Тепер виробники телевізійного контенту можуть без втручання держави домовлятись про комерційну взаємодію з ефірними та кабельними провайдерами, які цей контент доставляють споживачеві. Але хто кому має платити?

Провайдери вважають, що мають право, як і ефірний «Зеонбуд», на частину рекламних доходів медіагруп, адже вони забезпечують суттєву долю дистрибуції контенту за рахунок значних власних інвестицій у розвиток своїх мереж. Детальніше – у Меморандумі про перехід на ринкові відносини, який ІнАУ підтримала з деякими застереженнями. Медіагрупи мають протилежну точку зору, і вже надіслали провайдерам розцінки за розповсюдження пакетів своїх програм.

Це виглядає як лібералізація і торжество ринкових підходів. А насправді ініціатори змін маскують за реформою механізм  поглиблення монополізму. Відсторонена поведінка представників держави наштовхує на висновок, що телеканали – не головний бенефіціар у цій грі. Задаймо кілька питань:

• чому Мінінформполітики і Нацраду з питань телебачення і радіомовлення не бентежить перспектива переходу частини телеаудиторії з вітчизняного кабеля на супутники агресора?
• чому АМКУ лише в останній момент і дуже обережно взявся дослідити питання наявності ознак порушень конкурентного законодавства у діях медіа-груп, , а разом з тим і провайдерів кабельного телебачення?
• кому вигідне зростання ваги «Зеонбуду» – ефірного монополіста з офшорними власниками?
• чому не виникає питань щодо технологічної нейтральності у передачі телеконтенту?
• що заважає почекати з реформою півроку, до завершення переходу на цифрове телебачення?

Ключ до відповідей на ці питання – в аналізі бонусів і втрат учасників телеринку України.

Телеканали не розраховують на суттєві додаткові кошти від провайдерів: експерти оцінюють можливі зиски лише як близько 1% від їх оборотів. А незалежні нішеві телеканали і зовсім не сподіваються на провайдерські платежі. При цьому є ризик втрат телеаудиторії, яка перейде на супутник. Та й адміністрування збору коштів з провайдерів вимагає зусиль. Здобутки сумнівні.

Провайдери кабельних мереж втратять частину абонентів і будуть змушені взяти на себе долю фінансових витрат. Але крупні кабельщики мають шанс виграти: вони отримують сприятливіші ціни від медіагруп, і дехто вже підраховує кількість нових абонентів через банкрутства менших конкурентів.

Споживачі заплатять за все і втратять тричі: отримають урізані пакети телепрограм, заплатять за них більші кошти, до того ж подорожчає і доступ до Інтернету через те, що з ринку зникнуть невеликі провайдери.

Влада і власники найбільших медіагруп – справжній бенефіціар новацій. Задумана реформа має зачистити телеефір як від неконтрольованих дрібних провайдерів, так і від незалежних нішевих телеканалів, яким не знайдеться місця в заповнених «пакетами» пропозиціях кабельних провайдерів. Телеіндустрія стане більш монополізованою як в частині виробництва контенту, так і в частині його доставки споживачу. Саме про цю тенденцію в контексті підготовки до можливих виборів говорив Голова Правління Олександр Федієнко в ефірі студії Шустер LIVE від 16.12.2016.

Законодавчі зміни відіграти назад не вдасться. Провайдерська солідарність уже підривається штрейкбрехерами. Тож що далі, і де міститься смерть Кащея телемонополії?

Деякі сподівання дає дослідження, розпочате АМКУ. Комітет вивчає прозорість комерційних умов, економічну обґрунтованість вартості продукту, відсутність нав’язування додаткових зобов’язань, факт дискримінаційності впровадження плати за ретрансляцію телеканалів виключно у кабельних мережах.

Зруйнувати монополію може і ліберальна реформа на ринку телетрансляції, якщо довести її до кінця. Технологічні можливості цифрових мереж здатні забезпечити коректний і прозорий білінг перегляду телепередач кожним споживачем. Впровадження моделі модель «a la carte», коли споживач за встановленим тарифом сплачує провайдеру за час перегляду кожного обраного ним каналу, а провайдер далі передає кошти телеканалу за вирахуванням своєї комісії. Пакетне нав’язування контенту стане неможливим.

Така модель чесна, прозора і враховує бізнес-інтереси всіх учасників процесу. Та чи потрібні чесність і прозорість владі і чи так важлива бізнес-складова власникам найбільших медіагруп? Покаже час. ІнАУ разом з іншими представниками ринку ініціює діалог між індустрією провайдерів та телеканалів з метою вироблення дорожньої карти змін та адаптації учасників процесу до нових правил гри.