Українська правда

Підготовку до гри не можна не помітити вже зараз на всіх полях протистояння. Медійна сфера в цьому розкладі посідає дуже вагоме місце. Адже в Україні ЗМІ практично не приносять своїм власникам прибутку, але дають іншу колосальну вигоду – вплив на аудиторію.

Нардеп від «Опозиційного блоку» та давній соратник Віктора Медведчука Тарас Козак став кінцевим бенефіціаром усіх шести телеканалів, що входять до групи «112 Україна».

А ще раніше у вересні батько позафракційного нардепа Євгена Мураєва продав канал тому ж самому Тарасу Козаку. Після зміни структури власності, екс-заступник голови Адміністрації президента Віктора Януковича Андрій Портнов, який незадовго до цього прийшов у менеджмент каналу, покинув управління активом.

На перший погляд, Козак – непримітний народний депутат, який зрідка відвідує парламент і веде непублічний спосіб життя. Його таємничість робить факт таких покупок досить дивним.

Навіщо телеканали особі, яка не світиться на ефірах і, здавалося б, не є рушієм політичних рішень? Але сенс у таких придбаннях звісно є. Тарас Козак багато років знаходиться в дружніх стосунках з кумом російського президента Віктором Медведчуком, і придбання каналу пов’язують саме з цим.

Якщо зараз про це відкрито говорять журналісти, то знайти людей з його минулого виявилося дуже складно: більшість тих, хто зіштовхувався з Козаком у минулому, відмовляються або бояться про нього говорити.

Спецпроект «Вибори вибори» вирішив розібратися – ким насправді є новий власник 112 та NewsOne, хто зможе впливати на інформаційну політику цих телеканалів, і чим це загрожує українцям.

Ми почали займатися цією темою щойно дізналися про зміни в структурі власності каналу NewsOne ще у вересні, але знайти людей, які готові були би говорити про Козака виявилося вкрай важко. Ми отримали чимало відмов від коментарів і лише дехто погодився розповісти про те, що їм відомо. Сам нардеп не виявив бажання поспілкуватися з нами щодо своєї біографії та нещодавніх  покупок.

Народний депутат – фантом

Тарас Козак – один із найменш публічних політиків у Верховній Раді. На голосуваннях у парламенті він буває зрідка. Більшість із них Козак пропускає.

За даними моніторингу Громадського руху ЧЕСНО, станом на початок жовтня Козак за всю каденцію проігнорував 82% голосувань. Разом із тим відсутній був – всього у 18% випадків.

«Висока частка «неголосувань» може означати, що картка Тараса Козака була в слоті, але жодна кнопка натиснута не була. Це означає, що депутат міг і не бути на своєму робочому місці, – пояснює аналітикиня руху ЧЕСНО Оксана Ставнійчук. – Це також підтверджує великий розрив у електронній і письмовій реєстрації Козака (народні депутати повинні реєструватися в електронному та паперовому форматі – УП). Так, електронна відсутність складає 8,24%, а письмова відсутність – 63,3%».

До парламенту Козак був депутатом Львівської обласної ради. Там він також зарекомендував себе як прогульник, пропустивши 62% голосувань.

До Верховної Ради потрапив за списком «Опозиційного блоку». Це його перша каденція, хоча до цього депутат робив безуспішні спроби пройти в парламент як самовисуванець чи кандидат у списку Блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція».

Козак виглядає як прихильник майже непомітного співіснування з іншими депутатами. За все скликання нардеп лише двічі брав слово, нечасто приходив голосувати. Козак – член комітету з питань податкової та митної політики. Його законотворча діяльність не просто обмежувалася вузьким профілем, але й узагалі завершилась у 2016 році – саме два роки назад нардеп вніс останній законопроект.

Здавалося б – навіщо непублічному політику купувати канал напередодні виборів? Про його президентські амбіції ніхто не заявляв, у їх наявність взагалі важко повірити. Чого не скажеш про коло його друзів та соратників.

«Козак живе в приватному будинку фірми дружини Медведчука на Оболоні. Приймальня нардепа – в будівлі, де головний офіс Медведчука. Козак літає на одному борту з Медведчуком, це фіксували «Схеми», в неті є фото як Козак переходив пішки в Крим», – розповідає журналістка Мар'яна Мотрунич, фігурантом розслідувань якої був Козак.

На її переконання, саме Медведчук і привів Козака до парламенту, в якому той виконує свою роль: «Він чітко відстоює інтереси Віктора Медведчука. І у ВР, і на комітети він ходить тільки тоді, коли вирішується питання, яке опосередковано торкнеться бізнесів Медведчуків–Козаків і їхнього оточення».

Зв'язків із Медведчуком, принаймні політичних, Козак не приховує. Нині він член «Координаційної ради проросійського руху «Український вибір«.

Ще кілька місяців тому Медведчук був безпартійним. Однак улітку він вступив у політичну силу Вадима Рабіновича «За життя!». Нещодавно Рабінович та співголова «Опозиційного блоку» Юрій Бойко заявили про створення «Опозиційної платформи - За життя». За логікою речей, Козак мав би піти слідом. І хоча жодних заяв із цього приводу не було, Мотрунич переконана – варто очікувати його входження в партію Рабіновича.

Є підстави припускати, що йдеться про стосунки, в яких один готовий купити для іншого телеканал – а це не історія кількох років. Козак вважається близьким до Медведчука і, схоже, послідовно відстоює його політику.

Митник–реформатор

Зв'язок Козака з Медведчуком нібито триває з початку 2000-х. Тоді молодший брат Медведчука Сергій очолював податкову адміністрацію у Львівській області, а Козак – був начальником управління оперативного контролю податкової.

«Це були люди, які від імені Медведчука–молодшого контролювали кордон. Вони мали найширші повноваження, виїжджали в зону митного контролю, мали право огляду–переогляду товарів, зупинки вантажів. Їх називали прямо за його прізвищем – «козачки», – розповідає нам поінформоване джерело у правоохоронних органах.

Під крилом Медведчуків на Козака чекав небачений кар'єрний ріст. Незабаром Тараса підвищили, і він став заступником голови ДПА на Львівщині. А у 2003 році у 31 рік майбутній нардеп очолив Західну регіональну митницю.

Про діяльність Козака на митниці писали місцеві видання, зокрема «Форпост». У своєму тексті журналіст Юрій Лобан пише, що начебто Козак мав бандитські способи управління.

«Схему створив не Козак, але при ньому вона стала «безпредєльна». Настільки жорстких керівників не було ні до нього, ні після нього, з бізнесменами він працював по-бандитському», – пояснює журналіст у коментарі нам.

Примітно, що з львівськими журналістами в Козака давня історія стосунків. Ще у 2003 році він судився з виданням «Львівська газета» за передрук про його діяння з польської преси. Однак постраждала від цього не лише газета, але й бізнес її співзасновника – Ярослава Рущишина.

«Я мав проблеми з відправками моїх вантажів. Мені заблокували їх на митниці в той час, і я мав великі штрафні санкції за це. Ну але то робилося все, щоб нашкодити моїй підприємницькій діяльності. І коштувало нам то досить дорого», – розповідає Рущишин.

Колишні підлеглі Козака характеризують його як достатньо цинічну людину, яка любила розкіш та дорогі речі. На це вказує і давня історія про покупку Козаком літака ЯК–42, який йому вдалося придбати через пов’язану фірму та ввезти в Україну нібито без сплати жодних податків. Тоді митник став фігурантом кримінальної справи, яку розслідувала податкова поліція.

До слова, дорогі перельоти Козак не розлюбив і до цих пір. На початку року журналісти програми «Гроші» зауважили, що нардеп є регулярним пасажиром літака VIP–класу. «Із серпня 2017 року на «Гольфстрімі» Козак вже здійснив майже 100 приватних перельотів. Однак за документами літак зареєстрований на офшорну компанію з Гонконгу,» – йдеться в повідомленні ЗМІ.

«Це продовження руки Медведчука», – іронізує наше джерело. Козака справді фіксують в компанії Медведчука, у них знаходять пов’язаний бізнес, тож не дивно, якщо канал виявиться ще одним спільним інструментом втілення амбіцій та наростання проросійських настроїв у країні.

Старий друг

Приймальня нардепа зареєстрована за тією ж адресою, що й київський офіс «Українського вибору» Віктора Медведчука – Васильківська, 23Б.

У політичних колах Козака вважають представником інтересів Медведчука, розповідає журналістка Аліса Юрченко. Крім того, номінально саме він володіє власністю Медведчука.

«На себе Медведчук вже давно не записує частки в бізнесі, про що говорив, зокрема, в інтерв’ю 112–му. Вважається, зокрема, що частка в компанії–монополісті з дистрибуції цигарок «Тедіс», записана на Козака через дві кіпрські офшорки Turul Investments Limited і Havanor Management Limited, насправді могла бути оформлена в інтересах «старшого партнера», – пояснює розслідувачка.

У розслідуванні Мар'яни Мотрунич Козак підтвердив, що володів міноритарною часткою в компанії-монополісті, однак фактично зізнався – він є номінальним власником. У той же час тютюнового монополіста пов'язують з Медведчуком – мовляв, саме він привів фірму на українських ринок. На слід Медведчука у «Тедіс Україна» вийшли і в Генеральній прокуратурі, хоча в самій компанії це заперечують.

Після розслідувань журналістів, у «Тедіс Україна» змінилася структура власності. Із неї вибула Havanor Management Limited. Попри це, від її власниці – Turul Investments Limited – у минулому році Козак отримав 36 мільйонів гривень дивідендів.

За інформацією наших співрозмовників, Козак відіграє роль перемовника у бізнесі Медведчука. Зокрема, джерело в правоохоронних органах переконане – нардеп веде переговори від імені структур, які належать Медведчуку.

«На сьогоднішній день структури, пов’язані з Медведчуком, є монополістами на поставки дизеля з Російської Федерації. Переважна більшість пального йде по трубопроводу ТОВ «Прикарпатзахідтранс» (Юридично власником компанії виступає інша особа – УП). Але всі переговори по тому, кому і за якою ціною віддавати цей дизель – це сфера Тараса Козака», – зазначає джерело. За його словами, бізнесові переговори іноді переходять у політичну площину, і зараз – саме цей період загострення.

«Прикарпатзахідтранс», як з’ясувалося, належить такому собі Анатолію Шоферу. Видання «Наші гроші» встановило, що власник компанії зареєстрований в одному будинку з українцем Андрієм Полянським, який раніше очолював компанію «Керамбуд». Її засновники – Богдан Козак, брат нардепа, та Сергій Медведчук – брат Віктора.

Одним із найбільших постачальників дизпалива через цей продуктопровід є відносно нова компанія «Анвітрейд». Її опосередковано пов’язують із Медведчуком. Адже фірма перебуває у власності польської структури Wexler Global Traiding, засновником якої є Петро Белз.

«Белз віднедавна значиться засновником ТОВ «Оптімусойл», яке раніше належало швейцарській компанії «Глуско Енерджі» ізраїльського бізнесмена Нісана Моісєєва, який є другом Віктора Медведчука – кума президента Росії Володимира Путіна, представника України в Мінській тристоронній контактній групі», – писало видання «Наші гроші« після перемоги ТОВ «Анвітрейд» на тендері щодо поставки дизелю Укрзалізниці.

Щоправда сам Петро Белз зв’язок з Медведчуком або його структурами заперечує: «Ми не приймаємо участі в політиці, не пов'язані з Віктором Медведчуком, Петром Порошенком або Дональдом Трампом».

Про функцію Козака як перемовника у вищезгаданій «Глуско Енерджі» розповідає народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Сергій Лещенко:

«Мені про це стало відомо, коли ринок скрапленого автомобільного автогазу зачищався під компанії Медведчука. Тоді посилилася роль компанії «Глуско». За моєю інформацією, в інтересах «Глуско» цими справами займався Тарас Козак – шукав контакти, підходи до різних органів, вів переговори».

Тарас Козак – один із народних депутатів, що задекларували бізнес в окупованому Криму. Журналісти знайшли в його декларації будівельну компанію ТОВ «Добробут–Інвест». Фірма також має російського клона – ООО «Добробут–Инвест» з московською пропискою.

«Щоб після анексії продовжити займатися бізнесом, треба було його на російську податкову перереєстровувати, – пояснює аналітик проекту Bihus.Info Антон Столяров. – Засновником обох «Добробут–Інвестів», як українського так і російського, є кіпрський офшор Hakail Limited. Його бенефіціаром є Козак».

У коментарі журналістам нардеп повідомив, нібито зараз він не в курсі справ свого бізнесу, бо, отримавши мандат, передав їх в управління іншим людям. Разом із тим, у 2015–2016 роках російська компанія у фінансовій звітності вказала понад 300 мільйонів рублів прибутку.

Окрім бізнесу, у Криму Козак також має власність на півострові – у його декларації вказані недобудований пансіонат та земельна ділянка поблизу Ялти. Фактично об’єкти належать будівельній компанії Козака, а сам нардеп декларує право отримувати з них прибуток.

Відомо, що Козак відвідує і Російську Федерацію, і окупований Крим. Влітку минулого року волонтер Роман Сініцин виклав в Фейсбук світлини Козака з повідомленням про те, як нардеп пішки переходив адміністративний кордон з Кримом.

«Учора Тарас прилетів чартером в Херсон, провів там цілий ряд зустрічей з інтєресними персонажами і вночі дуже конспіративно перейшов адмін-кордон з Кримом на Каланчаку. Пішки. На тій стороні Тараса чекали», – написав Сініцин.

Журналісти програми «Схеми» зафіксували Козака разом із Медведчуком, коли вони вдвох літали до Москви.

Насамкінець, про тісний зв'язок Медведчука та Козака свідчить місце проживання останнього. Народний депутат задекларував оренду будинку у фірми «Інвестиційна компанія «Спорт-Тур», що належить дружині Медведчука Оксані Марченко.

Ми неодноразово намагалися отримати коментарі від самого Тараса Козака – спершу телефонували йому, потім написали на пошту. Однак у жодному випадку нардеп не відповів. Застати його в Раді також не вдалося.

Канали для друга

Козак уже встиг задекларувати покупку NewsOne. Канал обійшовся нардепу у близько 42 мільйон гривень. 

Усі мовники, що входять до групи «112 Україна», обійшлися нардепу у майже 73 мільйони.

У свій час до мовника виникали питання з боку і Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, і Служби безпеки України. В СБУ, наприклад, пообіцяли стежити за контентом каналу після призначення Портнова.

Натомість регулятор неодноразово застосовував проти каналу санкції. У попередженнях Національної ради йдеться як про несвоєчасне виведення на екран свічки в дні трауру, так і за дезінформацію.

«Оголошення попередження, оскільки ліцензіат поширив в своєму ефірі недостовірну інформацію, не перевіривши її (про розгляд Комітетом фінансових питань Конгресу США питання щодо корупції у Національному банку України)», – йдеться у відповіді регулятора на запит нашого видання.

Щоправда, канал пішов до суду, оскаржуючи таке рішення Нацради. Програвши в першій інстанції та апеляції, «News One» подав касаційну скаргу, але поки що санкція залишається чинною. Це був перший випадок в історії українського телебачення, коли телеканал отримав від регулятора санкцію за фейк.

Експерти, які моніторять український інформаційний простір, кажуть – телеканал є одним із лідерів з маніпуляцій. На думку оглядача «Детектора медіа» Ярослава Зубченка, їх можна поділити на два види. «По–перше, тут регулярно надають слово гостям, які поширюють в ефірі сумнівні меседжі, а ведучі програм їх при цьому не виправляють, – зауважує Зубченко. – По–друге, в окремих програмах NewsOne, наприклад, у «Суб’єктивних підсумках з В’ячеславом Піховшеком» ведучі самі системно нав’язують релігійний розкол, змову американців, катастрофу в Україні й так далі».

Маніпуляцію з боку телеканалу неодноразово помічали громадські організації та глядачі. В ефірі каналу ще задовго до покупки його Козаком звучали речі, притаманні риториці Віктора Медведчука.

«Тут лунали меседжі про необхідність проведення референдуму на Донбасі та прямих перемовин із самопроголошеними республіками. Тут активно закликали продовжити договір про дружбу з Росією й першими на українському телебаченні почали розповідати про загрозу «розколу» та «протистоянь» через можливе здобуття Україною автокефалії.», – зазначає Зубченко.

Попри зміну структури власності, риторика каналу навряд чи зміниться. Журналісти вважають – телеканал насправді належатиме Медведчуку або він, щонайменше, активно втручатиметься в його діяльність.

«Оскільки Тарас Козак вже був помічений і сам підтвердив свою номінальну позицію в історії з «Тедіс–Україна», то логічно буде припустити, що на цей раз там теж у справжніх власниках корпоративних прав не він, а «другі люди», – вважає Мар'яна Мотрунич.

У той же час медіаексперти стверджують – вплив Медведчука на канал лише закріпиться, хоча насправді він був там до цього. Ярослав Зубченко пояснює: «Він увійшов до партії «За життя», коли ту ще очолювали два власники NewsOne: Вадим Рабінович колись продав цей канал Євгенію Мураєву».

Існує навіть думка, що поява в структурі власності маловідомого Козака має своє пояснення. Скандал із передачею канала в управління одіозному Андрію Портнову міг добряче вдарити по репутації каналу, тож їх вирішили усунути.

«Побачивши реакцію суспільства й політикуму, Медведчук вирішив оперативно перекинути канал іншій своїй людині, яку знають в Україні (крім Львівщини) набагато менше», – переконаний Отар Довженко.

Що ж до телеканалу «112 Україна», то розслідувачі ще влітку пов’язували його новий менеджмент з українським кумом Путіна. Тоді генпродюсером каналу став Артем Марчевський. На місцевих виборах 2015-го року він балотувався до Київради від партії «Право народу», яку очолював Віктор Чорний.

У розслідуванні журналісти звернули увагу на прихильність цієї політичної сили до Віктора Медвечука.

Та й сам Чорний у 2013 від імені «Українського вибору» висловлювався про необхідність вступу України в Митний союз. Також на нього зареєстроване охоронне агентство «Шторм», автомобілями якого, за даними журналістів користуються охоронці Медведчука. Крім цього, Чорний – віце-президент Федерації бойового самбо в Україні, президентом якої є Медведчук.

Люди, які професійно досліджують медіасферу, переконані – закріплення Медведчука на інформаційному ринку – це бентежний сигнал. Адже в українському інформаційному полі може з’явитися більше проросійського дискурсу.

У свою чергу, зростання таких настроїв в інформаційному полі призводить до їх розповсюдження в суспільстві. Це особливо небезпечно у рік виборів – парламентських і президентських, адже становить загрозу тоді, коли Україна воює з державою-агресором. І хоча Віктор Медведчук так не вважає, є сотні фактів, які підтверджують присутність російських найманців на Сході України.

Звісно, громадяни не завжди можуть впливати на контент каналу чи, тим більше, його редакційну політику. Однак вони завжди можуть бути критичними, розуміючи, хто стоїть за тим чи іншим медіа.