НСЖУ назвала головні проблеми інформаційного простору України
Ключові проблеми інформаційного простору України - занадто дорогий папір, постійне підвищення тарифів на доставку періодичних видань, занепад проводового радіо, позбавлення комунальних ЗМІ їхнього майна та масові звільнення, вважає голова Національної спілки журналістів України Ігор Лубченко. Про це йдеться у листі, надісланому паном Лубченком до Голови Верховної Ради України Володимира Литвина та голови Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Ганни Герман.
Національна спілка журналістів України пропонує обговорити ці проблеми у лютому 2009 року на спеціальних парламентських слуханнях з участю керівників ЗМІ з регіонів (до 1000 осіб), а після парламентських слухань внести у сесійну залу проект Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».
Наводимо лист Ігоря Лубченка повністю:
За дорученням учасників пленуму правління НСЖУ, який відбувся 16 грудня, інформую Вас про наше бачення сьогоднішніх проблем національного інформаційного простору і деяких шляхів їхнього вирішення.
1. Редакції друкованих засобів масової інформації зіткнулися з серйозною загрозою припинення виходу, зменшення періодичності і обсягу видань у зв’язку з різким подорожчанням паперу для випуску газет і журналів.
Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат випускає приблизно 35 тисяч тонн газетного паперу у рік, понад 100 тисяч тонн імпортується з Росії та Польщі.
Журнального паперу в Україні не виробляється зовсім.
Різке підвищення ціни газетного паперу аж до 7.500 грн. за тонну, а журнального – до 10 тисяч грн. за тонну боляче вдарило по економіці видань. До того ж зарубіжні постачальники паперу раніше тримали цей товар на складах в Україні і редакції могли оперативно придбати його у потрібних обсягах, тепер же вони вимагають передоплату і обіцяють поставити папір через три тижні.
Цього разу зарубіжні виробники пов’язують свою цінову політику з світовою кризою. Але ми прекрасно знаємо, що варто замаячити на горизонті новим виборам у нашій державі, як ціна газетного паперу стрімко зростає, до того ж у всіх виробників однаково. Спілка змушена була не раз звертатися до Антимонопольного комітету, бо вбачала у цьому змову виробників.
6 листопада від імені Спілки я надіслав листа Прем’єр-міністру України Юлії Тимошенко, відповіді на який досі не отримано. Ми пропонували:
- звільнити від сплати ПДВ за ввезений в Україну папір, бо це товар критичного імпорту. У цьому плані варто було б вивчити питання про закупівлю державою закордонного газетного і журнального паперу (виділивши кошти окремим рядком у Державному бюджеті). Держава б через уповноважений нею орган продавала б цей папір по стабільній ціні редакціям друкованих ЗМІ незалежно від форм їхньої власності;
- доручити торговим представництвам України за кордоном знайти виробників газетного і журнального паперу, витратних матеріалів (целюлоза, фарби, пластини, плівки тощо), умови поставок їх в Україну.
Але це – тимчасові заходи. Треба будувати власне виробництво паперу та витратних матеріалів. Свого часу уряд Прем’єр-міністра Віктора Ющенка підійшов до реалізації цього плану, але його відправили у відставку. Відтоді жоден уряд не зробив навіть найменшого кроку у цьому напрямку. Натомість наші сусіди – Білорусь – за два роки з нуля спорудили таке підприємство з проектною потужністю 40 тис.тонн паперу на рік (через два роки від першого забитого на будівельному майданчику кілочка тут випускають вже 20 тисяч тонн паперу з розрахунку на рік – Білорусі взагалі ж потрібно 36 тисяч тонн).
Після звернень Спілки до керівників держави з цього питання були неодноразові запевнення і доручення відповідним міністерствам і відомствам, але віз і досі стоїть на тому ж місці.
2. Загрозу існуванню друкованих ЗМІ становить і постійне прагнення Мінтрансзв’язку підвищувати тарифи на передплату і доставку передплатникам друкованих періодичних видань. 2007-го року воно збільшило їх на 60 відсотків. Досьогодні, всупереч українському законодавству, відомство досі не відзвітувалося, скільки грошей отримало від цього і куди витратило.
Цього року міністерство знову хотіло підвищити вже існуючі тарифи на 60 відсотків. Національній спілці журналістів України з допомогою Глави держави Віктора Ющенка і Міністра юстиції Миколи Оніщука вдалося приборкати ці апетити до 27 відсотків. У проекті наказу Йосипа Вінського про передплату газет і журналів з 01.01.10 йдеться знову про 60 відсотків (схоже у Мінтрансзв’язку зациклилися на цій цифрі), але як етапне погоджуються на 28-відсоткове підвищення.
На фоні падіння тиражів зростає необхідність розширення роздрібної торгівлі газетами і журналами. Але поштовики і тут поставили підніжку: наказом від 5 грудня «Укрпошта» підвищила тариф на перевезення періодичних видань для роздрібної торгівлі на 150-225 відсотків. Це, звичайно, позначиться на ціні газет і журналів у кіосках і на лотках.
Ми, звичайно, звернулися до Мінюсту, Антимонопольного комітету і Держкомітету з питань регуляторної політики за роз’ясненням, чи узгоджений з ними цей наказ, але поїзд вже пішов.
Багато редакцій самі б узялися за організацію роздрібної торгівлі своїми виданнями. Але місцеві ради вимагають непосильної для них плати за місця для кіосків. Навіть для одноразового продажу видань податкові інспекції вимагають патент. Ми вважаємо, що слід законодавчо прописати, що за видачу цих патентів редакціям з них справляється збір лише за виготовлення і оформлення бланків.
3. Виникла серйозна проблема з існуванням проводового радіо. За роки незалежності кількість радіоточок зменшилася з 18 мільйонів до шести мільйонів.
«Укртелеком» підвищив ціну за користування однією радіоточкою з 1,5 грн. до 6 грн. на місяць . Люди почали масово відмовлятися від користування проводовим радіо. Це не лише звужує інформаційний простір держави взагалі, а й не дає можливості у випадках аварій і катастроф вчасно повідомляти населення.
На нашу думку, спеціальна слідча комісія Верховної Ради має досконально вивчити діяльність «Укртелекому» з руйнації державного радіопростору.
4. Під прикриттям балачок про кризу у багатьох областях прагнуть позбавити редакції газет, засновниками яких є адміністрацї і органи місцевого самоврядування, приміщень і майна, протизаконно підвищують орендну плату. Проект Закону України про мораторій на такі дії Національна спілка журналістів України подала до Комітету з питань свободи слова кілька років тому. За цей час депутати, які докладали до нього руку, погіршували, а не поліпшували документ, вихолощуючи його суть. Наполягаємо, щоб усі поправки до проекту були узгоджені зі Спілкою як ініціатором такого закону і він був винесений, врешті-решт, на голосування.
Треба знайти також форму, як заморозити на час кризи орендну плату для редакцій газет і журналів.
Багато редакцій знаходяться на спрощеній формі оподаткування. Сьогодні є необхідність збільшити суму для такої форми сплати податків до 500 тис. гривень.
5. Економічна ситуація у країні безпосередньо зачіпає долі людей, які працюють у засобах масової інформації, їхні трудові права і гарантії.
Уже зараз йдуть звільнення працівників інформаційної сфери. Багато з них прийдуть на біржу праці, потребуватимуть навчання і, звичайно, допомоги по безробіттю. Вже зараз до нас звертаються колеги зі скаргами на те, що центри зайнятості відмовляють їм у фінансовій допомозі по безробіттю, мотивуючи тим, що вони є членами Національної спілки журналістів, тобто людьми самодостатніми, а отже повинні власними зусиллями вирішувати власні проблеми.
Національна спілка журналістів України категорично не погоджується з такою постановкою питання.
По-перше, Конституція України гарантує усім громадянам рівні права. По-друге, перебування громадянина у творчій спілці повинно розширювати, а не звужувати його можливості.
Тому, вважаємо, що прокуратура має вивчити практику роботи центрів зайнятості населення у плані забезпечення конституційних гарантій громадян.
Національна спілка журналістів України вважає, що найкраще було б обговорити питання діяльності національного інформаційного простору у лютому 2009 року на спеціальних парламентських слуханнях з участю керівників ЗМІ з регіонів (до 1000 осіб).
Після парламентських слухань внести у сесійну залу нарешті проект Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».
Досить дурити українське суспільство і Раду Європи, роками обіцяючи ухвалення такого Закону.
З повагою –
Голова Національної спілки
журналістів України Ігор ЛУБЧЕНКО
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
3
Коля
5605 дн. тому
Спілка журналістів - це лишень контора по присвоєнню звань заслужених незаслуженим. Нічого посутнього вона не зробила і не зробить. Лише скиглити навчилися, вчепившись за кожуха влади. У збанкрутілого діда Лубченка тільки й сил залишилося, що смикати за поли високих чиновників: "Подайте, Христа ради..." Спілка сьогодні - це совковий вузькопартійний орган, який і у власній хаті прибрати не годен! І взагалі: кому потрібен цей атвавізм хай і з приставкою "національний"?
Петро
5605 дн. тому
Мамонти і ті вимерли. Так само відійдуть у минуле і ці мастодонти. А криза тільки сприятиме очищенню
Вася
5606 дн. тому
Совок полный! Проблемы бумаги на первом и много, проблемы людей на последнем и мало. О сути самой работы - вообще ничего! Это мы уже проходили.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
