Проте нікого іншого члени регуляторного колегіального органу, що відповідає за всі ЗМІ в країні, біля свого керма найближчим часом не бачать.

- Андрію Анатолійовичу, що зміниться в політиці Нацради із телебачення і радіомовлення після відставки попереднього керівництва?

- Я думаю, нічого не зміниться. Нацрада - орган колегіальний, виконуючий свої функції шляхом проведення засідань. Робота колегіального органу не можлива без урахування думки кожного з восьми членів ради. Склад Нацради не змінився. Відставка ж голови і його заступника істотно нічого не міняє - вони виконували адміністративну роботу, а не формували політику.

- Підтвердьте або спростуйте інформацію про те, що пан Шевченко, очолюючи Нацраду, присилав непланові перевірки на «неугодні» телеканали або радіостанції.

- Я не можу констатувати того факту, що були якісь улюбленці чи  неулюбленці серед каналів. Але у будь-якому разі для того, щоб зняти напругу у стосунках Нацради і галузі, щоб зробити роботу Нацради максимально публічною і об'єктивною, ми внесли певні зміни до нашої роботи. Вони стосуються, зокрема, і порядку проведення перевірок. На сьогоднішній день позапланова перевірка ЗМІ може здійснюватися тільки за рішенням всієї Нацради.

- А раніше як було?

- Могла бути за наказом голови.

- Ви особисто хочете очолити Нацраду?

- Чесно кажучи, ніякого бажання що-небудь очолити у мене немає - ніколи до цього не прагнув. Я про це чесно сказав на засіданні, коли ухвалювалося рішення про призначення мене першим замом голови Нацради. І слова мої занесені в протокол.

Але якщо члени Нацради ухвалили рішення про те, що я повинен стати першим замом і вести адміністративну роботу, то я повинен її вести. Тверезо оцінюючи свої права і обов'язки, розумію, що фактичне виконання обов'язків голови накладає на мене додаткову відповідальність у забезпеченні діяльності Нацради.

Що стосується якихось важелів впливу, то закон не передбачає ніяких додаткових повноважень ні для голови Нацради, ні для його зама. Є важка рутинна робота.

- Хто з восьми членів Нацради має найбільші шанси її очолити?

- Згідно з законом, будь-який із членів Нацради може стати її головою. Процедура дуже проста - має бути подання  трьох членів ради на цю людину. Після цього шляхом таємного голосування відбувається обрання.

- На кого з членів ради подання вже внесені?

- Ні на кого. Місце залишається вакантним.

- Як скоро у Нацради із телебачення і радіомовлення з'явиться новий керівник?

- У нас немає таких питань, які б ми не вирішили в робочому порядку. І це теж вирішимо в робочому режимі.

- Ви особисто кого рекомендуватимете на цю посаду?

- Я був і залишаюся прихильником того, щоб головою Нацради залишався Віталій Шевченко.

- Але ж Ви голосували за його відставку...

- Я проголосував за те, щоб підтримати заяву Віталія Шевченка про відставку з поста голови Нацради, оскільки вважаю, що це його право. Не хотів би вдаватися до подробиць і аналізу причин, що спонукали Віталія Федоровича це зробити. Думаю, про це може говорити тільки він сам, якщо визнає потрібним. Скажу лише, що всі ми люди. І якщо людина пише заяву про відставку або звільнення за власним бажанням, то вона  це чимось мотивує. Причини такому рішенню можуть бути різні - об'єктивні, суб'єктивні або прийняті з урахуванням зовнішніх чинників.

Скажу відверто, що за той тиждень, що я виконую обов'язки голови Нацради, дуже добре зрозумів його бажання написати заяву про звільнення за власним бажанням.

- Хто тисне?

- Справа не в тиску.

- А в чому?

- Складно як психологічно, так і з урахуванням «паперового» навантаження. Адже у нас сотні телерадіоорганізацій. Всі вони пишуть свої звернення, і у кожного своя правда, коли мова заходить про відстоювання власних інтересів.

Не треба забувати про те, що галузь-то достатньо складна. І відноситися до неї потрібно дуже дбайливо і трепетно. Можна, звичайно, вийняти шашечку і рубонути з плеча, тільки ні до чого хорошого це не призведе.

З іншого боку, мій обов'язок як члена Нацради полягає в тому, щоб вимагати неухильного виконання норм національного законодавства. Це досить складний процес. А пазл треба скласти так, щоб не постраждав глядач.

- Яка позиція Нацради у конфлікті, що склався навколо телеканалу «Інтер»?

- На сьогодні в Нацраді немає матеріалів щодо того, що діяльність телеканалу «Інтер» має бути переглянута або його ліцензія має бути переглянута. Суперечка про власність взагалі не входить у компетенцію Нацради.

Що стосується зміни ліцензії по власності, ми в даному випадку виконуємо тільки технічну функцію - будуть документи нового власника, подивимося, наскільки вони відповідають дійсності, і після розгляду внесемо необхідні зміни. Я не думаю, що це взагалі повинно бути об'єктом суспільних розбирань.

Ми повинні розуміти, що є медійна складова, де ЗМІ виконують свою суспільну функцію, а є господарюючі суб'єкти. І неважливо, що вони виробляють - взуття чи інформацію. Є закон про власність, Конституція і певний порядок.

Ні я, ні члени Нацради не хочуть ставати одним із суб'єктів розбирань, що стосуються власності. Це не наша сфера. Якщо телеканал «Інтер» або будь-який інший телеканал порушуватимуть законодавство в тій частині, в якій ми є регуляторним органом, ми реагуватимемо. Але займатися розглядами з приводу власності - ні.

- Яке телебачення цікаве особисто Вам?

- Я люблю інтелектуальне телебачення. Мені це цікаво. Мені здається, що багато в чому наше телебачення женеться за масовим споживачем, забуваючи, що ТБ само може формувати запит суспільства.

- Проти рейтингу немає прийому?

- Я дуже багато спілкувався з керівниками каналів із цього приводу. Так, всі ми вивчаємо рейтинги і частки, але іноді хочеться сказати: «Давайте обговорювати не те, що дивляться, а те, що хотіли б дивитися». Сьогодні багато глядачів не вмикають телевізор, тому що не знаходять там того, що хотіли б побачити. Ця ніша дуже важлива. Її складно вивчати і піплметром не зміряти, але все одно ми йдемо до розвитку нішевих каналів. Тоді кожен зможе дивитися те, що вибрав і що йому до душі - інтелектуальне або емоційне.

Фото: ИнтерМедиаКонсалтинг

Наталья Ярцева, ИнтерМедиаКонсалтинг