Віктор Цвіліховський, Opinion

Тиша навкруги

Перехід усієї країни на цифровий сигнал переносився неодноразово і на стику нинішніх літа й осені він теж не був спонтанним. Про все попереджалося заздалегідь. Концерн РРТ вимкнув аналогове ТБ згідно з рішенням уряду, який визначив дату для всієї країни – 31 серпня 2018 року. У більшості ЗМІ з’явилися інформаційні повідомлення із цього приводу, на нюансах процесу загострили увагу хіба що спеціалізовані медіа.

«Поки що все сприймається спокійніше, ніж я навіть очікував, – розповів Opinion народний депутат Григорій Шверк, член Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики, екс-заступник голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення. – Але я вважаю, що це ще не остаточне рішення. Будуть дивитися, чи є ще десь “білі плями”, де є проблеми і що там слід робити».

«Тиша оманлива, на мій погляд, тому що є ще багато питань, які стосуються як безпосередньо споживача інформації, тобто глядача і слухача, так і телеканалів, – наголосила Opinion Світлана Остапа, заступниця шеф-редактора порталу «Детектор-медіа». – Це мало статися ще в червні 2016 року, але постійно відкладалося не без лобізму великих телеканалів, які належать олігархам. Їм було невигідно переходити на цифру, вони були не зовсім готові до цього, вони і нині не зовсім готові. Тому, мені здається, давно треба було почати цей перехід, тоді, можливо, ситуація виправилася б, і вони доробили б усе, що необхідно».

Насправді процес і почався раніше, але всього на місяць і тільки в двох регіонах. У ніч із 31 липня на 1 серпня відбувся перший етап кампанії – тоді аналогового мовлення позбавили Київ і Кіровоградську область. Чи можна вже звітувати про попередні результати по цих регіонах?

«Якщо б були достатньо великі проблеми, то із цього приводу зчинився б галас, – запевнив Григорій Шверк. – А якщо великого галасу немає, то можна вважати, що все відбувається якщо і негарно, то доволі непогано».

Світлана Остапа нещодавно була в Кропивницькому. За її словами, в регіоні доволі непогане цифрове покриття – понад 80 %.

«Київ – нетиповий регіон, дуже багато людей у місті й області користуються новітніми технологіями, – повідомила Opinion Тетяна Попова, голова Ради асоціації «Телекомунікаційна палата України». – І мені невідомі в Києві чи області випадки, щоб хтось не мав змоги дивитися телебачення».

Вимкнули, та не всім

Насправді аналогове мовлення тотально не зникло по всій Україні. Урядове рішення не «рубильник», який гасить усе й одразу. 18 липня Кабмін ухвалив зміни до своєї постанови про вимкнення аналогового ТБ щодо його збереження на територіях з особливим режимом мовлення. Йдеться про зону ООС і прикордонні з Кримом райони. А 29 серпня уряд продовжив аналогове мовлення каналів Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ), місцевих мовників, які не мають цифрових ліцензій, і передавачів на кордоні з РФ до 1 травня 2019 року.

«Загальне враження: перехід з аналогового мовлення на цифрове відбувається спокійно. І для цього є певні чинники, – розповів Opinion Сергій Костинський, член Нацради з питань телебачення і радіомовлення. – Перше – аналогове телебачення залишається на прикордонні з державою-агресором: на частині Харківської, Сумської Чернігівської областей, повністю в Луганській і Донецькій, на півдні Херсонської області – у п’яти районах, на межі з Кримом.

Друге — залишається Суспільне мовлення (“UA: Перший”, місцеві філії), а також всі місцеві телеканали, які ще не отримали цифрової ліцензії. Третє – ми не просто переходимо на цифру. Це умовна назва, а насправді глядачі мають можливість підключитися до кабельної мережі або поставити супутникову тарілку. Тобто можливості отримати доступ до українського телебачення є, і це нескладно».

Відтермінування вимкнення аналогового мовлення у згаданих регіонах пов’язане з питанням інформаційної, а, значить, національної безпеки.

«До травня (2019 року – прим. авт.) будуть мовити в аналогу і канали Суспільного, хоча це дуже дороге мовлення і вони були раді вимкнути його раніше, – пояснила подробиці Світлана Остапа. – На зустрічі менеджери філій Суспільного казали, що не дуже багато втратять, якщо вимкнуть аналогове вже з вересня. Але Нацрада (з питань телебачення і радіомовлення – прим. авт.) прописала, що Суспільне має бути вимкнене останнім, щоб не постраждало населення, тому що в Суспільного дуже велике аналогове покриття по Україні».

Сталін зрадів би?

Утім, попри здебільшого позитивні відгуки, повного штилю немає. Його не буває там, де на поверхню випливає політичний складник питання. Споживачі, які досі не спромоглися поміняти аналог на цифру, не залишилися без захисників. На початку вересня на сайті ВО «Батьківщина» повідомили про те, що рішення уряду непродумане та передчасне, і багатьох громадян позбавили єдиного вікна у зовнішній світ. Найбільше постраждають сільські мешканці, яким доведеться купувати не тільки нове обладнання, а іноді й нові телевізори.

«На старті президентської кампанії рішення, що суттєво обмежує багатьом виборцям доступ до інформації, може бути розцінене як спроба влади приховати правду про реальний стан справ у країні, – йдеться в повідомленні. – ВО “Батьківщина” як найбільша в Україні партія вимагає не використовувати адміністративний ресурс у виборчій боротьбі та відмовитися від впровадження “реформ”, які погіршують життя людей або звужують їхні права».

А за місяць до відключення аналогового сигналу народний депутат і заступник голови парламентської фракції ВО «Батьківщина» Сергій Соболєв уже робив схожу заяву на партійному сайті. Тоді нововведення стосувалися першопрохідців: Києва і Кіровоградської області. За словами нардепа, постанова Кабміну від 21 березня 2012 року «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення населення засобами приймання сигналів цифрового телерадіомовлення» стосувалася лише кількох категорій населення, але й вона вже віджила своє.

«До таких речей, як перехід на цифрове мовлення, треба ретельно готуватися, – цитує сайт позицію пана Соболєва. – Люди страждають, а на непродуманих діях чиновників наживаються, насамперед, ділки. Пригадайте, при Сталіні була політика не видавати селянам паспорти, і вони були відірвані від світу. Сьогодні ж сільському населенню вирішили обрізати доступ до інформації. Владі потрібно зрозуміти можливості простих людей, підвищувати рівень життя, щоб усі могли собі дозволити якісні послуги, а вже тоді впроваджувати якісь зміни».

«Тоді треба “Батьківщині” продовжити, що Україна повинна відректися від своїх зобов’язань перед ЄС, не робити нічого, щоб у нас збільшувалася конкуренція між телеканалами, а інформаційне середовище було більш розмаїтим і якісним, – пояснив Opinion Сергій Таран, політолог. – Насправді така позиція нагадує мені: а давайте роздамо всім людям гроші і знизимо тарифи! Абсолютно без розуміння наслідків. Якщо такі заяви відбуваються і не пропонується нічого реалістичного натомість, то тоді це дуже схоже на популізм».

Пан Таран переконаний: ідеться не про політичний складник, а технічний. І питання це незручне для громадян з аналоговим ТБ, котре тим просто слід поміняти на цифрове мовлення. Процес цей незворотний і стосується виконання Україною зобов’язань перед Євросоюзом.

«Яка тут політика? – здивована Тетяна Попова. – Про те, що ми повинні вимкнути аналогове телебачення, йшлося останні п’ять років. Маємо виконати відповідний пункт у зв’язку з міжнародними документами, підписаними ще років вісім тому. Спекуляції з боку політичних партій були завжди, і ми на це не можемо вплинути».

Місцева влада в поміч

«Звісно, ще є проблеми, і частка домогосподарств не можуть собі дозволити придбати ресивер, – визнає Сергій Костинський. – Думаю, органи місцевого самоврядування мають забезпечити людей цими тюнерами. Ми про це говорили впродовж останніх чотирьох років. Постійно відкладалися граничні терміни відключення аналогового телебачення, і за цей час можна було підготуватися. Просто в нашому суспільстві така вже культура – все робити в останній момент.

Люди, які втратили доступ до аналогового телебачення, на жаль, стали жертвами такого підходу. Але в ефірі залишилися Суспільне мовлення і місцеві телеканали, котрі ще не отримали цифрові ліцензії. Тобто більше половини людей, які дивилися аналогове телебачення, так і продовжують його дивитися».

То скільки ж насправді українців потрапили в пастку, що не дає їм можливості дивитися телевізор? Із цього приводу звучать різні заяви. Ідеться навіть про 2,4 млн громадян. Пан Костинський вважає, що цифра ця не доведена і нерідко використовується з маніпулятивною метою, щоб показати, наскільки все погано. Реальна ж ситуація проясниться тільки наприкінці року з відповідними соціологічними дослідженнями, які замовлятимуть чи не всі медіагрупи.

«Звичайно, частина аудиторії постраждала, тому що, не маючи цифрових приставок, люди не можуть зловити сигнал, – розповіла Світлана Остапа. – Як виявилося, в Україні дефіцит цифрових приставок. Всі знали про перехід, але ніхто не поспішав їх придбати. Приставки в магазинах виросли в ціні більш ніж удвічі, а на чорному ринку їх бракує. Були по 400 з чимось гривень, нині за них просять десь по 800, а в окремих регіонах і більше. Гадаю, через деякий час ця ситуація все-таки виправиться».

За словами пані Остапи, у Кропивницькому є спеціалізовані магазини, які торгують відповідною технікою. В один такий щодня завозять близько 50 приставок, їх швидко розбирають, вже зранку стоїть черга. Чимало людей із невисокими доходами не чекали на допомогу держави чи ще когось і самостійно знайшли можливість підключитися до цифрового телебачення або до супутникового ТБ чи кабельної мережі.

«Раніше була відповідна програма, в бюджет закладалися кошти. Пригадую, “Партія регіонів” роздавала малозабезпеченим сім’ям такі приставки, – продовжила Світлана Остапа. – В останні роки гроші на тюнери для незаможних не виділялися. Думаю, на наступний рік буде передбачена певна сума. Хоча в мене багато знайомих, родичів-пенсіонерів, які самі собі купили ці приставки, або діти їм купили».

Якість ТБ має зрости

І які б технічні та організаційні проблеми не існували, повний перехід з аналогового сигналу на цифровий неминучий. Це питання і якості, і чесної конкуренції, і виконання зобов’язань перед Євросоюзом, у країнах якого перехід на цифру давно в минулому.

«Більша частина індустрії підтримує перехід на цифру, бо відбудеться збалансування ринку і матиме місце вже конкуренція не передавачів (у кого їх більше), а контенту, – запевнив Сергій Костинський. – А щодо тих, хто проти… Можливо, окремі телеканали хотіли б використовувати свою аудиторію в політичних цілях.

Але насправді треба думати не про політичну мотивацію, а ринкову. Цифрове ж телебачення забезпечить рівні умови для всіх каналів. І від цього виграють усі, тому що, по-перше, канали перестануть платити за одне й те ж саме – і за аналог, і за цифру. А по-друге, інвестуватимуть тепер у контент. А хто робитиме в це більші інвестиції, той і матиме кращі позиції».