12:00
Понеділок, 9 Вересня 2019

«Агрессивно-послушное большинство». Огляд токшоу за 2–6 вересня 2019 року

Оптимістичний прем’єр, «жесточайший наезд» на NewsOne та «порохобот» Ганапольський, який забороняє давати поради Зеленському.
«Агрессивно-послушное большинство». Огляд токшоу за 2–6 вересня 2019 року
«Агрессивно-послушное большинство». Огляд токшоу за 2–6 вересня 2019 року

На тижні з 2 по 6 вересня в ефірах українських токшоу були дві ключові теми: робота Верховної Ради 9-го скликання та обмін полоненими між Україною та Росією. На телеканалах Віктора Медведчука їх розбавили традиційними розмовами про «утиски свободи слова».

2 вересня. «Свобода слова», ICTV

Повернувшись в ефір після канікул, автори «Свободи слова» запросили до студії членів новоствореного Кабміну. Серед них — прем’єр Олексій Гончарук, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов, очільник Мін’юсту Денис Малюська, міністерка фінансів (якій вдалося зберегти посаду) Оксана Маркарова та керівниця Міністерства розвитку громад і територій Альона Бабак. Також на етер запросили політкоментатора Володимира Фесенка, експерта Департаменту комунікацій НБУ Андрія Блінова, політичного оглядача «РБК-Україна» Мілана Лєліча та ексзаступницю міністра агрополітики Владиславу Магалецьку. Тобто 6 чоловіків і 3 жінки.

Першим до мікрофона очікувано вийшов прем’єр Гончарук, який розповів про плани уряду. За його словами, Кабмін хоче досягти щорічного зростання економіки на 7 %. Двома передумовами такого успіху Гончарук бачить продуктивну працю та прямі іноземні інвестиції.

Анонсував гість і влаштування конкурентного середовища на монопольних ринках на кшталт залізничних перевезень, а також «велику приватизацію», доступ громадян до ресурсів (дешевих кредитів) та «зменшення кількості папірців для бізнесу». Згадав і про ринок землі, який має запрацювати з 1 грудня. На думку Олексія Гончарука, ринок уже існує, але неформально. Урядовці, мовляв, «подивилися 25 варіантів» відкриття такого ринку. Купити вітчизняну землю зможуть й іноземці, але маючи зареєстровану в Україні юридичну особу. Конкурувати з ними українським фермерам урядовці хочуть допомогти доступними кредитами.

— Чи є Україна вже президентською республікою та чи вільний прем’єр-міністр у кадрових рішеннях? — змінив тему Мілан Лєліч.

— Кожен міністр може сам набирати команду. Проте ми консультуємось з президентом, — відповів Олексій Гончарук.

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов, своєю чергою, переконував, що уряд готується до світової економічної кризи та очікує активної співпраці з міжнародними партнерами. Що ж до зниження тарифів, то це, на думку Милованова, може статись, «якщо підфартить» (очевидно, малося на увазі зниження цін на енергоносії на світових ринках). Оптимістичною була і промова старої-нової міністерки фінансів. Оксана Маркарова переконувала, що українська економіка — «одна з останніх у світі, що має шанс на стрімке зростання».

Говорили у «Свободі слова» і про реформу пенітенціарної системи. За словами очільника Мін’юсту Дениса Малюськи, планується будівництво нових закладів утримання під вартою. Тоді як основною метою урядовці бачать збільшення кількості засуджених, які перебувають під наглядом, проте не ув’язнені. Згадали і про вимогу прем’єр-міністра за місяць подолати в Україні рейдерство. «Будемо виконувати», — сухо відповів Малюська. Також міністр пообіцяв, що за його каденції у відомстві не буде «смотрящих», коментуючи запитання Володимира Фесенка про візит голови ОП Богдана на весілля Андрія Довбенка. Останнього називають «смотрящим» за Мін'юстом часів Порошенка.

— Але ж дружина Довбенка увійшла до складу Комісії з питань правової реформи, — нагадував політоглядач Лєліч.

— Комісія — лише майданчик для дискусій, — відбивався міністр Малюська.

Запитали гостя і про реформу судової системи. «Ми не маємо тисяч людей, щоб усіх замінити», — сказав очільник Мін'юсту. Додавши, що «найодіозніших суддів ми вже прибираємо».

Міністерка розвитку громад і територій Альона Бабак, завершуючи ефір, казала, що в її відомстві «не гоняться за кількістю ОТГ».

Зрештою, випуск «Свободи слова» на ICTV залишився найзмістовнішим токшоу тижня. Адже автори проекту запрошують до студії не «фахівців з усіх питань», як це практикують колеги на інших каналах, а віддають перевагу урядовцям чи експертам, котрі розповідають про питання, якими опікуються та в яких компетентні.

3 вересня. «Пульс», «112 Україна»

Цього разу автори проекту відмовилися від «сольної» вступної частини, а сам випуск тривав рекордно мало — 3,5 години. На ефір прийшли народні депутати Сергій Власенко («Батьківщина»), Наталя Королевська й Олександр Колтунович («Опозиційна платформа — За життя»), політичні коментатори Олексій Якубін, Кирило Молчанов, Олександр Кочетков, Сергій Годний, Олександра Решмедилова, народний депутат 3-го, 6-го і 7-го скликань Віталій Журавський, парламентар 8-го скликання Борислав Розенблат, журналіст та екскандидат у народні депутати від «ОПЗЖ» Володимир Кацман, економічний експерт Віктор Скаршевський, лідер партії «Сила людей» Олександр Солонтай. Разом 11 чоловіків та 2 жінки.

Мова пішла про зняття депутатської недоторканості, за яке народні депутати саме проголосували у другому читанні. Думки гостей про корисність такої ініціативи розділилися.

— Народних депутатів можуть заарештувати без згоди Верховної Ради — в цьому суть, — тлумачив новацію екснародний депутат Віталій Журавський.

— Молоді депутати можуть опинитися під тиском правоохоронців, — ділився баченням нинішній парламентар Сергій Власенко.

Ефір час від часу переривали прямими включеннями народних депутатів, які виходили із сесійної зали. Це додало випуску інформативності. Зокрема, член фракції «Слуги народу» Олександр Дубінський заявив, що виступає проти ініціативи президента щодо скорочення кількості депутатів до 300. А його соратник Михайло Радуцький розповів, як його політсила планує позбавляти мандатів тих, хто прогуляв понад 30 % пленарних засідань.

Одностайність у прийнятті рішень серед депутатів монобільшості неабияк дратувала присутніх у студії симпатиків «ОПЗЖ». Зокрема, екскандидат від політсили Володимир Кацман назвав фракцію «Слуги народу» «агрессивно-послушным большинством». Критикували соратників Зеленського й інші гості студії.

— Більшість у парламенті — це «ксероксна машина» Офісу президента, — казав Сергій Власенко.

— Опозиція має змусити Зеленського виконувати обіцянки, — піарив «ОПЗЖ» афілійований із нею політкоментатор Годний.

Натомість народний депутат 8-го скликання Борислав Розенблат, якого позбавляли недоторканості із формулюванням «за зловживання впливом» (ішлося про видобуток бурштину), бідкався, що «ніхто не поніс покарання за незаконне переслідування». Вочевидь, натякаючи на свою історію.

«До влади прийшли дублери провальних урядів», — розмірковував Віталій Журавський, додавши, що, мовляв, «до кінця року він (Зеленський. — Авт.) їх розжене».

Критикували гості і плани Кабміну щодо 7 % щорічного зростання економіки й відкриття ринку землі. «Все делают, чтоб понравиться», — соромила депутатів більшості часта гостя телеканалів Медведчука, політкоментаторка Олександра Решмедилова.

Згадали гості «Пульсу» й про «утиски» свободи слова на прикладі «112» та NewsOne. «Эту власть не интересует свобода слова», — ствердив Володимир Кацман.

Загалом, відмова від «сольного» блоку, де гості часто або піарили «ОПЗЖ», або говорили «про все», як і включення в ефір народних депутатів, пішли на користь проекту. Адже у 3,5 години ефіру автори змогли вмістити більше конкретики, ніж раніше у п’ятигодинні випуски.

4 вересня, «Український формат», NewsOne

А от на братньому каналі від передмови не відмовилися. Цього разу доступ до мікрофона отримав завсідник каналів Медведчука — народний депутат від «ОПЗЖ» Ілля Кива.

«Вопрос демократии находится под угрозой», — коментував роботу парламенту новообраний народний депутат, бідкаючись, що монобільшість фактично «відтерла» опозиційну фракцію від прийняття рішень, ухвалюючи мало не кожну ініціативу Зеленського.

«Мы можем получить диктатуру власти в XXI веке», — драматизував Кива, наголошуючи, що зняття недоторканості так і не торкнулося самого Президента.

Не обійшлося й без ностальгії за «радянською могутністю» України, яку «розбазарили» керівники держави за незалежності. Крім того, Кива божився завжди «голосувати по совісті», навіть якщо це піде врозріз із думкою фракції.

На завершення Ілля Кива розповів, що має їхати «поздравлять нашего однопартийца» (йшлося про члена фракції «ОПЗЖ» Григорія Суркіса, якому 4 вересня виповнилося 70 років. — Авт.), додавши, що на ці урочистості «Василия (Голованова. — Авт.) тоже пригласили». Як виявилося згодом, на урочистостях побували й кілька представників команди Зеленського.

У колективній частині до студії «Українського формату» прийшли нардепи: від «ОПЗЖ» — Олег Волошин, Олександр Колтунович та Юрій Павленко, від «Батьківщини» — Сергій Власенко та Вадим Івченко, від «Слуги народу» — Данило Гетьманцев та Гео Лерос, екснародні депутати Михайло Опанащенко (член «ОПЗЖ»), Юрій Чижмарь та Олег Купрієнко (партія Ляшка), політкоментатори Михайло Чаплига, Дмитро Співак, Валерій Димов, журналіст сайту «Страна.ua» Денис Рафальський. Себто 14 чоловіків та жодної жінки.

Як і в інших токшоу на тижні, зайшлося про роботу парламенту та новосформованого уряду.

— Це — перемога українського народу, — коментував зняття депутатської недоторканості представник монобільшості Данило Гетьманцев.

— Ждем внесения о снятии и с президента, — додав громадський діяч та екскандидат у народні депутати від «Слуги народу» Дмитро Співак.

— Президент має бути захищеним, — став на захист Зеленського представник РПЛ Юрій Чижмарь.

— Это — возможность давления на людей с другой точкой зрения, — казав народний депутат від «ОПЗЖ» Олег Волошин.

— Ви поклали «прибор» на процедуру… і на мене, як громадянина, — звертався до членів президентської фракції політкоментатор Михайло Чаплига.

Потому увага присутніх змістилася в бік «утисків» каналу NewsOne, який Нацрада з питань телебачення та радіомовлення планує позбавити ліцензії. Такі дії регулятора Дмитро Співак назвав «жесточайшим наездом» на телеканал. Хоча навіть поверховий аналіз мовлення каналу вказує на заангажованість NewsOne.

Друга частина програми, присвячена персоналіям та програмі дій нового уряду, майже не містила конкретики й перетворилася здебільшого на балаканину гостей із критикою рівня фаховості урядовців. Ішлося і про законопроєкт від «Слуги народу» щодо продажу сім-карт мобільного зв’язку за паспортом. Який, щоправда, швидко відкликали з розгляду.

— Сколько ложных звонков в полицию было с оккупированных территорий, — виправдовував авторів ініціативи член фракції «Слуги народу» Гео Лерос.

— Влада готує засади поліцейської держави, — переконував представник «ОПЗЖ» Юрій Павленко.

На завершення ефіру, коли мова вкотре зайшла про тиск на NewsOne, представник фракції «Слуги народу» Данило Гетьманцев подякував телеканалу за професійність. Цікавий хід, зважаючи на те, в чому саме «професійним» є канал.

У підсумку проєкт Василя Голованова став найдовшим і разом із тим найменш змістовним токшоу тижня. Адже лояльні до «ОПЗЖ», а відтак і до NewsOne гості здебільшого критикували нову владу та жалілися на «утиски» медійного ресурсу Медведчука. Та відповідаючи на запитання, хто винен, гості практично залишали без уваги пункт, що робити.

5 вересня, «Право на владу», «1+1»

На гостину до Наталії Мосейчук цього разу завітали голова Верховної Ради Дмитро Разумков; голова фракції партії «Слуга народу» Давид Арахамія; заступник голови фракції партії ВО «Батьківщина» Сергій Соболєв; голова фракції партії «Голос» Сергій Рахманін; співголова фракції партії «Європейська солідарність» Ірина Геращенко; голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін; міністр юстиції України (2002–2005, 2006–2007, 2010–2013) Олександр Лавринович; представник України в Мінській підгрупі (2015–2016, 2019) Роман Безсмертний; співзасновник громадянської платформи «Нова країна», викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Валерій Пекар; телефоном долучався директор Одеського художнього музею (2018–2019) Олександр Ройтбурд. Разом 9 чоловіків та одна жінка.

Попри обіцянки ексочільника «1+1» Олександра Ткаченка не віддавати перевагу «Слузі народу» в ефірі телеканалу, представники монобільшості знову мали перевагу: «Слугу народу» презентували двоє спікерів, тоді як інші політсили — по одному.

В ефірі «Права на владу» говорили про те саме, що й на інших проектах: роботу нового скликання ВРУ та обмін полоненими.

Першим відповідати на запитання ведучої до мікрофона вийшов Дмитро Разумков. У нього Мосейчук, зокрема, цікавилася, коли зі входів до сесійної зали приберуть військовослужбовців, які їх охороняють. Спікер відповів, що це елементарні заходи безпеки, а наявність охорони не заважає журналістам спілкуватися з народними депутатами. Хоча випадки перешкоджання діяльності представників ЗМІ з боку охорони у ВР 9-го скликання вже траплялися.

Частина сесійної зали паралізована? — допитувалася ведуча, маючи на увазі, що представники інших фракцій, окрім президентської, позбавлені можливості впливати на перебіг голосувань.

Всі депутати можуть впливати на ситуацію, — переконував Разумков без особливих аргументів.

Інформативності випуску додала добірка народних депутатів, яких позбавляли недоторканності за попередніх скликань (Розенблат, Лозинський, Мосійчук тощо). Фото кожного показали на студійному екрані разом з короткими історіями.

У цей час співголова фракції «ЄС» Ірина Геращенко поквапилася нагадати, що законопроєкт про зняття недоторканості вніс саме лідер їхньої партії Петро Порошенко.

Телефоном на зв'язок зі студією вийшов ексдиректор Одеського художнього музею Олександр Ройтбурд, якого депутати місцевої обласної ради днями зняли з посади. Митець вважає такі дії «юридично нікчемними» і планує оскаржувати рішення в суді.

«Парламент нині нагадує Держдуму Росії… а місцеве самоврядування — совок совком», — казав представник України в Мінській підгрупі 2015–2016 та 2019 років Роман Безсмертний.

Опинившись біля мікрофона, Ірина Геращенко, у свою чергу, повторювала риторику однопартійців: хвалила здобутки попередньої влади, які, мовляв, зараз нівелюються новою. Коли ж вона наголосила, що нині рішення в сесійній залі приймаються «наче на конвеєрі», на захист більшості раптом стала Наталія Мосейчук. Вона сказала, що такий стиль роботи викликаний, зокрема, й безвідповідальністю депутатів попереднього скликання. Які, на думку ведучої, могли збиратися для обговорень багато разів, у підсумку так і не приймаючи того чи іншого рішення.

У цей час глядачів проєкту запитали, що, на їхню думку, стоїть за законотворчою активністю Володимира Зеленського та його фракції? В результаті 11 % відповіли, що це узурпація влади, а 89 % — швидкі зміни на краще.

Коли до мікрофона вийшов представник фракції «Батьківщини» Сергій Соболєв, зайшлося про звільнення бойовика Володимира Цемаха та обмін полоненими. «Обговорюючи цю тему, маємо зважувати кожне слово», — сказав Соболєв, не втративши нагоди покритикувати попередню владу за політику подвійних стандартів: «Мало називати Росію агресором. Треба ще з нею не торгувати».

«Можемо витягти десять, а погубити тисячу», — висловлював власну думку Роман Безсмертний. Обговорення теми продовжили, коли до головного мікрофона вийшов Давид Арахамія. «Якби інформація (про обмін полоненими як доконаний факт. — Авт.) не потрапила до ЗМІ, можливо, люди були би вже вдома», — говорив народний депутат, залишивши поза увагою те, що фейк про звільнення українських бранців першим із нашого боку поширив саме член команди Зеленського — генпрокурор Руслан Рябошапка.

Наостанок ведуча допитувалася у представника нової влади, чи назве вона війну з Росією «війною». «Це питання — швидше морально-філософське», — сказав лідер фракції «Голосу» Сергій Рахманін, додавши, що робити це, як і запроваджувати воєнний стан, мали ще у 2014 році.

6 вересня, «Ехо України», Прямий канал

На Прямому цього разу виступали народні депутати Василь Мокан («Слуга народу»), Дмитро Лубінець (група «За майбутнє»), народні обранці 8-го скликання Олег Купрієнко (тоді — РПЛ), Ігор Лапін, Леонід Ємець та Тетяна Чорновол («Народний фронт»), Юрій Мірошниченко («Опозиційний блок»), політкоментатори Олександр Солонтай (лідер партії «Сила людей»), Валерій Димов, письменник та екснародний депутат Володимир Яворівський, представник Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін. Разом 10 чоловіків та одна жінка.

Поствиборний цикл ефірів «Еха України» відзначається значно нижчим градусом напруги та осуду нинішньої влади на фоні вихваляння попередньої, ніж було раніше. Проте автори проєкту вірні собі: більшість гостей є симпатиками або лояльними до попередньої влади людьми.

Цього разу зайшлося про головні теми тижня: роботу ВРУ та обмін полоненими. Розмірковуючи над діями команди Зеленського, ведучий зауважив, що «владі видніше, товарищ Сталин (натякаючи на Зеленського. — Авт.) знает».

Коли ж зайшлося про звільнення бойовика Цемаха, Ганапольський знову вдався до специфічної іронії, заявивши: «Я, як порохобот, маю взяти кувалду і вбити Зеленського чи голову Верховної Ради… Але раптом це — не рішення Зеленського? А тільки судді?».

«Нідерланди голосували за повернення Росії в ПАРЄ і не переймались долею Цемаха», — сказав екснародний депутат Ігор Лапін.  Усі гості мали змогу вільно висловитися з цієї теми, аж поки черга не дійшла до представника «Слуги народу».

Президент просив нас зайвий раз не коментувати тему обміну полоненими… — почав Василь Мокан.

Не треба тут цитувати Зеленського. Ви мені не доведете, що він вам це говорив. Я — представник ЗМІ, і буду це коментувати! — доволі грубо перебив гостя ведучий. У подальшому Ганапольський найчастіше перебивав та не давав сказати саме представнику монобільшості. Тоді як лояльні до Петра Порошенка гості проблем із виступами здебільшого не мали.

Але найдалі у критиці звільнення бойовика пішла ексчленкиня «Народного фронту», нещодавня висуванка «Європейської солідарності» Тетяна Чорновол. На її думку, такого звільнення за часів попередньої влади статися не могло, а тепер від України відвернеться Захід.

— «Не треба нас рятувати за будь-яку ціну», — цитував лист Олега Сенцова трирічної давнини Ігор Лапін.

Сенцов теж не знає всіх деталей. Тож цитувати його слова 2016 року зараз — чиста демагогія, — раптово зупинив гостя Матвій Ганапольський.

Згадали на ефірі і про помилування 12 росіян, яке того дня підписав президент України.

Чому я дізнаюся про це з російських ЗМІ? — риторично запитував ведучий.

Про це щойно говорив Ємець, — поправили Ганапольського гості студії.

Він завжди так складно говорить… — виправдовував власну неуважність медійник.

Далі виступи гостей здебільшого звелися до критики роботи монобільшості, що приймає рішення занадто швидко, подекуди порушуючи регламент. «Не пам’ятаю жодного закону 8-го скликання, прийнятого без порушень», — захищав президентську фракцію Олег Купрієнко, додавши, що, попри офіційні документи, ми маємо президентську республіку де-факто.

Найкритичнішою до нової влади і в цьому блоці була Тетяна Чорновол. На її думку, нині «робиться все для посилення моновлади Зеленського». Вона навела як приклад випадок із першим заступником генпрокурора часів Януковича Ренатом Кузьміним, який був у розшуку й переховувався. Проте з обранням народним депутатом за списком «ОПЗЖ» дані про розшук із баз зникли. На думку Чорновол, все тому, що Кузьмін зміг домовитися з новою владою. А тих, хто згоди не досягне, мовляв, будуть переслідувати після зняття недоторканності.

Слухаючи критичні виступи гостей студії, Ганапольський врешті відрубав: «Я забороняю давати поради владі. Бо Зеленському чхати на наші поради».

6 вересня, «Народ проти», ZIK

До студії каналу ZIK прийшли телеведучий Макс Назаров, журналіст Сергій Лямець, народні дептати Юрій Павленко («ОПЗЖ»), Микола Стефанчук та Олександр Дубінський («Слуга народу»), Олексій Кучеренко та Андрій Ніколаєнко («Батьківщина»), експерт-міжнародник та ведучий Прямого каналу Пітер Залмаєв, експерт із правових питань Денис Ярославський, представник президента у Кабміні, народний депутат від «Слуги народу» Андрій Герус, політкоментатори Валентин Гладких та Олег Пастернак, блогер Дмитро Сизов. Разом 13 чоловіків, без жінок.

Резонувати не втомлювалися Юрій Михальчишин та Максим Бужанський (народний депутат, фракція «Слуги народу»). Спікери токшоу дискутували на такі теми: як зміниться поведінка народних обранців після зняття «депутатського імунітету»? Скільки змін вчергове зазнає Конституція України і чи будуть вони, нарешті, остаточними? Чи стануть українці платити менше за тепло або Кабмін піде у відставку вже цього року?

6 вересня, «Протистояння», NewsOne

Витратити п'ять годин на дискусію в ефірі NewsOne цього вечора вирішили народний депутат 8-го скликання Сергій Мельничук, нинішні народні депутати Юрій Павленко та Олександр Колтунович (фракція «ОПЗЖ»), Марина Бардіна та Гео Лерос («Слуга народу»), Іван Крулько («Батьківщина»), заступниця голови партії «Громадсько-політична платформа Надії Савченко», сестра колишньої бранки Кремля Віра Савченко, громадський діяч Олександр Скубченко, політкоментатори Михайло Чаплига, Тарас Загородній, Світлана Кушнір та Ігор Рейтерович, заступник міністра окупованих територій Георгій Тука, журналістка Надія Сасс. Разом 10 чоловіків та 4 жінки. Говорили про роботу Верховної Ради 9-го скликання, незмінно додаючи до обговорення тему «тиску» на телеканали Віктора Медведчука.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews».

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
417
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2019 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду