NewsOne вводить цензуру. Моніторинг токшоу 24–28 серпня 2020 року

NewsOne вводить цензуру. Моніторинг токшоу 24–28 серпня 2020 року

31 Серпня 2020
5800
31 Серпня 2020
12:00

NewsOne вводить цензуру. Моніторинг токшоу 24–28 серпня 2020 року

5800
NewsOne виганяє гостей зі студії. Прямий розділяє паради Порошенка та Зеленського. «1+1» не радить Білорусі революції.
NewsOne вводить цензуру. Моніторинг токшоу 24–28 серпня 2020 року
NewsOne вводить цензуру. Моніторинг токшоу 24–28 серпня 2020 року

«Український формат» (NewsOne), 26 серпня

«Український формат» 26 серпня 2020 року — це перший випуск програми за час нашого моніторингу, який NewsOne не виклав на YouTube. Ми не знаємо, в чому полягає причина цієї ситуації, але підозрюємо кілька варіантів: небезпечний для ліцензії рівень колабораціонізму, образи на адресу Медведчука, вихід зі студії одразу трьох гостей через цензуру на каналі. Хай там як, ефір вийшов настільки епічним, що ми виправили помилку NewsOne і самі завантажили його на YouTube. Як то кажуть, дивитися всім, це відео видаляють із інтернету.

«Русскому міру» сприяли: Олександр Колтунович, народний депутат, «Опозиційна платформа — За життя». Максим Невінчаний, член «Опозиційної платформи — За життя». Сергій Власенко, народний депутат, «Батьківщина». Юрій Бублик, екснардеп від «Свободи». Юрій Левченко, екснардеп від «Свободи», який вийшов зі «Свободи». Андрій Лесик, колишній харківський міський депутат, якого вигнали з міської ради. Олександр Данилюк, екссекретар РНБО. Світлана Крюкова, заступниця головного редактора видання «Страна.ua». Політичні коментатори: Вадим Карасьов, Денис Жарких, Ірина Паламар, Олексій Якубін, Валерій Димов, Олександр Охріменко, Юрій Дудкін, Олеся Яхно. Загалом 16 гостей (13 чоловіків та три жінки).

Формально першою темою програми стала декомунізація. Більш ніж годинне обговорення спровокувало нещодавнє інтерв’ю керівника Інституту нацпам’яті Антона Дробовича. Він, серед іншого, згадав про пропозицію загорнути пам’ятник Щорсу в латекс. Звісно, тонкі матерії культурологічної політики NewsOne не цікавили: Валерія Димова, наприклад, перебили, коли він говорив про досвід Німеччини, про роль ідеології в Росії, про думки Джорджа Орвелла. Уся мета цієї частини програми для авторів полягала в іншому: ностальгії за СРСР.

Юрій Дудкін розповідав про 75 років будівництва, основу для української пам’яті й те, що в Україні просто немає інших об’єднавчих героїв, крім радянських. Вибачте, а кого це в сучасній Україні досі об’єднують комуністи й кого не об’єднують наші військові? Андрій Лесик закликав не порівнювати режим Гітлера та світле радянське минуле. І, правда, за даними історика Тимоті Снайдера, Гітлер убив десь 12 мільйонів цивільних, а Сталін усього 6–9 мільйонів. Ведучий Віталій Дикий нагадував про неймовірний економічний потенціал, який СРСР лишив Україні. Мабуть, саме тому сьогодні у світі так багато економічних гігантів, які вийшли із Союзу. Oh wait…

 

Світле радянське минуле

Із часом присутні перестали згадувати радянське минуле й перейшли до проросійського сучасного. Ведуча Діана Панченко відмовилася називати війну в Україні війною, поки її такою не проголосить Верховна Рада. Ведучий Віталій Дикий заявив, що Янукович — це єдиний президент, який залишив владу з високим рейтингом. Далі модератор почав дуже перспективне речення про громадянську війну, але його перебили: «Чому в нас виникла проблема на сході? Тому що там не сприймали…». Тут почалися сварки й російську агресію прямо заперечив Андрій Лесик. Це була вже друга його подібна заява за програму. Перший раз політик-невдаха розповідав ось це: «Страна наша находится под внешним управлением. Нам навязывают все чуждое. Начиная с 2014 года. В 2014 году в нашей стране на Майдане произошел переворот. Для того, чтобы скрыть свои следы преступления, такие граждане, как Петро Порошенко, Турчинов, кампания вынуждены были устроить эту бойню на Востоке нашей страны, дабы скрыть свои следы преступления». Ще за десять хвилин він же заперечив російську агресію втретє.

Не подобалася Лесику й Революція гідності. Молодший член «ОПЗЖ» жалівся, що Україна не змогла провести «Євробаскет» у 2015 році через «проклятый Евромайдан». Його проведення забрали в нас у червні 2014-го через війну, тож дякувати треба «проклятой России». Сергій Власенко попросив Лесика назвати один переворот в історії, після якого відбулися б двоє чесних виборів. Ведуча Діана Панченко тут же врятувала нещасного, запитавши натомість у Власенка, чи законно Януковича усунули від влади.

Коротше кажучи, рівень проросійськості на програмі був настільки високим, що при вході у студію, мабуть, треба було проходити митницю. Останньою краплею стало запитання ведучих про «Океан Ельзи». NewsOne згадав заяву музикантів про те, що їхні пісні на День Незалежності використали без дозволу. І тут же подав коментарі із соцмереж, де користувачі обурювалися… дріб’язковості музикантів. Потім відвертим сарказмом бризнула ведуча: «От така історія. От такий патріотизм. Як до Верховної Ради обиратися, то патріоти всі. І нічого для рідної країни не жаль. А як на День Незалежності пісню заспівали, то авторські права є авторські права. Можна вважати Вакарчука патріотом?».

Сергій Власенко почав пояснювати, що проблема ж це в цьому, Вакарчука повинні були просто запитати. Але тут ведуча його різко перебила: «А я зараз інше питання ставлю. Чи можна вважати його патріотом?». Проукраїнські гості й раніше обурювалися трешу, який відбувався у студії, але тепер уже просто не витримали масштабу маніпуляції. Власенко почав наполягати на можливості відповісти адекватно. Ведучі продовжили агресивно схиляти його до своїх заготовок. А далі запитали Юрія Бублика, який сказав «На відміну від Медведчука, так, [Вакарчук] — патріот». Тут ведучі обурилися, чому це гості заговорили про хазяїна, і почали сваритися з ними на тему маніпуляцій.

Урешті-решт, Юрій Бублик видав ведучій: «Вашим ротом говорить Медведчук, не ви». Діана Панченко заявила, що свободівець нав’язує кліше і за ще одну подібну фразу вона вижене його зі студії. Бублик сказав ще одну фразу. І його змусили покинути ефір. На прощання ведуча кинула: «Ідіть уже, пан Бублик. Нікому ви не цікавий. Одна дірка, більше нічого». Після всього цього Олеся Яхно та Сергій Власенко теж вирішили покинути студію. Комізму ситуації додав Андрій Лесик (дякувати Люциферу за нього), який почав кричати: «Большего патриота, чем Медведчук, нигде не найдете!!!».

Найкращий панч, який Панченко змогла вигадати про Бублика, — це жарт про дірку

Оцінювати цю ситуацію ми лишимо вам, але слід зазначити три речі. По-перше, ображати журналістів не можна, але можна й треба вказувати на очевидні маніпуляції в ефірі. По-друге, всі ті «герої», які покинули NewsOne, узагалі не повинні були на нього приходити, враховуючи все, що лунало в місцевих ефірах раніше. По-третє, в цьому випуску «Український формат» не раз відверто демонстрував глядачам цензуру.

Ви могли постійно згадувати про Порошенка, але не про Медведчука. За слово «кацап» вас погрожували вигнати зі студії, поки самі ведучі, наприклад, називали Марш захисників «маршем так званих патріотів». Діана Панченко забороняла гостям обговорювати Іллю Киву, якого немає у студії, але запитувала їх про патріотизм Вакарчука. Модератори згадували про справи проти людей, які співають образливі пісні про євреїв та росіян. І спокійно слухали страшилки про львів'ян, які буцімто думають, що Донбас — це вже не Україна. Цитуючи гостя Юрія Дудкіна, на телеканалі NewsOne така «редакционная политика».

Після того, як ведучі звалили події у студії на поганий приклад Порошенка, ще раз назвали дії Вакарчука «жлобством», та під час включення запитали в Антона Дробовича, чому Україна змінює пам’ятники комуністів на пам’ятники нацистів, ситуація трішки заспокоїлася. Склад гостей змінився, колабораціонізм розбавився в обговореннях зубожіння, виборів та зовнішнього впливу на Україну.

Світлана Крюкова розповідала, що передвиборчі поїздки Зеленського не мають електорального ефекту, а Ірину Верещук, незважаючи на її потенціал, у Києві ведуть як технічну кандидатку. Віталій Дикий дискредитував кандидата в мери Києва Сергія Притулу. Олександр Данилюк вирішив, що проблема Зеленського у слабкій команді (самокритично) та тому, що всією державою намагаються керувати з Офісу президента. Ірина Паламар вирішила, що українська економіка була би кращою без наглядових рад. Та назвала світову пандемію із більш ніж 20 мільйонами хворих «коронавірусним флешмобом», який влада може використовувати в регіонах, де має низьку електоральну підтримку.

До речі, про абсурд. Максим Невінчаний заявив, що Віктор Медведчук змушує світ рахуватися з Україною. Радимо мажоритарнику-невдасі спробувати себе у стендапі. Ведучий Віталій Дикий тим часом вирішив, що українська влада підставила Німеччину, коли запропонували їй підключитися до платформи з деокупації Криму. Як? Бо це може напружити німецько-російські стосунки. І справді, Україні, мабуть, варто попросити вибачення ще й у Росії, що ми своїм Кримом зіпсували її міжнародний імідж.

До речі, подача води у Крим стала останньою темою програми. У ній подвійні стандарти каналу плавали вже зовсім на поверхні. Коли Валерій Димов сказав, що Україна не повинна подавати воду окупантам, ведучий назвав його позицію агресивною. Коли Олександр Колтунович порівнював ситуацію із блокадним Ленінградом, а українців — із нацистами, його позиція агресивною для модераторів не звучала. До речі, з цього порівняння виходить, що Україна напала на Крим. Юрій Левченко, за схожою аналогією, запитав, чи мав СРСР повністю забезпечувати функціонування окупованої України під час Другої світової війни. У відповідь на це проросійські гості почали кричати, що це маніпуляція.

У післямові до шоу, загалом, повторювали раніше озвучені «думки»: ми блокуємо Крим як Третій Рейх, нас дресирують коронавірусом, Щорс у латексі — це психоз. Ірина Паламар стверджувала, що «фальшивые патриоты, которые заявляют о том, что "потрібно боротися, окопуватися" — это все проплаченные люди, которые не хотят мира в Украине». Це відома російська максима «Борються лише проплачені». Ведучий цього блоку Олександр Шелест також запитав у гостей, чи є потенційне перейменування вулиці у Крижополі на честь Олексія Порошенка прикладом наших нових героїв. NewsOne завжди дуже переймається, коли в якомусь селі за 120 кілометрів від Вінниці підприємство, засноване батьком експрезидента, хоче перейменувати прилеглий шматок вулиці на його честь.

У передмові до програми («Українському формату» потрібні два санітарні шлюзи) виступав Вадим Карасьов. Політкоментатор прогнозував, що без просування у виконанні Мінських домовленостей перемир’я закінчиться. Та частково підтримав позицію Дмитра Козака, що Україна абсолютно неспроможна домовлятися. Єдине виправдання для існування цього блоку, запитання про Щорса в латексі. «Тобто латекс вам подобається, Вадим Юрієвич? Я бачу» сказала ведуча. «Поймали меня, смутили»відповів власник найстильнішої маски на телебаченні.

В ідеальному світі після такого ефіру проукраїнські політичні партії уже би просто не поверталися на NewsOne. ЗМІ з кінцями перетворилося б на заповідник Андріїв Лесиків. Глядачі втомилися би від перегляду піратської версії російського телебачення. І телеканал тихенько загнив. На жаль, наш світ не ідеальний: самоповаги в багатьох політиків немає, а от бажання виграти місцеві вибори є. Тому побачимося наступного тижня.

«Право на владу» («1+1»), 27 серпня

 

«Право на владу» повернулося в ефір, але поки що не вступило в передвиборчу боротьбу. Перший випуск нового сезону тут вирішили присвятити Білорусі.

Теоріями ділилися: Леонід Кравчук, глава української делегації у ТКГ в Мінську, перший Президент України (1991–1994). Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України. Мар’яна Безугла, народна депутатка із фракції «Слуга народу», заступниця голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Сергій Власенко, народний депутат від фракції ВО «Батьківщина». Ігор Палиця, народний депутат від групи «За майбутнє». Юрій Луценко, ексгенеральний прокурор України (2016–2019). Віктор Гвоздь, ексголова Служби зовнішньої розвідки України. Ілія Куса, експерт із міжнародної політики Українського інституту майбутнього. Павло Латушко, член президії координаційної ради опозиції Білорусі, експосол Білорусі у Франції, ексміністр культури Білорусі. Тетяна Мартинова, білоруська журналістка. Загалом десять гостей (вісім чоловіків та дві жінки).

Ефір «Права на владу» не був насичений новою інформацією чи неординарними поглядами. Урешті, тему Білорусі програма підхопила за 18 днів після початку протестів і до цього часу українці вже непогано розумілися на подіях у сусідній країні. Від чого, щоправда, ще більше дивували історії Наталі Мосейчук про хороші дороги, дешеві ковбаси та відсутність натяків на повстання напередодні білоруських виборів.

Першою гостею біля центрального мікрофона стала Тетяна Мартинова, яка присвятила виступ критиці Лукашенка. «Клоун», «шизоїд», «феодал», «колгоспник» — це далеко не повний перелік того, що вона розповідала про незмінного лідера своєї країни. Крім цього, Мартинова спростовувала слова гостей про благодатну білоруську дійсність та збережені заводи. Мовляв, підприємства збиткові й на плаву їх тримає лише допомога Росії.

На одну з чергових промов про економічні проблеми Білорусі Наталя Мосейчук відповіла фразою «Революції нічим добрим не закінчуються». Це справді «ТСН» видала книжку «94 дні: Євромайдан очима ТСН» та фільм Олесі Ногіної «Рік очима ТСН», у яких героїзували не лише безпосередніх учасників Революції гідності, а й власних журналістів, які працювали тоді на Майдані?

Судячи з усього, це якісь особисті проблеми Коломойського, адже далі Ігор Палиця теж розповідав про білоруську економічну потужність та наголошував, що «ніяка революція не дає розвитку країні». Він навіть закликав сусідів «не гратися в демократію», а найняти фахівців. Щоправда, при цьому Палиця також підтримував відхід Лукашенка від влади та перехід Білорусі до парламентської форми правління. Що тоді означає «не гратися в демократію»? Леонід Кравчук запевняв, що непогано знає Лукашенка й той не віддасть владу через прохання. А також підтвердив, що контактна група думає про переміщенням перемовин із Мінська.

Після Революції гідності Палиця побув народним депутатом від БПП, головою Одеської ОДА та головою Волинської облради. Він про такі «ігри в демократію»?

Дмитро Кулеба присвятив свій виступ переконанням у сильній реакції української влади на події в Білорусі. Міністр заявив, що особисто ініціював тристоронню заяву Люблінського трикутника щодо засудження дій Лукашенка. Сказав, що між президентами України та Білорусі наразі нічого не відбувається. І що всі контакти із сусідом поставлені на паузу до часу, поки вони не нестимуть репутаційних, моральних та політичних втрат Україні. Наталія Мосейчук нагадала, що Лукашенко вже стріляв у людей. Також Кулеба обіцяв допомогти білорусам, які хочуть пробути в Україні більше 90 днів, але не хочуть отримувати статус біженця.

У контексті обговорення російської участі в білоруських подіях Наталія Мосейчук запитала, чи не грають зараз проти Путіна США та ЄС. І озвучила теорію змови, що це Обама затягнув росіян у Крим, аби завдати їм неприємностей. Пристойним токшоу не личать подібні заяви. Такими темпами може виявитися й те, що Обама затягнув у «Приват» 97 % кредитів наближеним особам.

До речі, про теорії змови. Другою підтемою програми стала спецоперація з вагнерівцями в Білорусі. Цитуючи Ілію Кусу, гості ворожили на кавовій гущі. Віктор Гвоздь називав це успішною інформаційною спецоперацією проти України. Мар’яна Безугла натякала, що спецслужби так не працюють і що українські спецслужби такого поки не можуть. А також анонсувала новий комітет парламенту для нагляду за спецслужбами. Ігор Палиця називав операцію спробою підставити Україну: мовляв, якби ми захопили громадян із чужого судна, це був би тероризм.

І тільки Юрій Луценко впевнено сказав: «Я точно знаю, що ця спецоперація була. І при цьому її штучно зупинили». Віктор Гвоздь запитав, звідки дані. Луценко відповів: «Звідти ж, звідки у вас, що її не було». Леонід Кравчук теж сказав, що Луценко нічого не знає. Але колишнього політика це не зупиняло. Він не розумів, чим історія дискредитує Україну, та стверджував, що Путін просто не хоче визнавати силу українських спецслужб. Бонусом ексгенпрокурор визнав ще й кримську спецоперацію із плівок Деркача. Луценко сказав, що якби його хтось запитав про неї раніше, він би сказав «да». Ще через півгодини Віктор Гвоздь критикував Луценка за поширення інформації про нашу роботу зі США. Здається, хтось скучив за увагою. А сумну суть цього блоку програми сформулював Сергій Власенко: в Україні просто немає інституції, яка могла би висловитися і їй би всі повірили.

Що ж до повернення «Права на владу», то, з одного боку, добре, що токшоу звернуло увагу на геополітичні питання. З іншого боку, в ефірі виявилася аж занадто велика концентрація сумнівних поглядів на геополітику. У тому числі від ведучої.

«Ехо України» (Прямий), 28 серпня

 

На дворі переддень місцевих виборів. Прямий у стані війни, ворог міцно засів на Банковій. Ведучий Матвій Ганапольський повертається з відпустки, але в нього немає часу на акліматизацію. «Ехо України» відкриває архів «Вечірнього кварталу»...

Владу критикували: Ростислав Павленко, народний депутат, «Європейська солідарність». Ігор Мірошниченко, екснардеп, «Свобода». Борислав Береза, екснардеп, позафракційний. Володимир Омелян, ексміністр інфраструктури. Ігор Лапін, екснардеп, «Народний фронт». Василь Мокан, народний депутат, «Слуга народу». Загалом шість гостей, усі чоловіки.

Розминкою темою вечора стало повернення (?) Михеїла Саакашвілі у Грузію. Матвій Ганапольський пов’язав це із критикою Саакашвілі митних призначень на Одещині. А гості вигадали цілу купу дотичних теорій: Саакашвілі просто піднімає ставки; Саакашвілі торгується; Саакашвілі не подобається його посада в Україні; Саакашвілі може перейти в опозицію до Зеленського і президенту краще зараз із ним домовитися. Василь Мокан натомість вирішив, що кадрові призначення та заяви Саакашвілі ніяк не пов’язані. Та нагадав, що раніше експрезидент обіцяв не займатися політикою у Грузії, поки працює в Україні. Ростислав Павленко закликав «слуг народу» не використовувати послуги Саакашвілі для критики Порошенка: «Переставайте використовувати всякий непотріб для того, щоби шкодити попередникам». А Матвій Ганапольський образився на глядачів, які хотіли, щоб Саакашвілі покинув Україну, та принижували «реформатора» в чаті: «І які ви всі… Коли він за Порошенко бігав: "Поддержим его, поддержим дорогого. Порошенку — смерть". Атепер шо? Карбід? Смердить? Я б сказав, шо смердить».

Головною темою програми очікувано стало святкування Дня Незалежності. Під час цього блоку на екрані мала би постійно знаходитися цитата Петра Порошенка з марафону 24 серпня: «Я не знаю, звідки це береться в головах. Як можна було додуматися, щоб вийти на протистояння Зеленський — Порошенко під час параду?! Порошенко — за парад, Зеленський — проти».

Матвій Ганапольський вирішив, що учасники Маршу захисників не сприймають Зеленського. Ігор Лапін розповідав, як учасники ходи масово називали Зеленського боягузом і як зараз розгортається флешмоб «Парад 2021 року без Зеленського». Крім того, Лапін сказав, що гетьман, який не йде з військом, втрачає статус гетьмана. Ігор Мірошниченко заявив, що Зеленський не став президентом, а лишився ведучим корпоративів, і називав лідера держави «так званим президентом». Володимир Омелян висунув теорію, що смаки Зеленського формуються біля шаурми.

Крім того, президенту дісталося за буцімто «топтання» прапора (святкова сцена була виконана в його кольорах) і слова, що ми своїх не кидаємо. Цю цитату гості протиставили історії Ярослава Журавля. Борислав Береза нагадав також про двох поранених військових 25 серпня, хоча ще 24 серпня президент хвалився відсутністю втрат. Василь Мокан заперечив, що це інше — вони не загинули. Й у студії зчинився скандал із криками: «Весь ваш сброд на фронт».

Окремо ведучий розкритикував прохання із святкової промови президента «не плутатися під ногами». Ганапольський заявив, що це стосується його особисто та всіх виборців інших партій, а Зеленський позбавляє людей України їхніх прав. Далі модератор обурювався, що деякі українці винні просто в тому, що незгодні. Що Зеленський буцімто вже докотився до рівня риторики Лукашенка. І, врешті-решт, як свою відповідь (наче це все була не відповідь) ведучий продемонстрував глядачам принизливий уривок із «Вечірнього кварталу».

Так само Зеленський виглядає на Прямому й без кадрів із «Кварталу»

Василь Мокан тим часом закликав не робити з Дня Незалежності траур і нагадував, що День пам’яті полеглих захисників відзначається в окремий день. Також він просив не розповідати про два окремих свята й казав, що Порошенко просто примазався до позаполітичного маршу.

До речі, про це. В усій красі технологія Порошенка проявлялася під час рекламних пауз на Прямому. Там показували аж два ролика поспіль, у яких п’ятий президент бере участь у Марші захисників. Дихотомія того, що критикували в ефірі «Еха України» і що хвалили в рекламі, більш ніж очевидна. Лишилося тільки дізнатися «як можна було додуматися».

Окремою підтемою програми стали заяви президента Зеленського щодо війни в інтерв’ю Euronews: «Швидше мене ніхто це не закінчить». Матвій Ганапольський намагався зрозуміти, чому головнокомандувач так думає. Відповіді гостей: у нього немає червоних ліній, він готовий до неявної капітуляції, президент плутає закінчення та замороження. Ігор Мірошниченко дійшов аж до того, що для Зеленського Росія — брат і що в нього совкова ментальність. Але з цим ведучий уже не погодився.

Торкнулися у студії й кількох дрібніших тем. Рішення Конституційного суду щодо карантинних обмежень та щодо призначення Артема Ситника головою НАБУ. Ситуацію в Білорусі. Чим харчується Зеленський. Так, серйозно, це був останній сюжет випуску. Є теорія, що на Прямому не можна робити матеріали ні про що, крім Зеленського. І фантазія починає закінчуватися.

Токшоу, які не ввійшли в моніторинг:

«Пульс» («112»), 25 серпня

Гості: Ренат Кузьмін, Володимир Кальцев та Олександр Колтунович, народні депутати, «Опозиційна платформа — За життя». Сергій Лабазюк, народний депутат, група «За майбутнє». Борислав Розенблат, екснардеп від БПП. Святослав Піскун, ексгенпрокурор. Ольга Голубовська, завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені Богомольця. Політичні коментатори: Руслан Бортнік, Андрій Пальчевський, Ірина Паламар, Валентин Землянський, Олександр Охріменко, Олександр Цибулько. Загалом 13 гостей (11 чоловіків та дві жінки).

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
5800
Читайте також
20.07.2020 10:50
Олександр Крумін
для «Детектора медіа»
6 053
30.06.2020 12:30
Олександр Крумін
для «Детектора медіа»
3 795
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду