Не для кого не є секретом, що «гуманітарну» складову життя українського суспільства наша влада завжди фінансувала в останню чергу. Це, зокрема, стосується і парламенту п’ятого скликання. Яскравим свідченням того, як у минулій Верховній Раді виглядали справи з «книжним» лобізмом української книги, є статистика стосовно парламентського комітету з питань культури і духовності. Із запропонованих ним законопроектів жоден не стосувався підтримки української книги. Рекордсменом же у відстоюванні вітчизняної культури і духовності став перший заступник голови комітету регіонал Ян Табачник. Як свідчить офіційна статистика на сайті ВР, Ян Піневич упродовж свого перебування у депутатських лавах вніс на розгляд парламенту нуль законопроектів та нуль пропозицій до таблиць поправок.

То ж у новому парламенті справи просто приречені піти на краще. Ось і Президент Української асоціації видавців та розповсюджувачів, Голова експертної комісії Національної ради з питань культури і духовності при Президентові України Олександр Афонін сподівається, що у новій Верховній Раді все буде по-новому.

− Так, надії є, − каже він. − У Верховній Раді буде підтримка з різних фракцій. І з фракції «Нашої України – Народної Самооборони», і з фракції Партії регіонів. Поки що я не сподіваюся на особливу підтримку з боку БЮТ, оскільки минулий період керівництва Юлії Володимирівни і її заступників, які були кураторами гуманітарної сфери, для нас закінчився погано. Першим кроком, який було зроблено ними, стала відміна пільги з податку на прибуток для тих, хто продає українську книгу. У листі, підписаному паном Томенком, було сказано, що це є надприбутковою справою, тому уряд не бачить необхідності звільнення від податку на прибуток. Це дуже негативно позначилось на торгівлі українською книгою, тому що вона має малу асортиментну базу і досить дорога в порівнянні з російською. Свого часу я дуже виступав проти Азарова, але виявилось, що люди, які його тоді змінили, поставилися до української книги не краще.

− Першочергово на законодавчому рівні треба буде подовжити строк дії пільгового законодавства, − розповідає Афонін. − Про це були попередні розмови з Кириленком, Табачником і Януковичем – ще у першій половині нинішнього року. Крім пільг, жодних дій, які були б спрямовані на розвиток книговидавничої інфраструктури, на забезпечення фінансового наповнення галузі, на організацію і популяризацію книги і читання, в Україні зроблено не було. А це є аксіоматичні елементи розвитку видавничої сфери як сфери соціальної, політичної та інформаційно-інструментальної.

Однак не пільгами єдиними. На думку Афоніна, вони не дають поштовху до нормального розвитку галузі:

− Самі пільги по собі – вони створюють певну стабільність, але не дають можливості для активного і динамічного розвитку. А вливань у сферу не було. Інвестицій немає, а бюджетні кошти не вирішують питання, оскільки стають в основному предметом торгів і корупції, а не інструментом розвитку. Тобто питання стояло і стоїть про можливість роботи учасників цього ринку з кредитними ресурсами. На жаль, сьогодні вони не можуть цього робити, оскільки ті відсотки, які пропонуються комерційними банками, не дають можливості працювати з таким продуктом як книга, бо він має досить тривалий строк реалізації на відміну від харчів. З іншого боку, на відміну від європейських країн усупереч рішенню Варшавської конференції 1996 року Ради Європи, яка закликала керівництво країн-членів Ради Європи створити можливості для того, щоб книга розглядалася банківськими структурами як застава офіційна, в Україні книга не є заставою. І банки відмовляються працювати з книгою. А у видавництв, як правило, майнових комплексів немає. Видавництво – це інтелектуальна праця, у кращому випадку – стільці, столи і комп’ютери. Книгарні – це орендовані приміщення і товарна маса, яка у більшості випадків книгарні не належить, а дається видавництвом під реалізацію. Тому сьогодні питання кредитних ресурсів теж є надзвичайно важливим, щоб видавничий сектор національної економіки піднімався не на своїй власній базі у варіанті мішок картоплі посадили – мішок і одну картоплину зібрали. От яке щастя, у нас є іще одна картоплина. А мішок мусимо обов’язково залишити.

Ще одним напрямком, у якому, надіється Афонін, будуть лобіюватися інтереси книговидавців, є популяризація книги:

− У більшості країн світу існують такі національні програми, які фінансуються урядом. У Великобританії така програма підтримки читання і книги існує з 1987 року, нею опікуються мати-королева і найвищі урядовці. У Німеччині така програма існує з середини дев’яностих років минулого століття. У Росії – з минулого року, і розрахована вона до 2020 року. В Україні до сих пір такої програми немає. Книга епізодично з’являється то там, то там, але це не є системою і не є політикою уряду.

Член першої десятки НУНС Володимир Ар’єв, однак, вважає пільги чи не найголовнішим моментом.

− Загалом треба жорстко відстоювати одну-єдину річ, яка може бути, − розповів він «proUA». − Для української книжки, тобто виданої саме українською мовою, навіть не знаю, важливо, чи українське це видавництво, чи ні, треба організувати податкові канікули. Це – першочергове завдання. Ми дійсно робимо преференції, але так само пішли в Росії, хоча там, звичайно, не було питання захисту російської мови. Спочатку податкові канікули, потім – пільгове оподаткування, і тоді видавництва можуть розвиватися. Тим паче що потенційно у нас ринок дуже великий. Крім того, треба ухвалювати закон про бібліотечну справу – скажімо, затвердити відрахування від тиражу на користь бібліотек.

Пільгові орендні ставки для мистецьких закладів, закладів культури існують уже давно. Відповідну установу кілька разів переухвалювали різні уряди. Думаю, просто треба чітко уряду працювати у цьому напрямку.

На думку Ар’єва, людей, які лобіюватимуть українську книгу, у парламенті багато:

− Якщо говорити про фракцію блоку «Наша Україна – Народна самооборона», то цими питаннями, крім мене, буде ще займатися Святослав Вакарчук. Він уже цим займається. І популяризація читання серед молоді – це його ідея. У БЮТ, думаю, це буде Володимир Яворівський. Він голова Спілки письменників. Я кількох людей назвав, але насправді їх значно більше.

Регіоналка Ганна Герман теж вважає, що у парламенті - принаймні у її фракції - набереться достатня кількість прихильників української книги.

– У нас є багато депутатів, які будуть цим займатися, – сказала вона «proUA». – Це і Дмитро Табачник, і Едуард Прутнік, і я в тім числі. А що стосується того, що треба зробити першочергово… Думаю, писати гарні книжки українською мовою, і світовий ринок на це одразу відреагує. А уряд Януковича дав великі пільги українському книговидавництву…

Крім того, ймовірно, до названих співрозмовниками «proUA» прізвищ можуть приєднатися комуніст Олександр Голуб, БЮТівець Андрій Шевченко та ще кілька нардепів, котрі мають мистецьку чи журналістську спеціальність.

До захисту вітчизняних книговидавців і розповсюджувачів долучиться і Президент Віктор Ющенко. Спочатку він оголосив 2007 рік Роком книги, а нещодавно пообіцяв підготувати відповідні доручення щодо вирішення проблем з київськими книгарнями, зокрема з магазинами «Сяйво», «Знання», а також видавництва «Дніпро». «Нове доручення дасть можливість закріпити позиції, які є, плюс ініціативи щодо поширення української книги, які стануть наступним кроком, що дозволить розширити територію реалізації української книги», − сказав Ющенко.

Втім, у згаданому на початку статті комітеті навряд чи з’являться досвідчені професіонали. Через ту ж причину, що і в комітеті з міжнародних відносин, − усі спроби законодавчо захистити українську книгу традиційно тьмяніють перед інтересами потужніших і впливовіших лобістів. Ось чому той же ж Афонін розраховує скоріше на патріотизм окремих представників вітчизняної політики, ніж на чиїсь фахові здібності.

Як говорив один російський космонавт, «щоб Росія стала космічною супердержавою, треба збільшувати у школах кількість уроків російської літератури». І Росія, як бачимо, до цього прийшла – не дарма ж багато українських авторів воліють видаватися у північного сусіда. Чи прийдемо до цього ми – не в останню чергу залежатиме від парламенту нового скликання.