Нова мітла: команда Зеленського та інші таємниці

Хто вже в команді Зеленського та хто має всі шанси до неї долучитися? Конфігурація нової влади хвилює тижневики, проте конкретики немає ні в кого.

«Подробиці тижня з Олексієм Ліхманом» («Інтер») розділяють бачення простих людей і тих, хто приймає рішення: «Впливові люди малюють шахівницю: хто яку посаду займе. Простіші лише гадають: хто переможе в кадрових розстановках?». У першому же сюжеті йдеться про те, як парламент взаємодіятиме з новим президентом: стверджують, що розпочався сезон масового «перевзування та перефарбування». На думку представника Радикальної партії й інтерівського завсідника Ігоря Попова, новий президент і ВР почали публічні стосунки із залякувань: «Команда Зеленського залякує парламент достроковим припиненням повноважень. Парламент залякує Зеленського тим, що вони вріжуть йому повноваження».

Окремий сюжет присвятили планам так званої команди Зеленського. Олена Зоріна ставить питання руба: «Із серіалу в реал. Переможна ейфорія позаду, тепер питання — що ж далі?». Перспективи втілити обіцяне коментує Дмитро Шимків, заступник голови Адміністрації Президента у 2014–2018 роках, який висловлюється доволі скептично. Журналістка зазначила, що навіть ті, кого пов’язують із Зеленським, про свої амбіції висловлюються обережно. Як приклад наводить слова Олександра Данилюка, який повідомив, що його просто запросили для консультування, а потім він втягнувся в роботу. В сюжеті оцінюють перспективи змін, зокрема в оборонній сфері, а також перенесення Адміністрації Президента.

Команду Зеленського обговорюють із гостем студії — директором агенції «Інтерфакс-Україна» Олександром Мартиненком. Гість вважає, що Зеленський прийшов без команди й перед ним проблема, де брати людей. Джерелом кадрів він називає держсектор та приватний бізнес.

Про те, як відреагували на перемогу Зеленського чиновники, зокрема голови адміністрацій, розповіли в сюжеті Богдана Вербицького. «Інтер» повідомив, що голови Львівської, Закарпатської, Тернопільської та Миколаївської ОДА подали у відставку. За інформацією журналіста, «хтось звільняється сам, когось попросять одразу після інавгурації, бо кожен новий президент приводить нову команду. Одноосібно без зеленого світла від парламенту Зеленський призначить голову своєї адміністрації, секретаря РНБО і вище командування Збройних сил України і подасть на розгляд депутатів кандидату генерального прокурора, голови СБУ та двох міністрів: закордонних справ та оборони. Однак хто будуть всі ці нові люди поки невідомо».

Журналіст «Перші про головне. Деталі» (ZIK) Сергій Костеж розпочав із того, що після подячної промови після виборів Зеленський тиждень не з'явився перед ЗМІ. Говорячи про команду, зазначає, що жодного певного прізвища не названо, але Іван Апаршин заявив про своє бачення реформування збройних сил. У сюжеті цитують політкоментатора Олега Саакяна, який каже, що новообраному президенту невигідно поспішати з публічними проявами, бо треба, щоби зійшла «інформаційна піна» і знову виник «попит на Зеленського». Як представниця команди Зеленського в матеріалі з’являється Ірина Венедиктова, яка коментує можливі ініціативи новообраного президента й інформує, що законопроекти вже готові. Політкоментатор Володимир Фесенко прогнозує, що до середини червня Зеленський із депутатами вже зможе домовлятися. Заяви про кадрові питання дуже обтічні: мовляв, у команді Зеленського заявляють, що не гідних людей на посади не братимуть.

Програма «Сьогодні з Олегом Панютою» («Україна») запропонувала глядачам ексклюзивне інтерв'ю з юристом Зеленського й Коломойського Андрієм Богданом. Кореспондентка сказала, що його персона обговорюється найбільше з усієї команди, але сам Богдан зауважив, що це журналісти все придумують і до Росії він не літав. Адвокат жорстко висловився про нинішню Верховну Раду, назвавши її недієздатною та наголосивши, що депутати мають погодитися на «допустимий для них алгоритм розвитку подій». Що конкретно він має на увазі, певно, знає тільки він. Журналістка далі не розпитує й переходить до міжнародних відносин та майбутніх закордонних візитів Зеленського. Богдан не дає конкретних відповідей, але обіцяє, що «це точно буде дуже яскрава діяльність президента». Про майбутню команду адвокат говорить, що вона залежить від рішення президента і від «конструкцій у нього в голові».

Віталій Гайдукевич, ведучий програми «Час. Підсумки тижня» (5 канал) ствердив, що вибори щойно минули, а в переможця вже відмовилися від його ключових агітаційних обіцянок: «Визнали, що посадок навесні не буде. І в принципі не буде, тому що Президент нікого не може посадити. Він не має таких повноважень. Будь-який Президент. Визнали у Володимира Зеленського, що знизити тарифи вони теж не можуть. І війна не завершиться від того, якщо просто припиниш стріляти. І Мінський, і Нормандський формати — вони як були, так і лишаться безальтернативними. Все це 73 % виборців почули вже в перші доби після виборів. І — не особисто від Зеленського. Від імені майбутнього господаря Банкової і надалі говорять інші». Ведучий провів уже не нову паралель із серіалом «Чорне дзеркало» й персонажем Волдо, анімованого ведмедика, який брав участь у виборах, а також згадав фільм «Брекзіт» про те, як сучасні технології змогли надурити цілу Британію. У сюжеті Сергія Барбу — хронологія перемоги Зеленського та його перспективи. Журналіст цитує соціологів і наголошує, що грати в мовчанку, щоб не розгубити рейтинги, Зеленський не зможе. Наголошують, що новий президент уже дав задній хід у питаннях тарифів, врегулювання на Донбасі тощо.

«Факти тижня» (ICTV) доручили дослідити, що собою являє команда Зеленського,  журналісту Веніаміну Трубачову, який назвав найбільше конкретних прізвищ. Наприклад, Іван Апаршин каже, що є кандидатом на посаду міністра оборони. Політкоментатор Володимир Фесенко розповідає, що керівником АП зазвичай стає хтось із керівників виборчого штабу. Він же говорить про конкретних представників: «Або Іван Баканов стане керівником Адміністрації, як керівник штабу, або хтось з його заступників по штабу. Наприклад, речник новообраного президента Дмитро Разумков. Він може стати або заступником голови Адміністрації, який буде відповідати за внутрішню політику. Або теоретично навіть може стати керівником». Утім Фесенко припускає, що на своїй посаді на певний час може залишитися Олександр Турчинов. Чимало кандидатур на посаду Генпрокурора, за яку йде боротьба: «Серед претендентів на посаду генпрокурора називають соратника Саакашвілі Давида Сакварелідзе, колишнього першого заступника очільника ГПУ Миколу Голомшу, прокурора Костянтина Кулика, який публічно виступав проти Порошенка під час виборчих перегонів та навіть нардепа Сергія Лещенка», «В команді Зе цього тижня заявили, що очолити Генпрокуратуру може хтось із відомих активістів. У ЗМІ не виключають, що це може бути голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін». Називаються і інші прізвища: Ігор Смешко на посаду очільника СБУ, Олександр Данилюк — міністр закордонних справ. За інсайдерською інформацією, на певний час Павло Клімкін може залишитися на посаді. Згадали і про звільнення керівників Львівської, Тернопільської, Закарпатської та Миколаївської областей.

Тижневик ZIK проаналізував не лише команду переможця, але і його виборців. Єдиний образ відстежити складно, бо, за словами близького до команди Петра Порошенка політкоментатора й телеведучого Тараса Березовця, серед них і розчаровані прихильники Майдану, і проросійські виборці. Перемоги з великим відривом вдалося досягнути, бо чимало людей голосували не за Зеленського, а проти Порошенка.

«ТСН. Тиждень» («1+1») оцінює результати виборів пафосно — за словами Алли Мазур, кількість голосів за Зеленського вразила світ. У сюжеті Сергія Швеця фразу Зеленського про те, що «усім країнам пострадянського Союзу, подивіться на нас; усе можливо», названо першою програмною заявою, адресованою Кремлю. А про нього самого кажуть, що «майбутній президент уособлює не лише покоління стрибка із пострадянського простору, а являє собою ще і політичний прорив. Зеленський, безсумнівно, російськомовний, він з тієї категорії українців, котрі вільніше говорять російською, аніж українською. Однак це робить його ще небезпечнішим для Кремля, ніж його попередник». Як представника команди Зеленського в сюжеті згадано Айвараса Абромавічуса. Більше прізвищ немає. Журналіст акцентує, що великий бізнес намагається налагодити контакти з новим президентом і говорить про свої очікування: «Першою є вимога призначати силовиками людей з бездоганною репутацією, крім того, підтримка антикорупційних органів та структурних реформ. Уповноважені члени команди Зеленського вже підтвердили, що цим і керуватимуться».

Подяка Порошенку

22 квітня кілька тисяч людей прийшли під Адміністрацію Президента подякувати Петру Порошенку. За словами Інни Томіної з «Інтера», таке сталося вперше в новітній історії. Кореспондентка зазначила, що демократична передача влади для української політики — річ незвична, тому люди мають за що подякувати Порошенкові. Але не обійшлося без ложки дьогтю: «Саме такої відкритості до свого народу і бракувало всі п'ять років. Це вже потім скажуть експерти, які аналізуватимуть причини поразки Порошенка на виборах». Пізніше нагадують інші прорахунки, зокрема «відсутність посадок та деолігархації — великий мінус, який відчутно вдарив по рейтингу президента». Політкоментатори Микола Давидюк та Юрій Романенко критикують Порошенка. У сюжеті йдеться і про перемоги: інтернаціональну коаліцію проти Росії, отримання Томосу, угоду про асоціацію з ЄС та безвіз. Згадують про реформу армії і процеси децентралізації. Наприкінці сюжету журналістка робить висновок: «Чи правильний вибір зробили українці, відповідь, вочевидь, не слід шукати в сьогоднішньому дні, однак причини такого вибору зрозумілі всім. І противникам Петра Порошенка, і його прихильникам».

Гість студії Олександр Мартиненко вважає, що перспективи стати лідером парламентської опозиції в Порошенка є в разі дострокових виборів: «Якщо влітку, то теоретично можливо, що він подолає, його партія подолає бар'єр. А раз подолає бар'єр, він буде в парламенті і може там претендувати на лідерство. Якщо це буде восени, це буде дуже важко зробити». Він висловив припущення, що це буде не БПП, а партія «Солідарність».

Про те, що прихильники Порошенка дякували президенту, розповів і Віталій Гайдукевич у «Часі. Підсумках тижня». «Сам п'ятий Президент запевняв, що він боротиметься за повернення до штурвалу країни», — сказав ведучий. У сюжеті повідомили, що Порошенко готується до кадрових змін: «Він зібрав на нараду свою фракцію. Повідомив: політична сила шукатиме нові обличчя. Для цього організують внутрішньопартійні праймеріз. Знову змагатиметься за президентське крісло, — пообіцяв Порошенко тисячам виборців, які прийшли подякувати йому на Банкову. А поки, — каже, — важливіша підготовка до парламентських виборів».

Ведуча «Фактів тижня» Оксана Соколова назвала те, що відбулося на Банковій, «рідкісною історією для української політики». Мовляв, прийшли не протестувати, а дякувати. Про мітинг згадав у сюжеті й Артем Куля: «Під Адміністрацію Президента прийшли ті, хто голосував за нього у другому турі. Для цього навіть відкрили зазвичай закритий прохід через вулицю Банкову. Порошенко з дружиною вийшли на балкон адміністрації, президент зробив неочікуваний крок — взяв до рук професійну відеокамеру».

Про мітинг біля адміністрації президента повідомили і «ТСН. Тиждень»: «Прихильники Петра Порошенка влаштували мітинг біля адміністрації президента. І ось ці кадри точно залишаться в історії. Президент бере телекамеру та власноруч фіксує мить для сімейного архіву». Жодного слова про подячні гасла.

Із прицілом на парламентські

Хто і в якому складі піде на вибори, в кого які шанси і, найголовніше, чи будуть вибори дочасними, — такі питання ставлять у тижневиках, коли мова заходить про перспективи Верховної Ради.

У «Подробицях тижня» питання розпуску Верховної Ради безпосередньо пов’язують із новим президентом, оскільки «взяти під контроль державу без своєї сильної фракції Зеленському буде складно». Представники різних політичних сил висловлюються про можливість дочасних виборів: Оксана Білозір (БПП) називає їх недоречними, Оксана Сироїд («Самопоміч») — слабким кроком нового президента, Юрій Бойко («Опозиційна платформа — За життя») вважає, що парламент повинен піти, а от Сергій Власенко з «Батьківщини» заявив, що їхня політична сила готова до будь-яких варіантів розвитку подій. Підставою для дострокових виборів, як стверджують на «Інтері», може стати відсутність коаліції: «В нагоді для цього рішення Окружного адмінсуду Києва, який ще 6 березня затребував від Ради підтвердити наявність більшості. Протягом тижня парламент мав надати дані, але так і не надав. Відтак суд може вирішити, що коаліції немає. Отже у новообраного президента може бути навіть підтверджене судом право розігнати депутатів».

Крім розпуску парламенту, можливі й інші сценарії взаємодії з новим президентом — наприклад, відставка спікера. У сюжеті цитують Валерія Писаренка («Відродження»), який, утім, не пов'язує цю ініціативу з персоною Зеленського чи його командою. А Іван Крулько («Батьківщина») припускає, що відставка спікера може йти в пакеті з переформатуванням уряду. У сюжеті також звучить версія, що президента може підтримати ще цей склад парламенту. Як приклад наводять міжфракційне об'єднання народного депутата Віталія Купрія «За Зеленського». Коментарів самого Купрія немає, але цитують слова Олега Ляшка про те, що його фракція готова підтримати президента, якщо той робитиме так, що українцям буде краще жити.

Володимир Гройсман у студії «Інтера» сказав, що йтиме на парламентські вибори. Конкретики не додав — про команду говорив дуже обтічно, мовляв, це будуть «люди, які здатні професійно робити реальну справу». Період між виборами він називає шансом для парламенту ухвалити важливі рішення й консолідуватися, втім про можливість дострокових виборів прямо не говорить.

Інший гість програми, Олександр Мартиненко, в дострокові вибори не вірить, хоча вважає, що певні політичні сили хочуть провести їх у липні, щоби люди не забули, хто є хто.

«Ведучий: Швидше за все, на перевибори більше налаштовані члени БПП. Штаб мобілізовано, електоральне ядро є.

Олександр Мартиненко: Дуже важливо, по якому закону вони прийдуть. Тому що якщо це липень, то це однозначно практично старий закон, діючий. Якщо це осінь, то є шанс змінити закон на відкриті списки. Це мені кажуть експерти, що це реальний шанс. Тому я думаю, що всім треба сидіти і рахувати. Не забувайте, що кінець липня—початок серпня — це у нас період відпусток. Виборці Зеленського люди, як правило, працюючі, студенти, які вчаться. В цей час мало хто взагалі знаходиться на місці, тому явка може бути нижче. Тобто тут просто треба сісти і порахувати».

На думку керівника «Інтерфаксу», серед партій, що можуть претендувати на місця у ВР — «потенційна партія "Удар", це, я думаю, якийсь проект на базі "Народного фронту", це якийсь проект Вакарчука, я все ж таки думаю, що цього разу він піде на вибори, всі зачекались, ну і ще один-два».

Що ж до шансів політичної сили Зеленського, каже, що вона не візьме стільки, скільки її лідер, але вийти на 20 % реально, якщо до того часу не буде кадрових помилок. «Якщо це буде новий закон, пропорційний, то це досить велика фракція», — коментує Мартиненко.

Про те, чи встигне Зеленський розпустити парламент, розмірковували і «Перші про головне. Деталі». У сюжеті Дмитра Будкевича головною підставою для розпуску називається відсутність коаліції, адже з 2016 року після виходу «Самопомочі» та Радикальної партії в більшості лише 219 голосів. А керівництво ВР навіть на вимогу суду досі не подало список народних депутатів, що входять до коаліції. Втім усе залежить від Зеленського та його бажання розігнати парламент. Близький до команди Порошенка політкоментатор Тарас Чорновіл каже, що розпуск ВР на руку і Порошенку, й Зеленському. Є також ризик, що на дострокові вибори не встигнуть висунутися деякі гравці, які мають непогані перспективи, зокрема Кличко і Гройсман. Крім домовленостей із Зеленським, є й інший варіант, озвучений Іриною Венедиктовою — «примусити їх працювати».

5 канал про дострокові вибори висловлюється гостро, мовляв, для них одного бажання Володимира Зеленського замало. Віталій Гайдукевич охарактеризував ситуацію так: «Верховна Рада після виборів президента опинилася в ситуації, коли вона або стане гарантом незмінності курсу країни, до осені принаймні, себто, унеможливить реванш, або продемонструє гнучкість і принципи знову програють інстинкту полічного самозбереження депутатів. Є третій варіант. Політикум пірне у вибори просто без передиху. Правляча коаліція, якою б ситуативною її не вважали, вже ділиться на тих, хто майже таємно пішов домовлятися до зеленого штабу і тих, хто зараз гуртується піднімати прапор здобутків п'ятьох років і з ним іти до наступного парламенту». У сюжеті Анни Мірошниченко перераховані випадки, за яких глава держави може розпустити парламент, зокрема відсутність коаліції: «Оприлюднити список коаліціантів вже й попросив Окружний адмінсуд, зобов'язав ВР надати персональний склад. Однак, парламент цього не зробив». Втім спікер заявив, що дострокових виборів не допустить, хоч у них і зацікавлені «Батьківщина» та «Опозиційний блок». Лунають коментарі Вадима Новинського, Тимошенко, Писаренка.

Володимир Соколов у «Фактах тижня» проаналізував можливі сценарії й дійшов висновку, що дізнатися, чи ВР розпустять, можна буде не раніше червня. Мовляв, представники партії «Укроп» і БПП вже написали заяви про вихід із коаліції, але це ще не кінець: «Відсутність коаліції нині — єдина юридична підстава для розпуску Ради, але якщо суд навіть визнає, що її немає, парламенту дається ще 30 днів на формування нової». Втім журналіст каже: що раніше відбудуться вибори, то більше народних депутатів зможе завести у парламент Зеленський.

У сюжеті Сергія Швеця («ТСН. Тиждень») експерт Ігор Петренко прямо каже, що коаліції в Україні немає з 2016 року, а тому Зеленський має всі підстави розпустити парламент. А от Алла Мазур назвала планові дати: 29 липня стартує кампанія, а самі вибори відбудуться 27 жовтня. «Що це фактично третій тур великого цьогорічного вибору і він почався, на цьому сходяться більшість оглядачів, а обраний президентом Володимир Зеленський запустив додаткову інтригу», — каже ведуча, не називаючи, втім, прізвищ ані «більшості оглядачів», яка так вважає, ані «меншості», яка думає якось по-іншому.

Мовний закон

Ведучий «Подробиць тижня» Олексій Ліхман характеризує ухвалений закон як неоднозначний: «Ініціатори законопроекту щасливі, ніби зараз 91 рік і щойно вибороли Незалежність. Опозиція попередила, що оскаржить закон у Конституційному суді. Мовляв, було порушено низку статей Основного закону. Чинний глава держави Порошенко пообіцяв підписати документ, щойно отримає його з Верховної Ради». У сюжеті є позиція Зеленського — спочатку ознайомитися із законом, а потім робити висновки. Дають довідку про вимоги закону: українську як мову публічного спілкування, титрування вистав і фільмів, використання її ЗМІ та чиновниками. Наголошують, що норми не поширюються на релігійні обряди та приватне спілкування.

З експертом Тарасом Загороднім обговорюють те, наскільки довго проіснує закон у вигляді, в якому його ухвалила ВР. Експерт вважає, що в законі багато суперечливих статей, які не відповідають реальному життю, наприклад, вимога публікувати ЗМІ обома мовами. Він нагадує, що це вдарить також по англомовних медіа. На думку Загороднього, закон буде скориговано й не виключено, що оскаржено в Конституційному суді. Він також вважає, що ухвалення закону не лише не додасть балів нинішнім парламентським партіям, але і «більше роздратує людей, особливо тих, хто у побуті спілкується російською мовою»; «На південному сході це точно викличе роздратування і додасть голосів в першу чергу партії на чолі з Юрієм Бойко».

Про мовний закон говорять і з очільником МЗС Павлом Клімкіним, який вважає, що критика закону представниками Угорщини свідомо спрямована на конфронтацію. Але варто зробити нормальний закон про мови національних меншин, щоб уникнути маніпуляцій.

«Сьогодні» використали тему мовного закону для того, щоби дати висловитися своїм традиційним спікерам — Олегу Ляшку та Арсенію Яценюку. Проте на початку сюжету, наголосили, що до прийняття закону Україна 14 місяців жила без мовного закону, та розповіли про основні його тези. Підняли і питання, чи може закон бути заблокованим постановами про його скасування.

Інакше до теми підійшов 5 канал. Ведучий не приховував своєї прихильності до закону: «В площині відповідальності за порушення норм закону багато ще порізали, щось відтермінували на 2-3 роки, щось взагалі на 5. Певна віха в битві проти русифікації все ж таки є. Природно, що антиукраїнські сили в парламенті поза ним обіцяють закон потопити. Ясна річ, Росія зараз буде активувати усі свої можливості в Україні, подключить союзників поза межами, ну, скажімо, вже Угорщину і тепер виникає питання, чи готові проукраїнські політики і громадське середовище захищати здобутки?» В сюжеті коментарі як прихильників, так і противників закону, а також зауваження, що проголосувати парламентарів спонукала вулиця — мітинг під ВР. «Митці, літератори, видавці, музиканти, волонтери, військові, журналісти, державні та церковні діячі — усі спонукали депутатів голосувати». Є коментарі Оксани Забужко, ґрунтовні пояснення Івана Малковича та директора Інституту української мови Павла Гриценка.

«Факти тижня» в загальних рисах виклали основні пункти закону: «Українська обов'язково для всіх наших чиновників, медиків, освітян, комунальників, у публічних закладах, офіційних документах. При цьому ніхто не хапатиме вас за руку, якщо у побуті ви спілкуєтеся не державною. Національні меншини можуть вільно вивчати свою мову разом з українською. Тобто перед тим як кричати “Лишенько”, почитайте закон, там все чітко розписано». Повідомили про спроби заблокувати і скасувати закон.

Йдеться про мову і в тижневику «1+1», де нагадали перипетії навколо ухвалення закону, дві тисячі поправок і підтримку закону з боку знаменитостей та простих людей: «Щоб стимулювати депутатів, у четвер до зали прийшли третій президент України Віктор Ющенко і почесний Патріарх Православної церкви України Філарет. А під стінами Верховної Ради з самого ранку збиралися люди з прапорами і плакатами “Мова має значення”». Сам закон не критикують, але цитують Зеленського, який «висловив сумнів, навіщо ухвалювати його під час виборів та зміни влади». У сюжеті Стаса Ясінського розвінчуються страшилки навколо закону: «Любителі Путіна мали би відчути себе обманутими. Якщо вірити російській пресі, після ухвалення закону про мову на вулиці міст і сіл мав би вийти страшний “мовний патруль”. Я собі навіть уявив, як він зупиняє неблагонадійних і перевіряє цих недогромадян на володіння українською. Та це лише один із багатьох міфів, які вигадали проросійські політики тут та їхні російські куратори в Кремлі». Втім українізація, на думку журналіста, недостатня «те, на що сподівалися журналісти нашого каналу, не справдилось. В остаточному варіанті лобісти каналів, що позиціонують себе як російськомовні, провели поправку про відтермінування квот на три, а можливо і на п'ять років. Без остаточного тексту це теж не ясно». На його думку, закон не ідеальний, але кожен повинен зрозуміти: «Або ти захищаєш і вчиш українську мову, або захист твоїх мовних прав продовжить складати основу політики Кремля».

Нові та старі герої: маніпуляції і джинса

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман на «Інтері» подякував тим, хто реалізовує безпекові проекти в зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Юрію Бойку канал дав слово в темі дострокових виборів.

«Україна» надала Борису Колеснікову, голові політради «Опозиційного блоку» та прем'єр-міністру опозиційного уряду можливість висловитися щодо роздавання російських паспортів на Донбасі: «Украине надо отмечать мощнее, ну, заделать уже закон об инвестиционном гражданстве, в противном гражданстве, чтобы за украинским паспортом стояла очередь через всю Европу». Фігурує у програмі й Олександр Вілкул, який розповідає про свої парламентські ініціативи. В ефірі тижневика також з'явився традиційний сюжет про те, як Ахметов допомагає Донбасу.

Тему мовного закону використано для джинси та паркету — Олега Ляшка, який назвав рішення історичним та унікальним, та Арсенія Яценюка, який висловився ще пафосніше. Паркетними є коментарі Порошенка та Зеленського. А також сюжет про святкування Великодня посадовцями, у якому згадали про Петра Порошенка, який із родиною молився у Свято-Михайлівському соборі Православної церкви України та потім відвідав службу у храмі Воскресіння Христового (УГКЦ); Володимира Зеленського, який привітав українців у Фейсбуку; Олега Ляшка, який був на службі у Видубецькому монастирі й пожертвував йому найкращі крашанки. Арсеній Яценюк привітав українців, а Вадим Новинський доклав руку до поширення Благодатного вогню на окупованій території. Цікаво, що в сюжеті, попри таку кількість політиків, усього два синхрони — митрополита Антонія з російської церкви та Вадима Новинського.

«ТСН. Тиждень» у паркетному форматі подає заяви Володимира Зеленського, наприклад, про переговори з Росією у Нормандському форматі. Готуються?

Цей звіт підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.