Близько півтора десятка житомирських журналістів взяли участь у круглому столі „Медіа-профспілка – гарант захисту професійних та соціальних прав журналістів”, що провела Асоціація професійних журналістів та рекламістів Житомирщини 6 жовтня.

Вільне спілкування колег по цеху набуло особливої емоційності й динамічності завдяки присутності серед, в основному, представників комерційних мас-медіа Житомирщини двох роботодавців – директорів муніципальної та приватної газет, голови обкому профспілок працівників культури, а також київських гостей – голови Київської незалежної медіа-профспілки Сергія Гузя та оглядача Інтернет-видання „Детектор медіа” Сергія Черненка.

Оскільки у свідомості багатьох журналістів непохитно засіло радянське сприйняття профспілки, а саме поняття асоціюється виключно з путівками, президент Асоціації Ірина Новожилова висловила думку, що разом з девальвацією професії журналіста змінилися й акценти та пріоритети діяльності профспілок. А зараз, коли журналістський профспілковий рух почав набирати обертів, журналістам бракує інформації про можливості нових профспілок, аби визначитися, з ким бути. Тим більше, що особливої гостроти набувають етичні проблеми.

Значний масив профспілкової інформації видав на-гора голова Київської незалежної медіа-профспілки Сергій Гузь. Передусім він розповів про основні напрямки діяльності профспілкової організації, серед яких вироблення системи підвищення кваліфікації для журналістів, підготовка і видача прес-карт, забезпечення соціальних гарантій журналістів, зокрема медичного страхування, створення системи юридичного захисту працівників мас-медіа по всій Україні, легалізація зарплат, дослідження порушень соціально-економічних прав журналістів.

Лідер КНМП говорив про зникнення активності профспілкового руху серед журналістів після парламентських слухань. На його думку, і сьогодні пасивність журналістів гальмує створення нових профспілок. Крім того, виявилося, що для регіональних працівників ЗМІ сплата членських внесків - річ досить проблематична.

Але попри всі труднощі все ж таки можна говорити і про деякі успіхи медіа-профспілки, як у Києві, так і у регіонах. „Будь-де, де профспілка береться вирішувати проблеми, вона вирішує їх ефективно”, - говорить Сергій Гузь. Зокрема, планах профспілки проведення 17-18 жовтня семінару з підготовки об’єднавчого з’їзду, а сам з’їзд передбачається зібрати на початку листопада.

Житомиряни цікавилися взаєминами КНМП з іншими журналістськими організаціями, процедурою створення первинних і міських профорганізацій у регіонах, питанням їх утримання, а також відносинами з існуючими об’єднаннями профспілок.

Голова обкому профспілок працівників культури Неля Паламарчук, 10-тисячне профоб’єднання якої налічує близько 300 журналістів нагадала, що декілька років тому вже були спроби організувати журналістську профспілку. За її словами, вона організовувалася під егідою Спілки журналістів за закритими дверима, і через два місяці розвалилася. Профлідер наголосила на обов’язковому дотриманні профспілкового законодавства і закликала до пошуку шляхів співпраці між двома профорганізаціями.

Для більшої ефективності діяльності медіа-профспілки Сергій Гузь запропонував профспілці культури не організовувати незалежну організацію, а виділити журналістів у окрему структурну одиницю. Він акцентував увагу на тому, що схеми взаємодії між профспілками досить рухомі і цілком залежать від людей, які будуть цим займатися.

Житомирські журналісти визнали, що коли проблем усередині ЗМІ немає, їм непотрібна профспілка. Але у будь-якому разі інформація про те, чим вона може допомогти, буде доречною і дочекається свого часу.

Головний редактор приватної газети „Меркурій” Олександр Сичевський не бачить сенсу в існуванні журналістської профспілки, оскільки всі його десять працівників учасно отримують зарплату і премії. Власник газети розповів про випадок, коли у виданні була криза і для того, щоб вижити, він змушений був запропонувати працівникам або скорочення, або зменшення зарплат. Колектив погодився на друге, і з кризи власник вийшов завдяки розумінню і підтримці його працівників. Директор газети заявив, що інколи журналісти неадекватно оцінюють свою працю, завищуючи власні претензії. Водночас він готовий дати своїм журналістам інформацію про медіа-профспілку і не буде проти, коли колектив захоче створити профорганізацію у виданні.

Інший роботодавець – представник муніципальної газети - не був настільки лояльним до профспілковців: у його редакції ніколи не було профспілки. „Муніципальні газети можуть страйкувати, вони нікому не потрібні”, - говорить власник. Він вважає, що профспілки були потрібні при соціалізмі, а зараз конкуренція між ЗМІ примушує керівників видань думати про належні умови праці журналістів.



Натомість редактор соціального відділу газети „Відлуння” Наталія Сітченко вважає, що відсутність профспілок нівелює саму сутність представників творчої професії. Коли найманий працівник знає, що його професійні інтереси буде відстоювати профспілка, йому нічого не залишається, як ефективно працювати.



Юрист проекту „Медійно-правовий моніторинг” Тетяна Клименко говорила про основну проблему житомирських журналістів – примусове звільнення „за власним бажанням”. За її словами, у медіа відбувається масова міграція, колективні угоди укладаються без участі колективу, журналістів позбавляють соціальних гарантій. Юрист вважає, що профспілка потрібна як приватним, так і державним ЗМІ, оскільки проблеми виникають у медіа незалежно від форми їхньої власності.