенко): Уряд вже багато тижнів тому звернувся до Національного банку і запропонував для обговорення кандидатури нових тимчасових адміністраторів «Надра-банку» і «Укрпромбанку». Які зможуть за лічені тижні провести реструктуризацію заборгованості перед кредиторами цих банків і оцінити ситуацію для входу уряду України у власність цих двох банків, і так само 13 дрібних банків, де є тимчасові адміністратори від Нацбанку.

Синхрон (Шлапак): Через місяць уряд відправляє листа Національному банку, де говорить про те, що поміняйте там тимчасового адміністратора, і тоді ми розглянемо цю пропозицію. Як на мене, повна ситуація доведена до абсурду».

У чому суть абсурду - з наведеного зрозуміти неможливо. Якщо питання вирішує таки урядова комісія - чому тоді в Секретаріаті вважають лист Кабміну абсурдним? Для допитливого глядача рішення цієї логічної задачки ускладнює ще й мова повідомлення. Ану спробуйте сприйняти таке на слух: «кандидатури тимчасових адміністраторів у фінустанови, які можуть бути рекапіталізовані» і «для рекапіталізації банків створена урядова комісія, яка і повинна розглядати це питання».

Не знаю, чи треба говорити, чи не треба, але БЗ тут традиційно «паркетне» - тоскні плани урядової наради.

Наступне повідомлення - не менш заплутане для глядача: «Депозити українців розморозили, аби знову заморозити. Нацбанк планує заборонити вкладникам достроково знімати свої гроші. (БЗ) Таким чином, НБУ прагне захистити банки від дострокового вилучення коштів та уточнити саме поняття "депозит". За словами банкірів, якщо юридична чи фізична особа підписує депозит на 3 роки, а за 2 дні зніме гроші, це не депозит. Таке обмеження НБУ планує запровадити після 21 вересня, як обробить пропозиції банкірів і вкладників. Натомість експерти вже побоюються. Нововведення ще більше підірве довіру до банків. Національний банк також вивчає можливість виплати відсотків за валютними депозитами у гривнях за офіційним курсом» (КІНЕЦЬ БЗ).

Тяжко, заплутано, незрозуміло. Канцелярські слова і терміни: «кошти», «юридичні і фізичні особи». Плюс сплутано дві різні теми. Плюс анонімні «банкіри». Плюс не менш анонімні «експерти», які всі, геть як один, «вже побоюються». Це називається безпідставне узагальнення. І, зрозуміло, «яскрава» картинка: це ті ж самі плани будівлі НБУ, які допитливий глядач уже бачив як мінімум у ранкових випусках, де під них розповідали про знецінення гривні, і напередодні у вечірніх випусках. Без титру «Архів», зрозуміло.

Трохи більше ясності в наступному повідомленні:

«Плани Нацбанку засудила парламентська опозиція. Лідер Партії регіонів висловився проти затримки банками виплати депозитів. (БЗ) За словами Януковича, банки не мають права вимагати від людей підписувати нові угоди, які обмежують права вкладників. Від цього довіра до банківської системи лише падатиме, вважає головний опозиціонер. У перший же день роботи Верховної Ради, а це буде вже за тиждень, «регіонали» планують повернутися до виконання своїх обіцянок підвищити рівень зарплат та пенсій. Минулої осені задля цього фракція Регіонів блокувала трибуну парламенту. Можливість блокування трибуни не виключається і цього разу. (Далі - синхрон Януковича.)».

Все добре, але в межах одного повідомлення знову-таки змішано докупи дві різні теми. Картинка при цьому так само «яскрава»: плани пресухи «головного опозиціонера». А «найціннішим», як на мій смак, є оцей план - дуже інформативний, із такою творчою композицією кадру:

У тексті немає оцінок ведучої, натомість вони є у титрах на плашці: «Знову за старе». До речі, це біда - дуже часто в цих плашках ТСН пише безумовно оціночні речі. Інколи - жорстко оціночні!

У повідомленні про смерть Едварда Кеннеді кількість повторень цього прізвища перевищує всі припустимі норми - 8 разів за 20 секунд: «Помер Едвард Кеннеді, останній із 4-х братів Кеннеді. 77-річний сенатор, член Демократичної партії США, помер від злоякісної пухлини мозку. Едвард Кеннеді, єдиний з братів Кеннеді, який помер природною смертю. В авіакатастрофі у Другій світовій загинув Джозеф Кеннеді. Вбивство у 63 році його брата президента Джона Кеннеді, та 68-го кандидата у президенти Роберта Кеннеді стали ґрунтом для чи не найгучніших конспірологічних теорій ХХ століття. Понад 40 років сенатор Едвард Кеннеді був рушійною силою ліберальної політики США...».

Ще й без бекґраунду навряд чи зрозуміло, що означає «68-й кандидат у президенти» (можливо, їх було так багато, що він був 68-м у виборчому списку?).

Підводка до сюжету про бійку міліціонера з таксистом і його пасажирами в Кам'янці-Подільському починається з категоричного твердження: «Наша міліція нас калічить. Серйозними травмами закінчився робочий день для таксиста з Кам'янця-Подільського. Чоловіка та його пасажира, стверджують вони, побив п'яний працівник міліції. Утім згодом справу правоохоронці подали так, що постраждалим виявився сам міліціянт, який зараз на лікарняному».

У сюжеті (про який докладно поговоримо пізніше) репортер також робить однозначні висновки. Я б не радив журналістам ТСН одягати на себе мантії суддів. По-перше, не журналістська це справа - робити таке в новинах. А по-друге, вони ризикують і помилитися. Не факт, що все було так, як стверджують ці люди. Могло бути так. А могло бути й інакше. В житті буває по-різному, а справа журналіста новин - зібрати всі факти і думки і якісно подати їх людям, а не виносити власні вироки у конфліктних темах. Поки що просто зазначу, що сам цей сюжет не можна вважати повністю збалансованим (детальніше про це поговоримо, аналізуючи сюжет).

Теми попередніх випусків не відстежено. З одного боку, коли то було, ще аж учора. А з другого - наведу лише один приклад. Починаючи з учорашнього вечора ТСН багаторазово розповідав про поневіряння італійців у львівському аеропорті. Весь час нам кажуть, що дві доби ті не могли вилетіти. Коли нам про це кажуть і вчора, і сьогодні, - стає незрозуміло, про які саме «дві доби» йдеться: про понеділок і вівторок чи про неділю і понеділок. І - увага! - головне запитання: так зрештою вони вилетіли чи й досі там сидять?!! Про це ТСН так і не повідомив. Утім, не лише о 17-й, але й у наступних випусках цього дня.

1) Не відстежено розвитку тем попередніх випусків.

4) Не всі студійні тексти є простими для сприйняття.

5) Не у всіх студійних текстах дотримано формальну логіку.

6) Не всі підводки логічно стикуються з наступними сюжетами/синхронами.

7) У випуску є судження й оцінки ведучої.

8) Судження не є чітко відокремленими від фактів.

9) Джерела багатьох фактів у випуску не позначено.

11) Не в кожній із тем випуску дотримано баланс думок.

12) Не всі матеріали дають повноцінну відповідь на ключові питання по темі.

13) Немає всіх необхідних бекґраундів із кожної теми.

15) Не в кожному матеріалі випуску тему чітко сфокусовано.

17) Текст за кадром у БЗ та анонсах не відповідає картинці.

21) Архівну картинку в БЗ використано некоректно.

23) У випуску не всі теми анонсовано грамотно.

25) Подальші зусилля редакції щодо розвитку тем випуску не анонсовано.

Випуск о 19:30

(ведуча Наталія Мосейчук)

Деякі матеріали основного випуску (див. таблицю 1) продовжують дві теми, за якими редакція стежила напередодні (смерть дитини в Донецьку не була результатом вакцинації, амністія трансплантолога Зіса). Дві теми, подані о 17-й «малими архітектурними формами», тепер представлено сюжетами (Кабмін проти НБУ в справі проблемних банків, заборона НБУ достроково знімати депозити). Більше розвитку попередніх тем немає. Зокрема, нагадаю про «італійців у Львові». Є один повний повтор - матеріал про смерть Кеннеді.

Тепер перегляньмо по порядку студійну частину основного випуску.

Перший блок анонсів містить безумовні оцінки ведучої: «безкрадченко в законі» - про Януковича і «чорне стало білим» - про трансплантолога Зіса. По картинці є запитання. Зокрема, які з показаних в анонсі численних будівель є межигірською резиденцією, відібраною Кабміном у лідера Партії регіонів? Ще раз про таблички - вони є нецікавою і збитковою картинкою («читати чи слухати?»). Тим більше зайвими є плани табличок в анонсах, як це було в анонсі про амністію трансплантолога Зіса (до того ж на тій табличці все написано дрібним шрифтом, на екрані він не читається, тим більше в 1-секундному плані). Так само, як і сторінка якоїсь книжки в анонсі щодо теми прикмет і хвороб.

Перша усна інформація випуску - про те, що, ймовірно, в авіакатастрофі в Конго загинули українці, - подається без посилань на джерела. Єдиним, що свідчить про власний пошук інформації редакцією ТСН, є речення: «У вітчизняному МЗС ТСН повідомили, що з'ясовують правдивість цієї інформації». Але всі, наведені вище подробиці катастрофи, а також спростування російським посольством інформації про загибель росіян, взято невідомо звідки.

Складна для сприйняття словесна конструкція - у підводці до сюжету про позбавлення Януковича маєтку в Межигір'ї: «Механізм реприватизації і повернення дачі політика у власність держави розробив уряд».

Висновок ведучої дублює такий самий висновок у сюжеті Марії Васильєвої щодо конфлікту між урядом і НБУ: «Від Нацбанку Кабмін вимагає замінити тимчасових адміністраторів у цих банках і замість своїх людей призначити керівників, погоджених з урядом. Нацбанку ідея не до душі. Тож, тиснути на нього вирішили громадською думкою». (Про сам сюжет - згодом).

Із суцільних доволі заплутаних розмірковувань складається й наступна підводка: «Комірний замок на депозити. Власники заощаджень, які довірили їх банкам, можуть побачити свої гроші не скоро. В стінах Нацбанку не на жарт перейнялися оздоровленням банків. Відтак, на роль рятівника пропонують багатостраждальні депозити населення. Банкіри обома руками за, але НБУ радіти останнім і завчасно сумувати та панікувати громадянам не радить. Мовляв, все ще тільки на словах. А на ділі буде добре і першим, і другим. Чи таке можливе і на чиєму полі грає Нацбанк - Артем Альошин далі».

Погодьтеся, дуже важко на слух зрозуміти такі речі: 1) чому власники заощаджень можуть побачити свої гроші нескоро; 2) як це пов'язано з тим, що в НБУ «не на жарт перейнялися оздоровленням банків»; 3) як депозити можуть бути рятівниками; 4) за що саме «обома руками» банкіри; 5) хто такі «останні», кому/чому НБУ «не радить»; 6) що саме «все ще тільки на словах»; 7) хто ці «перші» і «другі», кому «буде добре». Вибачайте, складається враження, що ведуча писала публіцистичну статтю, скажімо, у «Дзеркало тижня». Але навіть у газеті читачу довелося б перечитати такий текст кілька разів, щоб розібратися!

До речі, у цих двох сюжетах (Васильєвої та Альошина) є спільний коментатор - експерт Сергій Круглик, знятий не найкращим чином. Але є ще й повтори кількох однакових середніх планів будівлі НБУ. Тут мало того, що сама по собі така картинка є неінформативною щодо теми сюжету, так її ще й повторюють у двох сюжетах одного випуску на різні теми!

У БЗ щодо максимальних цін на ліки в аптеках, та й у БЗ щодо причин смерті малюка після вакцинації використано архівні плани без позначення «Архів».

Другий блок анонсів. У текстах - оцінки ведучої: «Вчимося на сумному досвіді житомирян», «Якщо міліціонер помиляється, дивись пункт перший: міліціонер ніколи не помиляється» (+ далі синхрон міліціонера). Не відповідно до значення використано образ у заголовку: «Як праця китайців на українських новобудах виявилася сізіфовою». Збудоване китайцями не руйнували, просто вони не отримували за роботу грошей. Суть же «сізіфової праці» - не в її безоплатності, а в її даремності з точки зору результату. По картинці в анонсах зауважень немає.

Є ще одне зауваження, яке стосується мовної грамотності. Але це зауваження не лише до ведучої Мосейчук, і не лише до журналістів ТСН. Цієї помилки припускаються на багатьох каналах, просто в ТСН вона звучить дуже часто. Журналістам подобається вживати красиві українські слова («мода на українське»), це добре. Погано інше - при цьому вони не завжди розуміють їхнє значення. Отаке щиро українське слово, як «аби», вже давно увійшло до журналістського вжитку чомусь у значенні «щоб». Тоді як означає воно «хоч би». До речі, у звітному випуску це слово звучить у студії і в текстах сюжетів 10 разів. І всі 10 - не у прямому значенні!

Звісно, ви можете сказати, що це не смертельно. Ба навіть тут уже не так далеко й до зміни мовної норми. Але прикметним є сам підхід: давайте скажемо, бо красиво звучить, яка різниця, що воно насправді означає! :) Так само, до речі, інше красиве й суто українське слово «наразі» журналісти часто використовують не в його «законному» значенні «поки що», а в різних інших - наприклад, у значеннях «вже», «щойно», «в цю хвилину», навіть «незабаром» тощо.

У підводці до сюжету про отруєння солдат у Білій Церкві ведуча неточно вживає інше слово: «У 72-й військовій бригаді Білої Церкви - аврал». Останнє слово означає термінову поспішну роботу, на яку кидають усі сили. Це слово ніяк не пасує до конкретної ситуації в Білій Церкві. Крім того, в цій же підводці - висновок ведучої, який випереджає компетентні висновки медиків: «Все свідчить про те, що в захисників харчове отруєння». Отже, підводка логічно суперечить інформації у наступному сюжеті, а саме: «Причини - питання відкрите». «Головний військовий лікар киває на аналізи. Мовляв, про причини масового отруєння можна буде говорити тільки з ними на руках, себто завтра ввечері». А для ведучої питань уже немає!

У підводці китайці знову (як і в анонсі), виявляється, «на власній шкірі зрозуміли, яка вона - "сізіфова праця"» (дуже вже сподобався цей образ ведучій!). Зверніть увагу, що вживання образу не за призначенням стає фактичною помилкою, оскільки глядач із цих слів може зробити висновок, що збудоване китайцями хтось зруйнував.

Оцінки в наступній підводці: «Міліціонер ніколи не помиляється. Якщо таке трапляється - дивись пункт перший. На Дніпропетровщині скандал. 24-річний чоловік стверджує, що його побили інспектори ДАІ просто за те, що він наважився вказати їм на неправильні дії. Правоохоронці ці слова категорично заперечують і зі свого боку стверджують - це вони постраждала сторона. Чиї стусани, з'ясовувала Олена Усенко».

Оцінки і (що гірше!) заклики - ще в одній підводці: «Дворові баталії. Мешканці двох дев'ятиповерхівок в Житомирі воюють з будівельниками, які на дитячому майданчику зводять магазин і кафе. Шанси на перемогу в людей мізерні. Якщо квадратні метри під вашим балконом документально не оформлені - чиновники можуть робити з ними що завгодно. Тож захистіть пісочницю вчасно!».

БЗ про Кеннеді повторюється з випуску о 17-й дослівно, але цього разу трохи зменшили кількість повторень прізвища сенатора (до шести).

Порушено формальну логіку в підводці до теми штучного шлунку: «Завдяки рукотворному шлунку робити операції з формування штучного органу травлення навчилися донецькі онкологи». Спростіть - і вийде, що «завдяки шлунку навчилися робити шлунок». У цій же підводці - тавтологія: «...тоді можна й світовий медичний світ до відому ставити». До речі, з усього матеріалу (підводка плюс сюжет) так і не зрозуміло, чи є ця операція унікальною лише для України, чи й для всього світу.

Отже, підіб'ємо підсумки по критеріях якості:

1) Розвиток не всіх тем попередніх випусків відстежено.

2) Є повні повтори матеріалів попередніх випусків.

4) Не всі студійні тексти є простими і доступними для сприйняття глядачем.

5) Не у всіх підводках дотримано формальну логіку.

6) Не скрізь підводки логічно стикуються з сюжетами.

7) У випуску є численні висновки й оцінки ведучої.

8) У студійному тексті не завжди факти є чітко відокремленими від коментарів.

9) Джерела багатьох фактів у випуску не позначено.

11) Не в кожній із тем випуску дотримано баланс думок.

12) Не всі матеріали дають повноцінну відповідь на ключові питання по темі.

14) У випуску є фактичні неточності.

17) Текст за кадром у БЗ та анонсах часто не відповідає картинці.

21) Архівну картинку в БЗ використано некоректно.

23) У випуску не завжди грамотно анонсовано ключові теми.

25) Подальші зусилля редакції щодо розвитку тем випуску не анонсовано.

Випуск о 22:30

(ведучі Юлія Бориско та Віталій Гайдукевич)

Випуск о 22:30, як ви самі можете побачити з таблиці 1, майже повністю є скороченим повтором матеріалів основного випуску. З оновлень - лише підтвердження загибелі двох українців у авіакатастрофі в Конго (з посиланням на МЗС), БЗ+СХ про порятунок у Світловодську малого хлопчика, який мало не випав із вікна, і БЗ+СХ про викриття підпільного казино у Сумах (до речі, обидва матеріали зроблено на оперативному відео, як завжди в таких випадках, картинка не співпадає з текстом). Всі інші матеріали є повторами, тож більшість помилок основного випуску тут відтворено.

Змінено підводки. Але в більшості випадків фактичну інформацію ведучі доповнили... лише власними розмірковуваннями й оцінками! Так що журналістських коментарів та оцінок стало значно більше, ніж було навіть у студійних текстах основного випуску. Наведу лише найяскравіші з них.

«Чиновники чубляться, а вкладники страждають. Загострився конфлікт між урядом і Нацбанком на тему, як бути з проблемними "Укрпромбанком" і банком "Надра". Кабмін вдався до популярної останнім часом тактики відкритого листа. У ньому наполеглива пропозиція, яка обурила і НБУ, і Секретаріат президента. Поміняти у цих банках тимчасових адміністраторів на любих урядові» (Юлія Бориско).

«Хто пізно ходить - той сам собі шкодить. Хто повірив банківській системі України і не забрав внесок, віритиме в рідні банки й надалі, але тепер примусово. Альтернативи немає - депозити знову не віддають. НБУ вирішив оздоровлювати банки коштом людей, себто вас, вкладників. Тепер все, нажите непосильною працею, і відкладене на депозит, рятуватиме фінустанови. Банкіри не приховують своєї радості. Нацбанк каже: поки зарано. Лікування системи існує, але тільки на словах. Втім, терапія принесе користь усім. А от тепер питання: коли це буде, наскільки це реально і, зрештою, чиї інтереси є головними для Національного банку?» (Віталій Гайдукевич).

«Громадянине Янукович, з речами на вихід. Під гаслом не плутати власну вовну з державною, чинний прем'єр позбавила колишнього даху над головою. Скромна чарівність дачки в Межигір'ї, де останніми роками мешкає Янукович, повертається державі. Уряд вже придумав механізм розкуркулення. Нагадаю, раніше суд реприватизацію забороняв. Нюанс. На те, щоб Межигір'я перейшло до Януковича, свого часу дав згоду президент Ющенко. І ще цікавий момент. Якби Тимошенко з Януковичем в недалекому минулому домовилися про коаліцію, чи забирала б вона у союзника житло? А якщо знову доведеться дружити проти Ющенка?». (Віталій Гайдукевич).

Знову, як часто буває в ТСН, де поставлено за правило кожну підводку починати з емоційного анонсу або ж із «містка» від попередньої новини, - звучать і відверті дурниці: «Навіть якщо в банках не можна вимагати депозити, - в аптеках можна буде вимагати довідник з максимальними цінами». Це як у відомому фільмі: «На вулиці йде дощ, а у нас іде концерт».

Ну і в принципі на ТСН, як і на інших каналах, парне ведення теж ніяк не виправдано змістом. Залишається тільки форма. І не надто досконала. Часто невдала картинка, ведучі сидять занадто близько, процес спілкування ускладнено (в житті люди так некомфортно «через плече» не спілкуються).

А за змістом - таке парне ведення не виправдане взагалі нічим. Наприклад:

БОРИСКО: «Ще одна перемога над раком. Донецькі онкологи опанували унікальну технологію - формують штучний шлунок».

ГАЙДУКЕВИЧ: «Логіка: виходить, якщо знищений хворобою орган не можна вилікувати, слід навчитися створювати його наново».

БОРИСКО: «За рік лікарі провели 5 операцій, а планують робити таких до 20».

ГАЙДУКЕВИЧ: «І тепер новацію треба запатентувати, ну а там уже можна з усім медичним світом поділитися».

Це, даруйте, нагадує шкільні свята, де віршик по рядочку ділили на всіх. Але у школі йшлося не про якусь там логіку чи драматургію, а про те, щоб усі були «при ділі» і щоб нікого не образити. В чому логіка «штучного діалогу» в ТСН, сказати важко.

У анонсах випуску о 22:30 використано малоцікаві архівні картинки: банківська машинка, що рахує гроші, «паркетні» плани засідання Кабміну.

Ще один момент: карти у ТСН недостатньо інформативні. Так, крупний обрис країни (у цьому випуску - Конго в повідомленні про загибель українських льотчиків) не дає глядачеві змоги зрозуміти, де саме ця країна розташована на африканському континенті.

1) Не відстежено розвитку тем попередніх випусків.

2) Суцільні повні повтори матеріалів попередніх випусків.

3) Не всі теми випуску подано оперативно.

4) Не всі студійні тексти є простими для сприйняття.

5) Не у всіх підводках дотримано формальну логіку.

7) У випуску - велика кількість коментарів та оцінок ведучих.

8) Факти не скрізь чітко відокремлено від коментарів.

9) Не позначено джерела кожного факту у випуску.

11) Не в кожній із тем випуску дотримано баланс думок.

12) Не всі матеріали дають повноцінну відповідь на ключові питання по темі.

17) Текст за кадром у БЗ та анонсах не відповідає картинці.

21) Архівну картинку в БЗ використано некоректно.

23) Не всі ключові теми випуску анонсовано грамотно.

25) Подальші зусилля редакції щодо розвитку тем не анонсовано.

Слово про прямі включення

Перш ніж переходити до всіх належних післямов, не можу не сказати про ще один елемент, якого, на жаль, не трапилося у звітних випусках. Це прямі включення. Суть прямих включень на наших каналах, багатих на ПТС-ки, найчастіше можна визначити перефразуванням відомого дитячого віршика:

А у нас в квартирі газ. А у вас?

А у нас є ПТС!

За моїми спостереженнями, ТСН цим грішить найбільше з усіх каналів. Наприклад, таке досить типове пряме включення (ефір о 19:30 27 липня):

Наталія Мосейчук (у студії):

Замах на директора школи. Прикрість сталася вранці на правому березі столиці. Освітянин виходив зі своєї квартири, а під дверима на нього вже чекала вибухівка. Григорій Жигало на місці події. Гришо, вітаю, що вам відомо про цей напад.

Григорій Жигалов (на місці події на масиві Відрадний):

Вітаю. Наталю, на даний момент з офіційних джерел відомо зовсім небагато. О 9-й годині ранку у під'їзді житлового будинку спрацював вибуховий пристрій. Він був закладений під дверима однієї з квартир і здетонував саме у той момент, коли чоловік, мешканець цієї квартири виходив на вулицю. Він збирався на роботу. Зараз цей чоловік перебуває у лікарні у дуже тяжкому стані. Лікарі вже кілька годин не можуть зупинити кровотечу. У нього дуже сильно пошкоджені обидві ноги, а мешканці будинку збирають гроші на лікування. Тим часом зовсім небагато повідомляє міліція про сьогоднішній інцидент.

Синхрон речника МВС Поліщука, потім синхрон колеги постраждалого... Все це чомусь вмонтовується на ефірі в саме пряме включення.

У вас не виникає цілком логічних питань?

1) Подія сталася о 9-й годині ранку. Це означає, що знімальна група каналу мала досить часу не лише для того, щоб зробити про це повноцінний репортаж, але навіть провести бодай якесь мінімальне журналістське розслідування. І, як бачимо, репортер із оператором усе це зробили. І в них точно не забракло б часу все це змонтувати в повноцінний і якісний сюжет. Чому замість цього робиться таке дивне пряме включення?

2) В чому сенс перебування репортера на місці події, коли вже минуло майже півдоби? Важливо: на самому місці події в момент прямого включення не відбувається анічогісінько!

3) Чому репортер із місця події замість ведучого «підводиться» до синхронів людей, яких вони з оператором знімали явно не на місці включення?

4) Чому ведуча старанно «робить вигляд», що всі фактичні подробиці події, зібрані репортером протягом дня, їй не відомі? Можна подумати, що в каналу є ПТС, але немає телефонів. І ведуча ось зараз, увечері, вперше спілкується з репортером, який протягом цілого робочого дня збирав інформацію з однієї з ключових тем випуску!

5) Знову-таки, навіщо «робити вигляд», що допіру не спілкувалися? Навіщо всі ці штучні вітання одне одного на початку включення?

У підсумку такого типу прямі включення нагадують поганий спектакль. Журналісти забувають, по-перше, про єдине призначення включення як такого, а саме: розповідь у прямому ефірі про те, що відбувається на місці події в цей момент! У цей момент, а не півдоби (чи навіть півгодини) тому. Про те слід розповідати вже повноцінним, «вилизаним» сюжетом, якісним БЗ або гарно сформульованим усним повідомленням зі студії.

По-друге, пряме включення не є постановочною дією, де ведучий із репортером щось «грають на публіку». Пряме включення - це реальне життя. В нас у новинах бояться казати про власну роботу так, як воно є насправді. Тож доводиться постійно «робити вигляд». Ні щоб сказати: про подію відомо такий, такий і такий факт, а про те, що там відбувається в цю хвилину, розповість наш кореспондент Такий-то. І кореспондент (без всіх цих штучних привітань і «розшаркувань») розповідає про те, що він у цей момент бачить і чує, а не про те, що йому хтось сказав ще кілька годин тому. Та ще й в іншому місці.

Далі. Невідомо звідки пішла дурна мода передавати одне одному слово, називаючи ім'я співбесідника: «Наталіє! Григорію!»? Це, певно, якийсь атавізм радіозв'язку, який колись, у прадавні часи, був лише симплексним, себто однобічним. Тоді треба було будь-яку фразу закінчувати словом «Прийом», щоб співбесідник перемкнув свою станцію з прийому на передачу. Нинішні тележурналісти чомусь не можуть поставитися до прямого включення як до звичайної розмови в дуплексному (вже двобічному) режимі. Ми ж не спонукаємо співбесідника до відповіді в телефонній або в очній розмові, замість слова «прийом» називаючи його на ім'я!

Останній момент. Ведучі новин часто-густо прагнуть показати себе глядачам у найкращому вигляді, тому безбожно мудрять із запитаннями під час прямих включень, забуваючи про те, що, по-перше, вони в цей момент звертаються до репортера, а не до учасників події, і, по-друге, що найкращими журналістськими запитаннями є найпростіші й найконкретніші.

Підсумок (по випусках)

Підсумок короткий, про більшість вражень уже сказано в тексті. Основне таке: ведучі й репортери ТСН забувають про те, що новини не є авторською програмою. Це колективний продукт. І люди сідають дивитися новини не для того, щоб почути різноманітні думки й оцінки журналістів, а щоб довідатися про факти, думки й оцінки компетентних людей - учасників подій і експертів.

Ведучі й репортери ТСН чомусь вважають себе цілком компетентними, щоб із будь-якої нагоди робити власні висновки й оцінки.

(Статтю про якість сюжетів у випусках ТСН читайте наступного тижня)

Відповідь на коментарі

stasyuta // 26.08.2009 14:17:20

Пане Куляс, гадаю, після другого абзацу вашого критичного доробку увесь матеріал можна було і не читати. Якщо ви поставили діагноз, то нащо робити аналізи? До речі, з діагнозом я абсолютно згоден. Дійсно, новини на ТВі роблять 10 людей, включаючи редакторів, ведучих і міжднародку. Це десь вчетверо менше, ніж на інших подібних новинах. Саме тому журналісти інколи відмовляються від великих розслідувань і спецрепів і віддають перевагу іншому жанру - інформаційному. Тобто обмежуються доступним викладенням фактів, які трапилися протягом дня. І критикувати за це, говорити, що замість розслідування вам показали телекореспонденцію, - це все одно, що на базарі вимагати у бабці, яка продає насіння, - продати вам м'яса. І лаяти її, що м'яса немає. Бабця не винна, що у неї є лише насіння. Що має, те й смажить!

То був не діагноз, а бекґраунд. Сам моніторинг - це констатація. А діагноз я навіть не беруся ставити.

Потім ще таке. Я знову нагадаю, що мета цього моніторингу - оцінити якість ефірного продукту різних каналів. Які можуть бути претензії до мене, якщо продукт у каналу ТВі сьогодні саме такий? І при чому тут ресурс? Ваші претензії щодо ресурсу слід адресувати не критикам, а менеджерам, ба навіть власникам самого каналу. Зокрема, питання, чому вони в якісь одні речі вкладають шалені гроші (наприклад, у ту ж студію), а на інших, значно важливіших з точки зору якості продукту (зокрема, це достатній штат професійних виконавців), - м'яко кажучи, «економлять»? Певно, менеджери і власники мають тут якісь свої міркування, але які? Мене особисто ці питання цікавлять не менше, ніж вас.

Є ще одна обставина. Якщо вже назвали цю програму новинами, то й запитувати з неї будуть саме як із новин. І критики, і, що набагато важливіше, глядачі. Скажіть, будь ласка, яке глядачу діло до того, чому йому показують неякісні новини? Чи, може, є сенс паралельно з новинами видавати для глядачів спеціальний бюлетень, у якому редакція щоразу пояснюватиме, що «людей у нас мало, камер мало, монтажок мало, зарплати малі, нічого не вистачає, а тому в ефір вийшла ця, ця і ще та лажа»? Це було б революційним підходом для українських неякісних теленовин! Принаймні, виправдалися б :).

І є ще одне просте міркування. Як ви бачите, критеріїв якості новин багато, майже шість десятків. Так от, дві третини з них жодним чином не залежать від кількості ресурсу, бо стосуються професійності роботи конкретних виконавців. Зокрема, вибачайте, я не бачу, яким чином більшість зазначених мною в обох сюжетах помилок могли залежати від ресурсу. Так само - більшість помилок у випусках.

Прискіпливий // 26.08.2009 11:34:33

Медіаексперту варто знати, що слово "конферанс" пишеться через "е"

Ваша правда. Помилився. Дякую за виправлення!

Ігор Куляс, медіаексперт

Ігор Куляс - медіатренер, що з 1989 року пройшов на українському телебаченні шлях від репортера до шеф-редактора новин. Протягом 1999-2002 років був шеф-редактором телекомпанії «Новий канал» («Репортер»). Стажувався на BBC, Reuters, ITV, CBC. Працював кризовим менеджером у 20 регіональних та загальнонаціональних телекомпаніях. 

Нині є тренером-консультантом МГО «Інтерньюз-Україна» з телевізійного виробництва. Створив власну методику оцінювання новинних. Протягом останніх чотирьох років сотні тележурналістів з усієї України пройшли в пана Куляса та його партнера Олександра Макаренка тренінги в рамках «Школи новин Internews». 

Моніторинг здійснено в рамках проекту громадської організації Internews Network «У-Медіа» «Моніторинг дотримання журналістських стандартів та підвищення медіаграмотності широкого кола українських громадян», який «Детектор медіа» реалізує спільно з Інститутом масової інформації.

Критерії оцінки якості новин пояснено тут (частина 1, 2, 3).