У кінці серпня Тарас Шевченко направив Володимиру Литвину інформаційний запит, в якому просив пояснити, чому підписаний спікером текст закону про вибори в частині, яка стосується припинення діяльності засобів масової інформації за порушення виборчого закону, відрізняється від того, за який голосували народні депутати України. В отриманому листі Верховна Рада пов‘язує відмінності з тим, що „техніко-юридичні неточності були усунуті при опрацюванні Закону перед підписом Голови Верховної Ради України, яке здійснювалося в установленому порядку Комітетом Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування”.

Разом з цим, Верховна Рада ухилилася від другого прямого запитання: яким документом встановлений порядок, за яким комітет, чи будь-хто інший може правити прийнятий депутатами текст. Очевидно справа в тому, що такого порядку просто не існує, адже Регламент Верховної Ради України чітко визначає, що „після прийняття закону в цілому внесення до його тексту будь-яких змін, у тому числі і стилістичних, не допускається” (стаття 6.7.4.).

Інститут медіа права вважає, що за таких обставин народні депутати зобов‘язані внести зміни до закону про вибори народних депутатів і вилучити підроблену недемократичну норму, яка дозволяє закривати засоби масової інформації.

Інформація Інституту медіа права

Читайте також:

Текст закону про вибори народних депутатів України відрізняється від того, за який проголосувала Верховна Pада

Чи варто чекати засобам масової інформації добра від парламентських виборів?

Во время выборов прессе велели замолчать?

Техніка безпеки протягом виборів - 2006

Голова ЦВК запевнив журналістів у об’єктивності підходу до ЗМІ