У липні ІМІ зафіксував 28 випадків порушень прав журналістів та свободи слова в Україні. Найбільшу і однакову кількість порушень зафіксовано в двох категоріях – “перешкоджання законній журналістській діяльності” – 6 та “побиття, напади” – 6. Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Кількість перешкоджань у порівнянні з червнем трохи зменшилася (червень – 10, травень – 9, квітень – 8, березень – 3, лютий – 7, січень – 5). Ця категорія з початку року залишається лідером з порушень свободи слова.

Водночас у липні зросла кількість побиттів журналістів у порівнянні з попередніми місяцями (червень – 3, травень – 3, квітень – 1, березень – 1, лютий – 1, січень – 0). Таким чином, у липні зафіксовано найбільшу кількість побиттів журналістів, що сталися з початку року в Україні.

Загалом порушення свободи слова та прав журналістів у липні ІМІ зафіксував в 15 областях України. Зокрема, лідером таких порушень цього місяця стали Київ, Миколаївщина та Волинь, де зафіксовано по 4 випадки відповідно.

Порушували у липні право журналістів на професію, згідно з моніторингом ІМІ, приватні особи, правоохоронці, місцева та центральна влада, хакери, представники судової гілки влади та комунальних підприємств.

Випадки нападів та побиття журналістів сталися на Дніпропетровщині, Донеччині, Житомирщині, у Вінниці, Миколаєві та Черкасах.

Так, 6 липня на блокпості поблизу Мар’їнки на Донеччині виник конфлікт між поліцейськими і знімальною групою телеканалу 1+1. Причиною конфлікту спецкореспондетка каналу Наталя Нагорна назвала те, що журналісти фіксували правопорушення поліцейських щодо них на відео, а люди, які з ними “спілкувалися”, наполягали на видаленні цього запису. Журналісти відмовилися.

Наталію повалили обличчям на землю, над її головою перезаряджали автомат із нецензурною лайкою. Один із співрозмовників видер у журналістів телефон, жбурнув на землю, намагаючись розбити. Після такого спілкування журналістам довелося в лікарні знімати побої.

Інший випадок стався у Миколаєві 13 липня, де водій маршрутки побив журналіста телеканалу 2+2 Юрія Коваленка. Журналіст зняв на відео, як водій маршрутки порушив правила дорожнього руху, та спробував отримати пояснення від водія, однак той почав поводити себе агресивно.

У Кривому Розі Дніпропетровської області було поранено в шию оператора міського інтернет-ресурсу “Перший Криворізький” В’ячеслава Волка, який зголосився виконати роль правопорушника, аби журналісти могли відзняти постановочні кадри. Нещасний випадок стався 6 липня після навчань резервістів Збройних сил України у приміщенні Саксаганського районного виконкому міста.

Після навчань до журналістів підійшов військовий і запропонував зробити кілька постановочних кадрів. Волк зголосився взяти участь, він мав виконувати роль статиста. Військовослужбовці завели оператора всередину будівлі і через кілька хвилин всі, хто були на вулиці, почули постріл. Оператора з вогнепальним пораненням у ділянку шиї госпіталізували до однієї з лікарень міста.

З шести перешкоджань три випадки сталися у Миколаєві.

Зокрема, 7 липня у сесійній залі Миколаївської райради депутат Сергій Протченко від Радикальної партії Олега Ляшка обурився присутністю в залі оператора районного видання “Влада громадам”. Він спробував прибрати камеру, у цей момент за журналіста заступився депутат Руслан Нерода. Між депутатами зав’язалася бійка, унаслідок чого у Нероди була зламана рука. Під час сесії депутат Сергій Протченко продовжив обурюватися присутністю преси в залі. Він погрожував “вжити заходів”, якщо він буде згаданий у публікаціях ЗМІ або “хоч одне фото з’явиться в інтернеті”.

Інший випадок у Миколаєві стався 23 липня, коли екс-нардеп України Віктор Горбачов, який є власником супермаркету “Сотка” штовхав та виривав телефон у ведучої програми “Скажіть, будь ласка” Світлани Махнічевої під час ревізії його магазину.

Крім того, у липні ІМІ зафіксував 5 випадків погроз, 4 випадки інтернет-тиску, по 2 випадки обмеження доступу до публічної інформації та політичного тиску. Також по 1 випадку пошкодження майна журналістів, судових позовів проти ЗМІ та від журналістів.

Випадки інтернет-тиску пов’язані з DDoS-атаками на сайт LB.ua, сайту міста Запоріжжя 061.ua та на глухівську газету “Неделя”, а також атакуванням великою кількістю дзвінків з невідомих номерів мобільного телефона шеф-редакторки LB.ua Соні Кошкіної у день народження, 8 липня. Хакерську атаку на сайт LB.ua і свій мобільний Кошкіна пов’язує з боротьбою проти забудови Сінного ринку у Києві, про що публікуються матеріали на сайті.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 15 випадків побиття, 4 випадки цензури, 48 випадків перешкоджання, 19 – обмеження доступу до інформації та 19 випадків погроз.

Детальніше з барометром можна ознайомитися нижче:

Барометр свободи слова за липень 2017 року

Фізична агресія

Побиття – 6

1.У Кривому Розі під час військових навчань важко поранено оператора “Першого Криворізького”

06.07.2017 У Кривому Розі Дніпропетровської області поранено оператора міського інтернет-ресурсу “Перший Криворізький” В’ячеслава Волка, який зголосився виконати роль правопорушника, аби журналісти могли відзняти постановочні кадри, повідомляє  “Первый городской”.

Інцидент стався 6 липня під час навчання резервістів Збройних сил України на дворі Саксаганського районного виконкому міста.

Як пише видання, оператора було поранено в шию з нагородної зброї. Зараз він у тяжкому стані в реанімації.

Як розповіла представниці ІМІ у Дніпропетровській області редакторка “Першого Криворізького” Софія Скиба, після навчань до них підійшов військовий і запропонував зробити кілька постановочних кадрів.

“Близько 11.30 один із військових запропонував зробити кілька постановочних кадрів. Я запропонувала себе, але сказали, що жінка не годиться, і я спитала у Слави. Він погодився, його роль була в тому, щоб підійти до райради, бути у ролі провокатора, спитати, чому не пускають і так далі. Він виконав цю роль, і хлопці, їх, здається, було троє військових, заламали його, і був один постріл вгору. Я не можу зараз сказати, з якої зброї, я знімала, не побачила, і вони його завели всередину виконкому. І буквально через декілька секунд всі, хто був на вулиці, ми почули глухий постріл. За моїми оцінками, наскільки я розуміюся, це не був автомат, це не була якась військова зброя, або ПМ, я не знаю. Нам військові нічого не сказали. По їхнім обличчям було видно, що вони занервували, шукали швидку допомогу, санінструктора не знайшли”, – розповіла Скиба.

Оператора доставили у другу криворізьку лікарню, де лікарі його прооперували і він у дуже складному стані знаходиться в реанімації. “Вже повідомили батькам і зараз будемо оголошувати про необхідність збору коштів на лікування”, – повідомила Скиба.

Оперативне командування “Схід” Збройних сил України на своїй сторінці у Фейсбук зазначило, що інструктор, який поранив оператора, є волонтером і не має відношення до ЗСУ.

“Під час демонстрації, внаслідок необережного поводження із боку волонтера-інструктора з власної нагородної зброї, журналіст отримав вогнепальне поранення у шию. Негайно постраждалий був доправлений до лікарні та прооперований. Відомо, що волонтер-інструктор проходив службу у лавах Збройних сил України у 92-94 роках у 95 десантно-штурмовій бригаді, у 2014 році вступив до лав добровольчого батальйону “Азов”, де здобув фах інструктора з тактичної підготовки. Наразі він є головою громадської організації “Козацька варта Криворіжжя”, працює охоронцем на приватному підприємстві. Відношення до Збройних сил України не має. Наразі на місці події працюють слідчі органи, які з’ясовують всі обставини та причини, які призвели до надзвичайної події”, – йдеться у повідомленні командування “Схід”.

За фактом події слідчий відділ Криворізького відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області вирішує питання щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України “Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження”, повідомляється на сайті Міністерства оборони.

Оператор отримав вогнепальне поранення внаслідок необережного поводження зі зброєю з боку інструктора, що проводив заняття, зазначили в Міноборони.

“За попередньою інформацією, під час демонстраційного заняття із затримання умовного порушника, внаслідок необережного поводження зі зброєю з боку інструктора, що проводив заняття, журналіст отримав вогнепальне поранення у шию. Постраждалого було негайно доправлено до лікарні та прооперовано. Обставини та причини надзвичайної події з’ясовують слідчі органи”, – повідомили в міністерстві.

За інформацією ГУ НП в Дніпропетровській області, оператор 1988 року народження отримав вогнепальне поранення під проведення навчань з територіальної оборони. “Оператор інформаційного порталу “Перший Криворізький” визвався на роль статиста. Командно-штабні навчання з територіальної оборони проходили біля та у приміщенні Саксаганського райвиконкому. За їх перебігом спостерігали запрошені представники засобів масової інформації. Під час виконання постановочного епізоду оператор інформаційного порталу “Перший Криворізький” виявив бажання випробувати себе у ролі статиста. Нещасний випадок трапився безпосередньо у приміщенні, на першому поверсі будівлі. Чоловік з тілесними ушкодженнями у вигляді вогнепального поранення у ділянку шиї був госпіталізований до однієї з лікарень міста”, – повідомили в поліції.

Подію зареєстровано до ЖЄО Саксаганського відділення поліції Криворізького відділу поліції. Вирішується питання про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Як пише “Перший Криворізький”, у постраждалого наскрізне вогнепальне поранення шиї. Пошкоджений хребет і спинний мозок.

Рідні оголосили про необхідність збору коштів. Банківська картка “Приватбанку” дружини В’ячеслава 5168 7573 2133 8198 (Волк Інна Олександрівна).

Поліція затримала підозрюваного у пораненні оператора інтернет-ресурсу “Перший Криворізький” В’ячеслава Волка. За цим фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за статтею 128 Кримінального кодексу України (“Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження”) і за частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу (“Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами”).

2. На блокпості під Мар’їнкою виник конфлікт між поліцією та журналістами 1+1

06.07.2017 На блокпості під Мар’їнкою (Донецька область) 6 липня виник конфлікт між поліцейськими та журналістами одного з центральних телеканалів. За фактом конфлікту керівництво Головного управління Нацполіції в Донецькій області ініціювало службову перевірку. Про це повідомляється на сайті ГУ НП в Донецькій області.

У поліції заявляють, що причиною конфлікту стала відмова журналістів проходити стандартну процедуру перевірки.

“Інцидент трапився під час проходження представниками ЗМІ контролю на блокпості під Мар’їнкою, який розташований на лінії розмежування. Стратегічний об’єкт блокує вихід на непідконтрольну територію злочинцям та попереджує потрапляння бойовиків у мирні українські регіони.

В ході перевірки документів у поліцейських виникли питання до учасників знімальної групи, але останні відмовились проходити стандартну процедуру перевірки, через що і сталася конфліктна ситуація”, – повідомили в поліції.

Працівники поліції прийняли заяву від представників ЗМІ, яка зареєстрована в журналі Єдиного обліку заяв та повідомлень громадян про правопорушення та інші події. За фактом розпочато службову перевірку для встановлення всіх обставин події, в ході проведення якої буде надано оцінку діям кожної сторони, встановлено законність дій працівників поліції та прийнято обґрунтоване рішення, зазначили в поліції.

У поліції зазначили, що працівники поліції мають право перевіряти у громадян і посадових осіб документи, що посвідчують особу, а в разі відсутності документів – затримувати їх для встановлення особи, здійснювати особистий огляд громадян, огляд речей, що при них знаходяться, транспортних засобів та речей, які ними перевозяться (ст. 15 Закону України “Про боротьбу з тероризмом”.

Разом з тим речник Нацполіції Ярослав Тракало повідомив “Українській правді”, що мова йде про знімальну групу телеканалу 1+1. “Такий інцидент дійсно мав місце. Він виник тому, що знімальна група справді має дозвіл на зйомку в зоні АТО, але для зйомки прифронтового блокпосту необхідний окремий дозвіл”, – пояснив він.

Тракало повідомив, що в ході об’єктивної й чесної службової перевірки буде дана оцінка діям усіх сторін конфлікту.

“Ми дуже поважаємо роботу журналістів, зокрема тих, які працюють у зоні АТО, ризикуючи своїм життям, але водночас закликаємо журналістів з розумінням поставитись і до роботи поліцейських, які стоять на прифронтовому блокпості, куди дуже часто прилітають снаряди, і також ризикують своїм життям”, – додав він.

Пізніше прес-служба телеканалу 1+1 повідомила, що у складі знімальної групи ТСН, яка стала учасником інциденту, була спеціальний кореспондент новин Наталія Нагорна.

У прес-службі закликали правоохоронців до справедливого розгляду справи та висловили сподівання на швидке врегулювання ситуації.

“У свою чергу телеканалу 1+1 шкода, що журналісти, які, ризикуючи своїм життям, щодня інформують країну про події у гарячих точках України, мають стикатися з такими ситуаціями”, – зазначили на каналі.

Як розповіла Наталя Нагорна, причиною конфлікту знімальної групи 1+1 на КПП поблизу Мар’їнки була не відмова журналістів показати документи, а їх намір зафіксувати правопорушення, яке здійснювали люди у поліцейській формі.

За її словами, у журналістів була домовленість про співпрацю із прес-офіцером у Волновасі. Однак поблизу Мар’їнки авто, на якому чітко було позначено, що це машина 1+1, не пропускали люди з поліцейськими шевронами, але без жетонів. Належним чином не представившись, вони пред’явили групі 1+1 претензії: мовляв, у водія пошкоджений паспорт. Водія оштрафували на 51 гривню, хоча проблем з ідентифікацією журналістів і співробітників каналу 1+1 не було. Проте у них відібрали документи.

Нагорна зауважує, що те, що ці люди називали “блокпостом”, не було обладнане як блокпост (спробу його обладнання протитанковими їжаками і бетонними блоками журналісти спостерігали значно пізніше, коли вже поверталися назад). Інші транспортні засоби проїжджали повз безперешкодно. Справжній блокпост був розташований далі, за КПП Мар’їнки.

Заяви поліції про відмову знімальної групи 1+1 проходити стандартні процедури перевірки документів, за словами Наталії, є неправдою. Причиною конфлікту вона назвала те, що журналісти фіксували правопорушення поліцейських щодо них на відео, а люди, які з ними “спілкувалися”, наполягали на видаленні цього запису. Журналісти відмовилися. Поводилися ці люди в поліцейській формі дуже грубо. Наталію повалили обличчям на землю, над її головою перезаряджали автомат із нецензурною лайкою: “Ти, с… не воюєш!..”. Один із “співрозмовників” видер у журналістів телефон, жбурнув на землю, намагаючись розбити. Попри це шматок запису, на якому видно, зокрема, як виривають і жбурляють телефон, зберігся.

Після такого спілкування журналістам довелося в лікарні знімати побої.

За словами Нагорної, у Донецькому обласному управлінні поліції, де знімальна група написала скаргу, їх заяву кілька разів губили, але зрештою знайшли. Журналістка зазначила, що поведінку підлеглих в управлінні намагалися виправдати тим, що вони, мовляв, “стоять на відстані 8 км від передової і нервують…”.

3. У Вінниці невідомі побили засновника сайту “Власно.Інфо”

12.07.2017 У Вінниці 12 липня невідомі чоловіки побили власника сайту “Власно.Інфо” Володимира Воловодюка після того, як журналісти видання проводили рейд по незаконно встановлених батутах у місті. Відповідну заяву до Національної спілки журналістів України (НСЖУ) надіслала Вінницька обласна організація Спілки, повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на прес-службу НСЖУ.

Як розповів член правління Вінницької ОО НСЖУ Володимир Лазаренко, у колеги – відкрита черепно-мозкова травма, побиті ребра, поламана рука. Зараз він у лікарні.

“Журналісти якраз робили матеріал про незаконно встановлені батути. Почали просити на одній із точок документи, яких не було. Тут на з’ясування приїхали “власники” – молодики відповідної  зовнішності. Потім – ще нібито якась хазяйка. Журналістка на місці викликала поліцію. Оскільки їй почали погрожувати – до редакції під’їжджала на поліцейській машині. Воловодюк вийшов на вулицю, імовірно зустріти її. Але під’їхала машина, з неї вискочили “тітушки” і почали його лупцювати битами. Спершу він захищався, але побачив, що не впорається. Хотів тікати, та його наздогнали і вдарили по голові. Крім того, що Воловодюк – засновник сайту, він ще і був одним з організаторів Майдану, а це у Вінниці за останній час уже третій випадок, коли б’ють тих, хто очолював Майдан”, – розповів Лазаренко.

За його словами, видання “Власно.Інфо” часто подає критичні матеріали, особливо відстежує незаконні забудови у місті.

“Таке враження, що вирішили “закрити рот”, а може й убити, щоб зовсім не говорив. Ми в нашому спілчанському осередку стурбовані цим і сподіваємося від поліції відповідної реакції і наслідків”, – прокоментував він.

Крім цього, як повідомило видання “Власно.Інфо”, з приводу побиття засновника була організована прес-конференція. Але до редакції прийшла велика група невідомих молодиків, тож захід були змушені проводити в онлайн-режимі.

“Погано, що було неможливо роздивитись нападників, тому що вони були в кепках, – заявила на прес-конференції керівник видання “Власно” Ольга Маліновська. – Останній удар Володимир Воловодюк міг би не пережити. Впевнена, що били на смерть. Це був замах на вбивство. Нападники відчували себе безкарними, бо робили свою чорну справу при свідках. Ми віримо в те, що поліція зробить все правильно і професійно”.

4.У Миколаєві водії маршруток побили журналіста

14.07.2017 У Миколаєві водії маршрутних таксі побили журналіста Юрія Коваленка під час зйомок журналістського розслідування. Про це повідомив заступник голови Миколаївської міськради Антон Турупалов.

“Напередодні розгляду виконкомом тарифу на пасажирські перевезення в Миколаєві водії приміського 163 маршруту побили журналіста 2+2 Юрія Коваленка під час виконання ним журналістського розслідування”, – заявив він на своїй сторінці в Facebook.

Представник міськради закликав правоохоронців розібратися в конфлікті.

Сам журналіст у коментарі виданню 0512 пояснив, що водій маршрутки створював аварійну ситуацію на дорозі. За його словами, він спробував отримати пояснення від маршрутника, однак той почав поводити себе агресивно.

Видання зазначає, що водій силою почав віднімати у журналіста камеру і посвідчення. До нього приєднався ще один чоловік, який так само почав силою скручувати представника ЗМІ. Пізніше поліція затримала ініціатора нападу.

Згодом голова Миколаївської ОДА Олексій Савченко повідомив, що водій маршрутки, який побив тележурналіста Юрія Коваленка, звільнений з роботи. “По конфлікту між водієм маршруту №163 та журналістом – вже маємо конкретні результати. Після наради в ОДА у п’ятницю керівництво фірми-перевізника провело “профілактичну бесіду” з водіями щодо правил поводження з пасажирами. А водій маршрутки, який некоректно повів себе з журналістом, написав заяву про звільнення за власним бажанням”, – написав він у Фейсбук.

5. Черкаського журналіста побили на громадських зборах

19.07.2017 У Черкасах журналіста Вадима Комарова побили під час зборів, які відбулися у мікрорайоні “Митниця”, повідомляє Вікка.

Жителів прибережжя зібрали, аби обговорити проект будівництва житлового комплексу по вулиці Героїв Дніпра, 7.

Як розповів Вадим Комаров, він не приховував своєї опозиції до анонсованого будівництва. За це, мовляв, і поплатився. На нього накинувся працівник однієї з будівельних фірм, що належить депутату обласної ради. Причиною цьому, мовляв, стало те, що медійник виступив проти забудов побіля Дніпра.

6. На Житомирщині побили журналістів газети «Эхо»

21.07.2017 У ході проведення журналістського розслідування про підопічну Радомишльського психоневрологічного інтернату було побито журналістів житомирської обласної суспільно-ділової газети «Эхо». Про це повідомляє «Детектор медіа» з посиланням на прес-службу Національної спілки журналістів України.

Повідомляється, що до редакції надійшла інформація про незаконне утримання підопічної Ірини Бойчук у рідної сестри колишнього директора інтернату О. Ігнатової у якості хатньої робітниці у жорстоких умовах.

«Що залишалося нам робити в редакції? Священний журналістський обов’язок велить одне: негайно виїхати на місце і захистити нещасну підопічну-сироту. Що ми й зробили. Без попередження в.о. директора інтернату С. Охотенко (родичка колишньої керівниці, – ред.)… Та й, врешті, згідно із законом, маємо повне право на власне журналістське розслідування», – ідеться в повідомленні від редакції.

Розслідуванням займалися спецкор редакції Світлана Михальова, кореспондент «КП в Україні» Тетяна Козак і телеоператор. Зазначено, що факт підтвердився. Пані Бойчук застали, по суті, у рабстві, про що вона й сама зізналася на камеру.

«А далі… А далі відбулося просто дике, непередбачуване. По сигналу сусідки-наглядачки, на місце події прибули сама в.о. директора інтернату С. Охотенко і (як він відрекомендувався, її чоловіком) О. Токар. Останній, не довго думаючи, почав жорстоко розправлятися з журналістами. Побив їх, зокрема довелося навіть викликати «швидку» для Т. Кодак, і заявив, що вони тут господарі і робитимуть що захочуть…

Факт побиття журналістів було зафіксовано місцевою поліцією на чолі з її очільником Д. Нікурадзе і підтверджено лікарями», – повідомляє газета «Эхо».

Розпочато кримінальне провадження.

Погрози – 5

1.Редактор з Луцька отримав смс-погрози після відмови зняти матеріали з сайту

05.07.2017 Редактор інтернет-видання “Волинь24” Юрій Ричук заявив, що отримав смс-погрози від власниці компанії “Луцьккондитер” Тетяни Польської після відмови зняти матеріали з сайту. У зв’язку з цим редактор 5 липня подав заяву про злочин у поліцію, повідомляє “Волинь24”.

У коментарі представниці ІМІ у Волинській області Юрій Ричук зазначив, що наразі чекає, коли дані занесуть у відомості до ЄРДР.

У заяві до поліції редактор вказав, з якими матеріалами пов’язує погрози. Зокрема, що на сайті “Волинь24” були опубліковані 2 червня два матеріали – “Гіркий присмак солодкої історії”, 14 червня – “Обережно: на “Луцьккондитері” орудують шахраї”.

У цих матеріалах йшлося про історію підприємства “Луцьккондитер”, починаючи з 2006 року, коли ВАТ “ВКФ “Луцьккондитер” придбала інвестиційна компанія “ПолАрт-Капітал”, єдиною засновницею якої виступає підприємець Тетяна Польська.

Як пише видання, 23 червня до Юрія Ричука зателефонувала людина, яка представилася Тетяною Польською. Вона поставила вимогу “зняти матеріали з сайту”.

Редактор пояснив, що зняття публікації суперечить правилам роботи інтернет-видання, журналістським стандартам і здоровому глузду. Тому він запропонував опублікувати на сайті її точку зору (яку пообіцяв подати без правок і скорочень), спростування чи звернутися до суду.

Як повідомив Юрій Ричук у коментарі ІМІ, коли говорив по телефону з Польською, вона наголосила, що не збирається нічого публікувати на сайті. Спілкування з її сторони було на підвищених тонах та емоціях, сказав редактор.

Після розмови, того ж дня, Юрій Ричук отримав sms-повідомлення з того ж номера. У повідомленнях, зокрема, йшлося: “Требую убрать гавно в мой адрес с сайта. Требую”. А також: “А то я тебя с твоим пащенко (Володимир Пащенко – перший власник сайту – ред.) и его женой так отрекламирую что мать родная не узнает”.

“Мої дії превентивні. Я хочу продемонструвати тій людині, що я мовчати не буду. І апелюватиму до правоохоронних органів у будь-якому випадку”, – сказав ІМІ Юрій Ричук.

Як пише “Волинь24”, Юрій Ричук вважає, що такі вислови є кримінально карними діями, передбаченими ст. 345-1 Кримінального кодексу України (“Погроза або насильство щодо журналіста”).

“Саме як погрозу життю і здоров’ю можна тлумачити фразу “так отрекламирую, что родная мать не узнает”, – стверджує редактор.

Юрій Ричук  після смс-погроз звернувся до поліції. А тепер жінка збирається судитись.

У себе на сторінці Facebook Юрій Ричук розмістив  скріншот листа від Тетяни Польської, де вона заявляє, що подаватиме до суду. Інформацію редактор підтвердив ІМІ.

Як повідомив Юрій Ричук у коментарі для ІМІ, коли з нею говорив з по телефону, вона наголосила, що не збирається нічого публікувати на сайті «Волинь24».  Після розмови в цей день Юрій Ричук отримав sms-повідомлення з того ж номера. У повідомленні йшлося: «Требую убрать гавно в мой адрес с сайта. Требую». А також «А то я тебя с твоим пащенко (Володимир Пащенко – перший власник сайту – авт.) и его женой так отрекламирую что мать родная не узнает».

2. Голова райради на Буковині підтримав напад на журналістів

12.07.2017 Голова Заставнівської районної ради в Чернівецькій області Сергій Капіцький на зборах села Репужинці підтримав селян, які погрожували журналістам. Мова йде про напад на знімальну групу телеканалу “Чернівецький промінь” 5 липня, коли на журналіста та оператора напав чоловік у сільраді і пошкодив камеру, а інші невідомі погрожували групі розправою. Про це повідомляє представниця ІМІ в Чернівецькій області.

В селі Репужинці відбулись збори села щодо ситуації, яка склалась 5 липня. На них були присутні окрім знімальної групи “Чернівецького променя” ще й керівництво району. Зокрема, голова Заставнівської районної ради Сергій Капіцький подякував селянам за такий “прийом” знімальної групи і звинуватив журналістів у провокації.

“Це вас навчить порядку і правилам. Я не знаю, в якому районі ви таке собі позволяли, а в Застванівський район ви так заїжджати не будете”, – сказав голова Заставнівської районної ради Сергій Капіцький і викликав аплодисменти в селян.

Перший заступник голови Заставнівської райдержадміністрації Юрій Кітар зауважив, що візит журналістів у село був “неналежним чином оформлений”.

Нагадаємо, журналіст та оператор телеканалу “Чернівецький промінь” прибули до села на прохання місцевих мешканців, аби перевірити інформацію про незаконний видобуток піску у кар’єрі. Коли знімальна група з активістами прийшла до сільської ради, аби подати звернення щодо незаконного вибору піску, туди прийшов чоловік спортивної статури, який погрожував журналістам фізичною розправою та намагався розбити камеру, забрав ключі від автівки. Журналісти написали заяву до прокуратури.

3.Журналістка з Луцька заявляє про погрози від екс-поліцейського

14.07.2017 Журналістка сайтів “Громадське радіо”, “Четверта влада” Аріна Крапка (Ірина Мусій) заявила, що їй погрожує екс-поліцейський Володимир Сокол через соціальну мережу Facebook. Про це повідомляє представниця ІМІ у Волинській області. Як розповіла Крапка, впродовж кількох місяців користувач із псевдонімом Ян Сміт публікував у Facebook образливі пости про неї. А в одному з коментарів відповів журналістці: “Ти мій особистий м’ячик для биття і розваг”.

Після цього Аріна Крапка написала заяву в Луцький відділ поліції. “Я просто написала в заяві, бо вважаю, що його систематичні пости становлять загрозу моєму життю і здоров’ю”, – сказала у коментарі для ІМІ Аріна Крапка. Але в поліції їй відповіли, що після перевірки “факти, які підтверджують вчинення злочину або правопорушення із псевдонімом “Ян Сміт”, або будь-яким чином становлять реальну загрозу життю та здоров’ю, відсутні”. Журналістка часто пише статті на тему фемінізму, захисту прав людей. Користувач Ян Сміт негативно ставиться до феміністок, адже написав у одному з коментарів: “Ти феміністка. Феміністки не люди”.

4. Ведучому телеканалу ZIK погрожували з “візового центру”

15.07.2017 Ведучому програми «Остання Інстанція» на телеканалі ZIK Данилові Мокрику 15 липня зранку надійшов дзвінок, у якому чоловічий голос погрожував «поламати йому життя». Мокрик ідентифікував чоловіка, як представника «Візового Центру Мегаполіс» Віталія Власова, щодо якого програма розпочала розслідування.

Дзвінок надійшов о 5:40 ранку, повідомив Данило Мокрик. Зокрема, Власов сказав:

«Ти сильно на себе багато береш. Ти неправильно ведеш жизнь свою. Тобі це буде дуже дорого стоіти. Ти будеш синій ходити. Я-то свої питання рішу, а тобі це буде стоіти дуже дорого».

Оскільки у журналіста встановлена на смартфоні програма, яка автоматично записує телефонні розмови, то дзвінок повністю записаний. Частину його Мокрик виклав в Інтернет.

«У розмові чоловік декілька разів прикривався іменем одного з депутатів Верховної Ради. Ця частина розмови також записана, однак наразі я її не публікуватиму, поки ми не з’ясуємо більше подробиць. Вона надійно збережена у декількох місцях», – розповів ведучий.

Напередодні знімальна група «Останньої Інстанції» приїхала у «Візовий Центр Мегаполіс», розташований у Києві по вул. Хрещатик, 21, офіс 48, з метою зйомок розслідування.

Керівник і ведучий програми Данило Мокрик теж був на місці, оскільки в цьому випадку саме він є постраждалим від шахрайських дій. Він розповів, що знайшов сайт «візового центру» в Інтернеті і звернувся до нього для термінового оформлення біометричного паспорту, оскільки купував квитки на літак на 16 липня. За оформлення документа в термін до 5 робочих днів журналіст заплатив 3,5 тис. грн.

Представники центру, за словами журналіста, запевнили, що паспорт буде готовий з можливою затримкою не більше, ніж 2 дні. Віталій Власов, із яким відбулася описана вище телефонна розмова, 4 липня провів його у паспортний сервіс по вул. Петропавлівській, 6.

Однак ані 13 липня, обіцяний крайній термін, ані 14 липня у «Візовому Центрі Мегаполіс» не повідомили про готовність паспорта, сказавши, що це від них не залежить. У п’ятницю вони перестали брати від Данила Мокрика слухавку.

Відтак команда «Останньої Інстанції» вирішила провести розслідування діяльності так званих «візових центрів», постраждалим в якому буде ведучий проекту. Знімальна група приїхала в офіс на вул. Хрещатик, однак ніхто з представників центру спілкуватися з журналістами не захотів. Чоловік, якого Мокрик ідентифікує, як автора дзвінка і того, хто провів його у паспортний сервіс на подачу документів, закрився у себе в кабінеті і не вийшов навіть після прибуття поліції.

У зв’язку з цими подіями ведучий написав заяву в поліцію про шахрайство через зловживання довірою (ст. 190 ч. 1 ККУ).

Надалі «Остання Інстанція» готує розслідування і шукає інших потерпілих від діяльності цього або інших «візових центрів», які обіцяють термінове виготовлення біометричних паспортів.

«Може здатися дивним, що керівник і ведучий програми буде головним постраждалим у розслідуванні своєї ж програми. Але насправді це, мені здається, навіть добре. Це наблизить нас до глядачів і дасть їм зрозуміти, що журналісти можуть «попадати» на такі самі шахрайства, як і будь-які інші герої наших сюжетів, які до нас звертаються», – зазначив Мокрик.

Надалі ведучий має намір звертатися до правоохоронних органів з додатковою заявою через погрози і врешті вимагати від представників «візового центру» повне відшкодування витрат, включно з вартістю невикористаних білетів на літак.

5. Новий голова поліції Донеччини погрожував журналістам

20.07.2017 Спецкореспондентка 1+1 Наталія Нагорна стверджує, що новопризначений начальник поліції Донеччини Віталій Невгад казав їй, що знімальну групу 1+1 “ще мало побили” і вони “нічого не зможуть добитися” у приватній розмові після побиття журналістів поліцейськими на блокпосту поблизу Мар’їнки 6 липня, повідомляє Україна молода.

Про це Наталія Нагорна повідомила у Facebook, після того як стало відомо про призначення полковника Невгада керівником поліції Донеччини.

За її словами, на минулому тижні їй пропонували допомогу журналістські організації та захисники прав людини в ситуації навколо нападу на знімальну групу під Марїнкою.

“Я говорила, що в мене немає бажання кидати тінь на поліцію взагалі і що я чекаю на результати розслідування і буду готова говорити, коли побачу ці результати”, – пояснює свою позицію журналістка.

Адже з питанням про справедливе розслідування про напад донецьких поліцейських на неї, оператора та водія Нагорна з колегами у перший же день звернулася до тодішнього заступника начальника поліції Донеччини Віталія Невгада.

“На що той заявив нам в приватній бесіді, що “вас ще мало побили”, що “ви нічого не зможете добитися” і що “ви самі винні”. Власне саме поведінка Невгада змусила мене переводити інцидент посеред дороги в публічну площину”, – зазначає фронтова журналістка.

Після чого Національна поліція звернулася до неї з вибаченнями.

“Також мене запевнили, що своєю відверто хамською поведінкою Невгад попсував собі кар’єру. Хоча я про це й не просила. Отже, сьогодні з’явився перший “покараний” у справі про наше побиття, незаконне застосування зброї та перевищення службових. Вітаю, Донеччина!”, – іронізувала Нагорна з приводу призначення Невгада керівником поліції області.

Пошкодження майна і напади на приміщення журналістів – 1

1.У Харкові згорів автомобіль журналіста

30.07.2017 У Харкові 30 липня загорівся автомобіль місцевого журналіста, редактора інформаційного порталу “Інсайдер інфо“, власкора агенції “Кримські новини” Ігоря Русіна. Сам Русін переконаний, що машину підпалили. Про це Русін сказав Depo.Харків.

За його словами, автомобіль ВАЗ-21140 2006 року випуску, який був куплений тільки 25 липня, загорівся вночі 30 липня у дворі житлового будинку на 602-му мікрорайоні в Харкові. Інформація про загоряння автомобіля надійшла до ДСНС о 1:59. Русін зазначив, що про пожежу йому повідомили сусіди о 2:26. Рятувальники, яки прибули на місце, загасили пожежу о 2:59. Журналіст наголосив, що рятувальники його запевняли, що загоряння не є підпалом.

Водночас, зазначив журналіст, експерти ДСНС у протокол не внесли свідчення про те, що був хлопок. Русін підкреслив, що загоряння, за словами експерта, сталося біля передньої правої стійки, однак там немає ніяких електроприладів, що могли би закоротити. Також в автомобілі не було встановлене газове обладнання та сигналізація. Збитки журналіст оцінив у 60 тис. грн.

Власник автомобіля висловив переконання, що загоряння – це умисне пошкодження майна. Журналіст підкреслив, що 31 липня за фактом події буде писати заяву до поліції. Він висловив переконання, що підпал машини пов’язаний із професійною діяльністю. Русін зазначив, що прямих погроз на його адресу не було.

“Однак наш сайт атакують уже тиждень. Були дві спроби зламати адмінку, три спроби зламати мій акаунт. Щось дуже багато збігів”, – сказав Русін.

У коментарі для представниці ІМІ у Харківській області Русін зазначив: “Я вимагатиму розслідувати, наголошуватиму, що цей підпал був через мою роботу, бо останній тиждень навколо мене та навколо редакції сайту було багато розмов та уваги”.

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 6

1. Мер Одеси після запитання вирвав телефон у журналіста

05.07.2017 Міський голова Одеси Геннадій Труханов вирвав з рук кореспондента видання “Мегафон” Богдана Осінського телефон після прохання журналіста прокоментувати деякі висловлювання міського голови на адресу відомої місцевої екозахисної організації “Зелений лист”, повідомляє “ІзбірКом”.

Інцидент стався 5 липня в залі засідань Одеської обласної державної адміністрації. Питання журналіста стосувалося нещодавньої заяви міського голови на апаратній нараді в муніципалітеті.

“Перевищення в дренажних водах, які зливають у море, в три – три з половиною рази за такими показниками, як сульфати натрію, сухий залишок, хрому більше в чотири з половиною рази. Ми десятиліттями зливаємо в море. А в морі можна це зливати? Хтось ставив собі це питання? У нас є “Зелений лист”, “Зелений глист”, ще щось таке. А ось хтось ставив собі ці питання?”, – заявив тоді міський голова.

Редакція видання наразі вирішує питання про звернення до правоохоронних органів.

За інформацією “ІзбірКому”, громадський рух “Зелений лист” займається захистом зелених насаджень від вирубки. Зокрема, навесні активісти виступали проти підрізування дерев на схилах Одеси і Трасі здоров’я, яка проводилася пізніше, ніж це належить, тобто вже під час руху соків у стовбурах дерев. Також активісти часто виступають проти спроб вирубувати дерева в місті, неправильного їх підрізування і омолодження, а також проти розширення Французького бульвару.

Як зазначає представник ІМІ в Одеській області, Богдан Осінський відомий у місті журналіст, і міський голова його міг ідентифікувати. Також представник ІМІ зазначив, що після інциденту Осінський та Труханов спілкувалися.

2. В Чернівецькій області в сільраді напали на знімальну групу місцевого телеканалу

05.07.2017 В селі Репуженці (Чернівецька область) 5 липня на знімальну групу телеканалу “Чернівецький промінь” напав чоловік і намагався пошкодити камеру. Цю інформацію підтвердили ІМІ на телеканалі.

Як повідомляється на сайті “Чернівецького променя”, журналіст та оператор прибули до села на прохання місцевих мешканців, аби перевірити інформацію про незаконний видобуток піску у кар’єрі.

Коли знімальна група з активістами прийшла до сільської ради, аби подати звернення щодо незаконного вибору піску, туди прийшов чоловік спортивної статури, який погрожував журналістам фізичною розправою та намагався розбити камеру, забрав ключі від автівки.

За інформацією телеканалу, чоловік, який погрожував журналістам, – це чоловік в.о. сільського голови.

Поліцію викликали активісти. Знімальна група покинула село, бо, за словами журналіста Олександра Докієна, ситуація несла небезпеку для життя та здоров’я.

Журналісти написали заяву до прокуратури щодо порушення ст. 171 Кримінального кодексу України (перешкоджання журналістській діяльності).

Станом на 12:00 6 липня чернівецькі правоохоронці ще не зв’язувались з журналістами щодо випадку в сільраді.

3. В Ужгороді учасниця ДТП заважала журналістові працювати та пошкодила його автівку

06.07.2017 У місті Ужгород (Закарпатська область) ймовірна учасниця дорожньо-транспортної пригоди перешкоджала кореспондентові інтернет-видання “Закарпаття-онлайн” фіксувати подію, повідомляється на сайті видання.

“При спробі зафіксувати подію водій авто, блондинка в джинсовому костюмі, поводилася надзвичайно агресивно і перешкоджала професійній діяльності, подряпавши авто журналіста. По суті, через її дії кореспондентові не вдалося з’ясувати обставини ДТП, зокрема стан мотоцикліста. Оскільки журналіст виконував свої професійні обов’язки і фіксував публічну ситуацію, а не приватне життя вказаної особи, така поведінка, відповідно до чинного законодавства, межує з кримінальною відповідальністю”, – наголосили в редакції видання.

Також на сторінці видання у Фейсбук редакція просить читачів ідентифікувати особу жінки-водія.

В коментарі ІМІ головний редактор видання Олег Диба повідомив, що конфлікт вичерпано. Він наразі з’ясовує деякі обставини ситуації. Також він не захотів назвати прізвище журналіста, авто якого постраждало.

4. У Миколаєві депутати побилися через присутність ЗМІ в сесійній залі

07.07.2017 У Миколаєві 7 липня між депутатами Сергієм Протченком від Радикальної партії Олега Ляшка та Русланом Неродою від БПП сталися конфлікт і бійка через присутність ЗМІ в сесійній залі Миколаївської райради. Інцидент стався перед початком 20 сесії Миколаївської райради, повідомляють НікВесті.

Конфлікт почався з того, що Сергій Протченко обурився присутністю в залі оператора районного видання “Влада громадам”. Він спробував прибрати камеру, у цей момент за журналіста заступився депутат Руслан Нерода – зав’язалася бійка. Депутатів розняли присутні в залі депутати.

За словами Руслана Нероди, у результаті бійки в нього зламана рука.

Як зазначає видання, під час сесії депутат Сергій Протченко продовжив обурюватися присутністю преси в залі. Він погрожував “вжити заходів”, якщо він буде згаданий у публікаціях ЗМІ або “хоч одне фото з’явиться в інтернеті”.

5. У Миколаєві власник супермаркету напав на журналістів

23.07.2017 У Миколаєві 23 липня екс-нардеп України Віктор Горбачов, який є власником супермаркету “Сотка”, напав на голову Спілки споживачів України Максима Несміянова і знімальну групу програми “Скажіть, будь ласка” під час ревізії його магазину, повідомляє Преступности.НЕТ.

“Ми в “Сотці” на Соборній. На нас напав власник супермаркету. Подивіться, що за смітник – центральний супермаркет Миколаєва. Прострочки тьма. Це ганьба. П.с. Подивіться, де вони миють ножі в кондитерському відділі. У магазині величезна кількість контрабанди. Зате магазин пройшов перевірку держорганів. Тепер сиджу і думаю, чого я сюди перший раз не приїхав. Місто повинно знати своїх героїв”, – написав Максим Несміянов на своїй сторінці у Facebook.

При цьому він опублікував фото прострочених продуктів, які продаються в супермаркеті Горбачова.

Як розповіла в коментарі NikLife ведуча “Скажіть, будь ласка” Світлана Махнічева, під час того, як проводилася зйомка програми, у торговий зал супермаркету увійшов власник закладу Віктор Горбачов, і вона вирішила взяти у нього коментар, повідомивши йому про те, що в його супермаркеті було виявлено багато прострочених продуктів. У відповідь на це Горбачов почав хапати ведучу за руки, намагаючись відібрати в неї мікрофон.

“Ми повинні були просто зустрітися під “Соткою” і поїхати, зовсім в інше місце, але він (Максим Несміянов – ред.) зайшов туди купити води і в підсумку знайшов там цілу купу прострочки. Мало того, що прострочені продукти, так ще там і бруд, мошки літають над овочами та фруктами. “Краса”, одним словом. Він починає виривати у мене мікрофон, починає мене штовхати, хапати мене за руки і постійно дуже швидко щось невиразно говорити. Я, чесно кажучи, навіть не можу зрозуміти, в якому він був стані. Дуже дивно він себе вів”, – розповіла ведуча “Скажіть, будь ласка”.

На місці Махнічева написала заяву до поліції про перешкоджання її законній професійній діяльності журналіста.

6.У Миколаєві депутат вдарив дверима журналіста, намагаючись його не пустити в кабінет

27.07.2017 Депутат Миколаївської міської ради від партії «Наш край» Владислав Єнтін 26 липня, намагаючись силою виштовхнути журналіста інтернет-видання «Свідок.інфо» Андрія Прокопенка з кабінету секретаря міської ради, вдарив його дверима. Про це повідомляє представник ІМІ у Миколаївський області.

За словами Прокопенка, він намагався разом зі співробітниками Національної поліції пройти до кабінету, де поліцейські повинні були вручити депутату Єнтіну протокол про корупцію за несвоєчасне подання електронної декларації про доходи. Але депутат пропустив співробітників поліції, секретаря міськради Тетяну Казакову, а йому перегородив шлях собою зі словами “А вам там що робити?”.

Журналіст тим часом намагався все ж таки потрапити у кабінет, але депутат почав його виштовхувати ногою

“Він всіляко перешкоджав йому увійти. Дійшло до того, що Єнтін намагався насильно закрити двері і прищемив руки нашому кореспонденту. Невідомо, чим би закінчилася вся ця ситуація, якби не підійшла до того часу Тетяна Казакова, яка кілька разів попросила пропустити журналіста в кабінет, поки Єнтін цього не зробив”, – повідомляє сайт “Свідок.інфо”.

У свою чергу, голова Миколаївської облдержадміністрації Олексій Савченко, реагуючи на це, попросив поліцію відкрити кримінальне провадження за даним фактом.

«О третій ночі я подивився сьогодні ролик, як Єнтін в міській раді виступав. Я особисто не маю до цієї людини ніяких особистих претензій, як до людини, як до депутата. Може це спека, може щось, я не знаю. Але я сьогодні наголосив, що співробітники поліції, коли намагались вручити протокол про корупцію, вони повинні бачити, що в них є не тільки завдання, що вони повинні вручити протокол, а ще й побачити (що перед ними порушують права журналіста) і скласти протокол про адміністративне правопорушення, або визначити взагалі, що ця дія відбувається, чому штовхають журналіста… Тому сьогодні я попросив, щоб з цього приводу зареєстрували кримінальне провадження і дослідили ситуацію по всій строгості закону», – заявив голова ОДА.

За його словами, сьогодні закон вписаний так, що журналістам не можна перешкоджати в їх діяльності, тому він попросив всіх політиків і державних службовців не робити цього.

«Так сьогодні сталося, що виписаний закон, що журналісти мають право. Якщо хтось з цим хоче посперечатися, то, будь ласка, звертайтеся до Верховної Ради, до депутатів, а у нас їх багато, нехай вони виписують закон по-іншому, і тоді будете з журналістами спілкуватися по-іншому. Сьогодні неможливо, я наголошую, до всіх політиків, до всіх державних службовців – будь ласка, сідайте, спілкуйтеся. Хочуть вам задати питання – будь ласка, не перешкоджайте діяльності», – зазначив Савченко.

Цензура. Доступ до інформації

Доступ до інфомації – 2

1.Райрада на Волині не відповідає на запити журналіста

10.07.2017 Камінь-Каширська районна рада Волинської області не відповідає на запити журналістів про ремонт сесійної ради. Про це повідомляє “Доступ до правди” з посиланням на журналіста Богдана Ліпича.

Запитувач просив надати інформацію, що стосується ремонту сесійної зали в адмінприміщенні Камінь-Каширської райради у 2016 році.

У запиті журналіст намагався уточнити, на які потреби були витрачені кошти, та просив долучити до відповідні нормативно-правові акти, зокрема розпорядження голови районної ради. Також журналіст цікавився інформацією про виділення коштів на ремонт сесійної зали у 2017 році (а саме на придбання системи голосування). У третьому запиті журналіст просив надати копію Регламенту районної ради, оскільки не знайшов відповідний документ на сайті.

Запити надіслані на адресу електронної пошти k-kashrad@ukr.net 1 червня 2017 року, але райрада дотепер не надала офіційної відповіді.

Окрім того, журналіст розповів, що намагався подати запит в усній формі, що чітко регламентовано частиною 3 статті 19 Закону України “Про доступ до публічної інформації”. За словами журналіста, голова райради Віктор Сус відмовився приймати такий запит та вимагав подати його в письмовій формі.

Видання намагалося з’ясувати, чи отримала райрада запити та чому не відповідає, але на електронні листи та дзвінки у раді не відповіли.

2. ГПУ та ДФС майже місяць не відповідають на запит журналістки “Першого Запорізького”

18.07.2017 Журналістка місцевого інтернет-видання “Перший Запорізький” вже місяць намагається отримати відповідь на запит до Генеральної  прокуратури України та Державної фіскальної служби щодо результатів службового розслідування  стосовно Олексія Кавиліна, очільника Головного управління Державної фіскальної служби в Запорізькій області, виконуючого обов’язки голови ГУ ДФС у Київській області Олексія Кавиліна, якому в березні 2017 року подарували  квартиру майже за 16 мільйонів гривень. Про це вона повідомила на своїй сторінці у Facebook.

“З моменту початку цієї  справи з Кавиліним пройшло два місяці. Я вирішила уточнити в ГПУ, які справи з результатами службового розслідування і чи відновлений на посаді Кавилін. Запит був відправлений 19 червня 2017 року, але відповіді не було. Ще раз я продублювала запит 26 червня. Передзвонила в прес-службу ГПУ та запитала, де моя відповідь”, – пише журналістка. За її словами, в прес-службі їй відповіли, що запит знайти не можуть і порекомендували продублювати його на іншу адресу. Ще через тиждень журналістка  отримала листа, що ГПУ цією справою не займається і переправили лист іншому розпоряднику – в Державну фіскальну службу.

Після того, як пройшли всі строки отримання відповіді, вона зателефонувала вже в ДФС і знову отримала відповідь, що її запита – немає, він ніде не зареєстрований. “У канцелярії прокуратури мамою клянуться, що зареєстрували і відправили запит тим більше, він є у мене в копії. В ДФС просто розводять руками: не було і немає, хоч убийся об стіну”, – розповіла Ельміра Шагабудтдінова.

Як повідомила журналістка представниці ІМІ у Запорізькій області, вона ще раз відправила новий запит до ДФС та планує продовжити з’ясування, на якому етапі попередній запит “втратився”.

Непрямий тиск

Політичний тиск – 2

1.Редакторка газети “Роз-інформ” повідомляє про “рейдерське захоплення газети”

13.07.2017 У Розівському районі Запорізької області звільнили головного редактора газети “Роз-інформ” Людмилу Подрєз та призначили виконувача обов’язків без згоди колективу. Наразі три журналісти, що працюють у редакції, не мають змоги випускати газету. Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на прес-службу НСЖУ.

За словами Людмили Подрєз, відбувається рейдерське захоплення газети, “адже днями новопризначений в.о. прийшов у редакцію, намагався забрати печатку і отримати доступ до електронної пошти видання”.

Вона також зазначила, що районна влада дала вказівку друкарні, яка надає газеті послуги, не друкувати видання.

Конфлікт між районною радою і редакцією “Роз-інформ” триває вже близько року, колишня заступниця голови райради вимагала показувати сторінки видання перед друком. Згодом у редакції виникли складності із роздержавленням, звільнили головреда. Утім, “Роз-інформ” таки увійшла до переліку ЗМІ, які оприлюднені в урядовій постанові як учасники першого етапу реформування

“Наше видання таки увійшло в перелік ЗМІ, які роздержавлюються в першому етапі. Але ми нічого не можемо зробити, бо газету практично знищують. Я подала до суду щодо незаконного рішення про моє звільнення, але в суді першої інстанції виграла частково: звільнення визнано незаконним, але немає рішення про поновлення мене на посаді та відшкодування заробітної плати. Зараз я працюю без зарплати. Я подала на апеляцію щодо цих моментів, а в свою чергу райрада подала на те, щоб прийняте судове рішення скасувати. Отож, поки тривають суди, жодних кроків до реформування ми не можемо робити”, – розповіла Подрєз.

Вона скаржиться, що через те, що в газеті “постійна напруга у зв’язку з приходом незнайомих людей”, три людини, що працюють у редакції, не мають змоги її випускати.

“У нас тут уже мало не весь райвідділ поліції був: ми викликаємо поліцію чи не щодня. Щодня пишемо кудись заяви, але ніхто нічого не робить. Хіба це не рейдерське захоплення?” – розказала редакторка.

НСЖУ зазначає, що в ситуацію свого часу втручався голова Запорізької облдержадміністрації Костянтин Бриль, який запевняв, що протиправні дії районних чиновників перетворяться на карну справу і не дозволить нікому чинити тиск на ЗМІ, але ситуація не змінилася.

У січні Подрєз повідомила, що судитиметься з Розівською районною радою (Запорізька область), яка перешкоджає виданню роздержавлюватися й хоче її звільнити.

2. Луцькі журналісти заявили про шантаж від голови міськрайонного суду

22.07.2017 Журналісти волинської ТРК “Аверс” стверджують, що голова Луцького міськрайонного суду Михайло Квятковський  їх шантажує. Чоловік показав журналістам диск із записами телефонних розмов, де нібито фігурують працівники телеканалу. ТРК “Аверс” звернувся до Вищої ради правосуддя зі скаргою на дії Михайла Квятковського.

У сюжеті “Аверсу” йшлося про те, що в березні 2017 року вийшла програма “Реверс – швейна справа”, у якій на прикладі кількох кримінальних проваджень було показано, наскільки легко потрапити за ґрати і як інші “виходять сухими з води”. При цьому було згадано слідчих, прокурорів, суддів. Зі слів журналістів, найбільше розлютився голова Луцького міськрайонного суду Михайло Квятковський.

Михайло Квятковський у коментарі для ІМІ заявив, що теж подав заяву до Вищої ради правосуддя. З його слів, у програмі “Реверс – швейна фабрика” не все подано правдиво, відтак вона стала приводом написати заяву.

З його слів, на останній  зустрічі з журналістами ТРК “Аверс” він пояснював, де є неправда  в програмі.

У відео “Аверсу” є ряд оціночних суджень. Наприклад: “Ось таке своєрідне правосуддя у Луцькому міськрайонному суді. Для своїх все, для  решти – закон”.

У сюжеті, опублікованому 14 липня, показали, що Квятковський має нібито записані на диску розмови журналістів ТРК “Аверс”. “Я можу прямо зараз дати вам доказ, факт, який не підлягає оспоренню, що телерадіокомпанія “Аверс” робить замовні, необ’єктивні сюжети”, – говорить на відео Квятковський.

Також він запропонував послухати журналістам диск із записами телефонних  розмов, де нібито фігурують  працівники ТРК “Аверс”.

На відео Квятковський також заявляє, що стенограму телефонних розмов отримав у законному порядку негласних слідчих дій про прослуховування.

“Цей доказ прийшов разом з кримінальним провадженням в одному з проваджень, де зафіксовані телефонні розмови журналістів ТРК “Аверс” з іншими особами, де вони домовляються, які сюжети мають бути, що там має бути показано, кого в негативному світлі мають висвітлити і що це буде не безкоштовно”, – сказав Квятковський.

У коментарі для ІМІ він підтвердив, що  має запис розмов, де фігурують журналісти ТРК “Аверс”. “Ці телефонні розмови були прослухані в межах кримінальної справи за ухвалою слідчого судді, які дослідженні були в судовому засіданні в присутності інших осіб, які були в залі. Цей доказ отриманий законним чином на підставі ухвали слідчого судді,  доказ  знаходиться у матеріалах кримінальної справи. Цей доказ був узятий з кримінальної справи, до якої я мав доступ”, – сказав Михайло Квятковський у коментарі для ІМІ.

У сюжеті Квятковський говорив, якщо канал буде і надалі робити замовні сюжети, він готовий проводити брифінг, щоб всі почули запис. Поки що цей запис він не оприлюднив.

Квятковський дав послухати запис з диску працівникам телеканалу. Але  журналісти  ТРК “Аверс” стверджують, що почули записані незнайомі чоловічі та жіночі голоси. А у другому відео заявили, що записи змонтовані.

Михайло Квятковський у коментарі для  ІМІ  заперечив це: “Вони прекрасно зрозуміли, який це журналіст”.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний зазначив, що відповідно до Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” та Кримінального процесуального кодексу України здійснювати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж є можливим у рамках здійснення негласних слідчих дій, уповноваженими на те особами.

Тобто мало мати місце досудове розслідування, одним з етапів якого було проведення такого роду негласних слідчих дій, що передбачають втручання у приватне спілкування.

“Варто відзначити, що цікавим є факт зберігання результатів проведення таких слідчих дій (якщо приймати слова голови суду за істину) у робочому сейфі судді, який до цієї справи не має жодного відношення”, – сказав Максим Ратушний.

З його слів, за певних обставин, такий факт можна перевіряти на можливе втручання в діяльність працівника правоохоронного органу (стаття 343 КК України) чи втручання у діяльність судових органів (стаття 376 КК України). Саме тому варто уважно розібратися у ситуації, а також встановити походження згаданих записів для встановлення кінцевих висновків.

Інтернет-тиск

Кібер-атаки – 3

1.Сайт LB.ua зазнав DDoS-атаки

04.07.2017 Інтернет-портал LB.ua 4 липня зазнав потужної DDoS-атаки, яка паралізувала його роботу на кілька годин. Про це повідомляється на сайті видання.

Як зазначає редакція, проблеми з доступом на сайті виникли приблизно о 13 годині. Станом на 19 годину сайт працював з перебоями.

Шеф-редакторка LB.ua Соня Кошкіна пов’язує DDoS-атаки з журналістськими розслідуваннями незаконного будівництва в Києві. Про це вона написала 5 липня на своїй сторінці у Фейсбук, повідомляє “Детектор медіа”.

Журналістка згадує, що серйозні хакерські втручання в систему сайт пережив ще у часи Майдану. З тих часів, за словами Кошкіної, над безпекою LB.ua ретельно попрацювали, тож “покласти” інтернет-ресурс вже не так просто. Але цього разу DDoS-атаки все ж таки перемогли: спочатку вивели з ладу сайт, а потім – адмінку. Кошкіна підкреслює, що такі “вправи з системою” коштують чималих грошей та пов’язує атаки з розслідуваннями журналістів та активістів щодо незаконного будівництва на “Сінному ринку”.

“І ось тепер – цікаві закономірності, – розмірковує Соня Кошкіна. – Попередня атака трапилася 31 травня. У певний проміжок часу. Конкретно: три години. Тобто, за три години бабки як були заплачені, так їх і відпрацювали. Напередодні на сайті вийшла новина щодо … .. тадааааам …. Сінного ринку!”.

DDoS-атаки останніх днів шеф-редакторка видання пов’язує з виходом матеріалу знову-таки щодо скандальної забудови – тексту про обшуки в домі депутатки Київради Ольги Баліцької, яка останні півроку активно займається темою “Сінного ринку”. В матеріалі LB.ua йдеться про те, що обшуки в домі Баліцької за її відсутності – це правопорушення. Про це журналістам видання повідомила адвокат Віталій Касько.

“Виходить вчора у нас – на Lb.ua – тематичний коммент Касько, який моментально підхоплюють інші ЗМІ. – розповіла Кошкіна. – Як тільки виходить – сайт лягає. Як по команді “лягає”. Вважайте: “випадковість”. Ага, “просто так” “співпало”. Ще раз: DDoS-атака коштує великих грошей. І вона не трапляється просто так. Діагноз зрозумілий: Сінний”.

2. Редакції сайту Запоріжжя 061 зламали систему відеоспостереження і включили гімн СРСР

14.07.2017 У Запоріжжі 14 липня невідомі зламали систему відеоспостереження в редакції місцевого сайту 061.ua, повідомляється на сайті видання.

Інцидент стався наприкінці робочого дня. За даними 061, з камери відеоспостереження, яка знаходиться в редакції, почали доноситися звуки гімну СРСР. Як з’ясувалося, система була зламана невідомими. Після радянського гімну з камери прозвучало ще кілька пісень, після чого адміністратори усунули стороннє вторгнення в систему.

На думку редакторки 061.ua Тетяни Гонченко, злам може бути пов’язаний з проукраїнскью позицією інформаційного ресурсу: «Те, що відбувається, може бути пов’язано з активною проукраїнською позицією нашого сайту. Я допускаю, що систему могли цілеспрямовано зламати представники проросійських сил. Але і не виключаю, що наша редакція могла випадково потрапити під атаку хакерів, які просто розважалися».

3. Головред газети “Неделя” заявила про кібератаку на сервер редакції

26.07.2017 Глухівська газета “Неделя” (м.Гліхув Сумська область) вперше за 18 років існування вийшла з білими шпальтами після кібератаки, що знищила всю інформацію на сервері редакції. Про це повідомляє головна редакторка газети Оксана Коваленко на офіційному сайті видання.

За її словами, НП сталася під час остаточної підготовки номера до друку.

“Схоже, напередодні виходу цього номера на газету була здійснена кібератака. Шановні читачі, номер, який ви тримаєте в руках, ми робили всю ніч з вівторка на середу в авральному режимі, тому що напередодні ввечері раптово перестав працювати сервер. Простими словами – зникло все, що ми готували у поточний номер, пропав архів всіх минулих номерів, у нас немає жодної фотографії, знищені всі матеріали”, – зазначила Коваленко.

У редакції поки не можуть точно сказати, хто замовив кібератаку на видання.

“Хто стоїть за цим? Хто боявся, що “Неделя” розповість правду? Ми не знаємо. Але інтуїтивно відчуваємо, тому що такого пресингу, такого скотського та відверто хамського ставлення до газети з боку місцевої влади не відчували ніколи, за жодного мера. Це атака не на сервер редакції, а на свободу слова”, – повідомила Коваленко.

У зв’язку з інцидентом було викликано поліцію.

“Ми пов’язуємо це тільки з можливим зовнішнім втручанням у роботу редакції. Тому вночі повідомили про це до поліції. Представники Глухівського відділу поліції приїхали оперативно, слідчий прийняла заяву про кримінальне правопорушення. Просимо вважати цю статтю колективною заявою редакції “Недели” про те, що спроби знищити свободу слова в Глухові не припиняються. На захист журналістів стала ВР – нещодавно відправлено звернення народних депутатів до Президента України із закликом розібратися у протиправній діяльності представників СБУ як на регіональному, так і національному рівні”, – підсумувала головний редактор “Недели”.

Останніми роками в Глухові відбувається протистояння міського голови Мішеля Терещенка і окремих ЗМІ. Після своєї перемоги на виборах новообраний мер заявив про бажання ліквідувати глухівську комунальну газету «Народна трибуна», оскільки вона публікувала «джинсу» на користь його конкурентів. У 2016 році рішенням сесії міськради КП «Редакція газети «Народна трибуна» було ліквідовано.

У травні цього року журналісти газети «Неделя» звернулися у Комітет із питань свободи слова та інформаційної політики Верховної ради України з проханням захистити її від дій міського голови Мішеля Терещенка, який судився із виданням.

Інші види інтернет-тиску – 1

1.У день народження телефон шеф-редакторки LB.ua атакували невідомі номери

10.07.2017 У день народження, 8 липня, мобільний телефон шеф-редакторки LB.ua Соні Кошкіної був атакований великою кількістю дзвінків з невідомих номерів. Про це вона повідомила на своїй сторінці у Фейсбуці, повідомляє LB.ua.

За її словами, телефон був атакований з 7 години ранку. Одними з перших її привітали “британські інвестори”, яких безпосередньо стосується скандальне будівництво на “Сінному ринку”, зазначила вона.

“З семи годин телефон дзвонить буквально кожну секунду. Переважно зі стаціонарних номерів. Упереміш з Вайбером. Розривається. На автоматі. Нічим іншим, окрім атаки, це бути не може. Мета все та ж – вивести жертву з себе, звести з розуму, створити пожежу на флангах. Продовження історії з хакерською атакою на сайт. Яка триває вже тиждень. Просто якщо в перші дні було дуже важко, то зараз для вас – читачів – вона уже не помітна, адже ми активно працюємо. Кіберполіція, до речі, теж”, – написала Кошкіна.

Вона пов’язує DDoS-атаки на свій телефонний номер і на сайт LB.ua з боротьбою проти забудови Сінного ринку.

“Ця конкретна, так само як безперервні (досі) атаки на наш LB.ua, – наслідок моєї, Ольги Балицької, Юлії Нікітіної та інших активістів боротьби проти скотинячої забудови Сінного ринку”, – зазначила Соня Кошкіна.

Журналістка вважає, що за організацією атаки стоять колишній заступник генерального прокурора Анатолій Даниленко, екс-депутат Київради Геннадій Ільїн і колишній генпрокурор Віталій Ярема. Цих людей пов’язує інтерес у забудові території колишнього Сінного ринку в Києві, пише видання.

Як повідомляв ІМІ, 4 липня інтернет-портал LB.ua зазнав потужної DDoS-атаки, яка паралізувала його роботу на кілька годин.

Шеф-редакторка LB.ua Соня Кошкіна пов’язує DDoS-атаки з журналістськими розслідуваннями незаконного будівництва в Києві.

У Києві 21 травня невідомі пограбували квартиру батьків шеф-редакторки LB.ua Соні Кошкіної. Кошкіна заявила, що пов’язує цей випадок зі своєю професійною діяльністю, оскільки в цій квартирі вона прописана і припускає, що це могла бути спроба залякати саме її. Вона додала, що разом з групою активістів бореться проти забудови Сінного ринку.

Юридичний тиск

Зловживання позовами проти ЗМІ – 1

1.Госпсуд розгляне позов ТОВ “Н.З.Техно” до інтернет-ЗМІ на 300 000 грн

19.07.2017 ТОВ “Н.З.Техно” подало судовий позов до Господарського суду м.Києва про спростування інформації та стягнення 300 000 грн моральної шкоди з трьох інтернет-видань: Ура-інформ (Київ), “Статус-кво” (Харків) та 0532 (Полтава). Даний позов суд розгляне 20 липня.

Вищевказані видання передрукували минулого року новину про купівлю однією з полтавських лікарень апарату штучного дихання з посиланням на повідомлення закордонних веб-сайтів стосовно ризику його використання (можлива зупинка вентиляції легень). Позивачем виступає ТОВ “Н.З.Техно”, яке було постачальником апарату для лікарні.

У позові від відповідачів вимагається спростувати таку інформацію й вибачитися перед ТОВ “Н.З.Техно” та його керівником. При цьому на закордонних веб-сайтах відповідна інформація і далі наявна (в т.ч. прес-реліз виробника апарату, в якому повідомлялося про виявлений ризик при його експлуатації).

Крім того, позивач хоче стягнути 300 000 грн компенсації моральної шкоди солідарно з усіх трьох володільців веб-сайтів, вважаючи, що вони нібито спільними діями завдали йому моральної шкоди.

Одного зі співвідповідачів у справі в суді представляють юристи ІМІ.

Судова практика показує, що розгляд дифамаційних спорів відбувається в господарських судах доволі рідко, але в них явно більша імовірність присудження значної суми компенсації моральної (немайнової) шкоди.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 5

1.Поліція відкрила справу за фактом поранення оператора в Кривому Розі

07.07.2017 За фактом поранення оператора інтернет-ресурсу “Перший Криворізький” В’ячеслава Волка поліція міста відкрила кримінальне провадження. Про це повідомляє Радіо Свобода з посиланням на поліцію міста.

За даними правоохоронців, дані внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 128 КК України (“Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження”).

Травмований перебуває у лікарні в тяжкому стані, тривають слідчі дії, сказали в поліції.

Як повідомляв ІМІ, 6 липня у Кривому Розі оператор міського інтернет-ресурсу “Перший Криворізький” В’ячеслав Волк отримав вогнепальне поранення у шию під час військових навчань.

Оперативне командування “Схід” Збройних сил України зазначило, що інструктор, який поранив оператора, є волонтером і не має відношення до ЗСУ.

За фактом події слідчий відділ Криворізького відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області вирішує питання щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України “Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження”, повідомили в Міністерстві оборони.

Оператор отримав вогнепальне поранення внаслідок необережного поводження зі зброєю з боку інструктора, що проводив заняття, зазначили в Міноборони.

2. Поліція розслідує напад бурштинокопача на рівненську журналістку

17.07.2017 Поліція Рівненщини відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171-ї Кримінального кодексу України (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) за фактом нападу нелегального шукач бурштину на журналістку Інну Білецьку, інформує “Четверта влада“.

Як повідомляє видання, у червні, неподалік села Соломир у Зарічненському районі, один з бурштинокопачів перешкоджав діяльності журналістів. Намагався відібрати техніку та вибити телефон з рук журналістки.

Рівненські журналісти Дмитро Бондар та Інна  Білецька, які були присутні на місці події, заяв у поліцію не писали. В поліції Рівненщини з власної ініціативи відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171-ї Кримінального кодексу України (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”: “Незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю, незаконна відмова у доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності”).

Відповідальність за цією статтею передбачає штраф до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Ні Дмитра Бондара, ні Інну Білецьку поки не викликали для надання свідчень.

3. За фактом нападу власника супермаркету на журналістку відкрито кримінальне провадження

24.07.2017 У Центральний відділ поліції ГУ НП в Миколаївській області 24 липня звернулася позаштатна кореспондентка Інформаційного агентства «Українська медіагрупа» Світлана Махнічева із заявою про те, що 23 липня близько 13:00, під час зйомки програми про виявлення простроченого товару в торгових закладах, у приміщенні магазину «Сотка» його власник перешкоджав професійній діяльності журналіста, штовхаючи в спину і намагаючись вихопити з рук мікрофон.

Про це повідомляє 0512.ua з посиланням на прес-службу патрульної поліції в Миколаївській області.

Наразі всі обставини інциденту встановлюються, відомості про подію внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками ч. 1 ст. 171 КК України «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів», санкція якої передбачає покарання у вигляді штрафу до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.

Триває розслідування.

4. Суд у Львові відмовив журналісту щодо позову до Волинської облради

25.07.2017 Львівський апеляційний адмінсуд відмовив у задоволенні позову журналіста інформаційно-аналітичного порталу «Четверта влада» Юрія Горбача проти Волинської обласної ради щодо надання інформації про відвідування головою ради Ігорем Палицею свого робочого місця та про перебування його у відпустках, відрядженнях і на лікарняних з часу обрання на посаду.

Відповідна ухвала винесена 11 липня колегією суддів у складі Ярослава Попка, Романи Хобор та Романа Сеника.

У судовому засіданні юристка Волинської обласної ради Світлана Хороша зазначила, що інформація, яка запитувалася, міститься в документах, які мають внутрішньовідомчий характер і не підпадають під визначення Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Зрештою колегія львівських суддів погодилася і з арґументами відповідача, що запитувана журналістом інформація не є готовим продуктом, створеним при виконанні відповідачем своїх повноважень, а є відомостями, що виникли у зв`язку із здійсненням трудових відносин між відповідачем та його посадовою особою. Натомість публічна інформація має бути готовим продуктом, який отриманий або створений органом влади під час виконання обов`язків.

Тож судді Ярослав Попко, Романа Хобор та Роман Сеник відмовили у задоволенні апеляційної скарги журналіста порталу «Четверта влада».

– Стає дуже прикро, коли читаєш такі судові рішення, – коментує рішення Феміди адвокатка, медіа-юристка ГО «Платформа прав людини» Людмила Опришко. – І справа не в тому, що ми цю справу програли. Дивують аргументи, наведені судом. Виявляється, що інформація про те, яким чином голова Волинської обласної ради використовує свій робочий час не відноситься до публічної і громада не має право це знати. Більше того, суд вважає, що копії наказів щодо виплат заробітної плати з розбивкою по місяцях та розшифровкою виплат за кожен місяць, копії табелю обліку робочого часу за весь період перебування на посаді голови обласної ради не є готовим продуктом!

– Вражає й наступний висновок: запитувані відомості стосуються трудових відносин між обласною радою та його посадовою особою, а тому, на думку суду, вони мають внутрішньовідомчий характер і не підлягають наданню на запит. А ще надання відповіді потребує систематизації і підготовки окремих документів (!), зокрема щодо заробітної плати, витрат на відрядження і табелю обліку робочого часу, що, у свою чергу, унеможливлює надання інформації на запит на підставі та в межах Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Рішення суперечить міжнародним стандартам у сфері доступу до публічної інформації, Закону України «Про доступ до публічної інформації», роз’ясненням Вищого адміністративного суду України, викладеним у Постанові Пленуму від 29 вересня 2016 року № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації»? На це неодноразово зверталась увага. Але, схоже, що ні законодавство України, ні практика Європейського Суду чи українського Вищого спеціалізованого адміністративного суду не поважається нижчими судами, – вважає медіа-юристка.

– Ми будемо оскаржувати ці судові рішення і подавати на них касаційну скаргу. Адже якщо цього не робити, практика застосування законодавства про доступ до публічної інформації значно погіршиться. І спочатку перестануть надавати документи про те, як посадові особи виконують свої публічні функції, а потім – й іншу важливу для громади інформацію, – додає Опришко.

Нагадаємо, журналіст «Четвертої влади» Юрій Горбач двічі звертався із запитом щодо доступу до публічної інформації до Волинської обласної ради.

Прагнув дізнатися коли і скільки разів голова облради Ігор Палиця скористався своїм правом на щорічну оплачувану відпустку, відпустку без збереження заробітної плати та коли і скільки часу перебував у відрядженнях та не виходив на роботу у зв`язку з хворобою. А також які виплати йому здійснювали за це з часу обрання його на посаду.

Запити зумовлені тим, що Ігор Палиця є одним з найнепублічніших політиків Волині: його не зустрінеш на більшості публічних заходів за участі представників Волинської обласної ради (участь у таких заходах зазвичай беруть його заступники, – авт.), представникам ЗМІ майже неможливо потрапити до кабінету голови облради, бо там стоїть охорона.

Фактично самого посадовця можна зустріти лише на сесіях Волинської обласної ради та у соцмережах, де він інколи публікує свої заяви з актуальних подій. Тож виникло питання: а чи дійсно посадовець щодня відвідує своє робоче місце і належним чином виконує свої посадові обов`язки?

Проте двічі у Волинській обласній раді відмовилися надавати зазначену інформацію, зазначивши лише, що за 15 місяців роботи на посаді Ігорю Палиці нараховано 109 тисяч 985 гривень зарплати, яку після сплати податків повернули в дохідну частину місцевого бюджету. Тож журналіст у квітні подав позов до суду.

Для прикладу, у Волинській обласній державній адміністрації надали вичерпну інформацію на аналогічний запит журналіста «Четвертої влади» стосовно відвідування свого робочого місця головою ОДА Володимиром Гунчиком.

У травні суддя Волинського окружного адміністративного суду Оксана Андрусенко погодилася з позицією відповідача щодо того, що запитувана інформація «не має ознак публічної інформації, оскільки запитувані відомості є предметом, що виник у зв`язку із здійсненням трудових відносин між відповідачем та його посадовою особою, і має внутрішньовідомчий характер». Однак у своїй постанові не пояснила, який тоді статус цієї інформації і чому обмежений доступ до неї.

5. У Харкові розпочали розслідування через підпал автомобіля журналіста Ігоря Русіна

31.07.2017 У Харкові поліція відкрила кримінальне провадження за фактом загоряння автомобіля місцевого журналіста Ігоря Русіна. Сьогодні, 31 липня, відомості про подію внесені до ЄРДР за ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України (умисне пошкодження або знищення майна), повідомляє УНІАН.

За словами Ігоря Русіна, загоряння купленого кілька днів тому автомобіля ВАЗ сталося вчора, 30 липня, у дворі багатоповерхового будинку у Салтівському районі. Журналіст зазначив, що пожежа розпочалася близько 2:00. Осередок вогню був на передній правій стійці, де немає електроприладів, які могли б спричинити коротке замикання.

За його словами, автомобіль повністю згорів, збиток складає близько 60 тис. грн. Русін висловив переконання, що автомобіль підпалили через його професійну діяльність.

Як повідомляв ІМІ, 30 липня, у дворі житлового будинку на 602-му мікрорайоні в Харкові згорів автомобіль ВАЗ-21140, що належав журналісту та редактору інформаційного порталу “Інсайдер інфо“, власкору агенції “Кримські новини” Ігорю Русіну.

Реакція журналістської спільноти – 7

1.Amnesty International закликає бойовиків “ДНР” розповісти, де перебуває Асєєв

05.07.2017 Міжнародна правозахисна організація Amnesty International в Україні закликає контрольованих Росією бойовиків “ДНР” розкрити місцеперебування зниклого в Донецьку журналіста Станіслава Асєєва. Про це поінформували у представництві організації в Києві, повідомляє УНІАН.

В організації зазначають, що Асєєв зник 2 червня на території, контрольованій бойовиками “ДНР”. Родина та друзі зниклого журналіста побоюються, що його було затримано так званою владою та йому загрожують тортури і жорстоке поводження. З того часу немає достовірної інформації про його долю та місцеперебування.

Правозахисники зауважують, що Асєєв працює під псевдонімом, описуючи повсякденне життя на окупованій території. Востаннє він говорив з родиною по телефону 2 червня, повідомивши, що під’їжджає до Донецька і що завітає до родичів наступного дня, проте так і не приїхав. Родичі виявили в його квартирі очевидні сліди обшуку.

“Ми вимагаємо від так званої влади “ДНР” розкрити місце перебування Станіслава Асєєва та не допустити застосування до нього тортур чи іншого жорстокого поводження”, – заявила директор Amnesty International Україна Оксана Покальчук.

У організації наголошують, що для незаконного “Міністерства державної безпеки” “ДНР” є звичайною практикою 30-денні арешти осіб, яких підозрюють у нелояльності до бойовиків або “підривній” діяльності, та утримання їх без зв’язку із зовнішнім світом. У цьому зв’язку сказано, що, зазвичай, 30-денні терміни тримання під вартою постійно продовжують, і особа залишається без можливості контактувати зі своєю родиною чи адвокатом.

Також Amnesty International закликає вимагати від псевдоутворення “ДНР” негайно припинити практику свавільних затримань цивільних осіб та інших порушень прав людини членами підконтрольних їй сил, включаючи тортури та інші види жорстокого поводження.

Як повідомляв ІМІ, 4 липня перша віце-спікерка, представниця України в робочій підгрупі з гуманітарних питань Тристоронньої контактної група (ТКГ) з врегулювання ситуації на Донбасі Ірина Геращенко повідомила, що бойовики ОРДО не повідомляють про місцезнаходження захопленого в полон Станіслава Асєєва (Васіна).

6 червня екс-народний депутат Єгор Фірсов на своїй сторінці у Facebook повідомив про зникнення в окупованому Донецьку журналіста Станіслава Васіна. За словами Фірсова, в угрупованні “ДНР” родичам Станіслава Васіна не дають інформації про його місце перебування.

Востаннє Станіслав виходив на зв’язок з мамою в обід 2 червня.

Поліція 8 червня відкрила провадження за фактом зникнення журналіста Станіслава Васіна.

11 червня Служба безпеки України підтвердила зникнення Васіна у Донецьку.

Під псевдонімом Станіслав Васін, якого захопили у полон бойовики “ДНР”, писав журналіст, публіцист та письменник Стас Асєєв.

Станіслав Васін дописував для проекту Радіо Свобода “Донбас. Реалії”, “Українського тижня”, “Української правди”, “Дзеркала тижня”.

12 червня Радіо Свобода закликало до звільнення блогера й автора Радіо Свобода Станіслава Васіна (Асєєва), який зник у Донецьку в червні.

14 червня міжнародна правозахисна організація “Репортери без кордонів” закликала до негайного звільнення Станіслава Асєєва.

16 червня Комітет захисту журналістів закликав до звільнення донецького блогера, автора Радіо Донбас.Реалії Станіслава Асєєва.

22 червня колишній народний депутат Єгор Фірсов повідомив, що Станіслав Васін (Асєєв) внесений до списків щодо обміну полоненими.

26 червня радник голови СБУ Юрій Тандіт підтвердив, що Станіслав Васін (Асєєв) включений в список українських заручників на обмін.

2. Amnesty International вимагає знайти вбивць Павла Шеремета

19.07.2017 Генеральний секретар Amnesty International Саліл Шетті вимагає знайти убивць журналіста Павла Шеремета, якому підклали вибухівку в машину в Києві, повідомляє Українська правда.

“Рік відтоді, як Павло Шеремет був убитий вибухівкою, закладеною в його машину, – і правосуддя досі немає”, – написав він у Twitter.

“Розслідуйте, хто вбив Шеремета”, – закликав Шетті.

Amnesty International зазначає, що Міністерство внутрішніх справ України у листі від 19 травня 2017 року повідомило, що досудове розслідування вбивства Павла Шеремета “перебуває на контролі керівництва Національної поліції України”.

Попри велику кількість слідчих дій та масив відпрацьованих відеоматеріалів, слідча група під керуванням голови Нацполіції досі не змогла ідентифікувати винних у вбивстві.

Слідство також не надало переконливих доказів щодо жодної із офіційних версій вбивства.

20 липня о 8:00 у місці, де рік тому загинув Павло Шеремет – на перетині вулиць Богдана Хмельницького й Івана Франка у Києві, – зберуться люди вшанувати пам’ять відомого журналіста.

Учасники акції #РікБезПавла ходою пройдуть до будівлі СБУ, Адміністрації президента та Міністерства внутрішніх справ і вимагатимуть розслідувати вбивство Шеремета.

Як повідомляв ІМІ, 11 липня члени родини загиблого Павла Шеремета і представники CPJ зустрілися з Президентом України Петром Порошенком.

Павло Шеремет загинув у Києві 20 липня 2016 року в результаті вибуху автомобіля, в якому перебував. Автомобіль належав керівнику “Української правди” Олені Притулі, її в машині не було.

Поліція кваліфікувала подію за статтею “умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб”.

10 травня 2017 року проект “Слідство.Інфо” та міжнародна мережа OCCRP презентували документальний фільм про вбивство журналіста Павла Шеремета “Вбивство Павла”. У фільмі йдеться про те, що в ніч перед убивством Шеремета біля його будинку був присутній чоловік, який працював в СБУ до 2014 року, Ігор Устименко. Устименко був присутній біля будинку Шеремета принаймні кілька годин уночі, коли під автівку журналіста було підкладено вибухівку. Він приїхав на місце події на Шкоді Октавії АА 2551 МО сірого кольору. Її зафіксували кілька камер спостереження в районі, де проживав Павло.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко в кінці червня 2017 року заявив про відсутність серйозного прогресу в розслідуванні справи про вбивство журналіста Павла Шеремета.

3. Медійники і правозахисники оприлюднили звернення до влади з приводу річниці вбивства Павла Шеремета

19.07.2017 Правозахисні та медійні організації виступили з відкритим зверненням до влади з приводу річниці вбивства журналіста Павла Шеремета, повідомляє Детектор медіа.

Наводимо повний текст звернення.

“20 липня – річниця резонансного вбивства журналіста Павла Шеремета, який загинув у 2016 році внаслідок вибуху автомобіля у центрі Києва. Тоді Президент України Петро Порошенко назвав розкриття цього злочину “справою честі” та підкреслив, що “мова йде не лише про честь поліції, прокуратури чи СБУ, мова йде про честь країни”.

На базі Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України була створена спільна слідча оперативна група на чолі з головою Національної поліції України. Процесуальне керівництво за ходом розслідування було покладене на Генеральну прокуратуру України. Служба безпеки України виконувала доручення слідчих у рамках розслідування умисного вбивства.

Попри оприлюднені цього року на прес-конференції Міністерства внутрішніх справ України вагомі цифри щодо кількості допитаних осіб, відпрацьованих відеоматеріалів, проведених слідчих дій та призначених експертиз, за підсумками цілого року розслідування ми  змушені констатувати його неефективність.

Ми розуміємо, що ефективне розслідування злочину не означає обов’язок уповноважених органів у будь-якому разі знайти винних осіб. Але ми говоримо про обов’язок забезпечити таку процедуру його проведення, яка здатна встановити винних осіб та стати основою для притягнення їх до відповідальності.

У ході підготовки фільму-розслідування “Вбивство Павла” журналістів з проекту “Слідство.Інфо” та їх колег із міжнародної мережі OCCRP були виявлені системні недоліки якості роботи органів слідства. Вони переконливо свідчать про те, що уповноваженими органами не були вжиті усі доступні їм заходи для збору доказів у цій справі.

Зокрема, слідство не ідентифікувало та не допитало важливих свідків, які були присутні на місці злочину. Ключові відео із камер спостереження, на яких останні рази з’являються підозрювані чоловік та жінка, не були виявлені чи не були взяті до уваги. І тільки після виходу фільму у травні цього року поліція допитала екс-співробітника СБУ Ігоря Устименка, який імовірно стежив за журналістом Павлом Шереметом в ту ніч, коли в автомобіль закладали вибухівку.

Така ситуація не відповідає критеріям ефективного розслідування, а саме – швидкості, ретельності, незалежності, об’єктивності та підзвітності слідчих органів зацікавленим особам. Більше того, така ситуація підриває довіру суспільства до процесу розслідування та його результатів.

В Україні склалася справжня традиція безкарності у нападах та вбивствах журналістів, що пов’язані із виконанням ними професійної журналістської діяльності. Георгій Гонгадзе, Ігор Александров, Борис Дерев’янко – список загиблих у злочинах, винуватці яких так і не понесли справедливого покарання, можна продовжувати. Тому ми переконані, що без радикальної зміни самої організації процесу розслідування, попри усі запевнення вищого керівництва держави, суспільство не отримає позитивного результату у цій справі.

Зважаючи на викладене вище та підкреслюючи особливий суспільний інтерес до даного розслідування ми вимагаємо від Президента України, Міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України та Голови Служби безпеки України невідкладно здійснити наступні дії:

1. запросити до роботи на постійній основі у складі спільної слідчої оперативної групи, яка була створена на базі Головного слідчого управління МВС України, слідчих, прокурорів та детективів високого рівня кваліфікації із країн Європейського Союзу, Сполученого Королівства Великої Британії та Сполучених Штатів Америки;
2. забезпечити прозорість розслідування шляхом проведення регулярних публічних щоквартальних звітів про його перебіг, з метою здійснення здійснення суспільного контролю за її просуванням.

Ми просимо Європейський Союз, Сполучене Королівство Великої Британії та Сполучені Штати Америки надати посильну допомогу та сприяти залученню міжнародного елементу до ходу розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета, яке стало справжнім тестом на здатність та спроможність владних структур України розслідувати напади на свободу медіа. Свободу, яка є необхідною умовою для демократичної трансформації нашої країни”.

4. У Києві вшановують пам’ять Шеремета

20.07.2017 У Києві проходить акція зі вшанування пам’яті журналіста Пала Шеремета, якого вбили рівно рік тому, повідомляє “Українська правда”.

Люди прийшли на перехрестя вулиць Івана Франка та Богдана Хмельницького, де 20 липня 2016 року вибухнула машина, якою він їхав на роботу.

Люди несуть квіти й запалюють свічки. На узбіччі встановлено банер із запитанням “Хто вбив Павла?”.

Посол США також прийшла покласти квіти на місце, де вбили Шеремета.

На вулиці грає музика, яку любив Шеремет.

Акція “Рік без Павла” розпочалася о 8 ранку четверга.

На ній присутні друзі та колеги Шеремета, а також небайдужі люди.

Порядок охороняє декілька машин поліції. Не пускають машини на вулицю Франка, бо люди стоять на дорозі, де вбили Павла.

Учасники акції планують піти ходою до будівель Служби безпеки України, Адміністрації президента та Міністерства внутрішніх справ.

5. Репортери без кордонів засудили недоліки розслідування вбивства Павла Шеремета

20.07.2017 До річниці загибелі Павла Шеремета міжнародна організація Репортери без кордонів (RSF) та українські групи громадянського суспільства виголосили спільну заяву, в якій засудили недоліки розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета в Києві рівно рік тому. Про це повідомляє УНН з посиланням на офіційний сайт RSF.

“Ми розуміємо, що ефективне розслідування злочину передбачає набагато більше, ніж виявлення винних сторін компетентними органами влади. Скоріше, ми стурбовані обов’язком влади забезпечити проведення розслідування таким чином, щоб виявляти злочинців та підготувати підстави для їхнього притягнення до відповідальності”, – сказано в заяві.

За словами організації, журналістами проекту “Investigation.Info” на основі досліджень було виявлено декілька серйозних прогалин у офіційному розслідуванні, які передбачають, що влада не вжила всіх можливих заходів для збору доказів.

RSF у своїй заяві також закликали Президента України, Міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України та Голову Служби безпеки України запросити до слідчої групи прокурорів та детективів з держав – членів Європейського Союзу, Сполученого Королівства та Сполучених Штатів, і також забезпечити прозорість розслідування, забезпечивши публічні звіти про хід розслідування.

Організація також закликала Європейський Союз, Сполучене Королівство Великобританії та США надавати необхідну допомогу та сприяти залученню міжнародних експертів до слідства.

“Розслідування вбивства Павла Шеремета стало лакмусовим тестом на спроможність української влади розслідувати напади на свободу засобів масової інформації, що, у свою чергу, є передумовою демократичної трансформації України”, – написали Репортери без кордонів.

6. Житомирський журналіст вимагає від поліції кваліфікувати напад на нього, як напад через профдіяльність

28.07.2017 Журналіст житомирської газети “20 хвилин” Руслан Мороз, який був побитий і пограбований біля свого будинку, вимагає від поліції кваліфікувати напад на нього, як напад через професійну діяльність.

“Переслідування журналістів злочин, але захистимо журналіста Мороза від злочинців!” – з такими гаслами до міськвідділу поліції з пікетом прийшли 28 липня бажаючі підтримати журналіста Руслана Мороза в його прагненні перекваліфікувати справу з його побиття з кримінальної на пов’язану з професійною діяльністю, повідомляє Репортер Житомира.

Начальник поліції міста Житомира Михайло Сорока, вийшовши до пікетувальників, попросив їх не політизувати цю справу.

Руслан Мороз переконаний, що його побили через його професійну діяльність, за те, що він у своїх виступах в ЗМІ гостро критикував нинішню владу за корупцію.

10 червня 2017 року журналіст газети “20 хвилин” Руслан Мороз був побитий і пограбований біля свого будинку. Нападники відібрали у побитого журналіста відеоапаратуру редакції.

“На мою адресу не раз надходили погрози, але поліція чомусь не розглядає цю версію як основну, а кваліфікує справу тільки за статтею 186 ККУ ч. 2 – грабіж групою. Мені дивно, що справа не зареєстрована як напад на журналіста”, – розповів Руслан Мороз.

На мітингу на підтримку Мороза виступили заступник голови Житомирської організації НСЖУ Микола Рой, активіст Ігор Малі та заступник голови обласної ветеранської організації Микола Молчанов.

Директор газети “20 хвилин” Олександр Васильківський каже, що слідчим проігноровано факт того, що напад було скоєно саме на журналіста і була вкрадена апаратура редакції.

Сам Руслан Мороз попросив поліцію якнайшвидше повернути йому техніку, адже журналістам відомо, як важко працювати без апаратури та подякував тим, хто прийшов на мітинг його підтримати за підтримку.

7. В ОБСЄ закликали звільнити журналіста Асєєва

31.07.2017 Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір закликав негайно звільнити журналіста Станіслава Асєєва, що перебуває в полоні у бойовиків на Донбасі. Про це йдеться в заяві ОБСЄ, повідомляє Укрінформ.

“Я закликаю всіх причетних негайно звільнити Станіслава Асєєва. Журналісти та інші співробітники медіа повинні вільно висловлювати свої погляди і безперешкодно виконувати свою роботу”, – заявив Дезір.

Як повідомлялося раніше, у Асєєва виникли серйозні проблеми зі здоров’ям.

Як повідомляв ІМІ, у Росії підтвердили факт арешту в Донецьку Cтаніслава Асєєва.

Судові позови від журналістів – 1

1.Журналістка судиться із «Львівелектротрансом» через ненадання інформації

19.07.2017 Журналістка сайту «Доступ до правди» Наталія Патрікєєва подала позов до Львівського окружного адміністративного суду на комунальне підприємство «Львівелектротранс» через ненадання інформації про зарплати працівників у відповідь на запит, повідомляє Zik.

«Доступ до правди» писав про те, що ЛКП «Львівелектротранс» відмовляється надавати інформацію про заробітні плати працівників, посилаючись на те, що дані не стосуються використання підприємством бюджетних коштів, а відтак підприємство не є розпорядником цієї інформації.

У позовній заяві журналістка посилається на постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 року.

«Відповідно до частини третьої статті 78 ГКУ майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Відповідно до частини першої стаття 140 ГКУ джерелами формування майна суб’єктів господарювання є, зокрема, грошові та матеріальні внески засновників; доходи від реалізації продукції (робіт, послуг); доходи від цінних паперів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів та інше.

Відтак, згідно із частиною п’ятою статті 6 Закону № 2939-VІ, доступ до інформації щодо розпорядження комунальним підприємством комунальним майном, зокрема інформація про використання коштів, розподіл доходів від надання послуг (продукції, товарів), виплати заробітної плати працівникам, використання вкладів та дотацій з бюджетів, інші витрати, та прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно, може бути обмежено лише за умов, передбачених частиною п’ятою статті 6 Закону № 2939-VІ.

У цьому контексті така інформація є суспільно необхідною, а комунальні підприємства є її розпорядниками відповідно до пункту 4 частини другої статті 13 Закону № 2939-VІ (додатково щодо суспільно необхідної інформації йдеться у пункті 6.4)».

Позов склав юрист ГО «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін. Судовий збір оплатила ініціатива «На суд за доступ», започаткована журналісткою Надією Вірною.

Згодом Львівський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі журналістки «Доступу до правди» проти КП «Львівелектротранс» у справі про ненадання інформації на запит. Про це йдеться в ухвалі суду, повідомляє «Доступ до правди».

ІМІ