- Як позначається нестабільна політична ситуація на розвитку медіаринку і телеринку зокрема?
- Політична ситуація ніяк не позначається. За тим виключенням, що від політичної ситуації залежать регулюючі органи, їх незалежність, і ті люди, які там будуть. Тобто, насамперед склад Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. І від політичної ситуації залежить стан законодавства, тому що працює парламент чи ні, і до законів йому про масмедіа чи ні, залежить від політичної ситуації. Щодо останнього законопроекту про телебачення, який був підписаний Президентом, проте, ним же самим і розкритикований, зазначалося, що Президент сподівається, що незабаром до нього будуть внесені зміни. Але ці зміни ніхто так і не вніс. Тобто якісь процеси, регулюючі ринок, звичайно, не розвиваються через нестабільну ситуацію, а сам ринок розвивається.

- У нас є газети, які близькі або підтримують тих чи інших політичних гравців. Є газети, які чекають будь-якої політичної нестабільності, тому що основна частина їх прибутків залежатиме від проплачених статей під час виборів тими чи іншими політичними силами. І є газети, які розраховують просто на рекламний ринок і які прагнуть бути незалежними, як від політичних гравців безпосередньо, так і від їх грошей в другу чергу. У нас є три сегменти медіа і, звичайно, на кожен з них те, що відбувається в політиці, впливає по-різному. Щодо телебачення. Воно в значній мірі більш комерціалізоване, ніж інші ЗМІ, тому що основні рекламні бюджети якраз і зосереджені на ТБ – там більше грошей і гроші ці приходять від комерційних компаній. Тому, ТБ змушене дотримуватися хоча б якоїсь об'єктивності, для того, щоб генерувати глядачів, тому що воно цих глядачів або їх присутність на каналі продає рекламодавцеві і за рахунок цього живе.

 

- Безумовно - це бізнес. Абсолютно по-різному телебачення в Україні функціонує на загальнонаціональному і на регіональному рівні. На загальнонаціональному рівні більшість загальноукраїнських каналів заробляють гроші. Інша річ, що, звичайно, власність у масмедіа у будь-якому випадку, так чи інакше, робить людину залежною від політичних процесів і вона не може, маючи цю власність зовсім не впливати на політичні процеси і зовсім від них не залежати. Питання - що первинно: вона тримає цей телеканал, щоб бути великим політиком і впливати на процес, або щоб гроші заробляти, або щоб підвищувати його капіталізацію. Так от на сьогоднішній день бізнес складова в цьому переважає над політичною складовою на загальноукраїнському ринку. А на регіональному бізнес складової практично немає взагалі – там всі канали так чи інакше близькі до людей, які мера люблять в тому чи іншому місті, або до людей, які його ненавидять і хочуть поставити іншого мера. На регіональному рівні – це якраз приналежність до групи еліти, це політика, це місцеві вибори.

Якщо телебачення не впливає особливо на електорат, то навіщо це потрібно?
По-перше, я не говорив, що телебачення не впливає особливо на електорат – це ти сказала. Я думаю, що впливає. І якщо якісь партії, маючи телевізійний ресурс, не проходили до парламенту, то це відбувалося не через те, що цей ресурс не вплинув, а може бути через те, що ті месиджі, які вони хотіли донести через цей ресурс були недостатньо ефективними і не подобалися людям. А телебачення, звичайно, впливає на електорат. Ніяке інше масмедіа так не впливає на електорат, як телебачення.

 

- Холдинг - це система управління. Якщо у якогось власника буде або декілька каналів, або декілька газет, або і канали, і газети, то він може потім організувати це в холдинг. А може і не організувати. Просто у нас є таке неправильне розуміння холдингу. Приходить якась багата група людей і незалежно від економічного результату починає швидко скуповувати, об'єднувати різні медіа, як правило з політичною метою. Потім вони це все називають – холдинг і вважається, що вони ще крутіші, ніж той, у кого просто канал або просто газета, тому, що у них цілий холдинг. Але знову таки до бізнесу або економіки це великого відношення не має.

 

- Ну, а які у нас холдинги існують?

 

- Ну, у Ложкіна якраз бізнес складова, але Ложкін же не новий. У тому й річ, що він росте дуже поступово крок за кроком. А якщо ми говоримо про появу нових холдингів, то швидко може з'явитися тільки той, хто швидко щось скуповуватиме. Ложкін швидко нічого не скуповував, він розвивав там різні проекти, рухав їх – це такий процес.

 

- Як економічна криза відіб'ється на медіаринку?

- Вона вже фактично відбилася на нерухомості, потім відіб'ється на автомобілях. Це відіб'ється на тому, що у людей буде менше грошей і люди менше купуватимуть. Отже, не будуть рости або зникнуть в рекламі ті категорії індустрії, які більше всього від цієї кризи страждатимуть. Люди все одно купуватимуть, наприклад, соки, тому соки будуть рекламуватися, але великих покупок люди здійснювати не будуть, тому що не зможуть узяти кредит. Автомобілі, різні банківські послуги, нерухомість - по цьому криза вдарить. І по рекламних бюджетах теж. Але ці рекламні бюджети не на телебаченні. Вони якраз зосереджені більше в пресі і, я думаю, що по пресі це буде доволі серйозний удар, який буде набагато сильніший, ніж по телебаченню. На телебаченні не сильно відіб'ється. Я думаю, що сповільниться зростання ринку, але не думаю, що він падатиме. Думаю, що буде якесь зростання, але мінімальне. Якщо ринок зростав по 30-40% щороку, то я думаю, що наступного року, дай Боже, щоб зріс на 15%. Він зросте.

 

- Може бути і скорочення, якщо ринок буде не достатньо швидко рости, то ті проекти, які планувалися з розрахунку зростання цього ринку, можуть бути скорочені. Але не масово. Великої депресії не буде.

 

- Ні. Канали витрачають величезні суми грошей зараз. Тому я б не сказав, що немає якісних проектів.

- Іноді так, але, врешті-решт, він залежатиме від тих грошей, які канал може витратити. З економічної точки зору - він залежить від економічного результату, а з точки зору наповнення - іноді залежить від смаків власника або від смаку тієї людини, яка дає гроші.

 

- Він впливає через програмний продукт. Тому що більшість продукту, що у нас є, особливо в серіальній галузі - це продукт, вироблений в Росії. Так і для серіального продукту, який тут виробляється, передусім, ринком збуту є Росія. У кіно і в серіалах ми інтегровані в російський ринок дуже сильно.

 

- Добре це чи погано для медіаринку? Для глядача?

- Важко сказати. Це даність. Ми все одно були приречені або інтегруватися в європейський ринок, або - в російський. В ринок, який більше, тому що українського ринку недостатньо для того, щоб робити багато культурної продукції. Оскільки російський ринок завжди був відкритий, не було ніякої протидії, і завжди був готовий нас прийняти - і культура і решта набагато ближче у нас до Росії. Якщо раніше люди хотіли щось зробити, були вимушені до Москви їхати, тому що там було все централізовано, то зараз вони можуть вже тут працювати для того ж московського ринку.

- Якщо вони до цього підходять як до бізнесу, то вигідно, тому що - це другий ринок в СНД, після російського, і він їм зрозумілий. Тут є свобода слова, на відміну від Росії. Інша справа, що дуже жорстка конкуренція на українському ринку. Це правда. У нас каналів більше, ніж у Росії, а ринок рекламний менше. У нас каналів більше, ніж у будь-якій європейській країні сьогодні. І з'являються все нові і нові щодня. Вчора «Футбол», позавчора «Куй-ТВ».