«Свобода слова» (ICTV), 5 жовтня

«Свобода слова» цього тижня тривала менше, ніж серія середньостатистичного сучасного серіалу. І містила приблизно стільки ж корисної для українців інформації. За 52 хвилини обговорення епідемії політики встигли рівно дві речі: обмінятися звинуваченнями та запропонувати рухатися до покращення.

У студії перебували: Максим Степанов, міністр охорони здоров’я України. Юлія Тимошенко, народна депутатка, голова фракції ВО «Батьківщина». Леся Забуранна, народна депутатка, фракція партії «Слуга народу». Ярослав Железняк, народний депутат, заступник голови фракції партії «Голос». Загалом четверо гостей (два чоловіка та дві жінки).

Обговорення було настільки камерним, що ніхто навіть не виходив до центрального мікрофона. Максим Степанов із місця анонсував, що після заповнення 60 % виділених під епідемію місць у лікарнях в Україні почнуть вводити вже не регіональні, а загальнонаціональні обмеження. Проте без повного локдауну. Після цього настав час багатостраждальної рубрики «Тестування». Відповідаючи на досить жорстке запитання Ярослава Железняка (ми вам все дали, не можете — звільніть місце) Степанов перейшов у контрнаступ. Міністр звинуватив опонентів у тому, що вони не завжди розуміють, про що говорять. Закинув нардепці «Голосу» Ользі Стефанишиній участь у знищенні системи охорони здоров’я. Назвав дії команди Уляни Супрун «татаро-монгольским ігом».

Пізніше Юлія Тимошенко теж стала на бік нинішнього міністра, порівнюючи дії попередньої влади із «бомбьожкою у системі охорони здоров’я». Та інколи заважаючи ведучому вести програму. Наприклад, коли лідерка «Батьківщини» пропонувала створити нову логістику для тестування хворих, вона не давала поставити присутньому міністру охорони здоров'я запитання щодо її реалістичності. Мовляв, це відповідальність усього уряду. Далі Степанов заявив, що подібні ідеї вже реалізовані й наразі міністерство бореться з їхнім невиконанням на місцях. Ведучий зауважив: якщо все написано, але цього не виконують, то Степанов просто нічим не керує. Ярослав Железняк попросив Степанова не жалітися на попередників, адже він уже третій очільник МОЗ часів Зеленського.

Леся Забуранна традиційно забалакувала ситуацію: не треба сваритися, треба об’єднатися, влада працює, реагує й виділяє кошти. А якщо на місцях є проблеми — місцева влада має жорсткіше відповідати.

Та й таке. Перекидання відповідальності на сьомому місяці епідемії — це не рівень «Свободи слова». Глядачам потрібні експерти, змагання ідей та корисні ініціативи. А якщо токшоу вже вирішило дізнаватися в чиновників, чому вони недопрацьовують, то треба справді дізнаватися. А не давати скидати відповідальність на місцеву владу та порівнювати попередників із Золотою ордою.

«Український формат» (NewsOne), 7 жовтня

«Український формат» більше не стримується в російській пропаганді й тому, мабуть, немає сенсу стримуватися в його оцінках. Токшоу від NewsOne — це наповнений відвертою інформаційною агресією смітник. Програма, на якій гості розповідають про громадянську війну із шахтарями та хліборобами. Ведучі запитують, навіщо влада вигадує власні способи досягнення миру, а не реалізує план Медведчука. 97 % глядачів, які беруть участь в опитуванні, голосують за те, що Революція гідності була фатальною помилкою. Якщо вам завжди було цікаво, як виглядає телебачення в самопроголошених терористичних республіках, то якось так воно й виглядає.

На користь Росії (де-факто) працювали: Олександр Качний, Віктор Чорний, народні депутати, «Опозиційна платформа — За життя». Андрій Лесик, Володимир Клименко, члени «Опозиційної платформи — За життя». Євгеній Червоненко, кандидат у мери Одеси від партії «Наш край». Олексій Устенко, народний депутат, «Слуга народу». Павло Розенко, ексвіцепрем’єр-міністр. Анатолій Матіос, ексголовний військовий прокурор. Артем Коломієць, кандидат у мери Кривого Рогу від «За майбутнє». Вадим Гетьман, перший номер у списку «За майбутнє» до Дніпровської міської ради. Політичні коментатори: Михайло Чаплига, Олександр Охріменко, Кирило Молчанов, Олександр Лазарєв, Ірина Паламар, Олег Старіков, Іван Єкімов, Світлана Кушнір, Дмитро Корнійчук, Валерій Димов. Загалом 19 гостей (17 чоловіків і дві жінки).

Таксі з Червоненком

Першого удару по глядачах завдала передмова з Євгенієм Червоненком. Шоумен знову всім розказував про своє минуле гонщика, але спілкування з ним більше нагадувало годинну поїздку з найгіршим стереотипним таксистом. Ось лише частинка його потоку свідомості: «Мы бежим от себя каждый день, каждый час, каждый миг. Душу пряча от всех, на засовы судьбу закрывая. А в глазах только страх, только крик. Потому что не знаем, в какую игру мы играем. Вдумайтесь в то, что я сказал. Кстати, я не знаю, Михайлов, эта песня… написана… пропел её российский певец Стас Михайлов на свое 50-летие. Мы в товарищеских… можно ли это говорить, нельзя. Мы живем не в здравом смысле, не в законах. Мы живем в бреду». Що є, то є.

Коли Червоненко перестав цитувати шансон, він почав цитувати російську пропаганду. Наприклад, розповідав, що Крим не хоче в Україну, а на Донбасі ЗСУ воює із шахтарями та хліборобами: «Это гражданский конфликт. Так и формулирует Википедия». Навряд чи ви здивувалися, що стереотипний таксист посилається на Вікіпедію. І навряд чи здивуєтеся, що насправді, навіть на російській версії ресурсу, немає висловів «громадянський конфлікт» чи «громадянська війна». Натомість є пряме цитування американського журналіста: «В Украине не гражданская война, а вторжение». Також Червоненко стверджував, що НАТО не хоче приймати Україну в склад Альянсу, адже це порушить наші обіцянки про нейтралітет, дані Росії. Про обіцянки Росії не вбивати українців Червоненко не згадав. Зате закликав зрозуміти агресора: якщо ми розмістимо на своїй територій американські ракети, Путіну доведеться перебудовувати всю оборону, що неможливо в умовах санкцій. То, можливо, цим варто скористатися?

Головною темою розмови з Червоненком, як і вечора взагалі, стали домовленості України та Британії про спільну розбудову українських морських сил. NewsOne повністю перекрутив цю історію. Зі слів ведучої Діани Панченко вийшло, що Британія дарує нам більше мільярда фунтів, і за цим має стояти якась конспірологічна причина. Ведучий Віталій Дикий пізніше розповів, що на території України з’явиться іноземна військова база, і запитав, навіщо нам на це йти, якщо це не сподобається Росії? Як бачимо, держава-агресорка вже розпочала чергову інформаційну кампанію зі зриву обороноздатності України. Насправді ж ішлося про кредитні кошти й модернізацію української бази. А навіщо це Британії, пояснювала «Європейська правда»: вона збудує 25 % запланованих кораблів, посилить міжнародну вагу після Brexit та стримає Росію. Загалом, ця домовленість неймовірно вигідна та потрібна Україні, тож природно, що NewsOne увесь вечір шукав у ній закордонний вплив та розповідав, як вона зіпсує наші стосунки з РФ. Нагадаємо, що Росія — це та сама держава-агресорка, яка раніше й зруйнувала наш флот, вбила тисячі українців та захопила наші території. Не створювати оборону, щоб не образити її, — це чудова ідея.

Також Червоненко закликав купувати російську «вакцину» від коронавірусу. Перекривляв Уляну Супрун. Казав, що «підручники В’ятровича» вбивають націю. Вважав, що Україну намагаються зробити всесвітньою проституткою. І, звісно, як будь-який поважний стереотипний таксист, говорив про коронавірус. Наприклад, розповідав, що свинячий грип убив більше людей, ніж Covid-19. Насправді, принаймні у США, коронавірус за менший період часу вже вбив у 13 разів більше людей. Також Червоненко заявив, що в Україні засекретили смертність від коронавірусу. Ем… засекретили від тих, хто спеціально уникає щоденних брифінгів МОЗ, усіх новинних сайтів, газет та телебачення?

Євгеній Червоненко ніяк не може знайти цілковито секретні дані про коронавірус

І оскільки ми говоримо про Червоненка, в ефірі не обійшлося просто без жахливого сорому. Наприклад, чоловік вирішив, що за правління Зеленського відповідатимуть усі євреї. Розповів, що його батько помер від щастя, коли президент Кучма похвалив сина. І прочитав лекцію про володіння дружиною: «Твоя собственная жена тебе тоже не должна. Потому что до тебя её растили другие люди. Она носила другую фамилию. И, чтобы она тебе была должна, ты должен ей дать то, что дает нормальный мужик. Женщине. Который не платит раздельно, пригласив её в ресторан. Не требует платить отдельно. Это наша славянская, любая культура. И сила мужчины. Тогда, может быть, она по совести тебе должна. А так никто никому ничего не должен».

Якщо вам цікаво, навіщо Червоненко взагалі заїжджав в ефір, — щоб попіаритися. У нього ж скоро вибори мера в Одесі. Тому чоловік стверджував, що всі місця, куди він потрапляє, стають найкращими. І кричав на бідного юриста, коли той звернув увагу на агітацію у словах політика. Дійшло аж до порівнянь із Гітлером. Можливо, краще було б, якби Червоненко просто весь ефір цитував шансон.

Основний удар

В ідеалі «Український формат» варто було би процитувати повністю. Бо це цілковито абсурдна програма, яка поєднує переживання, що Україну заселять «другими расами», та рекламу самогоноваріння від нардепів «ОПЗЖ». Ні, серйозно, Віктор Чорний зізнався, що бере участь у виробництві самогону, сказав, що «Все нормальные люди сегодня перешли на самогон», і порадив самогон ведучій. «Ми з розумінням ставимося», — відреагував Віталій Дикий. Проте, на жаль, переказати всю п’ятигодинну програму не вийде. Тож зосередимося на найбільш трешових речах.

Перший блок «Українського формату» виконував роль інформаційного супроводу для поїздки Медведчука в Росію. Ведучі кума Путіна стверджували, що хазяїн у Росії бореться за зняття санкцій із якихось українських підприємців, які буцімто попросили його про це раніше. Рекламували російську «вакцину», після якої Медведчук та його сім’я буцімто не відчули побічних ефектів. Цитували Медведчука, який звинувачував Україну в тому, що це начебто вона завела мирні перемовини у глухий кут. Цитували позицію Росії, яка хвалила Медведчука перед українськими виборцями. Запитували, чому українська влада намагається вигадати якийсь власний план, а не просто реалізує ідеї Медведчука. І одразу пропонували відповідь: «А, може, дуже все примітивно? Це елементарні ревнощі? Зеленський постійно говорить про мир, але нічого для цього, як я розумію, як говорять аналітики, не робить. А у Медведчука є план!». Скоро співробітники NewsOne будуть цілувати портрети Медведчука на початку ефіру.

Аби безбожному піару повелителя нічого не заважало, у студію на цю частину запросили лише членів «ОПЗЖ» та найближчих до партії експертів. Андрій Лесик «молив» (це його оригінальний вислів) відновити стосунки з Росією. Демонізував євроінтеграцію. Та істерив: «У Зеленского и его команды нет ни плана А, ни плана Б. Есть мирный план Виктора Медведчука!». Олександр Лазарєв просував ту саму ідею: «Зрада, не зрада, нравится вам кто-то, не нравится. Результаты есть? Есть. Все, вопросов больше не будет. Но цель такая не стоит. Цель была спаразитировать на концепции "Оппозиционной платформы — За жизнь" Виктора Медведчука по поводу мирного урегулирования». Володимир Клименко стверджував, що влада вкотре обманула людей, а єдиний, хто крокує в бік миру, — це Віктор Медведчук. Ну, він-то з кумом і не сварився.

Ведуча Діана Панченко в цьому блоці прямо та безапеляційно назвала спільне з Британією посилення українського флоту «торгівлею країною». А ведучий Віталій Дикий сказав, що в Очакові чудова рекреаційна зона й там краще було б розвивати туризм, а не будувати військову базу. Знаєте, де ще була чудова рекреаційна зона? У Криму. І NewsOne робить все, аби її долю змогла повторити вся Україна.

Одному з кумів піар перед місцевими виборами явно цікавіший, ніж іншому

Другою темою вечора стала демонізація Революції гідності. Точніше, суто формально ведучі розповіли про протести у Киргизстані. Але жоден гість ефіру навіть не намагався про них говорити. NewsOne наскільки ліниво (через «кольорові революції») перейшов до чергової демонізації Майдану, що міг би й не паритися з цим Киргизстаном. Просто оголосити «годину ненависті» й поїхали, текст усі давно знають. Але ні, ведучий Віталій Дикий усе одно зачитав цілу підводку: «... До цього переліку кольорових революцій можна додати, звичайно ж, український Євромайдан. Тоді під гаслами "Україна — це Європа!" захоплювали адмінбудівлі, атакували силовиків. Лідери Майдану обіцяли європейські зарплати та європейські стандарти життя. Та чи стали українці жити краще? Давайте порівняємо зарплати і пенсії…» Так, це все, що треба знати про Революцію гідності: протестувальники лише захоплювали будівлі та хотіли більше грошей. Й економіка впала саме через протести, а не агресію духовних власників NewsOne. У відеоряді з революції, як ви здогадалася, акцент зробили на побитті силовиків.

Оскільки повноцінний щорічний сезон демонізації Майдану ще не почався (він стартує напередодні 21 листопада), гості «Українського формату» обмежилися стандартною брехнею. Глядачі годину слухали повторення фрази «Неконституційний державний переворот». Та запитання ведучих: «Коли ми дізнаємося правду про Майдан?» і «Хто організував Майдан?». На жодне з них не існує відповіді (якої взагалі «правди» їм ще не вистачає?!), просто якщо такі речі повторювати, жертви «Українського формату» почнуть задумуватися про теорії змови. Разом із тим, Діана Панченко все ж зуміла виділитися. Вона заявила, що після Революції гідності в Україні погіршилася ситуація зі свободою слова. Насправді, у 2013 році наша держава була на 126-му місці в Індексі свободи слова, у 2020-му — на 96-му. А співробітники NewsOne цього не помічають, бо працюють у рабстві.

Перерву від колабораціонізму у студії зробили, щоби провести включення зі «Слугами народу». У проміжному огляді виборчих тенденцій «Детектор медіа» якось відзначав, що спікери монобільшості програють опонентам на токшоу. Так от, тоді ми навіть не уявляли цю розмову з Владленом Неклюдовим. Ведуча Діана Панченко поставила нардепу примітивне маніпулятивне запитання: чи буде він підтримувати зміни до Конституції, аби розмістити на території України військову базу Велико Британії. Звідки Панченко взяла таке питання? Вона перекрутила жарт міністр МЗС Дмитра Кулеби та додала спекуляцій про британську допомогу Україні, які озвучувала на початку програми. Нардеп включався на третій годині шоу, тож міг підготуватися до маніпуляції, яку перед цим мусолили весь ефір. Крім того, його колезі по фракції під час попереднього включення ставили схоже питання. Нічого не віщувао біди. «Я підтримаю все, що пропонує президент... Я йому повністю… Президент у нас достатньо людина умна…» — відповів «слуга народу». Ведучі відчули смак скандалу й нагадали політику, що 17-та стаття Конституції забороняє розміщення в Україні іноземних військових баз. Там справді абсолютно однозначно про це йдеться: «На території України не допускається розташування іноземних військових баз». Пан Владлен міг би відповісти правду: про жодні іноземні сили не йдеться, в Очакові модернізують українську базу. Але представник монобільшості обрав іншу тактику: «Це ви так тлумачите». Сміявся навіть Андрій Лесик. Серйозно, «слуги народу», берете участь в ефірах «ОПЗЖ», то хоча б готуйтеся.

Середньозважена реакція на включення Владлена Неклюдова

На третій годині програми ведучі нарешті згадали, що їм ще треба мочити «Слугу народу» перед місцевими виборами. І почали розповідати про пенсіонерів, які накладють на себе руки. Та владу, яку буцімто планує наповнювати бюджет із самогону та проституції. Тут у хід пішли старозавітні маніпуляції. Ведуча каже, що голова Нацполіції «закликав» освоювати ринок проституції, а потім чиновник у своїй цитаті вживає висів «можна про це говорити». «Слугу народу» Олексія Устенка просять серйозно коментувати якісь законопроєкти про самогон, поки вся студія з нього сміється. А потім NewsOne зможе розповідати, що поки в державі катастрофа, члени влади говорять про алкоголь.

З іншого боку, Устенко й сам був не проти допомогти «братньому народу». Разом із ведучими він розповідав, що полонені, яких повернув Зеленський, потрапили в полон за часів Порошенка. І жалівся, що Сенцов критикує Зеленського, хоча шостий президент звільнив режисера, а п’ятий буцімто «бросил там». Хочеться нагадати цьому генію, що полонених брали та беруть через агресію Росії, а не чиїсь там часи. А за повернення Сенцова боролися не лише Порошенко чи Зеленський, а весь світ: від Генерального секретаря Ради Європи до Джонні Деппа.

Звісно ж, усе це було лише частинкою того смітника, яким є «Український формат». Гості ефіру також підтримували слова Вітольда Фокіна про відсутність доказів російської агресії. Стверджували, що ніхто не обирав у Верховну Раду 100 «соросят». Ніхто не обирав народних депутатів, ну, ви зрозуміли. Віктор Чорний закликав членів парламенту їхати прямо в Донецьк та Луганськ. Крім того, що це просування ідеї «громадянської війни», Наталія Королевська минулого тижня, навпаки, критикувала поїздки «слуг народу» на Донбас за піар. Михайло Чаплига казав, що поїздка Зеленського у Брюссель на фоні поїздки Медведчука у Москву — це «моська» на фоні «слона». Якщо ви раптом сумнівалися, навіщо ці події провели майже одночасно. Олександр Качний звинувачував Україну в котлах на фронті й відмовлявся казати, хто стріляв по українських військових. Ведуча Діана Панченко переконувала, що в народного депутата чи чиновника не може бути власної думки. О, то вся «ОПЗЖ» підтримує релігійну війну проти мусульман, як Ілля Кива? Олександр Качний стверджував, що через коронавірус у жодній країні світу не виросла статистика смертності. Хоча Нестор Шуфрич у «Праві на владу» наступного дня казав, що від Covid-19 помирає у сім разів більше людей, ніж від сезонного грипу.

У післямові глядачі традиційно отримали розбавлену версію студійних маніпуляцій. Замість пенсій влада витрачає гроші на дороги (подумайте над цим звинуваченням). Британська база в Україні (коли ми вирішили, що плани її створення — це факт?) покликана зірвати Мінські угоди. Після революції українців загнали в бідність та агресію. Але найбільше виділився ведучий Олександр Шелест. Зазвичай він майже непомітний на фоні колег-пропагандистів, але цього разу спромігся на добірний абсурд. Спочатку модератор натякнув, що, згадуючи Путіна, українська влада намагається перекласти відповідальність за війну на Донбасі. Так, намагається — на причину війни. А потім вирішив заперечити «байки» про контроль Росії над окупованими територіями. Знаєте чим? Там буцімто такий жах із коронавірусом, що Росія б такого просто не допустила.

NewsOne веде гібридну війну на боці Росії. Він підриває українську морську оборону, дискредитуючи співпрацю з Британією. Просуває російський сценарій капітуляції, називаючи його «планом Медведчука». Закладає підвалини для гуманітарного шантажу з боку Росії, рекламуючи місцеву «вакцину». Трохи дурнувато, але відмиває агресора від відповідальності за війну. Демонізує Революцію гідності, щоб українців легше було схилити до «русского міра». І ще, хоч це й теорія змови, ймовірно, спеціально бере інтерв’ю в тупих людей, щоб саботувати інтелект глядачів. Чекаємо, коли «Український формат» закличе вітати визволителів.

«Право на владу» («1+1»), 8 жовтня

Якщо у вас немає панічного страху перед коронавірусом, просто подивіться цей ефір. Спочатку вам стане лячно від масштабів трагедії, які змальовують ведуча та лікарі. «У мене таке відчуття, що ми "Титанік", який пливе зараз на айсберг», — чудова фраза для початку програми. А потім стане ще гірше від чиновників, на яких покладена відповідальність за вирішення проблем. Наталія Мосейчук щонайменше п’ять разів закликала присутніх не скочуватися в політиканство, але, знову ж цитуючи ведучу, в декого вже просто професійна та людська деформація.

Глядачів лякали: Ігор Палиця, народний депутат, голова політичної партії «За майбутнє», програмоутворюючий елемент «Права на владу». Антон Поляков, народний депутат, кандидат на посаду міського голови Чернігова від партії «За майбутнє». Сергій Калинчук, лікар, кандидат на посаду міського голови Одеси від партії «За майбутнє». Михайло Радуцький та Галина Третьякова, народні депутати від фракції «Слуга народу». Юлія Тимошенко, голова фракції «ВО "Батьківщина"». Артур Герасимов, співголова фракції «Європейська солідарність». Нестор Шуфрич, народний депутат від фракції «Опозиційна платформа — За життя». Ольга Стефанишина, народна депутатка від фракції «Голос». Олексій Давиденко, власник мережі магазинів медичного обладнання. Валентин Гладких, політичний коментатор, представник організації «Слово і діло». Загалом одинадцять гостей (вісім чоловіків і три жінки).

Перші кілька хвилин програма розгорталася загалом конструктивно. Михайло Радуцький погоджувався з критикою Нестора Шуфрича про неадекватні вимоги до томографів, які закуповує держава. Ми буцімто купуємо прилади за 21 млн гривень, які розраховані на пацієнтів вагою до 225 кілограмів, хоча можемо купити прилади за 13 млн гривень, розраховані на 205 кілограмів. «Слуга народу» навіть погоджувався із пропозиціями Артура Герасимова нарощувати кількість лабораторій, щоби зменшувати тривалість тестування. Олексій Давиденко закликав штрафувати людей, які порушують карантинні вимоги.

Проте більшість часу «Право на владу» виглядало все ж якось так: троє людей, які одночасно кричать один на одного. Артур Герасимов розповідав про аферу Зеленського зі страхування медиків та здобутки, які лишив Порошенко. Нестор Шуфрич просував прихід до влади «професіоналів» та жалівся на репресії влади. Ольга Стефанишина знову рекламувала закон «Голосу» про масове тестування та знову закликала до відставки міністра охорони здоров’я. Наталія Мосейчук пізніше знову захищала Степанова, нагадуючи про Уляну Супрун. Одразу на кілька хвилин студія поринула в розбірки, коли гості намагалися з’ясувати, чи голосував Артур Герасимов за законопроєкти для боротьби з коронавірусом. Тут член «ЄС» вирішив звинуватити ведучу, що вона завжди дає йому менше часу. Але не вгадав з ефіром. Адже цього разу, що одразу відзначили й інші гості, пан Герасимов сам виступав «глушилкою якоюсь». Наприкінці програми ведуча Наталія Мосейчук розкритикувала Нестора Шуфрича за просування російської вакцини.

Із Галиною Третьяковою трапилася просто неприємна історія: модераторка помилково звинуватила її в шантажі програми. Наталія Мосейчук публічно оголосила, що Третьякова погрожує покинути включення, якщо її прямо зараз не доєднають до розмови. Пізніше це виявилося неправдою і ведуча попросила вибачення.

У надпозиції до всього цього трешу стояли лише двоє політиків. Юлія Тимошенко, яку незрозуміло за яким принципом викликали до центральної трибуни (крім неї, там був лише Радуцький, голова медичного комітету) і запитали про її особистий покроковий рецепт. Та Ігор Петрович Палиця — фактично співведучий «Права на владу». Посланець Коломойського використовував ефірний час для піару перед місцевими виборами: розповідав про свій благодійний фонд та неймовірно ефективне ручне господарювання. Наголошував на знаннях та важливості саме локальних чиновників. І навіщось поширював дискримінаційні меседжі про військових: «Люди звикли, що поліцію можна ображати. Люди звикли, що, якщо ти був в АТО і в тебе військова форма, ти можеш піти кидатися на поліцію…» Символом нових часів став момент, коли Наталія Мосейчук запитала в Ігоря Палиці, чому парламент не влаштував обструкцію Миколі Тищенку за історію з «Велюром». Це прямо якась політична версія «Історії іграшок», коли новіші моделі витісняють старі.

Важливість гостей у реальному масштабі

До речі, про критику влади. Чи не єдиний справді цікавий момент програми подарував глядачам Олексій Давиденко. За його словами, Китай ще в березні хотів збудувати в Україні п’ять мобільних інфекційних госпіталів. Але Володимир Зеленський прийняв рішення цього не робити.

Хоча ведуча «Права на владу» далеко не свята (скоро шоу перейменують на «Право на майбутнє»), вона справді намагалася перевести дискусію в конструктивне русло. І в ефір навіть включали лікарів із різних країн та волонтерів, щоби ті поділилися своїми рецептами і проблемами. Але нічого не могло стримати українських політиків за два тижні до місцевих виборів. Навіть той факт, що лідери чотирьох із п’яти парламентських фракцій уже захворіли коронавірусом, а ще один використав російську вакцину.

«Ехо України» (Прямий), 9 жовтня

Цього тижня центральною темою «Еха України» стали поїздки головних публічних ворогів Петра Порошенка: Володимира Зеленського, який відвідав Брюссель, та Віктора Медведчука, який відвідав Москву.

Тури оцінювали: Олексій Кучеренко, народний депутат від «Батьківщини», кандидат у мери Києва. Людмила Буймістер, народна депутатка, «Слуга народу». Вікторія Пташник, колишня народна депутатка, на різних етапах учасниця «Самопомочі», «Демократичного альянсу», «Голосу» та «Європейської солідарності». Сергій Висоцький, екснародний депутат від «Народного фронту». Кирило Молчанов і Тарас Чорновіл, політичні коментатори. Загалом шість гостей (чотири чоловіка та дві жінки).

Ведучий Матвій Ганапольський прямо протиставив поїздки Медведчука та Зеленського й навіть оголосив опитування серед глядачів: «Від кого більше користі: від Зеленського у Брюсселі чи від Медведчука в Москві?» На вади такої постановки питання майже одразу вказали гості: кому користі? якої користі? До кінця не зрозуміло. При цьому модератор, як і більшість гостей студії, відкрито засуджував поїздку Медведчука та навіть стверджував, що кум Путіна «у Зеленського харкнув». Московські домовленості лідера «ОПЗЖ» засуджувала, в тому числі, Людмила Буймістер. А Сергій Висоцький закидав владі, що та переслідує не проросійський політиків, а патріотичну опозицію. Тарас Чорновіл нагадував анонс Зеленського про розслідування фінансування Медведчука й задавався питанням: президент брехав тоді чи покриває кума Путіна зараз?

Найсильніше Володимиру Зеленському перепадало від Вікторії Пташник. Та стверджувала, що Медведчук відверто проросійський, а Зеленський здає Україну потрошку. Що «ОПЗЖ» та «Слуга народу» обоє призводять до руйнації держави. Що влада спеціально вигадала такий складний бюлетень, аби фальсифікувати місцеві вибори на свою користь. Тарас Чорновіл заявляв, що якби не російська агресія, то проти нинішньої влади уже ввели би санкції за юридичне свавілля. На фоні цього та піару Петра Порошенка тема закордонної політики десь загубилася. Хоча Матвій Ганапольський (на його думку) «захищав» Зеленського: «Він приїжджає до Європи і йому кажуть те, про що ми говоримо кожен день. І те, що він знає [...] Те, що лежить на поверхні. Те, що він мав зробити до цього [...] А ти цього не бачиш? Тобі обов’язково поїхати туди, щоб тобі говорили те, що коню ясно?»

Тож повернімося до фактичної теми програми. Вікторія Пташник розказувала, що Порошенко проводив більше міжнародних зустрічей, ніж Зеленський, і, взагалі, в його часи Україна була сильнішою. Прямо агітувала за свою нову партію. Та пояснювала, чому Порошенко програв вибори у 2019 році. «Проти українців була використана політична технологія. І ми всі з вами прекрасно знаємо. Серіал "Слуга народу", який починали знімати у 2015 році спеціально, щоб завести величезну фракцію у парламент одного олігарха [...] Українцям мозок промили цим серіалом», — бідкалася політикиня й порівнювала дії Зеленського із шахрайством. Тарас Чорновіл пояснював, що Порошенко багато чого не зробив, бо не був авторитарним лідером. І виправдовував політика за звинуваченнями в корупції.

Крім цього, на програмі коротко обговорили нову порцію «плівок Лероса», на яких буцімто нардеп Микола Тищенко та бізнесмен Денис Комарницький планують одразу кілька злочинів. Нічим особливо цікавим ця частина дискусії не виділилася. Кирило Молчанов вирішив, що Лерос зображає із себе жертву, аби не відповідати за звинувачення проти себе. Олексій Кучеренко покритикував Віталія Кличка та розповів, що особисто його балотуватися в мери спонукало якраз буцімто сумнівне використання нинішньою владою міських коштів. Тарас Чорновіл пояснив, чому «Європейська солідарність» вирішила підтримати Кличка: щоб бути його противагою. «Ми будемо на тебе тиснути, що ми з тобою об’єднуємося, але ти не біжиш до «слуг», — вигадував Чорновіл. Які реальні важелі тиску «ЄС» отримає від такої підтримки — лишимо фантазувати вам. Хоча, що цікаво, сам Прямий уже в цьому ефірі двічі критикував «Удар». Спочатку цитуючи Гео Лероса. А потім подавши окремий уривок із чорним піаром від Єгора Фірсова.

Також в ефірі коротко згадали про ініціативу Руслана Стефанчука відмовитися від переходів на літній / зимовий час. Усі гості начебто були «за», якщо це буде економічно доцільно і якщо новим часом стає європейський, а не московський. Вікторія Пташник із цього приводу навіть вигадала теорію змови про поступки Росії з боку влади. Мабуть, у «Європейській солідарності» є окремі курси імпровізації на цю тему. Згадали і про заяву прем’єра Дениса Шмигаля, що за 15 років в Україні може не бути чим виплачувати пенсії. Щоправда, тут ведучий Матвій Ганапольський закликав подякувати чиновнику за попередження та виправити ситуацію, поки не пізно.

І оскільки в ефірі Прямого була присутня представниця монобільшості, програма знову не обійшлася без скандалів. Людмила Буймістер нагадала, що буцімто корупційна система Кличка — Комарницького — Столара з’явилася в Києві за попередньої влади. А Матвій Ганапольський у відповідь видав тираду про темники «Слуги народу». «Після цього я думаю, от варто викликати людей зі «Слуги народу», просити їх "приходьте", якщо у них три тези?» — бідкався ведучий. Тут би вставити жарт про «армію, мову, віру» чи згадати про існування Артура Герасимова. Але Людмила Буймістера фізично не могла перебити ведучого. «Порошенко хворий лежить! У нього двостороння пневмонія. А ви: «Це почалося п’ять років тому», — продовжував захищати начальство Ганапольський.

Найгірше ж сталося, коли «слуга народу» назвала Петра Порошенка «головним корупціонером країни». «Або скажіть якісь докази цього. Або вибачтесь. А я стверджую, що головний корупціонер країни — Зеленський. Що скажете на це? [...] Якщо ви вибачитесь прямо зараз, то і я вибачусь», — перебив гостю Ганапольський. Людмила Буймістер, і це просто неймовірно для українського телебачення та партій під час виборів, сяк-так вибачилася. Проте ведучому не сподобалася форма й він почав кричати. Ну, спасибі, хоч у сраку знову не послав.

І так кожен тиждень по три години

Варто зазначити, що цього вечора Прямий ще стримувався. Тут згадували про загрозу Медведчука, чи не єдині похвалили слова Шмигаля й доволі цікаво обговорили ініціативу зі скасування переведення годинників. Однак те, наскільки агресивно ведучий Матвій Ганапольський ставиться до критики Порошенка, — це якийсь треш. У подібні моменти «Ехо України» небезпечно нагадує токшоу кума Путіна. А члени «Європейської солідарності» з їхніми теоріями змови про Росію не надто відрізняються від членів «ОПЗЖ» з їхніми теоріями змови про Захід.

«Свобода слова Савіка Шустера» («Україна»), 9 жовтня

У Савіка Шустера відбувся практично технократичний ефір. Спочатку «Свобода слова» дві години рекламувала додаток «Дія». А потім ще годину говорила про лікування коронавірусу.

«Дію» рекламували: Михайло Федоров, віцепрем'єр-міністр України — міністр цифрової трансформації України. Олексій Вискуб, перший заступник міністра цифрової трансформації України. Ілля Вітюк, начальник управління кібербезпеки СБУ. Іван Крулько, народний депутат, ВО «Батьківщина», голова слідчої комісії з розслідування корупції у податковій та на митниці. Віталій Шабунін, голова ГО «Центр протидії корупції». Олександр Ольшанський, голова оргкомітету IT-конференції iForum. Олександр Кардаков, IT-бізнесмен, експерт із кібербезпеки. Олександр Глущенко, член правління Інтернет-асоціації України. Максим Богрєцов, член основного составу Координаційної ради Білорусі, IT-бізнесмен. Із коронавірусом боролися: Максим Степанов, міністр охорони здоров'я. Ольга Голубовська, завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені Богомольця. Андрій Александрін, керівник Національної експертної групи з інфекційного контролю, лікар-епідеміолог. Яна Зінкевич, народна депутатка, «Європейська солідарність», хворіє коронавірусною інфекцією вдруге. Кіра Рудик, голова партії «Голос», яка хворіє коронавірусною інфекцією. Тарас Степаненко, гравець футбольного клубу «Шахтар», гравець національної збірної України з футболу. Дмитро Скибинський, директор департаменту медицини футбольного клубу «Шахтар». Загалом 16 гостей (13 чоловіків і три жінки).

Презентацією «Дії» займався особисто Михайло Федоров. Він нахвалював Україну як одну з лідерок цифровізації у Європі та навіть світі. Й анонсував ще більше амбітних планів: диджиталізацію всіх державних послуг, найкращу у світі податку систему для IT-індустрії, повну відмову від паперових документів з 1 вересня 2021 року. Розповідав, що український коронавірусний додаток «Дій вдома» планують купити кілька інших країн. Крім цього глядачам презентували антикорупційні переваги діджиталізації на прикладі нового будівельного реєстру. Анонсували реформу державних реєстрів. А Олексій Вискуб переконував, що «Дія» не полегшила неправомірний доступ до даних громадян, а навпаки, вперше дозволила обмежити такі речі. «Свобода слова» також провела два експерименти з новими онлайн-сервісами: за 7 хвилин тут встигли зареєструвати ФОП, за 23 хвилини — новонароджену дитину.

Слід відзначити, що політичних опонентів членів Кабміну у студії майже не було. А чи не єдину критику «Дії» «Свобода слова» цитувала із соцмереж. Додайте до цього потребу влади в публічних перемогах перед місцевими виборами. Й отримаєте всі формальні ознаки теплої ванни. Інше питання, наскільки потрібні політичні опоненти під час розмови про технології. Он Іван Крулько, наприклад, на програмі був і його більше цікавили «скрутки» та «Нафтогаз». Крім того, назв партій чи прізвищ чиновників / кандидатів диджиталізатори не вживали.

Через це фанатам теорій змови мав більше сподобатися фінал презентації, коли Савік Шустер розповів, що його токшоу буде співпрацювати з «Дією» для своїх онлайн-опитувань. Також ведучий прорекламував в ефірі власну соціологічну онлайн-платформу. Оцінювати її надійність лишимо спеціалістам. Відзначимо лише фразу: «Электронная демократия она, вообщем то, стоит денег. И, чтобы быть независимыми, мы параллельно создали [...] Это будет платная услуга, я говорю это открыто. Потому что, ну, потому что бесплатный сыр только в мышеловке». Отак от. Тобто Ляшка «Свободі слова» присилають, а електронну демократію спонсорувати не хочуть?

Коронавірусний блок програми більшість часу стосувався методів лікування хвороби. Наприклад, про свій досвід розповідали футболіст і медик «Шахтаря». Цього разу їх обрали не через зв’язок з Ахметовим, а через актуальну гру національної збірної, у якій не змогли взяти участь заражені спортсмени. В Ольги Голубовської Савік Шустер цікавився, зокрема, чи правильно лікується Дональд Трамп. Нагадаємо, що в березні пані Голубовська поширювала фейки про американське походження вірусу, тож було б логічно, якби у США знали і як його лікувати. Навіть Кіра Рудик та Яна Зінкевич здебільшого говорили про свою боротьбу з Covid-19 і тільки наприкінці поставили Максиму Степанову два стандартних запитання: чому він не виконує закон ініційований «Голосом» і чому гроші, виділені на боротьбу з вірусом, витрачаються на дороги? Міністр так само традиційно розповів про провину попередників / чинних депутатів та власні неймовірні успіхи у збільшенні кількості тестів.

До місцевих виборів лишається всього два тижні, а на «Свободі слова» політики досі не кричать одне на одного. З одного боку, на фоні інших програм це навіть добре. А з іншого — починає ставати підозрілим.

Токшоу, які не ввійшли в моніторинг:

«Пульс» («112»), 6 жовтня

Гості: Дмитро Разумков, голова Верховної Ради. Олександр Качний, Василь Німченко, народні депутати, «Опозиційна платформа — За життя». Андрій Перебийнос, член «Опозиційної платформи — За життя». Євген Шевченко, народний депутат, «Слуга народу». Олена Бондаренко, ексдепутатка від Партії регіонів. Андрій Пальчевський, кандидат у мери Києва. Євген Червоненко, кандидат у мери Одес від партії «Наш край». Володимир Кацман, член списку «Опозиційної платформи — За життя» на парламентських виборах 2019 року. Руслан Бортнік, Валентин Землянський, Олександр Лазарєв, політичні коментатори. Загалом 12 гостей (11 чоловіків та одна жінка).

«Народ проти з Наташею Влащенко» («Україна 24»), 8 жовтня

Гості: Леся Забуранна, народна депутатка, фракція «Слуга народу». Сергій Власенко, Олексій Кучеренко, народні депутати, «Батьківщина». Ярослав Железняк, народний депутат, фракція «Голос». Анатолій Бондаренко, міський голова Черкас. Ігор Смешко, голова партії «Сила і честь». Анатолій Матіос, ексголовний військовий прокурор України. Єгор Фірсов, кандидат у мери Києва від партії «Екологічна альтернатива». Сергій Щербина, головний редактор «РБК-Україна». Юрій Атаманюк, Ігор Лесєв, Олександр Охрименко, Дмитро Раімов, політичні коментатори. Загалом 13 гостей (12 чоловіків та одна жінка).

«Протистояння» (NewsOne), 9 жовтня

Гості: Віктор Чорний, Михайло Опанащенко, народні депутати, «Опозиційна платформа — За життя». Павло Придворов, координатор «Опозиційної платформи — За життя» у Слов’янську. Олександр Качура, Олексій Устенко, народні депутати, «Слуга народу». Віктор Андросов, керівник Ради експертів партії «За майбутнє». Юрій Гранатуров, очільник «За майбутнє» у Миколаївській області. Олександр Попов, кандидат у мери Києва від «Опозиційної платформи — За життя». Юрій Левченко, кандитат у мери Києва. Андрій Рева, ексміністр соціальної політики. Михайло Головко, екснардеп від «Свободи». Сергій Кравченко, голова медичної палати України. Павло Кухта, експерший заступник міністра економіки. Олександр Охріменко, Михайло Чаплига, Валерій Димов, політичні коментатори. Загалом 16 гостей (усі чоловіки, жодної жінки).

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), що була надана через проект «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.  Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.