Розмивання відповідальності

Розмивання відповідальності

26 Липня 2013
1820
26 Липня 2013
00:00

Розмивання відповідальності

1820
Заскочена різкою громадянською реакцією на кризові події в Чаусовому Другому та Врадіївці, влада намагалася компенсувати свою безпорадність агресивними випадами проти опозиції та відволіканням уваги від відповідальності президента. Огляд маніпулятивних технологій на суспільно-політичних ток-шоу 17 червня – 5 липня 2013 року.
Розмивання відповідальності
Розмивання відповідальності

Розслабленість влади після провалів опозиційних протестних акцій і через наближення сезону відпусток (що в останні роки починається з «робочої відпустки» президента з нагоди 9 липня) далася взнаки. Всі зусилля Банкової продемонструвати, що влада повністю контролює ситуацію, були підірвані двома подіями локального характеру.

Рейдерський напад у селі Чаусове Друге на підприємство екс-кандидата в депутата від «Батьківщини» Аркадія Корнацького та заворушення у смт Врадіївка з погромом райвідділу міліції завдяки розголосу спраглих до сенсацій ЗМІ дали новий поштовх атакам опозиції на владу.

Медійний резонанс від подій на Миколаївщині зірвав плани команди Януковича щодо поглиблення розколу як усередині найбільшої опозиційної сили, «Батьківщини», так і між нею, УДАРом і «Свободою». Замість без упину повторювати меседжі про бездарність Яценюка як лідера, аморфність Кличка і «фашистську» агресивність побратимів Тягнибока спікерам Партії регіонів довелося вголос визнавати прорахунки влади, зокрема, у реформуванні правоохоронних органів.

Однак таке визнання було тільки засновком для розгортання антикризових маніпулятивних меседжів, що мали на меті здійснити трансфер негативу на опозицію, в тому числі вкотре принизити опонентів для дискредитації іншої точки зору.

На рівні метадискурсу Банкова намагалася нав’язати глядацькій аудиторії більш емоційний і водночас більш абстрактний погляд на кризові події. Простіше кажучи, напад на селян і погром міліції виривали з контексту подій як на місцевому, так і на національному рівні.

Зокрема, у «Шустер live» 21 червня ведучий одразу запропонував дивитися на зіткнення селян і «братків» у Чаусовому Другому з «людської точки зору» як на кричущий приклад беззаконня без будь-якої політики. В результаті з нарізки синхронів очевидців так і не було зрозуміло, що трапилося в селі. А коли представник «Батьківщини» Сергій Соболєв спробував розповісти про контекст події, зокрема про те, що нападники ставили за мету зірвати збір уражаю в господарстві опозиціонера, Савік Шустер дав можливість регіоналам Вадиму Колесніченку та Олені Бондаренко цькувати й принижувати Соболєва. Таким чином, замість розмови глядачі знову побачили зведення рахунків між владою та опозицією, що в цілому задовольняє Банкову. Адже команда Януковича вже досить довго робить ставку на провокування опозиції та демонстрацію нездатності опозиціонерів «говорити правду», «домовлятися» і «конструктивно працювати».

«Шустер live», «Інтер», 21.06.2013

«Савік Шустер, ведучий: Хорошо, спасибо. Я бы хотел начать с Юлии Тимошенко. Потому что сегодня в стране был министр иностранных дел Германии Гвидо Вестервелле, он встречался с президентом. И после встречи с президентом он сказал следующее: "Я откровенно сказал Президенту Украины, что мы внимательно наблюдаем за ситуацией с Тимошенко, и подчеркнул, что немецкие предложения относительно лечения ее у нас остаются в силе. Это сложные переговоры и сама ситуация нелегкая. Но мы готовы осуществлять конструктивный вклад в это дело, чтобы было найдено позитивное решение этого вопроса". Если дипломат такого высокого ранга об этом так открыто говорит, то, видимо, процесс куда-то идет.

Сергій Соболєв: "Дякую, Савік. Я хотів би по суті, відповідаючи на ваше запитання, все-таки розставити деякі акценти. Давайте почнемо з першого. На зустріч Арсеній Яценюк ішов з листом, підписаним трьома керівниками фракцій опозиції, де стояли підписи Яценюка, Кличка і Тягнибока. Там було 7 конкретних пунктів. Які це пункти? Якщо глобальний пункт – це пункт євроінтеграції, і ключова перепона, яка зараз висловлена практично на всіх зустрічах всіма керівниками держав, які представляють Європейський Союз, в тому числі і сьогоднішній візит міністра закордонних справ… До речі, візит всього 4 години був. Ясно, що для цього прилітають виключно, якщо є надзвичайна пропозиція, надзвичайна подія. Тобто звільнення Юлії Тимошенко, всі чудово розуміють, – це одна з ключових передумов підписання угоди про зону вільної торгівлі і про асоціацію з Європейським Союзом. Але всі чудово розуміють, що Юлія Тимошенко – це лише уособлення ще трьох ключових моментів, які заважають нам інтегруватися в європейські процеси. Це судочинство, і на прикладі її можна подивитися, що собою представляють судді в Україні. Останні рішення, які відбуваються, будь то політичного характеру, будь то економічного характеру, свідчать про те, що у нас судова система в Україні знищена.

Друге питання – це питання прокуратури. Прокуратури, яка, на жаль, перестала бути органом боротьби зі злочинністю, а стала бойовим загоном однієї партії і одного Президента. Це є теж найважливіший момент. І без реформування прокуратури нічого не станеться в нашій державі. Третій момент принциповий. Ми щойно, напередодні заслухали звіт за бюджет 2012 року. У мене лежить цей звіт Рахункової палати – органу, який безпосередньо контролює виконання бюджету. Я не пам’ятаю за всі роки такого бюджету, де б чітко було зазначено: бюджет провалений, виконання – 90% по доходах, 92% по видатках. Падіння, падіння, падіння. І адекватної реакції ніякої немає. Саме тому лідери трьох фракцій запропонували цілий комплекс конкретних заходів, які треба негайно робити в державі для того, щоб економіка почала відроджуватись. Це наступний ключовий момент.

І останнє, що є не менш важливим, – це ваш перший сюжет. І коли хтось каже, що ніякої політики в тому, що стріляють, от просто приїхали в Чаусово, от їхали ці 100 молодиків, по дорозі десь знайшли 11 сокир, тільки в одній машині було вскрито. Причому, міліцією? Прокуратурою? Ні. Коли викликали туди депутатів, які 5 годин добиралися, негайно кинувши сесію, саме вони затримали машину останню, яка тікала. І коли відкрили багажник – 11 сокир, ломи, кувалди. А саме страшне – відібрали безпосередньо барсетки, в яких лежало 3 пістолети: дві із зброєю, яка була безпосередньо під кулі гумові, а одна перероблена під бойові патрони. Тобто якби ця ще зброя була задіяна – ми б бачили не отакі обличчя, а я уявляю, що б ми побачили в Чаусово. Хто це були? А відповідь дуже проста, тому що саме там було поставлено. Коли по п’яти округах, де перемогли представники опозиції, в тому числі і Карнацький, де були результати виборів підраховані ЦВК, але в ніч раптом помінялися цифри, а після цього штурм спецпідрозділів міліції і зникає вся виборча документація, бо її нібито повинні вивезти в суди, а тепер її ніхто не може знайти ніде – і Карнацький не оголошується переможцем, хоча набрав на 4,5 тисячі голосів більше, ніж його опонент від фракції Партії регіонів. От в чому причина була.

І ще вдумайтесь в це єзуїтство. Коли Карнацький засіяв землю, вклав туди весь ресурс, ніхто його не чіпав. Як тільки треба було збирати врожай – а ви знаєте, на півдні вже почали декілька днів збирати врожай – моментально появилися молодики, які не захоплювали поля. Кажуть, вони там за землю воювали. Ні. Ви бачили, куди вони прийшли? Вони прийшли до техніки – до серця будь-якого аграрного бізнесу. Чому вони прийшли туди з кувалдами? Чому вони туди прийшли з сокирами? Їх завдання було знищити цю дорогу техніку, щоб селяни не могли зібрати цей врожай. І вже були готові, фірма, яку прямо називає губернатор області Круглов – у нас є інша фірма, яка буде збирати цей врожай. Такого цинізму важко навіть уявити. Ось чому виник цей конфлікт. Бо всі чудово розуміють: з дня на день будуть оголошені вибори по п’яти округах. Там є Карнацький, який є переможець, якого не оголосили переможцем. І всі чудово розуміють – він далі переможе. Саме тому, коли ми обговорюємо це питання, в студії немає Карнацького Аркадія – на мій погляд, це є проблема. Ця людина може все розказати сама особисто, так само як і ті тисячі і тисячі людей, які передали йому право володіння паєм. До речі, ви знаєте, скільки платить Аркадій Карнацький? І ви можете перевірити по своїх селах, скільки на пай сплачується. Мінімум 7%, максимум – 10%. Середня ціна ледь-ледь жевріє на рівні 3,5%. От що робить ця людина. Причому він сплачує навіть тим, у кого ця земля в свій час згідно з законодавством була викуплена. Він далі допомагає селу одному, другому, третьому, він допомагає школам, дитячим садочкам. Ось чому люди за нього не бояться іти в бій. І жінки, діти, чоловіки виходять з відкритою зброєю – з руками – проти озброєних бандюків.

І саме головне. Хто ж ці бандити? От ви можете собі уявити, щоб три автобуси в супроводі цілого ряду автомобілів спокійно подорожували Україною, начинені зброєю, начинені сокирами, і їх ніхто не зупиняє? Ви згадайте, що відбувається на акціях опозиції, мирних акція опозиції. На всіх підходах до Києва чи будь-якого іншого міста стоять перекриті. Ми повідомляли міліцію про те, що таке готується. Ніякої реакції. Людей б’ють 4,5 години. Жодного міліціонера немає. Важко доїхати негайно сюди? "Швидка" прийшла тільки через годину, коли вже почали самі люди надавати допомогу. І якби не три народних депутата, які стали груддю на захист цих людей, ще і затримали цих бандитів… Знаєте, хто це були? Одного впізнали по подіях київських. Виборчий округ, де, до речі, переміг представник "Свободи" з відривом, там, де йшов представник так званий незалежний Пилипишин. Інший – Біла Церква в цій машині сиділа. Та сама Біла Церква, знову ті самі бандити. Інші представляли Миколаїв, Київ і так далі. Кажуть, затримані четверо. У вас стара інформація, пане представник Президента в парламенті. Одного-єдиного затримали, вже відпустили. Людину, на яку прямо показали, що він стріляв, його відпустили на сьогодні. Жодного затриманого. Да, розмістили фотографії в Інтернеті. Та навіщо когось шукати? Та одразу, як тільки такий сигнал поступає, рухається колона з автобусів, з машин, що роблять? Негайно висилають спецпідрозділ "Беркуту", перекривається дорога – і всіх в каталажку негайно. А у нас ніякої реакції немає. Міліція на все це дивиться спокійно. Чому я зупинився на цьому факті? Бо цей факт став уже домінантою. Бо коли представники Партії регіонів нам навіть в цій залі кидають – а Карнацький громадянин Росії, що є відкритою брехнею. У мене є всі документи, його звернення безпосередньо в служби еміграційні Російської Федерації, коли він здав російський паспорт, отримав паспорт громадянина України і є законним громадянином України ще з 2005 року. Людина, яка, заробивши гроші в Росії, вклала все до копійки в своє рідне село, закупивши найновішу техніку, все. Отак чекають інвесторів в нашій країні? Отак поступають з ними? Ну скажіть ще мені, що у мене прізвище Соболєв. Не подобається моє російське прізвище? Ви знаєте, ми так зайдемо дуже далеко.

 І коли Партія регіонів розказує про фашизм – от реальний готовий фашизм в дії, який спонсорується Партією регіонів, який направляється Партією регіонів. І міліція разом з прокуратурою охороняє Партію регіонів. Саме тому останнє питання було поставлено – це негайно зробити все можливе, щоб ми повернулися до ситуації з виборами. Ці вибори повинні пройти восени, так само як вибори в місті Києві, причому не лише голови міста, але і Київської міської ради, у якої закінчились повноваження – і закрити це питання. От 7 нагальних питань, які були. І я вважаю, якщо Президент через тиждень буде в парламенті, і ми знову почуємо грандіозні плани про те, як ми будемо покоряти космічний простір, а не почуємо відповіді на ключові питання – що далі буде з європейською інтеграцією, що буде зроблено з органами прокуратури, судової влади, що буде з органами безпосередньо надзору, контролю, що буде зроблено в економічній сфері. Не векселя, якими скоро зарплату вам знову будуть видавати, а що буде зроблено з економікою реально".

Савік Шустер: Что такое? Что случилось?

Вадим Колесніченко: "Ну так мы опять воду в ступе толчем".

Савік Шустер: Подождите. Я не про это. Карнацкого мы не пригласили, потому что я не хочу разбираться в рейдерстве реально, потому что я не знаю.

Юрій Мірошниченко: "Але тоді потрібно було представників МВС запросити, і вони би пояснили нам об’єктивну ситуацію".

Сергій Соболєв: "Та ні, треба було бандитів запросити. Треба було Карнацького запросити і бандитів. Оце була б дискусія".

Савік Шустер: Вы предлагает мне пригласить этих ребят, которых даже никто поймать не может.

Сергій Соболєв: "Савік, ну ви ж розумієте, не ловлять тільки там, де не хочуть піймати. Якщо до цього часу пройшло стільки діб, стріляють в центрі України, в конкретному селі, і людей не затримують до цього часу…"

Савік Шустер: Вот это да. Таких людей надо задержать, и судить их надо открыто – для того чтобы все поняли, кто заказчик.

Юрій Мірошниченко: "Зверніть увагу, як намагаємось ми зараз в студії придати цьому політичний окрас".

Сергій Соболєв: "Та який політичний окрас, пане Мірошниченко? Чому це сталося саме в цьому селі?"

Юрій Мірошниченко: "Саме так. І ви, критикуючи зараз всіх і вся, зараз самі ж закликаєте, щоби МВС працювало, щоби прокуратура. Я вам повідомляю, що порушена кримінальна справа, затримані люди, задокументована зброя".

Сергій Соболєв: "По якій статті порушена кримінальна справа? Ви знаєте, по якій статті порушена кримінальна справа? По бандитизму? Зброя застосовувалась. По розбійному нападу? Ви знаєте, яка порушена кримінальна справа?"

Вадим Колесніченко: "Не говорите ерунду. У бандитизма есть квалификация. И нельзя незаконно возбуждать уголовные дела, вы это прекрасно знаете. Вам хочется "суда Линча", потому что вы такой мудрый".

Сергій Соболєв: "Та нема зараз взагалі порушення кримінальної справи. Не треба взагалі плутати. Немає порушених кримінальних справ зараз".

Савік Шустер: Лена Бондаренко.

Олена Бондаренко: "Я прошу слово. Я очень долго ждала своей очереди, терпеливо, никого не перебивала. Поэтому прошу выслушать меня. Мы перемешали здесь два вопроса. Не могу не отреагировать. Реплика на понимание. На самом деле рейдерство – оно присуще не только нашей стране, и происходит оно не только в нашей стране. Оно было, есть и, возможно, оно будет. Вопрос в необратимости наказания тех людей, которые этим занимаются, и в раскрываемости преступлений. Помните Жеглова в "Место встречи изменить нельзя"? Он примерно то же самое говорил – о том, что работа милиции, она не количеством преступлений измеряется, потому что всегда найдутся подонки, которые захотят нарушить тот или иной закон, в любой стране, не только в Украине. Вопрос в качестве работы милиции. На примере 18 мая в отношении журналистов, на примере вот рейдерского захвата в Чаусово, мы видим, что работа милиции оценивается как минимум на четыре с плюсом. Поэтому это первый момент. Второй момент. Нам тут долго рассказывали про господина Карнацкого, какой он золотой и пушистый. Вот пройдет время – и мы узнаем, какой пушистый и хороший феодал, латифундист и рабовладелец из Чаусово, и чем он там занимался. Неуплата налогов в размере 42 миллионов в государственный бюджет и прочие ласковые интересные, пушистые вещи. Дальше. Вы говорили тут о ваших депутатах, которые приехали на место. Так я вот могу сказать: ваши депутаты, конкретно Парубий, по сути, испортили следствие. Почему? Поясняю. Приходит господин Парубий к нам в Раду с якобы тем оружием, которое они изъяли. Это же улика. Мы же с вами даже не милиционеры, не следователи, но мы понимаем, что если это оружие – это улика. Брать с места преступления запрещено. Что происходит? Теперь на этом оружии отпечатки господина Парубия. Так кого привлекать по отпечаткам будем? Кого будем привлекать? То есть, по сути, у меня закрадывается сомнение, что эти люди и эти народные депутаты поехали туда отмазывать своих. Отмазывать своих".

Сергій Соболєв: "Це такого цинізму…"

Олена Бондаренко: "Минуточку. Не перебивайте".

Сергій Соболєв: "Я не перебиваю. Краще говоріть, щоб всі це чули".

Олена Бондаренко: "Тут нам говорили про Белую Церковь. Смотрите, показываю Белую Церковь. Вот этот человек 18 мая – вот он – руководил нападением на журналистов. И этот же человек в прошлую субботу был в охране съезда партии "Батьківщина". Вот он. Это одни и те же люди из Белой Церкви. Скажите, пожалуйста, что эти братки из Белой Церкви делали в охране съезда "Батьківщини" объединительного? И еще последний момент. Нам долго господин Соболев рассказывает про какие-то альтернативные предложения власти. За 21-е число любой из вас может зайти на портал Верховной Рады и посмотреть, чем этот депутат занимается в Раде. За полгода работы в Раде ноль законопроектов и ноль поправок к законопроектам других депутатов. Вот это качество работы вот этого депутата. Из 46… Сейчас я вам скажу. Из 46 наших заседаний, которые мы должны проработать в зале, он пропустил 21. 25 посетил, 21 он пропустил. Вот это вот так работает этот народный депутат. Вот это его альтернативные предложения и вот это его деятельность".

Савік Шустер: А скажите, пожалуйста, нам, людям, простым гражданам. 450 депутатов. В среднем сколько за свой депутатский срок законопроектов или поправок должен сделать один депутат?

Олена Бондаренко: "Савик, но за полгода ни одной инициативы. Ну это же чудовищно, ребята. Он законодатель. Его прямые обязанности – писать законы и подавать поправки к законопроектам тех депутатов, с которыми он не согласен".

Сергій Соболєв: "Без сумніву".

Олена Бондаренко: "Человек просидел, протер штаны полгода, начиная с ноября прошлого… или с декабря… Когда мы присягу принимали? 26 ноября. Он просидел в Раде – не подал ни одной законодательной инициативы. За что он получает зарплату?"

Сергій Соболєв: "Все ясно. Можна дати відповідь? Ви знаєте, пані Бондаренко попробувала використати цей прийом на одній із програм, розуміючи, що я не зможу дати відповідь. Тому я дам цю відповідь. Я ж одразу після цього зайшов на офіційний сайт Верховної Ради України. На цьому офіційному сайті Верховної Ради України напроти прізвища пана Колеснікова, у якого пані Бондаренко була прес-секретарем, пропуски 70% засідань. Зайшов на свій сайт – Соболєва Сергія Владиславовича".

Олена Бондаренко: "Уважаемый Соболев, ответьте за себя. Ответьте за себя".

Сергій Соболєв: "Ви ж мене не перебивайте".

Олена Бондаренко: "Уважаемая аудитория, пусть ответит за себя. При чем тут Колесников? Колесникова тут нет. Есть я. Пусть посмотрит мою работу".

Сергій Соболєв: "Я зайшов на свій сайт і подивився. Із 46 засідань мною пропущено 6 засідань, коли я був на сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи, що є уповноважена особа від парламенту України. І коли це є офіційне відрядження, це дуже просто перевіряється і дуже легко це побачити. Загальна кількість відвіданих засідань складає 82%. Пропущені засідання тільки на Парламентській Асамблеї. Наприклад, рівно через два дні я знову не зможу бути на засіданнях комітету, бо знову починає працювати Парламентська Асамблея. Третє".

Савік Шустер: Можно я лично скажу?

Сергій Соболєв: "Савік, я закінчу, бо два ж питання було".

Савік Шустер: Мне кажется, что Соболев хороший депутат.

Сергій Соболєв: "Ну да, мене немає ні в парламенті, ніде немає".

Олена Бондаренко: "Он очень хороший депутат. Ноль законопроектов. Савик, я с вами соглашусь. Знаете почему? Потому что его глупые инициативы действительно сложно рассматривать в Раде. Поэтому пусть лучше будет ноль законопроектов".

Сергій Соболєв: "Савік, тепер по суті законопроектів. Знаєте, так якось сталося, що коли в попередньому скликанні, яке було не так давно, буквально 5 місяців назад, я, як голова опозиційному уряду, якому доручали аналіз всіх законопроектів, вніс окремий законопроект – близько 86 поправок по судовій реформі. Ви думаєте, хоч одна поправка була розглянута і прийнята? Жодна. Знищений повністю Верховний Суд, судді повністю корумповані й залежні від президентської влади. Коли я вніс безпосередньо поправки в пенсійний закон, жодна поправка, так само як поправки моїх колег, не прийняті. Жодна".

Олена Бондаренко: "Ни одной поправки. Он врет. Ни одной поправки, ребята. Ни одной, зарегистрированных. Ну портал не может врать. Человек стоит и нагло врет. Ни одной поправки. Ни одной".

Сергій Соболєв: "Коли я вніс безпосередньо на попередній сесії десятки поправок в податкове законодавство – жодна поправка не ухвалена. Тому я вам скажу одну річ. До тих пір, поки ви будете розглядати поправки тільки дивлячись на прізвище, що було й на цьому тижні, коли поправка голосується Лілії Гриневич про те, що треба негайно виділити кошти на спеціальні інтернати, бо половина цих інтернатів уже закрита, і дітей вигнали фактично з них – Партія регіонів не хоче голосувати в цілому. Бо, бачите, це представник опозиції".

Вадим Колесніченко: "Ну зачем брехать? На українській мові це називається брехня".

Сергій Соболєв: "І таких прикладів можна приводити десятки. Тому, Савік, ви знаєте, я вже мав можливість бути не в одному скликанні парламенту. Я мав можливість подавати десятки законопроектів. Я, до речі, хочу сказати: я був членом конституційної комісії, і дві конкретні статті Конституції були подані мною і були проголосовані в залі. Але я такого відношення до депутатів ще не бачив, коли розгляд поправок і всього іншого є нульовий".

Савік Шустер: Если у нас тема программы – обсуждение качества работы депутата Сергея Соболева, то я в этом не очень хочу участвовать, потому что это не…

Вадим Колесніченко: "Савик, давайте все же мы прокомментируем то, что здесь звучало в адрес Партии регионов, потому что это на украинском языке называется брехня. Первое. По поводу инициатив от меньшинства. Сегодня в парламенте находится различных инициатив социального содержания на сумму более 700 миллиардов гривен. Никакой бюджет этого никогда не потянет. Для чего это вносится? Для пиара, прекрасно понимая, что этого проголосовать невозможно. Это первое. Второе. Рассказ о том, что Партия регионов не голосовала против закрытия интернатов – опять брехня, потому что у нас есть четкий регламент, в соответствии с которым после первого чтения только по сокращенной процедуре мы имеем право перейти к вопросу через две недели. Третье. По поводу того, чьи законы принимаются, а чьи – нет. У госпожи Гриневич рассматривается в комитете законопроект о том, чтобы детям в детских садах в обязательном порядке, вне зависимости от комплектности, была гарантировано горячее питание и медсестра, но я показал себя автором проекта – Гриневич его благодаря большинству в этом комитете отклоняет. При этом мы имеем через раз проекты законов, которые принимаются 300 голосами и больше. Поэтому кроме как брехней то, что здесь говорится, по-другому объяснить нельзя".

Сергій Соболєв: "Савік, ви знаєте, дуже короткий коментар".

Савік Шустер: Дуже короткий.

Сергій Соболєв: "Скажіть, будь ласка, а хто ухвалював бюджет? Чи не Партія регіонів? От ви уявляєте собі, в бюджеті країни на 13-й рік забули строчку про інтернати для обдарованих дітей".

Вадим Колесніченко: "Да никто не забывал".

Сергій Соболєв: "А хто ухвалював бюджет? Чи не Партія регіонів, яка чітко заклала мільярди…"

Вадим Колесніченко: "А кто мешает полгода внести корректировки в бюджет 13-го года? Кто три месяца блокировал работу парламента? В июне месяце, сегодня мы говорим о том, что мы не можем пересмотреть бюджет 13-го года. В декабре, когда принимался бюджет под условием, что в январе мы его пересмотрим. Вы нам это дали сделать? Вам, чтобы было хуже, для вас это лучше".

Сергій Соболєв: "Савік, а тепер про блокування парламенту. Ви знаєте, що блокування парламенту було з однієї причини, яку ми, на жаль, до цього часу і не побороли – це неособисте голосування, завдяки якому прийняли підняття пенсійного віку для жінок, завдяки якому знищили малий бізнес. І ми добилися цього, хоча поодинокі випадки знову бувають. І тому ми доб’ємося – і в парламенті буде тільки особисте голосування. І друге. Ви знаєте, коли я черговий раз побачив бюджет на 14-й рік, а ми вже отримали загальні пропозиції уряду, я розумію: країна в таких умовах вижити не зможе. Але ви думаєте, Партія регіонів знову за нього не проголосує? Проголосує так само, як вона проголосувала за пенсійний закон, знищивши жінок, як вона проголосувала за Податковий кодекс і за всі інші. Тому, ви знаєте, досить ховатися за меншістю. Ви більшість? Голосуйте в парламенті".

Вадим Колесніченко: "Так не мешайте нам работать".

Сергій Соболєв: "Ми вам не заважаємо. Тільки вносіть законопроекти, які дозволяють не розкрадати країну, як ви це робите, а які роблять все можливе для того, щоби країна виходила з кризи, в яку ви завели її. Дякую".

Савік Шустер: Все, эту часть мы заканчиваем. Спасибо. Иногда меня обвиняют в том, что сценарии этой программы где-то пишутся. Вот видите этот сценарий. Кто его может написать? Его господ бог не напишет. И второе. Когда меня спрашивают, что будет в этой программе, я рассказываю. А потом оказывается – я вру, потому что совсем другое. Так вот, после рекламной паузы Петр Порошенко и Дмитрий Табачник будут у этого микрофона. Но это я говорю, это не факт».

На превеликий жаль Партії регіонів, тема використання правоохоронних органів для покривання злочинів та свавілля влади, яку опозиція лише частково зачепила в червні, вибухнула з новою силою в липні після заворушень у Врадіївці.

Зробимо обережне припущення: хоча події в Чаусовому Другому та Врадіївці напряму не пов’язані причинно-наслідковим зв’язком, вони мають дещо спільне. По-перше, про подробиці нападу на селян, який стався 18 червня в Чаусовому, до 30 червня вже напевне знали у Врадіївці, що розташована в кільканадцяти кілометрах. Знали саме з тієї «людської точки зору», якою так опікувався Шустер – а саме про жорстокість нападників і бездіяльність, якщо не пряме потурання міліції. По-друге, люди побачили і вже знали, яким чином селяни дали відсіч – завдяки своїй згуртованості та широкому розголосу. Підкреслимо, ніхто потім у Врадіївці не згадував подій у Чаусові. Ніхто не проводив паралелей: надто різного масштабу події. Проте всім було очевидно, що по різні боки барикад опинилися люди і держава з її охоронно-репресивними органами, і що люди, зрештою, завдяки згуртованості змусили представників держави визнати свою неправоту.

Загроза опинитися на боці «зла» не на жарт схвилювала Банкову. Потрібно було дуже швидко й рішуче відмежуватися від будь-якої солідарності з порушниками. Звідси підготовлені й поширені похапцем заяви керівництва МВС та спікерів Партії регіонів про необхідність покарання всіх причетних, про непритягнення до відповідальності людей, які штурмували райвідділ, про відновлення справедливості. Вершиною операції з порятунку іміджу влади стало «фальшиве каяття» з вуст спікерів Володимира Олійника та Олени Бондаренко. Фальшиве, оскільки полягало в заклику до всіх політиків, насамперед до опозиції, визнати спільну провину в нереформованості правоохоронної системи.

Тобто, відмежовуючись від негативу, Банкова доклала зусиль для трансферу бодай його частки на опозицію. Іншим елементом спецоперації стало визнання, озвучене представниками МВС, незадовільного стану міліції та необхідності продовження її реформування. Як виправдання повільності реформ було озвучено стару як світ тезу про те, що міліція є продовженням народу з усіма його чеснотами й вадами. При цьому приховувався той факт, що не можна реформувати систему, якщо на її чолі стоять люди, які служать не закону, а конкретній Сім’ї, сім’ї Віктора Януковича, як про це влучно написав Сергій Рахманін.

Акцентування на цьому факті мало би стати головним козирем опозиції. Натомість представники «Батьківщини», УДАРу та «Свободи» ледве виривалися з нав’язаного Банковою меседжу: хіба заколот кращий від міліцейського насильства? Справді, й така тема теж потребує обговорення, однак це лише один бік медалі. Без обговорення іншого глядачам пропонують улюблену інформаційну страву російських політконсультантів – напівправду. Напівправду, яка в супроводі потоку дріб’язкового приниження опонентів, перекручування фактів та підміни понять перетворюється на цілковиту брехню, покликану розмити політичну відповідальність президента за ситуацію в країні.

«Шустер-live», «Інтер», 05.07.2013

«Савік Шустер: Спасибо. Раз Николаю Катеринчуку очень нужна Врадиевка – пожалуйста, Мария Петровна Павлова. Мария Петровна, в двух словах, пожалуйста, расскажите нам про состояние сердец, душ и умов Врадиевки.

Марія Павлова: "Доброго вечора, Савік! Доброго вечора, студія! Я – Павлова Марія Петрівна, колишня голова райдержадміністрації Врадіївки, яка теж постраждала, яку мали засадити на 10 років, у якої, коли я була головою райдержадміністрації, брали сина в заложники, щоб я була ручною головою райдержадміністрації. Але я сиджу перед вами дякуючи тому… Обласний прокурор був другом тих, колишній, хто мене хотів засадити. Але дякуючи порядним слідчим, суддям, порядним прокурорам, я перед вами, і мені винесли оправдальний вирок. Не можна огульно казати, що там всі подонки і бандити. Там є діти в тому райвідділку, які виросли на моїх очах і стали офіцерами. Да, ті, хто зробили такий тяжкий злочин, як сказав Жванія, я б його сама задушила, мають понести справедливе наказание. Але хвора держава, хвора система – не міліція. Політики винні. Повинен був в той же день Президент прийняти політичне рішення про голову райдержадміністрації, голову облдержадміністрації. Вони до цього довели. Вони довели в Первомайську народ до цього стану, вони довели у Врадіївці. У Врадіївці був би земельний конфлікт з вилами, тільки трошечки стихло це. А це показник, що сьогодні діється в Україні. Сьогодні в людей хотіли останнє забрати – отой гектар чи два, за рахунок чого вони виживають. Тут народ раніше збирався і визивали телебачення. Тому справедливе покарання винним, реформа не тільки в міліції. І шановні депутати, не соромте Україну на весь білий світ, не їздіть по Україні, не призивайте до крові. Отут кров мала пролитися, чого я туди і побігла – призивали штурмом брати, а я сказала: люди, схаменіться. Постраждала наша дитина – зґвалтували. Ґвалтували і чиїсь діти, за дверима – наші діти, за воротами – наші діти. Ви хочете, щоб діти в дітей стріляли? Я не хочу крові в Україні, як мати, яка похоронила сина дорослого. Тому схаменіться, політики, наведіть лад в державі. Замість того, щоб призивати народ до війни, створіть комісії депутатські, проїдьте кожну область, наведіть порядок в областях, в районах".

Савік Шустер: Спасибо.

Володимир Олійний: "Шановні колеги, перше. Міліція різна. Там є сумлінні люди, совісні, які гинуть заради людей. Але є й негідники. Но ситуація там стала критичною, негідників стало дуже багато. Тепер я вам скажу відверто: політики повинні припинити на горі пробувати шукати свій рейтинг. Ми всі з вами винні – всі, політики, депутати, бо це не вчора сталось, це вже результати. І в Голованівську була така подія і мовчали, бо свій. А не може бути такого – сукин син, но свій. Якщо вчинив правопорушення, злочин – повинен відповідати. Тепер питання про швидку реакцію. Шукаємо не винного, а крайнього – давайте у відставку. От Арсеній Петрович тут говорив про те, що треба у відставку. Ми розглядали одну вашу постанову – вашу, Кличка і Тягнибока про відставку генерального прокурора, міністра внутрішніх справ і голови Служби безпеки. Знаєте, чому ми відмовили, крім всього? Коли я почитав, що не можна сьогодні задовольнити по голові Служби безпеки по формальним ознакам, бо ви постанову зареєстрували 24 січня, а він приступив до роботи 9 січня. 15 днів тільки проробив. Прокурор молодий, прийшов місяць тому – вже всі кажуть: "Давай у відставку". Так ніколи не буде змін. А тепер ніхто тут не говорить про головне. Треба ж змінювати ситуацію. Треба ж реально послухати міліцію, і вона вам скаже: без додаткових ресурсів неможливо це зробити. Ми повинні спитати, скільки потрібно, щоб чесно і сумлінно люди служили – 5 тисяч гривень, 10, 15, но щоб туди прийшли чесні, фахові. На якій основі? Не по блату, на конкурсі. Можливо, ввести такий інститут як виборність дільничних, щоб люди мали пряме відношення. Можливо, сьогодні подумати про ротацію, щоб там не зростали куми, свати, брати. І я ще раз кажу: всі ми з вами несемо відповідальність, признайте про це. Але ми коли були з Оленою Анатоліївною, то ми поїхали не тільки до людей, ми поїхали і до мами, ми поїхали і до Ірини, бо їй потрібна реальна підтримка. Но ми сказали: в вересні ми приїдемо, бо ми не сповідаємо принцип шабашу. Ми приїдемо проконтролювати разом, що змінилось. Бо люди бояться, що їх кинуть напризволяще. Вони кажуть: "Приїхали, створили мітинг – і погуркотіли далі на Мальдиви. Приїдьте через місяць-два і підтримайте". Але ці зміни необхідно проводити. І перш за все нести відповідальність, а не перекидати вину один на одного".

Савік Шустер: Владимир Николаевич, я хочу, чтоб…

Валентин Наливайченко: "Так персональна відповідальність".

Володимир Олійник: "Ще раз кажу: і ваша. Ви ж були головою Служби безпеки України. Що, вона була краща?"

Валентин Наливайченко: "Ми говоримо про персональну відповідальність керівника відомства за особистий прийом громадян. Це що, закон не існує? Скільки закон існує про прийом громадян? Десятки років. Зараз згадали. Приймають людей? Правильно роблять, це добре".

Володимир Олійник: "Петре, підніми, коли оцей прецедент, що Служба безпеки… Вона ж не тільки вчора появилась – проблема корупції".

Валентин Наливайченко: "Персональна відповідальність має сьогодні бути".

Володимир Олійник: "Правильно. Але я кажу: не робіте вигляд".

Валентин Наливайченко: "А ми і не робимо. Ми говоримо правду".

Володимир Олійник: "Бо якщо так легко, то хай кожний з депутатів очолить райвідділ, набере сумлінних людей за цю зарплату і покаже результати. Не хочуть".

Сергій Міщенко: "З міліції поліцію хочуть зробити. Оце головна реформа".

Володимир Олійник: "Міліція тут винна тільки із-за того, що ми з вами нічого не робимо. Ми повинні перш за все говорити про свою вину".

Савік Шустер: Владимир Николаевич, ваше слово – и мы с вами прощаемся. Я думаю, что политики о вас уже забывают.

Володимир Березан: "По-перше, я хочу сказати, що я продовжую працювати в комісії, головою комісії у Врадіївці. Мене слухають врадіївчани. І я хочу сказати, що я продовжую прийом громадян. Дуже багато ще людей, які хочуть звернутися, но чогось утримуються. І я говорю відверто: приходьте, говоріть все, що є. Чому? Тому що для мене потрібно буде доповісти міністрові про висновки, які є, і прийняти рішення по тим негідникам, які на сьогоднішній день ще поки не відсторонені і не звільнені з органів внутрішніх справ".

Савік Шустер: Андрей Ермолаев. Спасибо. Спасибо, вы свободны.

Володимир Березан: "Все? Спасибо".

Андрій Єрмолаєв: "Очевидно, що події у Врадіївці – дійсно, це є певна точка біфуркації. І до цього була велика кількість локальних подій, виступали проти несправедливих рішень суду, проти поведінки представників влади. Але особливість ситуації – цього разу люди подолали острах і дійсно посягнули на державне майно, державне приміщення і так далі. Я хочу просто солідаризуватись з жінкою, яка підтримала земляків, але сказала: нехай це буде уроком, і зробити треба так, щоб більше такої поведінки не було ні з боку влади, ні з боку громадян, які потерпають від несправедливих дій влади. Але що потрібно робити? По-перше, неможливо реформувати окремо взяту міліцію. Мова має йти про системну реформу правоохоронних органів. А це означає і МВС, і СБУ, і прокуратура. На сьогодні в кожному з цих відомств є…

Юрій Мірошниченко: "І суд".

Андрій Єрмолаєв: "Як окрема гілка, яка синхронізована, да. На сьогодні дійсно в кожному відомстві ведеться робота, і я підтверджую, як член громадської ради при МВС, що є цікаві готові напрацювання в міліції. Захарченко дійсно міністр-реформатор. Але неможливо зараз форсувати рішення лише проблеми міліції. Тим більше, перепрошую, колеги, через зарплату. Не проблема зарплати на першому місці. Структура, оптимізація роботи на місцях. А головне – те, що зараз проявляється – багато відомств, і, на жаль, в тому числі МВС, сьогодні втрачають контроль над ситуацією в регіонах. І ситуація у Врадіївці дійсно непоодинока. Другий момент – людський фактор. Мене знаєте, що здивувало спочатку? Це ж були офіцери. Вони давали присягу. На жаль, втрачена традиція, наприклад, як суди честі. Виховна робота, культурна робота, відбір і, перепрошую, те, що на часі – і ревізія. Оскільки, можливо, цю функцію може виконати те ж саме Державне бюро розслідувань, яке на часі вже створити. Але поки що можливо обмежитися і інспекціями з боку МВС паралельними структурами, і, можливо, з залученням політиків. І останній момент – власне, стосовно того, що має нас турбувати. Люди дійсно бояться. І це дуже серйозна ознака того, що рівень відчуження між державою і громадянами дуже високий. Навіть владу сприймають як таку, яка над людьми. Тому ситуація у Врадіївці, в інших містах показує, що є вже готовність до самоорганізації. Більше потрібно довіряти громадам, дати їм реальні важелі, щоб вони більше контролювати діяльність центральних органів на місцях, це реформа самоврядування. Як не парадоксально це звучить, але це реальний шлях до зміни ситуації в країні в цілому".

Савік Шустер: Спасибо. Александр Ефремов, добрый вечер! Пожалуйста. Вадим Карасев. Я хочу услышать экспертов, а не…

Олена Бондаренко: "Мама просила Ирины кое-что передать в студии".

Савік Шустер: Пожалуйста.

Володимир Олійник: "Вона слухає зараз ефір. Ми сказали, що передамо".

Олена Бондаренко: "Я думаю, что она нас слышит. Она нас попросила, чтоб мы выступили с такой благородной миссией. Ее зовут Мария Кирилловна, ей 70 лет. Она мама четырех детей. И Ирина – одна из четырех ее детей. Сейчас на ее руках остался 6-классник Дима, это сын Ирины, которая находится в больнице. Мы приехали туда, и несмотря на то, что Владимир Николаевич мужчина, а я женщина, мы рыдали в три ручья, потому что святая женщина, очень верующая, сказала дословно следующее: "Заради бога, не гнівіть бога, будь ласка. Бог – це любов. Я їх прощаю, я кожен день молюся за них, за тих людей, які мою донечку образили". У нее нет совершенно никакой злости. Она призывает просто всех людей помнить о том, что любовь и порождает любовь, а зло порождает зло".

Володимир Олійник: "Вона добавила про те, що вона просить, щоб… вона за них молиться, щоб вони покаялись, але хай суд буде справедливий. Но вона каже: "Я прошу щоб покаялись, і щоб більше цього не було, бо в них так само матері. І ми, – каже, – повинні зробити, що це буде біда велика". Це було таке, знаєте, материнське серце з любов’ю".

Савік Шустер: Вадим Карасев.

Вадим Карасьов: "Я думаю, що основний урок, який полягає от з сьогоднішньої розмови, попередньої, полягає в тому, що депутати і політики не мають виступати прокурорами щодо прокурорів і міністрів, і начальників штабу. Це можна робити у Верховній Раді України. І взагалі можна було б запропонувати діалог – давайте, чим вам допомогти. Тому що сама міліція не проведе реформу, прокуратура не проведе реформу. Це має бути політична діяльність, тому що це політична стратегія, а не тільки стратегія корпорації, відомства, міністерства і таке інше. Це перше. По-друге. Уже Андрій сказав тут, фактично я про це хотів сказати. Поставте туди хорошого міліціонера, хорошого прокурора, хорошого міністра, але якщо знизу не буде тиску, якщо не буде самоврядування, якщо не буде свободи, то той хороший міліціонер, який буде поставлений, він буде таким же, як і ці. Тому контроль знизу. Якщо нема самоврядування у людей, то люди будуть брати штурмом міліцію. Тому потрібно самоврядування щоб було. Інакше буде те, що було. І останнє. Чому Кіровоград (Лозинський), чому Миколаївська область, чому взагалі центр і південь України? Тому що проблема не тільки в міліції, не тільки у самоврядуванні. Проблема в землі і в політичній економії. Тому що міліціонери, прокурори, які там на місцях, вони є і великими землевласниками. І взагалі ці гроші, латифундії – вони просто людей морально деградують, особливо правоохоронних органів. Тому теза така: якщо у нас в містах, в індустріальних містах ми за 20 років мали дикий капіталізм, то там, в цих місцинах – у цій Врадіївці, там, де фірма Корнацького і таке інше – там є дикий феодалізм і дикий латифундизм. Тому з цим потрібно ще розбиратися. А це проблема ринку землі – як його зробити справедливим, і так далі і так далі. Це велика системна робота. Вона полягає в тому, що потрібно реформувати і докорінно змінити державу, яка залишається радянською. Але ідеології немає, моралі немає, є тільки комерція. І потрібно реформувати і трансформувати політично-економічну систему"».

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг політичних ток-шоу та підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограм українських каналів з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Телекритика». Висновки моніторингу можуть не збігатися з точкою зору Міжнародного фонду «Відродження». Методологію проведення моніторингу викладено тут.

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Кадр з відео: www.youtube.com
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1820
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду