Як не дивно звучить, у новому році український театр сподівається не лише вижити, а й подарувати глядачам кілька цікавих прем’єр. Одна з багатообіцяючих інтриг – поява знаменитого комедійного актора Віктора Андрієнка на драматичній сцені театру на Подолі. Директор і головний режисер цього театру Віталій Малахов гірко зітхає: «Що я можу просити у новому році для своїх акторів, окрім здоров’я і зарплатні?» Однак зізнається, що планує розширити репертуар новими постановками. Малахов згадує, що у 1979 році, коли створювався Театр естради, він став його першим режисером і художнім керівником. В той час із театрального інституту в колектив Малахова прийшли Валерій Чигляєв, Анатолій Дяченко і Віктор Андрієнко.

 

«Вітя тоді жив просто у моєму кабінеті, у нього не було житла. А потім його перша прописка у Києві була в мого батька у Броварах. І взагалі, я його страшенно люблю і вважаю одним з найбільш талановитих акторів України. Я вам чесно скажу, вважаю, що Віктор загубив талант видатного театрального актора. Я бачив деякі уривки з Бертольда Брехта, де грав Андрієнко, і це була справжня драматургія. Оскільки я директор театру, і оскільки я дбаю про те, щоб у мене грали хороші актори (зараз в театрі на Подолі грає і Горянський, і Бенюк, і незабаром буде проект з Хостікоєвим), то я хотів би, щоб Віктор Андрієнко взяв участь у проекті», - розповідає Новинареві Малахов.

 

Режисер говорить, що можливо це буде одна з п’єс знаменитого італійського драматурга, лауреата Нобелівської премії Даріо Фо. «Назву зараз точно я не можу сказати, бо є кілька пропозицій. Одна з них – п’єса З архангелами не грають, цікава соціальна комедія, але не без лірики. Головний герой у цій п’єсі має прізвище Вітер. Його батько був жартівником і дав йому подвійне ім’я, відтак героя звати Вітер Південний-Поривчастий».

 

Останнім часом Віктор Андрієнко бере участь у російському телевізійному проекті Велика різниця - комедійній передачі, яка  пародіює програми Першого каналу Росії. Про Довгоносиків Андрієнко згадує охоче, але стримано: мовляв, що було - того не повернути. До того ж, всі сезони Шоу довгоносиків лежали на арештованому Інфосторі, посиланням на який з читачами власного сайту поділився сам Андрієнко. Тепер знаменитий український комедійний серіал про довгоносиків - трофей справжніх фанатів. Новинар вирішив поцікавитися останніми творчими новинами у самого актора. 

 

 

- Секрету поки що розкривати не буду. Нехай зараз це буде інтригою, а згодом - сюрпризом. Сподіваюся, для всіх приємним. А взагалі, з Віталієм Малаховим я пропрацював майже три роки. (Було це  двадцять років тому – одразу після того, как я закінчив театральний інститут). Після чого наші творчі шляхи розійшлися і до теперішнього часу не перетиналися.

 

Кожен йшов своєю дорогою. І ось тепер, на прохання Віталія Юхимовича, ми знову вирішили об'єднатися в його  театрі на Подолі. Чи буде наша співпраця тривалою - я, звісно, поки що сказати не можу. Як Бог дасть. Адже справа не в тривалості співпраці, а в якості. Сподіваюся, що ми обидва отримаємо задоволення від спільної роботи, і глядач також. Якось, трохи раніше, Віталій запропонував мені попрацювати на Булгаківських вечорах. Разом з народним артистом Росії Олександром Парою ми зіграли уривок з Театрального роману Булгакова. Я зіграв  Булгакова, а Пара - Станіславського. І знаєте, ми виявилися вельми непоганою парою.

 

- У зв'язку із заявами телевізійних продюсерів про скорочення телевиробництва (скажімо, Олександр Роднянський прогнозує відчутне зменшення закупівель іноземного ТБ-продукту у 2009 році і пріоритет розважальних програм), як Ви гадаєте, чи може виникнути на українському телебаченні щось подібне до «Шоу довгоносиків»?

- Думаю, що ні. Це неможливо. Довгоносики існували на ентузіазмові, а не на мішках з грошами. В місяць я отримував… 100 доларів. Сто! Я не округляю і не перебільшую. Ви знаєте сьогодні акторів, які підуть працювати за такі гроші? Я – не знаю. Час інший, і люди інші. Час довгоносиків пішов у небуття і шкодувати за цим не варто. У кожної епохи свої віхи, свої герої і свої яскраві події. Не буде Довгоносиків – буде щось інше. Обов'язково.

 

Розважальні проекти на телебаченні були і будуть завжди - вони необхідні, як повітря, щоб глядач міг відійти від проблем і повсякденних турбот хоча б на годину чи на тридцять хвилин. Щоб не думати про те, що скільки коштує, по чому нині долар, і який закон сьогодні прийняла Верховна Рада. Головне - історії, сюжети. А в якій декорації робити проекти – не важливо – в одній чи кількох. Якщо це талановито і смішно - це «вистрілює». А закуплені проекти не завжди у нас мають успіх. Там, де їх закуповують, інший менталітет. Чуже можна брати лише за основу і на цій основі створювати своє (наприклад, «Моя прекрасна няня»). Тоді це буде близько і зрозуміло саме нам.

- Чи можна вважати програму «Велика різниця» оздоровленням телебачення від власних хвороб? Чи це просто ще один розважальний продукт такого ж порядку, як і об'єкти його пародій?

- Я вважаю, що можна вважати оздоровленням. Тому що будь-яка пародія - це сатира. Всі люди, которих ми показували, поділилися на два табори. Одні щиро сміялися і раділи, інші нас зненавиділи. Поважаю людей, які, маючи славу, ім'я, заслуги і регалії здатні ставитися до себе з іронією. Після пародії на фільм 12 Микита  Міхалков подзвонив Олександру Цекало і сказав, що дивився всією родиною -  було весело, смішно і йому дуже сподобалося.

- Ви сьогодні доволі зайнятий актор - і комедійні програми, і радіо, і озвучка мультфільмів, і телефільми. Чого Вам як артисту все ж бракує?

- Мені не вистачає і комедійних програм, і радіо, і озвучки мультфільмів, і телефільмів… але головне – театральної сцени.

- Яка робота за останні кілька років принесла Вам найбільше задоволення?

 

- Поїздка в Африку, де я був режисером документального фільму. Це була робота над проектом Команда Еквітес у 2003-му році. Було важко, складно. Але незабутньо.

 

 

- Це не до мене. Я пропонував усім каналам зробити ретроспективу не лише Довгоносиків, а й Повного Мамаду. Поки тільки телеканал НТН показав Комедійний квартет і Повне Мамаду.