У ніч із 28 на 29 січня в Україні закодували 23 телевізійні канали, зокрема і найрейтинговіші, такі, як «1+1», «ICTV», «СТБ», «Інтер», «Україна». Їх більше не можна дивитися безплатно, через супутникову «тарілку», як це було раніше. На сьогодні 4,4 мільйона домогосподарств України мають супутникові антени, і тепер ці люди мають визначитися – чи готові вони платити за телебачення.

Питання про кодування українських інформаційно-розважальних телеканалів зріло давно, а кінцеву дату кодування постійно відтерміновували. Остаточної згоди чотири найбільші медіагрупи дійшли на початку 2017 року. Заради справедливості варто сказати, що про блокування сигналу телеканали попереджали ледь не за три роки – регулярно озвучували оголошення в своїх ефірах і повідомляли на офіційних сайтах. Незважаючи на це, кодування українських телеканалів для багатьох українців, включно з політиками, стало несподіванкою. Зокрема, після кодування Верховна Рада звернулася до президента Володимира Зеленського з вимогою запровадити мораторій на кодування. Мовляв, якщо цього не зробити, українці масово почнуть дивитися російські телеканали, а це – пряма загроза для інформаційної безпеки країни.

Починаючи з жовтня 2019 року, на сайті президента України почали з’являтися петиції, автори яких закликали скасувати кодування телеканалів. На сьогодні вже зареєстровано понад 20 таких петицій. Щоправда, жодна з них не набрала необхідних 25 тисяч підписів. Серед основних аргументів, чому Володимир Зеленський, на думку авторів петицій, має втрутитися у ситуацію, вони виділяють два. Перший: люди не готові фінансово. Адже для того, щоб дивитися закодовані канали, треба встановити додаткове обладнання і бути готовим до щомісячної абонплати. Друге: кодування вітчизняних каналів неодмінно приведе українського глядача до російських мовців. Російські канали, як і раніше, можна дивитися через звичайну супутникову «тарілку» безплатно.

Чому українські телеканали почали кодувати свої сигнали і кому це вигідно? Скільки тепер коштує можливість дивитися вітчизняне телебачення? Що дивляться українці після кодування українських каналів і чи дійсно блокування сигналу становить загрозу для інформаційної безпеки країни?

Щоб дати відповіді на всі ці питання, журналісти Радіо Свобода зібрали думки експертів, учасників ринку і глядачів. Ми відправилися в регіони – Донецьку, Одеську і Запорізьку області – і спитали жителів невеликих міст та сіл: чи розуміють вони логіку такого кроку і чи готові вони платити за телебачення?

У проукраїнськи налаштованих людей ця ситуація – кодування сигналу – викликає гнів, каже житель Торецька Володимир Єлець. Торецьк – прифронтове місто у Донецькій області.

«Після звільнення Слов’янська ми опинилися в ситуації, коли була зруйнована вежа на горі Карачун. Нам необхідно було мати зв’язок з цивілізацією, тож ми перейшли на супутникове телебачення. Я встановив дві супутникові антени, вони були направлені в різні боки. Мене це повністю задовольняло. Я бачив усі українські телеканали. Звичайно, був доступ і до російських каналів. Але головне – був доступ до українських каналів! Тепер українські канали відключили, а російські залишилися – більш російські, «новоросійські», «днр-івські», називайте як завгодно. Їхній контент збільшується, а наш – зменшується. За шість років ми не бачили жодних спроб держави покращити інформаційне поле в Торецьку», – констатує наш співрозмовник.

Кодування каналів не приведе українського глядача на російські канали, вважає міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський. «За дослідженнями, які були проведені напередодні, було виявлено, що кількість домогосподарств, які будуть дивитися через супутник, безплатно, скоротиться до 1,2 мільйона. Нам відомо, що кількість людей, які дивилися російські канали більше як 30 хвилин до кодування, після кодування – збільшилася на 2,3%. Це в межах похибки», – сказав Бородянський у коментарі Радіо Свобода.

Які телеканали зникли з безплатного доступу?

Із відкритого доступу на супутнику зникли телеканали таких медіа-груп:

• StarLightMedia: «ICTV, «СТБ», «М1», М2», «Новий канал», «Оце»;​
• «1+1 медіа»: «1+1», «2+2», «ТЕТ», «Бігуді», «ПлюсПлюс»;​
• Inter Media Group: «Інтер», «НТН», «Мега», Zoom», «Піксель», «К1», «К2», «Enter-фільм»;​
• «Медіа Група Україна»: «Україна», «НЛО TV», «Індиго TV».

Власниками згаданих медіа-груп є українські олігархи Віктор Пінчук (StarLightMedia), Ігор Коломойський («1+1 медіа»), Дмитро Фірташ і Сергій Льовочкін (Inter Media Group), Рінат Ахметов («Медіа Група Україна»)

Чому українські телеканали закодували свої сигнали?

Власники телеканалів дотримуються думки, що якісне телевиробництво потребує великих фінансових витрат. Відповідно, глядач має платити за готовий контент, як це відбувається у країнах Європи.

Ще один аргумент, який наводять медіа-групи, – це зобов’язання телеканалів виконувати міжнародні контракти. Наприклад, український телеканал купує право на трансляцію іноземного серіалу. В такому разі канал зобов’язується транслювати серіал виключно на території Україні. Але супутниковий сигнал можуть ловити і в сусідніх країнах, що вже формально є порушенням контракту.

Після того, як Верховна Рада звернулася до президента з проханням запровадити мораторій на кодування, медіахолдинги зробили заяви, в яких просили Зеленського не втручатися в ситуацію.

В «1+1 медіа» повідомили, що здивовані проханням парламенту запровадити мораторій на блокування саме зараз. «Починаючи з 2017 року, медіагрупи регулярно інформували про плани щодо кодування телеканалів і неодноразово звертали на це увагу відповідних державних установ.Тривалі роки якісний телевізійний контент був доступний для перегляду через супутниковий сигнал безплатно через неправомірні дії піратських сервісів та окремих осіб, які нелегально отримували доступ до каналів, закодованих застарілою системою кодування», – мовиться у повідомленні.

У «Медіа Групі Україна» наголошують, що кодування супутникового сигналу українських телеканалів – логічний, цивілізований крок у розвитку медійного ринку. «Закликаючи ввести мораторій, народні обранці пропонують зробити необґрунтоване втручання в господарську діяльність комерційних суб’єктів. Приблизно також можна було б вчинити, запропонувавши мобільним операторам надавати свої послуги безплатно, причому тільки для частини користувачів», – повідомляє прес-служба медіахолдингу.

«Важливо також розуміти, що кодування сигналу – це ключовий фактор зменшення витрат на телебачення для всіх олігархічних медіагруп країни завдяки монетизації контенту і заробітку на абонентах, який незабаром цілком може бути порівнянним із доходами від реклами»,– каже колишній заступник генерального директора НТКУ Олександр Харебін.

Яка ваша думка щодо кодування українських телеканалів? Залишайте свої коментарі на нашому каналі у YouTube.

Незважаючи на, здавалося б, обґрунтоване і логічне пояснення з боку медіахолдингів, пересічний український глядач не надто розуміє логіку мовців. «Ну от навіщо це зробили? Я просто не розумію. У мене немає відповіді», – емоційно, з пультом у руці запитує у журналістів Олександр, житель села Рогозівка, що в Запорізькій області. Після кодування українських мовців чоловік дивиться російські канали. Він каже, що купувати тюнер не буде принципово.

«От я зараз про Росію знаю все», – іронізує Олександр. «Знаю, яка Україна погана. Я про це ніколи в житті не знав. Я був патріотом. А зараз я знаю, які ми всі погані і які ми негідники. От вони що, спеціально це зробили? Оцього дядька ми тепер знаємо», – на екрані з’являється зображення Володимира Путіна. – «Знаємо про цього дядька більше, ніж про Зеленського».

«Люди звикли до безплатного, розумієте? Але колись вони ж купляли «тарілки». Вони ж витрачали на них гроші. Вони дивилися телебачення у відкритому доступі. А тепер це все переходить у цивілізоване, відкрите поле. А це означає – відібрати безплатне. Коли ви у людей забираєте безплатне, це викликає таку реакцію», – вважає народний депутат від «Слуги народу», заступник голови комітету з питань інформаційної політики Микита Потураєв. На його думку, загроза, що люди почнуть масово дивитися російське телебачення, «не фатальна».

Як тепер дивитися закодовані канали і скільки це коштує?

Для перегляду закодованих каналів потрібно придбати спеціальний тюнер. Він коштує понад 1000 гривень. Після чого цей тюнер необхідно активувати через офіційного оператора супутникового телебачення (провайдера). В Україні є два офіційні провайдери – «Viasat» та «Xtra TV». Провайдери встановили щомісячну плату за перегляд кодованих каналів. Щомісячна абонплата, яку має сплачувати глядач, залежить від вибору пакету каналів. З огляду на ті пропозиції, які зараз викладені на офіційних сайтах провайдерів, абонплата може становити від 76 до 299 гривень.

Хто стоїть за провайдерами?

• «Viasat» до 2016 року був підрозділом шведського телевізійного супутникового провайдера Viasat, власником якого була медіакорпорація Modern Times Group. У 2016 році «Viasat» придбала компанія «1+1 media» Ігоря Коломойського. А вже у 2017 році кінцевим власником «Viasat» став Олександр Ткаченко, тодішній керівник медіахолдингу «1+1 media», а нині – народний депутат від фракції «Слуга народу».​
• «XtraTV» – міжнародний бренд платного цифрового супутникового телебачення, який від 2015 року належить холдингу «Медіа Група Україна» Ріната Ахметова.

Я не хочу підключатися до провайдерів. Є ще якісь варіанти?

Альтернативою може стати цифрове телебачення Т2, що прийшло на зміну аналоговому. Формат Т2 не передбачає абонплати, але користувачеві потрібно мати тюнер Т2 й антену. Якщо телевізор підтримує сигнал DVB-T2, тоді тюнер купувати не потрібно. Т2 дозволяє безплатно переглядати 32 ефірні телеканали.

До цифрового телебачення можуть підключитися 95% населення України, стверджують в «Зеонбуді». Це компанія-монополіст, яка займається розбудовою цифрової ефірної мережі в Україні.

Але низка експертів твердження «Зеонбуду» ставить під сумнів. «Дійсно, кодування сигналу виявило проблематику, що в Україні немає повного покриття Т2. По різних оцінках, покриття Т2 становить 80–85%», – повідомив у коментарі Радіо Свобода міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський.

Щоправда, чимало експертів ставлять під сумнів навіть наведені Бородянським цифри і кажуть, що реальне покриття Т2 в Україні може становити лише 50%. Варто сказати, що Т2 майже не покриває сільську місцевість. Це головна проблема. Тому що міста мають альтернативу у вигляді кабельного телебачення чи інтернету, тоді як села такої альтернативи не мають. При тому, що в селах проживає близько 30% населення України.

Хто стоїть за компанією «Зеонбуд»?

На сайті компанії «Зеонбуд» викладена інформація щодо власників. Але вказані прізвища навряд чи про щось скажуть пересічному українцеві.

Чотири співрозмовники Радіо Свобода повідомили, що, найімовірніше, за компанією «Зеонбуд» стоять Рінат Ахметов і Петро Порошенко. «Ахметов в «Зеонбуді» давно. Порошенко приєднався пізніше», – на умовах анонімності сказав один із співрозмовників. Власне, про те, що Петро Порошенко може бути одним із власників «Зеонбуду», торік влітку в ефірі «Радіо НВ» повідомила Тетяна Попова, експертка ГО «Інформаційна безпека».

Радіо Свобода звернулося за коментарем до компанії «Зеонбуд». Там спочатку відмовили, потім обіцяли подумати. Зрештою, на момент публікації матеріалу відповіді не надійшло.

Сам Петро Порошенко розкритикував кодування сітки українських каналів. Таке рішення він назвав непродуманим.

Тут, проте, варто нагадати, що Національна рада з питань телебачення та радіомовлення дозволила телеканалам закодуватися на супутнику ще у 2018 році. Національну раду тоді очолював Юрій Артеменко, якого за президентською квотою у 2014 році призначив сам Петро Порошенко.

Так чи може кодування українських супутникових каналів завдати шкоди інформаційній безпеці країни?

«Може, – каже колишній заступник голови НТКУ Олександр Харебін у коментарі Радіо Свобода. – Але ця шкода буде точковою, в порівнянні з тією, яка вже завдана: знищення Національної телерадіокомпанії України при повному ігноруванні жахливих проблем розвитку створеного на її базі Суспільного мовлення. Вимкнення аналогового мовлення при чинній тоді і зараз монополії на цифрове мовлення приватної компанії з непрозорою власністю. Те що відбулося, попри тотальний контроль попередньої влади над Нацрадою, концерном РРТ і Кабміном, включаючи Держкомтелерадіо і Міністерство інформаційної політики, інакше як диверсією проти інформаційної безпеки країни складно назвати».

Чи готові українці платити за телебачення?

«Ну, говорили давно, що будуть кодувати, але понести такі затрати – телевізор купити, супутникові тарілки, потім ще оплату робити… Ну, це для пенсіонерів, я вважаю, не правильно», – каже пенсіонер з Одеської області Андрій Кипаренко. «З чого ти будеш платити? З пенсії в 1600 гривень? Нам на комунальні не вистачає, а ще за телевізор платити. Який телевізор? Яка плата? – приєднується до розмови дружина пенсіонера. – Сьогодні тут я з жінками розмовляла, вони кажуть, що дуже складно. Якщо справді змусять платити і не скасують цю «причуду», то значить, кажуть, ми платити не будем і дивитися не будем», – емоційно заявляє жінка.

Держава не створила ніяких запобіжників, ніяких компенсацій для медіахолдингів на такий випадок. Коли все це починалося, то вважалося, що кодування – це не така вже й шкідлива річ, заявив у коментарі Радіо Свобода Валентин Коваль, член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення: «Я не підтримую ініціативу депутатів щодо мораторію на кодування».

Уже майже місяць пройшов із моменту, коли телегрупи закодували понад 20 телеканалів власного виробництва, а сама тема кодування обговорюється понад три роки. І за ці три роки ніхто не порушував це питання в такому ключі, як зараз, зазначив Коваль.

Які телеканали залишилися на супутнику у безплатному доступі?

Відкритими і безплатними залишилися телеканали Суспільного мовця: «UA:Перший», «UA:Крим», «UA:Культура», а також телеканал «Рада».

Крім того, на супутнику лишилася низка нішевих інформаційних каналів, серед яких: «5-й канал», що належить Петрові Порошенку, і телеканал «Прямий», який пов’язують із Порошенком; телеканали з орбіти Віктора Медведчука – «NewsOne», «ZIK» і «112 Україна»; «24-й канал», що належить дружині мера Львова Андрія Садового; телеканал «Еспресо», що пов’язаний із бізнесменом Костянтином Жеваго; телеканал «Наш», що належить колишньому народному депутатові Євгенію Мураєву.

Зважаючи на це, говорити про суцільний голод глядача на українську позицію – неправильно, вважає член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Валентин Коваль. За його словами, в ефірі присутні точки зору всіх телеканалів, в тому числі тих, які закодовані. Є телеканал «Україна 24», на випадок, якщо когось цікавить точка зору холдингу «Медіа Група Україна». Залишається відкритим канал «Уніан», який транслює випуски новин телеканалу «1+1». Міжнародний телеканал «Інтер+» транслює новини «Інтеру». Лише у групі StarLightMedia немає ніякого міжнародного каналу. Це єдина позиція, яку не видно на супутнику, сказав Коваль.

Водночас інший член Національної ради Сергій Костинський озвучив протилежну точку зору. Він вважає, що кодування наразі є несвоєчасним і потребує перехідного періоду, під час якого свої позиції мав би посилити Суспільний мовець. «Треба йти далі і створювати суспільний інформаційний канал, суспільний історичний, суспільний дитячий, суспільний музичний. Друге, що має зробити держава, – це побудувати державну цифрову мережу, яка б охопила не менше ніж 95% території України і забезпечила сигналом українського телебачення найвіддаленіші села і прикордонні регіони», – сказав Костинський у коментарі Радіо Свобода.

«Copyright © 2018 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода»