Одразу після Президента у п'ятницю, який, нагадаємо, спілкувався в прямому ефірі зі студентами-правниками у рамках спецпроекту, в понеділок в ефірі ICTV з'явилася прем'єр-міністр, якій вже доведося спілкуватися з «дорослими» політологами та журналістами. Обговорювали в студії «Свободи слова» те, чи витримає економіка України політичні війни президентської кампанії та якими тепер будуть дії українського уряду.

Спільним у виступах Президента та прем'єра було нахвалювання свого варіанту змін до Конституції. Але артистичність Юлії Володимирівни, яка говорила до того ж про свої «хатні» урядові справи, як завжди, не залишилася непоміченою. Красномовні метафори (Янукович із відром води, газовий вампір Росукренерго), порівняння-маніпулювання (наприклад, із Індією - де політичні сили прийшли до об'єднання), емоційні випади, експресивні репліки і навіть анекдоти (замість фактів та цифр) значно більше приваблюють увагу глядачів, аніж багатослівні пояснення і моралізаторство з уст Президента.

Банальне тому свідчення - ефірний рейтинг. Якщо телеміст за участі Віктора Ющенка, згідно з інформацією «Детектор медіа», мав рейтинг 0,86%, частку 2,73% за аудиторією 18+(загальнонаціональна панель GFK Ukraine), то соло Юлії Тимошенко подивилося вчетверо більше глядачів (рейтинг 3,56%, частка 10,31%). Хоча і ці показники дуже високими не назвеш. Збірна Партії регіонів спромоглася на більше. У п'ятницю в студії «Свободи на Інтері» вона виступила з результатами відповідно 4,76% та 18,67%. Утім, це порівняння зовсім не дає розуміння суті кожного з політиків.

Звичайно, настрій у Юлії Володимирівни минулого понеділка був не найрадісніший. На ньому, а також на комплексі жертви, яку «кинули» всі, вона і сконцентрувалася. Окрім долі ошуканої жінки, прем'єр-міністр скаржилася на те, що, порівняно з Президентом, вона зовсім не має повноважень, зате змушена брати на себе всю відповідальність за стан справ у країні. Традиційно прем'єр розігрувала емоційно-експресивну карту («Я розпрощалася з ілюзіями... Але я вистою!.. Мені вистачить сил...») Навіть довгоочікувану розповідь про переговори з Партією регіонів (одну з версій - версію ЮВТ) ми почули буквально у ролях, як п'єсу. Але, звичайно, про «сіль» домовленостей не йшлося, це, ясна річ, не для вух електорату.

Дивна річ: говорячи про об'єднання, Тимошенко наголошувала, що завжди готова поступитися тим, хто має більші об'єднавчі можливості (бо ми знаємо, що «стара гвардія» їх вже практично вичерпала), проте вже через два речення з призирством прем'єр каже про молодих політиків: «Куди не кинь оком - всюди свіжа кров», а толку, мовляв, ніякого. Може, це тому, що дехто, попри декларації, не хоче нікому і нічим поступатися?

На жаль, в Україні поняття об'єднання та консолідації, пройшовши крізь решето «дикого капіталізму», мутувало і набуло особливого, потворного змісту. Так само як, до речі, поняття свободи слова, на чому ми вже не раз наголошували. Якщо об'єднання - то заради монополії та узурпації, якщо консолідація - то заради легкої наживи. 70% аудиторії «Свободи слова», голосуючи «за» об'єднання політиків, вважають, що консолідація політичних сил спричинить ефективну боротьбу з кризою. Так має бути, але поки що воєдино політичні сили зливаються тільки на основі власних шкурних і політичних інтересів.

- Головною метою політичної діяльності Юлії Тимошенко є влада, - сказав у коментарі «Дню» Костянтин Матвієнко, експерт корпорації стратегічного консалтингу «Гардаріка». - Влада не як засіб, а влада як процес. У залежності від того, яку владну посаду вона буде обіймати в політиці, таку форму правління вона і буде відстоювати. Якщо в неї буде шанс стати президентом, вона максимально буде відстоювати повноваження президента. Якщо в неї буде шанс залишитися прем'єр-міністром, відповідно вона буде орієнтуватися на те, щоб зосередити всю повноту виконавчої влади в руках голови уряду.

Так як у неї непогані шанси бути обраною президентом, я гадаю, що на цьому етапі її команда буде намагатися «проштовхнути» варіант Конституції з максимальними президентськими повноваженнями. Але до президентських виборів це не вдасться зробити - немає трьохсот голосів в парламенті та немає часу для розглядання цього законопроекту в Конституційному Суді. Далі в залежності від наслідків майбутніх виборів буде залежати те, яку форму правління відстоюватиме Блок Юлії Тимошенко. На ICTV Тимошенко приводила приклад спроможності політичних сил Індії об'єднатися проти економічної кризи. Але цей приклад є некоректним по відношенню до України - ні з точки зору структури суспільства, ні з точки зору організації влади.

Основний конфлікт в Індії - це конфлікт між індуїстами і мусульманами, який можна трактувати як світоглядний конфлікт. В Україні ж такого розподілу немає. Коли ми чуємо те, що в Україні нібито іде холодна громадянська війна, то це маячня. Тому що у нас затухаючі відмінності у ставленні, наприклад, до ОУН-УПА чи до другої державної мови. А якщо взяти молодіжний зріз, то молоді великою мірою байдуже. На молодь сьогодні не транслюється квазіполітизований конфлікт, вони спокійно переступлять через штучні проблеми і візьмуться вирішувати проблеми соціального життя, - переконаний Костянтин Матвієнко.

Повертаючи до понеділкової риторики Юлії Тимошенко, то в ній усталений медійний образ прем'єра мав логічне відображення і продовження. Не можемо не процитувати речень на кшталт «Вірте! Віра народжує реальність!», «Треба думати про духовність нації, що в серці у людей», «Я свято вірю в чесність і чистоту» і нарешті перлина спічу - «Вибори - це в тому числі і сигнал від вищих сил, тому переможе наша команда.» Тобто ми з вами маємо справу не з сякими-такими політиками (весь час спадає на думку фраза журналіста Герхарда Гнаука з нещодавнього інтерв'ю в «Дні»: «Це ж усього-навсього політики...»), а з богообраною спільнотою, яка - хочуть того «темні» сили чи ні - прийде і врятує Україну.

Програму можна було б назвати традиційним бенефісом Юлії Тимошенко, якби не запитання «під завісу» від Андрія Єрмолаєва, на яке прем'єр змушена була відреагувати аж занадто характерно і зовсім не на рівні, запропонованому президентом Центру соціальних досліджень «Софія». Запитання Єрмолаєва, що стосувалося ідеології, на яку спирається Тимошенко, еволюції 17-го року, яка, на його думку, повторюється сьогодні, вимушеного вибору між абсолютизмом і анархією, прем'єр просто назвала занадто розумним і зіронізувала стосовно обізнаності Партії регіонів. Навіщо нам складні запитання? Головне - віра! Ось кредо Тимошенко.

Сам Єрмолаєв на відповідь перм'єра відреагував сміхом. Схоже, нічого більш грунтовного почути він і не очікував. Бо об прем'єра ламаються списи найгостріших запитань, а інколи вони навіть бумерангом повертаються до того, хто його насмілився «метнути». До речі, про незручні ситуації та їх зручне використання. Так і залишилося загадкою походження ролика «Всьо пропало!», який останніми днями облетів українські інтернет-простори. Нагадаємо, що в короткому відео показано початок звернення Юлії Тимошенко до українців, під час якого з суфлера зник текст, і прем'єр, помітивши зникнення підказки, панічно вимовила: «Всьо пропало!».

Особливої слави ролик зажив після трансляції на деяких каналах. Зокрема - на «Новому каналі», в результаті чого шеф-редактор інформаційної програми «Репортер» Володимир Павлюк «на прохання керівництва написав заяву на звільнення за власним бажанням», повідомляє «Детектор медіа». Попросили Володимира Павлюка з каналу за використання у програмі запозиченого з інтернету ролика. Але наступного дня у ході прес-конференції член фракції БЮТ Андрій Шевченко запевнив, що ролик був отриманий не з інтернету, а з офіційного пулу Кабінету Міністрів.

Це підтвердив і Володимир Павлюк. То поява ролику - це випадковість чи цілком спланований крок штабу Тимошенко? І, відповідно, чи є тут привід для розпочатої прем'єром дискусії-моралізаторства щодо журналістської етики.

- Це не піар технологія, - переконаний Костянтин Матвієнко. - Її емоційний стан у цьому ролику був досить помітний, і це говорить про те, що вона не грала. Це була реакція роздратованої жінки на технічні несправності телесуфлера. Інша річ, чи слід було журналістам давати цей ролик в ефір. Це певною мірою маніпуляція, коли неофіційна частина звернення видається в ефір, адже вона дискредитує зміст офіційного звернення. Наведу інший приклад, який мене сильно вразив. Учора поховали сина Анни Герман - Романа. Деякі видання, користуючись цим, повідомили, що Віктор Янукович не взяв участі у похороні й не підтримав морально свою соратницю. Мені навіть дзвонили люди з різних областей України і питали - як же він міг її не підтримати? Це неправда, Янукович був на похороні. Це є приклад недобросовісної журналістської маніпуляції. З моєї точки зору, це неприпустимо.

Варто зауважити, що, останні дні означилися появою в українському ефірі ще однієї непересічної жінки - Валерії Новодворської. Її спілкування з Дмитром Гордоном вийшло в ефір ТРК «Київ» двома частинами з декількома повторами. Звичайно, вдаватися до будь-яких порівнянь (типу там - популізм, а тут - мудрість) просто безглуздо, все і без того на поверхні. Суттєвим здається нам інше спостереження: при дуже бідному та примітивному антуражі, який складають голі стіни і два стільці, при абсолютній відсутності елементу шоу та супердорогого освітлення, цей, позбавлений Шуфрича, діалог здатен «утерти носа» всім «свободам» разом узятим. Тому що коли в кадрі з'являється особистість і коли їй дають слово (а не виривають із рук мікрофон після двох реплік), тоді можна оцінити - чого насправді варта на телебаченні картинка, а чого вартує її зміст.

Фото: IСТV

Маша Томак, Іван Капсамун, «День»