І навіть нападки на опонентів були до діла й по суті.

Ми почули від голови СБУ пана Наливайченка про реальні загрози державі, від міністра оборони - про проблеми збройних сил, від заступника міністра закордонних справ - про зовнішньополітичні колізії України, від уповноваженого президента з питань енергетичної безпеки пана Соколовського - про те, що насправді відбувається в національній енергетиці. Ось так би завжди! Скільки було б користі для України, адже нація, що отримує правдиву інформацію з найавторитетніших джерел, відчуває себе дійсно причетною до життя країни.

Тон задав Президент. Віктор Ющенко нагадав, що за останні століття Україна шість разів проголошувала незалежність і п'ять разів її втрачала. Глава держави в цьому випадку абсолютно правий. Незалежність, суверенітет, територіальна цілісність не даються народу один раз і назавжди. Адже не випадково сказано, що нація - це щоденний референдум. І, додамо ми, постійна боротьба за національно-державне виживання. Ющенко сказав про те, про що наші політики постійно забувають, якщо взагалі коли-небудь пам'ятали...

А розслаблятися, почивати на лаврах і вдаватися до внутрішніх чвар в жодному випадку не можна, навпаки, потрібно пам'ятати знаменитий латинський вислів: «Ганнібал анте портас!» - «Ганнібал біля воріт!», оскільки, за словами Ющенка, Україна досі не має жодного метра демаркованого державного кордону. Це означає, що країна постійно перебуває під загрозою. Торкнувся президент і кримської карти, що постійно розігрується іноземними політиками. Шкода, що з українського боку в цьому напрямі повна бездіяльність. Ющенко зауважив, що Україна проводить найліберальнішу в Європі мовну політику і, проте, постійно зазнає нападок. Тому й зазнає, що понадміру ліберальна, варто б жорсткіше.

Глава держави, не називаючи імен та країн, дав відповідь і спробам нав'язати Україні вигідне іноземним центрам тлумачення національної історії, тим, хто спекулює поняттям «спільна історія», претендуючи на власний диктат у цій делікатній сфері.

Ющенко ще раз нагадав, що конституційна реформа 2004 року мала для України дуже драматичні наслідки, призвела до хаосу, плутанини, постійної «чехарди» в міністерських кріслах. «Чому в нас немає віце-прем'єра з енергетики, міністра фінансів, міністра закордонних справ?» - риторично запитував національний лідер. «У нас немає програми дій, немає планів на перспективу, все робиться в «ручному» режимі, панує імпровізація», - різав «правду-матку» гарант Конституції.

Не обійшов він своєю увагою і можливість змови в парламенті між БЮТ і ПР, що приведе до розподілу України на лівобережний та правобережний «гетьманати». Тіньова реформа Конституції може призвести до ще більш руйнівних наслідків, аніж маніпуляції з нею 2004 року. В. Ющенко висловив цікаву думку про єдність незалежності та демократії. За його переконанням, у випадку відмови від демократичного шляху розвитку Україна неминуче втратить і політичну незалежність.

Гарант запропонував і конкретні заходи: зміна виборчої системи (введення відкритих списків), ліквідація системи панування двох політично-олігархічних кланів (Тимошенко та Януковича?) в парламенті, корінна зміна редакції Основного Закону зразка 2004 року. Віктор Андрійович заявив, що нинішнє протистояння на українському владному Олімпі породжене не персонами, а системою. Так, скажемо ми, хорошу ж конституційну систему підсунув Україні один дуже «непрогресивний» соціаліст, який нині прагне повернутися у велику політику, та його патрон-менеджер.

Не обійшлося й без філософських сентенцій, які, проте, цілком відповідали моменту. Гарант повідомив, що світ, в якому ми живемо, жорстокий, кожна країна відчайдушно бореться за свій суверенітет і місце під сонцем, за свою єдність і цілісність. Ох, до цих би абсолютно вірних слів та хоч небагато вірних справ... Обговорювалася можлива відставка гуманітарного віце-прем'єра Івана Васюника (чи не Дмитра Табачника готує на його місце Юлія Тимошенко?) та міністра оборони Юрія Єханурова. Як відомо, леді Ю нещодавно виявила в армії «корупцію» і заявила про гостре бажання навести лад в українських збройних силах. Якщо чесно, то пані Тимошенко, фінансуючи оборону на рівні меншому, ніж 1% ВВП (при 2% загальноєвропейської норми і при 3% норми українського законодавства), навряд чи має моральне право пред'являти якісь претензії оборонному відомству.

До речі, ще в період свого «першого пришестя» на посаду прем'єра Юлія Володимирівна в одному з інтерв'ю заявила, що не бачить жодних військових загроз для України. Політичний зір Ю.В. ніскільки не поліпшився і після подій серпня 2008 року в Грузії, коли прем'єр спробувала знову капітально зекономити на обороні. Різкий занепад гостроти політичного зору чомусь особливо виявляється після зустрічей леді Ю із російським керівництвом.

Не секрет, що пані Тимошенко хоче стати президентом України, адже це не лише глава держави, але ще й Верховний Головнокомандуючий усіма збройними силами країни. А який з Юлії Володимирівни з її антиармійськими комплексами Верховний Головнокомандуючий? Адже тут потрібно мати ясне уявлення про те, що таке армія і флот, що таке оборонна політика й національна безпека. Наш прем'єр постійно демонструє, що вона дуже далека від подібного розуміння.

На прес-конференції Ю.В. Тимошенко, що відбулася після зустрічі прем'єра з головами сільських та селищних рад, севастопольський журналіст із газети «Флот України» і журналу «Морська держава» Володимир Вевдюк подарував Юлії Володимирівні примірник журналу і сказав, що якщо Військово-морські сили України й надалі фінансуватимуться так, як зараз, то Україна скоро перестане бути морською державою. Вчинок севастопольця викликав велике незадоволення Тимошенко. А шкода. Варто було б подякувати за чесність.

Міністр Ю. Єхануров повідомив телеглядачам, що на 2009 рік на будівництво житла для офіцерів уряд не дав жодної копійки. А для порівняння проінформував, що в Севастополі офіцери російського Чорноморського флоту щорічно отримують 150 квартир, а українці (завдяки уряду Тимошенко) не отримають нічого, що явно не укріпить позиції України в цьому регіоні.

Що ж до земельних питань, то чому б перш ніж «трусити» армію, Юлії Володимирівні не перевірити законність землекористування багатьох «лендлордів» із БЮТ, особливо в Київській області?

Юрій Єхануров видав блискучий за аргументованістю спіч, який прем'єру «крити» нічим. Наприклад, 22 червня поточного року за рішенням ООН 300 українських військових і два десятки вертольотів повинні прибути до Ліберії для здійснення миротворчої місії. Грошей для цього немає. Зірвати місію - значить нанести могутній удар по міжнародній репутації нашої країни. Висловив Ю. Єхануров і здивування тим, що незважаючи на бадьорі рапорти Ю.В., статистика, що розкриває справжню ситуацію в економіці, урядом закрита. Гра відбувається «в темну», за принципом: «Вірте мені, люди». А ось доказів вимагати - не смійте.

Голосування в студії, де присутні повинні були відповісти на запитання: «Чи загрожує політика Кабміну національній безпеці України?» дало понад 60% ствердних відповідей.

Найбезжаліснішим був виступ Степана Хмари. Газові контракти, підписані Тимошенко в Москві, колишній політв'язень кваліфікував як зраду та руйнування економіки держави. Степан Ількович навіть вимагав арештувати шефа «Нафтогазу» Олега Дубину та його заступника Ігоря Діденка. На думку Хмари, йдеться про свідоме прагнення збанкрутити Україну, загнавши її в газову боргову яму. Фігуранти газових домовленостей, на переконання Степана Хмари, нахабно брешуть.

Парламенту варто б розібратися у всьому, що натворила Тимошенко в Москві, але нині Верховна Рада, як вважає С. Хмара, є клубком кримінальних структур. Хмара нагадав, що колишній діловий партнер Ю. Тимошенко, російський генерал Олейник, звинувачений у нанесенні збитку Росії на суму 0 мільйонів, нині сидить у в'язниці, а Тимошенко російська влада дала індульгенцію. Степан Хмара сумнівається, що безкорисливо...

Уповноважений Президента з енергетичної безпеки Богдан Соколовський повідомив, що глава держави десять днів не міг отримати документи, підписані Ю.В. Тимошенко в Москві.

Директор Інституту стратегічних досліджень Юрій Рубан зауважив, що угода, підписана Україною в Брюсселі про модернізацію національної газотранспортної системи, саботується урядом Ю. Тимошенко.

Напруження в студії дещо розрядила Віра Ульянченко своїм спокійним, лояльним виступом. Але одна її фраза привернула особливу увагу: «Секретаріат Президента не буде автономним політичним гравцем». Вірі Іванівні можна вірити. Було б чудово, якби наші «свободи-ТБ» від обридлого розбирання та міжособистісної гризні повернулися обличчям до істинних проблем України. Хотілося б сподіватися, що подія на «Інтері» не була простою випадковістю, а свідчила про якісь доленосні зміни в самій концепції політичного ток-шоу.

P.S. Під час дискусії Віктор Ющенко назвав заступника міністра закордонних справ, посла України в Росії Костянтина Грищенка, міністром. Це звичайна обмовка чи щось інше?

Фото: http://inukraine.ru/?p=107

Ігор Лосєв, «День»