3 жовтня, «Вже на часі», Прямий

Гостями були народні депутати: член комітету з питань освіти, науки та інновацій Ростислав Павленко («Європейська солідарність»), член комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Ігор Кривошеєв («Слуга народу»), голова підкомітету з питань взаємодії з державними органами влади та громадськістю комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Михайло Волинець (ВО «Батьківщина»), політтехнолог Тарас Загородній. Четверо чоловіків.

Центральною темою очікувано була війна. Опозиційний до чинної влади нардеп Михайло Волинець із ВО «Батьківщина», коментуючи відхід українських оборонців із Вугледара, говорив про слабкість українських фортифікацій. Мовляв, куди якісніші оборонні рубежі держава будувала у 2015-16 роках. А тепер, за словами гостя, окупанти легко захоплюють нові населені пункти. Так і Дніпру є загроза. Та у телемарафоні «не дозволено цю тему підіймати», говорив Волинець.

Ще гість розповідав, що чимало шахтарів не мають бронювання від мобілізації. Навіть Сталін у Другу світову звільняв представників цієї професії від військової служби, говорив нардеп. Питання настільки важливе, що Михайло Волинець хоче виступити з ним в етері телемарафону.

 Михайло Волинець розробляє план виходу в етер телемарафону

Про те, що нинішній підхід до бронювання, а надто економічного — несправедливий, твердив і політтехнолог Тарас Загородній. Розмову підтримав Ростислав Павленко із фракції «Європейської солідарності», згадавши епізод, коли працівника компанії, що збирає безпілотники для війська, представники ТЦК начебто забрали просто дорогою на роботу.

Тарас Загородній вів далі про те, що промисловість має адаптуватися під потреби оборони, й цивільні компанії повинні виробляти товари військового призначення. За словами гостя, в Україні треба змінити й модель оподаткування, а за приклад узяти Ізраїль, жителі якого звикли жити й працювати у стані війни. З останнім погодилися нардепи Ростислав Павленко та Михайло Волинець.

Коментуючи допомогу західних партнерів, які стійко бояться «ескалації» у відносинах з Росією, а також події на Близькому Сході, представник «Слуги народу» Ігор Кривошеєв сказав, що «третя світова вже йде», але це також війна ідеологій. Наприкінці етеру гості заговорили про підготовку України до опалювального сезону. Парламентар із ВО «Батьківщина» Михайло Волинець певен, що нинішня зима буде вкрай важкою для енергетики, а політтехнолог Тарас Загородній натомість запропонував знищувати енергетику в Росії.

3 жовтня, «Новий відлік», Перший канал Суспільного

У студії та на зв’язку були: міністр закордонних справ 2007–2009 років Володимир Огризко, заступниця міністра оборони 2021–2023 років Ганна Маляр, ветеран АТО, голова Асоціації підприємців-ветеранів Сергій Позняк, журналісти Сергій Гармаш і Юрій Бутусов. Загалом четверо чоловіків і одна жінка.

У випуску говорили про перспективи закінчення війни та повернення Україною окупованих територій. Ведучі запитували гостей, чи вірять ті у вихід нашої держави на кордони 1991 року? Міністр закордонних справ 2007–2009 років Володимир Огризко пояснював, що говорити про це публічно наразі не варто. Журналіст, колишній представник Тристоронньої контактної групи Сергій Гармаш нині говорив, що Україні потрібна пауза для накопичення ресурсів. Голова Асоціації підприємців-ветеранів Сергій Позняк розповідав, що наша держава має позитивну динаміку на фронті.

Заступниця міністра оборони 2021–2023 років Ганна Маляр, взявши слово, коментувала, що війна йтиме доти, доки будуть окуповані українські території. Нагадувала, що там живуть наші люди, яких не можна кинути напризволяще. Додала, що Захід має допомогти Україні захистити не тільки себе, але й світовий порядок, порушений Росією.

Далі ведучі вивели на екран результати опитування, проведеного спеціально для програми «Новий відлік»  агенцією Info Sapiens. 800 респондентів від 16 до 70 років, що проживають по всій Україні (окрім ТОТ) спитали, чи вірять вони у повернення до кордонів 1991 року? 44% відповіли ствердно, 30 — негативно, 26% не визначилися. Потому ведуча Власта Лазур згадала нещодавню статтю у The Economist, автори якої закликають Україну та її союзників переглянути курс війни. Перебіг якої, за словами журналістів, нині не на користь жертви агресії.

Примітною для гостей стала суперечлива думка авторів матеріалу про те, що «Путін атакував Україну не заради її території, а щоб не допустити її перетворення на заможну західноорієнтовану демократію». Ганна Маляр пояснила: Росія прагне знищення України. Володимир Огризко додав, що такі статті навіть у західних виданнях можуть мати замовний характер. Сергій Гармаш відповів, що йому у цьому випадку байдуже, що пишуть закордонні колеги.

Далі на пряме ввімкнення до студії вийшов журналіст Юрій Бутусов. Він розповів, що люди на фронті очікують перемовин, хоча наразі пауза у бойових діях неможлива. Погодився з тим, що треба змінювати стратегію ведення війни, а також поскаржився на подекуди некомпетентне командування у війську. Згодом Бутусов сказав, що нині держава фокусує увагу на Курській операції, забуваючи про ситуацію на Донеччині. Коли ж його колега Гармаш укотре заговорив про важливість зупинки бойових дій просто зараз, у студії зчинилася суперечка: присутні не могли зрозуміти, як це зробити та за яких обставин на таке погодилася б Росія?

  Сергій Гармаш пояснює ідею зупинки бойових дій

Далі заговорили про так званий «китайсько-бразильський» мирний план, де також ідеться про заморожування війни по лінії зіткнення, але не йдеться про чіткі гарантії безпеки для України. Ведучі нагадали, що представники влади такий документ розкритикували. Власта Лазур сказала, що у плані не говорять про капітуляцію України. Але з його пунктів це випливає — опонував дипломат Огризко. Сергій Гармаш пояснював: якщо Китай втрутиться, Росія піде на бодай тимчасове припинення бойових дій. Володимир Огризко в таку ідею не вірить: реальні гарантії безпеки можуть бути або завдяки прийняттю України до НАТО, або шляхом прикриття країни «ядерною парасолькою».

Далі ведучі програми навели результати відповідей на ще одне запитання опитування. Там людей запитали, на які компроміси може піти Україна для досягнення миру? 39% респондентів вказали, що поступок не може бути жодних. Сергій Гармаш не здавався: мовляв, відмовлятися від загарбаних окупантами територій не можна, а от зупиняти війну вже зараз необхідно. Ведуча вирішила, що Володимир Зеленський нині повернувся зі США без результату, адже не отримав дозвіл бити вглиб країни-агресорки західною зброєю. З такою думкою не погодилися дипломат Огризко та ветеран АТО Позняк.

Наприкінці на студійний екран вивели результати опитування про те, що респонденти робитимуть, якщо президент піде на поступки та дозволить заморозити війну по лінії зіткнення? 28% сказали, що будуть протестувати проти цього, 21 — що не схвалять такого, але й публічну незгоду демонструвати не будуть. 20% опитаних сказали, що підтримали би таку ініціативу. Коментуючи почуте, Володимир Огризко сказав, що Володимир Зеленський просто не має повноважень, щоб ухвалювати такі рішення.

3 жовтня, «Тема», ютуб-канал Наталі Мосейчук

Гостями були аналітик Владислав Оленченко, політичний радник Олександр Харебін, головна редакторка газети «День» Лариса Івшина, боєць 12-ї бригади Нацгвардії «Азов» Ілля «Гендальф» Самойленко. Загалом троє чоловіків та одна жінка.

Нинішній випуск сміливо називався «Контури перемоги». Наталія Мосейчук звернула увагу на опитування у чаті під трансляцією на ютубі. У ньому глядачів запитали, що важливіше у формулі перемоги: вихід на кордони 1991 року, гарантії безпеки, пауза у бойових діях чи розпад Росії?

Головна редакторка видання «День» Лариса Івшина прокоментувала, що Курська операція Сил оборони України «показала зміну мислення українців». А також побіжно розкритикувала ідею польських урядовців про ексгумацію жертв Волинської трагедії. Мовляв, такі ініціативи вкрай недоречні, враховуючи, в якому стані перебуває Україна зараз.

«Формула перемоги України — це сила, наша і партнерів», пояснив політичний радник Олександр Харебін. Думку розвинув аналітик Владислав Оленченко, за словами якого статті у західних медіа про «зміну стратегії війни» — ніщо інше, як ворожі ІПСО. Бо, мовляв, відмова від територій не зупинить агресора. Додав, що західні партнери України не виконують своїх безпекових зобов’язань.

Наталя Мосейчук зробила екскурс в історію, нагадавши знамениту промову прем’єра Великої Британії часів Другої світової Вінстона Черчилля перед палатою громад. Ведуча сказала, що тоді політик чітко визначив союзників і ворога, проти якого обіцяв битися всіма можливими способами. Нічого подібного, пояснила медійниця, жоден із західних партнерів нині не сказав відносно України.

 Наталя Мосейчук видивляється конкретику у словах західних партнерів

Олександр Харебін повів далі: мовляв, Ізраїль не слухає заяв США про «ескалацію» на Близькому Сході та продовжує знищувати ворогів, бо має змогу це робити. А нас, мовляв, змушують до всіляких поступок. «США хочуть умиротворити Росію», — додав Владислав Оленченко. Вийшовши на пряме ввімкнення до студії, боєць 12-ї бригади Нацгвардії «Азов» Ілля «Гендальф» Самойленко сказав, що критично ставиться до згаданих статей у західних медіа. Вони, мовляв, грають на руку ворогам. Додав, що «справедливості не існує», а Україні потрібен мир на наших умовах. Інакше на нас очікують окупація та геноцид.

Політичний радник Олександр Харебін сказав, що в Україні «політична еліта програє, бо не вміє комунікувати». Владислав Оленченко додав, що країна, яка веде таку інтенсивну війну, не повинна виплачувати кошти за зовнішніми боргами. Наталя Мосейчук далі цитувала допис бійця, який разом із побратимами виходив із нині захопленого окупантами Вугледара. Той пише, що відхід був неорганізованим, через що наші оборонці, зокрема, втратили техніку.

Олександр Харебін звернув увагу присутніх, що президентські вибори у США — це лише частина перезавантаження тамтешньої влади. Адже далі буде переобрання представників Конгресу, де більшість можуть здобути представники не тієї самої партії, кандидат від якої стане президентом. Ведуча озвучила результати опитування глядачів, анонсованого на старті етеру. Тоді у них запитали, що важливіше у формулі перемоги: вихід на кордони 1991 року, гарантії безпеки, пауза у бойових діях чи розпад Росії? 48% відзначили безпекові гарантії, 28% бажають розпаду Росії, 20% прагнуть виходу на кордони 1991 року, а 4% виступають за призупинення бойових дій.

Аналітик Владислав Оленченко сказав, що Україну навряд чи візьмуть до НАТО, натомість Захід буде тиснути на швидке припинення бойових дій. Олександр Харебін прокоментував, що перемога — це «коли країна сильніша, ніж була», а нині у нього, мовляв, «немає відчуття консолідації».