ПАРЄ стурбована кількістю нападів на журналістів та застоєм у справі Ґонґадзе
31 січня 2007 року відбулася прес-конференція постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ, присвячена підсумкам роботи першої частини сесії ПАРЄ, яка проходила у Страсбурзі 22-26 січня цього року.
Голова делегації соціаліст Віталій Шибко зазначив, що Асамблея приділила багато уваги проблемам дотримання в державах-членах Ради Європи свободи слова, боротьби з розповсюдженням ВІЛ/СНІД, боротьби з проявами різних форм насильства проти дітей та жінок, загрози використання енергетичних поставок як інструменту політичного тиску, євроінтеграції тощо.
Протягом роботи сесії ПАРЄ українські парламентарії брали активну участь у засіданнях комітетів Асамблеї та дебатах у сесійній залі. За результатами обговорення питань порядку денного Асамблея ухвалила низку резолюцій та рекомендацій, зокрема резолюцію 1535 (2007) «Загрози життю та свободі висловлювання журналістів».
У першому пункті цього документу зазначено, що парламентська асамблея Ради Європи глибоко стурбована численністю фізичних нападів та погроз життю і свободі висловлювання журналістів у Європі протягом 2006-го та в січні 2007 року. Вона засуджує вбивства Гранта Дінка в Туреччині та Анни Політковської в Росії, брутальні напади на Фікрета Гусейнлі, Бахадіна Хазієва та Ніята Гусейнова в Азербайджані, Йона Робу в Молдові та Ігоря Мосійчука, Сергія Яновського та Лілію Буджурову в Україні. Асамблея також приголомшена закликами іранських релігійних лідерів щодо винесення смертного покарання низці журналістів за їхню професійну діяльність. Крім того, висловлюється значна стурбованість з приводу того, що журналісти в Європі мають працювати з острахом за своє життя і безпеку.
Асамблея віддає належне всім журналістам та мас-медіа, які, дотримуючись стандартів журналістської етики, сприяють розвитку демократії та верховенства права шляхом журналістських розслідувань політичних та соціальних проблем, які турбують громадськість. Але журналістика ненависництва, що змішує пропаганду й репортаж, оббріхує людей і розпалює громадські дебати замість того, щоб їх висвітлювати, – зростає також і її треба подолати.
Також Асамблея засудила зникнення в 2000 році та вбивство журналіста Георгія Ґонґадзе та вимагала від компетентних органів провести розслідування цієї справи. Вона занепокоєна відсутністю результатів розслідування та підкреслює необхідність забезпечити відповідні умови для незалежного судового рішення.
Крім того, Асамблея ухвалила низку рекомендацій, до яких, на жаль, не ввійшла рекомендація Держдумі Росії про створення спеціальної парламентської комісії, яка мала би сприяти розслідуванню вбивства Анни Політковської. Делегація парламентарів із Росії виступила проти такої рекомендації.
У рамках роботи сесії ПАРЄ відбулися зустрічі Постійної делегації Верховної Ради України зі співдоповідачами Моніторингового комітету Ханне Северінсен і Ренатою Вольвенд. Журналістам на прес-конференції роздали інформаційну записку доповідачів після їх місії по збору даних в Україні (9-12 жовтня 2006 р.), але поки що це неофіційний переклад.
Зокрема, в записці зазначено, що ЗМІ в Україні стали більш плюралістичними, конкурентоспроможними та незалежними від державного втручання. І наразі борються, щоби досягти статусу реальної четвертої сили. На сьогодні, говориться у записці, не залишилося якихось заборонених питань або політиків, що мали б імунітет від критики. Але водночас висловлюється занепокоєння, що система засобів мовлення та друкованих ЗМІ потребує глибокої трансформації через створення громадської служби мовлення на базі державних теле- і радіокомпаній та приватизації друкованих ЗМІ, (спів)заснованих державою чи місцевими органами влади. Сучасні правові рамки, що надають доступ до інформації, мають бути зміненими, щоб запропонувати ефективніші механізми звітності органів державної влади. Урядовий законопроект про прозорість власності у ЗМІ, нещодавно поданий до парламенту, має бути прийнятий і відповідно втілений у життя.
Світлана Остапа, «Детектор медіа»
Р.S. Парламентська асамблея Ради Європи є дорадчим органом Ради Європи. Це найбільший європейський форум, до складу якого входять постійні делегації 46-ти національних парламентів.