У травні Кабінет міністрів України прийняв проект Пенсійної реформи Прем’єр-міністра Гройсмана, тому це стало головною реформаторською темою в загальнонаціональних ЗМІ.

Загалом, ЗМІ писали про три реформи: про пенсійну реформу (84% від всіх матеріалів про реформи), про земельну реформу (8%), та про реформу охорони здоров’я (4%). Про інші реформи такі, як от реформа Укрзалізниці та ЖКХ, було поширено лише по 2% матеріалів.

Пенсійна реформа

Так, у травні зі всіх новин про реформи з проаналізованих онлайн-ЗМІ, 84% стосувались саме пенсійної реформи. Більшість цих публікацій були досить скептичними. А деякі — відверто маніпулятивними.

Наприклад, новина на «Кореспондент.нет» «МВФ не одобрил пенсионную реформу Гройсмана – СМИ». У ній йдеться про те, що «головний кредитор» МВФ негативно сприйняв пенсійну реформу, проте джерело цієї інформації залишається анонімним. «Кореспондент» посилається на «Українські новини», а ті — на анонімне джерело в уряді.

Схожу новину з посиланням на «Українські новини» розмістила і Страна.ua: «Гройсман хочет снизить пенсии на 30-40%. МВФ это не понравилось». Проте в самій заяві МВФ, яку подає видання, про це нічого не сказано: «“Как и предусмотрено программой, эти дискуссии (проведенные в период работы миссии 16-26 мая) фокусировались на пенсионной и земельной реформах, а также на мерах, необходимых для оживления приватизационного процесса и обеспечения конкретных результатов в антикоррупционных усилиях” – говорится в заявлении».

Після цієї цитати журналіст робить висновок: «Простыми словами, предложенное правительством содержание пенсионной реформы МВФ не устраивает», що, окрім порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів, може свідчити про бажання зманіпулювати громадської думкою.

Тобто і заголовки, і головний факт новини ґрунтується не на змісті заяви МВФ, а на анонімному «собеседнику агентства», нібито з уряду.

До слова, у новині на LB.ua «Представники МВФ 16 травня приїдуть в Україну для узгодження пенсійної реформи» сказано, вустами міністра соцполітики Андрія Реви, що «практично всі деталі проекту пенсійної реформи узгоджено з МВФ», тобто абсолютно протилежні до висвітлених в Страна.ua і Корреспонденті тези.

Та порівняно з новиною у газеті «Вести», ці маніпуляції здаються дещо іграшковими. Так, видання розмістило у себе на сайті новину з гучною назвою «Политолог о пенсионной реформе: Власть устраивает очередной геноцид», в якій політолог Дмитро Корнійчук стверджує, що реформа полягає в «уменьшении количества украинцев, претендующих на получение пенсии». Такий спосіб маніпуляцій дуже популярний в українських ЗМІ: вибрати експерта, який скаже те, що підходять виданню по тональності, з якою воно висвітлює певні теми.

В українських ЗМІ залишається досі суттєва криза експертної оцінки — експерти використовуються одні і ті ж, і з певними плямами на репутації у вигляді, наприклад, постійного коментування в джинсових матеріалах (детальніше про це ІМІ писав в статті «Експертне коло на манівцях»).

Найбільше матеріалів про пенсійну реформу, згідно моніторингу ІМІ, було розміщено у виданні «Українська правда», проте більшість з них — у рубриці «Колонки» і були швидше роздумами на тему. Такі матеріали теж частіше вказували на недоліки реформи. Наприклад: «Реформа з-під палиці», «Пенсійна реформа: бульдог з носорогом».

На реформах активно піарились українські політики, а українські ЗМІ ретранслювали такі матеріали з ознаками джинси. Так, наприклад, Олег Ляшко на сторінках «Обозревателя» називає пенсійну реформу неоголошеною війною проти українців («Ляшко о пенсионной реформе правительства: это необъявленная война против украинцев»), а «Опозиційний
блок» на інших сайтах наголошує на відмові голосування за неї (наприклад, на «Інтерфаксі»: «“Оппоблок” буде голосувати проти пенсійної реформи»).

Піарились на критиці реформи не лише теперішні політики, але й, наприклад, колишній Міністр доходів і зборів Олександр Клименко. Газета «Вести» розмістила матеріал «Клименко: Из-за пенсионной реформы Гройсмана украинцы будут работать до конца жизни».

Водночас, державна інформаційна агенція «Укрінформ» висвітлює реформи переважно або нейтрально, або позитивно. Так в Укрінформі Перший віце-прем’єр- міністр Міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів розповідає, чому потрібна пенсійна реформа: «Пенсійна реформа насамперед має створити умови для людини, яка працює, щоб забезпечити і гідну зарплату, і гідну пенсію потім», а так Голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин про свою віру в земельну реформу: «Земельна реформа може стати поштовхом для залучення інвестицій –
Данилишин».

Реформа охорони здоров’я

Одна з реформ, яка висвітлюється особливо критично, є реформа охорони здоров’я. У травні кількість матеріалів, присвяченій цій темі, склала 4% від матеріалів про реформи. Але їх тональність особливо не змінилась. Наприклад, у статті «Выживут не только лишь все. Что означает для страны и народа реформа здравоохранения Ульяны Супрун» журналіст Страна.ua пише, що обумовлені реформою зміни «являются весьма спорными и болезненными для общества».

Видання УП, Цензор.net фактично стали на сторону Супрун, розмістивши матеріал «Реформа охорони здоров’я торкнеться всієї медичної галузі – від освіти до фармринку, – МОЗ. ІНФОГРАФІКА», у якому також зазначено, чому реформу намагатимуться дискредитувати, і чому лікарі мають від неї насправді виграти. Програти має натомість «фармацевтична мафія».

На думку медіа-експертів ІМІ, загалом з своїм завданням критикувати та ставити під сумнів дії політиків українські ЗМІ справляються непогано, хотілось би лише, щоб ця критика більше спиралась на факти і професійний аналіз, а не на ставлення журналістів чи медіавласників до певних політиків чи процесів.

Олена Голуб, Ірина Чулівська, ІМІ

Публікацію підготовлено в рамках проекту “У-Медіа”, який реалізується ІМІ за підтримки Інтерньюз Нетворк.