Основою роботи будь якого сайту, є його хостинг. Хостинг це місце в датацентрі, де розміщені дані вашого сайту та цілодобово доступні своїм користувачам. 

В Україні налічується дюжина крупних провайдерів та десятки дрібних хостерів що забезпечують роботу більш ніж 600 тисяч українських сайтів.  Тож як дана сфера пережила період блекаутів на основі історії компанії ГіперХост https://hyperhost.ua/uk

Дана тема важлива тим, що доля ІТ сфери України та сфери послуг у ВВП складають 23% а основною роботи даних сфер, являється серверна та хостингова інфраструктура. Іншими словами для великої долі українців їхній сайт, основа їх бізнесу, їх існування. Відповідно і стабільна робота хостинг-провайдерів, єдина запорука такого існування. 

Робота датацентру у Харкові та міграція серверів:

Основною українською локацією компанії був сучасний датацентр у Харкові. Місто зарекомендувало себе розвиненою ІТ інфраструктурою і слугувало надійним хабом виділених серверів. Проте, з початку війни, місто було оточене та піддавалось щоденним обстрілам. Вивезти інфраструктуру було просто неможливо, а удари по інфраструктурі загрожували втратити весь массив данних тисяч сайтів та сотень серверів. 

Першими кроками було забезпечення дублювання усього масиву даних клієнтів в безпечних локаціях Європи, після чого розгортання нової локації у Києві(що був деокупований на той момент) та фізичний перенос залишків серверів у безпечні локації. 

Варто зазначити, що за увесь 2022-й рік даунтайм харківської локації склав лише 12 годин. Величезні генератори забезпечували резервне живлення локації, а працівники дата центру між обстрілами забезпечували заправку резервуарів палива. 

Віртуальні сервера та Windows рятують бізнес:

Навіть для компаній, чия діяльність не зав’язана на роботі сайту, забезпечення стабільного доступу до мережі, основа виживання бізнесу. В період масових відключень живлення з корком у 2 години, бухгалтерії, системи обліку та інше обладнання та програмне забезпечення не могло працювати стабільно. Виникла різка потреба у доступу до стабільного середовища, котре працювало б незалежно від наявності мережі чи живлення. Таким рятівним колом стали віртуальні сервера та віддалений доступ до робочого стола на Windows. Іншими словами, клієнт отримував логіни до підключення на свій робочий стіл, котрий тимчасово розміщувався на віддаленому сервері в безпечній локації в Нідерландах. 

Підключитись можливо було хоч з ПК хоч зі смартфону, а раптово обірваний зв’язок до серверу жодним чином не впливав на його роботу. 

Підприємства перевели програми обліку, окремі фірми підняли цілі відділи з віддаленим підключенням, відомо навіть про радіостанції, котрі розгорнули на віддалених робочих столах свої студійні бази. 

Усе це якісно повпливало на роботу бізнесу у найтемніші часи.

Про гнучкість системи та основні ризики:

Жодну систему безпеки чи інфраструктури неможливо побудувати з урахуванням усіх можливих варіантів. У юридичній термінології форс-мажор, як явище непереборної сили, має абсолютний вплив на усі процеси бізнесу. З одного боку серверні рішення, усе що прийнято називати “залізом” це великі неповороткі системи, котрі сильно залежать від енергоживлення, пожежної безпеки, та персоналу, що обслуговує систему. З іншого боку українська сфера ІТ показала чудеса гнучкості та оперативності. 

На це є три причини: 

- В Україні доволі непогана систем оптоволоконих мереж та маршрутизацій, широкополоний зв’язок допоміг виконувати міграції навіть у часи величезних пакетних втрат;

- ІТ система звикла працювати в складних умовах локдаунів та недосконалого законодавства, більшість компаній завчасно продумує можливі варіанти розвитку подій т готує свої “бекапи”;

- Мотивація українського суспільства та кожного громадянина просто вражає західних колег, ця мотивація підтримує у складні моменти та являється рушієм для нових здобутків. 

Наразі найбільшими ризиками для вебдеву чи ІТ загалом можна визначити наступні: 

- стабільність валютної системи

- стабільність політичної системи 

- загальні економічні тенденції 

Прикро визнавати, та майбутнє сфери очевидно залежить від результатів війни. Звісно, у перемозі немає жодного сумніву, питання лише часу та ціни, що нам відведено заплатити.