Inglourious Basterds* («Безславні виродки»)

Inglourious Basterds* («Безславні виродки»)

24 Січня 2014
3417
24 Січня 2014
00:00

Inglourious Basterds* («Безславні виродки»)

3417
Терор на вулицях Києва доповнюється прямими погрозами та залякуванням політичних опонентів під час спілкування в прямому ефірі. Нинішнє призначення Андрія Клюєва на місце Сергія Льовочкіна говорить про те, що рішення придушити Майдан прийнято остаточно. Чи зможе Майдан вирватися з нав’язаного сценарію, побачимо вже в найближчі дні. Огляд маніпулятивних технологій у суспільно-політичних ток-шоу за 1 – 20 січня 2014 р.
Inglourious Basterds* («Безславні виродки»)
Inglourious Basterds* («Безславні виродки»)

Різдвяна та новорічна святкова тиша різко обірвалася 16 січня після голосувань у парламенті низки законів, спрямованих на придушення масових протестів та обмеження свободи слова. Як і у випадку з посиланням на «європейський досвід» поліцейського розгону та кримінального переслідування учасників заворушень для виправдання жорстоких дій «Беркуту» 30 листопада та 1 грудня 2013 р., депутати Партії регіонів, міністр юстиції Олена Лукаш та автори ганебних законопроектів посилалися на наявність у деяких західних країнах норм про відповідальність за наклеп, заблокування органів влади протестувальниками, виправдовуючи свої кроки.

По суті, через зміни до законодавства команда Януковича спробувала запровадити де- факто надзвичайний стан без його офіційного оголошення. Для чого це потрібно? Проблема в тому, що під час НС чи військового стану запроваджуються чіткі процедури видання та виконання наказів. Зокрема, Президент буде змушений чітко вказати на конкретні «органи державної влади, органи військового командування та органи  місцевого  самоврядування,  яким  доручається   здійснення заходів надзвичайного стану, та межі їх додаткових повноважень». Так само має бути визначений «вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини та громадянина,  які  тимчасово обмежуються  у  зв'язку  з введенням надзвичайного стану,  а також перелік тимчасових обмежень прав і  законних  інтересів  юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень».

Передумовою для НС має бути обов’язкове звернення Президента «через  засоби масової інформації або в інший спосіб до груп осіб,  організацій,  установ, які є ініціаторами чи учасниками   дій,   що  можуть  бути  приводом  для  запровадження надзвичайного стану,  з вимогою  припинити  свої  протиправні  дії протягом  встановленого  у  зверненні  строку  і попередженням про можливість введення надзвичайного стану». Це правило не працює, якщо є пряма загроза «для  врятування населення  або недопущення загибелі людей». Такий варіант цілком можливий в разі використання провокацій проти людей, яких збирають на Антимайдані.

Та найголовніше те, що в разі введення НС Янукович бере на себе безпосередню відповідальність за все, що буде вчинене підлеглими на основі його указу. Зокрема, закон прямо вказує на те, що «введення надзвичайного  стану  не  може  бути  підставою  для застосування тортур,  жорстокого чи принижуючого людську  гідність поводження  або покарання,  для будь-яких обмежень права на життя, на свободу думки,  совісті, релігії в розумінні цих прав і свобод, прийнятому в Міжнародному пакті про громадянські і політичні права і  законах   України.   Будь-які   спроби   використати   введення надзвичайного  стану  для  захоплення  влади  або  зловживання нею тягнуть за собою відповідальність згідно з законом

Отже, запроваджуючи закони 16 січня, влада намагається насправді обійти обмеження закону про НС і зробити легальною практику скасування певних прав і свобод, щоб до них люди не могли апелювати вже під час надзвичайного стану, а виконавці (міліція, суди, прокуратури) завжди могли посилатися на те, що діють «на законних підставах».

Іншою метою законів та поширення інтерпретацій, які виправдовують такі заходи, є залякування більшості громадян для припинення протестної мобілізації. З іншого боку, такий психологічний терор описують як «сильное принуждение к диалогу». Про штучність та маніпулятивність такого визначення Михайла Погребінського свідчить навіть поверховий лінгвістичний аналіз цієї фрази. Адже, «принуждать», згідно з тлумачним словником російської мови Володимира Даля, значить «принудить кого, приневолить, силовать, заставлять». Тобто, таким використанням синонімічних слів підряд Погребінський ніби прагне уникнути вживання слів на кшталт «терор» чи «залякування». А ставлячи поряд поняття «діалог» політолог узагалі повністю перекручує притаманний йому смисл, що полягає у рівноправності та добровільності учасників такого спілкування.

У своєму інтерв’ю сайту «Главком», по гарячих слідах протистояння в Києві, Погребінський намагається показати, що влада діє «в рамках» закону і права, а опозиція та протестувальники порушили їх. Що влада і її прихильники є «жертвами» і «об’єктами» насильства, а не його ініціаторами. Події 30 листопада вперто замовчуються, жертви 18 – 20 листопада також замовчуються.

Що є метою чи може стати наслідком таких маніпуляцій? Про мету терору з боку влади аргументовано сказав Сергій Дацюк на своєму блозі в «Українській правді». Про наслідки досить прямо і доступно розказує Гліб Павловський – давній знайомий Погребінського по роботі у виборчому штабі Віктора Януковича в 2004 р.:

Никто не в силах защитить власть, кроме силовых структур. А те в тревоге сплотились вокруг Януковича. По отдельным деталям можно было понять, как нарастает звериная злоба у отрядов «Беркута», вынужденного быть мишенью для «коктейлей Молотова» и одновременно объектом всенародной ненависти, но которому долго не давали приказа на разгон. Ненависть не только делит общество, но и консолидирует. Восток консолидируется, силовики тоже. А лидеры оппозиции требуют от Януковича выйти вон – люди президента смеются им в лицо. Итогом таких ситуаций всегда бывает силовая судорога. Бездействие Януковича долго работало на него, но теперь украинские силовики сказали, что не смогут дальше сохранять контроль над войсками. Это, кстати, отчасти правда…

...Команда Януковича в опасной ситуации поначалу нащупала выигрышную тактику. Ее олицетворял неподвижно стоящий «Беркут», который забрасывают камнями и кое-чем погорячей. Это демонстрация полярности, где обывателю легко было выбрать для себя сторону. И кадры с облитыми бензином горящими солдатами – готовые предвыборные клипы начинающейся кампании Януковича. Одновременно Янукович ведет себя эффективно в качестве российского должника – он сохраняет интерес к себе тем, что демонстрирует высокие риски. Ему выгодно, чтобы в Москве видели, под каким он давлением находится, и баррикадные бои на улице Грушевского лежат в этой логике, хотят этого или не хотят «национал-революционеры». Умеренные в среднем кассе определяются не в пользу радикалов.

– Боятся нацизма больше, чем Януковича?

– В том числе. Лозунг «национальной революции» чужд большинству украинцев. Они же, как правило, двуязычны, и даже Майдан демонстративно одноязычен. Выходя на сцену, все скандируют: «Слава Украине, героям слава», что никак не приближает к ним ни Восток, ни Юг. И двусмысленное обращение Украинской ассоциации владельцев оружия о наличии двух миллионов стволов в стране также сработало на «партию страха». В пользу Януковича работает гигантская, какой не было в 2004  году, поляризация. Ненависть, ярость людей у них на лице написана. Но сам Янукович необязательно сумеет справиться с последствиями ненависти, которую он вызывает.

– Такая ненависть – уже политическая сила?

– Ненависть всегда огромная политическая сила, даже у малого числа людей. Мы это помним по 1993 году. Бои на улице Грушевского дали Януковичу юридические основания ввести чрезвычайное положение, и он долго не спешил пускать эту карту в ход. Пакет драконовских законов вступил в силу, но где надежный дракон для их проведения? Янукович думает: а что, если весь Киев вспыхнет? Не триста человек, а три тысячи? Поэтому, пока «Беркут» стоит неподвижно, президент укреплялся.

Отже, як ми й побоювалися, в стані Януковича перемогли «яструби» та партія війни. В ефірі «Свободи слова» на ICTV регіонали Вадим Колесніченко та Володимир Олійник не стримувалися і погрожували прямо і непрямо усім, хто намагався їм заперечувати чи опонувати. Окрім того, регіонали відкрито спростовували та відкидали меседжі, які раніше озвучувалися прихильниками компромісу з опозицією:

1. Депутат Вадим Колесніченко використовує негативну асоціацію для погрози та приниження професора Олексія Гараня:

Свобода слова, ICTV, 20.01.2014

Андрій КУЛИКОВ, ведучий: Олексій Гарань, школа політичної аналітики Києво-Могилянської академії.

Олексій ГАРАНЬ, школа політичної аналітики НаУКМА: "Можна говорити про шляхи виходу з кризи. Я згоден з колегою Фесенком. Але я хотів би уточнити в чому полягає причина. Причина полягає в тому, що з 30 листопада влада задіює справді бандитські методі. Б'ють журналістів, стрілять, вони з простріленими лобами. Пан Олійник на мене дивиться такими здивованими очима. Він, мабуть, не бачив цих кадрів. 16 січня відбувся в країні антиконституційний заколот, в результаті чого все, що відбувається в країні, стало не політикою, воно перейшло в не правове поле. Учасниками цього антиконстиційного заколоту є зокрема ці троє людей, які тут сидять. Є спікер їхній, який незаконно підписав ці так звані закони. Є Президент, який так само незаконно підписав. Тобто відбулась узурпація влади. Хотів би сказати аудиторії, що навпроти сидять злочинці. Хоча вона тут будуть говорити дуже красиві слова. Але це є частина гопної команди".

Андрій КУЛИКОВ, ведучий: Злочинцями у нас може оголосити людину лише суд. Ірина Гаврилова, інформаційне агентство "Голос.ua".

Вадим КОЛЕСНІЧЕНКО, народний депутат, фракція Партії регіонів: "За американские денежки пытаетесь провоцировать гражданский конфликт. Вам это не минется. Судьба иуды вам известна".

2. Колесніченко наполягає на тому, що ухвалений у грудні закон про амністію від самого початку був неможливим до виконання через низьку якість. Тоді, як раніше представник Президента Юрій Мірошниченко стверджував, що закон потрібний і якісний:

Свобода слова, ICTV, 20.01.2014

Вадим КОЛЕСНІЧЕНКО, народний депутат, фракція Партії регіонів: "По поводу побитых студентов. Уже все разобрались, по поводу этих детей уже стараются не вспоминать. Потому что из побитых студентов оказались мужики за 30 лет, безработные из Западной Украины. А сколько было побитых работников милиции, никто не отвечает".

Андрій КУЛИКОВ, ведучий: Вы можете назвать их фамилии?

Вадим КОЛЕСНІЧЕНКО, народний депутат, фракція Партії регіонів: "При этом требование оппозиции было принять закон об амнистии. Я был категорически против, как и подавляющее большинство людей. Мы считали, что необходимо расследовать все от начала до конца. Но когда возникает гражданское противостояние, возникает проблема, когда нужно решить вопрос не в интересах одной стороны и не в интересах другой. Объявляется общая амнистия. Это тяжелый акт, он применяется в странах, где происходит гражданская война. Мы пошли навстречу меньшинству. Почему? Мы понимали, что лидерам оппозиции нужно оправдать себя за сорвавшийся государственный переворот и нужно людей увести с улицы. При этом мы четко сказали: проект, который вы предлагаете, невозможно выполнить. Он юридически несовершенен. От нас требовали – нет, мы хотим. Мы дали голоса. В итоге мы получили подлость со стороны представителя оппозиции. Потому что они потом на протяжении месяца всех штурмовали вопросами – подлая власть не выполняет закон об амнистии. Его невозможно было выполнить".

Порівняймо:

«Шустер-live», «Інтер», 20.12.2013

Юрій МІРОШНИЧЕНКО, народний депутат, Партія регіонів: "Я впевнений, що ні Сергій Соболєв, ні будь-яка з політичних сил, яка сьогодні представляє опозицію, не вимагає розправи або помсти. Вони вимагає розслідування, встановлення винних і невідворотнє покарання по мірі того, яка є провина. Я правильно розумію ваше ставлення?"

Сергій СОБОЛЄВ, народний депутат, заступник голови фракції ВО "Батьківщина": "Без сумніву".

Юрій МІРОШНИЧЕНКО, народний депутат, Партія регіонів: "Абсолютно точно. Саме тому вчора опозиція прийшла до спікера і сказала: ми хотіли би від імені суспільства почути, як іде розслідування тих обставин і тих подій, які відбулись на Майдані. І спікер особисто запросив генерального прокурора і ми сьогодні його слухали. Було поставлено питання про те, що треба зняти напругу, зняти покарання з тих людей, які, вийшовши на майдани, порушивши закон, але перебуваючи в тих обставинах, заслуговують на те, щоб не застосовувались до них або адміністративні, або кримінальні покарання. За моєю безпосередньою участі як представника Президента у моєму кабінеті представники 5-х політичних партій, 4-х, комуністів не було, але 4 політичні партії, делегувавши своїх юристів, ми разом підготували законопроект. Вичитували кожне слово три години. Потім ще погоджували на рівні керівників фракцій. І ми дійшли згоди і ухвалили вчора рішення понад 300 голосів, конституційною більшістю. Тобто коли ми говоримо про простягнуту руку, ми повинні дещо все ж таки починати довіряти одне одному…Тобто у нас є позитивний досвід. А тепер давайте разом працювати, крок за кроком знімаючи ці питання. І якщо ми говоримо про базу, на якій ми стоїмо, то вона у нас з вами одна – це європейська інтеграція. Ніхто не зняв її з порядку денного. Давайте разом працювати. Давайте те, що можливо зробити, давайте ми з вами, парламентарі, зробимо. І тоді більше буде довіри до нас всіх з боку громадян".

3. В’ячеслав Піховшек перекручує слова активіста Володимира Чемериса про визрівання в головах людей, які ще брали участь в «Україні без Кучми», плану радикальних дій у відповідь на дії влади з метою створити штучний аргумент про запланованість насильства з боку конкретних радикалів з «Правого сектору»:

В'ячеслав ПІХОВШЕК, політичний аналітик, журналіст: "Я хотів би і вас, і всіх тут присутніх попросити, якщо це в силах, знизити градус. І так на вулицях таке робить, що за 23 роки ніколи в Україні подібного я пригадати не можу. У мене є таке питання до вас доволі просте. Урядовий квартал Києва оточений не перший день. Це не зовсім центр Києва, але близько дуже до центру. Я там спокійно прохожу, пред’являючи журналістське посвідчення. Володимир Чемерис сьогодні в "Українській правді" сформулював, що вчора колона цих людей, які кажуть, що вони "Правий сектор", вона йшла для того, щоб захопити Верховну Раду і Кабінет міністрів і зробити з них форпост. Ви повернетесь до комп’ютера і побачите, що я говорю правду, що це є в його статті. Володя ніколи тут лукавити не буде. Скажіть, будь ласка, коли ці люди пішли туди і почали застосовувати коктейлі Молотова. Вчора це показав Euronews, при чому не російська служба, це не якась операція. Почали кидати камінням по ним, інше. Я не виправдовую дії всіх правоохоронців. Але коли почали застосовувати силу ці люди, чому ви не приходили їх спиняти? Мирний протест є мирний протест. Мирний означає не застосовувати силу і не захоплювати будинки. Я розумію, що ці люди, можливо, стомились, можливо, там провокатори були, можливо, там радикали були. Я не бачив на жодному відео, що ви що-небудь кидали особисто. Ви не були такою людиною, яка ображала правоохоронців, була найбільшим радикалом. Чому ви їх не спинили?".

Порівняймо:

Володимир Чемерис. Христос хрещається!, Українська правда, 20.01.2014

Ні, на Грушевського я не бачив провокаторів. Я бачив і говорив там із багатьма людьми, які були учасниками "України без Кучми". Вони чудово пам'ятають, чим завершились події 9 березня 2001 року, коли протестанти намагалися прорватися до адміністрації президента.

Прорватися не змогли, 18 людей отримали від 2-х до 5-ти, кілька сот студентів були затримані практично по всьому Києву; ідентифікатором затримання були українська мова чи синьо-жовтий значок.

Але головним результатом сутичок 9 березня став спад УБК.

Мої колеги все чудово розуміли. Але говорили, що два місяці стояння на Майдані без результату при повному ігноруванні вимог Майдану владою – безглуздя. Тому вони були на Водохреща на Грушевського. І підтримували, і брали участь у штурмі.

І ще, стільки "французьких" слів на адресу всіх опозиційників, у тому числі й щодо єдиного присутнього з "трійці" – Кличка – я ніколи не чув.

І назвати цих людей, моїх колег, "провокаторами" ніхто ні морального, ні будь-якого іншого права не має.

Ідея йти до ВР без "опозиційних" лідерів уже давно визрівала по ночах у наметах на Майдані.

2.

Мета цих людей проста: захопити кабмін і Верховну Раду, відмінити законодавство, яке порушує права людини, і проголосити створення нової, "народної" влади.

Наївні? Так! Провокатори? – Ні!

Вони певні, що нас багато. І тому ми прорвемо заслони внутрішніх військ і "Беркуту".

Ніякі слова Яворівського, який під'їхав із машиною, яка мала "озвучку", ні Кличка, ні мої, коли я нагадав про наслідок штурму 2001-го, не мали жодного впливу.

4. Гіперболізація загрози з боку протестувальників на Грушевського: кілька десятків радикалів перетворилися на «тисячі». При цьому замовчується інформація про сотні постраждалих від дій міліції. Таким чином, значно перебільшуючи загрозу, регіонали готують грунт для виправдання надмірного насильства до мирних протестувальників з боку «Беркуту»:

Володимир ФЕСЕНКО, центр прикладних політичних досліджень "Пента": "Пане Володимире, навіть дискусія в цій аудиторії, я уже не кажу про настрої на Майдані, у суспільстві, засвідчила, що ваші закони, на жаль, стали каталізатором кризи, загострення і поглиблення кризи. Як ви самі це оцінюєте і як на це реагувати? Ви правильно кажете, треба починати переговори. Президент теж закликав до переговорів. Добре. Але переговори мають сенс, коли обидві сторони йдуть на певні поступки. На які поступки, на ваш погляд, може і має піти влада, щоб владнати ситуацію, щоб вийти з цієї кризи?"

Володимир ОЛІЙНИК, народний депутат, фракція Партії регіонів: "Я особисто думаю, що ми дещо запізнились з такими законами. Чому? Кажуть, ці закони спровокували. Два дні тільки пройшли з того, як ми прийняли закон. А де взялись тисячі молодих людей озброєних палицями, арматурою, піротехнічними засобами, коктейль Молотова і так далі? Де вони взялись за 2 дні? Організовані, мобілізовані, дійсно мають якусь координацію, вас уже не слухають, є польові командири. Де вони взялись? Ми говоримо в тому числі про контроль над Інтернетом. От вам одна з таких інтернет-публікацій. "Чиновники стран ЕС подписали соглашение, которое вводит тотальный контроль пользователей Интернета". Це в Токіо було".

Цього разу треба подякувати Андрію Куликову за вольове модерування дискусією. Він ставив важкі питання не лише перед владою, а й перед опозицією. Дуже часто від опозиції не пролунало чітких і зрозумілих відповідей.

1. Запитання до Сергія Соболєва про кон’юнктурність та пристосуванство одного з лідерів опозиції Арсенія Яценюка та про існування в БЮТ внутрішнього суперництва:

Андрій КУЛИКОВ, ведучий: Я дякую Вадиму Колесніченку, народному депутату з фракції Партії регіонів. Запрошую до центрального мікрофона Сергія Соболєва, народного депутата з фракції "Батьківщина". Пане Соболєв, вчора лідер вашої фракції Арсеній Яценюк назвав тих, хто розпочав сутички на Грушевського, провокаторами. Сьогодні Юлія Тимошенко називає їх героями. Якби вчора у відповідь на напад почалась зачистка Майдану, ці люди залишились би провокаторами, а сьогодні їх вигідно назвати героями?

2. Запитання до комуніста Олександра Голуба про сервільність та безпринципність фракції КПУ:

Андрій КУЛИКОВ, ведучий: Дякую Сергію Соболєву, народному депутату із фракції "Батьківщина". Запрошую до центрального мікрофона Олександра Голуба, народного депутата із фракції Компартії України. Пане Голуб, сучасна Комуністична партія України завжди вирізнялась своєю прихильністю до парламентаризму. Чому ваша політична сила підтримала ухвалення законів 16 січня з явними порушеннями регламенту і сприяла у такий спосіб спалаху насильницького протистояння? І як ваша політична сила бачить тепер вихід з нинішньої кризи".

3. Запитання до свободівця Андрія Іллєнка на тему хронічної невідповідності слів та справ ВО «Свобода»:

Андрій КУЛИКОВ, ведучий: Я дякую Олександру Голубу, народному депутату з фракції Компартії України. І запрошую до центрального мікрофона Андрія Іллєнко, народного депутата із фракції "Свобода". Пане Іллєнко, ваша політична сила заявила, що відмовляється вести переговори з владою доти, доки не будуть усунуті причини ескалації конфлікту. І вже почала мобілізацію загонів самооборони. Тобто ви готуєтесь таки до громадянської війни?

Очевидним є одне: опозиція на той момент, 20-го січня,  не спромоглася опанувати контроль над Майданом і запропонувати людям зрозумілий і послідовний план ненасильницького усунення Януковича від влади. В результаті вона не мала сил, щоб запобігти чи припинити насильство на Грушевського. Команда Януковича, зі свого боку, втягуючи тепер все більше людей з обох боків у спіраль насильства і терору, сподівається, що жорсткі та жорстокі заходи придушення надовго відіб’ють у більшості бажання похитнути їхню владу. На Банковій ще бояться несподіваних поворотів і виходу ситуації з-під контролю, але вже не вірять, що опозиція поверне собі ініціативу і знайде не капітуляційний вихід з кризи. Нинішнє призначення Андрія Клюєва на місце Сергія Льовочкіна говорить про те, що рішення придушити Майдан прийнято остаточно. Чи зможе Майдан вирватися з нав’язаного сценарію, побачимо вже в найближчі дні.

*Назву кінострічки К.Тарантіно в українському прокаті було перекладено як „Безславні виродки”

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг політичних ток-шоу та підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограм українських каналів з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Телекритика». Висновки моніторингу можуть не збігатися з точкою зору Міжнародного фонду «Відродження». Методологію проведення моніторингу викладено тут.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
provse.te.ua
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3417
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду