Заглушимо ворожий сигнал на Донбасі – нейтралізуємо пропаганду

Заглушимо ворожий сигнал на Донбасі – нейтралізуємо пропаганду

23 Червня 2017
1378
23 Червня 2017
14:00

Заглушимо ворожий сигнал на Донбасі – нейтралізуємо пропаганду

«Укрінформ»
1378
Інфопростір на Донбасі лишатиметься російським, поки Україна не заглушить ворожий сигнал.
Заглушимо ворожий сигнал на Донбасі – нейтралізуємо пропаганду
Заглушимо ворожий сигнал на Донбасі – нейтралізуємо пропаганду

Це стало зрозуміло остаточно після проведення виїзного засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики в зоні АТО в червні цього року. Це вже друге виїзне засідання Комітету свободи слова на Донбас. Торік народні депутати констатували, що все погано: інфраструктури Концерну РРТ не вистачає (частина зруйнована ворогом, нова так і не побудована), тому населення Донбасу, як і раніше, дивиться і слухає пропагандистські медіа Росії та так званих «ДНР» і «ЛНР»; української преси бракує, її не було навіть на пропускних пунктах на лінії розмежування. А могла би потрапляти в руки тим, хто живе в Луганську та Донецьку.

Цьогоріч члени Комітету вирішили перевірити, як центральна та місцева влада виконує їхні Рекомендації. І що вони побачили? Інфраструктура покращується: зведена телевежа на горі Карачун (Донецька область), почалося будівництво вежі в Бахмутівці (Луганська область), поставлені десятки передавачів в м. Авдіївка, Часів Яр та інших населених пунктах. Поки що підшуковують ділянку для будівництва нової вежі в м. Покровськ, обіцяють у найближчий місяць це питання вирішити. Все це в комплексі дає можливість бачити і чути українське ТБ і радіо не тільки на підконтрольних територіях, а й непідконтрольних.

Але телерадіопередавальна інфраструктура на непідконтрольних територіях Донбасу знаходиться на географічно більш вигідніших позиціях, вежі там вище і набагато вищі, понад 300 м. У той час як у нас близько 200 м. Члени Комітету зрозуміли, що без глушіння ворожого сигналу, люди, які мешкають в зоні АТО, й надалі перебуватимуть під впливом антиукраїнської пропаганди. Тому депутати рекомендували не тільки подальше спорудження об’єктів інформаційної інфраструктури для забезпечення поширення сигналу українських електронних ЗМІ і розбудову мережі інтернет у населених пунктах зони АТО, а й протидію (нейтралізацію, глушіння) незаконному поширенню заборонених в Україні ЗМІ Російської Федерації  і так званих «ДНР» та «ЛНР». Вони впевнені, що протягом 4-6 місяців це можливо зробити, крім того розробки такого обладнання вже є.

Щодо друкованої преси в зоні АТО, то, як і в усій Україні, комунальні та державні/відомчі ЗМІ знаходяться в активній фазі реформування. З одного боку цим ЗМІ важче, ніж в інших областях країни, бо ринку реклами практично немає, збідніле населення не в змозі передплачувати газети. А з іншого, військово-цивільні адміністрації фінансово підтримують обласні та районні газети. Наприклад, в Сєверодонецьку відновився вихід обласної газети «Луганщина.ua». Торік на неї було виділено близько 500 тис. грн., а цього року – 4,3 млн грн. Сьогодні щотижневий наклад газети збільшений до 50 тис. примірників, і розповсюджується вона безкоштовно.

І комунальні, і приватні ЗМІ в один голос скаржилися Комітету свободи слова на «захмарні» тарифи «Укрпошти», які вбивають пресу. І члени Комітету вирішили ініціювати законопроект щодо введення мораторію на підвищення тарифів на розповсюдження україномовної пресу по всій Україні та всіх друкованих ЗМІ в зоні АТО.

Приємним сюрпризом стали невеличкі газети – бойові листки формату А4 на 4 шпальти – військових бригад, що дислокуються в зоні АТО. Як сказала голова Комітету свободи слова Вікторія Сюмар, «ці газети хочеться читати від корки до корки, це справжня військова журналістика». Але видаються вони досі за кошти волонтерів. Тому народні депутати вирішили внести зміни до держбюджету, щоб державний поліграфічний комбінат друкував газети підрозділів Збройних сил України.

Загалом ситуація із захистом українського інформаційного простору в зоні АТО покращилася з минулим роком. І не тільки з цим. Життя триває. Люди, на жаль, звикають жити в таких умовах, прилаштовуються хто як може. Але проїхавши Донецьку і Луганську області, я побачила, що, окрім проблем з водопостачанням, газом, світлом тощо, міста на підконтрольній території України потроху відроджуються. Ремонтуються дороги, відкриваються спортивні бази і басейни, дитячі садочки, будуються театри тощо. На полях Донбасу колоситься пшениця, а в містах квітнуть троянди.

Світлана Остапа,  заступник шеф-редактора порталу «Детектор медіа», член громадської ради при Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики

Фото автора

«Укрінформ»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
«Укрінформ»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1378
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду