Будь-яке остаточне рішення про вибір зовнішньополітичної орієнтації дорого коштуватиме Віктору Януковичу і його імовірним суперникам на президентських виборах. Проте чим менше лишається часу для вибору і, відповідно, смислового простору для спікерів влади, щоб подобатися «і вашим, і нашим», тим більше бажання Президента тримати всіх у напрузі.

Якщо у першій половині вересня напрям публічних політичних дебатів визначався «теплою розмовою» між Президентом України та рідною Партією регіонів, то решту місяця спікери-регіонали билися над завданням скласти цілісну картину із суперечливих меседжів, озвучених на конференції Ялтинської європейської стратегії. В принципі, як показала Юлія Мостова, Януковичу не потрібні ні асоціація, ні Митний союз, а підтримка на 2015 і гарантії до кінця життя.

В Європі таких гарантій не дають, але чесно демонструють, що не будуть заважати при дотриманні низки умов. Ці умови (незастосування вибіркового правосуддя, проведення вільних і чесних виборів, боротьба з корупцією) самі по собі дуже ускладнюють втілення Президентом всього задуманого. І навіть звільнення Тимошенко, хоч і лишається знаковим, символічним кроком для Януковича, але не доленосним для 2015 року. Насправді, більш драматичними для нього можуть виявитися наслідки економічної блокади Росії у відповідь на вільнюський поворот. Про це гарно сказав Матвій Ганапольський в ефірі Шустер-live 20 вересня. Про це говорять і результати закритих соціологічних досліджень.

В Росії, навпаки, такі гарантії  начебто дають (див. Мостову). Проте Президент розуміє, що насправді гарантувати виконання обіцянок Володимира Путіна, який, тим більше, дає їх з відчуття власного безсилля, не зможе ніхто. Розуміє і те, чого вони варті – достатньо подивитися на долю Тимошенко чи Медведчука. Очевидно жоден з двох варіантів з різних причин не подобається господарю Банкової.

Є в Президента ще й внутрішній фронт.  Ситуація дещо нагадує 1999 рік: принаймні, макроумови дуже подібні: падіння економіки, маніпуляції з валютними резервами, друкарським станком і бюджетом для утримання соціальних стандартів, реальна загроза дефолту і падіння популярності «президента-реформатора» тощо. Тож Банковій і зараз,  серед іншого, потрібні умовні «марчук», «симоненко» і «вітренко». Тобто, кандидати,  один з яких займе  в опозиції роль «спокійної сили» з «чистими руками». І потім врешті-решт, у другому турі, таки підтримає «президента-державника». Інші – зіграють  роль «червоно-коричневої загрози», мобілізуючи виборців на підтримку «стабільності» та «покращень».

Для задіяння в грі Банкової першого типу кандидата більше підходить сценарій в рамках асоціації. Другий тип добре зіграє як в умовах асоціації, так і в разі зближення з Росією. Але і тут Президенту потрібні гарантії, що умовні кандидати дограють свою роль до кінця, а не домовляться за його спиною. Бо спокуса вчинити так (див. соцопитування) є у всіх більш-менш потужних кандидатів у президенти.

Тому Янукович вичікує, в кого не витримають нерви (Брюссель чи Москва), і хто в опозиції більше хотітиме грошей, ніж слави. Тим часом спікери Банкової мусять на всіх ефірах надувати щоки і доводити до відома глядачів кілька нехитрих думок:

1. У президента є чітка стратегія для роботи як з ЄС, так і з Росією.
2. Президент визначився з курсом в ЄС і зробить все, потрібне для цього.
3. Опозиція несе однакову з Президентом відповідальність за виконання умов для підписання Угоди про асоціацію з ЄС.
4. Жодна опозиційна сила, жоден лідер не має і не матиме таких досягнень, як Янукович.
5. Всередині партії регіонів (та фракції) панує єдність і вірність принципам європейської інтеграції.

В опозиції тим часом розгортаються свої ігри. «Батьківщина» прагне нав’язати своїм конкурентам на «помаранчевому полі» гру в «спадкоємця Тимошенко», ліплячи з Юлії Володимирівни образ оракула, чия підтримка є ключовою для перемоги на виборах президента.

Команда УДАРу, мозковий центр якої формують люди зі штабу Ющенка 2002-2004 рр., просувають ідею консолідації всіх довкола електорально найпотужнішого кандидата.

«Свобода» вдає, ніби своїми діями та заявами утримує ключі від кількох західноукраїнських областей, без яких жодному опозиційному кандидату перемога не світить.

Петро Порошенко веде кампанію кандидата, в якому виборець має побачити політика розумнішого за Яценюка, досвідченішого та з більшими європейськими здобутками, ніж у Кличка, набагато стриманішого в апетитах, ніж Янукович, і по-справжньому, на ділі патріотичнішого за Тягнибока.

При цьому традиційний обмін ударами між владою та опозицією не виходить за давно встановлені рамки. Партія регіонів постійно нагадує, що Тимошенко винна у високих цінах на газ. Опозиція у відповідь говорить про рішення Європейського суду про визнання незаконності арешту Тимошенко та відсутність перешкод для помилування екс-прем’єра.

Спікери-регіонали тролять опозицію: Олена Бондаренко звинувачує Турчинова та Кличка у систематичних пропусках пленарних засідань, а Яценюка – у засудженні в недалекому минулому газових контрактів Тимошенко; Володимир Олійник та Інна Богословська – нагадують про «злочини» Тимошенко і необов’язковість її звільнення для «прагматичного» ЄС.  

«Шустер-live», «Інтер», 20.09.2013

Олена БОНДАРЕНКО, народний депутат, Партія регіонів: "Вы знаете, мне, как человеку, который привык всё-таки брать ответственность как минимум за свои действия, непонятен был пассаж по поводу того, что только власть отвечает за евроинтеграцию. Потом, правда, вы поменяли точку зрения в течение следующих пяти минут и сказали, что оппозиция, наверно, тоже. Я бы всё-таки хотела вас, как лидера вашей фракции, обратить ваше внимание на такие вещи, как ваша личная ответственность за тех людей, которых вы под своими флагами привели в парламент. И первое, наверное, личную ответственность за ваше поведение в зале голосования. Вы знаете, когда-то в начале седьмого созыва ставли одно из условий власти, замечу, – власти, не себе, это персональное голосование и личное участие в каждом сессионном дне. Вот у меня просто большая к вам просьба, считайте, даже как и политика и как женщины, побывайте чаще в зале. У вас же реально с 12 декабря, тогда, когда мы приняли присягу, вы знаете, сколько у вас пропусков и сколько посещений? Я вам сейчас скажу, вы присутствовали всего 27 раз в зале, а пропустили 37 заседаний. Это ваша личная ответственность".

Савік ШУСТЕР, ведучий: Это ваша новая функция в парламенте?

Олена БОНДАРЕНКО, народний депутат, Партія регіонів: "Совершенно верно. Слушайте, почему… Контроль осуществляться должен за всеми, а не только за властью. И это как раз личная, персональная ответственность каждого".

Савік ШУСТЕР, ведучий: Виталий Кличко.

Олена БОНДАРЕНКО, народний депутат, Партія регіонів: "Подождите минуточку. И второй момент. Ответственность персональная за ваших членов. Скажите, пожалуйста, вы будете привлекать к публичному суду партийному человека, который причастен на Березняках, ваш нардеп с вашим мандатом за незаконную застройку сквера на левом берегу, улица Серафимовича, город Киев?"

«Шустер-live», «Інтер», 27.09.2013

Олена БОНДАРЕНКО, народний депутат, Партія регіонів: "Не перебивайте, Ирина батьковна, я понимаю, что вам неприятно слышать о вашем лидере. Я вам могу сказать, более половины всех мероприятий массовых, которые проводила якобы объединенная оппозиция, ваш господин Кличко пропустил. И ещё один такой момент, вы знаете, нас тут попрекали тем, что мы не ходим в зал. Оказалось, что "регионалы" ходят в зал больше всех, чаще всех и голосуют персонально. Вот у меня вопрос единственный, который возникает на последних эфирах, не мы эту тему начали: скажите, пожалуйста, господин Турчинов, почему у вас из 64-х заседаний, которые вы обязаны присутствовать в зале, немотивированных пропусков 36? Больше половины вы просто прогуляли. Где ваша политическая ответственность перед своими избирателями, которые доверил вам работать в парламенте?"

«Свобода слова», ICTV, 23.09.2013

Інна БОГОСЛОВСЬКА, народний депутат, фракція Партії регіонів: "Ну, я думаю, що це ті люди, які там не були. По казках. По-друге, коли питання задається, чи торгуємося ми з Росією, чи ні. Якщо б Росія дійсно хотіла мати нас партнерами, вона б дуже давно зробила ті кроки, які роблять нормальні люди, які хочуть дружніх стосунків. Оскільки в газовій угоді нас колись зґвалтували, то треба хоча б було попросити пробачення за це і змінити умови газової угоди. Якщо це не було зроблене, і якщо після 2009 року ми весь час чуємо від Росії не дружні заяви, а тільки намагання нас зігнути і заставити жити так, як вони вважають, то ми і маємо той рівень відносин, який ми сьогодні маємо. На превеликий жаль. Коротка ремарка щодо долі справи Тимошенко. Щоб всі ми розуміли, про що була зроблена заява місії Кокса і Кваснєвського, в Ялті, і це дуже важливо для України: це люди, яких направили в Україну, височайшого рангу, великі професіонали в своїй справі, політики з величезної літери, яким треба було зробити головне – знайти той можливий компроміс, який повинен пройти між кримінальним покаранням Тимошенко і можливістю її зараз не сидіти в тюрмі. Фактично, що на сьогодні ми маємо: перше і головне – європейські наші колеги вимушені були погодитися з тим, що в 11 країнах-членах Євросоюзу і в 4 країнах, які є кандидатами до Євросоюзу, Тимошенко була б покарана за такий злочин, як в Україні, також само. Тому що в європейських країнах немає однакового тлумачення різниці між політичною і кримінальною відповідальністю. І саме тому, на сьогодні, вимоги деяких іноземних політиків, щоб ми виправдали Тимошенко і сказали, що вона не робила злочину, коли підробила рішення українського Кабінету міністрів, ці вимоги зняті, тому що, на сьогодні, в жодному політичному документі Євросоюзу не звучить вимога виправдати Тимошенко, тому що всі погодилися, що навіть в Євросоюзі, в половині країн Євросоюзу, такі дії, як створила Тимошенко, є кримінальними. Який же вихід можна знайти в цій ситуації? Заява пана Кваснєвського полягала в тому, що місія Кваснєвського-Кокса закінчена, і висновок, який вони роблять, один – українська влада повинна знайти можливість лікування Тимошенко за кордоном. Чому лікування і чому за кордоном?.."…

Інна БОГОСЛОВСЬКА, народний депутат, фракція Партії регіонів: "Дуже коротко, я зрозуміла. Шановна Україна, навіть іноземці вже не вимагають помилування, бо вони розуміють, що, коли ми зараз отримали 20 мільярдів збитків за 4 роки дії цього контракту, то це аморально – вимагати помилування за такий злочин, за умови підробки директив уряду. На сьогодні питання, яке може стати зоною компромісу, - це питання звільнення Тимошенко для операції за кордоном, тому що можна погодитися з тим, що людина, яка була політичним опонентом, боїться отримувати ці операційні послуги на території України. Але ще раз хочу сказати, ці зміни не можуть бути здійснені відносно однієї особи, вони можуть бути здійснені шляхом зміни до законодавства і двосторонньої угоди з тією країною, яка погодиться на своїй території провести ці дії. Це можливо абсолютно зробити, якщо до 15 жовтня цей план дій буде погоджений на міждержавному рівні, то ми можемо сказати, що нам залишиться тільки виконувати... можна поставити маяки по датах, по яких це можна робити, це шлях, який може вирішити цю проблему. Ми всі повинні розуміти, що ціна завелика, але жодна країна світу не дозволить нагибати її щодо однієї особи. Не можна на одні терези з одного боку кидати долю однієї панночки, а з іншого боку кидати долю 46 мільйонів".

«Шустер-live», «Інтер», 20.09.2013

Володимир ОЛІЙНИК, народний депутат, Партія регіонів: "Сьогодні президент вчергове зруйнував міф щодо закритості влади. Він мав діалог не тільки із поважними гостями, але і з опозицією. І закликала до діалогу, і дякував опозиції за підтримку євроінтеграційних законів, і признавав, які є помилки у влади. Але і закликав до діалогу не тільки на форумі, але й в робочому порядку. І добре, що Арсеній Петрович прийшов на круглий стіл за участю президента. Але проігнорували два інших лідери. Бо, напевно, думали не про державу, а про рейтинги, про вибори. Тепер питання йде про те, що в Європу ми не повинні за любу ціну. Тобто повинна бути. А суть питання, якщо говорити про Юлію Тимошенко, то президент Литви сказала, що є декілька варіантів. Перший: звільнити повністю. Президент не може застосувати помилування, бо в жодній країні, в Україні і в європейських, немає помилування, бо це акт гуманного відношення до особи, коли є ще не розслідувані кримінальні справи. Треба цю проблему вирішити. Якщо до Луценка не було претензій, президент застосував, то тут йдуть ще судові процеси по несплаті податків, по 405 мільйонів, які пов’язані з боргом ЄЕСУ перед Міноборони, це ж Росія виставила. І щодо причетності до вбивство Щербаня. Другий момент – частково звільнити. Так, треба шукати правові підстави. Можливо, і парламент повинен підставити своє плече. Але коли говорять про третій варіант – на лікування. Кореспондент задавав Арсенію Петровичу на самому початку. Арсеній Петрович, не можна помимо волі людину заставити їхати лікуватись в Німеччину. Якщо ви говорите про те, що потрібно їй дати можливість лікуватись, то потрібно спитати згоди в Юлії Тимошенко. А вона в останньому інтерв’ю сказала цікаву фразу: мені ніхто не пропонував. Ми створимо умови, проведем переговори, запропонуємо, а вона скаже: хто вас просив? Хто може громадянку України екстрадицію застосувати у Німеччину помимо моєї волі. Нехай Арсеній Петрович дасть відповідь на це питання. Але перед цим скажу одну річ. Критикуючи владу, потрібно зразу сказати: я, Володимир Олійник, як депутат був причетний до таких то євроінтеграційних законів. Останній час за три роки, і європейці визнають, основний масив був прийнятий євроінтеграційних законів. Ви думаєте, Кримінально-процесуальний кодекс сьогодні появився? Він з 2004 року у парламенті. Арсеній Петрович, ви були головою Верховної Ради. Чому він не прийнятий? Закон про прокуратуру з 2008 року. Чому не прийнятий? І сьогодні критикують владу не зробивши у свій час нічого. Тому я запитую ще раз: Юлія Володимирівна вам у розмові говорила про те, що вона має бажання лікуватись за кордоном, зокрема в Німеччині?"

Спікери-опозиціонери псують кров речникам Президента, порушуючи час від часу табуйовані Банковою теми: Сергій Соболєв – про здачу Януковичем Севастополя в обмін на газову знижку; Ірина Геращенко – про недолугість Президента і зловживання владою

«Шустер-live», «Інтер», 20.09.2013

Сергій СОБОЛЄВ, народний депутат, заступник голови фракції ВО "Батьківщина": "Я хотів би продовжити ту тему, яка зараз обговорюється. А ніхто не знає, яка ціна повинна була б бути у Литви, якби не було знижки так само у Литви? Ціна повинна була бути на 100 доларів більша. Тільки Литва, на відміну від нашого президента Януковича, не пішла на те, щоб віддати військову базу на території Литви. Так само як попередній президент Кучма за 2 мільярди доларів на 20 років віддав військову базу вперше. Литва іншим шляхом. Литва пішла в суд. І не добившись цього рішення безпосередньо у переговорах з Російською Федерацією, з "Газпромом", рішення стосовно Литви було ухвалено мировою угодою між РАО "Газпромом" і литовською компанією, яка постачає в Литву. Так само поступили ще 8 компаній в Європі, які добились, тільки подавши справи в суд, того, що знижка на газ сягає сьогодні по окремих країна від 100 до 140 доларів. Ось ціна. А угода базова для всіх. Ми почули всі казки про те, що Німеччина закуповує газ набагато дешевше, Литва і всі інші. Є базова ціна – 450 доларів. Далі все залежить від вітки доставки і від того, як ти ведеш переговори. І чи зраджуєш ти національні інтереси, продаючи за безцінь територію країни під військову базу, чи ти ведеш ці переговори, враховуючи базову угоду, яка є всюди і всіх однакова, і добиваєшся свого. Я ще раз підкреслюю – це Угорщина, це Італія, це Литва, це Німеччина – добились знижок на газ від базової угоди, зайнявши чітку позицію. І ця позиція була зафіксована новими переговорами з РАО "Газпромом" і підписанням нової угоди. Без сумніву, це було зроблено і за рахунок того, що різко знизили закупівлю газу у Російської Федерації. Чергова подяка ЄС, яка зараз іде РФ – вони ще на 30% зменшують закупівлю газу в Російській Федерації. Європа є в набагато кращому стані, бо є норвезький газ, який є набагато дешевший, є інші пропозиції, є зжижений газ, який вони можуть приймати. Саме тому я хотів би, що міфи про те, що Україна найдорожчу ціну на газ, накінець то були розвіяні. І те, що зробила президент Литви – вона фактично розкрила комерційну таємницю, назвавши реальну ціну на газ. Але перед цим це зробили ще цілий ряд країн".

«Свобода слова», ICTV, 23.09.2013

Андрій КУЛИКОВ, ведучий: запрошую до центрального мікрофона Ірину Геращенко, народного депутата із фракції партії "УДАР". Пані Геращенко, ваша політична сила поставила ультиматум нинішній владі. Віталій Кличко заявив, що в разі непідписання угоди про асоціацію з ЄС Президент Янукович має піти у відставку. Тобто, ваш лідер і ваша команда готові перебрати уже найближчим часом на себе керівництво країною?

Ірина ГЕРАЩЕНКО, народний депутат, фракція партії УДАР: "Знаєте, я думаю, що це вимога не тільки Віталія Кличка, який її артикулював і озвучив, не тільки української опозицій, а українського народу, який, по суті, проголосував за євроінтеграцію, коли підтримав ті політичні партії, в програмах яких є цей пункт. А, до речі, він є і в програмі Партії регіонів, яка тільки чомусь дезорієнтувала кілька років своїх виборців, коли вони на розтяжці цій обіцяли, що начебто вони йдуть в Митний союз, хоча до них повернулася відповідальність, і таки сьогодні вони говорять про те, що записано в програмі".

Андрій КУЛИКОВ, ведучий: Пані Геращенко, багато інших партій так само чинили.

Ірина ГЕРАЩЕНКО, народний депутат, фракція партії УДАР: "Мені здається, що дуже важливо сьогодні, прозвучали тут ключові слова – відповідальність і визнання того, що ті події, які сьогодні відбуваються в країні, власне, в першу чергу в парламенті - прийняття законів євроінтеграційних, стало можливе тільки завдяки опозиції. І от, дійсно, ми маємо подякувати Вікторові Пінчукові за його прекрасний форум, де чи не вперше за останні роки був майданчик для спілкування влади і опозиції. Ми хочемо так само сказати, що це, мабуть, найцікавіший був момент форуму, коли Віктор Янукович - чи не вперше в своєму житті - читав без папірця і потім почав відповідати на запитання опозиції".

Андрій КУЛИКОВ, ведучий: Насправді, пані Геращенко, отут я маю втрутитися. Я принаймні тричі був свідком, на відстані 5 метрів, як Янукович читав без папірця і відповідав на запитання, яких наперед не знав.

Ірина ГЕРАЩЕНКО, народний депутат, фракція партії УДАР: "Чи не вперше, я сказала... Але, пане Андрію, чи можна попросити, мені би хотілось, щоб ви мене не перебивали. Дуже дякую. І мені здається, що це було дуже важливо, коли країна змогла почути відповіді на ті питання, які ми не чули під час теледебатів 2010 року, бо їх не було, під час тих спілкувань з пресою, з опозицією, яких не буває. І тут є питання до партії влади, чому вона ховає Януковича від цього спілкування, яке би було корисним для країни? І тоді би, можливо, ми могли би поставити ще кілька запитань. Сьогодні опозиція голосує за євроінтеграційні закони, і цим самим ми подаємо руку цієї допомоги владі, щоби ми разом наблизилися до підписання асоціації. В цей влада, я хочу сказати все-таки, чому Віталій Кличко поставив це питання відносно відповідальності Януковича, - вона однією рукою створює проблеми, тому що Янукович у перший свій рік створив критично багато помилок. Перше – це здача Севастополя, друге – відмова від НАТО, третє – посадка Тимошенко. Тепер ми їх всі разом вирішуємо, ці проблеми. Далі, коли парламент голосує однією рукою разом з опозицією за євроінтеграційні закони, другою рукою Янукович підписує закони про векселя, підписує закони про тарифи на автомобільні збори, від чого у європейців, ви самі знаєте, виникають питання. В день, коли проходить саміт, голосується в парламенті закон про надання гарантій державних "Нафтогазу", яким на кожного з вас накладають відповідальність за банкрутство, по суті, державної компанії, в той час як вундеркінд 20-річний Курченко в нас отримує сьогодні можливість безмитного ввозу бензину в країну і продажу його. І тому дуже велике виникає питання, що якщо ми йдемо до євроінтеграції, чи будемо ми відповідальні за те, щоби далі провести чесні вибори 15 грудня, чи буде влада це гарантувати, чи проведемо чесні президентські вибори? Тому що, насправді, поки що єдина спадковість влади, хороша, яка є – це євроінтеграція. Почав цей процес Кучма, активізували його Тимошенко і Ющенко, за яких дійсно було підготовлено цю угоду, і слава богу, що сьогодні Янукович, дай боже, підпише цю угоду, ми всі будемо раді, що там буде стояти цей підпис. Але потім має початися, дійсно, та спільна робота, ми вже сьогодні не повинні говорити про саміт, ми маємо зробити все, щоб була вона підписана. Як потім нам імплементувати цю угоду, і як зробити так, щоби цей парламент – не в 2015 році, а в 2014, і парламент нинішній Європейського Союзу, який буде переобраний 2014 року, ратифікували цю угоду. Але для цього ми маємо, знову-таки, показати суттєвий прогрес у виконанні всіх цих пунктів і політичної, і економічної частини угоди. І от мені здається, що наша наступна мета має бути – у влади в першу чергу – щоби Янукович не був відповідальний за непідписання угоди, щоби ми всі разом зробили все для ратифікації якнайшвидшої угоди парламентом Європейського Союзу і парламентом України. Ми до цього докладемо всіх зусиль".

Цікаві трансформації в другій половині вересня переживала публічна риторика «Свободи». Її спікери (Михальчишин) почали використовувати тези, які були раніше в ексклюзивному користуванні Партії регіонів, і теми, розгортання яких грає на мобілізацію виборців Сходу та Півдня.

Зокрема, 20 вересня на «Шустер-live» Юрій Михальчишин свідомо здійснив підміну понять: проблема застосування вибіркового та політично-вмотивованого правосуддя проти Тимошенко була включена в загальний контекст недосконалості правоохоронної та судової системи України. Саму Тимошенко Михальчишин протиставив «звичайним українцям». Хоча всі добре розуміють, що ЄС вимагає звільнити Тимошенко не ціною збереження кричущої несправедливості в судах. Раніше справу Тимошенко в загальний контекст правових проблем ставили лише регіонали. Це дозволяло їм довгий час розказувати байку про те, що «питання Тимошенко» вирішиться саме по собі після ухвалення Кримінально-процесуального кодексу.

Юрій МИХАЛЬЧИШИН, народний депутат, ВО "Свобода": "Я зараз скажу речі, які, можливо, здадуться декому крамольними, але впевнений, що про них треба говорити вголос. От ми зараз обговорювали проблему вибіркового правосуддя, ми обговорювали її у контексті критеріїв так званого "списку Фюле", ми говорили про Юлію Тимошенко. Зараз я ще раз кажу, що скажу речі, які, можливо, є трошки неочікуваними. Звичайно, "Свобода" виступає однозначно за звільнення Юлії Тимошенко як незаконно засудженої. Проте я не розумію, чому ми, говорячи про вибіркове правосуддя, ігноруємо десятки, соні тисяч тих трагедій, які щодня стаються зі звичайними українцями, про яких не буде говорити президент Литви, про яких не скажуть ось ці чиновники з олімпійським спокоєм, які щойно нам з Ялти розповідали про зовнішні ринки і зону вільної торгівлі, про які не скажуть респектабельні політики, про які не прийнято говорити з парламентської трибуни, з таких студій, як оця, це трагедії, яких чомусь не видно із затонованих вікон дорогих автомобілів. А ці люди страждають сьогодні, я думаю, що їхня доля є не менш важливою, якщо ми говоримо про Європу, як вибір, і про Європу, як цінності, які справді ідуть від серця українців. Я хотів би нагадати про трагедію батька і сина Павліченків, незаконно засуджених киян, які є символом садистської, антинародної, продажної і корумпованої правоохоронної системи України".

Савік ШУСТЕР, ведучий: Подождите, еще нет решения.

Юрій МИХАЛЬЧИШИН, народний депутат, ВО "Свобода": "Я хочу зараз з приводу того, що відбувається сьогодні, в ці години, коли молодшого Павліченка перевели по етапу в харківську колонію, і там адміністрація теперішнього кримінально-окупаційного режиму влаштувала йому такий прес, що молодий хлопець був змушений собі порізати вени, щоб врятуватися від тортур. Я хочу запитати: а коли ми почнемо говорити про ці трагедії? Коли ми нарешті почнемо захищати звичайних українців?"

А от 27 вересня, коли на «Шустер-live» розглядали провокативну тему про зруйнування в Харкові дошки українському мовознавцю Юрію Шевельову, «Свобода» виставила на ефір слабкого і явно не підготовленого Андрія Іллєнка. В результаті більш досвідчені та підготовлені Геннадій Кернес (мер Харкова) та Михайло Добкін (голова Харківської облдержадміністрації) могли спокійно тиражувати тези про свою значимість у боротьбі за «світлу пам’ять» жертв Голокосту та радянських ветеранів і проти «фашистів». В цілому виглядало так, що «Свобода» просто «злила» цей ефір у договірному матчі з Банковою. Показово, що по цій темі не висловився жоден спікер Партії регіонів, Адміністрації Президента чи Уряду. Таке самоусунення виглядає як мовчазне схвалення всього, що сказали Кернес і Добкін, які й виглядали перед глядачами Півдня і Сходу представниками влади в такому штучно створеному інформаційному вакуумі.

Взагалі, детальний розбір на центральному телеканалі подібних маргінальних, але символічних тем, які чітко маркують виборців та політиків, має кілька переваг для влади:

1. Електорату нагадують, хто «насправді» є «своїм», а хто – «чужий»
2. Опозиція, не маючи цілісного бачення гуманітарного розвитку країни та політики національного примирення, робить ставку або на небезпечний популізм, або на порожні гасла.
3. Виборцям показують, що саме Партія регіонів, а не нові проекти (Марков, Медведчук), є і буде надалі відстоювати проросійську орієнтацію в українській політиці.

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг політичних ток-шоу та підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограм українських каналів з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Телекритика». Висновки моніторингу можуть не збігатися з точкою зору Міжнародного фонду «Відродження». Методологію проведення моніторингу викладено тут.