Прийняття бюджету, виборчі розклади й початок конфлікту в Азовському морі. Як і про що говорили «Подробиці тижня з Олексієм Ліхманом» («Інтер»), «Перші про головне. Деталі» (ZIK), «Час. Підсумки тижня» (5 канал), «Факти тижня» (ICTV), «Сьогодні з Олегом Панютою» («Україна») та «ТСН. Тиждень» («1+1»).

«Подробиці тижня»: Заробітчани і «анфан терібль»

«Доба, яка годує весь рік», — так Олексій Ліхман назвав ніч, коли було прийнято бюджет. «Тема, що годує весь випуск», — так можна назвати бюджетний процес для тижневика «Інтера» 23 листопада. Про головний економічний документ говорили довго, з великою кількістю експертів, у різних аспектах.

У сюжеті, присвяченому прийняттю бюджету, цитується чимало політиків — деякі синхрони логічно виправдані, як-от Олега Ляшка після інформації про те, що деякі політичні сили, в тому числі Радикальна партія, не підтримали бюджет. На тих же підставах прокоментували сюжет представники «Батьківщини», «Самопомочі» та опозиційних сил. Як коментатори від лав «Опозиційної платформи “За життя”» в ефірі «Інтера» з'явилися Наталя Королевська та Юрій Бойко. Останній висловився про розкол у лавах «Опозиційного блоку»: «Прикро, що чотири депутати з “Опозиційного блоку” також голосували за цей бюджет. Це свідчення того, що залишки “Опозиційного блоку”, які залишились під контролем Петра Порошенка, продовжують підголосовувати по різних питаннях».

Нарешті у студії Олексія Ліхмана з’явився Олексій Гончаренко, якого тут давно не було. Разом із експертом Тарасом Козаком вони обговорювали питання бюджету, в тому числі й оподаткування заробленого за кордоном, тобто тих грошей, які заробітчани надсилають до України. Цікаво, що цієї теми більше ніде не торкалися — так що цей «інтерівський ексклюзив» став окрасою ефіру.

«З наступного року, щоби підлатати бюджетні діри, вже вирішили підвищити деякі податки акцизи. Але й урядовці звернули увагу ще й на доходи заробітчан, це мільярди доларів. Хоча ці гроші витрачаються переважно в Україні, а це означає, що люди все ж таки сплачують із них ПДВ і акцизи, купуючи товари та послуги, напряму як доходи фізичних осіб перекази від заробітчан не оподатковуються. Чи може влада зібрати з людей ще й такий податок?» — поставив ведучий питання руба. Темі присвятили окремий сюжет та обговорили її з гостями. Козак назвав саму ідею ганьбою, а Гончаренко припустив, що цього не буде й не потрібно кожну окремо озвучену ідею сприймати як привід для паніки. Втім, він розкрив інший аспект цієї проблеми: «Коли сьогодні люди отримують субсидії при цьому отримуючи величезні перекази з-за кордону, то це інша історія. Бо субсидії це ми з вами, всі, хто працює в Україні і сплачує податки, ми віддаємо тим, хто соціально незахищений, щоб допомогти їм. А якщо в людини є серйозні приходи, хай це буде від мами чи від тітки — це не важливо, але вони мають гроші. Допомагати цій людині — це неправильно, це нечесно і соціально несправедливо. Тому, щодо субсидій, це я вважаю правильно, а що стосується безпосередньо оподаткування цих заробітків — це не треба робити і я впевнений, що цього не буде». Можна спрогнозувати, що ця тема звучатиме в ефірі не один раз, бо це вдале поле для маніпуляцій і звинувачень на адресу влади. Її вже взяли на озброєння опозиційні сили, зокрема Юрій Бойко.

Засяяла в ефірі й тема євробляхерів, яких назвали «анфан терібль української політики». Мовляв, їхні протести виявилися неефективними попри розмах, просто «сезонне протестне загострення».

Був на «Інтері» й паркет прем'єр-міністра Володимира Гройсмана: він подякував депутатам за оперативне прийняття держбюджету. Попіарили й Петра Порошенка: заяву про початок роботи із закріплення курсу до НАТО в Конституції, зустріч із президентом Словаччини і твердження, що ситуація у Смілі не повториться.

Крім згадуваного вже випадку Юрій Бойко з'явився в ефірі не один раз. Про нього розповіли як про потенційного супротивника Юлії Тимошенко у другому турі виборів Президента за версією соціологічної служби «Софія»: «Якби президентські вибори відбулися цієї неділі, то найбільші шанси вийти до другого туру мали б два кандидата: лідерка “Батьківщини” Юлія Тимошенко з результатами 16,2 % та засновник опозиційної платформи “За життя” Юрій Бойко, з результатом у 14,1 %. Діючий Президент Петро Порошенко на третьому місці в опитуванні з результатом у 8,2 %. Цікаво, що результат більше 5 % на президентських виборах, за даними соціологів, можуть набрати ще кілька кандидатів. Володимир Зеленський — 7,9 %, Анатолій Гриценко — 7,2 %, Святослав Вакарчук — 5,8 % та Олег Ляшко — 5,4 %. А от усі інші кандидати можуть набрати значно менше, на рівні статистичною похибки: Андрій Садовий — трохи більше 3 %, а от ще менше, наприклад, Євген Мураєв, Олександр Шевченко, Олександр Вілкул, Руслан Кошулинський та Вадим Новинський». Цікаво, що раніше Новинського й Вілкула в цьому контексті не згадували, але з огляду на протистояння в лавах «Опоблоку», тепер говорити про них як про політиків із низьким рейтингом вигідно.

Традиційно вже Бойко з’явився і в студії «Інтера», де буває приблизно в кожному другому випуску «Подробиць тижня». Із ним поговорили про бюджетний процес, соціальну сферу, а ще дали покритикувати Порошенка, який піариться на речах, несумісних із економікою. Про зміни в лавах опозиційних сил Бойко висловився так: «Ми об'єднали всі опозиційні сили, об'єднались в єдиний опозиційний фронт “Опозиційна платформа "За життя"”. Іде приєднання до нас. І ця соціологія, яка показана вами, вона дійсно реальна, тому що люди хочуть об'єднання опозиціонерів, щоб зняти цю владу. Ми на цьому шляху».

«Перші про головне. Деталі»: Альтернативна історія й нові обличчя

Чи не всі тижневики так чи інакше згадали про річницю Майдану. На ZIKу вирішили показати, який вигляд могла би мати Україна, коли б Революції гідності не було. Примарна стабільність, близькість економічної катастрофи, помилкова орієнтація на економічну співпрацю з Росією, страх Януковича перед Москвою — чимало акцентів, які дозволяють уявити майбутнє України без Майдану. Політичні аспекти в сюжеті прокоментували Тарас Чорновіл, який свого часу працював із Януковичем, а нині коментує політичну ситуацію в України як незалежний оглядач (зазвичай прихильно до Президента): «А от протест в Україні все одно би стався — каже колишній регіонал. Це було би питанням часу.

Тарас Чорновіл: А що це ти по кількості загиблих рано чи пізно все одно би вибухнуло. Я думаю, що десь в районі президентських виборів, можливо, відразу після них, вибух би стався. І от мені здається, що тоді Небесною сотнею би не обійшлося».

Говорячи про бюджет, «Перші про головне. Деталі» були максимально виважені: цифри, показники, коментарі прихильників і противників, зокрема колишнього міністра фінансів Олександра Данилюка, про якого в сюжеті акцентують, що він був автором бюджету 2018 року. В цілому оцінок бюджету не давали, але про дискусійний момент — президентський фонд — не змовчали. «Самого фонду, щоправда, ще навіть не створено. Раніше Петро Порошенко обіцяв, бюджетні гроші підуть на підтримку студентів і молодих вчених. Остаточний варіант бюджету мають опублікувати після того, як його підпише Президент. Там очікувано може бути чимало грошей на ремонти і будівництво в регіонах, щоби 2019-го нардепи й посадовці невтомно перерізали стрічки», — фактично звучить сумнів, чи ці гроші підуть на підтримку молодих вчених.

Про свіжі обличчя в політиці говорили в контексті майбутніх виборів. Утім, на думку творців програми, таких облич лише два — Вакарчук і Зеленський. Навколо них увесь сюжет і крутиться: «Чому співака та шоумена постійно додають у рейтинги? Експерти кажуть: велика ймовірність того, що вони можуть бути технічними кандидатами, а це означає, що Зеленський та Вакарчук так і не оголосять про участь у перегонах, а їх підтримка в 16 % перетече до інших кандидатів. Водночас, їх мовчанка та невизначеність можуть свідчити про те, що за них ще не вирішили, стати їм кандидатами, чи ні».

У сюжеті Олексія Братущака кандидатури коментує Тарас Чорновіл, який уже засвітився в іншому сюжеті: на його думку, це рейтинги емоційної оцінки. Інший експерт, Сергій Гайдай, прогнозує, що рішення щодо Зеленського прийняте й він братиме участь у виборах. Журналіст багатозначно розповідає про заплановані на грудень концерти студії «95-й квартал» у південних та східних областях, які є електоральною базою Зеленського. Згадали і зв'язок Зеленського з Ігорем Коломойським: Гайдай переконаний, що шоумен не є фінансово залежним від олігарха, а Чорновіл каже про борги останнього перед «95-м кварталом». Щодо Вакарчука експерт припускає, що той «не оголошує про участь у виборах, щоб тримати інтригу — так рейтинг лише зростатиме». Оцінюють його політичні перспективи: «Сергій Гайдай: Вакарчук не прийняв рішення йти в президенти.

Тарас Чорновіл: Я не бачу в ньому зараз великого настрою лізти в ж… Він готується, мені так здається, його готують, скажімо так, на 2024 рік».

Говорячи про зірок у списках партій, журналіст наголошує, що «практика залучення зірок до політичних кампаній неефективна, запевняють опитані “Деталями” експерти. Додаткових електоральних балів це не додає». Втім, із сюжету зрозуміло, що зірки у списках це одне, а Вакарчук і Зеленський — це дещо інше.

«Факти тижня»: Розкол і шпигуни

Бюджет, російська розвідка й «никакого розкола» — такі були головні акценти «Фактів тижня».

Ухвалення бюджету розкритиковане — мовляв, не по-людськи, о 6-й ранку, мимоволі починаєш шукати потаємні інтереси. Розкритикував процес політолог Тарас Березовець, мовляв, що більше втомлюєшся, то більше втрачається концентрація, тож ти готовий іти на компроміси, які ще раніше були неможливі. Додав і Анатолій Гриценко (частий персонаж новин ICTV останнім часом), мовляв, ми потім будемо розбирати, що там наприймали в темряві й у напівп'яному стані. Оксана Соколова пояснила основні параметри бюджету: «Мінімальна зарплата зросте майже на 450 гривень, інфляція виросте на 7 %, курс гривні до долара заплановано в 29 гривень і 40 копійок і це навіть менше, ніж планувалося цього року. А от зростання економіки майже 3 %. Це більше, ніж у Німеччині, але тут є нюанси». Вона акцентувала, що третина бюджетних грошей піде на віддавання боргів, на другому місці — соціальні виплати, на третьому — силові відомства, Міноборони та поліція. В цілому бюджет вона оцінила схвально: «Різниця між тим, що ми збираємося заробити, і тим, що збираємося витрати, трохи більше 2 %. І це має задовольнити МВФ, тож Україна має всі шанси отримати черговий транш».

Є в програмі чергове розжовування теми євроблях. «Власники євроблях цього тижня знову перекривали дороги у містах і на трасах. Формально цю битву вони програли бо президент підписав закон, який змушує власників євроблях сплатити мито за свої машини. Він почав діяти від сьогодні. І автомобілісти на єврономерах уже зранку перекрили пропускні пункти на кордоні з Польщею», — анонсував ведучий. Але сам сюжет не про їхню боротьбу, а про те, як із машинами на східноєвропейських номерах борються в Західній Європі.

Минулого тижня ми зазначили, що розколу в «Опозиційному блоці» не помітив ніхто, крім Сергія Швеця на «1+1». Та цього тижня про нього заговорили й у тижневику ICTV. Сергій Кудімов назвав розкол головною політичною новиною тижня. Про опоблоківців та інші домовленості політиків перед виборами, «хто проти кого дружитиме», в окремому сюжеті розповів Володимир Соколов. І журналіст, і його політичні експерти розкритикували передвиборчий креатив багатьох політиків, мовляв, нелогічні меседжі на бордах — викидання грошей на вітер. Під роздачу потрапили борди Віталія Скоцика з гаслом «Час рости!», «Будівничого країни» Олександра Шевченка, «Наступ» Андрія Садового: «Денис Богуш: Ми розуміємо, що вони думали, що наступний буде Садовий. Але в тебе сьомий рейтинг. То як ти можеш бути наступним?».

Розкритикували меседжі Сергія Тарути й навіть «геть від Москви» Порошенка. А от «Мова, кіно і пісня» Яценюка визначили як тролінг Президента — на думку Фесенка, це сигнал Президенту і його команді, що треба домовлятися. Рекламу фільму «Слуга народу» в сюжеті назвали завуальованою агітацією за Зеленського, якого взагалі схильні вважати нестандартним конкурентом (таку думку висловив політкоментатор Володимир Фесенко). Про Тимошенко й Ляшка в сюжеті прозвучала нейтральна інформація, мовляв, між ними пакт про ненапад. Окремим акцентом стало висвітлення ситуації в «Опозиційному блоці»: «Після об'єднання з Рабіновичем його (Бойка) шанси, на думку експертів, зросли, хоча це призвело до розколу в “Опозиційному блоці” і коштувало Бойку та його соратнику Льовочкіну виключення з рідної фракції». «Факти тижня» чітко пояснили, що розкол стався після укладення політичного союзу з партією «За життя» й висунення Юрія Бойка спільним кандидатом на вибори, що деякі члени «Опоблоку» розцінили як зраду. В одному сюжеті прозвучали синхрони Льовочкіна, Бойка, Рабиновича й Новинського, чого не було навіть на «Інтері». Нарешті глядачі почули позицію останнього щодо розколу: «Никакого раскола в “Опоблоке” нет, из фракции были исключены те, кто уже давно смотрел по сторонам». Нечасто в телетижневиках так чітко артикулюються позиції сил, особливо опозиційних: «Сторони поділилися на два табори: тих, хто орієнтується на бізнесмена Фірташа, і тих, хто Ахметова. Бойко одразу ж заявив про створення в Раді міжфракційного об'єднання “Опозиційна платформа "За життя"”, а новим головою фракції “Опоблоку” з такою ж швидкістю обрали Новинського».

Не забули і про Вакарчука з Гриценком. «Володимир Фесенко: Якщо, наприклад, об'єднуються Садовий, Вакарчук навколо Гриценка, це збільшує шанси для Гриценка.

Але Святослав Вакарчук усе ще не визначився, чи братиме участь у виборах, а Андрій Садовий не хоче знімати свою кандидатуру на користь партнерів. Щоправда, один із переговірників і активних прихильників такого союзу Віктор Чумак обіцяє сюрприз перед виборами».

Нагадали також, що не все нормально і в таборі націоналістів, та розповіли про протистояння Андрія Білецького з Русланом Кошулинським, якого свободівці несподівано висунули як кандидата. Сюжет без глибокої аналітики, але дає глядачам більше інформації про передвиборче співвідношення сил, ніж матеріали інших каналів на цю тему.

Серед головних фактів вікенду «Факти тижня» також акцентували на початку конфлікту в Азовському морі, який Кудімов характеризував як «російську провокацію у Чорному морі», коли «прикордонний корабель ФСБ “Дон” протаранив наш буксир “Яни Капу”».

Традиційно чимало уваги приділяють російській тематиці — цього разу увагу звернули на російські спецслужби, зокрема провал ФСБ, яка пропустила «законспірованого шпигуна», наближеного до Путіна телеведучого Сергія Брільова, в якого виявили британський паспорт. Російська тематика також була і в рубриці розслідувань — цього разу прицільно розглядали вбивство російського журналіста Владислава Лістьєва.

«Час: Підсумки тижня»: Кулемет і набір популіста

Тижневик 5-го каналу завжди вирізняє добір тем. Чи не єдині з усіх тижневиків вони зробили матеріал до роковин Голодомору, причому показали його першим у випуску. Підводка Віталія Гайдукевича актуалізувала цю тему до сучасних реалій: «Україна знову говорить про геноцид, от лише на відміну від минулих років є деякі акценти в цьому зокрема в тезах влади. Прямим текстом зараз вже говориться про відповідальність за голодомор саме Росії як правонаступниці, спадкоємиці СРСР. Це важливий момент позаяк голод був каральною акцією». Після сюжету ведучий додав: «Ми поступово позбуваємося комплексу жертви. На цих нових документах, що проливає світло на голодомор в настроях жалю з'явилася інша нота. В соцмережах її описали як стиснуті зуби й холодна лють. Вперше разом зі свічками на підвіконнях з'явилася зброя. Переважно ці світлини від ветеранів нової російсько-української війни. Гасло “ніколи знову” отримало нове звучання і це більше не плач ображених, це — попередження: там, де у вікно крім свічки можуть виставити кулемет — голодомору більше не буде. Ніколи! І тут я нагадаю 100 років тому Україна втратила незалежність і розпочався період Радянської окупації, саме тому що українці занадто захопилися взаємнопоборюванням і не усвідомлювали потреби захищатися від зовнішнього ворога. І от образ пригнобленого гречкосія, почав здавати позиції. Як нація ми таки дорослішаємо і мужнішаємо».

Торкнулись і бюджету. Іноді складається враження, що якби прибрати сюжети й залишити тільки підводки ведучого, результат був би той самий. Гайдукевич у кількох реченнях влучно підсумовує найважливіше й розставляє акценти. «Бюджетом якщо не проїдання, то політичних компромісів» назвав його ведучий, а сюжет, у принципі, лише ілюструє цю тезу. В ньому основні цифри й показники, а ще звучать коментарі всіх фракцій, які бюджет не підтримали. «Київ виконав домашнє завдання вчасно», — наголошують автори сюжету й повідомляють, що ухвалити бюджет до 1 грудня було вимогою МВФ.

Детально, але зважено розповіли про ситуацію навколо відкриття фастфуду в Будинку профспілок. «Тут, схоже, в калюжу сіли усі. Профспілки, які вже втретє намагаються віддати перший поверх під заклад харчування, не фільтруючи його формат. Мерія, яка відреагувала своїм занепокоєнням надто пізно. Зрештою ті, хто прийшли обурюватися появою КФС і розписувати стіни. Вони — теж. Чому? Тому, що непослідовні. В пожежі Будинку профспілок підтверджено. Загинуло дві людини. Скажімо, на Грушевського, в сутичках, більше. Там, на Грушевського, зараз не один заклад громадського харчування. І що? Справедливо зауважив журналіст Вахтанг Кіпіані на своїй Фейсбук сторінці: у так званому Жовтневому палаці, в підвалах якого наприкінці 30-х років, було розстріляно більш, ніж 10 тисяч людей. 10 тисяч! А у стін якого було вбито кільканадцять людей в 2014, щотижня відбуваються концерти, вечори гумору, ну, і так далі. Але це нікого не обурює. Це до питання тверезості вчинків і рішень усіх сторін», — пояснив Віталій Гайдукевич. У самому сюжеті є історичний екскурс, коментарі С14, адміністрації KFC, Федерації профспілок. Але істерики й нагнітання, які ми побачимо в сюжетах інших каналів далі, немає.

«В наборі популіста до обіцянки “газ вдвічі дешевше”, схоже, додається ще одна, настільки ж реалістична мантра — “ми переможемо і скасуємо акцизи”», — так тижневик 5-го каналу відреагував на протести навколо закону про євробляхи. Хоча в сюжеті є позиція всіх сторін, відчувається, що позиція євробляхерів не підтримується. «Зрештою свій підпис під новим законодавством поставив президент, а це означає, що кроку назад уже не буде», — резюмує журналіст.

Про ескалацію напруги в районі Керченської протоки Віталій Гайдукевич розповів емоційно, але без нагнітання. Врешті саме його слова цитували соцмережі в розмовах про паніку при введенні воєнного стану.

«Сьогодні»: Напад і піар

Олег Панюта розпочав випуск з інформації про атаку в Азовському морі: «Російський прикордонний корабель Дон протаранив український рейдовий буксир». Дії російського корабля назвали нападом, на який в українському МЗС відреагували нотою протесту. «Незважаючи на протидію Росії українська корабельна група продовжує перехід до порту Маріуполь», — проінформував ведучий. В ефірі пролунали коментарі посадових осіб — Олега Чалика, начальника прес-центру Військово-морських сил Збройних сил України; Катерини Зеленко, прес-секретарки МЗС України; Ігоря Воронченка, командувача українських ВМС, який назвав ситуацію складною й напруженою. Ведучий детально пояснив, що відбувається. Це було найповніше висвітлення теми, яке з'явилося в тижневиках 25 листопада.

Проте непросту ситуацію в Азовському морі використали для політичного піару, зокрема, завсідника новин «України» Арсенія Яценюка. Його вже титрують як лідера «Народного фронту», а не екс-прем'єр-міністра: «З вимогою терміново переглянути укладену з Росією угоду про користування акваторією Азовського моря виступив лідер Народного фронту». Синхрон Яценюка із закликами денонсувати угоду про Азовське море від 2003 року виглядає недоречно. Крім того, присвятили Яценюку ще один матеріал: про завершення будування системи укріплень та інтелектуального (!) кордону на Харківщині, так званої Стіни. Синхрони очільника Східного регіонального управління Державної Прикордонної служби України Ігнатьєва та самого Яценюка, який нарікає на несправедливу критику цього проекту, викликають ніякове здивування. Відвертий і дуже недолугий піар.

Як і щотижня в ефірі тижневика «України», 25 листопада благодійний фонд Ріната Ахметова «допомагає вижити» мешканцям Донбасу.

А от Олег Ляшко засвітився в матеріалі про бюджет. Про лідера Радикальної партії згадали в пафосному контексті, а от про прийняття бюджету говорили дещо в іншому ключі. «Ніч національного приниження», — так Ляшко висловився про прийняття бюджету й наголосив, що замість добробуту людям пропонують «жебрацтво, бідність, приниження і залежність».

Ритм роботи депутатів ведучий назвав неприродним та вимушеним, а засідання — «всенощною». Хоча глядач отримав не лише оцінні судження, а й корисну інформацію про видатки й надходження майбутнього бюджету: «Після сперечань, варіант бюджету має ось такий вигляд: доходи — 1 трильйон 26 мільярдів гривень, видатки більші — 1 трильйон 113 млрд, тож дефіцит майже 90 млрд гривень. Прогнозована інфляція — трошки вище 7 %. Ну а розрахунковий курс — 29 гривень 40 копійок за долар. Зростання ВВП очікують на рівні 3 %. А ось кому що дістанеться — Міносвіти та мінохорониздоров'я — 127 та 96 млрд відповідно. Порівняно з першим читанням, освітянам урізали, ну а медикам додали. Найбільше грошей піде на безпеку та оборону — 212 млрд гривень — це Міноборони, поліція та Нацгвардія. Заплановано також поетапне підвищення прожиткового мінімуму — на кінець 2019 року він повинен зрости до 4200 гривень. Ну і про себе обранці теж не забули. За такого от ритму роботи, фінансування парламенту, кабміну та держуправління справами збільшили на 800 млн гривень».

Нарешті помітили на «Україні» зміни в «Опозиційному блоці». «Цього тижня сталися зміни у складі фракції “Опозиційний блок”. Заради інтересів однопартійців та виборців, із об'єднання виключили двох нардепів — Юрія Бойка та Сергія Льовочкіна. Співголова фракції “Опоблок”, Юрій Бойка та лідер партії “За життя”, Вадим Рабинович домовилися висувати єдиних кандидатів, на виборах 2019 року. За словами членів “Опоблоку”, це сталося без їхнього відома — фракція не уповноважувала Бойка підписувати жодних документів», — розповів Олег Панюта. Глядачі також почули Вадима Новинського, який заперечив розкол і пояснив ситуацію тим, що «два человека, решили узурпировать власть нашей партии. И мы дали этому достойный ответ», та самого Бойка, який пообіцяв, що найближчим часом нова група буде створена в парламенті. Окремо подали позицію Олександра Вілкула, який анонсував з'їзд «Опозиційного блоку».

«Сьогодні» також підняли тему євроблях, причому ведучий акцентував, що їхня ера вже завершується — починається ера «переходу на рейки українського законодавства». В сюжеті є синхрон Петра Порошенка (не дуже доречний, оскільки більше жодних синхронів не було) і висвітлення проблеми з перекриттям кордонів власниками авто на єврономерах.

«ТСН. Тиждень»: Піратство та курочка з Кентуккі

Почали з подій в Азовському морі. Андрій Цаплієнко в сюжеті розставляє акценти: «Припускаємо, що російські кораблі отримали наказ — за будь—яку ціну вдруге не пустити ВМС України в Азов, бо у Маріуполі почалося створення української військово-морської бази. На жаль, сьогодні зранку ми стали ближчими до відкритого збройного конфлікту з Росією. Формальний привід, за версією росіян, українці порушили російський кордон біля Криму.

Та жодна країна в світі не визнає цей кордон. Тож, згідно з міжнародним морським правом, бронекатери та буксир перебували в українських водах. Більше того, в російсько-українській угоді Керченська протока згадується як спільна суднохідна магістраль. Тож порушено і двосторонній договір».

У сюжеті є коментарі командувача ВМС Ігоря Воронченка. Журналіст називає дії Росії піратством: «Про це кажуть і європейці, і американці. Але наші союзники готові лише на дипломатичну підтримку. Воювати за нас вони не будуть. У такому разі, сьогоднішній морський таран схоже — спроба з'ясувати чи готові ми самотужки захищати себе».

Цаплієнко прогнозує подальшу напругу. Суголосною з ним є ведуча Алла Мазур, яка після сюжету проінформувала, що «в районі села Завітне, це окупований Крим, перебуває спецпідрозділ росіян, які готуються цієї ночі штурмувати українські катери. Командувач ВМС України запевняє, у разі атаки наші моряки стрілятимуть на ураження». Ведуча робить висновки, як справжній військовий експерт: «Неймовірно сьогоднішні агресивні дії Росії на морі це відповідь на українські військові успіхи на суходолі».

Наприкінці випуску Алла Мазур повідомила останні новини про затримання катерів «Бердянськ» і «Нікополь» та рейдового буксира «Яни Капу»: «Від українців ультимативні формі вимагають зупинитися. Загрожують відкрити по наших моряках вогонь. Російський спецназ перекинули на російський прикордонний дон схоже готуються йти на абордаж. Загроза прямого озброєного конфлікту з Росією сьогодні просто на наших очах стає реальною. Залишається тільки молитися, щоб Бог повернув росіянам розум. Далі йти здається уже нікуди».

Ще одна тема, яку «Факти тижня» згадали побіжно, «Час Підсумки тижня» — детально, але зважено, а «ТСН. Тиждень» розвели цілу драму — відкриття ресторану KFC у Будинку профспілок у Києві. «Ось чим ми займалися усю п'ятницю. Це мій телефон. Набираю номер. Не беруть. Набираю ще раз. І знову не беруть. І так разів двадцять дзвонив наш кореспондент, щоб почути лише одну відповідь: “Навіщо ви це зробили?” Але у Федерації профспілок України відповідати нам не хочуть, бо саме їхнє рішення викликало цілий вибух. Найбільш активні не витримали і прийшли протестувати просто під стіни щойно відремонтованої будівлі. Соцмережі розкололися на тих, хто проти і тих, хто “за”. Роздмухувати скандал взялася російська пропаганда і у Києві запідозрили “московський слід”. То хто придумав їсти смажені крильця там, де згоріли люди і відкрити фастфуд саме в День гідності та свободи?» — цитуємо Аллу Мазур.

У сюжеті Андрія Орляка детально змальоване протистояння навколо Будинку профспілок. Позиція організації С14, що виступала проти відкриття фастфуду, звучала особливо голосно: «Сергій Мазур: Такий своєрідний тролінг, що там смажені курчата, а тут насправді гинули люди, заживо горіли». Ба більше, журналіст знайшов російський слід цієї провокації: «Російська пропаганда не проґавила підсмажити тему і всіляко натякала — закусочна американського бренду. Але вони трошки не договорили. В Україні мережа фаст-фудів американського бренду “Кентукське смажене курча” працює на умовах франчайзингу, тобто у підприємства купують право використовувати бренд закусочної, але володіє правом на продажу бренду російська компанія “Ям! Ресторантс Інтернешнл Раша Сі Ай”. Фастфуд відкритий у Будинку профспілок якраз і придбала у росіян українська компанія, підконтрольна бізнесмену Руслану Кіптику». Коментарів компанії немає, втім є коментар представника Федерації профспілок, який не бачить ніякої змови у факті відкриття закладу. Але автору сюжету цього недостатньо, ба більше, він формулює ще низку запитань, що так і залишилися без відповіді: «По-перше, чи були, а вірніше, чому не були проведені прозорі слухання, аби не одноосібно, а публічно вирішити, що, де, як і коли мало бути облаштовано в історичному будинку і так, аби не зробити боляче сотням родин, полеглих на Майдані, і суспільній думці взагалі? По-друге, хто саме вирішив віддати в оренду частину приміщення Будинку профспілок під заклад швидкого харчування, адже понад 5000 квадратних метрів всієї будівлі у центрі столиці перейшли згідно договору у власність українських компаній “ІТТ-нерухомість”? А головне — всі знали, що дві попередні спроби влаштувати тут кафе провалилися саме через протести. І по-третє, чи правда те, що профспілки самі попросили відкрити закусочну саме у річницю початку революції?». Добре було би, якби на ці питання знайшли відповіді — це було в силах «1+1».

Згадали про героїв Небесної сотні — «ТСН. Тиждень» підготував сюжет про дітей протестувальників, що загинули в лютому 2014 року.

Бюджетну тему розкрито в «ТСН. Тижні» неоднозначно: за словами ведучої, «вперше гроші на президентські перегони витягують просто з наших кишень. Може тому і витягували це рішення до перших півнів, щоб сонні депутати не помітили за що голосували? Але ми знайшли ті рядки і ті самі довгі руки, що залазять просто в наші кишені». Своє ставлення до процесу авторка сюжету Ірина Прокоф’єва продемонструвала з перших слів: «Те, що відбувалося тут в ніч проти чорної п'ятниці, можна назвати лише одним словом — повний розпродаж. Депутати, як патологічні шопоголіки у black friday билися за найвигідніші статті. Ви б теж билися, якби знали про які суми йдеться».

У матеріалі цікавий підхід — глядачам вирішили показати, скільки внеску в бюджет роблять особисто вони. Втім, за такого підходу важко уникнути узагальнень і перекручень. Використання фраз «у нас заберуть», «не поспішайте видихати з полегшенням», «потрібно поглибше залізти до себе в кишеню» також не сприяє спокійному інформуванню глядача. Журналістка розповіла про видатки, які фінансуватимуть українці, а вишенька на торті — інформація про Фонд Президента: «Ця хитра рука, можете називати її рядок у бюджеті, з'явилася напередодні голосування. Звучить вона пафосно — фонд президента України. Ні, не плутайте з тим, що віддали вже на адміністрацію президента. Це окремий фонд і усі 16 млн платників податків покладуть туди 3 кг гречки, або по 16 гривень. Разом вийде гарненький мільярд. Хтось придумав цю схему рівно два тижні тому. Банковій вже довелося пояснювати обуреним — все роздають молодим вченим. Ви спитаєте, ну як за таке не посоромилися голосувати депутати? А я вам відповім — бо у кожного депутата-мажоритарника є свій такий фонд. Називається щоправда не так пафосно, як фонд президента України, всього-на-всього Фонд регіонального розвитку. Виходить, щоби нас підкупити, депутатам дозволили залізти нам у кишеню і витягти звідти по 312 гривень. А потім, коли нам їх повернуть, скажуть, що це депутатська допомога. Тож наступного року, коли підете віддавати свій голос, придивіться до гречки — чи бува не ваше ж вам віддали?». У цілому ж, за підрахунками «ТСН. Тижня», вийшло, що кожен економічно активний громадянин України має сплатити на рік 50 тисяч гривень, але «треба буде множити на два, коли з'ясується, що половина з них вже давно виїхала на заробітки».

Розповідаючи про процес прийняття бюджету, ведуча повідомила, що «Юлія Тимошенко заздалегідь нагадала, що “Батьківщина” не голосувала за жоден проект держбюджету уряду Порошенка за 4,5 роки його роботи. Ну, а кошторис-2019 назвала глибококорупційним і антисоціальним. Така її риторика схоже знаходить багато прихильників, бо як показує свіже опитування від компанії “Соціополіс”: якби вибори президента відбулися просто зараз, пані Тимошенко набрала б 18,5 %, Володимир Зеленський — 10,8 %, Анатолій Гриценко та Петро Порошенко — по 7,8 % — це серед тих, хто взяв би участь у голосуванні. А от якщо Володимир Зеленський таки піде на вибори — у другому турі, за цим же опитуванням, він перемагає усіх імовірних опонентів, — кажуть соціологи». Ці цифри глядачі вже мали нагоду чути у щоденних новинах. Обирати саме дослідження, які дають найвигідніші результати Зеленському та «опускають» Порошенка, стало традицією «1+1».

Моніторинг здійснює громадська організація «Детектор медіа» за підтримки уряду Королівства Данії. Висновки й погляди, висловлені в моніторинговому звіті, можуть не збігатися з позицією уряду Королівства Данії. Моніторинг здійснено відповідно дометодології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».