Експерт з питань Східної Європи з Німецького товариства зовнішньої політики в Берліні Александер Рар говорить, що після останніх подій навколо політичної реформи світ знову дивиться на Україну критично.

За його словами, рік тому Україна впритул наблизилася до ЄС, нині ж ситуація змінилася.

"У країні спостерігаються конфлікти, владні ігри й маніпуляції політикою з боку влади, але й нездатність опозиції об'єднатися й виступити разом проти президента, дотримуючись при цьому демократичних принципів", - говорить експерт.

"Все це спричинило в країні складну кризу. Тепер залишається лише чекати найгіршого. Сподіваюся, що за наступні 12 місяців Україна не порине в ще страшнішу кризу", - сказав Рар в інтерв’ю "Німецькій хвилі".

На думку експерта, на Заході так ніхто й не зрозумів, навіщо Україні потрібно зараз реформувати Конституцію. Адже нинішній Основний закон, ухвалений після складного й вичерпного законотворчого процесу 1996 року, надає країні достатньо підґрунтя для збереження її суверенітету й реалізації внутрішньо- та зовнішньополітичних цілей.

Зміна політичної системи Україні, як і в решті пострадянських країн, буде потрібна, однак у далекій перспективі, каже німецький політолог.

Адже не може бути такого, щоб країна, яка ще не стала демократичною в західному сенсі, була керована лише президентом. З часом, років за 10-20, в Україні, Росії чи Білорусі президентська система правління має поступитися місцем парламентській республіці, переконаний Рар.

"Однак Україна занадто сильно пришвидшила цей процес. Тому виникають підозри, що радикальна конституційна реформа потрібна президентові Кучмі та олігархічним структурам, які його останніми роками підтримують. Таким чином, вони могли б залишатися довше при владі, попри відсутність популярності у власній країні", - говорить експерт.

Розвиток подій навколо підготовки та прийняття конституційної реформи свідчить про те, що в Україні ще не втілилася справжня демократія, каже Рар і звертає увагу на Конституційний суд України, на підставі рішень якого формувався процес реформ.

Якщо застосувати до нього критерії, які існують на Заході, то український Конституційний суд важко назвати частиною демократичної третьої гілки влади.

"Цей суд не є незалежним і діє, хоча це практично неможливо довести, за наказами чи під тиском адміністрації президента. Втім, це стосується не лише його, а й інших політичних сил, які діють таким чином, як того хоче президентська адміністрація", - стверджує політолог.

"Найгірший розвиток був би, якщо жодна з гілок влади, які існують в Україні, не матиме потрібної легітимності, як її розуміють населення, політичні еліти чи Захід. Це означало б, що країна заглибиться в політичний хаос, з якого її зможе вивести знову ж таки сильний президент чи просто сильна рука", - прогнозує він.

"Таким чином буде покладено край усьому тому, що сьогодні ініціюється і обговорюється (тобто посилення влади парламенту), а Україна не розвиватиметься в напрямку до демократії", - застерігає Рар.

В Україні наразі багато що відбувається шкереберть, підсумовує експерт. У політиці "іде перемішування карт і кожен грає свою власну гру - як в опозиції, так і у владних структурах".

В умовах таких владних ігор, відзначає Рар, закордонним спостерігачам важко зрозуміти ситуацію в Україні, серйозно оцінити її й сподіватися на те, що ця держава надалі розвиватиметься демократичним шляхом.

УП