Приємний сам факт появи такого документу. Це показує, що ми рухаємося вперед, тому що раніше головним завданням було відстояти свободу слова, захистити принципи журналістики. Зараз ми вже доросли до того, що прийшов час говорити про осмислену інформаційну політику України. В проекті закону закладено важливі напрямки для розвитку медіа-структури в державі й багато інших здорових європейських речей, його реалізація зробить можливим формування єдиного національного інформаційного простору. 

- Я побачив, що в законопроекті закладені дуже правильні речі про суспільне мовлення. Там є рух до роздержавлення преси. Це наше давнє невиконане завдання, яке давно треба було зробити, - з неприхованою радістю в голосі прозвучало від Андрія Шевченка, але далі пробігли і мінорні нотки. - З іншого боку, як завжди, є великий ризик, що це все залишиться лише красивими деклараціями. Можна написати геніальну концепцію, всіляко прикрашену - від цього не міняється суть. А суть така: що Україні, крім красивих декларацій, потрібні конкретні документи про роздержавлення преси, про створення суспільного мовлення, про гарантії для роботи журналістів. Це все хотілося би бачити. Натомість ми бачимо, що минулої п'ятниці Верховна Рада «завалила» закон про суспільне мовлення в першому читанні. Це означає, що навіть сама філософія створення суспільного мовлення відпадає. На жаль, закон (йдеться про законопроект Андрія Шевченка про внесення змін та доповнень до закону «Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України» прим. автора), який я зареєстрував, набрав лише 202 голоси. Мені здається, що в таких конкретних кроках можна судити чи готова до осмисленої інформаційної політики в нас країна чи ні. 

В законопроекті «Концепції державної інформаційної політики» фігурує Інтернет. Всі віртуальні медіа-ресурси дуже зацікавлені в розумінні нових правил на інформаційному просторі. Пан Андрій дещо розтлумачив основні положення та напрямки руху в подальшому. 

- Там задекларовано дуже правильну ідею вільної реєстрації інтернет-видання як засобу масової інформації, що є дуже прогресивним кроком. Що він означає? Якщо є редакція, то вона зможе добровільно зареєструватися як ЗМІ та отримати всі ті права, які має будь-який журналіст на телеканалі чи в газеті. А з іншого боку, це може означати додаткову відповідальність за зміст того, що буде з'являтися, наприклад, на Коломия ВЕБ Порталі. Я думаю, що це дуже важливий момент і він показує, що ми не стоїмо на місці, що ми живемо в третьому тисячолітті, що нарешті в держави доходять руки до того, як підтримати людей, які працюють в Інтернеті. 

За словами Андрія Шевченка кожна функціонуюча редакція, яка готова взяти на себе відповідальність за інформацію, яку надає, зможе отримати ліцензію в держави, яка надасть офіційний статус ЗМІ. Решта редакцій зможе працювати як і раніше безперешкодно без ліцензії. Хотілося проговорити ще деталі, про які в Концепції, звісно, не йдеться, але які вона передбачає, як-то кажуть «читаючи між рядками». На думку Андрія Шевченка, держава не мала б втручатися в питання використання власних матеріалів та запозичених. Це особисте питання кожної інтернет-редакції, питання її компетентності та професіоналізму. 

Інтернет-видання, які пройдуть через державну реєстрацію, будуть контролюватися відповідними державними органами. В першу чергу, говорячи про контроль, йдеться про відповідальність редакції за поширення порнографії чи наклепів. Тобто, якщо редакція входить в правове поле, то вона має відповідати за зміст поширюваної інформації. 

- По цьому законопроекту «Про Концепцію державної інформаційної політики» в мене прогноз позитивний. Я думаю, Верховна Рада його перечитає і прийме, тому що в ньому нема нічого такого, що могло би збурити сесійну залу, - оптимістично наголосив журналіст. На питання про прогнози щодо термінів прийняття законопроекту Андрій Шевченко відповів, що найреалістичніше долю Концепції буде вирішено народними обранцями восени. В разі її прийняття ще належить створити політико-правову базу та розробити цілий ряд правових актів, на яких цей документ би тримався та функціонував. 

Концепція є урядовим законопроектом, хоча над ним працював держтелерадіо, але «освячений» та внесений він до парламенту урядом. Це не є якийсь унікальний документ. Вже подібний проект в Україні розроблявся, але тоді ще мабуть не прийшов його час... Концепція є важливою з точки зору стратегічного мислення. Завжди в Україні є проблема не з наявністю чи відсутності стратегії, а з конкретним втіленням її в життя... 

Фото: «Коломия»

Оксана Рижук, «Коломия»