Від партії негідників – до партії чесних людей

Від партії негідників – до партії чесних людей

19 Жовтня 2012
2738
19 Жовтня 2012
00:00

Від партії негідників – до партії чесних людей

2738
Поки одні представники влади виправдовують минуле, інші пишуть сценарії майбутнього, власного. Огляд маніпулятивних технологій у суспільно-політичних ток-шоу за 12–15 жовтня 2012 року.
Від партії негідників – до партії чесних людей
Від партії негідників – до партії чесних людей

Аналізуючи риторику спікерів влади в телевізійних ток-шоу, та й узагалі в публічних виступах, неважко помітити одну особливість. Намагаючись створити і впровадити в масову свідомість міф про «успішність реформ», вони роблять ставку на елементарний і відомий ще з геббельсівських часів прийом повторюваності одних і тих самих тез.

Ефективність цього прийому, особливо у виконанні представників влади, давно викликає сумнів, принаймні з двох причин. Перша і головна – це разюче розходження між оптимістичними висновками посадовців і соціальним самопочуттям громадян. Друга – це так званий психологічний ефект бумеранга, коли люди, яким адресована інформація, спрямована на нав’язування чи зміну їхніх соціальних установок, лише утверджуються у власних переконаннях через виразно негативне ставлення до тих, хто цю інформацію надає.

Простіше кажучи, людям складно повірити, що мультимільйонер, який примудрився ухилитися від сплати податків у власній державі, може щиро турбуватися про соціальні виплати. Так само складно, як мати якісь ілюзії щодо успішності економічних реформ на тлі тотальної корумпованості всіх ешелонів влади і розкішного способу життя владної еліти.

Мабуть, лише сліпа віра владоможців у всесильність телевізійного «промивання мізків» у комплекті з підкупом виборців і адмінресурсом дає підстави для того, щоб посадовці й надалі робили ставку на тупе повторення демагогічних тез. Хоча, як твердить давня мудрість, скільки не повторюй «халва», в роті солодко не стане.

Позбавлені можливостей для переконливої, «фактажної» аргументації, представники влади вдаються до неоковирних словесних конструкцій, які мають шанс на сприйняття хіба що в специфічному аудіовізуальному форматі, коли недолугість смислів приховується за зовнішнім іміджем.

Кілька простих тез, які використовують спікери влади, – «винуваті попередники», «ми забезпечили стабільність», «реформи просуваються, і це лише початок», тепер доповнилися тезою про невідворотність перемоги на виборах і повторюються на всі лади, трохи корелюючись залежно від персони опонента.

«Шустер live», Перший національний, 12.10.2012

«Сергій Тігіпко, віце-прем’єр: "Вы знаете, мы очень спокойно следим за ситуацией, потому что мы видим, что наши рейтинги не так быстро, может быть, как нам хотелось бы, но растут, нас очень радует то, что, самое главное, на юго-востоке, где у нас самая большая поддержка, все больше людей собирается идти на выборы, и говорит об этом, и подтверждает это. И мы прекрасно понимаем природу этого. Вы знаете, я не склонен никогда, и везде подчеркиваю и говорю, что жизнь в Украине тяжелая, но все-таки людям есть с чем сравнивают, они сравнивают с 20082009 годом, и то, что мы начали все-таки улучшать социальные стандарты – это несомненно. При этом, я говорю, это только начало, это только старт. Мы как никто заинтересованы в том, чтобы выборы прошли честно, потому что эта тенденция нас полностью устраивает, мы прекрасно понимаем, что это нам нужно. И, вы знаете, не то что мы хотим, мы постоянно на это работаем. Закон, который был принят прозрачно, я хочу подчеркнуть, за него проголосовали и оппозиция, и большинство, и когда оппозиция голосовала, они говорили, что это связано с тем, что, прежде всего, на выборах не будет фальсификаций. И самое главное – при подсчете. Те люди, которые не знают, как работает закон, они могут сомневаться в этом. Я еще раз хочу сказать, сегодня представители общественных организаций могут быть при подсчете, сегодня журналисты могут снимать сам подсчет голосов, сегодня представители партий могут быть при подсчете и так далее. Но, вы знаете, мы не будем в этом лишний раз убеждать. Мы также провели достаточно, я считаю, грамотно и спокойно, и все с этим согласились, перераспределение участков, и за это тоже практически все проголосовали. Поэтому мы очень заинтересованы в том, чтобы выборы прошли хорошо. Мы наблюдаем за нашими конкурентами, и внимательно следим за тем, что происходит, прежде всего, в двух партиях, которые борются за второе место, и спокойно смотрим за этой борьбой, потому что, если говорить откровенно, нам все равно, кто там победит. Потому что это, практически, партии одного и того же цвета, это выходцы из команды оранжевых, мы видим, что и УДАР, и Объединенная оппозиция по таким, самым ключевым для нас позициям, голосуют и выступают одинаково, скажем, по закону "О региональных языках", мы видим, что там позиция – и УДАР против, и Объединенная оппозиция против. Мы видим, что они договариваются между собой по мажоритарным округам, это их право, поэтому нам в этом отношении все равно. Мы внимательно следим, что происходит у коммунистов, потому что, действительно, есть такая конкуренция. На мой взгляд, коммунисты не хотят заходить во власть серьезно, и не хотят брать власть, они не хотят просто побеждать во власти. Для них задача – максимально набрать себе, максимальное количество мест в парламенте. При этом брать на себя ответственность они не хотят. И я думаю, что для них это будет очень чревато, они просто потом очень много могут потерять голосов. Я скажу, и кадров нету. 20 лет вне власти – это достаточно тяжело в кадровом потенциале. Что будет дальше, для нас совершенно понятно. Мы выиграем по спискам, и, однозначно, мы выиграем по округам. Потому что, в отличие от других наших конкурентов, мы на округах поставили очень сильных – сознательно ставили – очень сильных кандидатов. Многие из них могли бы у нас быть в списке, но мы поставили их на мажоритарные округа сознательно. Потому что мы понимаем, что выборы все-таки сложатся и по списочному голосованию, и по мажоритарке. А после этого, мы совершенно четко понимаем, что впереди очень тяжелая работа. Но мы не боимся этой ответственности, и мы совершенно четко понимаем, что мы будем делать. Для нас очень важно, в первую очередь, возобновить экономический рост в тех стандартах, которые мы получили в том же 2011 году – более 5%, мы прекрасно понимаем, что мы должны давать сегодня очень хороший стимул для нашей экономики, если надо, даже льготы давать для нашей экономики в обмен на экономический рост и на новые рабочие места. Мы прекрасно понимаем, что только за счет новых рабочих мест и роста экономики мы можем продолжать увеличивать социальные стандарты, рост заработной платы, рост пенсий, рост других социальных выплат. И я могу также сказать, что, понимая все это, мы, мне кажется, спокойно создадим большинство сами, но, если под такую конструктивную программу подпишутся и придут к этой программе или мажоритарщики, или кто-то из нынешних наших конкурентов, мы будем только рады. Потому что изменения в стране всегда проводить тяжело, и мы чем шире коалиция, тем лучше для общества. Спасибо".

Сергій Тігіпко: "А я знаю, що відбувається. Відбувається те, що сьогодні все ж таки деякі партії можуть, теоретично, пройти, а можуть не пройти, і сьогодні вони вже готують, що називається, сіно підстеляють. Тому що, якщо програють, треба ж когось звинувачувати. Можна соціологів звинувачувати, в першу чергу, безумовно, треба звинувачувати влади, можна журналістів і так далі. Але я хотів би продовжити. Коли ми бачимо такі серйозні виклики перед країною, ми не чекаємо. І ми не розгублені, як була розгублена перед цим влада. А вам не хочеться цих порівнянь, я розумію, дуже не хочеться цих порівнянь. Але порівнювати треба, тому що були одні, прийшли інші, і зараз перед людьми знову стоїть вибір, за кого проголосувати. Що стосується парків, закон вступив в силу про індустріальні парки, ми прийняли три закони, дуже цікаві для наших виробників, які стимулюють робочі місця, де ми говоримо, ось вам пільги за нові робочі місця, практично, чітко пропонуючи це. Тому ми абсолютно знаємо, що потрібно робити, відрізняючись від вас. Ви всіх звинувачуєте. Ви сьогодні очолюєте три місцеві влади по областям, по регіонам. Ви скажіть краще, що ви там зробили? У вас самі бідні області. І ви поговорити майстри, великі поговорити майстри"».

А ось глава Комітету з економічних реформ Ірина Акімова, яка на початку каденції президента Януковича позиціонувалась мало не як український Лешек Бальцерович («батько» польських економічних реформ), виступає в програмі «Свобода слова» ICTV. З її слів виявляється, що Україна на тлі загальносвітової кризи виглядає зовсім непогано, а головне – забезпечено стабільність, яка є «майданчиком» для реформ.

Ось тільки про те, як «злетіти» до економічних висот із нинішнім тягарем тотальної корупційної ренти, яка стягується з кожного українця і є основою збагачення українського чиновництва вищого рангу, – ця тема залишається за рамками оптимістичного виступу фахової реформаторки. Очевидно, це питання для «общественной дискуссии, которая приведет к плодотворному результату и поможет нашей стране двигаться вперед».

«Свобода слова», ICTV, 15.10.2012

«Ірина Акімова: "Я думаю, что все то, что делается в обществе, имеет комплексный характер. Чисто экономические вопросы имеют свою политическую составляющую и наоборот – политическая составляющая во многом зависит от экономических вопросов. Вот сейчас задавали вопрос, что будет после выборов, что такое выборы – это война или это мир? Выборы пройдут и это нормально. И поднятие температуры во время таких политических пиков тоже нормально. Но ведь организму и стране нужно жить дальше. И для того, чтобы жить дальше, нужно решать вполне конкретные задачи каждый день. Они не зависят от политической составляющей. Одна задача, которая сейчас стоит перед нашей страной, – как в очень непростой международной обстановке, когда есть большие проблемы на мировых экономических рынках, когда есть большие проблемы у наших соседей в ЕС, обеспечить стабильное развитие и обеспечить максимальную защиту людей, которые живут в Украине от этой внешней волны кризиса. Это задача непростая. И она не зависит от политического накала. Она зависит от рутинной, ежедневной, не всегда приятно, но абсолютно необходимой работы, которая уже была начала и которую нужно продолжать. И вот если говорить о выборах, то, наверное, выборы – это определенная ступенька, которая отделяет стартовую площадку, наработанную за эти 2,5 года, от будущего Украины, ближайшего будущего и дальнейшего будущего, от того, как мы будем его строить. И Виктор Федорович, говоря о том, что высокая температура при выборах не должна мешать модернизации страны, имел вполне конкретные основания и вполне конкретные вещи в виду. Вот как раз теме модернизации экономики Украины в 2013-14 году будет посвящено очередное заседание Комитета экономических реформ в среду. О чем мы там будем говорить? Первое: о том, что у нас есть сейчас площадка, с которой мы можем уверенно смотреть в будущее. И эта площадка – это, во-первых, экономическая стабильность, финансовая стабильность страны, которая позволяет уже сейчас в очень сложных условиях повышать социальные стандарты, которая позволяет двигаться вперед, но которую нужно будет развивать. Давайте посмотрим с вами, в какое непростое время мы живем, независимо от выборов. Перспективы развития стран еврозоны на ближайшие два года – это уровень экономического роста близкий к нулю – 0,2%. Перспективы социальных стандартов, которые по уровню жизни выше чем Украина, – это снижение номинальных зарплат и пенсий. На этом фоне Украина выглядит удивительно для многих международных экспертов. Это низкий уровень долговой нагрузки на экономику, это поддержание устойчивых темпов экономического роста и это рост за 8 месяцев 2012 года на 13% минимальной пенсии, на 15% средней заработной платы. Это рост стандартов связанных с обеспечением семей по рождению ребенка, это постепенное, поступательное увеличение и минимальной заработной платы, и средней заработной платы для бюджетных работников, это социальные программы, которые начаты и постепенно помогают людям бороться и с безработицей, я имею в виду внедрение закона о занятости, и начинают решать от части многие вопросы в сфере социальных услуг. Вот это то, что называется модернизация экономики. И я повторяю, результаты ее видны не с первого дня. На сегодняшний день эти результаты уже есть. Но что самое важное – сейчас заложена площадка для будущего движения вперед. Еще одна цифра. За этот непростой промежуток времени Украина в международном рейтинге конкурентоспособности поднялась на 9 ступенек. И это в то время, когда раздавалась вполне заслуженная и часто незаслуженная критика – не все нам удается, не так быстро мы движемся вперед, как хотелось. Но Украина продвигается вперед. И это, я думаю, самое важное".

Андрій Куликов, ведучий: Вы знаете, госпожа Акимова, я как человек не пожилой, но поживший, когда слышу разговоры о стабильности, я припоминаю, что был период застоя. И тогда тоже много цифр говорили и так далее. У меня вопрос: как можно соединить вот эти не то призывы к социальной справедливости и насколько можно это объединить с экономическим ростом? Об этом говорят и над этим задумываются в целом мире. А в Украине есть класс чиновников, по которым эти усилия могут ударить. Они будут сопротивляться вашим реформам. Что делать в этом смысле?

Ірина Акімова: "Во-первых, сопротивление чиновников вещь совершенно естественная. И здесь есть два механизма. Первый и самый главный, он касается механизмов дерегуляции – это сделать как можно редким и не видным прямой контакт между чиновником и предпринимателем, чиновником и гражданином. Закон про административные услуги, который был принят и подписан Президентом всего лишь пару недель назад, говорит о том, что теперь центр административных услуг будет брать на себя функции взаимодействия с чиновниками, освобождая от этих функций людей, которые приходят. Этот центр будет работать по четким правилам с четкими нормативами – в течении какого времени и за какую плату, если эта услуга платная, гражданин может ее получить. Аналогично работают центры единого окна по регистрации и работе с бизнесом. Вот это называется механизм борьбы с чиновником, ограничивая функции, при которых он может либо создавать барьеры движению вперед, либо пытаться брать взятки. Второй механизм – это публичность и открытость. То есть можно сколько угодно говорить "Давайте бороться с коррупцией", но самый эффективный способ, например, в тендерных закупках либо в других вопросах – это публикация информации, ее легкий доступ со стороны и общественных организаций и стороны граждан, которым это интересно. Возможность задать вопрос и обязательность со стороны чиновника получить этот ответ. Наверное, самым важным результатом, и этот результат проявляется и во время выборов, и между выборами, является мнение людей. Мнение, критика, общественные дискуссии, которые с одной стороны помогают выявить слабые места, а с другой стороны направляют усилия чиновников и не только чиновников на их конкретные решения. Примером может быть большая дискуссия, которая развернулась и до сих пор она продолжается вокруг закона о высшем образовании, в котором есть много противоречивых вещей, с одной стороны, продвигающих нашу систему образования к европейским стандартам, а с другой стороны, ограничивающих. Это пример общественной дискуссии, которая приведет к плодотворному результату и поможет нашей стране двигаться вперед. Еще более важными являются дискуссии не только по самим законодательным инициативам, а по механизмам их конкретного применения. И вот тот закон, о котором я сейчас сказала – закон об административных услугах, направленный на облегчение получения этой административной услуги гражданином. Самая важная дискуссия будет о том, как быстро найти оптимальный механизм его реализации для того, чтобы каждый человек почувствовал – ему стало проще, удобнее и доступнее получать эту административную услугу"».

Претендент на роль «третьої сили» Наталія Королевська скористалася участю в програмі Савіка Шустера для розкрутки сюжету навколо соціологічних показників її партії «Україна – Вперед!». Роздратування політика викликало не лише суттєве падіння рейтингу її політсили, показане провідними соціологічними структурами, але й непряме звинувачення у продукуванні вигідних рейтингів на користь цієї партії силами невідомих фірм. У своєму виступі Королевська спробувала вирішити одночасно два основних технологічних завдання:

- поставити під сумнів усю діяльність авторитетних соціологічних організацій, апелюючи до «соціологічних скандалів» попередніх виборчих кампаній;

- актуалізувати тему конфлікту нових політичних сил (читай – партії Королевської) із «старими».

«Шустер live», Перший національний, 12.10.2012

«Наталія Королевська: "Абсолютно правильно, Савик. Спасибо. Добрый вечер, студи, добрый вечер, телезрители. Я как раз ехала на передачу и смотрела анекдоты в интернете, и мне вот один очень понравился, хочу прочитать. "Последний социологический опрос, проведенный "Правда-Центром", показал, что рейтинг власти превысил 100%. Ученые-социологи объясняют это тем, что некоторые граждане любят власть по два раза". Вы знаете, у меня то же самое складывается сейчас впечатление, когда я смотрю наши социологические опросы, что рейтинг власти у нас с каждой социологией все растет и растет, власть все крепчает и крепчает. Я всю страну проехала, и не увидела ни одного человека, который бы сказал, что его устраивает эта власть, что ему хорошо при этой власти живется, и что он собирается ее поддерживать. Вот везде – один проблемы, одни минимальные эти пенсии, сокращение рабочих мест. А власть предлагает опять по 100 гривен поднять зарплату или пенсию – и, оказывается, всем это очень нравится. Ну, это уже манипуляция. А манипуляции начинаются с простого: сначала социологи манипулируют мнением и складывают сейчас картинку, по указанию власти, будущего парламента. И хотят убедить людей, что именно таким же будет следующий парламент. И вот эти фиктивные социологические исследования сегодня и начинают процесс фальсификации выборов. Начались фиктивные социологии, закончат потом фиктивными выборами. И будут людей убеждать, что опять победила партия власти, и опять у нас та же самая власть, и все, оказывается, за это голосовали. Поэтому я считаю, что когда-то нужно ставить всему этому точку. Каждые выборы сопровождают социологические скандалы, каждые! И мы помним и прошлые выборы президентские, когда Бекешкина сотрудничала со штабом "Батьківщини", и в первом экзит-поле, первый тур выборов, на 6% разрыв показала больше. Мы помним, как всегда "Батьківщине" на 10% занижали рейтинг по итогам парламентских выборов. Каждый раз социологические скандалы были. Но никогда еще не было такого, чтобы все социологи вошли сегодня сговор с властью и полностью фиксировали тренд роста Партии регионов и борьбу против новых политических сил. Потому что я абсолютно искренне хочу сказать, что сейчас идет реальная война старых с новыми, когда старые политические силы объявили борьбу новым политическим силам"».

Абстрактна, деперсоналізована «критика влади» – очевидне слабке місце кампанії Королевської, чим не раз користалися її політичні опоненти в публічних дискусіях. Складається враження, що ті, хто робив ставку на цей політпроект, не спромоглися піднятися «над поняттями» і дати дозвіл на «гострішу» риторику з обвинуваченням конкретних персон – аж до президента ;) Сценарій поміркованої «третьої сили» було відіграно ще у 2010-му і пізніше успішно дискредитовано Тігіпком, а за наявності тепер дещо радикальнішого УДАРу дивуватися падінню рейтингів, чесно кажучи, не доводиться.

Не мала особливого успіху й атака на соціологів. Реакція Королевської на пряму пропозицію соціолога Ірини Бекешкіної невідкладно перевірити результати опитувань – чого начебто й добивається партія «Україна – Вперед!» у суді, – досить виразно продемонструвала, що вся ця судова історія не що інше, як привід для політичних спекуляцій і розпалювання штучного конфлікту.

«Шустер Live», Перший національний, 12.10.2012

«Ірина Бекешкіна, фонд "Демократичні ініціативи": "Дуже проста пропозиція: зараз беремо оператора і їдемо з анкетами дивитися, всі разом, в офіс. Нема проблем. Зараз всі 2040 анкет, ми їх порахуємо, буде видно, що це саме ці анкети, тому що, окрім рейтингів, ми оприлюднили ще понад 40 питань. І все. І питання зняте. Чому ні? Давайте. Зараз там люди працюють, в офісі, нема проблем".

Наталія Королевська: "Вы пойдете и в суде их предоставите, и все согласно судебной процедуре сделаете. Нет никаких проблем. Потому что не надо сейчас в студии, не надо по ночам проводить выборы. Не надо манипулировать сегодня общественным мнением. Мы себе прекрасно отдавали отчет, что наша партия идет первый раз на выборы, мы прекрасно понимали, что будет непросто, что будет жестокая борьба, что сегодня монополии в Украине во всем: в экономике, в политике, в социологии. Потому что везде монопольную за 20 лет выстроили систему управления. И мы понимаем, что эту стену монополий пробить очень сложно. И кто ее пробивает первый, тот больше всего сегодня и набивает шишек и ушибов. Но эта стена рухнет. И придя в парламент, мы покажем, что новые политические силы способны показать новое качество политиков и привести новых лидеров в украинскую политику. И что тем, кто 20 лет меняет друг друга у власти, то в оппозиции, пришло время идти на политическую пенсию. И им не помогут социологи, которые с ними сегодня сотрудничают. Спасибо"».

Натомість спікерам опозиції в телешоу минулого тижня вдалось актуалізувати тему передвиборних зловживань влади чи, зокрема, провладних кандидатів і тему відвертого скуповування голосів. Таку можливість отримали Андрій Парубій в «Республіці» на 5-му каналі, Сергій Міщенко та Ольга Герасимюк у «Шустер live».

«Республіка», 5 канал, 14.10.2012

«Андрій Парубій, народний депутат, БЮТ: "Я можу це підтвердити. Я з самого початку був проти того, щоб був цей закон прийнятий, голосував проти нього. І вважаю, що мажоритарна складова внесла, власне, багато елементів, які сьогодні просто знищують вибори як систему. Я проїхав за цю виборчу кампанію 22 області – всю Україну. На кожному окрузі, де я не був, я бачив тотальний підкуп, тотальну корупцію, підкуп виборців різними способами. І от буквально вчора ми в Уманській області з кандидатом у депутати Максимом Поляковим на машинах шукали і лапали тих людей, які відкрито по селам підкуповують людей. Ми буквально на кілька хвилин не встигли. Але мені люди передали такий документ, який показує, як підкуповують виборців. Так званий договір про виконання робіт. Якесь товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива розвитку" укладає угоди з людиною про те, що ця людина буде вести передвиборчу агітацію за кандидата в депутати Яценка Антона. І перераховано, які суми вона отримує: спочатку 50 гривень, за 10 днів до виборів – 100 гривень, і, дуже цікаво, додаткова винагорода у сумі 200 гривень виплачується виконавцю в разі якісно виконаної роботи, підтвердженням чого є обрання народним депутатом Яценка Антона Володимировича. Це, до речі, представник від Партії регіонів"».

«Шустер Live», Перший національний, 12.10.2012

«Ольга Герасим’юк, народний депутат, "Наша Україна": "Добрий вечір! Всі колеги, які тут виступають, говорять ті речі, які я можу тільки підтвердити. Я сюди приїхала на ефір з Одещини, зі 139 округу, де я взяла на себе таку місію – перемогти. Центр Роздільна, частина Одеси, місто Южне, Комінтерівський район, Суворівський район Одеси, Фрунзівський район, Біляївський – 220 кілометрів. Такий простір, який я на сьогоднішній день проїхала 5 разів туди й назад, тому що в мене іншого виходу зустрітися з виборцем, іншого способу немає. Тут був віце-прем’єр. Шкода, що він пішов, бо я хотіла з ним поговорити. Він справді каже, що спокійно вони дивляться на те, що відбувається. Правда, коли я приїхала на цей округ, я зрозуміла, що тут було досі спокійно. Весь округ абсолютно зубожілий. І я відповідально говорю, що коли я поїхала на Одещину, я згадала книжки про Середньовіччя, тому що все те, що там я бачу, справді це картинки зі страшної античної історії. Але весь цей округ окутаний біло-голубими полотнами, біло-голубими прапорами, які стоять на заборі, на тракторі, на сільраді, на клубі, на всьому, що ворушиться. Часом здається, що такий маленький їжачок побіг – і йому прапор дали, щоби він просто так там не бігав. Всі були готові до того, що там буде одна політична сила і один портрет прекрасного представника цієї владної сили, який поширений, знову ж таки, на всіх мною перелічених об’єктах».

І, нарешті, кілька слів про минулу програму Євгенія Кисельова «Велика політика» на «Інтері». На перший погляд, варіант протистояння, обраний ведучим для свого «політичного рингу», виглядає відверто програшним. Насправді пересічному глядачеві важко зрозуміти, чому за два тижні до виборів «золоті» ефірні хвилини практично в необмеженому обсязі надано двом людям – «одному з лідерів» суто регіонального, «сімейного» партійного проекту родини Віктора Балоги Вадиму Карасьову, більше відомому як телевізійниу політексперт, а з іншого боку – Андрієві Шевченку, екс-журналісту, депутату від БЮТ і, при всій повазі до нього – далеко не першорядному представнику об’єднаної опозиції.

Риторика опонентів наче вказувала на те, що «об’єктивістський» підхід Карасьова, при його дистанціюванні від влади, може сприяти вирішенню певного технологічного завдання: а саме актуалізації тези про те, що опозиція і влада «одним миром мазані». Саме так сприймав висловлювання свого опонента Андрій Шевченко, вперто вказуючи на його критичний характер оцінок щодо опозиційних сил – при декларованій незалежності і навіть опозиційності. Більше того – видається, що саме такими цілями мотивувався обраний формат запрошених гостей. Але при уважнішому аналізі дискусії на рингу можна виявити більш важливий, на наш суб’єктивний погляд, момент – заради якого, можливо, і «городився весь город»:

«Вадим Карасьов: "Абсолютно правильное замечание. Нет коммуникации – нет диалога. А без этого страны не может быть. Не может быть политики. Тогда только война. Потому что власть будет гнобить оппозицию, оппозиция будет воевать против власти. Это путь в никуда. Мы этот путь проходим уже несколько лет. И это деградация страны. Люди уже устали от этого спектакля внутри песочницы правящего класса. Поэтому нужно сейчас думать не о том, чтобы мазать черной краской одних, а отбелять других. Может быть, я скажу непопулярную вещь, но ее надо говорить. Есть прогрессивные люди и во власти, которые работают не на Партию регионов, не Президента, а на страну, на людей, на общество, на граждан. Есть такие люди, которые умеют работать, отпахивают и работают на перспективу. Надо оппозиции тоже таких людей привлекать на свою сторону в качестве партнеров, союзников".

Євгеній Кисельов: Фамилии можете назвать.

Вадим Карасьов: "Пожалуйста. Порошенко Петр. Хорошковский. Непопулярно, но это люди, которые умеют мыслить, которые смотрят вперед, но которые не готовы бегать по ток-шоу и кричать в микрофон. Не всем же оппозиционерам надо бегать и кричать "Ганьба". Это путь в никуда. Это не оппозиция, это просто людей отстранили от власти и они пытаются вернуться во власть с помощью криков, стонов и прочих плачей Ярославны. Я скажу вторую вещь непопулярную, но крайне важную для будущего страны. Негодяи есть в оппозиции. Там тоже много случайных людей, консерваторов, реакционеров, которые только могут рвать на себе рубашку, что они оппозиция, и использовать оппозицию в качестве оппозиционной ренты для своей политической биографии. У нас есть партии, но у нас еще страна делится на партию прогресса и партию консерваторов и реакционеров. Она не зарегистрирована в Минюсте, но она есть. У нас есть партия честных людей, порядочных людей, а есть партия негодяев. Порядочные и негодяи есть и там, и там. Поэтому надо их собирать и работать на страну, бороться за Украину"».

Чомусь не дуже віриться, що імена нинішніх членів уряду випадково називаються в такому контексті, та ще й в ефірі каналу, який належить одному з них. Дуже схоже на відвертий сигнал і для президента, і для опозиції – з ким саме персонально варто пов’язувати перспективи майбутніх політичних компромісів і політичних перспектив.

Заради яких, як писав класик, «будь-хто може розпочати ризиковану гру»…

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг політичних ток-шоу та підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограм українських каналів з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Телекритика». Висновки моніторингу можуть не співпадати з точкою зору Міжнародного фонду «Відродження». Методологію проведення моніторингу викладено тут.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Фото: business.ua
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2738
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду