У Рівному прокуратура, міліція і преса з’ясовували, чому зросла кількість нападів на журналістів

19 Березня 2007
9701
19 Березня 2007
18:21

У Рівному прокуратура, міліція і преса з’ясовували, чому зросла кількість нападів на журналістів

9701
У Рівному прокуратура, міліція і преса з’ясовували, чому зросла кількість нападів на журналістів

Не ходити вечорами, не провокувати нападників та подбати про освітлення своїх подвір’їв порадили журналістам представники правоохоронних органів під час засідання Рівненського прес-клубу. Збільшення нападів на представників рівненських медіа правохоронці не поспішають пов’язувати з професійною діяльністю журналістів. Навіть пістолет приставлений до шиї кореспондента – не велика проблема для борців зі злочинністю.

Найбрутальнішою справою серед цих нападів рівненські медійники вважають погрозу з використанням пістолета з гумовими кулями журналісту газети «Рівне вечірнє» Владу Ісаєву (за словами представника міліції, цей пістолет був самовільно перероблений). І хоча подія сталася ще 23 лютого, відправлена, за словами журналіста, того ж дня заява в міліцію зареєстрована в цій установі лише через два тижні, в прокуратурі – за тиждень. Відкрита кримінальна справа, за словами начальника Центру зв’язків з громадськістю УМВС у Рівненській області Сергія Редька, стосується лише незаконного поводження зі зброєю. Поки що правоохоронці не виявили у вчинку бізнесмена Анатолія Пєхотіна, котрий приставив до шиї Влада Ісаєва пістолет, факту перешкоджання діяльності журналіста та загрози його життю.

– Перешкоджання професійні діяльності журналіста – це може бути ненадання інформації, надання недостовірної інформації, відбирання чи пошкодження записів, зроблених журналістом, вилучення тиражу друкованого видання, – так пояснила зміст статті 171-ої Кримінального кодексу старший помічник прокурора Рівненської області з питань правового забезпечення Марія Антончук.

Майже половина справ (три із семи), пов’язаних з нападами на рівненських журналістів протягом останніх двох років, розкрита, прозвітувався Сергій Редько. В жодній з розкритих справ, за його словами, пов’язаності з професійною діяльністю журналістів не виявлено. На запитання, що треба зробити журналістам, щоб убезпечити себе від нападів, зазначив:

- Я живу так само в панельному будинку, ходжу темним під’їздом, в мене так само вибиті вікна. То хіба це проблема міліції, що темно, брудно, не працюють громадські організації та молодь не зайнята?

На думку власкора радіо «Свобода» Валентина Романюк, однієї з постраждалих, журналістам, на яких напали не варто відкидати 10-ти відсотків того, що напад пов’язаний з їхньою професійною діяльністю.

Правоохоронним органам в жодному разі не можна залишати поза увагою версію професійних ризиків при нападах на журналістів, також вважає і голова Рівненської незалежної медіа-профспілки Сергій Штурхецький. Головною ж зброєю своїх колег називає гласність, можливість оприлюднення загроз для їхньої діяльності, через таке оприлюднення сприяючи увазі правоохоронців до розкриття й інших злочинів.

– Коли Анатолій Пєхотін у цей же день з’явився в громадському місці, на майдані Незалежності, де відбувалася зустріч з людьми Юрія Луценка, я був шокований. Шокований не тільки від того, що ця людина знаходилася в оточенні багатьох рівнян. Він собі спокійно заїхав «Мерседесом» просто на Майдан, спинився, щось почав розповідати. Це шокувало, бо мене ж запевнили, що його пов’язали. У мене є фоторепортаж, де його в’яжуть та арештовують працівники правоохоронних органів.

Попри спокійне ставлення правоохоронців до нападів на журналістів, постраждалий Влад Ісаєв говорить, що не вважає звичайним хуліганством ті дії та погрози, яких він зазнав від бізнесмена Пєхотіна. І якщо правоохоронці не будуть здатними захистити порушений закон, журналістська спільнота діятиме іншими законними методами.

Пістолет, приставлений до шиї, працювати не заважає

Прокуратура, міліція і преса з’ясовували, чому зросла кількість нападів на журналістів

Не ходити вечорами, не провокувати нападників та подбати про освітлення своїх подвір’їв порадили журналістам представники правоохоронних органів під час засідання Рівненського прес-клубу. Збільшення нападів на представників рівненських медіа правохоронці не поспішають пов’язувати з професійною діяльністю журналістів. Навіть пістолет приставлений до шиї кореспондента – не велика проблема для борців зі злочинністю.


Найбрутальнішою справою серед цих нападів рівненські медійники вважають погрозу з використанням пістолета з гумовими кулями журналісту газети «Рівне вечірнє» Владу Ісаєву (за словами представника міліції, цей пістолет був самовільно перероблений). І хоча подія сталася ще 23 лютого, відправлена, за словами журналіста, того ж дня заява в міліцію зареєстрована в цій установі лише через два тижні, в прокуратурі – за тиждень. Відкрита кримінальна справа, за словами начальника Центру зв’язків з громадськістю УМВС у Рівненській області Сергія Редька, стосується лише незаконного поводження зі зброєю. Поки що наші правоохоронці не виявили у вчинку бізнесмена Анатолія Пєхотіна, котрий приставив до шиї Влада Ісаєва пістолет, факту перешкоджання діяльності журналіста та загрози його життю.

– Перешкоджання професійні діяльності журналіста – це може бути ненадання інформації, надання недостовірної інформації, відбирання чи пошкодження записів, зроблених журналістом, вилучення тиражу друкованого видання, – так пояснила зміст статті 171-ої Кримінального кодексу старший помічник прокурора Рівненської області з питань правового забезпечення Марія Антончук.

Майже половина справ (три із семи), пов’язаних з нападами на рівненських журналістів протягом останніх двох років, розкрита, прозвітувався Сергій Редько. В жодній з розкритих справ, за його словами, пов’язаності з професійною діяльністю журналістів не виявлено. На запитання, що треба зробити журналістам, щоб убезпечити себе від нападів, зазначив:

- Я живу так само в панельному будинку, ходжу темним під’їздом, в мене так само вибиті вікна. То хіба це проблема міліції, що темно, брудно, не працюють громадські організації та молодь не зайнята?

На думку власкора радіо «Свобода» Валентина Романюк, однієї з постраждалих, журналістам, на яких напали не варто відкидати 10-ти відсотків того, що напад пов’язаний з їхньою професійною діяльністю.

Правоохоронним органам в жодному разі не можна залишати поза увагою версію професійних ризиків при нападах на журналістів, також вважає і голова Рівненської незалежної медіа-профспілки Сергій Штурхецький. Головною ж зброєю своїх колег називає гласність, можливість оприлюднення загроз для їхньої діяльності, через таке оприлюднення сприяючи увазі правоохоронців до розкриття й інших злочинів.

– Коли Анатолій Пєхотін у цей же день з’явився в громадському місці, на майдані Незалежності, де відбувалася зустріч з людьми Юрія Луценка, я був шокований. Шокований не тільки від того, що ця людина знаходилася в оточенні багатьох рівнян. Він собі спокійно заїхав «Мерседесом» просто на Майдан, спинився, щось почав розповідати. Це шокувало, бо мене ж запевнили, що його пов’язали. У мене є фоторепортаж, де його в’яжуть та арештовують працівники правоохоронних органів.

Попри спокійне ставлення правоохоронців до нападів на журналістів, постраждалий Влад Ісаєв говорить, що не вважає звичайним хуліганством ті дії та погрози, яких він зазнав від бізнесмена Пєхотіна. І якщо правоохоронці не будуть здатними захистити порушений закон, журналістська спільнота діятиме іншими законними методами.

Антоніна Торбіч, Рівненський прес-клуб

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
9701
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду