- У нас є дві принципово нові норми і я, як автор законопроекту, вважаю дуже важливими обидві норми. Більше того для мене, з точки зору впливу на громадськість і на молоде покоління, - більш важливою є норма про заборону алкоголю і тютюну на носіях зовнішньої реклами. І друга моя поправка - це заборона озвучування алкогольних брендів у денний час до 23 години.

 

Це не є правильно, щоб автор Закону писав закони, їх ухвалював, а ще й сидів з ручкою та слідкував як вони виконуються. У нас існують уповноважені для цього органи - Національна рада з питань телебачення і радіомовлення і Держспоживчстандарт, які повинні відслідковувати як виконуються ці норми Закону. 28 грудня я, як автор законопроекту та заступник голови Верховної Ради, офіційно звернувся до них. Крім того, на початку лютого я проведу нараду у Верховній Раді за участю представників асоціації рекламістів, керівників каналів та цих контролюючих органів, які я назвав, щоб зрозуміти чи мало місце порушення після того, як законопроект набув чинності. Зовні виглядає, що ті, хто працює на ринку зовнішньої реклами виконують норми. Що ж стосується телебачення, то я розумію, що шукається вихід із ситуації: як, не називаючи бренди алкогольних марок, все-таки максимально рекламувати алкогольні напої. В даному випадку це дискусія і юридична, і творча. Я думаю, що через місяць ми повернемось до цього, коли ситуацію проаналізує Нарада і Держспоживстандарт.

 

Я можу офіційно заявити про те, що всі ілюзії, які я сьогодні чую про те, що криза так сильно вдарила по бідних телеканалах і бідних рекламістах, що треба на рік перенести цю заборону - є марними. Ці їх ідеї і пропозиції можна забрати і знову працювати над законопроектами. На наступний тиждень у нас стоїть законопроект - це «Внесення змін до «Закону про рекламу», у зв`язку з ухваленням «Європейської конвенції про транскордонне мовлення», де, наприклад, є низка обмежень на рекламу лікарських виробів. Вимога цієї конвенції - не можна рекламувати лікарські препарати, що виписуються за рецептом лікаря. Тобто я пропоную телевізійникам та представникам ринку зовнішньої реклами забути про боротьбу за алкогольні бренди. Їх ніколи не буде в Україні. Закон прийнятий і ніхто до нього більше не повернеться. Хай вони активніше тепер працюють з експертами та парламентом стосовно інших заборон.  

 

Подальші заборони будуть стосуватися ліків, а також контенту. Ви знаєте, що у нас залишилася пряма реклама пива. Існують дві дискусійні течії. Перша така, що треба працювати з контентом, друга - треба забороняти. Аргументи є у обох. Я - автор законопроекту про заборону прямої реклами пива і зберігання лише брендів у денний час, але, я думаю, що мають аргументи і ті, котрі говорять про те, що треба редагувати контент. Наприклад, щоб з реклами пива не випливали якісь емоційні речі, які б спонукали молодих людей до його активного вживання. Я не розумію ідеологів того, що існує лише горілчане пияцтво, а пивного не існує. Я вважаю, що і це, і те - зло. Тому, я б порадив експертам, які працюють з телевізійними каналами, більше концентруватися на дискусії подальшого вдосконалення рекламного законодавства. Жодні закони в Україні скасовані не будуть. Це абсурд. На зовнішній рекламі, ні на рік не відновляться пляшки горілки та тютюн. Ми були останньою країною Європи, яка дозволяла собі розкіш рекламувати горілку та тютюн на носіях біля дитячих садочків та шкіл. Це з 1 січня заборонено і вже повернення до цього нема.

 

- Я не займався моніторингом, але хочу наголосити, що поправка була дуже делікатна. Вона стосувалась не заборони вживати назву торгової марки, а заборони її озвучувати. Це означає, що коли ви пишете назву торгової марки, то це не є заборонено. Законом заборонено її озвучення. Наприклад, як було раніше, що «такий-то є найкращий, найсмачніший і т. д.» - це заборонено. А Закон не забороняє написання торгової марки при анонсуванні «телевізійних та розважальних програм». Тому треба дивитися і фахівці повинні в цьому розібратися. Із того, що я бачив - озвучення немає, але є спроба використовувати стару, озвучену рекламу алкогольних брендів до якої звикли, без називання алкогольного бренду. Таким чином, очевидні сподівання креативу рекламних кампаній, які працюють з алкогольними брендами та телевізійниками виконати норму закону, але максимально зберегти контент попереднього рекламування алкогольних виробів. Тому треба дивитися на це все. Кризи проходять і відходять, а за здоров`я нації треба боротися і в умовах кризи. Тому я, наприклад, не розумію аргументів про те, що не треба боротися за здоров`я, духовність та цінності в умовах кризи. Я не розумію тих звернень, які надходили до мене у Верховну Раду, що за умов кризи не треба, наприклад, просувати якісь суспільні цінності. Тому Верховна Рада і надалі буде займатися просуванням території здоров`я, або території без алкоголю і тютюну.

 

- Звичайно, телеканал несе за це відповідальність, а коли йдеться про зовнішню рекламу - компанія, яка розмістила. У нас є багато дискусій. Наприклад, є урядовий законопроект, який передбачає зростання у 10 разів місцевого збору за використання щитів - від 0,5 до 5 %. Тобто проблем, насправді, набагато більше. Я завжди вважав, що вони є суб`єктами цивілізованих правовідносин з авторами законопроектів - депутатами, і те, що відбулось за тиждень до нового року мене неприємно здивувало. Те, що були викинуті, на мою думку, даремні гроші на розміщення проплачених статей у газетах про те, що криза страшна і рекламісти вмирають з голоду, тому треба щоб пляшки були ще рік. Це для мене буда несподіванка. На цей законопроект я витратив 2,5 роки, щоб переконати рекламну галузь і телевізійників, це зробити. І всі з цим погодилися. Але потім вони сказали, що умови кризи такі, що вони ще рік хочуть там протриматися.

 

Я сьогодні мав розмову з цього питання, що ніякого повернення до старих норм не буде. Але я, як і інші депутати, які цим опікуються, відкриті до дискусії про те, як нам далі рухатися. Наприклад, я виступаю за те, аби максимально створити пільгові умови для соціальної реклами. Коли я розміщував класичну соціальну рекламу про 7 природних див, я сплачував за виготовлення цієї реклами та місцевий збір. Адже з кожного щита все одно треба сплачувати місцевий збір. Тому я вважаю, що це неправильно. Тобто все, що стосується соціальної реклами не повинно сплачуватись взагалі. Нехай місцевий рекламний збір платять ті, хто умовно кажучи, рекламує пиво, бізнес і т. д. Тобто все, що стосується соціальної реклами максимально знімається. А все, що стосується іншої реклами - комерційної, політичної, партійної - там інші форми.

 

Є достатньо багато питань, але ключовим є питання контенту. Контент - це не тема контролюючих органів. Це тема компромісу і корпоративної етики. Коли ми всі збираємось і кажемо, що не можна в рекламі пива робити модними студентів, які п`ють пиво. Це прямо заборонено. Або не можна, наприклад, щоб фахівці і медики прямо пропагували якісь лікарські засоби. Це заборонено в усьому світі. Тому я б 2009 рік присвятив більш змістовній складовій, а не формальним заборонам. А ці формальні заборони, які ми зробили - будемо відслідковувати.