Вова, просто Вова. Огляд тижневиків 17-19 травня 2019 року
«Подробиці тижня», «Інтер», 17 травня. Ви такий проінформований!
Тижневик «Інтера» радіє — нарешті прояснилося з датою інавгурації. Але питання дострокових виборів і того, чи погодяться нардепи на кадрові пропозиції президента, залишилися без відповіді. В матеріалі Ксенії Барвіненко йдеться про те, що «депутати готуються до оборони», бо ціна питання — півроку повноважень. В сюжеті — реакція парламентарів на звернення Зеленського, а також вибір дати інавгурації.
Традиційно для «Інтера» те, що відбувається в залі, коментують Максим Бурбак, Олексій Гончаренко, Тетяна Острікова, Олег Ляшко, Артур Герасимов, Сергій Березенко, Оксана Сироїд, Сергій Власенко та, звісно ж, Юрій Бойко. Останній розкритикував закиди до Зеленського про неможливість проведення інавгурації в день жалоби 19 травня — мовляв, у нас щодня якась дата, то що тепер, нічого не проводити? Прокоментував і заяву «Народного фронту» про вихід з коаліції: «заява має на меті тільки уникнути розпуску, але я думаю, що парламент, який має чотири відсотка довіри населення, повинен бути розпущений якомога скоріше».
Врешті «ігри з датами» завершилися в четвер, коли проголосували за 20 травня. Це рішення розкритикували представники «Батьківщини»; журналісти нагадали, що не зраділи йому й у команді Зеленського. Підняли на «Інтері» й питання можливого розпуску парламенту.
В ефірі «Подробиць тижня» рішення «Народного фронту» прокоментував Володимир Гройсман, уряд якого був призначений цією коаліцією — але без жодної конкретики, хіба що наголосив на тому, що уряд і парламент працюватимуть до виборів. Про можливий розпуск ВР і дострокові вибори в студії говорили з політкоментатором Володимиром Фесенком, який, на думку ведучого, «завжди добре проінформований».
Фесенко сказав, що в команді Зеленського розглядають варіанти проведення виборів влітку, так і восени — «вони будуть діяти в залежності від того, як відреагує Верховна Рада і на кадрові, і на законодавчі ініціативи нового президента». І спрогнозував, що наприкінці травня розглядатимуться кадрові рішення і «спочатку треба звільнити і двох міністрів, які вже пишуть чи написали заяви про відставки, і генерального прокурора, голову СБУ, можливо керівника Нацбанку. А після цього проголосувати за кадрові пропозиції нового президента. Я не виключаю, що в цей тиждень з'являться і перші законодавчі ініціативи президента Зеленського. Ось тоді і побачимо, готові депутати підтримати ініціативи нового президента, чи ні. Якщо не будуть готові, ось тоді вірогідність розпуску Верховної Ради, на мій погляд, значно зросте». Втім, Фесенко не назвав жодного прізвища потенційних кандидатів.
Про кандидатів на ключові державні посади в окремому сюжеті розмірковувала Олена Зоріна. «Мінімум 5 міністрів ризикують розпрощатися зі своїми портфелями на додачу до голови СБУ і Генпрокуратури. І хто ж наступники?», — журналістка разом з експертами озвучує імена. Тарас Завгородній говорить про Андрія Богдана як кандидата на посаду очільника АП (що врешті справдилось). Його в цьому підтримує Катерина Одарченко, яка також пророкує високі посади в АП Дмитрові Разумкову. Авторка матеріалу висловлює припущення про те, що Іван Апаршин може стати міністром оборони або ж секретарем РНБО. У зв'язку з посадою Міністра закордонних справ згадують Андрія Веселовського, Олександра Данилюка, Юрія Щербака та інших. Як кандидатів на голову СБУ називають Віктора Трепака та Владислава Бухарєва.
Катерина Одарченко прогнозує, що деякі урядовці збережуть свої посади: «Залишиться Гройсман, залишиться Аваков. Петренка, дивлячись на те, що він знову ж таки з “Народним фронтом” був, я думаю змінять, тому ще міністерство юстиції зазвичай це цікава позиція. Змінять міністрів, які володіють великим ресурсом і потенціалом — екологія, енергетика, але кого на кого поміняють, питань наразі більше, ніж відповідей». Тарас Загородній пожартував про те, що на ключові посади призначать акторів: «Кадрова проблема у Зеленського буде величезна, тому що він за все своє життя ніколи не мав стосунку до політиків. Навіть уявлення не має на кого ставити. Ну не 95 квартал же там ставити? Євген Кошовий, наприклад, на посаді міністра зовнішніх справ звичайно буде виглядати оригінально, але точно не серйозно».
Про першочергові плани команди і ті ж таки призначення в студії говорили з Дмитром Разумковим. «Коли не включи телевізор, завжди ви на якомусь каналі і даєте інтерв'ю», — дещо улесливо розпочав розмову Олексій Ліхман. Він спитав Разумкова про розпуск Верховної Ради, чи насправді існувала коаліція, чи готовий Зеленський йти на співпрацю з депутатами («хоча б заради виживання»), як відбувається передача влади — і жодного гострого питання. Сам радник новообраного президента сказав, що коаліції не існує з 2016 року, тому Зеленський має всі підстави парламент розпустити, й керуватиметься при ухваленні рішень Конституцією і законами України. Про раду він висловлюється скептично, мовляв, бачили ми цю співпрацю, коли ВР голосувала за інавгурацію і низка депутатів відкрито говорила, що будуть голосувати на зло Зеленському. Обговорили з гостем і останні призначення Порошенка, які Разумков назвав алогічними з огляду на низьку підтримку Порошенка і суперечливість деяких персон, хоча жодного прізвища не назвав.
Політичні події тижня обговорювали і з іншим гостем студії — головним завсідником «Інтера» Юрієм Бойком. Він висловив сподівання, що парламент буде розпущено, бо йому довіряє 4% українців і він не здатен вирішувати їх проблеми, а має відправитися на «свалку истории». Бойко критикує мажоритарну систему, яка є прямою дорогою до політичної корупції, але переконаний, що цей парламент не може прийняти закон про зміну виборчої системи тому, що проти закону був Порошенко, який розраховував на другий строк і фракцію з мажоритарників. Він також висловив потребу переглянути закон про декомунізацію і анонсував боротьбу проти закону «про заборону російської мови» (такого закону нема, але ведучий не заперечував).
Згадали на «Інтері» і про політичну силу Святослава Вакарчука. Ведучий повідомив, що співак «представив команду для участі у виборах Верховної Ради, коли б вони не відбулися — достроково чи восени. Партія Вакарчука отримала назву “Голос”». Назвав Олексій Ліхман і кілька прізвищ з команди — Ярослава Юрчишина та Юлію Клименко, не пояснюючи, хто ці люди. Небагато конкретики і про орієнтацію політсили: «Серед пріоритетів Вакарчука — рух України до Європейського Союзу».
Повідомили, що закон про мову був підписаний Петром Порошенком, який зробив його «останнім акордом свого президентства». В окремому сюжеті глядачам «Інтера» розповіли, які норми містить закон. Втім відзначили, що «реакція була неоднозначна, частина політиків раділа та називала це історичною подією, частина вказувала на порушення Конституції. Опозиціонери вважають його дискримінаційним та обіцяють скасувати». Щоправда, які опозиціонери так вважають і чому — не пояснили.
Дослідження суспільних настроїв: «соціологи підтверджують, що в Україні лише посилюється запит на досягнення миру та стабільності в державі. Майже 90% опитаних хочуть припинення вогню на Донбасі, 84 % очікують звільнення полонених. Причому показово, що аж 40 % респондентів погоджуються з прямими переговори між Україною-Росією, так званими ДНР, ЛНР, також майже 40 % згоден з автономією окремим районам Донбасу у складі України. Цікаво подивитись і на соціально-економічні пріоритети українців. Майже 85 % опитаних вимагають розв'язання проблеми з рівнем цінам та інфляцією. Така ж кількість людей очікує на зниження тарифів. Майже 83 % вважають проблемою рівень зарплат і пенсій», — повідомляє ведучий, не називаючи ні компанії, що проводила дослідження, не називає, ні інших його деталей. На цьому тлі звучать перші в сезоні прогнози результатів парламентських виборів — 40% партії «Слуга народу», 11% — ОПЗЖ, майже 11% БПП «Солідарність», 9% «Батьківщина», по 5% — «Сила і честь» Смешка та «Громадянська позиція» Гриценка.
Ще одна резонансна тема — співпраця з МВФ і зокрема її перспективи у зв’язку з президентством Володимира Зеленського. Її обговорюють з експертом Тарасом Козаком, який висловив припущення, що Зеленський як відповідальний політик продовжить співпрацю з Фондом. «А на чому зійдеться новий президент з МВФ, де буде той баланс, який ви сказали, де він буде знайдений — це вже покаже час», — сказав експерт. Він припускає, що умови співпраці можуть бути переглянуті, але не з перших днів президентства.
З інших політичних подій — арешт колишнього командувача Нацгвардії Юрія Аллерова, затримання в.о. голови служби зайнятості Ярошенка та необхідність проведення аудиту «Укроборонпрому» (коментує Гройсман). Не оминули нагоди покритикувати НАК «Нафтогаз» у зв'язку зі змінами — окремою ціною на газ для кожної області.
«Перші про головне. Деталі» (ZIK), 18 травня: Інавгурація та ексклюзиви
Кардинально відрізняється порядок денний тижневика телеканалу ZIK. Тут також говорили про дати інавгурації та можливі призначення нового президента, але розглянули й низку питань, про які на «Інтері» навіть не згадували.
Призначення інавгурації. Катерина Романюк одразу повідомила, що Верховна Рада призначила інавгурацію на 20 травня — «за» проголосували більшість депутатів усіх парламентських фракцій, крім «Відродження», де постанову підтримало всього 6 нардепів. Команда Зеленського таким рішенням не задоволена — за словами ведучої, «кажуть, частина нардепів вирішила створити проблеми для закордонних гостей». Вона ж проінформувала, що «свою участь уже підтвердили очільники 5 країн: Латвії, Литви, Естонії, Грузії та Угорщини, віце-президент Єврокомісії Марош Шевчович. НАТО представлятиме помічник Генсекретаря Алехандро Алваргонзалес. Буде і міністр енергетики зі США Рік Пері із делегацією та інші поважні гості. Російську делегацію на урочистості не запросили, кажуть у МЗС». Ведуча анонсувала, що містянам інавгурація принесе незручності, адже в робочий день перекриють більше двадцяти вулиць. Про плани урочистостей розповіла коротко: «У Володимира Зеленського раніше заявляли, приготують якісь сюрпризи до свята і закликають прихильників приходити до Маріїнського парку. Але, офіційна частина таки відбудеться у парламенті».
Сергій Костеж виклав у сюжеті позиції народних депутатів і сказав, що «очікуючи на президентську булаву, Володимир Зеленський встановив рекорд — жоден із попередників після перемоги на виборах не сидів без повноважень настільки довго, якщо рахувати від ранку 22 квітня, коли де-факто вже було відомо, хто переміг». На думку журналіста, парламентарі вирішували, дозволяти чи ні новообраному президенту розпускати Раду: якщо затягнути із присягою, президент не встигне розігнати парламент, бо таке право в нього зникає за півроку до завершення повноважень, тобто 27 травня. В матеріалі — коментарі представників різних політичних сил. Представники «Народного фронту» та «Самопомочі» припускають, що позачергові вибори є результатами домовленостей між Порошенком та Коломойським. В сюжеті цитують політолога Олега Саакяна, який вважає, що протилежні табори зараз мобілізовані і їм, на відміну від конкурентів, важливіше провести дочасні вибори влітку. Вихід «Народного фронту» з коаліції журналіст характеризує як захист, бо «за місяць Володимир Зеленський уже не матиме права оголошувати дострокове волевиявлення, щоправда у його команді заявили: коаліції не існувало, натякаючи — маневр не захистить від перевиборів». Звучать кілька коментарів представників президента: «У новообраного президента своїх козирів не розкривають. Чи розпускатимуть Раду, чи все-таки ні, відмовчуються або жартують. Ось, наприклад, що стосовно цього сказав Дмитро Разумков.
Дмитро Разумков: На изнасилование идти точно не стоит, да и девушка так себе.
Представник команди новообраного президента Святослав Юраш запевнив: вихід "Народного фронту" із коаліції нікого не зупинить, а на питання про можливий розпуск, відповів так.
Святослав Юраш: Як президент вирішить, так воно і буде. Парламент зараз буде пробувати усілякі ходи, щоб маніпулювати процесом і зберегти ще на 6 місяців свої позиції. Ми впевнені, що у будь-якій конфігурації парламент теперешній довів свою некомпетентність і він втратить свої засоби при владі, тому звичайно, що всі ці ходи, які вони планують, маніпулюють процесом і так далі, не спрацюють».
Розповіли і про рішення Вакарчука йти на вибори. Ведуча назвала співака «новою фігурою на політичній арені», хоча потім нагадала, що це буде вже другий похід Вакарчука до парламенту. Про команду розповіла детальніше, про програму та вимоги — стисло: «обіцяв виборцям економіку без олігархів, рівність перед законом та європейський вектор розвитку».
У фокусі тижневика ZIKа масові відставки: Ірина Геращенко, Святослав Цеголко, 14 радників президента, міністр закордонних справ Павло Клімкін, секретар РНБО Олександр Турчинов та представниця президента у ВР Ірина Луценко. А про ймовірні призначення Зеленського «Перші про головне. Деталі» не розповідали.
З ексклюзивних тем — конфлікт націоналістичної організації С14 та Нацкорпусу з правоохоронцями навколо паркану, який будівельники встановили на місці спорудження меморіалу Небесній сотні. В сюжеті є баланс: коментарі як Євгена Карася (С14), так і представників влади. Крім того повідомили, що представники патріотичних організацій провели і чергові акції «Хто замовив Катю Гандзюк?». Катерина Романенко нагадала про суть справи і ті факти, що викликають обурення у спільноти, повідомила, що акції вже відбулися в 50 містах, на акції в Києві був присутній батько Катерини, в сюжеті є його коментар. Проте балансу матеріалові бракувало.
Ще одна ексклюзивна тема — 75-ті роковини депортації кримських татар. За словами ведучої, «75 років тому радянська влада примусово виселила кримських татар із їхньої історичної батьківщини. Це майже 200 тисяч людей, частина з яких загинула дорогою. Аби нагадати про ті страхітливі дні, активісти зібралися на столичному залізничному вокзалі. Кримські татари у національному вбранні влаштували театралізоване дійство. У кількох сценічних хвилинах розповідь про трагедію всього народу». Розповіли про відкриття виставки та флешмоб у Львові.
Йшлося у випуску також про ймовірний конфлікт в автокефальній церкві України. «Усе почалося з листів-запрошень на урочисту службу Божу, які отримали українські патріархи. Надруковані вони були на бланках Київського патріархату, якого вже немає. Проте, Філарет іншої думки. Цього тижня він заявив, президент Порошенко та Епіфаній його обманули. Ну і на що ж образився Філарет та чи дійсно готує відновлення патріархату, чи є загрози для томосу та як на заяву патріарху вже відреагували у Константинополі дізнавався Дмитро Будкевич», — проанонсувала ведуча. В сюжеті під заголовком «Гра церковних престолів» журналіст акцентує на ролі Філарета у відновленні помісної церкви, але наголошує на скандальних подіях 2019 року. Релігієзнавці в коментарях говорять про можливий розкол і спроби Філарета відновити Київський патріархат, «мовляв, на зібрання у Володимирському соборі він спонукатиме до цього єпископів ПЦУ». Звучить і його позиція: «Філарет, почесний патріарх: Не дотримуються того, до чого домовились перед собором 15 грудня 2018 року. Після отримання томосу я, як патріарх, буду керувати церквою всередині України, а назовні буде представлять цю церкву митрополит Епіфаній, така була домовленість». Релігієзнавець Руслан Халіков наголосив, що невідомо, які насправді були домовленості, а Людмила Филипович вважає, що за патріархом Філаретом стоять люди, які «корінням із СРСР і поміняли вивіску на своєму храмі, а система залишилася та сама».
В сюжеті йдеться про богослужіння, запрошення на яке стало каталізатором скандалу. Повідомили, що з понад 60 єпископів незалежної української церкви на нього відгукнулися 4, які відмовилися щось коментували. «Частина єпархій, чиї очільники не приїхали на запрошення Філарета, оприлюднили заяви з оцінкою ситуації у соцмережах», — повідомив журналіст і зробив висновок, що більшість єпископів ПЦУ проти розколу і бояться втратити томос.
«Сьогодні. Підсумки з Олегом Панютою», «Україна», 19 травня: І знову Ляшко
В першому ж сюжеті глядачам показали, як відбувається репетиція інавгурації Володимира Зеленського, як проходитиме дійство, де розташовуватимуться ключові особи. Олег Панюта повідомив, що разом з Оленою Фроляк з ICTV коментуватиме подію, на якій присутність підтвердили «60 високих представників іноземних держав. Через велику кількість гостей завтра перекриють 19 вулиць Києва». Втім, попри розповідь про інавгурацію нового президента, в тижневику «України» не забули й показати звернення Петра Порошенка.
Про політичні перипетії навколо дати інавгурації та вихід «Народного фронту» з коаліції дещо іронічно розповіла в сюжеті Наталія Кравченко: «коаліціяда в українській політиці — це завжди захоплюючий серіал. Затягує з першого епізоду підкилимних перемовин. А коли коаліція сама себе ліквідує, взагалі не відірватись». За словами журналістки, парламент підстрахував себе від дочасних виборів: «за Конституцією протягом наступних 30 днів має сформуватися нова коаліція, а там спливає і термін, коли президент може розпустити Раду. Таким чином, до строкових виборів, призначених на 27 жовтня, і уряд, і парламент мають допрацювати». Втім увечері 17 травня «деякі інтернет-видання оприлюднили указ про розпуск Ради і призначення дострокових виборів на 14 липня. Прес-служба Зеленського існування такого указу спростувала».
В тому ж сюжеті — коротко про призначення інавгурації на 20 травня, відставки урядовців та чиновників: «Майже одночасно про них заявили секретар РНБО Олександр Турчинов, міністр закордонних справ Павло Клімкін. В Адміністрації Президента одним із перших заяву написав її очільник Ігор Райнін, далі заступники Костянтин Єлісєєв, Віталій Ковальчук та Олексій Філатов, так само вчинила і представниця президента в парламенті Ірина Луценко. Уповноваженою президента на Мінських переговорах перестала бути Ірина Геращенко».
Спікери у «Сьогодні» ті самі, що завжди. Олег Ляшко в сюжеті Наталії Кравченко коментує розвал коаліції, а Арсеній Яценюк в окремому матеріалі говорить про Зеленського та поточні події у ВР. Прикметно, що робить він це в Биківнянському лісі на урочистостях до дня пам'яті жертв політичних репресій. «Пам'ять жертв репресій ушанував і президент Петро Порошенко. Він певен: за незалежність і свободу Україна заплатила високу ціну. Олег Ляшко разом із митрополитом Епіфанієм та однопартійцями вшанували пам'ять жертв репресій у Рівному», — йдеться в програмі.
Про можливі призначення Володимира Зеленського в тижневику не говорять, натомість окремий сюжет присвятили «таємницям Банкової», оскільки новий президент висловив бажання перенести Адміністрацію Президента в інше місце. В сюжеті історичні відсилки до того, що попередні президенти також замислювалися про переїзд з Банкової, зокрема Леонід Кучма в 1994 році та Віктор Ющенко в 2004 році. Були такі ідеї й у Петра Порошенка, але «Державна служба охорони ні на які переїзди не згодна». У цілому в сюжеті схвально оцінюється ініціатива Зеленського: «аргументів на користь переїзду — маса. І найголовніше, що ця будівля, разом зі штатом співробітників потребує на утримання величезних грошей. На 2019 рік закладено майже два мільярди гривень. [...] Тоталітарний історичний шлеф змушує задуматись, а як будинок на Банковій впливає на тих, хто тут працює, на рішення, які тут приймають. І якщо перевести владу в модерну будівлю, то чи не стануть рішення прогресивнішими і демократичнішими?». Однак є коментар Володимира В'ятровича про те, що не варто зациклюватися на історичних паралелях. А коли перенести АП із збереженням належного рівня безпеки непросто, “то чи не простіше буде капітально відеставрувати нинішнє приміщення, перетворивши його на оупенспейс чи яке там ще є сучасне слово?», — риторично завершує сюжет Дмитро Волков.
Коротко повідомили про те, що Петро Порошенко підписав закон про мову (правда, супроводжує це синхрон голови ВР Андрія Парубія), а от про рішення Вакарчука йти на вибори тижневик «України» змовчав.
Крім політичних подій, звернули увагу і на зміну формату ринку електричної енергії — в сюжеті Максима Урлапова йдетьсся про переваги нової системи. Готовність учасників до запуску ринку коментує компанія ДТЕК та її гендиректор Максим Тимченко. В цілому ж закон подається як позитивне явище: «Закон про ринок електроенергії запроваджує норми європейського законодавства в Україні, так званого третього енергетичного пакету ЄС. Ключовим тут є розділення компанії на ті, що розподіляють енергію і ті, які виробляють її. Від тепер, цим не може займатися одне і те саме підприємство. Це унеможливлює монополізацію ринку. За розрахунками експертів, реформа дозволить залучити багатомільярдні інвестиції в розвиток мереж, а також створити сотні тисяч робочих місць».
Говорили і про церковний скандал. Панюта лаконічно викладає суть справи: «Почесний патріарх і молодий предстоятель Епіфаній не можуть поділити владу. 90—річний колишній глава УПЦ хоче відновити Київський патріархат. Отже, автокефальна церква, якій немає і півроку, на межі розколу». У сюжеті коментар Філарета: «Ви руйнуєте те, що ви створили, що призвело до надання Томосу, бо якби не було Київського патріархату, ніякого б Томоса не було б». Є тут і підтвердження від Мінкульту про те, що «духовенство УПЦ КП прийняло документ про самоліквідацію. Ось він — найперший підпис Філарета».
Ситуацію коментують релігієзнавці й експерти, які вважають, що Філарет просто тисне на Епіфанія, щоби той поступився й визнав його першість. Є і юридичні тонкощі: «Офіційно ліквідувалися, а юридично — ні. Ігар Тишкевич: Формально УПК Київського патріархату, вона офіційно не ліквідована, ліквідаційної комісії не було, аудит не проводився, податкова звітність не здавалася, податкова перевірка не проводилася. Якщо процес ще триває, то за українським законом ця церква насправді існує. І тут ми маємо колізію, що паралельно з нею існує Православна Церква України». Константинопольський патріархат ситуацію поки що не коментує.
«Час. Підсумки тижня», 5 канал, 19 травня: А за Порошенка такого не було
У фокусі тижневика 5 каналу — майбутня інавгурація Володимира Зеленського і те як визначалася її дата. За словами ведучого, Зеленський вже встиг образитися на парламент за рішення провести урочистості 20 травня. Дещо саркастично розповіли про можливі незручності для мешканців Києва: «В мережі вже з'явився план перекриття центру Києва. Причому з Південним мостом і деякими вулицями лівого берега включно. Схоже завтра у киян з'явиться підстава для фрази "а за Порошенка такого не було". Як кіношний Голобородько на ровері виглядає в реальному житті ми проаналізуємо вже наступної неділі». Відзначив Віталій Гайдукевич і те, що «вполовину менше гостей найвищого рангу, аніж п'ять років тому приїхало до Порошенка», а також розповів про відставки урядовців і чиновників.
Натомість наприкінці програми окремо зупинилися на тому, чи керівництво інших держав підтримує новообраного президента України, в тому числі, що відбувається в США навколо підтримки України і зокрема персони Коломойського. Віталій Гайдукевич розповів, що проти олігарха веде справу ФБР: «Останній час він жив в Ізраїлі, який, як відомо, своїх не видає навіть на запити Сполучених Штатів. Зараз Коломойський в Україні і тут цікаво. Звертатиметься Вашингтон стосовно його видачі. Якщо що? І як реагуватиме Зеленський? І на скандали з Джуліані, і на присутність в цьому скандалі олігарха, чия підтримка сприяла отриманню булави». В сюжеті йдеться про роль журналіста, а тепер нардепа Сергія Лещенка, звільнення амбасадорки США Марі Йованович та інші події, що впливають на стосунки України та США.
Якщо тижневик «України» використав відзначення дня пам'яті жертв політичних репресій як підставу для «паркету» політиків, то тижневик 5 каналу підійшов до теми по-просвітницьки. Включення журналіста Мирослава Солонаря з місця вшанування пам'яті жертв, коментарі фахівців та родичів жертв — подача 5 каналу відрізняється від інших тижневиків. Хоча й тут знайшлося місце «паркетові» Петра Порошенка. Віталій Гайдукевич не забув «ущипнути» новообраного президента — він «там не був, але от у фейсбуці пост написав на зазначену тематику».
Згадали й 75-ті роковини депортації кримських татар. «По суті, теж геноцид. Цинічний геноцид корінного населення Криму. Типова тактика завойовника, викинути з хати власників, заселитися і проголосити господарем себе. Це сповна може зрозуміти напевно лише тільки той, хто пройшов через подібне. І все це в дусі Російсько-Радянської практики знищення неугодних. Так робили їхні царі, генсеки, зараз так робить черговий мешканець Кремля», — говорить ведучий. Він нагадав про русифікацію Криму 1944 року, коли радянська влада змінювала топоніми, щоби стерти спогади про мову депортованого народу, й принагідно коротко розповів про підписання закону про мову.
До конфлікту в ПЦУ Віталій Гайдукевич дивним чином прив’язав Зеленського: «Історія про єдність, точніше — про наслідки того, коли її немає. Скандал в православній церкві України — Патріарх Філарет робить низку резонансних заяв і по суті йде з війною на очільника ПЦУ Митрополита Епіфанія. Тут вам і скелети із шафи, що Київський Патріархат мовляв досі діє тут, і апелювання до Коломойського і Зеленського, тут і гласні та негласні знаки що Константинополь послідовно на боці Епіфанія». Не зрозуміло, що за апелювання до Зеленського й Коломойського мається на увазі — в сюжеті, доволі критичному до Філарета, про це не йдеться.
«Факти тижня», ICTV, 19 травня. Скандали і розслідування
Про призначення інавгурації та звільнення урядовців Порошенка розповів Володимир Соколов. На його думку, те, що представники «Народного фронту» відкликали постанову про інавгурацію 28 травня, пояснюється їхнім наміром оголосити про вихід з коаліції: «Чому раптом "фронтовики" пішли на такий компроміс — зрозуміло стало наступного дня». Таким чином, на думку кореспондента, вони заблокували дострокові вибори; переломним міг стати виступ нардепа Юрія Шухевича, «який застеріг від проведення інавгурації в День пам'яті жертв політичних репресій».
Журналіст розглянув кілька сценаріїв, які можуть бути втілені: «…допомогти Зеленському з розпуском Ради може скандальний Окружний суд, який поновив на посаді Насірова і визнав незаконною націоналізацію "Приватбанку". Він може підтвердити, що коаліція припинила своє існування задовго до 17 травня». Розказав і про хибну інформацію щодо виборів 14 липня, поширену «деякими ЗМІ». «Якщо ж Зеленському не вдасться розпустити парламент, то принаймні з'явиться шанс змінити виборчі правила. Зокрема, прибрати мажоритарку, яка дозволить його команді завести в Раду більше своїх людей», — йдеться в сюжеті. Проти мажоритарки, за словами журналіста, виступив і Гройсман, але скасувати її буде не легко, бо у виборчому кодексі — більше чотирьох тисяч поправок, що може затягнути розгляд на місяці.
У цьому ж матеріалі повідомили про новостворену партію «Голос» Святослава Вакарчука, «до якої, зокрема, увійшов екс-керівник антикорупційної організації Transparency international, захисник Донецького аеропорту, кардіохірург, громадський активіст та волонтер» — без прізвищ.
Розповіли й про звільнення голови Конституційного суду Станіслава Шевчука («Увесь тиждень країною котились чутки про спецсценарій – звільнити голову суду, який має приводити до присяги новообраного президента і таким чином, зірвати інавгурацію. Невже зрада? Спроба сховати булаву?»), корупційний скандал навколо командувача Національної гвардії України Юрія Аллерова («Солом'янський райсуд столиці обрав йому запобіжний захід — арешт на 2 місяці з можливістю вийти під заставу у майже 5 мільйонів гривень») і про нові протести «євробляхерів».
«Скандалом тижня» назвала Оксана Соколова скандал, який виник «між почесним патріархом Філаретом і владикою Епіфанієм. Виник конфлікт, який може призвести, навіть до розколу в православній церкві». Цю тему вони з Сергієм Кудімовим обговорили в іронічній манері, сказавши, що цей скандал потрапив на перші шпальти російських ЗМІ. Ще один скандал навколо української карти в політиці США розкрив у сюжеті Веніамін Трубачов. Детально пояснивши складну ситуацію, журналіст зробив висновок, що це лише початок боротьби компроматів і далі буде.
«ТСН. Тиждень, «1+1», 19 травня. Цей підступний Порошенко
Алла Мазур радісно оголосила, що «підкилимна битва за інавгурацію нарешті завершилася» — дату призначили. Про те, хто і для чого відтягував інавгурацію, розповів Сергій Швець: «депутати вирішили, що навіть в таких дріб'язках будуть діяти демонстративно наперекір волі обраного президента», тому проголосували не за той день, про який просив Зеленський. Журналіст називає палицями в колеса інавгурації не лише суперечки за день, але й відставку голови КС, «ноу-хау української політичної історії». Одразу знайшли винного: «Сам відставлений голова Шевчук заявив прямо — за переворотом у Конституційному суді стоїть Петро Порошенко». Хоча потім Сергій Швець пом’якшує риторику, мовляв, Шевчука було за що звільняти. Журналіст і далі дорікає Порошенку, який, на його думку «викручує останні краплі зі своїх іще чинних президентських повноважень. Порошенко в останні дні президентства нагороджує званнями, медалями і посадами ледь не вахтерів Адміністрації, нівелюючи вагу державних нагород». А ще — «уявіть, скількох указів ми не знаємо».
Сергій Швець каже, що в період міжвладдя урядовці намагаються «урвати собі побільше влади, гарантій, просто грошей чи грошовитих посад» і наводить приклад Києва, де намагаються збільшити повноваження Кличку. Втім деякі політики вітають зміну влади і можливий розпуск парламенту; зокрема, в програмі цитують Юлію Тимошенко. Розповідають також, що Гройсман заявив про готовність працювати з Зеленським: «до такого підходу схильні прислухатися усі прагматичні люди в українській політиці».
Наприкінці програми в сюжеті «До інавгурації 12 годин» анонсували, що чекатиме на киян та гостей міста 20 травня. Алла Мазур розповіла: «жодної червоної доріжки, почесної варти і гучних святкувань, мінімум пафосу та офіціозу, лише протокольні урочистості у Верховній раді і присяга військових у Маріїнському палаці, Маріїнському парку. Далі — перші робочі зустрічі з іноземними партнерами і вперше бонус для киян та гостей міста — усіх охочих подивитися на вручення державних символів новообраному президенту запросили на площу біля президентської резиденції». Журналіст ТСН Олександр Загородній, який побував на репетиції урочистостей, сказав, що «інавгурація буде дуже привітною і відкритою для людей, демократичною», «Вова Зеленський — він же професійний актор, він розуміє, що повинна бути репетиція і генеральний прогін». «Плюсам» важливо наголосити, що новий президент — їхній, якщо хтось із глядачів цього ще не зрозумів.
Як і «Інтер», «1+1» звернув увагу на соціологічні опитування. Алла Мазур цитує результати дослідження центру «Соціальний моніторинг», Українського інституту соціальних досліджень імені Яременка та групи «Рейтинг», проведеного з 30 квітня по 14 травня. Окрім партій, які долають п’ятивідсотковий бар’єр, на думку Алли Мазур, «схилити на свій бік виборців ще можуть "Опозиційний блок — Партія миру та розвитку" Вілкула — Новинського. Є шанс і у Радикальної партії Олега Ляшка і у "Свободи", не варто скидати з рахунків і "Самопоміч" — Андрій Садовий рішуче налаштований на боротьбу своєї політсили і вже заявив про прем'єрські амбіції. А от у "Народного фронту" справи геть кепські — лише 0,7% підтримки. Може саме тому фракція цієї партії спробувала заблокувати дострокові вибори своїм показовим виходом із коаліції. Наразі, невеликі шанси і у партії Святослава Вакарчука — менше 1%. Щоправда, його політичну силу соціологи включили до переліку партій ще до оголошення про її створення».
Після цього ведуча повідомила про створення партії «Голос»: лідер гурту «Океан Ельзи» зібрав людей у середмісті Києва просто неба, щоб заявити, що таки братиме участь у парламентських виборах. Пізніше сам Святослав Вакарчук завітав до студії. Алла Мазур запитала його, чому він не пішов на президентські вибори. Вакарчук сказав, що всі важливі зміни відбуваються в парламенті, тому він націлився саме на ВР. Він не збирається повністю залишати музику, втім на перше місце ставить інтереси виборців.
«Алла Мазур: Тепер про партію. Її рейтинг попередній ви уже чули — 0,7%. Що ви скажете про цю цифру? Як збираєтесь її піднімати?
Святослав Вакарчук: Ну, по-перше, на той момент не існувало партії, коли ці рейтинги міряли.
Алла Мазур: Так, це тільки чутки.
Святослав Вакарчук: По-друге, це дуже важливо сказати, що я добре знаю що таке починати з маленької студентської рок-групи, яку ніхто не знає. Я знаю, що це складна, довга і наполеглива дорога, але ми до неї готові. І я впевнений, що якщо ми будемо щирими, якщо ми будемо чітко доносити свої меседжі, і головне свою ідеологію, і свої переконання до виборців, то вони обов'язково нас підтримають».
Під час розмови про ідеологію партії розмова подекуди набуває абсурдних форм: «Алла Мазур: Ну, і про музичну назву вашої партії. Така несподівана. Знаєте, я вважаю, що канал "1+1" уже може брати за назви різних політичних сил, бо є фільм, є шоу. Я от чекаю наприклад, партію під назвою, скажімо, "Світське життя", або "Світ навиворіт". Чий голос у вас?
Святослав Вакарчук: Ви знаєте...
Алла Мазур: Бідних, багатих, лівих, правих.
Святослав Вакарчук: "Світ навиворіт", за всієї моєї поваги до чудової програми, це була би дуже вдала назва для теперішньої української політики. Якраз для того щоб зробити світ справжній, а не на виворіт, для того щоб принести справжні зміни ми йдемо в парламент».
Говорить Вакарчук про потребу змінити виборче законодавство, відсутність теперішніх нардепів у списку його партії. А ось про можливу співпрацю з Зеленським прямо не говорить: «якщо президент пропонуватиме і робитиме зміни, ми їх підтримуватимемо і будемо пропонувати ще більші зміни, ще радикальніші. Якщо ні, ми змусимо його відповідати перед виборцями».
Цей звіт підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.