Про те, що старт тижневика переноситься, «Медіабізнесу» повідомив Сергій Матяш – комерцiйний директор ТОВ "Видавнича група «Нова iнформацiя», яке також видає «Газету по-українськи». «Запуск проекту планували ще навесні, а зараз зовсім інша ситуація, – зауважує Матяш. – Найближчі два тижні ми будемо перераховувати бізнес-план і «відшліфовувати» проект. Через скруту з папером переглядаємо обсяг журналу».

 

Зі слів Матяша, найімовірніше, замість запланованих 80 сторінок доведеться скоротити журнал до 64-х. Наклад перших номерів становитиме 15-25 тисяч примірників і буде орієнтований на Київ, Львів, Полтаву, Вінницю, Черкаси та інші міста з чисельністю населення понад мільйон чоловік.

 

За інформацією «МедіаБізнесу», журнал буде складатися з трьох розділів: «події», «коментарі» та «люди і речі». У першому розділі журналу планують публікувати основні новини тижня у тематичних рубриках: «Герой і Україна», «Запитання», «Дати», «Культура». Другій розділ подаватиме коментарі експертів. Остання частина журналу цілком відведена суспільним темам. «Мій рід», «Портрет», «Історія», «10 улюблених книг», «Тусовка», «Їжа», «Гардероб» – це лише кілька рубрик, що будуть у третій частині.

 

Згідно з концепцією, журнал орієнтований переважно на киян та мешканців райцентрів віком від 20-ти до 50 років із вищою освітою. Робити журнал буде практично та сама команда, що зараз випускає «Газету по-українськи». Візуально «Країна» не обтяжена текстами: під фото й статті  відводиться майже однакова площа. Журнал міститиме авторські колонки. Для пілотних номерів тижневика їх писали Юрій Андрухович та Андрій Бондар.

 

Як і журнал «Український тиждень», «Країна» буде виходити щоп’ятниці.  Втім, головний  редактор «Українського тижня» Роман Кульчинський переконаний: новий проект читачів у його видання не відбере. «Що більше буде україномовних видань, то краще. Пиріг великий – вистачить на всіх, – каже він. – До того ж, наскільки я знаю, у «Країні» більше уваги нададуть життю, і майже не буде політичних тем – цим вони відрізняються від нас. Думаю, читачі просто замість того, щоб купувати один журнал, будуть брати два».

 

Водночас Кульчинський додає: тижневику «Країна» ще доведеться завоювати свою аудиторію, а це справа нелегка. «Видавець Джед Санден казав, що на запуск „Новинаря” витратив близько двох  мільйонів доларів, – пригадує Кульчинський. – Десь стільки могло піти й на запуск „Країни”, стільки ж треба буде вкладати впродовж найближчих 2-3 років, доки журнал вийде на самоокупність».

 

Песимістично оцінює перспективи нового журналу медіа-бізнес тренер Сергій Чернявський. Каже, що перший проект «Видавничої групи «Нова інформація» – «Газета по-українськи» на самоокупність досі не вийшов. «Наскільки мені відомо, сьогодні жоден україномовний проект, котрий реалізується на всій території Україні, а не тільки в західних областях, не є  прибутковим, включно з «Українським тижнем». Як виняток, можна назвати хіба що «Контракти», які виходять двома мовами. Решта україномовних журналів - переважно інвестиційні проекти, – зазначає Чернявський. – Можна казати, що вони потрібні Україні для формування свідомості,  але я маю великі сумніви щодо того – чи вигідний це бізнес». 

 

Директор рекламної агенції АІТІ Олександр Гороховский про новий тижневик уперше почув від  «МедіаБізнесу». «Це теж багато про що свідчить. Якщо видавці запускають новий проект і  серйозно розраховують на рекламний ринок – вони заздалегідь мають звертатися до агенцій. А  до нас ніхто не звертався», - каже пан Гороховский.
Медіаконсультант Вахтанг Кіпіані застерігає, мовляв, нині зарано оцінювати журнал: «Чи буде він успішним, буде видно згодом. Єдине, що можна сказати зараз, Володимир Рубан (головний редактор «Газети по-українськи», який також очолить «Країну») має великий журналістський досвід і цілком очевидно, що його видавництво робило розрахунки».

ТОВ «Нова інформація» засноване у квітні 2005 року. З вересня 2005 року видає «Газету по-українськи». Володіє інтернет-порталом.