Створення тимчасової слідчої комісії у справі розслідування вбивства Катерини Гандзюк, об’єднання Бойка з Рабиновичем, річниця закінчення Першої світової війни і історичне рішення щодо євроблях. Про що говорили «Подробиці тижня з Олексієм Ліхманом» («Інтер»), «Перші про головне. Деталі» (ZIK), «Час. Підсумки тижня» (5 канал), «Факти тижня» (ICTV), «Сьогодні з Олегом Панютою» («Україна») та «ТСН. Тиждень» («1+1»).

Темою, яку підняли всі тижневики, стала смерть у лікарні Катерини Гандзюк, яку влітку облили кислотою. Версії, імена можливих замовників, створення депутатської тимчасової слідчої комісії, реакція Генпрокурора і його недозвільнення — кожна програма розставляла власні акценти, на чомусь наголошувала, а на щось і закривала очі.

«Подробиці тижня з Олексієм Ліхманом» (Інтер): Об’єднані і щасливі

Висвітлення вбивства Катерини Гандзюк розпочалося з дивного пасажу. Перш ніж розповісти про перипетії навколо розслідування вбивства, Олексій Ліхман повідомив, що президент Петро Порошенко не підтримав відставки генерального прокурора. Ані слова про те, заява Луценка про відставку була пов'язана з цією справою, не прозвучало. Глядачу, який міг не відстежувати перебігу конфлікту, ця інформація могла стати незрозумілою. «Президент України не підтримав заяву генерального прокурора про відставку. Згідно з повідомленнями у ЗМІ, причина — Юрій Луценко отримав від Верховної Ради, я цитую: Вотум довіри. Його відставку готові були підтримати лише кілька десятків депутатів», — ось дослівно слова ведучого.

До вбивства херсонської активістки перейшли лише за кілька сюжетів. В матеріалі Інни Томіної доволі лаконічно висвітлено основні віхи історії, окремий акцент зроблено на створенні і роботі тимчасової слідчої комісії (ТСК) у Верховній Раді. Коментує цей процес і її майбутню діяльність депутатка від «Самопомочі» Олена Сотник. З одного боку, вона має на це підстави, оскільки є учасницею ТСК. З іншого, це одна з завсідниць ефірів «Інтера». В сюжеті наголошується, що Комісія не матиме доступу до деталей слідства, а сотні вже створених з різних приводів ТСК є неефективними. Увагу приділили і закону, який би мав регулювати діяльність слідчих комісій, але не діє. На цьому тлі самій історії Гандзюк і особливо питанню замовників і виконавців нападу на неї, присвячено не так багато уваги. Повідомили, що «досі не сказано найголовніше — хто замовник злочину. Як, власне, й те, за що так жорстоко розправилися з Катею Гандзюк». Жодних версій в сюжеті не озвучено.

Тему обговорюють із гостею ефіру — юристкою Анною Маляр, яку ведучий назвав «одним з найкращих аналітиків в Україні» і запрошує в ефір дуже часто. Як не дивно, юристка схвально оцінює факт створення ТСК, називаючи її додатковим важелем тиску на правоохоронні органи, висловлює сподівання, що «комісія все-таки дасть відповідь, чи були в змові з замовниками і організаторами, скажімо, місцеві правоохоронці». Вона озвучує версію про те, що правоохоронці, схоже, знають, хто є замовником, але добровільно імені не назвуть. Озвучує вона і певні суперечливі факти про те, що поліція не спілкувалась із Катериною, поки та була в лікарні: «натомість це встигли зробити журналісти. Сама Катерина погодила ті тексти, які зараз є вже в інтернеті, де фактично оприлюднено три версії і навіть є прізвища».

Втім, як мінімум СБУ Катерина Гандзюк свідчення давала. За словами Анни Маляр, боятися має саме влада, оскільки 55 нападів на активістів останнім часом свідчать саме про слабкість владної вертикалі і недопрацювання поліції.

Наприкінці програми до теми повернулися знову — гостем студії став голова ТСК Борислав Береза. Розмова була доволі дивна: апелюючи до слів Маляр, ведучий постійно тиснув на голову ТСК, перебивав, аргументуючи, що він, мовляв, спеціально тисне на комісію, щоби та тиснула на владу. Береза не виглядав надто впевненим, чесно зізнався, що доступу до матеріалів слідства нардепи не матимуть. Але наголосив, що є домовленість із СБУ і сподівання, що Луценко змінить свою думку. «Ми повинні сказати, все зробили, чи не все правоохоронні органи, чи всі слідчі дії були проведені, чи фахові спеціалісти залучені, чи кваліфіковано проводилося слідство. Ми повинні сказати головне, чи є саботаж з боку правоохоронних органів, чи вони дійсно працюють на межі можливого», — повідомив голова ТСК.  В цілому, склалося враження, що саме створення Комісії є ключовим моментом цієї історії.

На «Інтер» повернулася жорстка критика Уляни Супрун. Кілька попередніх програм ми фіксували послаблення критики МОЗ. Але критика повернулася як у щоденні новини, так і у тижневик. 9 листопада в ефірі «Подробиць тижня» була голова комітету ВР Ольга Богомолець, яка не добирала слів: знову перейшла на особистості як самої Супрун, так і її заступника Олександра Лінчевського. Основна претензія до відомства полягала в тому, що в бюджеті не передбачено достатньо коштів, відповідно галузь не буде профінансована на 100%, зокрема не будуть забезпечені потреби хворих на орфанні хвороби та онкохворих. Позиції МОЗ із цього приводу немає.

На цьому тлі, маніпулятивно виглядав матеріал про смерть від раку журналістки ICTV Інни Жмуд, який глядачам показали відразу після розмови з Богомолець. Ніхто в цій конкретній історії не перекладав провину на Міністерство охорони здоров'я, проте картинка була створена неоднозначна.

Кілька разів в ефірі «Подробиць тижня» з’являвся лідер «Опозиційного блоку» Юрій Бойко. Зокрема, оголосили про його рішення об’єднатись із партією «За життя». Цікаво, що інші тижневики ця подія не зацікавила взагалі. На початку програми про об'єднання оголосив Олексій Ліхман, мовляв, політичне рішення, до якого готувалися давно і от тільки сьогодні оформили. Після синхронів Бойка і Рабиновича ведучий зазначив, що спільний кандидат має шанси на вихід до другого туру, і послався на думку соціологів. Але які соціологи, коли таке говорили — не уточнив. Очевидно, мав на увазі опитування центру близького до опоблоківця Сергія Льовочкіна «Софія», про яке йшлося в наступних випусках щоденних новин.

Наприкінці випуску Бойко з’явився у студії, щоб поговорити про об’єднання. З цієї нагоди Бойко, який після переведення «Подробиць тижня» на українську намагався давати коментарі «Інтеру» державною мовою, перейшов назад на російську. Глядачі дізналися, що 100% партійців на місцях підтримують таке рішення (дивно, адже частина нардепів «Опоблоку» його не визнають), а новостворена політична сила повністю змінює політичну карту країни.

Прозвучала і тема євроблях, щоправда, доволі побіжно: в сюжеті про роботу Верховної Ради. Але наголошено важливий момент — за словами народної депутатки Ніни Южаніної, акциз зменшено для всіх, не лише для власників автомобілів із єврономерами. Втім, звучала і критика законопроекту, в тому числі від нардепа Сергія Власенка.

Володимир Гройсман теж з'явився у студії «Подробиць тижня» і, хоч і говорив на важливі теми, зокрема про підвищення тарифів, весь час повторював, що сам за всім стежить, сам усе контролює, всі корисні ініціативи і рішення — саме його, що звучало як самопіар. Якому ведучий не намагався суперечити чи ставити твердження прем’єра під сумнів. А наприкінці програми вийшов іще один паркетний матеріал про те, як Гройсман заслухав звіт «Укравтодору».

«Перші про головне. Деталі» (ZIK): Дартан'янство і дифірамби

У справі Катерини Гандзюк звучить чимало конкретики — в сюжеті Олексія Братущака прямо називають імена тих, хто мав зуб на активістку: «Цих осіб публічно критикувала та викривала Катерина. За версією видання, це Кирило Стремоусов, який співпрацював із “Українським вибором” Медведчука, а нині у соцпартії Іллі Киви. далі нардеп "ББП" Микола Паламарчук та його помічник Ігор Павловський, голова облради від "Батьківщини" Владислав Мангер, керівник Херсонського осередку "Народного фронту" Ігор Пастух, керівник облдержадміністрації Андрій Гордєєв та його заступник Євген Рищук. Жодного прізвища слідство не підтверджує». Це найповніший список із тих, що звучали в тижневиках.

Заяву Луценка про відставку журналіст називає виставою і говорить про неї лише побіжно, зокрема, надає слово нардепу Мустафі Найєму, який критикує поведінку генпрокурора. ТСК також присвячено увагу, але тут більше акцентується не на повноваженнях, а на складі: зокрема, як негативний факт подано включення до комісії Антона Геращенка.

Згадали й про запис голосу мера Львова Андрія Садового, який негативно висловлювався про Гандзюк. Процитували Луценка, який критикує Садового, і коментар самого львівського мера, мовляв, запис вкинули задля політичних дивідендів і відвертання уваги. В цілому сюжет інформативний і збалансований, а його автору вдалося не скотитися в зайві емоції і сенсаційність.

«Перші про головне. Деталі» нагадали про вибори на окупованих територіях, які мали відбутися наступного дня, і наголосили на закликах СБУ не брати в них участі, критичному ставленні до виборів представників ЄС, відповідальності Росії. «Окупанти, аби змусити людей прийти на дільниці, обіцяють видавати паспорти самопроголошених республік. Далі більше, пацієнтів лікарень, за даними розвідки, погрожують виганяти зі стаціонару, якщо ті не проголосують. Псевдовлада ширить соцмережами ролики, у яких закликає молодь взяти участь у виборах», — повідомила ведуча. З усіх тижневиків це було чи не найповніше висвітлення цієї теми.

Далі журналісти проаналізували те, як змінилися і чи змінилися на вільній частині Донеччини та Луганщини політичні погляди. Ця тема, попри важливість, рідко піднімається в медіа. В репортажі Сергія Костежа — мер Дружківки Валерій Гнатенко, мер Маріуполя Юрій Холтубей, інші посадовці, які «так чи інакше своєю діяльністю, чи бездіяльністю сприяли захопленню бойовиками ЛДНР їхніх міст». За словами заступника міністра з питань окупованих територій і переселенців Георгія Туки, складність полягає в тому, що чимало з тих, хто висловлювався чи діяв на користь бойовиків, перебувають на виборних посадах, тому Київ не має повноважень їх звільнити. Він каже, що цих людей часто підтримують колишні політики-регіонали та керівники великих підприємств Донбасу. Велика розвідка про еволюцію поглядів місцевих депутатів і чиновників увінчується висновком журналіста Дениса Казанського про те, що влада не має бачення того, що робити з Донбасом, тому «ухвалила найпростіше рішення, віддати його у руки тих, кому він раніше й належав, в обмін на політичну лояльність». Аналізується і не надто активна діяльність політичних партій у регіоні: є згадки про «Самопоміч», БПП, «Опозиційний блок».

Окремий матеріал було присвячено євробляхам. Детально розповіли про суть ухвалених законів, але подана позиція лише тих, хто закон критикує і попри все вважає розмитнення старих автівок невиправдано дорогим.

Сумнівним, хоч і позитивним на перший погляд, є матеріал про бізнесмена Михайла Весельського, який спонсорував будівництво й оснащення біотехнологічного ліцею в рідному селі на Житомирщині. «Не школа, а мрія», — анонсувала сюжет Катерина Романюк. У матеріалі небезпідставні дифірамби: «Хто ж витратив тільки на будівництво ліцею сто сорок мільйонів гривень? Це ось цей чоловік — Михайло Весельський.

Михайло Весельський, меценат, бізнесмен: Можна було прогуляти, можна було побудувати ресторан, можна було побудувати якійсь додатковий бізнес і пишатися тим також. Я вибрав таку дорогу. Я хочу пишатися цим місцем».

«Час. Підсумки тижня» (5 канал): Без зливів

Випуск розпочався з теми Катерини Гандзюк. У підводці Віталій Гайдукевич сказав: «Катерину Гандзюк поховали. Тимчасова слідча парламентська комісія почала свою роботу. Соцмережі сповнені емоціями». Він розповів, що є п'ять підозрюваних, відомі і виконавці, і організатори, зауважив факт завершення досудового слідства, а щодо таємниці слідства відзначив, що «вона не має зливатися в пресу. Це табу, якщо ми не хочемо, щоб винних у будь-яких справах призначала вулиця, інакше цей бумеранг прилетить назад». В сюжеті Сергій Барбу подав передісторію замахів на активістку, яка не довіряла місцевій правоохоронній системі.

Схеми в сюжеті вибудовані аж надто прямолінійно: «У громадській роботі протидіяла проросійським рухам у Херсоні і викривала корупційні схеми серед місцевої влади та поліції. Зокрема конфліктувала з керівником управління захисту економіки в Херсонській області Артемом Антощуком. Звинуватила його у хабарництві. Антощук подав до суду. Вимагав вибачення. Катерину Гандзюк облили кислотою наприкінці липня. Як наслідок — обпечена третина тіла». Подання інформації відверто контрастує зі сказаним у підводці ведучим.

Закцентували в матеріалі і на підозрюваних, зокрема на тому, що першого затриманого, Новікова, якого потім відпустили, не впізнала навіть сама Катерина.

У тижневику 5 каналу прозвучала версія, озвучена журналісткою Тетяною Ніколаєнко, про можливу причетність до вбивства Ігоря Павловського, помічника нардепа Паламарчука. Важливо, що в сюжеті є коментарі їх обох.

Згадали і про запис Андрія Садового, причому підвели до нього неоднозначно: «Наприкінці тижня список чиновників і посадовців, яким могла насолити діяльність Катерини, розширився. У мережі опублікували аудіозапис розмови, у якій мер Львова агітує співрозмовника збирати компромат на Гандзюк. Ця розмова відбулася вже після нападу на активістку». В цілому в сюжеті є всі основні компоненти і дійові особи, але виникає чимало питань щодо висновків і логічних переходів.

Також у випуску було ексклюзивне інтерв’ю з міністром оборони. Теми були підняті непрості — як означив їх сам Гайдукевич, питання ідеологічно-гуманітарного профілю, в тому числі теми військового статуту, святкування 23 лютого, військові, які мають родини у Криму, тощо. Окремо зупинилися на питаннях диверсій у сховищах боєприпасів. У повній версії вочевидь були підняті і інші питання, проте скорочена версія, яку показали глядачам тижневика, не містила питань, пов'язаних із фінансуванням армії, стратегічних планів тощо.

«Факти тижня» (ICTV): Система своїх не здає

«Катю Гандзюк вбили, і найстрашніше те, що імена замовників нині знають не лише її друзі і активісти. Як показав цей тиждень, вони вочевидь давно відомі і слідству. Але система нікого не здає», — так охарактеризувала Оксана Соколова ситуацію навколо розслідування. У великому матеріалі Максима Крапівного дії правоохоронців названі  абсурдними, наголошено, що система лише під тиском спільноти визнала напад помстою за професійну діяльність. Чимало уваги присвячено акціям протесту, організованим після смерті Катерини. Зокрема, прозвучали слова політолога Віктора Тарана про те, що напад на дівчину «з високою ймовірністю пов'язаний з корупційними схемами Херсонської області, і з високою ймовірністю — з вирубкою лісів». Активіст Максим Кицюк прямо сказав, що «Катерина сама казала, що в замовників в кабінеті в шафі висить форма». Також назване ім'я Павловського: «Наступного дня після загибелі Катерини Гандзюк у медіа стався витік інформації щодо ймовірного посередника між замовником та організатором злочину. За даними журналістів, гроші Торбіну, якого підозрюють у організації нападу, передав Ігор Павловський, помічник нардепа від "БПП" Миколи Паламарчука. Свого часу він був помічником відомого регіонала, який зараз перебуває у так званій ДНР Олексія Журавка. Ми зв'язались з Павловським. Чоловік будь-яку причетність до злочину заперечив, але сказав, що Торбіна знає.

Ігор Павловський, помічник нардепа від "БПП" Миколи Паламарчука: Мы работали с ним в одном помещении, в одном здании, покупали там с ним, медикаменты, там топливо на фронт, продукты питания.

Після публікації начальник Павловського нардеп Паламарчук звільнив свого підлеглого. Каже, щоб не давити на слідство». Є в сюжеті і коментарі нардепа Паламарчука.

«Факти тижня» також показали реакцію генпрокурора у Верховній Раді і процитували його не дуже коректні висловлювання — як відзначив журналіст, «діалоги в стилі Тарантіно».

\

Окремий сюжет присвячений відзначенню сотої річниці завершення Першої світової війни: про наслідки і військові новинки тієї війни, а також включення автора Веніаміна Трубачова з Парижа про перебіг святкувань. 

Оксана Соколова детально розібрала закони про розмитнення автомобілів, ухвалені Верховною Радою. В ефірі звучить їх критика з боку євробляхерів, а от коментарів прихильників чи ініціаторів закону нема. «З одного боку, проблема "євробляхерів" схоже так і не вирішена, і вони залишатимуться бунтарями й інструментом для маніпулювання перед виборами. Ну, а з іншого боку, можливо, вдасться обмежити схеми, за якими ввезення "євроблях" стало бізнесом», — зауважила ведуча.

«Факти тижня» одні з небагатьох згадали про вибори на окупованих територіях. Втім, обмежились паркетною цитатою Порошенка про те, що він покладає усю відповідальність за проведення фейкових виборів на Кремль.

Традиційно важливою для «Фактів тижня» є російська тема — глядачу знову пропонується чимало сюжетів, пов'язаних з Росією: нове розслідування опозиціонера Олексія Навального, шпигунський скандал про російського розвідника в Австрії. Хоча цього разу про Росію було порівняно менше.

«Сьогодні з Олегом Панютою» (Україна): Без процедури, зате з Ахметовим

«В середу зранку в раді флешмоб. З вільною інтерпретацією листа запорізьких козаків до російського царя. Вочевидь, примарились деяким обранцям, що то є достойна відповідь на впровадженні минулого тижня антиукраїнські санкції.

Олексій Гончаренко, народний депутат України: Який ти к чорту лицар, коли голим задом їжака не вб'єш?

Наталя Кравченко: Цього ж дня в Херсоні прощалися з Катериною Гандзюк. Реальне життя і трагедія окремої людини схоже ніколи так і не перетнеться з життям під куполом. Занадто різні ці світи», — таким наголосом на байдужості депутатів до справи Гандзюк  відзначився тижневик «України».

Журналістка Наталя Кравченко, авторка сюжету, також назвала можливі причини нападу на активістку: «З неї за життя багато хто відверто глузував. Вважаючи міською навіженою. А когось вона відверто дратувала через розкриття серій рейдерських захоплень, крадіжок врожаїв у фермерів та схеми підпалів лісів на Херсонщині з метою їхньої вирубки та продажу». 

Звучить інформація про те, що під час єдиної зустрічі у лікарні Катерина назвала генеральному прокурору ймовірних замовників нападу на неї. «Сьогодні» також показали виступ Луценка у Верховній Раді, розповіли про невдале рейтингове голосування за його відставку, принагідно розкритикувавши систему таких голосувань загалом: «Процедури навіть близько немає в регламенті, але останнім часом її постійно використовують. Це ж так зручно потім відповідати — а як же ми будемо щось розглядати, коли голосів все одно немає». Попри те, що сюжет не був надто великим, в ньому були важливі акценти і ключові факти. Щоправда, на відміну від інших каналів, конкретних прізвищ так і не назвали, лише натягнули: «Є версія, що можливим замовником нападу на радницю херонського мера є чи не один з нардепів від провладної фракції чи його помічник. Генпрокурор з трибуни цю версію ані спростував, ані підтвердив. Лише поскаржився, що до закінчення слідства оприлюднення в ЗМІ будь-яких прізвищ слідству лише заважає».

Традиційно в тижневику «України» піарили доброчинність інвестора каналу Ріната Ахметова. А також цитували Олега Ляшка, який цього тижня назвав холод в оселях українців тероризмом. Тоді як Володимир Гройсман наголосив на відповідальності місцевої влади за ці негаразди. Був і паркет президента: наприкінці програми повідомили, що Петро Порошенко на зустрічі з Еммануелем Макроном і Ангелою Меркель розкритикував псевдовибори на непідконтрольних територіях (це єдина згадка про цю подію в тижневику).

Показово, що в тижневику «України» жодним словом не згадали об'єднання «Опоблоку» та «За життя». Хоча раніше про події в житті «Опоблоку» тут розповідали доволі доклоадно. Нагадаємо, частина опоблоківців, близька до Ріната Ахметова, не визнала об’єднання.

«ТСН. Тиждень» («1+1»): Поплавилося

«Так горіли обличчя і тіло Катерини Гандзюк. Живі тканини буквально плавилися і диміли від сірчаної кислоти. Катя померла. Які наслідки ця смертельна хімічна реакція матиме для всієї країни?», — питає в анонсі програми Сергій Швець, одягнутий в гумові рукавички і захисний халат, лиючи щось на манекен. Одяг на манекені плавиться.

Юлія Бориско, яка цього разу вела «ТСН. Тиждень», відзначила, що Україна проходить випробування справою Гандзюк. Сюжет Сергій Швець розпочинає з експерименту: «Так сірчана кислота плавить одяг, а під ним — шкіру та кровоносні судини, добирається до м'язів,потрапивши в очі — просто пропікає в глибину. Вбивчі, просто нищівні наслідки такої хімічної реакції майже непоправні. Її дію легко уявити дивлячись на наш експеримент. А вилили ми лише дрібку цієї речовини. Чого неможливо уявити — так це нестерпного опікового болю, бо він не стихає роками». Добре пам'ятаємо матеріал про примусове годування, яке робила Ірина Курило. Схоже, подібний підхід вирішили використати і в цьому випадку.

Сергій Швець виклав основну версію про п’ятьох підозрюваних, які напали на Катерину, і окремо зауважив, що «пятеро колишніх військових могли стати останньою краплею у дискредитації воїнів. Кому це вигідно — думаємо і йдемо далі». Названі в сюжеті конкретні імена: «Найчастіше останнім часом Гандзюк згадувала про своє протистояння із місцевими херсонськими правоохоронцями. Ідеться про Артема Антощука, котрий був звільнений із лав МВС після гучних звинувачень в корупції з боку Гандзюк, та його знайомого, теж колишнього правоохоронця Ігоря Павловського. Він нібито і передавав гроші від замовника організатору, теж колишньому оперативнику, Сергію Торбіну. Більше того, Павловський, помічник народного депутата від президентської фракції БПП Миколи Паламарчука, теж вихідця з міліції. Словом, усе це виглядає як найстрашніший для будь—якої країни сюжет зі змовою людей в погонах». Втім, звучить версія, що слід, який веде до силовиків, також є свідченням чийогось прагнення дискредитувати правоохоронні органи.

Висновки журналіста емоційні: «Смерть Катерини Гандзюк є вагомим переломним моментом в житті всієї країни. Суспільство, здається, знову розділилося на дві частини: ми і вони, народ і влада, громада і держава. Це найгірший результат для країни після Майдану. Біда в тому, що ситуація буде тільки погіршуватися». Як приклад використання ситуації назвали оприлюднення записів Садового, причому гучно ствердили, що виборці не пробачать львівському мерові злих слів на адресу загиблої правозахисниці і в Порошенка тепер на одного конкурента менше. Вочевидь підстав для такого узагальнення в «ТСН.Тижня» бути не може: без соціологічного опитування знати, як поставляться до інциденту виборці, не може ніхто.

Сюжет про вибори на окупованій території підготував воєнкор ТСН Андрій Цаплієнко. Він розповідає про перебіг подій і про нові плани Кремля: «Москві стало вкрай потрібно створити з цих людей щось подібне на політичні фігури, аби замість себе посадити їх за стіл переговорів з Україною. І якщо це станеться, війну на сході визнають громадянською, а з Росії знімуть санкції». Він показує людей, які на час виборів намагаються виїхати з окупованих територій, і робить висновок, що РФ починає втрачати контроль над ситуацією. Хоча наводить приклади того, як Росія контролює виборчий процес і використовує його у пропаганді.

Після сюжету ведуча наголосила, що українська влада зажадала від ЄС покарання для всіх, хто бере участь в організації псевдовиборів. Ті в свою чергу визнали вибори нелегітимними і засудили — у включенні про це повідомив корреспондент «Радіо Свобода» Григорій Жигалов.

У темі євроблях також знайшли майже шекспірівську трагедію — мовляв, братство водіїв було поділено на два табори, які запекло між собою ворогували. В сюжеті Ірини Прокофєвої є аналіз того, що взагалі собою являє акциз і звідки взялася проблема з автомобілями на європейських номерах: «акциз по суті діє як захисний мур для вітчизняного автопрому. Чим більший акциз, тим менше шансів у українців купити імпортних німців, французів, корейців, японців, бо за таке бажання заплатиш в три дорога. Логіка така. Навіщо віддавати валюту за кордон, коли можна зробити автозаводи в середині країни і платити самим собі? Запрошуєте могутніх автоінвесторів до себе, даєте їм можливі пільги і маєте і заробіток у бюджет, і зарплати українцям, і нові технології, і доступні автівки. Але у нас акцизні бар'єри поставили, а справжніх заводів так і не збудували. В якийсь момент українці знайшли в цьому порталі дірку і в Україну прорвалися литовці, поляки явно дешевші, чим Ланоси чи їх розмитнені аналоги».

Журналістка знаходить причини, чому власники євроблях не задоволені новим законом: «якщо встигнути у пільговий період вийде в половину менше. В принципі боляче, але терпимо. Та це ще не всі податки. Щоб отримати українську реєстрацію треба сплатити ще ПДВ, в'їздне мито, збір до пенсійного фонду. Плюсуймо все це до акцизу — виходить чималенька сума і це ще не все. До цього ще треба додати поїздку за кордон, адже для розмитнення необхідно мати на руках угоду про купівлю-продаж автівки, а фактично знайти власника реального, отримати від нього пакет документів і знову в'їхати в Україну вже в режимі імпорту. Таким чином уся ця авантюра стане у вартість майже трьох автівок».  Ця інформація має цінність, оскільки цього більше ніхто не пояснює.

Вишенька на торті «ТСН. Тиждень» — великий матеріал про чергового маніяка-педофіла, який, можливо, лютує на Харківщині.

Моніторинг здійснює громадська організація «Детектор медіа» за підтримки уряду Королівства Данії. Висновки й погляди, висловлені в моніторинговому звіті, можуть не збігатися з позицією уряду Королівства Данії. Моніторинг здійснено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».