Після монополізації впливу на політичні дискусії в прямому ефірі Банкова зробить ставку на три маніпулятивні прийоми. Трансфер негативу будь-якої кризової ситуації на внутрішніх (опозиція, Тимошенко, Кличко, «Свобода») і зовнішніх (Росія, Європа, США) ворогів, підміна понять (перетворення судових процесів на мексиканські серіали, а телешоу – на судилища) і повторювання виграшних тем і меседжів і, водночас, замовчування провалів та поразок. Моніторинг маніпулятивних технологій у суспільно-політичних ток-шоу за 15–18 лютого 2013 року.

Все змішалося на Банковій: початок «довічного» і «вбивчого» процесу над Тимошенко, завершення «холодного» газового миру з Росією й увімкнення путінського лічильника на 7 млрд доларів, упертість і одностайність опозиції і, водночас, складні внутрішні конфлікти між Сім’єю й іншими кланами, купівля «Інтера» і неможливість купівлі індульгенції від ЄС у вигляді Угоди про асоціацію. До всього продовжується економічний спад і вичерпується скарбниця, що гарантує мінімальний рівень міцності навіть у лояльних регіонах.

Одним словом, після 3 років правління і сходження на владний олімп перед Віктором Януковичем, як зазначають експерти, зокрема Тарас Возняк, відкриваються перспективи поступового руху донизу. Залишається два виходи: або очолити цей процес, як це більш-менш свідомо робили його попередники, або «заморозити» свій статус і разом із ним – усю країну, доки вистачить сил та вміння.

Обидва шляхи вимагають цілковитого і вправного контролю над найважливішими і найвпливовішими медіа. За свідченням Василя Хари, одного з колишніх найближчих соратників Януковича, на Банковій таким бачать насамперед телебачення: «Они (американські радники Януковича. – Ред.) изменили философию выборов в стране. Они сегодня сделали революцию в стране. Уже не надо идти к людям. Нужно включить “ящик” и говорить, и куда-то бросать деньги – на тушенку, на печенку, на прочее. Мы сегодня избираем посредством “ящика”. Вот это американцы совершили революцию у нас здесь».

Те, що не відповідатиме за змістом чи за форматом політичним вимогам і цілям «контролерів», буде безжально видалятися з інформаційного простору. Ба більше, окремі спроби вибудовувати віртуальні події (кризи, скандали, успіхи і перемоги) для власного схвалення і приниження опонентів вже спостерігаються, як у випадку з поширенням фальшивих новин через УНІАН. Щоправда, з цим усе-таки поквапилися, бо спочатку варто придушити будь-які спроби захисту професійних стандартів, маргіналізувати незалежні ЗМІ, щоби більшість глядачів (слухачів, читачів) не мали змоги отримати правдиву інформацію. Це, до речі, стане ознакою «заморожування» країни. У такому разі наступними після УНІАНу і «Справедливості» мішенями мають стати ТВі, «Кореспондент», «Український тиждень» та «Українська правда».

Уже тепер можна спостерігати, як на провідних ток-шоу за допомогою прийомів трансферу, підміни понять, напівправди і повторювання намагаються сконструювати віртуальні теми для дебатів, щоб відвернути увагу від справді вартісних тем.

Зокрема, 15 лютого на «Шустер live» сам ведучий-модератор вирішив звести початок слухань у справі про звинувачення Юлії Тимошенко у замовленні вбивства Євгена Щербаня до того, що сама звинувачена була відсутня на опитуванні перших свідків. І попросив відреагувати на це людей, які не мають до самого процесу жодного стосунку і можуть висловлювати лише свої точки зору, які нічим не відрізнятимуться від точок зору самих глядачів.

Але за допомогою такого прийому підміни тем Шустер надав слово Михайлу Добкіну та Володимиру Олійнику (обидва від Партії регіонів), які взялися за навішування ярликів і трансфер негативу на Тимошенко. Лише після того, як слово отримав представник «Батьківщини» Сергій Соболєв і почав повідомляти аргументи захисту Тимошенко (невідомо, чому не сам Сергій Власенко), які повністю руйнували меседжі Добкіна та Олійника, баланс представлення думок і фактів у студії дещо відновився.

Схоже, це не могло влаштовувати Шустера, оскільки він вирішив закрити тему, надавши останнє слово з цього приводу екс-соратнику Тимошенко Олегу Ляшку. І той, у свою чергу, ще раз повторив тези Соболєва, але в категоричній, епатажній манері із переходом на безпідставні твердження, вдаючись до особистих образ опонентів.

Отже, тактика влади в даному випадку доволі прозора: доносити до громадян свої меседжі про Тимошенко, а контраргументи опозиції не спростовувати, а дискредитувати з допомогою таких діячів, як Ляшко і Кармазін (про нього трохи нижче).

«Шустер live», Перший національний, 15.02.2013

«Савік Шустер: Вот, поэтому у меня вопрос к аудитории, как вы считаете, должна ли Юлия Тимошенко явиться в суд, как вы считаете?

Володимир Олійник: "Савік, відповідь. Якщо людина…"

Сергій Соболєв: "Я розумію, що тут бенефіс сьогодні Партії регіонів".

Савік Шустер: Нет, ну подождите, ну пожалуйста, не начинайте только с этого: "Бенефис Партии регионов".

Сергій Соболєв: "Савік, ви знаєте, мені все це дуже подобається. Я бачу, що тут бенефіс Партії регіонів: один представник Партії регіонів, другий представник, третій представник, четвертий представник Партії регіонів, тому…"

Савік Шустер: Три недели назад у нас в этой студии было восемь людей от оппозиции, боже ты мой.

Сергій Соболєв: "Була. Тому що ви пробували сварити між собою опозицію, не вийшло, опозиція показала, що вона єдина".

Савік Шустер: Я пробовал?..

Сергій Соболєв: "Давайте по черзі, Савік. Ви задали питання, я ж думаю, що не тільки у пана Олійника, він нехай із своєю сестрою розбереться, у якої він хату зараз відбирає. Оце треба розібратися перше. І я дам всі документи стосовно цього".

Володимир Олійник: "Ви можете так опуститись до такого рівня?"

Сергій Соболєв: "А давайте повернемось до Тимошенко. Перше питання, чому не була доставлена Тимошенко в суд? Тому що була заява від Тимошенко, що згідно з новим Кримінально-процесуальним кодексом, доставка обвинуваченого в суд відбувається принаймні за три доби. Знаєте, за скільки її попередили? Менше, ніж за 24 години. Знаєте, хто це зробив? Ви звернули увагу на суддю, вам нікого не нагадує цей суддя? Це та сама суддя, яка в свій час, завдяки її рішенню 16 місяців у в’язниці просидів Луценко, і є рішення Європейського суду з прав людини про незаконність дій Генеральної прокуратури, отаких горе-суддів. 16 місяців Луценко просидів, є рішення Європейського суду, з кишень пенсіонерів, лікарів віддали 158 тисяч Луценку за те, що він незаконно просидів у в’язниці, а не витягнули з кишені оцих суддів і прокурорів, таких як Кузьмін, отака суддя, як тут сидить, суддів Апеляційного суду, які приймали ці рішення. Так от, ця суддя попередила Тимошенко про наявність такого процесу рівно за 18 годин. За три доби треба попереджати. Тимошенко одразу повідомила письмово: "Прошу належним чином попередити мене, я хочу бути присутня на цьому процесі, я прошу перенести його на три тижні, оскільки я закінчую курс лікування у відповідній лікарні, і я хотіла б бути присутня під час цього процесу".

Савік Шустер: Господин Соболев…

Сергій Соболєв: "Їй запропонували інший спосіб, те, про що казав щойно пан Нємцов, відеоконференцію. Я побачив перший в Україні суд по відеоконференції, це якраз був той суд, де Луценко вимагав притягнути отакого суддю, заступника генерального прокурора Кузьміна, старшого слідчого з особливо важливих питань, всі, які причетні до того, що він 16 місяців незаконно просидів у в’язниці…"

Михайло Добкін: "Савик, я прошу прощения, ну, монолог как бы прервется?"

Сергій Соболєв: "На цьому суді Луценко просив одне єдине: "Я прошу передати документи, які підтверджують мою невинуватість, які підтверджують мої документи".

Михайло Добкін: "Ну это же зомбирование".

Сергій Соболєв: "Жодного документу суддя не може прийняти, і це очевидно, бо це відбувається по відеоконференції. Саме тому Тимошенко й наполягала: "Через три тижні я готова бути в суді, і я прошу, щоб мене туди доставили. Крапка. Тепер друге питання…"

Михайло Добкін: "Да вам всем выгоднее. Чем дольше она будет находиться, тем больше у вас будет возможностей рассказывать про плохих прокуроров, плохих судей, блокировать Верховную Раду, нести всякие небылицы, не имея даже одного курса юридического образования".

Сергій Соболєв: "Та я розумію, що у нас Добкін займається і лікуванням, як губернатор, і доставками Тимошенко в суд, я все чудово розумію. Є рішення Європейського суду, це не нам розказувати. Є рішення Європейського суду. Тепер друге… Тепер друге питання… До речі, в мене юридична освіта, тільки не за радянських часів і не на батьковому вашому ринку, де ви збирали мзду з тих, хто там стоїть на цьому ринку, я з 16-ти років на заводі працюю, пане Добкін. І ви можете перевірити по моїй біографії це".

Михайло Добкін: "Слушайте…"

Савік Шустер: Господин Соболев, умей вы уйти от личных… от личностей…

Сергій Соболєв: "Друге питання… Неможливо це відійти. Неможливо відійти".

Михайло Добкін: "У господина Соболева пристрастие привязывать меня к каким-то вещам".

Сергій Соболєв: "Савік, дайте мені завершити, ви задали два питання. Друге питання, стосовно свідків. Я був в суді, на відміну від Олійника…"

Михайло Добкін: "Послушайте, Савик, ну у одного сестра – проблема, другой мзду собирает".

Савік Шустер: Я прошу без личных…

Сергій Соболєв: "На відміну від Олійника".

Савік Шустер: Я прошу без личных.

Михайло Добкін: "Это признаки болезни, когда людей пытаются обвинять в каких-то вещах".

Сергій Соболєв: "Дуже добре".

Михайло Добкін: "Ну зачем это вообще вот слушать?"

Сергій Соболєв: "Дуже добре. На відміну від Олійника, від Богословської, від Добкіна, від всіх інших, я був в цьому суді. Я бачив і першого свідка, я бачив і другого свідка. Ні, це свідки не зсередини 90-х років. Це є типовий представник кримінальних авторитетів Донецька. Він не з Дніпропетровська, ви щось переплутали. Типовий донецький кримінальний авторитет, який проходив по справі торгівлі незаконною зброєю, який до цього часу не отримав свого покарання, тому ви розумієте, про що він далі буде розказувати, що завгодно він буде розказувати. Це людина, яка жодного разу особисто не зустрічалася ні з ким, кого він обвинувачує. Єдине, він стверджує, що він знає всіх абсолютно кілерів в Україні, він є їх близький товариш, і він з ними товаришував. Тому нічого дивного немає, що такі люди зараз сьогодні такі речі роблять".

Михайло Добкін: "Мы вам можем в аренду сдать. Это заводной апельсин, это может продолжаться бесконечно".

Савік Шустер: Спасибо.

Сергій Соболєв: "Другий свідок… Савік, ну дайте ж мені дати відповідь. Буде чотири особи відповідати від Партії регіонів".

Савік Шустер: Нет, мы уходим от этой… Я просто хотел понять от людей, как они считают, хотят ли они…

Сергій Соболєв: "Ну так для цього вони повинні мати інформацію".

Савік Шустер: …Чтобы Юлия Тимошенко выступила в зале суда.

Сергій Соболєв: "І я хотів би цього. І вона хоче виступити, без сумніву".

Володимир Олійник: "І я хочу. І треба забезпечити. І ми забезпечимо, щоб була можливість їй виступити".

Савік Шустер: Кто ещё не проголосовал? №5, пожалуйста, ещё раз. №13. №17 и 18. Вы знаете, я… Проголосуйте, пожалуйста. Я, господин Соболев, я не люблю про кухню говорить вот этой программы – сколько у нас оппозиции, сколько у нас… Я же не аптека, я ж не могу считать – там столько оппозиционеров, столько от власти, да? Но поймите, что сегодня в 10:30 утра я узнал, что Арсения Яценюка здесь не будет, а он должен был здесь быть, а он – самый главный оппозиционер из всех. Поэтому, да?..

Сергій Соболєв: "Тому ви вирішили запросити чотири представника від більшості, я так розумію".

Савік Шустер: Нет, мы не решили, просто так как у нас много разных тем, вот мы начнем сейчас с "Газпрома", да? То здесь есть эксперты по всяким вопросам, вот и всё. Да? По "Газпрому" – да, но я хочу посмотреть результаты голосования, что думают люди. Если мы готовы, да? Показываем. Рожденные в Украине, как обычно, у нас первые. 100% хотели бы. И правильно. И их, конкретно их родители. Тоже 100%. Здесь есть полный консенсус. Я бы ушел от этой темы…

… Савік Шустер: Олег Ляшко, полминуты.

Олег Ляшко: "Перше. Перше, про що я хотів сказать, пан Добкін тута розказав про свої юнацькі враження від бандитського Дніпропетровська. Люди добрі, а хіба ми не пам’ятаємо, що в 90-ті, а що у білих перчатках у Донецьку робили бізнес у 90-ті? Чи в Одесі, чи в Харкові у вашому рідному?"

Михайло Добкін: "Та одинаково всё было".

Олег Ляшко: "Да скрізь, правильно, скрізь одні бандити були. Що були тоді, сьогодні вони трохи примарафетилися. От я коли дивлюся на цього свідка, який з’явився, ви знаєте, не дай Бог побачити його де-небудь уночі на темній вулиці – інфаркт візьме. Розумієте чи ні? І ви, дозвольте, я вас не перебивав. Володимир Миколайович, я вас не перебивав. І тому коли прокуратура робить з цього свідка головного свого козиря, мені страшно. Мені реально страшно. Перше. Друге, про що я хотів би сказати, є страшне звинувачення Тимошенко…"

Савік Шустер: Это главная украинская тема.

Олег Ляшко: "Про те, що вона причетна до вбивства… Борисе, це важливе питання. Можливо, в Росії не так, а в Україні це важливо. Прем'єр-міністра колишнього, лідера опозиції Юлію Тимошенко влада звинувачує у вбивстві. Це надзвичайно тяжке звинувачення. І має бути дана відповідь на це питання, причетна вона до вбивства чи непричетна, це очевидно. І відповідь має бути не політична, а відповідь має бути юридична, суд має відповісти".

Михайло Добкін: "Ну так, Олег…"

Олег Ляшко: "Бо якщо… Михайло, дозвольте я закінчу думку. Бо якщо не буде відповіді юридичної, то політики, опоненти будуть до кінця життя казати, що Тимошенко була причетна, але викрутилась. Але є одна обставина, в Україні немає незалежного суду. Оце найбільша проблема. І тому ні Печерський, ні Верховний, ні Вищий суд не може дати цієї відповіді, бо ці судді ангажовані. Тому у мене є пропозиція. У мене є ділова пропозиція. Пане Добкін, їдьте в Харківську область займатись комунальним господарством".

Сергій Соболєв: "Дорогами, дорогами".

Олег Ляшко: "Займайтеся лікарнями, які у Бірках Харківської області закривають лікарню. Поїдьте відкрийте лікарню".

Савік Шустер: Подождите, господин Ляшко…

Олег Ляшко: "Тому у мене є пропозиція. Я вважаю, що має бути створений, якщо українська влада справді зацікавлена в об’єктивному розслідуванні цієї справи, нехай Європейський суд з прав людини розгляне цю справу по першій інстанції".

Володимир Олійник: "А ви що, Конституцію не читали?"

Олег Ляшко: "…Об’єктивність і незалежність. Об’єктивності і незалежності в Україні сьогодні немає".

Савік Шустер: Всё, спасибо.

Володимир Олійник: "Не юрисдикція це Європейського суду".

Олег Ляшко: "І останнє, що я хотів сказати з цього приводу, не дай Бог нікому з вас, вам, Михайло, вам, пані Інна, вам, Володимире Миколайовичу, і мені, і нікому із наших глядачів не дай Бог попасти в лещата нашої судової прокурорської системи".

Савік Шустер: Спасибо.

Олег Ляшко: "З’їсть і виплюне! Не дай Бог".

Савік Шустер: Всё, хватит.

Михайло Добкін: "Смотрите, вот смотрите, что происходит…"

Савік Шустер: Ну, можно же мысль высказывать немножко короче.

Олег Ляшко: "Да вони ж не дають".

Савік Шустер: Нет, ну надо сначала Добкина послать туда, ещё кого-нибудь послать…

Олег Ляшко: "У Бірках Харківської області закривають лікарню. Губернатор має лягти і не дать закрить лікарню. А він приїхав сюди про Тимошенко говорити".

Михайло Добкін: "Треба лягти – ляжемо. Помолчи чуть-чуть".

Олег Ляшко: "Не про Тимошенко, а лікарнями займаться, дорогами".

Михайло Добкін: "У меня есть одна ремарка. Смотрите, что происходит…"

Олег Ляшко: "Будь ласка".

Михайло Добкін: "Вот несмотря на накал страстей, который здесь сегодня кипит, у меня достаточно нормальные, я не могу сказать, дружеские, но мы общаемся без антагонизма с Олегом и с любым политиком, невзирая на наши разные политические взгляды. Смотрите, что происходит. При словах о продажной судебной системе, о продажных правоохранителях люди начинают хлопать. Это то, что называется страхом, если, не дай Бог, с этим столкнуться. Но Олег Ляшко избирался по мажоритарной системе, он имеет доверие людей, и он является представителем власти. Может ли сегодня представитель другой ветви власти опускать ниже плинтуса те институты государственной власти, которые обязаны соблюдать законность, делать наше государство правовым?"

Олег Ляшко: "Та вони самі себе опустили. Вони самі себе опустили".

Михайло Добкін: "Подожди! Я не закончил! Ты, между прочим, к Харькову имеешь не меньшее отношение, чем я".

Олег Ляшко: "Це правда".

Михайло Добкін: "Потому что там проходил первый раз за мошенничество, и, я думаю, стал на путь исправления".

Олег Ляшко: "Ні, я до Харкова маю відношення, бо мій батько родом з Харкова, я в Харкові закінчував правничий вуз, на відміну від вас, Михайло".

Михайло Добкін: "Дайте я закончу! Дайте я закончу. Так вот, я хочу сказать, прежде всего, молодым людям, которые здесь по возрасту такие же точно, как моя старшая дочь. Невзирая на всю нашу нелюбовь, страх, боязнь, неуважение к различным институтам государственной власти, если мы не научимся эти институты уважать или хотя бы публично не поносить на всю Питерскую, это для вас говорю, чтоб было понятней, то никогда в жизни, никогда в жизни ни один судья не будет чувствовать себя способным принять правосудное решение. Потому что какое бы решение он не принял, будет та сторона, которая довольна, и та сторона, которая недовольна. И если давать тем, кто недоволен, право давить на него, раскачивать, с помощью депутатского мандата, с помощью депутатов, которые пользуются своей безнаказанностью и кричат гадости в зале суда, я не был в Печерском суде, я был в харьковском суде, и слышал, как вели себя Власенко и иже с ним. Это трагедия Тимошенко, что у неё такие защитники, что она свою защиту превратила в фарс. Поэтому её отсутствие в суде – это её проблема. И я подпишусь под каждым проголосовавшим здесь, что она должна быть в суде ради её возможности защитить себя. Я не Господь Бог…"

Сергій Соболєв: "Вы себя защитите, Добкин. Главное, чтобы вы себя защитили, когда все дела Харьковской губернии будут там. Я вам желаю одного".

Савік Шустер: Всё, спасибо.

Михайло Добкін: "Я вам хочу сказать, я не знаю, убивала ли она, отдавала она деньги или нет. Есть косвенные и прямые улики. Пусть придет себя и защитит, а не прячется за спины безмозглых помощников, которые её заводят в путь, который называется тупик".

Савік Шустер: Всё, спасибо. Спасибо».

Наступна частина «Шустер live» на вічну тему відносин України та Росії теж не стала винятком у маніпулятивності. Зокрема, приводом для розгляду газового питання стала ремарка в інтерв’ю заступника голови «Газпрому» про зобов’язання України виплатити 7 млрд доларів за невідібраний газ у 2012 р. Проте головним спікером став не Костянтин Бородін, представник Міненерго і давній помічник віце-прем’єра Юрія Бойка, відповідального за переговори з росіянами, а запрошений гість – Борис Нємцов.

У цілому Нємцов озвучив ті тези, з якими повністю солідаризувався Бородін і, що прикметно, Добкін. Оскільки сам Нємцов позиціонував себе «незалежним» і «незацікавленим» експертом, і це неодноразово підкреслював Шустер, виходило, що пропозиція створення газотранспортного консорціуму, яку обстоював Нємцов, виглядала логічною і правильною. Однак як тільки Соболєв чи Кайда («Свобода») спробували аргументовано заперечити цю тезу, Шустер знову передав слово Ляшку, щоб довести опозиційні аргументи до абсурду.

А третя тема взагалі стала найбільш програшною для опозиції, у першу чергу, через її непослідовність. Коли мова зайшла про рішення Вищого адміністративного суду про позбавлення статусу народного депутата двох позафракційних мажоритарників (Олександра Домбровського та Івана Балоги), виявилося, що порушення на цих округах були зафіксовані опозицією, але тепер та ж опозиція виступає проти судових рішень, які нібито відновлюють справедливість.

На жаль, і в даному випадку голос суперниці Домбровського на виборах – представника «Батьківщини» Наталії Солейко, яка має безпосередній стосунок до справи, знову потонув у вирі голослівних і безпідставних заяв головного «захисника Вітчизни» і автора задоволених судових позовів Юрія Кармазіна, «радикала» Ляшка і регіоналів Чечетова та Олійника. А між тим, Солейко дуже чітко сказала, чому не можна в принципі довіряти жодним рішенням судів:

«Шустер live», Перший національний, 15.02.2013

«Савік Шустер: Нет. Вот женщина сидит, вы ее упомянули. Почему вы ей слово не даете?

Олег Ляшко: "Бо я її захищаю".

Савік Шустер: Ой, как бы я не хотел быть защищенным Ляшко.

Наталія Солейко: "Я дуже дякую пану Олегу, але я в змозі сама себе захистити, незважаючи на те, що я жінка. Дякую щиро. На превеликий жаль… Я не буду коментувати закон, рішення судів. На превеликий жаль, мені довелось познайомитись з декількома рішеннями судів під час виборчої кампанії. Я вам хочу сказати, що один і той самий суд – Вищий адміністративний суд України, я не буду про попередні етапи розказувати – щодо 11-го округу прийняв два протилежних рішення. Коли ми перший раз, зразу після оголошення результатів виборів на 11-му окрузі, зрозуміли, що не можна з цим погодитись, тому що не просто фальсифікації були, а суцільні злочини. І розпочались ці злочини тільки після того, коли стали відомі перші результати виборів. Під першими результатами виборів я розумію підсумок, який був зроблений 29 числа, відповідно до протоколів з дільничних виборчих комісій, які отримали практично всі штаби всіх партій, мажоритарників, в тому числі і мого опонента".

Савік Шустер: Скажите, пожалуйста, если идея 100% мажоритарки вдруг станет действительностью, вы будете баллотироваться, вы будете верить?

Наталія Солейко: "Вірити і балотуватись – це дві абсолютно незалежні одна від одної позиції. Баллотироваться буду, пан Савик. Но дело не в этом. С нынешней властью и ее принципами, с такими, вибачте, злочинами, які відбувались на 11-му, на 14-му, на 52-х округах в Україні, правди досягти, на превеликий жаль, неможливо. Скажіть, будь ласка, як можна не помічати таких злочинів, які просто… Два коротких приклади. Я не буду довго. Відключити світло в адміністративній будівлі, в якій розташовувався виборчий округ, окружна виборча комісія працювала, на 14 годин. Скажіть, будь ласка, можна це зробити випадково, може зробити якась одна особа? А саме головне питання – вона може це зробити без підтримки влади? Я думаю, що всі переконані – ні в якому разі. Друге питання. Якщо приходять посадові особи або депутати від Партії регіонів на окружну виборчу комісію і диктують, що повинна робити комісія, для того щоб досягти певного результату, то чи це не злочин. А цей злочин був не просто виражений у словах, якихось вказівках, командах, а це була бійка, це було розтрощення світла, яке зробили для того, щоб все ж таки продовжувати роботу комісії. Щойно згадували виступаючі проте, що три члени комісії замість 18. Вони не мали права працювати. Так я вам хочу сказати, що 15 покинули комісію тільки через те, щоб зупинити роботу окружної виборчої комісії, і передавати на сервер своєчасно. Так от, я хочу сказати на завершення… Я знаю, що у нас дуже мало часу, для того щоб ми обговорили це питання. Не можна однією рукою гортати Біблію або накладати на себе хрест, а іншою рукою робити злочини. За це рано чи пізно кожен отримає покарання по заслугам. Так от, я не коментуючи дій суду, жодного серед тих, які ми пройшли, хочу сказати, що я дуже сподівалась би і повірила б судам тільки після того, якби вони визнали, хто на 11-му, на 14-му, на 71-му і інших округах був замовником фальсифікації, кому це було вигідно, хто був виконавцем і хто був посередником. І хто з них понесе яку кару. Після того я б повірила суддям. І всі українці сказали б, що це сама справедлива влада суддівська, яка є на Україні. А у нас залишається надія тільки на рішення Європейського суду. До речі, незважаючи на чудові виступи пана Домбровського, я хочу сказати, що ми всі звернення в суди, в тому числі в Європейський, подали своєчасно, виборюючи свою правду. А правда за нами. І бумеранг вертається до того, хто зробив правомірну, правочинну, добру дію чи навпаки"».

Отже, приниження опозиційних політиків за допомогою їхніх власних вад і прорахунків, а також за участі їхніх колишніх союзників залишається головною метою Банкової в інформаційному просторі. Якщо опозиція спробувала дискредитувати владу, використовуючи тему персонального голосування, то влада почала активно використовувати тему зриву європейської інтеграції для тиску на саму опозицію.

У цьому можна було пересвідчитись, переглядаючи «Свободу слова» на ICTV. Зокрема, участь у програмі міністра закордонних справ Леоніда Кожари звелася до повторення двох простих безпідставних тверджень: влада робить все, щоб просунутися у відносинах із ЄС, тоді як опозиція, блокуючи парламент, фактично блокує євроінтеграційний курс України. Коли ж політолог Олексій Гарань та опонент Микола Томенко поставили конкретні запитання з вимогою назвати конкретні досягнення влади в цьому напрямі, Кожара спромігся лише в інший спосіб повторити звинувачення на адресу опозиції в блокуванні парламенту.

«Свобода слова», ICTV, 18.02.2013

«Андрій Куликов: Олексій Гарань.

Олексій Гарань: "Пане міністре, ви нещодавно повернулися з Брюсселя і написали в своєму блозі правильну таку фразу, вона мені дуже сподобалася, про те, що Європейський Союз сказав Україні, українській стороні: допоможіть нам допомогти вам, тобто що Європейський Союз готовий, але Україна має зробити якісь кроки назустріч, для того щоб Європейський Союз підписав угоду про асоціацію. Я думаю, що це абсолютно правильна фраза. І от у мене таке враження, що протягом лютого робиться все в Україні не те, щоб рухатися назустріч Європейському Союзу, а навпаки, відкат: справа Щербаня – друга справа проти Тимошенко, ми бачимо, що це перетворюється на фарс, но не будемо в це вдаватися, це рішення про позбавлення депутатських повноважень двох депутатів, абсолютно не правове, всім зрозуміло, це сьогоднішнє рішення по Луценку, це лишаються проблеми з так званими проблемними округами і так далі. Тобто нема ніяких рухів, які б Україна показала. Сьогодні, знову ж таки, була така можливість у нашої судової гілки влади показати, що українська влада є гуманною. І це було б абсолютно нормально".

Андрій Куликов: І запитання до пана міністра.

Олексій Гарань: "І питання. Таке враження, бо у мене немає логічного пояснення цьому, яка логіка робити все, щоб угода про асоціацію не була підписана? Таке враження, що вже прийнято рішення там, на печерських пагорбах, що це нам не потрібно, що ми здаємо трубу Росії і відповідно лягаємо під Росію. От у мене таке враження. Бо немає іншого раціонального пояснення".

Андрій Куликов: Запитання зрозуміло.

Леонід Кожара: "Дякую, дякую. Мені здається, що ви побачили у відносинах з Європейським Союзом те, що хотіли побачити. Насправді з початку року динаміка стосунків дуже висока. І дивіться, уже з початку року у нас був європейський комісар, я з візитом був у Брюсселі, наприкінці лютого у нас саміт буде Україна – Європейський Союз".

Олексій Гарань: "Що зроблено? Що зроблено, щоб показати, що ми рухаємося?"

Леонід Кожара: "Що зроблено? 13 лютого уряд ухвалив план першочергових заходів щодо європейської інтеграції".

Олексій Гарань: "Це план. А що зроблено".

Леонід Кожара: "Так, цей план дуже конкретний. Уряд подав цілий пакет документів до Верховної Ради. На жаль, ми констатуємо, що Верховна Рада сьогодні не працює. І я вважаю, що саме ті сили, які сьогодні блокують Верховну Раду, вони блокують також і на сьогоднішній день європейську інтеграцію України".

Олексій Гарань: "А може Партія регіонів піти назустріч і розблокувати?"

Андрій Куликов: Микола Томенко.

Олексій Гарань: "А можна…"

Андрій Куликов: Ні, не можна. По два запитання зараз не можна – часу нема.

Леонід Кожара: "Пане Гарань, оскільки я є заступником голови партії, я кажу, що Партія регіонів виступає за розблокування Верховної Ради. Всі півтора мільйони членів Партії регіонів".

Андрій Куликов: Микола Томенко, народний депутат, фракція "Батьківщина".

Микола Томенко: "Дуже приємно це чути. Я готувався до більш інтелектуальної розмови, бо склалось таке враження, що ми вже однією ногою в Європейському Союзі, і треба тільки розблокувати роботу Верховної Ради. Це для мене несподіванка, чесно кажучи. Я зрозумів, що у нас уже європейська практика життя, у нас немає тендерів в одного виконавця мільярдних, про які саме влада каже. Сьогодні КРУ, правоохоронні органи щоденно нам повідомляють, яка тотальна корупція в Україні, і коли в одного виконавця родичі міністрів замовляють якісь роботи, і через офшори ці гроші виводять. Мені здається, що проблема нашої неєвропейськості – я владу маю на увазі – не в тому, що нема ще п’яти законів, а в тому, що немає європейської практики. Практики недопущення корупції, практики недопущення політичного вибіркового правосуддя, практики демократичних стандартів. Якщо треба буде – от все впирається в закони – ми розблокуємо парламент. До речі, ми не працювали 4 дні всього-на-всього. За 4 дні, як ви так назвали, то за 4 дні воно б все одно не було прийнято. Тобто мені здається, і мої дискусії з дипломатами…"

Андрій Куликов: Ой, не кажіть, пане Томенку. Ми знаємо, як приймаються закони.

Микола Томенко: "Мої дискусії з дипломатами показують, що ключове все-таки не закони, які не ухвалені, а відсутність бажання влади діяти в стандартах, традиціях і в принципах демократії. Якщо, наприклад, це те ж проблема, у нас тут спільна позиція. Якщо ви кажете, що є 10 законів і 20 дій влади – і ми готові йти назустріч. Тому що ми ніколи не говорили, що треба зірвати саміт і не допустити ухвалення асоціації. Тому ми, як опозиція, відкриті".

Андрій Куликов: А тепер запитальну інтонацію, пане Томенко.

Микола Томенко: "Моє питання в тому, що чи ви розумієте, що крім законів є ще конкретна політична практика української влади, яка більш визначальніша, аніж кількість законів?"

Андрій Куликов: Відповідь на це запитання ми дізнаємось після нетривалої перерви.

Андрій Куликов: У прямому ефірі – "Свобода слова". При центральному мікрофоні – Леонід Кожара, міністр закордонних справ України. Слово вам.

Леонід Кожара: "Я хочу подякувати своєму колезі пану Томенку за запитання. Я погоджуюсь. І я вважаю, що демократична традиція в Україні ще слабка. І нашій демократичній традиції трошки більше ніж 20 років. В країнах Старої Європи ця традиція складалася століття, ви знаєте, від великих революцій, які сотні років тому назад були. Але я хочу сказати, що традиція поза правилами не існує. Тому все одно передувати має прийняття законів. От ви кажете про корупцію, так? Але я почав з того, що уряд сьогодні подав до Верховної Ради пакет із 4 законів протидії корупції. Ми традицію без ухвалення законів нову не встановимо. До речі, сьогоднішня традиція, вона більше, скажем так, виглядає як антиєвропейська. І я, наприклад, те ж блокування Верховної Ради, я сказав би, що це неєвропейські традиції, неєвропейські стандарти. Більше того, згадаємо останні президентські вибори, коли один кандидат не визнає поразку і не визнає перемогу іншого – це також не є європейською традицією".

Микола Томенко: "Я теж Партію регіонів критикував, коли блокували ви трибуну. Я погоджуюся".

Леонід Кожара: "Тому я закликаю знову ж таки: давайте плекати демократичну традицію – традицію, яка б, скажемо так, ну просто не виставляла посміховиськом державні інститути України. Але правила і закони мають іти попереду. І ми маємо голосувати за нормальні демократичні закони"».

Насамкінець кілька слів про «Справедливість». Попри намагання Партії регіонів перешкодити дискусії шляхом ігнорування запрошень на передачу, Безулик вдавалося завдяки експертам підняти рівень та змістовність дебатів у прямому ефірі. По суті глядачі побачили оновлений формат «РесПубліки» на одному з провідних телеканалів країни. Такий формат дозволяв доносити не лише меседжі, а й факти і критичний погляд на стан справ у країні, принаймні в окремо окреслених сферах. Так сталося, що з чотирьох випусків програми, два (1-го і 15 лютого) по суті були присвячені справі Тимошенко і стану правосуддя в країні.

Завдяки цим двом програмам у критично мислячих людей, які були б не обізнані з ситуацією в Україні, не залишилося б сумнівів у тому, що коли президент заявляє про своє невтручання у діяльність судів та прокуратури, він просто бреше. Так само бреше опозиція, коли каже, що знає, як вирішити і проблему судів, і проблему Тимошенко. А це вже хоч якийсь справжній результат роботи авторів «Справедливості».

Очевидно, тепер на каналі «Інтер» не може бути програми, яка підривала б і так невисокий рейтинг президента. Натомість дискусія буде все більше підмінятися пристрасними сценами з’ясування стосунків між депутатами та для демонстрації інтелектуального й організаційного безсилля опозиції для демонстрації відсутності справжньої альтернативи чинному режиму.

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг політичних ток-шоу та підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограм українських каналів з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Телекритика». Висновки моніторингу можуть не збігатися з точкою зору Міжнародного фонду «Відродження». Методологію проведення моніторингу викладено тут.