Київ – Незалежна медійна рада почала обговорення дотримання медійних стандартів у журналістському розслідуванні проекту «Слідство. Інфо» про офшори президента Петра Порошенка. Між тим, у медіаекспертів виникли претензії не тільки до згаданого матеріалу, а й до інших. За їхніми словами, журналістське розслідування – інформаційний жанр, тож вимоги до нього мають бути, як і до інших інформаційних жанрів. Серед журналістів, однак, вже близько тижня триває дискусія.

Журналістку-розслідувачку із «Громадського ТБ» Анну Бабінець після виходу матеріалу «Подвійне життя президента» звинуватили в надлишковій емоційності викладу та маніпулятивному використанні паралелі між президентськими офшорами та подіями в Іловайську.

Зокрема, медіаексперт Отар Довженко у колонці для «Детектора медіа» написав: «Спекуляція на будь-яких героях і жертвах – Донбасу, Майдану, ОУН-УПА, – всіх тих, хто проливає свою кров, поки ми амортизуємо клавіатури, – це табу. Такі прийоми мали бути табуйовані щонайменше з поваги до героїв і жертв, до будь-яких людей, чиїми іменами – історія знає чимало прикладів, від Горста Весселя до розіп’ятого хлопчика, – можна прикрити будь-яке неподобство».

Сама Бабінець у коментарі «MediaSapiens» пояснила, що згадана паралель була необхідна для розуміння контексту, в якому відбувалося створення офшорних фірм.

«Це важливо, адже президент — головнокомандувач. Коли наші бійці опинилися в оточенні в Іловайську, були спроби протягом тижня достукатися до президента, від нього вимагали реакції, але реакції не було», – сказала журналістка.

Матеріал викликав дискусію у Facebook, до якої долучились як журналісти і блогери, так і колишні журналісти і медіавласники, обрані депутатами у Верховну Раду.

Пізніше на ситуацію відреагувала Редакційна рада «Громадського ТБ», зазначивши: «Сюжетна лінія подій в Іловайську важлива для повного розуміння контексту подій, наведених у розслідуванні. Але стилістика подачі розслідування та надмірне використання архівних кадрів подій на сході України відволікає глядача від суті розслідування про офшори президента, зміщує сприйняття у площину емоцій».

Тим часом, голова правління громадської організації «Детектор медіа» Наталія Лигачова зазначає, що дотримання стандартів інформаційної журналістики – проблема багатьох розслідувачів. Зокрема, вона закинула програмі «Схеми», спільному проекту Радіо Свобода та «UA:Перший», що їхні журналісти у розповіді про інші офшори Порошенка – навпаки – не подають контексту взагалі.

Автор та ведуча згаданої програми Наталія Седлецька на це зазначила: «Наш матеріал був поданий у вигляді інформаційного повідомлення, факту, що така справа була – і анонс, що ми спробуємо її підняти, публічно фіксуючи результати. Аналізувати контекст в такому разі було передчасно».

Дискусія навколо розслідувань офшорів Порошенка показала тенденцію, яка характерна для телебачення багатьох країн, зокрема, західних, де активно розвивається інфотейнмент, і потреба вразити аудиторію є рівною або переважає необхідність її інформувати, зауважує Наталія Лигачова.

«Журналістське розслідування – це не документальний фільм, де автор має на меті створити якийсь образ, апелювати до емоцій глядача, де можлива будь-яка авторська інтерпретація, – вважає медіаексперт. – Журналістське розслідування – це інформаційний жанр, перш за все».

Згадана ситуація є викликом для всіх журналістів-розслідувальників, оскільки вона кинула тінь на цю «касту зірок», переконана виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк.

«Аби впоратися із цим викликом, я думаю, було б не зле, щоб журналісти також звертали увагу на підвищення кваліфікації у сфері професійних стандартів, а не лише на роботу з базами даних, – зауважує вона. – І можливо, було б не зле не тільки застосовувати юридичну допублікаційну вичитку, а й залучати якусь редакційну раду, яка б могла вказати, що, можливо, там є якісь питання до етики, до достовірності».

Результати засідання Незалежної медійної ради, найімовірніше, будуть відомі з наступного тижня, каже Романюк. За її словами, це буде висновок експертної спільноти, і для журналістів, які зацікавлені у підвищенні якості своєї роботи, цей висновок буде цінним.

Розслідування офшорів Петра Порошенка базується на документах компанії Mossack Fonseca (Панама, Британські Віргінські острови), які отримало німецьке видання Süddeutsche Zeitung і поділилося з колегами із Міжнародного консорціуму журналістських розслідувань (International Consortium of Investigative Journalists) та OCCRP (Проект розслідування корупції й організованої злочинності).

Журналісти із 76 країн опрацювали понад 11 мільйонів документів щодо офшорних компаній та їхніх власників. Вони повідомляють, що знайшли важливу інформацію щодо 12 чинних чи колишніх лідерів держав та урядів світу.

Порошенко заявляє, що він відійшов від управління активами компанії Roshen, передавши її у «сліпий траст».

Фото: Віталій Головін