За законом заборона розповсюдження і демонстрування фільмів та серіалів вироблених Росією з 1 серпня 1991 року, поширюється на продукт, що «містить популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій». Також Держкіно, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, повинне буде анулювати видані посвідчення усім російським фільмам та серіалам, що вироблені після 1 січня 2014 року. Але як визначати міру цієї «популяризації» або наскільки яскравим є «створення позитивних образів» для російських спецслужбістів і поліції? Для деяких каналів вилучення російського контенту - колосальна фінансова діра, тож цілком можливо, на початку літа медіа-сферу очікує маса судових розглядів із позовами крупних медіа-компаній. Якщо вже навіть Нацрада з питань телебачення і радіомовлення не може винести попередження «Вестям» чи «Інтеру», щоб потім після скандалів його не завернули, то що вже казати про заборону із штрафами на додачу. А штрафи - солідні, від десяти до п'ятдесяти мінімальних заробітних плат за кожен (!) випадок демонстрування без офіційного дозволу.

ПРОМОВИСТА СТАТИСТИКА

Щоб бачити приблизну картину ураження російським серіалом українського телепростору, «День» проаналізував ефіри центральних каналів за цей тиждень.

Найбільш підготовленим до майбутніх змін виявився «Інтер», якщо не враховувати «1+1», у якого зараз  в ефірі немає жодного суто російського телепродукту. Нашумілий серіал «Орлова і Александров» уже закінчився, а з усіх серіалів, які є у каналу, підпадає під заборону лише один - «Красиве життя», який виходить з понеділка по четвер. Сумарна кількість в майбутньому «незаконних» хвилин на тиждень - 168. Швидше за все, глядач «Інтера» зміни благополучно переживе.

Набагато скрутніша ситуація у ICTV. Цього тижня в меню аудиторії цього каналу, що любить «гострі» російські серіали аж три «блюда» на вибір «Морський патруль» (800 хвилин), «Опери. Хроніки вбивчого відділу» (416 хвилин), «Шеф-2» (180 хвилин). У підсумку маємо більше 23 годин за тиждень, майже по 5 годин кожного робочого дня. І це тільки серіали. До речі, ICTV, здається, поки не переймається майбутнім законом (чи намагається видати «на гора» усі куплені серіали?), бо уже наступного тижня в ефір вийде ще один продукт РФ - «Дізнавач» («Дознаватель» в оригіналі). Дивлячись на ці перекладацькі потуги, думаєш - можливо, аудиторія каналу сама б вимагала заміни усіх цих бойовиків і трилерів, якби їх озвучували українською так, як зараз субтитрують...

А лідером по об'ємах російського контенту серед центральних каналів стала ТРК «Україна»: «Слід» (1000 хвилин), «Мент в законі» (414 хвилин), «Дорожній патруль» (135 хвилин). Всього 25,8 годин за цей тиждень, включно з суботою та неділею, майже по 4 години кожного дня.

Це не кажучи вже про канали, які більше спеціалізуються на розважальному, а не інформаційному контенті, як от «НТН» чи «Новий канал», в яких фільми та серіали займають левову частку ефіру і російські там зустрічаються не рідко.

«ЗАКОН ЯК ДИШЛО...»

Звісно, заповнити такі колосальні пробіли власним продуктом канали не зможуть у такому авральному темпі. А значить, будуть шукати інших шляхів. За словами медіа-експерта Інституту медіа-права Ігоря РОЗКЛАДАЯ, телемовники зможуть обходити цей закон, хоч він і досить непогано прописаний.

«Є така давня історія як «національний продукт», - говорить медіа-юрист. - Фільм може зніматися на території України і хоч формально він - російський, але знятий у нас, і тут можуть виникнути різночитання. Навіть якщо знімальний майданчик у Ялті, ми ж все одно визнаємо, що Крим - це Україна, а відповідно цим можуть користуватися. Ризики обходження цього закону я бачу, тим паче робити це у нас вміють. Найбільша проблема - копродукція. Також питання в тому, наскільки оціночні судження з приводу «створення позитивного образу» будуть грамотно прописані регулятором. Важливо, щоб ті посадові особи, які будуть приймати ці рішення, чітко прописували мотивацію, інакше справа підлягатиме оскарженню.

Сподіваюся, цей закон, якщо не вирішить повністю проблему, то принаймні зменшить потік пропаганди. Узагалі тема заборон дуже складна, тому що тут завжди є тонка межа між захистом інтересів держави і цензурою. У даній ситуації ці законодавчі правила вважаю правомірними, хоча легше було б іти через визначення конкретних фільмів, які підпадають під критерії пропагандистських. Але враховуючи те, що зараз Росія використовує всі свої можливості у кінематографі для промивання мізків, вже навіть за мультфільми для дітей взялися, то заборона всього контенту, виробленого з січня 2014 року, на час військової агресії - абсолютно адекватна», - підсумовує Ігор Розкладай.

...«Патова ситуація» у шахах виникає в результаті попередніх ходів. Гравець, що має право ходити, не може скористатися даною можливістю, оскільки відсутні варіанти пересування фігур, що не порушують правил гри. Так і в українському телепросторі - канали самі себе загнали у глухий кут, і тепер «злізти із голки» «руського мира» їм надзвичайно складно. Але як показує приклад одиниць, можливо. Якщо ж звертатися до міфологічних образів, то голка російського серіального «кощія безсмертного» - у яйці, чи то пак, в Кремлі. А казку усі ми знаємо...

«День» звернувся до найбільших загальнонаціональних каналів за коментарями про те, як новий закон позначиться на їх ефірі. На момент здачі номера відповіді від «Інтера», ТРК «Україна» не було.

«ВЛАСНИЙ ПРОДУКТ НАБАГАТО ПЕРСПЕКТИВНІШИЙ»

Андрій КОВАЛЬ, програмний директор каналу «1+1»:

- Ми вже давно намагаємося подавати російський контент дозовано. Навіть без закону було відчуття, що глядач почав по-іншому його сприймати. Але я б не сказав, що «плюси» мали особливий статус в цій ситуації. Цей закон буде болісним для всіх каналів. І ми, і наші колеги це відчують. Є різні варіанти виходу з ситуації - давати більше публіцистики, почати виробляти більше власного серіального продукту. Ми ж скоротили кількість годин серіального продукту в прайм-таймі з 2 до 1 години. Ми орієнтовані передусім на український ринок і ринки, близькі нам за ментальністю. Хочемо продовжувати співпрацю з Туреччиною. Поки люди дивляться, будемо їм пропонувати найкращі й найцікавіші турецькі серіальні продукти. З іншими ринками особливого успіху не було: це британські, американські, французькі й ізраїльські серіали. Вони не так приваблюють українського глядача. Щодо різниці цін на виробництво власного продукту та купівлі російського контенту: у якийсь момент ціни зрівнялись. Було приблизно однаково, що купувати в Росії, що виробляти у нас. Але власний продукт набагато перспективніший, ніж закупний. Вважаємо, що розвивати власне виробництво - важливо і «1+1» вже активно рухається в цьому напрямку.

«ДЕРЖАВА МАЛА Б ІНВЕСТУВАТИ У ВИРОБНИЦТВО УКРАЇНСЬКОГО КОНТЕНТУ»

Олександр БОГУЦЬКИЙ, директор-президент телеканалу ICTV:

- Ми значно скоротили частку російських серіалів, не чекаючи на прийняття закону, і збільшили кількість власного виробництва. В країні всі зацікавлені у збільшенні української продукції, головне питання на часі - хто заплатить за її виготовлення, з огляду на те, що великі канали безкоштовні для глядачів, а рекламний ринок, м'яко кажучи, не росте. Саме тому, наші інвестиції в лінійки українських серіалів - більш ніж відповідальний крок, і, сподіваюсь, глядачі підтримають нас восени, коли українські серіали стануть в ефір.

Ми український телеканал, тому головне для нас - українські телеглядачі. Ми обговорюємо щось з сусідами поляками, але це не питання поточного року, швидше перспективи. Всі розуміють, що купувати значно дешевше, ніж виробляти, і це одна з ключових проблем поточного рішення - поруч з забороною російської продукції немає жодного кроку держави для підтримки українського. Україна інвестує майже 100 мільярдів гривень в оборону, в якій, за словами усіх чільних політиків на усіх рівнях, інформаційний фронт дуже важливий і відповідальний. Тим не менше, інвестицій у нього - нуль. За такою логікою держава мала б інвестувати у виробництво українського контенту: кіно, серіали, газети, журнали, книги. На жаль, цього рішення ніби соромляться. Тому зробимо все, що зможемо, самі, і, думаю, ми будемо лідерами у зростанні українського виробництва цього року серед українських телеканалів.

Анна Свентах, «День»

Ілюстрація Анатолія Казаньского, «День»