Звісно, авторка «Детектор медіа» Олеся Савенко – не генеральний секретар ЦК КПРС Брежнєв, а її пропозиція – не проект Конституції. До чого тут Брежнєв і його забутий Богом проект, запитаєте ви? Просто цьому документові забезпечили всенародне обговорення в засобах масової інформації. Робітники й селяни наївно писали всяку дурню, якої їх навчили парторги. Але телевізійна тусовка – не комуністична партія, вона не така організована й активна, як тогочасні робітники й селяни. Тому обговорювати Олесині пропозиції, надруковані на милій серцю кожного телевізійника «Детектор медіа», не поспішають. Читачі в коментарях трохи повправлялись у дотепності, а так, щоб хтось із зірок листа прислав – так їм ліньки було пальцями по клавіатурі стукати.

 

Тим часом, на вручення прикольної премії від «Детектор медіа» імені Дусі Катасонової, яка відбулась нещодавно, народу набігло до чорта. Себто люблять зірки тішити своє марнославство й отримувати всілякі відзнаки. Але це коли їх прославляють. А коли з них раптом посміються? Ну кому, скажіть, приємно отримати звання, наприклад, «великого викидня» або «пухлини року», як це пропонує єхидна дописувачка «ТК» Олеся Савенко? Боюся я, що мало хто наважиться так постібатися з самого себе.

 

А шкода, бо такі відзнаки запроваджені у багатьох країнах світу, і не тільки у телебаченні, але й у інших галузях. Письменниця Лариса Денисенко нещодавно прислала мені виписки з творів, номінованих на премію «За найгірший опис сексу» (британська газета «The Guardian»). Ознайомившись із цим матеріалом, я переконався, що Остап Вишня не писав про секс не тільки тому, що його «у Радянському Союзі не було», а ще й тому, що смішніше він написати не міг. Приміром, у письменника Кристофера Раша Раша «епічна мета життя притягує мій член, наче копалини магнітної руди». А Джанет Вінтерсон вигадала робота-жінку на ім’я Спайк, яка стерла три вагини, поки три роки кохалася з астронавтом у космосі. Хіба на нашому телебаченні важко знайти щось подібне? Якби згадані письменники працювали на нашому телебаченні, вони могли б претендувати на звання «сексопатолог року».

 

А в Росії поруч із премією за справжній внесок у розвиток російського Інтернету запроваджено анти премію – «за сумнівний внесок». Не обійшли там увагою знамениту своїми скандалами й епатажем російську телезірку Ксенію Собчак. Чи у зв’язку з цим, чи то з іншим, але рок-музикант Борис Гребенщиков сказав про неї, що її не вб’є навіть крапля нікотину. Хоч чим там нашкодила Ксенія російському Інтернету, але на вручення антипремії вона не з’явилась. Я хотів би вірити, що наші телевізійники повелися б інакше. А ви, шановні читачі, у це вірите?

 

А ось найсвіжіша новина: у США названо переможців щорічного конкурсу на найдурнішу інструкцію на товарах. Переміг напис на тракторі: «Небезпека: уникайте смерті!». Друге місце: «Не прасуйте сорочку, коли вона одягнена на вас!», третє – «Не кладіть дитину в мішок».

 

Чому б не зробити щось таке на нашому телебаченні? Я припускаю, що на перших порах наші телезірки будуть надувати щоки й не зможуть подолати марнославство, тож на вручення премії не ходитимуть. Але в цьому випадку вони матимуть вигляд боягузів в очах глядачів. А може, з часом у них з’явиться почуття гумору і вони глянуть на себе з іронією. А це буде великий крок до подолання власної неоковирності.

 

Тож, хоч Олеся Савенко й не Брежнєв, прошу ці замітки вважати обговоренням… тьху! Мало не не написав «проекту Конституції». Обговоренням її пропозицій.