«BookСіті», «Книга.ua», «Документ+» – і все?
Огляд програм, присвячених книжкам, на українському телебаченні.
«Книга.ua» – несподівано новаторська як для Першого національного, «BookСіті» – найбільш комерціалізована, а «Документ+» може побачити хіба що той, хто страждає на безсоння. Огляд програм, присвячених книжкам, на українському телебаченні.
Згідно Указу Президента України №1088 від 15 грудня минулого року, 2007-й було оголошено Роком української книги. Проте, в 2007-му й Президентові, й усім іншим, хто був зобов’язаний втілити в життя запроваджені Указом заходи, здається, було не до книг і не до культури взагалі.
Щоправда, Державний комітет телебачення і радіомовлення України в середині року все-таки згадав про те, що за вікном – Рік української книги, і 16 липня видав наказ №278 «Про проведення щорічного конкурсу на найкраще представлення української книги в друкованих та електронних засобах масової інформації». У зв’язку з цим на ім’я керівників загальнодержавних, обласних та регіональних компаній було надіслано листа, в якому запропоновано авторам усіх теле- і радіопрограм, які висвітлюють стан книговидання в Україні, знайомлять читачів із книжковими виданнями, популяризують сучасну вітчизняну літературу – до 10 грудня 2007 року подати до департаменту телебачення і радіомовлення матеріали для участі в конкурсі. Підбиття підсумків конкурсу відбудеться в рамках Київської книжкової виставки-ярмарку «Книжкові контракти», що триватиме в Центрі ділового і культурного співробітництва «Український дім» з 19 по 22 грудня.
Дізнавшись про проведення конкурсу, напередодні визначення підсумків його результатів, ми вирішили провести власний «конкурс» серед програм відповідної тематики і, на жаль, дійшли висновку, що в запровадженому конкурсі майже нема кому взяти участь.
Свої пошуки спеціальних телепрограм про книги ми почали з опитування фахівців у книжковій галузі – книговидавців, адже саме вони найбільш зацікавлені в існування таких програм. На них замикається й найважливіша творча ланка процесу книговидання – письменники. На наше запитання, які телепрограми про книги вони можуть назвати, видавці і книготорговці замислювалися надовго, особливо якщо йшлося про програми загальнонаціональних телеканалів. Згадували насамперед рубрику в ранковому шоу в «Сніданку з “1+1”» – мабуть тому, що вранці «під телевізор» усі збираються на роботу.
Після розпитувань нам таки вдалося знайти на одному із загальноукраїнських каналів окремий проект про книги. Програма називається «Книга.ua» – вона нещодавно (1 вересня 2007 року) з’явилася на Першому національному каналі. Правда, час показу в неї не дуже зручний – о 16.50 у суботу. О цій порі мало хто буває вдома, а повтор виходить уночі, десь аж під ранок. Головних рубрик у програмі декілька: «Події. Україна» і «Події. Світ», «Що почитати», «Головний герой», «Невідоме з історії» і «В гостях». Інколи додають ще одну рубрику «Тема», в якій висвітлюються певні теми, наприклад, «Ненормативна лексика в сучасній українській літературі».
Між рубриками «Книга.ua» можна помітити чіткий розподіл. «Події. Україна» і «Події. Світ» виглядають як справжні новини, але у світі книжок. «Головний герой» і «В гостях» – звичайні інтерв’ю. До прикладу, героїнею останньої програми була відома авторка детективів із Росії Тетяна Устинова, тимчасом як самі автори тієї програми завітали до Костянтина Стогнія.
Як і більшість подібних, програма «Книга.ua» – авторська. Автору й ведучій Марині Бондаренко доводиться виступати то в ролі диктора в новинних блоках, то в ролі інтерв’юера. Можливо, тому вона здається затиснутою в рамках поміж новин та інтерв’ю – для диктора вона іноді здається надто «домашньою», а для інтерв’юера дещо стриманою. Час від часу здавалося, що пані Устинова сама в себе бере інтерв’ю, а репліки ведучої частіше нагадували твердження, ніж запитання. І з цими твердженнями Устинова завзято сперечалася. Зрештою, героїні виявилося забагато, вона ледь не повністю перекрила собою ведучу.
Найцікавішою рубрика програми – «Невідоме з історії». Скажімо, в останньому випуску автори досліджували відновлення авторської редакції новели Григора Тютюнника «Медаль».
Загалом, попри певні недоліки, сама поява спеціалізованої програми про книжки на загальнонаціональному каналі є знаковою. До того ж, як для Першого національного програма виявилася несподівано новаторською. Єдине – хотілось би побажати, аби змінили час її виходу на більш рейтинговий, зрештою, як і її повтор – аби аудиторію складали не тільки ті, хто страждає на безсоння. Та й хотілось би чути побільше про нові імена на літературному небосхилі.
Згадаймо, як свого часу на каналі «1+1» в авторському проекті «Документ» Юрій Макаров започаткував акцію «Книга року». В її рамках до студії запрошували авторів, відбувалася цікава дискусія. Дехто з глядачів навіть «досиджував» до розмови про книжки – адже програма виходила пізно вночі. Та сьогодні від «Документа» залишився «Документ +», який виходить щодня 4.45 (ранку!). Книжкову рубрику тут веде письменниця Лариса Денисенко, проте в такий пізній чи то пак ранній час дискусії професіоналів мало хто бачить.
Як не дивно, більшість телепрограм про книжки виходять на регіональному телебаченні. Утім, їх також небагато. Скажімо, жителі Луцька можуть подивитися «Амплітуду слова», у Запоріжжі виходить програма «Літера», у Харкові – проект «Друкований знак». Своєю професійністю вигідно вирізняється програма «Книжкова полиця», що виходить у Кривому Розі.
Найвідоміша з регіональних телепрограм – «BookСіті» на київському каналі «Сіті». Позаочі фахівці називають цей проект суто комерційним: від початку свого існування програма тісно співпрацює з книговидавцями. Комерційний підхід дійсно впадає в око –ледь не кожного випуску глядачі бачать інтерв’ю з чергового книговидавця.
Утім, можливо саме така комерційність дозволяє програмі виходити в дуже зручний час – у неділю о 19.30. Та й повтор виходить так само зручним – у суботу об 11.20 – кияни вже виспалися, але ще не полишили своїх домівок для активного відпочинку.
«BookСіті» явно претендує називатися програмою для інтелектуалів. Ведучий, він же автор, Євген Михайлов завжди виглядає «гламурно». Та й сама програма витримана в в такому ж «гламурному» стилі. Замість студії – кафе, зйомки стилізовані під аматорські – чорно-білі. Утім, ця стилізація дуже часто перетворюється на «реальність» – ці зйомки виглядають саме як аматорські, та ще й із відвертою претензією на креатив… Неприємно вражає око відвертий непрофесіоналізм знімальної групи.
Програма будується довкола постаті одного героя, котрий презентує різні книжки, дає їм свою оцінку і говорить про них із ведучим. Саме цей герой найчастіше і виглядає «комерційним». Утім, треба віддати авторам належне: разом із комерційністю проекту, вони взяли на себе певну просвітницьку місію. Новий формат передбачає, що в кожній із програм читачеві пропонується до уваги кілька нових книг, і часто серед них – книги ще невідомих письменників. До честі авторів програми, вони беруть для ознайомлення у видавництв нові книжки, самостійно відбирають ті, які, на їхню думку, можуть зацікавити читача, і знімають про них невеличкі сюжети: коротка рецензія автора програми, коротка розповідь про книжку самого письменника та коротка інформація про зміст книжки, час її написання тощо. Тут-таки можна дізнатися й про ціну книжки. Таким чином, «BookСіті» виявляється чи не єдиним для молодого письменника шансом потрапити зі своєю книжкою на телебачення.
Фахівці (книговидавці, письменники) одностайно скаржаться: телепрограм про книги катастрофічно бракує. І це при тому, що останніми роками попит на книжки та культурні продукти загалом невпинно зростає. А між тим наприкінці літа після ребрендингу несподівано припинив своє існування єдиний в Україні професійний журнал про книжки – «Книжник-рев’ю». Тож саме на часі поява нових книжкових телепрограм.
Від редакції. Нова рубрика «ТК» «Очима глядача» пропонуватиме своїм читачам найширший спектр поглядів «з цього боку екрана». Не обов’язково бути фаховим журналістом, відомим публіцистом, критиком чи аналітиком, аби стати автором «ТК». Достатньо дивитись телевізор і висловлювати свої враження, думки та побажання у формі журналістського матеріалу. Тож запрошуємо всіх телеглядачів стати авторами цієї рубрики.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
13
ІБТ
6194 дн. тому
To Editor from igorbon@ukr.net
< Коли той самий ІБТ, чи ще хтось, набуде рівня популярності Євтушенко (:)), без ПіаРу і ТБ, от тоді й будемо дискутувати й продовжувати подібні теми.
< Перепрошую, але ІБТ, аби всі знали, ніколи не був на ТБ))) Що ж до ПіаРу, то він йому не потрібен, бо хіба ж це ПіаР:
Ігор Бондар-Терещенко – знакова постать українського літературного дискурсу 1990-х років, представник контркультури в галузі критики, чия неформальна (позаофіційна і антиконвенційна) мистецька позиція не раз викликала контраверзійні судження сучасників, які відводили йому роль “горе-батька українського постмодерну” (О.Ульяненко), “суцільного негативатора” (Ю.Іздрик), “літературного скандаліста, інтелектуала-циніка”, “найцікавішого експериментатора в українській поезії 1990-х років” (Є.Баран), “блискучого есеїста сьогодення” (К.Родик).
Енциклопедія Сучасної України
Так, це він, Бондар-Терещенко, один з апостолів українського постмодерну, який закликає покинути врешті “ту землю ім. Павсима Рильчини – величезного айсберґа із закам’янілих фекалій соцреалізму”.
Кур’єр Кривбасу
Він нагадує воїна, себто Вернигора, Вернидуба, Крутивуса й частково Котигорошка в одній особі. Так багато хоче, так багато бере на себе. Б’ється, мов безсмертний у серіалі “Горець”, де живим має залишитись тільки він.
Кальміюс
Його дошкульні критичні статті не обминали увагою жодне більш-менш помітне літературне та й взагалі культурологічне явище. Власне кажучи, саме ядуча іронія статей ІБТ привертала увагу до того явища...
Літературна Україна
Один з найактивніших і, відтак, найпомітніших нині українських критиків.
Критика
Ніхто не заперечить, що за останнє десятиліття постать І.Бондаря-Терещенка в українській критиці є найяскравішою, найвиразнішою і, в багатьох аспектах, неформальною.
Форма(р)т
Порівняно молодий критик І.Бондар-Терещенко говорить, зокрема, що сучасна філологія перетворилася на літературне краєзнавство, втикане жовто-блакитним пір’ям.
Літературна Україна
І це пише людина, яка претендує на роль серйозного літературного критика?.. Та це ж взірець войовничого невігластва й професійної некомпетентності!
Літературна Україна
Сьогодні він – найкращий літ
ВАНДА
6211 дн. тому
ЛЮБЛЮ ЧИТАТЬ,ЖДУ ПРОГРАММ О КНИГАХ И АВТОРАХ,НО УВЫ И АХ!ОСОБЕННО ПОРАЗИЛИ ПЛЮСЫ-ДОКУМЕНТ НА РАССВЕТЕ-ЭТО ЗА ГРАНЬЮ ПОНИМАНИЯ!
Editor
6215 дн. тому
Знаєте, я вже не витримую. Скільки в нашій країні виходить на ринок книжок щороку? Скільки з них ПРОДАЄТЬСЯ? А в країні, як мінімум три телепрограми про українські книжки на загальнонаціональних каналах, не рахуючи регіональних. Отже, проблема не в програмах і не в журналістах. Коли той самий ІБТ, чи ще хтось, набуде рівня популярності Євтушенко (:)), без ПіаРу і ТБ, от тоді й будемо дискутувати й продовжувати подібні теми.
ТелеКнижники
6218 дн. тому
ТелеКнижники–продовження
2. Не дивуйтеся, що більшість телепрограм про книжки виходять на регіональному ТБ. Все закономірно. ВСІ книжкові програми сьогодні тримаються на „голому” ентузіазмі (без іронії) окремих тележурналістів і керівників окремих каналів.
Великі комерційні канали „воюють” за рейтинги – їм не до книжок -:). Якщо у них в ефірі, хоча б у нічному, є книжкові програми – Честь і Вдячність!
Чому не поспішають робити такі програми державні (фінансовані з держбюджету) телеканали – окрема тема (а що їх примушує?)
Як виняток, 1-й національний - на Форумі-2006 презентував цикл роликів „Читай українське!”, тепер - «Книга.ua». Ще - Волинська ОДТРК (тому її «Амплітуду слова» дивляться не тільки у Луцьку, а й у Волинській обл.), кілька інших ОДТРК, залежно від особистої позиції керівника.
Чому регіональні телеканали все-таки створюють збиткові для них книжкові проекти – окрема і дуже емоційна тема, про це розповідали керівники каналів і журналісти згаданих Вами програм: Книжкова полиця, Літера, Амплітуда слова...
3. „Комерціалізація” сучасних українських книжкових телепроектів – це ідея-фікс для кожного, хто їх створює. Хто перший досягне комерційного успіху - Герой праці! Тому „найбільш комерціалізованій” книжковій програмі «BookСіті» можна було б позаздрити, якби це справді було так. Не так. Щоб знати це, не треба ні в кого нічого запитувати – ВСЕ Є НА ЕКРАНІ, плюс – калькулятор, плюс – знання суб’єктів книжкового ринку))) А от творці програми і канал „Сіті» – МОЛОДЦІ!
4. Наступний телеконкурс „Час Книги!” відбудеться у травні-2008. Хоча, здається, рік не оголошено книжковим (мабуть, всі проблеми вже успішно вирішені). Хоча конкурс „Час Книги!” могла б, але жодною копійкою не фінансує держава (а навіщо?).
Зате книжники вже обіцяють призи для переможців.
Зате є охочі до благодійної роботи у складі журі конкурсу.
Приєднуйтесь!
ТелеКнижники
6218 дн. тому
ТелеКнижники: Пані Інно!
Дякуємо за спробу. Було б чудово, якби цей дискусійний майданчик прижився – в інтересах всіх ТелеКнижників.
„Колюча” реакція колег – природна, є підстави. Але це (і ці колеги) допоможе Вам краще орієнтуватися у теле-книжковому просторі і готувати наступні матеріали. Сподіваємося на них, інакше - марнуємо час.
Тримайтеся і сприймайте все як дружні консультації)))
1. При всій повазі до книговидавців, не у них треба дізнаватися про книжкові телепрограми.
Між іншим, а де вони - книжники? Не читають? Потім знову скажуть: книжки на ТБ – це обов’язок телевізійників? Ну-ну...
Як засвідчили спільні дискусії телевізійників і книгарів у 2006-07 рр на Форумі видавців у Львові, на Медіа Форумі і Телерадіоярмарку у Києві 99% книговидавців ніяк НЕ реагують навіть на прямі заклики регіональних телеканалів інформувати їх хоча б про книжкові новини. Про це розповідала автор згаданої Вами «Книжкової полиці» / Кривий Ріг. Про причини - говорили книговидавці і продавці. Все це є на сторінках журналу Телерадіокур’єр - одного з ініціаторів цих дискусій і головного спонсора 1-го телеконкурсу „Час Книги!”, який відбувся у травні ц.р. на ТФ „Відкрий Україну!”.
Трохи прикро:
- у огляді згадується запланований конкурс Держкомтелерадіо на тему книг у ЗМІ – це добре (але всі знають про „результативність” тематичних років))
- жодного слова про конкурс „Час Книги!”, який вже був. Прикро, бо знаєте Ви про це чи ні, але саме цей конкурс і є першоджерелом Вашої обізнаності про ВСІ (без винятку) згадані в огляді регіональні книжкові телепрограми: Книжкова полиця / Кривий Ріг, Амплітуда слова / Луцьк, Літера / Запоріжжя, Друкований знак /Харків. Це перелік переможців (серед них і «Book-Сіті») конкурсу „Час Книги!”. І жодного іншого проекту, хоча у регіонах „ховаються” ще кілька. Інших першоджерел про книжкові телепроекти у регіонах, на жаль, не існує. Завдяки конкурсу про ці програми дізналися і більшість членів журі, серед них – найвідоміші українські популяризатори книжок (за абеткою): О.Афонін, Л.Ганжа, В. і Д. Капранови, К.Клімашенко, Т.Кляшторна, О. Коваль, К.Родик...
2. Не дивуйтеся, що більшість телепрограм про книжки виходять на регіональному ТБ. Все закономірно. ВСІ
Інна Гончарова
6218 дн. тому
Гістю. Ще раз пишу свою адресу: inna.goncharova@gmail.com для всіх, хто хоче надати свою допомогу. Не треба звинувачувати когось в неправді. Просто існують різні точки зору.
Читачеві. Дякую Вам за критику. Проте передачі я дивилася. І з видавцями спілкувалася. Не буду називати з ким, бо не хочу зачипати тему особистостей. Якщо Ви помітили,то редактори підкреслили, що це погляд глядача, а не професіонала. І він, цей погляд, також має право на існування, оскіліьки телепродукти створюються саме для нас, для глядачів. Якщо у Вас інша думка, інші "припущення", то вискажіть їх, більш професійно, ніж це зробила я. Інколи створюється враження, що телевізійники працюють самі для себе. І читайте, ЧИТАЧ, будь ласка, уважніше: я підкреслила, що пишу не про рубрики, а тільки про спеціальні програми. І давайте як культурні люди будемо... культурними.
читач
6218 дн. тому
матеріал і на матеріал журналістський не схожий))) страшно читати просто. таке враження, що ви, Інно, і не дивилися жодної із тих програм, про які писали. А тільки чули від "видавців". Що то за видавці? скільки їх було у вашому моніторингу?
а ще не гоже, знаєте прикривати свою некомпетентність у питанні якимись висмоктаними із пальця висновками і власними припущеннями (це я про непрофесійні зйомки Бук Сіті). це жахливо судити чиюсь непрофесійність, будучи непрофесіоналом.
ну і насамкінець ви чомусь шото за рубрика у Сніданку? чого ж ви про неї нічого не написали?
6218 дн. тому
гість. Насправді аналіз програм занадто поверхневий. А слова "видавці називають книжкову рубрику на 1+1" - відверта неправда. Пропоную, перевіряти всі факти. Якщо потрібна допомога в цьому, можу її надати.
Інна Гончарова
6219 дн. тому
Bruce
І де ж Ви у мене прочитали, що програма Book-City "гівно і єрєсь"? Щодо комерціалізації. Вибачте, ще раз звертаю Вашу увагу на той факт, що з цього приводу я спілкувалася безпосередньо з книговидавцями. Це їх думка. Якщо насправді "головний герой" - особа "незацікавлена",то я дуже рада за авторів проекту, що вони самотужки роблять велику справу.
До речі, кожний має право на особисту думку. Особисто мені "чорно-білі" заставки не подобаються. На моє непрофесійне (підкреслюю, НЕПРОФЕСІЙНЕ) око вони виглядають непрофесійними. Але якщо це таке БАЧЕННЯ, то чому б ні. Вибачте, якщо я когось образила. І зверніть увагу, я ніде не сказала, що проект поганий. Навпаки, вважаю, дуже добре, що він існує. Можливо, йому не вистачає дискусійності, але загалом, повторюю, автори роблять велику справу. Знімаю перед ними шляпу. Я розумію, кожний автор вважає своє "детище" досконалим, але межі досконалості насправді немає. І авторам "Книга.ua" ще теж працювати, і працювати... До речі, ці передачі дуже різні і за підходом, і за виконанням. Їх об`єднує тільки те, що вони обидві про книги.
Інна Гончарова
6219 дн. тому
Доброго дня всім!
Я не скільки не сперечаюся з тим, що "ДокументИ" є суперпрофесійним телепродуктом. І всі дискусії, які мені вдалося там почути (крізь сон), були дуже цікавими. Шкода, що їх мало хто може почути і побачити.
Редактори дещо переробили написаний мною абзац. Чомусь написали дієслова в минулому часі. Вибачте, що не згадала про "Документ". Втім, я не зупинилася на цих проектах саме тому, що вони, як правильно сказала Лариса Денисенко, не орієнтовані виключно на книжки. Я хотіла написати саме про спеціальні проекти. Якщо хто знає ще телепередачі про книги, напишіть, будь ласка. Мені це цікаво, зокрема, як письменниці. Щодо виходу в ефір "Книга.ua" я спілкувалася безпосередньо з її автором Мариною Бондаренко. Телепередачу останнім часом змістили в ефірі ближче до вечора.
Згодна цілком з Editor щодо думки, висловленої в останьому реченні. Але це вже тема (наскільки цікавими та якісними можна вважати книжки, що видаються сьогодні) для іншої дискусії. Мені здається, якщо б, зокрема, телепередач про книги було б більше, та їх могли би подивитися більше людей, то дискусії щодо літературного процесу, можливо, були би більш результативними. З повагою до всіх. Пишіть: inna.goncharova@gmail.com
Bruce
6219 дн. тому
Шановна Інно :) Що до Book-City...
Цікаво, з чого ви вірішили про тотальну закомерціалізованість проекту? Чи ви бачили або чули що ведучий кого/що-небудь рекламує? якщо відверто, то у проекту взагалі немає спонсора і існує він тільки на бюджетні кошти, як ви сказали, "регіонального каналу". Стосовно гостей-видавців: програмі уже рік, легше перелічити кого там тільки не було, де взяти стільки нових письменників? чи видавці у книжній темі зайві люди і ніхто їх незнає? чи починати запрошувати на програму зірок шоубізнеса і РОнальда Макдональда*?
Також цікаво де саме ви побачили "непрофесіоналізм знімальної групи"? якщо ви знайомі з технологією телевиробництва, то знаєте, що жоден матеріал не потрапляє до ефіру доки його не затвердить керівництво каналу, яке бере на себе відповідальність за його якість і відповідність. З ваших слів випливає, що керівництво каналу "СІТІ" лохи і дозволяє пускати брак в ефір?
Я розумію що вам хотілося написати щось кретичне, але жодного факту і коструктиву ви не навели. Суцільна вода і неконкретні балачки :) Якщо вам особисто здається що програма про книги повинна бути нудною і відповідати формату "кращих традицій" дідусевого УТ-1, то зовсім не факт що програма гівно і єрєсь.
лариса денисенко
6219 дн. тому
Пані Інно, я розумію, що треба мати мужність, щоб дивитися і "Документ" і "Документ +" в той час, в який вони виходять, але принаймні прочитати про ці програми на сайті та подивитися в телевізійну програму можна б було, правда?
"Документ" та "Документ +" виходять на 1+1 щодня, крім суботи та неділі. Біля 2 години ночі та біля 5 години ранку відповідно. Крім того, ці програми не є орієнтованими виключно на книжки, хоча ми намагаємося багато уваги приділяти літературі, але програми більш широкого культурницького спрямування. до того ж, про книжки, авторів, літ. проекти говорю не тільки я, а і мої колеги - анатолій єрема та юрій макаров.
Із задоволенням з вами погоджуюся щодо програми "Книжкова полиця", Ольга Хвостова - гарний журналіст та талановитий літератор, тому програма і справляє надзвичайно позитивне враження.
А от що стосується часу виходу програми "книга. юа" на Першому національному, то час стрибає, програма виходила і в 12:00 і в 13:10, зараз в 16:20, а цієї суботи, наприклад, об 17:05, це пов"язано з тим, що розклад виходу інших програм та репортажів - постійно змінюється.
хай щастить!
Editor
6219 дн. тому
Шановна Інно, щодо 1+1 та "Документів" і навіть інших...
насправді Ви не дослідили тему належним чином, оскільки "Документ" (1+1) та "Документ-плюс" (1+1 Іnternational) щоденні програми, ведучими яких є Ю. Макаров, А. Єрема, Л. Денисенко. Українським книжкам, навіть у "неглядацький" час, тут приділяється найбільша увага. І питання не лише в ефірному часі, якості програм й т.ін, але й у тому, наскільки цікавими та якісними можна вважати книжки, що видаються сьогодні.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ