Ласкаво просимо... на війну!
Висвітлюючи ситуацію в Косово, Андрій Цаплієнко («Інтер») діяв як провокатор.
Відтоді, як Косово проголосило незалежність, тема цієї маленької новоствореної балканської держави є найбільш обговорюваною у світових медіа, принаймні, з-поміж міжнародних. На жаль, українська міжнародна журналістика, про стан якої чимало писала «Детектор медіа», далеко не завжди адекватно подає події та розставляє там, де це доречно, акценти у матеріалах, які стосуються Косова. «ТК» вже публікувала текст Сергія Грабовського про історію Косова, сьогодні ж ітиметься про загальну картину висвітлення косовської тематики в українських ЗМІ, а також про прямі включення Андрія Цаплієнка на «Інтері». «ТК» звернулась до пана Цаплієнка із проханням прокоментувати цей текст; він пообіцяв ознайомитись із ним і дати відповідь протягом дня.
Проголошення краєм Косово незалежності від Сербії не тільки збурило Європейський континент, але й певним чином торкнулося професії журналіста. Це й не дивно. Висвітлення такої проблеми, як і будь-якої іншої гострої та неоднозначної ситуації, вимагає виваженості. А це вдається не всім.
Наприклад, за слова ведучого програми «Вести» російського РТР Костянтина Сьоміна, Москві довелося вибачатися на найвищому рівні. У випуску новин (!) у ніч із 21 на 22 лютого він сказав, дослівно: «Несколько лет назад обалдевшая от либеральных обещаний страна плачем провожала на тот свет западную марионетку Зорана Джинджича, человека, развалившего легендарную сербскую армию, продававшего в Гаагу героев национального сопротивления и получившего за это заслуженную пулю» (подивитися можнатут). Після цього Сербія висловила протест. Голова російського МЗС Сергій Лавров назвав слова Сьоміна «бредом и отсебятиной». Остаточно конфлікт врегулювали 25 лютого, під час візиту до Белграду віце-прем’єра і, де-факто, майбутнього президента Росії Дмитра Медвєдєва.
Те, що відбулося на російському державному каналі, шокувало, але, в принципі, не здивувало. В інформаційному просторі сусідньої країни можна почути багато випадів на адресу сусідів, у тому числі й України. Будемо вважати, що російський журналіст і цього разу, відчуваючи «генеральну лінію» Кремля, який виступає категорично проти незалежності Косова, просто перестарався. Україна ще не оприлюднила свою офіційну позицію, та й ситуація в українських медіа, м’яко кажучи, відрізняється від російської. Втім, під час висвітлення косовської проблеми «відзначилися» і вітчизняні журналісти, які, до того ж, мають неабиякий досвід роботи у «гарячих точках».
17 лютого, як відомо, край проголосив незалежність від Сербії. А у неділю 24 лютого у програмі «Подробиці тижня» відбулося пряме включення з Белграда власкора «Інтера» Андрія Цаплієнка. Ефір вийшов, прямо скажемо, сенсаційним. Під час усього включення було помітно, що язик у журналіста якось... заплітається. Від чого? Експертизи ніхто не проводив, тож однозначно стверджувати щось важко. Але ще більше враження, що Андрію Цаплієнку явно не по собі, склалося від того, ЩО він говорив. З радістю журналіст повідомив, зокрема, що в Сербії вже формуються загони для війни із косовськими албанцями, а до складу цих з’єднань, разом із білорусами, росіянами та осетинами, записуються й українці.
Звідки у кореспондента така інформація, так і не вдалося зрозуміти. Під час включення він лише один раз згадав джерело – певні «неурядові організації», не називаючи при цьому жодної з них. Повторюючи слова головного російського дипломата – повний «бред и отсебятина». У підсумку залишалося, що в Косові незабаром почнеться стрілянина, в якій матимуть нагоду взяти участь і наші земляки.
Наступного дня, у понеділок, реакції на таке «розслідування» «Інтера» від МЗС України не було. А шкода. Бо отак, знічев’я вкинута в інформаційний простір заява, виглядала не лише як журналістська помилка, але й як закамуфльований заклик приєднуватися до боротьби за повернення Косова Сербії.
За декілька днів історія отримала продовження, і глядачі все ж дізналися, звідки «Інтер» бере інформацію. У випуску «Подробиць» від 27 лютого вийшов сюжет Андрія Цаплієнка під назвою «Мятежный край». У ньому журналіст повторив, що у Сербії залишаються люди, які готові знову воювати. Співрозмовник Цаплієнка, осетин, який жив у Києві і вже звідси потрапив на Балкани, не залишав у цьому сумнівів. Колишній польовий командир, що воював на боці сербів, запевнив, – скликати свій загін може за лічені дні. Та не менше за нього старався сам кореспондент: «Когда Альберт получил приказ уходить из Косово, сначала он не поверил этому. Несмотря на бомбардировки НАТО, сопротивление албанских боевиков было подавлено, боевые задачи решены. И все же сербская армия покидала край, без боя уступая его войскам НАТО. И тогда Альберт в одиночку решил остановить войска НАТО под Призвином.
Для Андиева война не закончена. Он считает, что сербам придется возвращать Косово силой. Альберт готов собрать своих бойцов и снова отправиться в мятежный край. Нужен только приказ».
І кінцівка, в дусі Костянтина Сьоміна: «Но сербы, несмотря на воинственную риторику в большинстве своем смирились с потерей Косово. Поэтому для местных политиков Альберт и его группа – очень неудобные люди. Люди, которые всегда держат палец на спусковом крючке».
Тональність та зміст сюжету на перший погляд природні для репортажу з зони конфлікту. Але конфлікт цей, у його найгострішій формі, залишився у минулому. Повернення до жахіть війни не потрібне сербам. Про це говорить Андрій Цаплієнко. Тоді для чого він двічі розповідає українському глядачеві про настрої, які не популярні у самому сербському суспільстві?
Ще більш небезпечні спроби пов’язати цю войовничу риторику з Україною. Спочатку «гола» інформація про співвітчизників, які вже вступили у добровольчі загони, потім – колишній киянин, який «тримає палець на спусковому гачку». Косовська тема пов’язана з емоціями – серби значно ближче українцям у культурному та релігійному плані, ніж албанці. І, не заглиблюючись у перипетії війни на Балканах, можна сказати, що сам факт відокремлення Косова в Україні сприймається здебільшого негативно. Та чи є завданням журналіста підливати масла у вогонь?
Хоча для Цаплієнка це вже не перший такий досвід. У 2006-му його програма «Спецкор» стала приводом для обурення української мусульманської громади. У ній ішлося про нібито масштабну діяльність ісламістів у Криму. Інформація, звісно, не підтвердилася. Мусульманські організації тоді звинуватили журналіста у підтасовці фактів та використанні застарілого відеоматеріалу: «С какой целью социально-экономические проблемы депортированного народа связывают с террористической деятельностью, не подтверждая это фактическим материалом, а аргументируя свои выводы фразами типа “как нам сказали”? Кому выгодно разжечь вымышленный конфликт на Крымском полуострове, пугая людей “исламистскими лагерями” на Ай-Петри и “полянами, на которых установлен шариат”?», – йшлося у їхній заяві.
Народний депутат Рефат Чубаров назвав тоді роботу Цаплієнка «сумішшю напівправди та явної брехні». Методи у «спецкора», схоже, і зараз залишилися ті самі.
Кореспондент «Інтера» може любити Сербію, Росію, і не любити косоварів. Та він не може переносити свої уподобання на професію і збурювати ситуацію. Андрій Цаплієнко діяв у даному випадку не як літописець події, а як зацікавлена сторона і провокатор. Можливо, його просто не обходить те, що після перегляду новин якась гаряча голова вирішить вирушити на війну. А можливо, його дії простимулювала третя сторона, щоб опосередковано вплинути на позицію України.
Зрештою, це вже питання до редакторів – враховувати погляди та переконання журналіста, виписуючи йому чергове відрядження.
Фото – газета «День»
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
16
современник
6101 дн. тому
Ну,когда же наконец у вас сограждане,пропадёт в душе ЖАБА?????
Я говорю о вас, Чубаров,вам трудно признать,что кто-то способнее вас, что кому-то удалось сказать правду,неоплаченную,(ведь вам это чуждо, вы во всём видите купюры в мёртвых призидентах).Быть может это вам необходимо поменять профессию, она вам не к чему.Вы и вам подобные в жизни туда бы не отправились, но зато грязью облить и испачкать это ваше,родное....Мне жаль,если о таких как вы будут судить о всех жителях Украины! Мне стыдно за вас......
WSG
6105 дн. тому
Андруша - крутий чувак. Він буває там, де море наших журналюг з охороною та памперсами не ризикнули б зявитись. Те, що він був ніби на підпитку - великий зачот. Мене особисто нудить від тверезих його колег які раком стоять беручи інтервю у високих ж_посадовців.
Орозод
6106 дн. тому
Дозоро, придурку, якщо Цапліка хтось і возить, то самі палестинці, які у нього завжди "великомученики". Дарма, що з іранськими ракетами.
Роман Лавров
6106 дн. тому
Нравится это Чубарову или нет, скорее всего нет, но они там есть исламисты в Крыму. Цаплиенко положил, слава Богу конец, бесстыдной неопределенности руководства страны. Перестаньте рассуждать о сложностях европейской геополитики, если не можете понять одного - взяли газ - заплатите. И так далее со всеми остановками! По всем вопросам! Украина должна проводить собственную внешнюю политику, но не болтаться в хвосте Белава Дома!
Утютю
6106 дн. тому
Трупы! трупы!!! расстреливать заставлял. отродье интеровское
Дозоро
6106 дн. тому
Да-а, герой Цаплиенко - не зря Кучма орденок ему дал! Возят хлопца иностранные посольства - например, Израиля, вот Андрюша мы тебя кормим, а ты распиши о плохих палестинцев! И Андрюша пишет!. или натовцы везут толпу в Афганистан - и Андрюша там. Тьфу, проститутка!
Kbr
6106 дн. тому
В любом случае Цаплиенко - журналист единственный в своем роде, журналист с опытом работы в горячих точках. В плане работы в горячих точках, он давно перерос украинскую журналистику. я бы посмотрел как остальные журналисты сделали хотя бы процентов на 10 его работу. вот и остается им...разве что комментировать материалы других
SDFGHJ
6107 дн. тому
Бути відверто пристрастним у висвітленні збройних конфліктів - стара мода, її впровадила у 93-му Крістіан Аманпур, коли почалася війна в Боснії.
Хотілося б чогось свіженького. Але клепки в автора немає, тож торує чужою стежкою.
????
6107 дн. тому
ярославе, ви шо? які кілька мов, яке виття пострілів???? цей колега широко відомий у професійних колах схильністю до перекручування та видумування фактів і постановочних зйомок тих самих пострілів
Ярослав
6107 дн. тому
Андрій Цаплієнко - журналіст, що побував у багатьох гарячих точках, знає декілька іноземних мов. Професіоналів його рівня, які могли б працювати у воєнних умовах і знімати сюжет під виття пострілів в Україні не існує...а "афтар" нехай сам сам спробує подібну роботу, перш ніж писати "реальні коментарі"...Цаплієнко the Best! Дуже приємна, між іншим людина.
Жора
6107 дн. тому
Статья явно необїективная. Цаплиенко действовал так. как считал нужнім - єто его журналистское право освещать ситуацию так, а не иначе - причем мне очень нравятся єти гниді-журналисті, которіе начинают віть как только любимую ими свободу слова используют не так как они считают нужнім. {CENSORED}єто а не статья.
mv
6107 дн. тому
Естественно, любой, чья позиция сходится с позицией МИДа России - объективен и профессионален.
TTR
6107 дн. тому
Це типово для Цаплієнка. Фальсифікації і незнання теми - основний стиль його роботи. Достатньо згадати те, як він "висвітлював" війну у Лівані 2006 р., коли бурною фантазією Цаплієнка народжувалися цифри, події, факти та інциденти, яких НЕ ІСНУВАЛО у природі. Про "аналітику" я вже мовчу. Не знаєш і не вмієш - то не треба пхатися!!!
vm
6107 дн. тому
Ну конечно, любой, чья позиция расходится с позицией Госдепа США - субъективен и непрофессионален.
6107 дн. тому
Андрій класний репортер, але справді у репортажі про того осетина, колищнього киянина, він явно передав куті меду. Він розповів про чувака, не серба, котрий за сербів збирається вирішувати їхні проблеми. А це вже не патріот, а найманець, втручання якого у справи іншого народу виглядає дещо неадекватним.
vik
6107 дн. тому
Цапел був в дупу п'яний минулої неділі. Це всі помітили. Краще б відразу включався з пляшкою ракії. На здраве!!!!!!!!
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ