Переклад із мови Зеленського. Огляд тижневиків 24–26 травня 2019 року
Переклад із мови Зеленського. Огляд тижневиків 24–26 травня 2019 року
«Подробиці тижня», «Інтер», 24 травня. Ох, пане Руслане...
Тижневик «Інтера» бідкається: «Лише один тиждень, а скандалів уже ніби за цілий місяць», — але намагається висвітлити найважливіші події тижня, не забувши пропіарити своїх улюбленців — передусім Юрія Бойка.
Про інавгурацію Володимира Зеленського розповідали коректно, втім, із чималою кількістю алюзій і відступів. Розпочали сюжет із міркувань про те, що серіальний велосипед Голобородька почали наслідувати інші політики (Віталій Кличко, Олег Ляшко). Та всі розуміють, що реальний президент на велосипеді не пересуватиметься, а «якщо буде їздити на велосипеді, то будуть перекриватися мінімум чотири вулиці і два мости».
Самі урочистості показують не надто детально, більше акцентують на меседжах нового президента, мовляв, він одразу кинувся в бій — висунув вимогу зняти недоторканність, ухвалити нове виборче законодавство, звільнити силовиків, а головне — оголосив про розпуск парламенту.
Призначення на Банковій на «Інтері» назвали відповіддю на те, що деякі з чиновників подали у відставку одразу в день інавгурації, зокрема Володимир Гройсман. Охарактеризували й деяких новопризначених: «Глава Адміністрації президента — адвокат і найближчий соратник Зеленського Андрій Богдан. Його заступники — це також найближче оточення, із ким робив спільний бізнес. Сергій Трофімов — виконавчий продюсер студії “Квартал 95”. Юрій Костюк — сценарист і креативний продюсер серіалу “Слуга народу”. Кирило Тимошенко — засновник продакшну Goodmedia, знімав соціальні ролики на підтримку армії та волонтерів і займався популяризацією уряду Гройсмана. Руслан Рябошапка — колишній член Нацагенції з питань запобігання корупції та дипломат Вадим Пристайко — керівник місії України в НАТО. І критика не забарилася. [...]
Призначив Зеленський і своїх представників. У парламенті це Руслан Стефанчук — юрист та ідеолог виборчої кампанії Зеленського. В уряді — Андрій Герус, колишній член Нацкомісії з регулювання у галузі енергетики та комунальних послуг. І помічників та радників. Це Сергій Шефір — співзасновник студії “Квартал 95”. Андрій Єрмак — кінопродюсер і юрист-міжнародник. А також Михайло Федоров — створив мережу власних медіа Зеленського під час виборів. І ще одне призначення, заступник голови СБУ, Іван Баканов — лідер партії “Слуга народу”.
[...] Одна з головних фігур — начальник Генштабу. Віктора Муженка на цій посаді замінив генерал Руслан Хомчак. Саме він керував операцією з виводу військ із Іловайська. Є інформація про призначення колишнього міністра фінансів Олександра Данилюка секретарем РНБО, однак указ ще не оприлюднили».
Про те, що призначення Андрія Богдана суперечить законові про очищення влади, не змовчали: Богдан Бондаренко назвав призначення незаконним, а Руслан Рябошапка навів аргумент, що Адміністрація президента не є органом державної влади й не несе владних повноважень, а забезпечує роботу президента. У цілому ж експерти зауважили, що Зеленський довіряє найближчим людям, із якими він багато років. Але подальші призначення, за словами журналістки Олени Зоріної, прогнозувати ніхто не береться: «Тут питання хто кого переграє? Справжній політичний серіал Зеленського тільки розпочинається».
Про відставку уряду згадали ще раз у другій половині програми, надавши можливість Володимиру Гройсману прокоментувати своє рішення.
Гостем студії став Руслан Стефанчук, представник президента у ВР. Він дещо плутано повідомив, що перед рішенням про дострокові вибори команда попередньо проконсультувалася з ЦВК. Стефанчук перекладає відповідальність на парламент, який «недоговороздатний і всі домовленості не вартують більше ніяких інших речей і необхідності зустрічей». Він також акцентував, що епоха домовленостей минає і з парламентом треба працювати інакше. З чим ведучий Олексій Ліхман погодився, щоправда, в доволі специфічній манері: «Ох, пане Руслане, дуже тяжка робота вам дісталася, судячи з того, що ви хочете зробити з цим парламентом і на що здатний, до чого звик наш парламент».
Прокоментував дочасні вибори Олександр Мартиненко, керівник інформагентства «Інтерфакс-Україна», який не бачить підстав для того, щоб указ було скасовано під час передвиборної кампанії, яка вже стартувала. Крім того, судова система має певні прогалини: «В законі про регламент стосовно існування коаліції будь-яке рішення можна обґрунтувати. В тому числі і рішення про відсутність коаліції». Мартиненко називає парламентську кампанію продовженням президентської та характеризує як боротьбу несистемних політиків із системними, тобто тими, хто був при владі останні п’ять років. Але він сумнівається в тому, що співпраця президента з парламентом можлива: «Ніякі рішення в цей період практично неможливі, тому що новим політикам треба показати недієздатність старого парламенту, а старий парламент буде будь-якими силами доказувати, що прийшли непрофесіонали».
Сюжет Інни Томіної з Верховної Ради ілюструє, як самі народні депутати відреагували на заяву президента та його пропозицію обирати парламент за закритими списками, з бар'єром у 3 %, але без мажоритарки. Звучать коментарі різної тональності — від схвалення до критики. Звертають увагу також і на те, чи є законним рішення Зеленського про розпуск парламенту, втім, за словами Ольги Айвазовської з «Опори», «якщо виборчий процес стартував — його зупинити, призупинити або скасувати неможливо». Авторка сюжету акцентує на фінансовому боці питання: «Грошей на дочасні вибори має вистачити, бо вони й так передбачені у цьогорічному бюджеті. А те, що кампанія замість 90 днів, триватиме 58 — навіть її здешевить». Крім того, до 15 липня українці зможуть змінити місце для голосування.
Юрій Бойко, лідер «Опозиційної платформ — За життя!» з'явився у програмі окремо: пояснив небажання парламенту почати розгляд пропозицій президента тим, що чинні народні депутати хочуть утриматися при владі. Але він упевнений у тому, що вибори відбудуться 21 липня. Шанси своєї політичної сили Бойко оцінює високо: «У нас очень хорошие шансы, мы будем бороться за первое место». Лідер «Опозиційної платформи — За життя» розкритикував діяльність нинішнього парламенту і вважає, що новий буде кращим. Щодо потенційного об'єднання опозиційних сил сказав, що в «Опозиційної платформи — За життя» до цього готові, розкол був не з їхньої ініціативи, але вони готові відкласти амбіції.
Також глядачам запропонували послухати Віктора Медведчука, який оголосив про свій вихід із перемовин щодо Донбасу.
Тему виборів коментували й інші гості — народні депутати Альона Шкрум («Батьківщина») та Андрій Іллєнко («Свобода»), теж завсідники «Інтера». Вони обговорювали перспективи відмови від мажоритарки, яку Іллєнко критикував, називаючи себе винятком. Олексій Ліхман «благословив» гостя на ще одну спробу. Соратниця Тимошенко також виступила проти мажоритарки та відзначила, що з її допомогою можуть бути обраними «одіозні персонажі».
Тему продовження співпраці з МВФ розкрили з кількох боків. Спочатку Олексій Ліхман бідкався, що новини про це дуже суперечливі. Потім обговорив тему з експертом Олегом Устенком, який уже висловлювався на підтримку нового президента. Експерт переконаний, що програма буде існувати за будь-яких умов, питання в тому, чи отримає Україна транш і коли саме це станеться. На думку Устенка, до нового року транш буде.
«Перші про головне. Деталі», ZIK, 25 травня. Новоспечений
Першою темою стала інавгурація Зеленського («новоспеченого гаранта», як назвала його Катерина Романюк), розповідаючи про яку, згадали, що «солдат почесної варти упустив посвідчення нового президента».
Більше уваги звернули на інавгураційну промову, в якій Зеленський озвучив низку рішень, і деякі з них депутатам не сподобалися: «Указ про розпуск Верховної Ради група депутатів від “Народного фронту” уже оскаржила у Конституційному Суд, але документ оприлюднили, тож виборчий процес розпочався. Попросив Зеленський депутатів і змінити виборче законодавство, а також порадив урядові піти у відставку». В сюжеті Дмитра Будкевича показано реакцію народних депутатів на заяви президента — критична від Ляшка та Бурбака з «Народного фронту», схвальна від Новинського з «Опоблоку» й Тимошенко. Журналіст каже, що причини розпуску ВР не назвали в указі, й задається питанням, чи були в Зеленського підстави для такого рішення. За його словами, наявність або відсутність коаліції міг констатувати окружний адмінсуд Києва, де від лютого лежить позов народного депутата групи «Воля народу» Андрія Деркача. Але списків коаліція так і не надала. Журналіст каже, що команда президента вирішила не публікувати указ одразу, щоб мати змогу вирішити питання з виборчим кодексом. Весь сюжет побудований на акцентуванні антагонізму між президентом й парламентом.
Про результати соціологічного опитування групи «Рейтинг», проведеного 16–21 травня, повідомили без емоцій: «Слуга народу» є лідером із 43,8 %, далі — «Опозиційна платформа — За життя» — 10,5 %, БПП «Солідарність» — 8,8 %, долають п’ятивідсотковий бар’єр «Батьківщина» та «Сила і честь» Ігоря Смешка. П’ятивідсотковий бар'єр не долає партія «Голос», тривідсотковий — Радикальна партія та «Опозиційний блок». Окремо повідомили про перейменування «Солідарності» на «Європейську солідарність» і про участь партії Гройсмана «Українська стратегія» у виборах.
Про кадрові рішення нового президента в окремому сюжеті розповів Роман Недзельський. У підводці ведуча повідомила, що вже зареєстровано кілька петицій про відставку президента та його глави адміністрації. З такою ж вимогою щодо Богдана звернулися до суду активісти люстраційного комітету. В сюжеті йдеться про призначення нового командувача збройних сил: «Руслан Хомчак брав участь в антитерористичній операції, де у 2014 командував сектором Б та звільненням Іловайську. Після масованої атаки російських військ і оточення там загинуло 368 бійців. Частина волонтерів та ветеранів обурилася призначенням, оскільки вважає Хомчака винним в оточенні та виведенні колон військ на вогневі засади росіян. Натомість комбат батальйону “Дніпро” Юрій Береза та військовий журналіст Юрій Бутусов запевнили, що провини нового очільника генштабу в трагедії немає». Найскандальнішим призначенням назвали главу адміністрації Андрія Богдана, «який в минулому співпрацював з Ігорем Коломойським, а через свою роботу в уряді Миколи Азарова мав би потрапити під Закон “Про люстрацію”». Згадали і про перші ініціативи Богдана, зокрема перемовини з Росією. Про інші призначення: «Першим помічником Президента став Сергій Шефір, його давній бізнес-партнер по “Кварталу 95”, а заступником голови Служби безпеки новий Президент призначив свого друга і теж партнера по “95-му кварталу”, Івана Баканова». І одразу розкритикували: хіба не працевлаштування друзів і партнерів критикував Зеленський у діях Петра Порошенка?
Розповіли про рішення трибуналу ООН, який зобов'язав Росію негайно звільнити незаконно захоплених українських моряків. Цю тему прокоментував і президент, відзначивши, що звільнення моряків стане «сигналом про готовність Росії до миру».
«Сьогодні. Підсумки з Олегом Панютою», «Україна», 26 травня. Ода Арсенію
Про інавгурацію й перші рішення президента Зеленського тижневик «України» розповів без особливих сентиментів: «Кампанія стартувала. Дострокові парламентські вибори призначені на 21 липня. Правила залишилися старими. 50 % місць у Раді нового скликання займуть партії, які подолають п'ятивідсотковий бар'єр. У бюлетені зазначать лише першу п'ятірку кандидатів, ну а повні списки будуть на сайті ЦВК і ще 50 % це депутати з мажоритарних округів. Подаватися можуть як самовисуванці, так і представники партій. Отже на дільниці будуть два бюлетені, а в Раді трохи менше ніж 450 депутатів, точніше 423 через окупацію Росією Криму та Донбасу», — підвів до справи Олег Панюта. В матеріалі Наталія Кравченко спочатку розповіла в кількох словах про урочистості, а потім перейшла до справ. Зокрема акцентувала, що Зеленський ініціював зміну виборчого законодавства, але «на президентський законопроект чекали довго. Через те, що він був неправильно оформлений, папірці носили з Адміністрації до Ради двічі. Там була пропозиція знизити прохідний бар'єр для партії з 5 до 3 %, скасувати мажоритарку та залишити закриті списки. У підсумку документ не те що не підтримали, а навіть не змогли включити до порядку денного». Журналістка каже: президент так поспішає, бо його політична сила має високі рейтинги, які треба втримати до виборів у ВР. Також згадує про вихід із коаліції «Народного фронту» 17 травня і пов'язані з цим юридичні колізії, про готовність Гройсмана йти на вибори на чолі «Української стратегії» та ребрендинг Блоку Петра Порошенка на «Європейську солідарність».
Про призначення президента окремо не говорили, втім зупинилися на розгляді ініціативи глави АП Богдана про референдум щодо прямих переговорів із Росією. «Потім виправився і уточнив, що мав на увазі соцопитування, а не референдум. Але від скандалу це вже не врятувало», — відзначила журналістка.
Звернули увагу на те, як президент Зеленський перейшов на російську мову під час інавгураційної промови та повністю виступав російською на іForum — це пояснив політкоментатор Вадим Карасьов: «Він не хоче бути заручником написаних текстів, він хоче вільно розмовляти, але вільно розмовляти українською мовою він не може. Це перше. По-друге, це дійсно свідомо, тому що у нього все ж таки ідеологія політичної нації, не етнічної нації».
Питання референдуму підняли ще раз: процитували Олега Ляшка, який проти цього й вважає, що результатами плебісциту може скористатися Росія як приводом для нападу. Ба більше, він назвав ідею референдуму зрадою пам'яті мільйонів українців.
Про те, «чим запам'ятався українцям наймолодший прем'єр», у студії тижневика «України» розповів Максим Урлапов. На його думку, «уряд ухвалив багато рішень, які змінили країну». Одним із них назвали підвищення цін на газ, бо «треба було зламати корупційні схеми на цьому ринку». Як здобутки розглядаються і збільшення мінімальної зарплати, медична реформа, новий підхід до ремонту доріг, децентралізація тощо. Далі почалися системні реформи, що вже в 2016 році призвели до економічного зростання. Не обійшлося й без Арсенія Яценюка, бо ж уряд Гройсмана продовжив його починання — колишнього очільника уряду хвалять і цитують. У сюжеті — три його синхрони й детальний розбір здобутків.
Особливу увагу «Сьогодні. Підсумки» звернули на реформу ринку електроенергії. Вона традиційно подається позитивно («за підрахунками економістів завдяки впровадженню такого ринку інвестиції в енергетичну сферу збільшаться вчетверо. Це, зокрема, дозволить створити в Україні понад сто тисяч робочих місць»), тему коментує керівник ДТЕК Максим Тимченко.
У матеріалі про рішення трибуналу ООН у справі український полонених моряків теж знайшлося місце для коментаря Арсенія Яценюка, який закликав Зеленського вимагати негайного скликання Ради безпеки ООН, та реакції членів «Групи семи» та ЄС: «Вимагайте, щоб світ сказав своє слово». Крім лідера «Народного фронту», який традиційно з’являється у програмі, глядачам нагадали, як рятує світ Рінат Ахметов.
«Час. Підсумки тижня», 5 канал, 26 травня. Президент-шоумен
Розповідь про інавгурацію президента ведучий Віталій Гайдукевич розпочав зі скепсису і критики: «Президент-шоумен не приїхав на велосипеді, він прийшов пішки. Вже під час інавгурації він створив кризу влади. Казавши на двері парламенту і уряду за всім цим спостерігало менше людей, ніж за інавгурацією Порошенка 5 років тому. Було менше і гостей високого статусу. Не минулося під час інавгурації і без знаків. Якщо під час інавгурації Порошенка зомлів під сонцем солдат почесної варти, тоді багато хто в цьому побачив пророцтво бід в площині оборони, військо таки зазнало втрат у війні, то під час інавгурації Зеленського було два моменти для любителів бачити знаки. Шостий керманич України підняв печатку із перевернутим догори дриґом державним гербом, а посвідчення президента впало з спеціальної червоної подушки. Обох цих моментів Зеленський навіть не помітив». Авторка сюжету Анна Мірошниченко також нагадала про шоу-бізнесове минуле нового президента. Мовляв, його серіал став реальністю, до якої тепер мають звикнути українці. Сюжет присмачений уривками серіалу та виступів «95 кварталу».
Також у сюжеті йдеться про ініціативи новообраного президента, зокрема розпуск ВР. Коментарі від парламентарів дібрані критичні, їх дещо балансують заяви представників президента. Повідомили те, що прем'єр-міністр подав у відставку, але поки що уряд працює. «Імен від команди Зеленського поки немає. Натомість є неоднозначні враження від його перших заяв і кроків. Сам новообраний глава держави завершуючи перший президентський тиждень зняв краватку, згадав минуле і знову вийшов на сцену», — завершила сюжет журналістка.
Віталій Гайдукевич звернув увагу на промови Зеленського — як на урочистостях («пряма мова нового керманича країни буде далека від звичної для політиків такого рівня в світі, а часом взагалі може бути далека від мови політика взагалі»), так і на іForum. Ведучий нарікає, що той говорив російською і з використанням дивної лексики: «Політичний лексикон вищої ліги політики збагатився цілою низкою термінів, вони можуть міцно закріпитися в епоху правління шостого президента, але принаймні на початках потребують тлумачення. Перепрошую, усі ці терміни не були нормою телеефіру, але тепер їх використовує президент, тому переклад Зеленсько — український словник. “Факинг отрасль” — українською “галузь ІТ зі значними ускладеннями у функціонуванні”. “Чуваки” — “фахівці”. У Зеленського “у нас много факапов” — українською “є чимало збоїв в цих процесах”. “Нет этого всего бла-бла-бла” — українською “відсутні фактори та явища, про які я казав раніше”. У Зеленського “у всех вас много мозгов больше чем у меня” — українською “маю за честь говорити з такими фахівцями як ви”. У Зеленського “не, ну шото у меня есть, конечно” — українською “звісно я теж маю базові знання в цій сфері”. Напевно тут варто наголосити що такі терміни як факінг, чуваки, факапів, бла-бла-бла — це були цитати і цьому є відеодокази». Розмірковував ведучий і про ідею перенести адміністрацію президента в інше місце: «Хіба що Зеленський візьме і перекочує на вертолітний майданчик Януковича, там де був, до речі, його передвиборчий штаб. Але і це приватна структура, значить, оренда. Значить, знову домовлятися».
Окремо зупинилися на призначеннях Зеленського. Ведучий програми «Час. Підсумки тижня» сказав, що «обіцяні нові обличчя у владі виявилися, принаймні в особі Богдана, людьми з уряду Азарова, колись наближеними до Портнова, і адвокатами олігарха». В сюжеті Сергій Барбу розповів, що з призначеннями не все гладко — Андрій Богдан підпадає під люстрацію і вже встиг оскандалитися з референдумом. «Після таких пропозицій новопризначеною президентською Адміністрацією працювати в ній погодилися не всі. Колегою Андрія Богдана мала стати Олена Зеркаль, нинішня заступниця міністра закордонних справ. Олена Зеркаль супроводжувала Зеленського на першій офіційній зустрічі із закордонними лідерами минулої неділі, указ про її призначення опублікували, але майже одразу скасували», — каже журналіст. Він наголошує, що перші кадри Зеленського — партнери по бізнесу та друзі: «Комічний “95-й квартал” пішов в політику». Окремо звернули увагу на зміни в Генштабі, які «Зеленський почав запроваджувати саме тоді, коли попередній начальник Віктор Муженко був у відряджені — звістка про звільнення його застала на засіданні військового комітету НАТО в Бельгії».
Цікаво, що далі відбудеться з тижневиком 5 каналу з огляду на те, що його ведучий увійшов до керівного органу партії Петра Порошенка «Європейська солідарність». Симпатій до президента (і власника 5-го каналу) Віталій Гайдукевич і раніше не приховував, але тепер конфлікт інтересів стає драматичним.
«Факти тижня», ICTV, 26 травня. Обійшли Путіна
Тижневик ICTV розпочав випуск із ексклюзиву — кадрів з інавгурації, що не потрапили до трансляції. Оксана Соколова відзначила: «Інавгурація була не схожа на попередні. Фішечки, які напередодні обіцяв штаб Зеленського, були втілені. А промова адресувалася простому українцю, який голосував саме за Зеленського». Більше про урочистості розповів Максим Крапівний. «Непротокольно і прикольно», — так розпочав журналіст свою розповідь: «Він взагалі прийшов на інавгурацію пішки. Поцілував гумориста Кошового, зробив селфі з прихильниками, показав біцепси і красиво, наче у кіно, пройшов червоною доріжкою». Формат викладу дещо розважальний: «Казуси під час інавгурації українських президентів — річ вже майже традиційна. У Ющенка не злетів голуб миру. У Порошенка втратив свідомість і впав солдат почесної варти. А у Зеленського — впало посвідчення, щоправда, не з рук президента. Промова Зеленського як американські гірки. Тут були і сміх, і сльози, і улюлюкання, і овації». Разом із фізіогномістом розбирають промову президента. «Протягом усієї церемонії, судячи з міміки, погляду та рухів, президент вів внутрішній діалог», — робить висновок експерт. Розповіли і про те, що голова СБУ Грицак та командувач Сил спеціальних операцій Луньов чомусь не віддали честь головнокомандувачу. Традиційно для цього каналу апелювали до Росії — наприкінці матеріалу журналіст сказав, що всю церемонію транслювало російське телебачення й «інавгурацію Зеленського на ютуб-каналі НТВ вже подивилось більше двох мільйонів, минулорічну Путіна — лише 248 тисяч».
Оксана Соколова означила головні проблеми дострокових виборів — заяву ЦВК, що вони не встигнуть надрукувати бюлетені й те, що виборчий закон, який мав узаконити пропорційну систему та ліквідувати мажоритарку, депутати не ухвалили. В сюжеті Володимира Соколова викладені подробиці перемовин президента з депутатами. Чимало уваги приділили суперечкам Володимира Зеленського з Олегом Ляшком. Журналіст зазначив, що на консультації президент домовився з народними депутатами про ліквідацію мажоритарки і зменшення прохідного бар'єру для партій із 5 до 3 %, але вже на засіданні «все пішло шкереберть» і Рада навіть не включила ці питання до порядку денного. В сюжеті є реакція на дострокові вибори як прихильників, так і противників. Володимир Соколов прогнозує, що кампанія буде жорсткою. Згадали Святослава Вакарчука та його партію «Голос», які можуть «сплутати карти багатьом політичним гравцям». У сюжеті є кілька його синхронів. Повідомили, як готуються до виборів інші політичні сили — «Слуга народу» формує списки, «Солідарність» перейменувалась на «Європейську солідарність», можливим називають союз «Удару» Кличка з «Батьківщиною».
Відставку уряду обговорювали з прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом. У розмові з Оксаною Соколовою він сказав, що президенту треба дати можливість визначати порядок денний і нести за це відповідальність. Співпрацю із Зеленським він не відкидає: «Я хочу надіятися на те, що у нас із ним абсолютно єдині погляди на майбутнє країни, щоб Україна розвивалася і так далі. Але я наголошую на тому, що в мене є абсолютно чітка уява про те, спираючись на власний досвід, про те, що потрібно робити, у який спосіб, у яких часових рамках і я точно знаю, чого не потрібно робити, щоби не завдати шкоди людям». Поки ж уряд переходить в антикризовий режим роботи. Гройсман розповів і про участь у виборах: пропозиції від Порошенка об'єднатися були, але він хоче вести на вибори власну політичну силу.
Про призначення нового президента йдеться в сюжеті Олександра Мельникова. За його словами, найбільший резонанс викликало призначення Андрія Богдана — в сюжеті позиції й тих, хто вважає, що новий керівник АП підпадає під люстрацію, й тих, хто це заперечує. Про новопризначеного начальника Генштабу: «Розслідування у цій справі все ще триває, а обставини трагедії досі не з'ясовані. Одна з причин, чому опоненти Зеленського критикують це призначення». Перший заступник голови СБУ Ігор Баканов — друг дитинства президента: «Є інформація, що Баканов буде тимчасовим виконувачем обов'язків до ліквідації сумнозвісного Департаменту К, не властивого Службі безпеки». Також згадують про призначення Сергія Трофимова, Юрія Костюка, Кирила Тимошенка, Сергія Шефіра, Руслана Рябошапки, Вадима Пристайка та інших. А також про ситуацію із призначенням Олени Зеркаль, яка відмовилася від посади заступниці голови АП, але працюватиме в команді президента: «Пристайка називали ймовірним кандидатом на пост міністра закордонних справ. Але експерти не виключають, що МЗС може очолити Зеркаль». Називають і інші можливі призначення: «Руслан Стефанчук — представник президента України у Верховній Раді, радник президента. Стефанчук — доктор юридичний наук, був головним ідеологом виборчого штабу Зеленського. Андрій Герус — представник президента у Кабінеті міністрів України. Експерт з енергетичних питань, активно виступав за скасування схеми “Роттердам плюс”. Пряма квота президента — призначення секретаря Ради національної безпеки і оборони. Хто замінить Турчинова? Найвірогідніше, екс-міністр фінансів Олександр Данилюк. За словами Руслана Рябошапки, указ президента вже готовий. Але до кінця тижня так і не був оприлюднений. Які призначення ще на черзі? Голову Нацбанку Смолія начебто залишать на посаді. Голову СБУ, очільника МЗС та Міноборони президент не може призначати без парламенту».
Окремо ведучі Оксана Соколова та Сергій Кудімов обговорили можливий референдум про мирні переговори з Росією щодо Донбасу й рішення міжнародного трибуналу щодо захоплених кораблів і моряків.
«ТСН. Тиждень», «1+1», 26 травня. Усмішка Зеленського
«Яскраві картинки інавгурації» запропонував глядачам «ТСН. Тиждень». Сюжет Віри Прокоф’євої калейдоскопічний і позитивний: «На вулиці він демонструє усмішку. Всередині будівлі Парламенту — силу. Під час інавгураційної промови Володимир Зеленський, не зволікаючи нагадує усім присутнім. Булава — то не лише символ державної влади, а ще й зброя.
Володимир Зеленський: Я розпускаю Верховну Раду VIII скликання.
Народ під Радою скандує, політики мовчать. Позасистемний Зеленський не захотів грати за формальними правилами системи, і виходячи з сесійної зали, мав би усвідомлювати, як існуюча система здатна себе захищати», — розповідає журналістка. Вона каже, що серед призначень президента — його соратники по «Кварталу», окремо зупиняється на персоні Богдана. «Новому президенту, аби запустити роботу свого офісу, доведеться зробити ще десятки призначень, які потім розглядатимуть під мікроскопом. Бо те, що допомагало кандидату Зеленському перемогти на виборах, відсутність будь-яких зв'язків зі старою системою, для президента Зеленського означає війну на всі фронти одразу», — робить журналістка висновок.
Піднімають у сюжеті й питання дочасних виборів. «На практиці це означає, що будуть іти двапаралельні процеси: суди своєю дорогою, а оголошені вже вибори своєю», — авторка повідомляє, що у рішення Зеленського розпустити парламент є прихильники і противники, але кампанія вже стартувала. «Про похід у ВР заявив Петро Порошенко. Зробив ребрендінг своєї “Солідарності”на “Європейську солідарність” і вже заявив, що буде опозицією. І явно боротиметься за це звання з “Опозиційною платформою” Медведчука. Володимир Гройсман створює свою партію "Українська стратегія". Ще один голос у парламенті, можливо, матиме Вакарчук», — наголос на зв’язку Порошенка з Медведчуком доволі промовистий.
Алла Мазур назвала важливі дати — кампанія стартувала 24 травня, до 15 липня можна змінити місце голосування, до 20 червня кандидати мають подати документи до ЦВК, до 25 червня їх мають перевірити. Після виборів 21 липня у ЦВК буде 15 днів на підрахунки, тож імена 423 народних депутатів будуть відомі до 5 серпня. Вже до 9 вересня, за словами ведучої, нова рада має приступити до обов’язків. Ведуча навела результати опитування «Рейтингу».
Ексклюзив у тижневику «1+1» — інтерв’ю керівника Генштабу Руслана Хомчака, яке він дав Андрію Орляку. Обговорюють закиди щодо Іловайська. «Напевне, моя одна проблема в тому, що я залишився живий», — емоційно каже новий командувач.
Говорять у програмі про рішення трибуналу ООН, вибори Європарламенту, перспективу стосунків України із США. Далі спостерігають за конфліктом в ПЦУ: «почесний Патріарх Філарет прийшов привітати главу ПЦУ Епіфанія з Днем ангела і побажав йому божої допомоги. Хоча ще напередодні після засідання синоду ПЦУ критикував Епіфанія і заявив, що той піддався впливу антиукраїнських московських сил. То чи означає це, що конфлікт закінчився». У сюжеті Сергія Гальченка є коментар митрополита Еммануїла, який запевняє: Філарет «готовий йти на співпрацю, готовий чути і бачити те, що відбувається довкола».
Цей звіт підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.