«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» після нетривалої перерви, пов’язаної з війною, відновили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду.  

ВИСНОВОК № 136

щодо матеріалу сайту«Альтернатива.орг» під заголовком «Хто в Миколаївці не сплачує за воду»

 І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 1 листопада 2021 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянки, яка стверджує, що людину на відео зняли без її дозволу.  На сайті «Альтернатива.орг» у розділі «Контакти» опубліковане свідоцтво про реєстрацію газети з такою назвою, однак у цьому висновку проаналізована саме публікація на сайті, зокрема відео.

2. Оскаржений матеріал був опублікований 30 жовтня в рубриках «Миколаївка» й «происшествия», авторами зазначені Роман Варшанідзе та Андрій Хлопчик. На початку матеріал містить фото записки, залишеної абоненту працівниками комунгоспу, а в середині — відео тривалістю 18 хвилин, на якому зафіксоване спілкування абонентів із працівниками місцевого водоканалу, які прийшли вимагати виплатити борги за водопостачання.

3. Матеріал розповідає, що водоканал припинив водопостачання в селі Миколаївка на Одещині через значну заборгованість і його працівники відвідують клієнтів із найбільшою заборгованістю. В одному з обійсть оператор фокусує кадр на номерах авто, запаркованого на подвір’ї. Близько чотирнадцятої хвилини на відео зафіксована штовханина між мешканкою одного з обійсть та журналістом — жінка погрожувала розбити камеру, бо не давала дозволу на зйомку. 

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

«Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов’язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи.» (п. 3);

«Журналіст не повинен використовувати незаконні методи отримання інформації. Журналіст при збиранні інформації діє в правовому полі України і може вдатися до будь-яких законних, у тому числі судових, процедур проти осіб, які перешкоджають йому в збиранні інформації. Використання негласних прийомів збирання новин допускається лише тоді, коли це необхідно для забезпечення достовірності або точності матеріалу. Такі прийоми можуть бути виправдані лише у разі, коли іншими способами зібрати інформацію неможливо.» (п. 13).

2. Законодавство:

2.1.  Закон України «Про інформацію» (в ред. 2011 р., 2657-XII):

«Конфіденційною є інформація про фізичну особу,.. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.» (ч. 2 ст. 21);

«Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини...» (абзац 1 ч. 2 ст. 11).

2.2. Закон України «Про захист персональних даних» (№ 2297-VI):

«Дозволяється обробка персональних даних без застосування положень цього Закону, якщо така обробка здійснюється:…

виключно для журналістських та творчих цілей, за умови забезпечення балансу між правом на повагу до особистого життя та правом на свободу вираження поглядів.» (п. 2 ч. 2 ст. 25);

Стаття 1:

«персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована;

…

згода суб’єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди…;

…

обробка персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення.., знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем».

«Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.» (ч. 6 ст. 6).

2.3.           Цивільний кодекс (435-IV):

«Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.» (ч. 1 ст. 307);

«Фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи,..» (абзац 1 частини 1 статті 308).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Зазвичай на журналістів нападають або перешкоджають їхній роботі, коли вони знімають або збирають інформацію законно. Але журналістам не слід провокувати такі напади, протизаконно порушуючи межі приватної власності людей, які не є публічними особами.

2. Ініціатива засуджує будь-які напади на журналістів, зокрема випадок, зафіксований у другій половині відео, прикріпленого до розглядуваного матеріалу. Однак мандат Ініціативи «МедіаЧек» полягає в наданні оцінки діями журналістів, які при підготовці цього матеріалу не були професійними.

3. Щодо зйомки людей. Цивільний кодекс закріплює презумпцію згоди людини на її зйомку, лише коли вона перебуває на вулиці, а не на своїй приватній території. Крім того, презумпція передбачає, що зйомка навіть на вулиці припустима, якщо людина не заперечує (крім випадків, коли суспільний інтерес переважає — наприклад, якщо ця людина в цю мить порушує закон).

4. На відео бачимо, що спочатку до воріт обійстя підходить представник комунгоспу, який звертає на себе увагу й починає спілкування з хазяями будинку, а оператор із камерою підходить трошки пізніше. Тобто боржників не попереджають, що будуть їх знімати.  

Зокрема на 3:30 видно,  що журналісти з представниками комунгоспу підходять до воріт двору, в глибині якого вдалині жінки складають ящики з сільськогосподарською продукцією. Оператор фіксує їх крупним планом, хоча ці люди перебувають не на вулиці та, як згодом виявляється, взагалі не є хазяями будинку й не можуть мати стосунку до заборгованості за воду. Це явне порушення частини 1 статті 307 та абзацу 1 частини 1 статті 308 Цивільного кодексу.

Крім того, перед самим нападом на знімальну групу жінка, яка згодом погрожувала розбити камеру каменем, запитує: «ты даешь гарантию, что этого не будет?» (12:15, очевидно, вона має на увазі, що відео не буде викладене для загального огляду). Як бачимо, ця людина не хотіла, щоб її знімали, й всупереч її бажанню відео все ж оприлюднене. Перед цим ця ж людина, перебуваючи в себе на подвір’ї, питала про правомірність зйомки, на що журналісти хибно стверджували, нібито закон це дозволяє. Нагадуємо, що зйомка людини на вулиці та публічних заходах допускається, якщо вона не заперечує проти цього, а на її приватній території — лише за попередньою згодою цієї людини.

5. Щодо зйомки майна.

5.1. Цивільний кодекс не містить чіткого регулювання щодо зйомок чужої власності. Але в цьому випадку постає питання розголошення персональних даних, адже на відео демонструються будинки й двори, про які говорять, що вони належать боржникам.  

Крім того, на 4 хвилині ефіру демонструється авто, запарковане в дворі одного з таких будинків, зокрема оператор крупним планом показує його номерний знак (на відео він не був прихованим). Для його зйомок оператор спеціально підходив упритул до паркану, адже інакше побачити подвір’я було неможливо. Власники про зйомку нічого не знали і вийшли до воріт лише згодом, після чого їх також зняли.

Тобто в репортажі продемонстровано, в яких саме дворах живуть боржники, а в одному випадку — яким автом імовірно користується сім’я одного боржника. Односельці зможуть ідентифікувати, хто саме є боржником. Фактично розголошені персональні дані людей, які, за твердженням водоканалу, є найбільшими боржниками в цьому селі. Тепер Ініціативі необхідно оцінити, чи виправдане таке розголошення персональних даних.

5.2. Заборгованість за водопостачання не є кримінальним чи адміністративним правопорушенням, а лише невиконанням споживачем договірних зобов’язань. У матеріалі йдеться, що через велику заборгованість усе село відключили від водопостачання (чи правомірно відключати добросовісних споживачів, у матеріалі не розглядається). Однак не зрозуміло, яким чином односельці формально могли б уплинути на своїх сусідів-боржників. Водопостачальна компанія або комунгосп замість припинення постачання всім без винятку споживачам у селі могла б подати  на боржників до суду або припиняти їм водопостачання індивідуально (саме так, як бачимо в матеріалі, зробили з низкою боржників).

Тож ми не бачимо переважання суспільного інтересу в розголошенні персональних даних боржників. Журналісти не дотримались вимог пункту 2 частини 2 статті 25 Закону «Про захист персональних даних», тому на розглядуваний матеріал поширюється дія цього закону. Отже, в матеріалі порушена його частина 6 статті 6. 

6. Порушення норм закону щодо зйомок громадян без їхньої згоди, розголошення їхнього статусу як боржників (персональних даних) — це також порушення пункту 3 Кодексу етики.

Крім того, зйомка людей на подвір’ї, поки вони цього не помітили, зйомка авто у дворі через паркан без відома власника є негласним збором та фіксацією інформації, які не були виправдані потребами точності й достовірності матеріалу (достатньо було того, що журналіст сам підійшов до воріт і побачив на власні очі, не фіксуючи на відео). Отже, було порушено і пункт 13 Кодексу етики українського журналіста.

Ініціатива «МедіаЧек» засуджує напад на журналістів, але вважає, що редакція сайту «Альтернатива.орг» у матеріалі «Хто в Миколаївці не сплачує за воду» порушила пункти 3 і 13 Кодексу етики українського журналіста та частину 6 статті 6 Закону «Про захист персональних даних», частину 1 статті 307 та абзац 1 частини 1 статті 308 Цивільного кодексу.

3 червня 2022 року