Сьогодні в Українському домі відбувся другий «Мозковий штурм» на тему «Культура та мистецтво». Загальна тема цих дискусій полягає в тому, щоб визначити,  яким наше суспільство бачить майбутнє України в різних сферах. Відбуваються вони в формі неформальних круглих столів, до участі в яких організатори запрошують відомих письменників, телеведучих, журналістів та культурних діячів. Зокрема, цього разу в розмові взяли участь режисер Василь Вовкун, телеведучі Юрій Макаров та Сніжана Єгорова, директор «Центру сучасного мистецтва при НаУКМА» Юлія Ваганова, видавець Олександр Ворошило, директор з PR-консалтингу Київського міжнародного інституту соціології Дмитро Кракович, письменниця Ірен Роздобудько та бізнес-консультант тренінгового центру «100%» Володимир Хуповий.

«Для того, щоб кудись потрапити, треба усвідомити, куди ми хочемо», – озвучив головну мету заходу модератор Ігор Новосельській.

Саме обговорення відбувалося у формі тренінгу. Для початку, всі учасники розбилися на чотири групи, кожній з яких запропонували визначити ступінь впливу культури на суспільство за допомогою кольорових наліпок. На другому етапі обговорення, свої думки стосовно майбутнього української культури було запропоновано викласти на окремих аркушах, – декілька від кожної групи, і презентувати зроблені висновки біля спеціальної дошки.

Проте не всі учасники дискусії були готові, що розмова відбуватиметься саме у такому форматі. Отож, на базі однієї груп утворилось так зване альтернативне угрупування. Найбільш активними його учасниками стали головний редактор сайту proza.com.ua Анатолій Ульянов та редактор відділу культури газети «24» Юрій Володарський, котрим не припало до душі вести дискусію в рамках, поставлених організаторами.

«Тренинги – это не лучшая форма для разговоров с людьми, которые имеют к культуре какое-то отношение», – заявив Юрій після перших спроб модератора змусити присутніх аплодувати по команді та висловлювати свою думку за допомогою різнокольорових наліпок. На його думку, більшість питань, поставлених перед аудиторію, були радше риторичними: «Если мы тут собрались, естественно, культура на нас влияет. И незачем лишний раз об этом спрашивать, попросту сотрясая воздух».

«Ваши механизмы – неактуальны, – підтримав його Анатолій Ульянов. – Настоящую пользу приносит,  например, Форум издателей, который организовывает присутствующая здесь Александра Коваль. Она, действительно, занимается просвещением населения». Далі він у нецензурних виразах дав оцінку тому, що відбувається, а модератора порівняв з «поросеночком, который бегает между столами».

У висновках присутніх, справді, було небагато конкретики. Зокрема, це визнав Юрій Макаров. Хоча він, як і більшість, був шокований тим, у якій формі опоненти почали висловлювати свою думку, і навіть натякнув Ульянову, що той «дратує його на фізичному рівні».

Спірним стало питання і про те, з чого треба починати українізацію нашої культури. Не всі учасники назвали себе готовими повністю відмовитися від використання російської мови в побуті. Проте більшість висловилася за необхідність читати саме українські книжки, дивитися українське кіно та вистави.

«60-70-річні люди вже не зможуть почати розмовляти українською мовою, але вони здатні дивитися українське телебачення», – навів приклад Олександр Ворошило.

Але все ж таки більшість зійшлася на тому, що культура має бути агресивною, щоб відстоювати своє право на існування, національною за змістом та інтернаціональною за формою, а також орієнтованою на інновації. Хоча, як наголосили організатори, вони й не мали на меті прийти до однієї спільної думки.

Ольга Ліцкевич, «Детектор медіа»