Ангела Меркель приїхала до Києва, Путін ушанував санкціями українських політиків і бізнесменів, а вселенський патріарх підписав щось із Порошенком. «ТСН. Тиждень» тим часом сходив у гості до митрополита Онуфрія й познайомився з його домашніми улюбленцями. Як і про що говорили «Подробиці тижня з Олексієм Ліхманом» («Інтер»), «Перші про головне. Деталі» (ZIK), «Час. Підсумки тижня» (5 канал), «Факти тижня» (ICTV), «Сьогодні з Олегом Панютою» («Україна») і «ТСН. Тиждень» («1+1»).

Піар на кислоті

4 листопада в лікарні померла херсонська активістка Катерина Гандзюк, яку ще в липні облили сірчаною кислотою. 5 канал і «Україна» розпочали випуски з повідомлення про смерть дівчини. Віталій Гайдукевич у програмі «Час. Підсумки тижня» був максимально лаконічним, просто проінформував про те, що відбулося, й не давав оцінок ані нинішнім подіям, ані діяльності самої Катерини Гандзюк.

А от Олегу Панюті («Сьогодні») не вдалося уникнути оцінок. Він наголосив на «проукраїнській позиції активістки» й на тому, що вона не підтримувала проросійські рухи на Херсонщині. Також у матеріалі пролунали заяви Петра Порошенка про те, що треба об'єднати зусилля, щоби знайти й покарати вбивць.

Емоційно, зі співчуттям розповіла про смерть Катерини ведуча «ТСН. Тиждень» Алла Мазур: «У липні цього року її облили концентрованою сірчаною кислотою. До 40 % глибочезних опіків шкіри. Зі слів водія, її волосся та одяг буквально димілися від роз'їдання кислотою. Але навіть попри тяжкий стан у реанімації, і понад десяток перенесених, Катя до останнього не зламалася, обіцяла обов'язково з лікарні продовжити і боротьбу із проросійськими рухами у Херсоні, де працювала радницею міського голови, і корупцією у місцевій поліції. На жаль, сьогодні в Каті Гандзюк обірвався тромб. Ослаблене тіло дівчини просто не витримало». Згадала Алла Мазур і про інших активістів, які загинули чи постраждали протягом року: Ірину Ноздровську, Миколу Бичка, Віталія Олешка, Віталія Чернявського. А також про акції протесту по всіх Україні — пікети органів влади й силових відомств у Києві, Львові, Харкові, Дніпрі та Луцьку.

Ведучий «Фактів тижня» Сергій Кудімов також розповів про смерть Катерини Гандзюк, але без подробиць: «У Каті відірвався тромб, їй було лише 33. У своєму останньому відеозверненні, написаному місяць тому, Гандзюк заявила, що досі не знає, хто її замовив, і це лякає, бо затримані тільки виконавці». Після цього він повідомив також про смерті режисера Давида Черкаського й письменника Богдана Жолдака. Склалося враження, що ведучий поставив ці події в один ряд.

Голий зад та інтриги Путіна

Ще одна тема, про яку активно говорили, — санкції Кремля проти українських політиків і бізнесменів. «Є только один можливий коментар щодо цих російський санкцій — налякали їжаків голим задом», — так прокоментував оприлюднення санкційного списку в ефірі ZIKу Олександр Турчинов. «Перші про головне. Деталі» підійшли до висвітлення цієї теми виважено. В сюжеті санкції прокоментували й політики, які у список потрапили, й економісти, які проаналізували вплив санкцій на політиків і на бізнес. Міністр інфраструктури Володимир Омелян порівняв санкційний список із анафемою гетьману Мазепі, а Порошенко назвав списком достойних людей.

Тему санкцій на «Україні» згадали в матеріалі про візит Меркель. Мовляв, поки Ангела Меркель їздила Києвом, Москва оприлюднила свій санкційний список, змішавши докупи три сотні бізнесменів, менеджерів, колишніх та чинних політиків. Список прокоментував Тарас Березовець, який назвав його «Солсбері №2 — тому що вони знову спалили своїх людей, яких уже всі забули». Можна було би й пояснити таку неоднозначну думку. Наголосили, що список виконав кілька функцій: відвернув увагу росіян від власних санкційних проблем, збив інформаційну хвилю навколо візиту Меркель та вплинув на настрої українців.

Не було окремого сюжету про санкції і в ефірі «Інтера». Тему побіжно обговорили з гостею студії, народною депутаткою Іриною Луценко, яка, коментуючи візит Меркель, сказала, що «головне — вона приїхала за п'ять місяців до виборів президентських в Україні, показуючи те, що Німеччина є і залишається надійним партнером України». До чого тут вибори? Логіка в цьому висловлюванні відсутня взагалі, але це на совісті не каналу, а радше гості, яка постійно з'являється в ефірі. Вона не упустила нагоди згадати про Петра Порошенка в контексті того, що Меркель похвалила Президента й парламент за оновлення Центральної виборчої комісії. У розмові згадали, що санкційний список було опубліковано в день візиту в Україну Ангели Меркель, мовляв, чи не з метою збити медійну вагу цієї події? Луценко вважає, що це перший крок реалізації плану втручання Росії в українські вибори й далі буде. А список спрямований на те, щоби пересварити політиків. Вона навіть навела приклад власної родини: її чоловіка в нього включили, а її — ні. «Ми пожартували, що мене заманюють в Росію, щоб зробити політичним в'язнем, і я вмію голодувати. Я думаю, що з цим все буде добре. Тому це жарт», — розповіла представниця Президента у ВР.

Гумор Віталія Гайдукевича (5 канал) був доречнішим: «А ти в списку є чи недопрацьовуєш? Москва наклала санкції на три сотні українців. Серед них і син Президента, голови парламентських фракцій, міністри. Українці отримали підставу для жартів і озвучили претензію: “Чому список такий короткий?”» Більше про санкції ані слова, але цього цілком достатньо для розуміння того, як українці поставилися до списку.

Позитивно підійшли до теми і «Факти тижня»: «Вполювали карася. Та тільки не того! Цього тижня уряд Російської Федерації оприлюднив санаційний список щодо 70 українських підприємств і трьох сотень українців. В ньому наші можновладці, політики, бізнесмени, представники націоналістичних рухів і власник художньої галереї. Митець Євген Карась. Його просто переплутали із іншим Євгеном Карасем, лідером націоналістів із СІ-14. Чоловіків це так потішило, що вони навіть сфотографувалися разом. Ось той, що в білій футболці, — це галерист. Не переплутайте!».

Втім, не забули і про свою сорочку — повідомили глядачам, що «у списку все керівництво нашого телевізійного холдингу Starlight Media, директори каналів ICTV, СТБ, Нового каналу», та не забули наголосити, що у списку немає Ігоря Коломойського й Ріната Ахметова. Втім, на захист останнього висловився Володимир Фесенко, який сказав, що «їх у списку немає, а от їх компанії є. У когось більше, як у Ахметова, у когось менше, а також деякі менеджери або молодші бізнес-партнери у списках є. І думаю, що це попередження. Це інструмент тиску. Взагалі по бізнесу це дуже помітно. Через санаційний список Росія намагається впливати в першу чергу на український бізнес, щоб примусити його діяти за російськими правилами».

Також ICTV дав висловитися Віктору Пінчуку, який, здається, зовсім не переживає через свій санкційний статус: «Когда попадаешь под санкции первый раз в жизни — наверняка это принесет дискомфорт, потери какие-то. Но они точно не идут ни в какое сравнения с теми жертвами, о которых мы сейчас говорим. Многие, тысячи отдали жизни».

І як відповідь на випад «Фактів тижня» в ефірі «ТСН. Тиждень» з'явився коментар Ігоря Коломойського, який одразу роз'яснив, де складався список, — виявляється, на Банковій: «Можу сказати, хто входив до редколегії, що спрацювала з цим списком: Порошенко, Рожкова, Пасенюк, Кононенко, листоношею працював Медведчук. Порошенко особисто викреслив мене, давнього ворога Путіна, зі списку, щоби показати нашим американським партнерам, що я нібито став агентом Кремля». У цілому ж у сюжеті Андрій Орляк спробував «відділити мухи від котлет», як анонсувала ведуча. Цікаво, хто за її логікою Ігор Валерійович — муха чи котлета? Про список як спецоперацію заговорив і мер Львова: «Це є спецоперація Росії для того, щоб дезінформувати людей. Їм треба вигороджувати Семочка, їм треба вигороджувати Григоришина, Злочевського, тому вони дописують адекватних порядних людей і ми з вами про це говоримо».

Фрау втомилася. Фрау йде

Візит канцлерки ФРН до України «Подробиці тижня» висвітили більш ніж ґрунтовно — два сюжети (один безпосередньо про її візит, другий про заяву з наміром піти з посади в 2021 році), обговорення з гостями студії — Іриною Луценко та Юрієм Бойком. Без особливого захоплення фрау Ангелою, але з визнанням її ваги на міжнародній арені. Щоправда, Тетяна Логунова в сюжеті про ймовірне завершення політичної кар'єри Меркель задалася питанням: «Що це, реальна оцінка власних сил, чи хитрий маневр і головне, чи досидить Ангела Меркель до кінця свого канцлерського терміну?»

Захоплення Меркель висловив лідер «Опозиційного блоку» Юрій Бойко, який назвав її візит інспекцією, бо вона відчуває свою відповідальність за реалізацію мінських домовленостей. Бойко сказав: «Також це був сигнал і українському Президенту, і прем'єр-міністру, що Німеччина прийняла рішення будувати “Північний поток”. Це економічний проект, який відповідає інтересам Німеччини. Але що тут добре? Те, що вона пообіцяла, що буде ініціювати процес продовження транзитного договору, який завершується 31 грудня 2019 року, і буде наполягати на тому, щоби були збережені обсяги транзитування через нашу країну, тому що наші керівники, і Президент Порошенко, і прем'єр-міністр, я вже не кажу про “Нафтогаз України”, не здатні домовитись, щоби був продовжений договір. Те, що вона взялась за цю справу, — дуже добрий сигнал і ми можемо бути оптимістичні, що в нас газотранспортна система не перетвориться на купу металобрухту, до чого її веде сьогоднішній режим». Приємне з корисним: і Бойка попіарили, і про Меркель поговорили, й нагадали глядачам про вічні теми, які фігурують чи не в кожному випуску програми, наприклад, про поганий «Нафтогаз».

Значно менше уваги приділяли уваги Меркель на ZIKу, втім важливості візиту не применшували: «За інформацією джерел ВВС, близьких до німецького МЗС, у Берліні відпрацьовують офіційну позицію щодо Азову та Керченської протоки, а отже перемовини у Києві — можливість для Порошенка надати канцлерові вагомі аргументи та заручитись підтримкою Німеччини на суді у Гаазі». Згадали й про бажання канцлерки піти з посади.

5 канал розповів про візит Меркель кількома словами, зробивши з цього оригінальне резюме: «Ангела Меркель в Україні в обличчя окремим політикам сказала, що не треба спекулювати питанням ціни на газ. Ті натомість дорікнули канцлеру “Північним потоком 2”».

«Факти тижня» акцентували на тому, що вона й так довго була при владі, мовляв, 16 років для людини — практично вік повноліття, а для політикині при владі — фантастичний термін. Зауважила ведуча Оксана Соколова й цікаві подробиці візиту Меркель до столиці України: «Кияни жартували: канцлер ще не долетіла, а німецький порядок вже відчувається. Пані Меркель трохи ніяково прийняла букет від Президента Петра Порошенка, привітала почесну варту українською, словами: “Вітаю, воїни!”. Але далі під час зустрічі з українськими чиновниками та нардепами компліментарністю і не пахло». В сюжет Максима Крапівного багато російських акцентів — зокрема на тому, що заяву Меркель про відхід від політичної діяльності радо сприймають у Росії («Путін потирає руки»). Резюмували з відвертою симпатією до канцлерки: «Меркель як людину запам'ятають доброю “Муті” зі сталевим характером, яка могла і потанцювати, і пива випити з Обамою, і дівчинку-мігрантку заспокоїти».

«Добрий друг і сильний адвокат України — так український президент відгукнувся про поважну гостю яка цього тижня завітала до Києва», — так розпочали інформування про візит Меркель у «Сьогодні». Втім, одразу її розкритикували, мовляв, в Україну канцлер прилетіла після рукостискань із Путіним, тож чи справді вона адвокатка України, чи це човникова дипломатія? У сюжеті намішано всього — і візит у Стамбул Порошенка, і зустріч там же Меркель, Ердогана, Макрона і Путіна, і київський візит Меркель.

У звичному емоційному ключі підійшли до інформування в «ТСН. Тижні»: «Хтось сприйняв це, як грім серед ясного неба, хтось давно це прогнозував, але понеділкова заява в Берліні справді стала для всіх приголомшливою топ-новиною. Ангела Меркель не буде більше претендувати на посаду керівника Німеччини. Найвпливовіша жінка планети сказала, що не шукає жодної політичної пропозиції, а от же зовсім йде з політики».

Кінець Московського патріархату

«Перші про головне. Деталі» розповіли про підписання угоди між патріархом Варфоломієм і Петром Порошенком. Але конкретики глядачам не запропонували, фрази були дуже загальними й не дали розуміння, в чому ж суть угоди: «Договір прискорить надання автокефалії Україні. [...] У документі вказано, що Константинопольський патріархат і держава сприятимуть українській церкві своїми засобами. І окремо зазначено, що для взаємодії та сприяння зв'язками із православним світом засновується представництво Вселенського патріарха у Києві».

Куди коротше, але конкретніше висловився Віталій Гайдукевич у програмі «Час. Підсумки тижня»: «Константинопольський патріархат скасував акт про передачу території України під адміністрацію Російської церкви від 1686 року. Представник Вселенського патріархату при Всесвітній раді церков Архієпископ Тельмінський Іов зауважив: “З канонічної точки зору це означає, що сьогодні в Україні Української православної церкви Московського патріархату більше не існує. Усі архієреї в Україні де-факто є архієреями зі Вселенського престолу”. Наприкінці тижня Україна підписала із Константинополем угоду про взаємодію. Для закінчення процедур отримання автокефалії Вселенський патріарх юридично підтвердив незворотність надання томосу».

У «ТСН. Тижні» теж пояснили, в чому суть угоди. Але зробили це у «1+1» притаманній манері: «УПЦ Московського патріархату в Україні більше немає». Ви теж напружилися, правда? Втім, далі Алла Мазур пояснила: «Це одна із тих заяв, що пролунала на тижні як вибух, від якого мало не розірвало діячів Російської церкви, де в усьому, звісно, бачать тільки політичний підтекст, і здивували вірних. То куди тепер піти? Але представник Константинополя чітко все пояснив: Синод Вселенського патріархату скасував акт про передачу території України під адміністрацію Російської церкви. Відтак усі православні архієреї України вважаються служителями Вселенського престолу, незалежно до якої з трьох церков вони належали раніше. Тобто, якщо досі в нас були православні патріархати Київський, Московський і церква автокефальна, то тепер є лише багато православних церковнослужителів, які в очах Константинополя мають однаковий статус і рівні права. Їм треба лише зібратися, створити нову помісну церкву і обрати її предстоятеля. Вселенський престол навіть запропонував об'єднавчу назву: не автокефальна, не Українська Православна, бо церква належить Христу, а не якійсь нації чи державі. Їхня позиція: нова єдина канонічна церква має називатися Православна церква в Україні». Попри скандальний початок, пояснення загалом зрозуміле й логічне.

Але «ТСН. Тиждень» не може без гаряченького — тому Сергій Гальченко, який традиційно займається тут релігійними скандалами, навідався до рідного села очільника УПЦ Московського патріархату митрополита Онуфрія. Журналіст відверто продемонстрував свою упередженість, навіть у постановці завдання: «Хочемо зрозуміти, чи є очільник УП Московського патріархату безроздільним духовним пастирем бодай для власного села».

Йдеться про те, як значна частина громади захотіла перейти під юрисдикцію Київського патріархату, але їм не віддали церкву, тож віряни мусили будувати самотужки. Коли журналістів у маєток Онуфрія не пустили, над ділянкою запустили квадрокоптер. Глядачу показують неймовірне: «Ми відступаємо і підіймаємо квадрокоптер, щоб побачити цю красу із неба. І ось він — маєток, як на долоні. Досі його не бачив ніхто. Навіть в Чернівцях про існування таємної резиденції митрополита майже нікому невідомо. Розмах володінь вражає. Аскетизм — це те, чого ви тут не побачите. Територія з ландшафтним дизайном і справжнім різноманіттям споруд. Живе митрополит у головному будинку, який має три рівні, виконаний у європейському стилі. Поруч теж немаленький двоповерховий гостьовий будинок. В архітектурному ансамблі ще п'ять будівель невідомого призначення. Усе тут підпорядковане одному задуму і говорить про те, що попрацював над резиденцією хороший архітектор і використовував для оздоблення недешеві матеріали. Але далі — більше. Ділянка Онуфрія межує з іншим домоволодінням з просто величезною територією — тут тобі і вертолітний майданчик, і навіть капличка для замолення гріхів. А ось під цим білим куполом, кажуть, розмістився водний комплекс із басейном. Тут теж є двоповерховий будинок з величезною терасою та невідома підземна споруда, яка нагадує винний льох. Ці дві ділянки, за нашими даними, належать предстоятелю УПЦ МП митрополиту Онуфрію. І цим усім він користується, коли приїжджає у Чернівці». Не забули переповісти чутки, що розкішне майно Онуфрію подарував бізнесмен, замішаний у контрабанді. Яскравий фінал: на журналістів із маєтку митрополита спустили собак.

«Факти тижня» теж згадали про скандальну історію, пов’язану зі священнослужителями, — про те, як священик УПЦ МП на джипі заїхав на харківський цвинтар і поваляв надгробки.

Олігархи на марші

Тижневики 2–4 листопада були багаті на маніпуляції: паркет, матеріали з ознаками замовності, перекручування. Цього тижня активізувалися й медіавласники — рідко коли буває таке, щоби на одному тижні в ефірі був самопіар і Ахметова, й Пінчука, й Коломойського.

Рінат Ахметов традиційно займає нішу головного благодійника на Донбасі — «Сьогодні» не втомлюються в кожному випуску демонструвати приклади його рятівної діяльності. А от Віктор Пінчук та Ігор Коломойський виплили в ефір на хвилі санкцій Кремля. Крім того, окремий сюжет журналіста Олександра Візгіна був присвячений відкриттю Veterano Hub, що охарактеризували як «перший в Україні відкритий простір для ветеранів та громадських організацій, які опікуються справами ветеранів. Це центр, де для ветеранів працюватимуть фахівці різного профілю — юристи, психологи, педагоги, люди, які допоможуть у вирішенні не простих життєвих проблем». У доволі ґрунтовному матеріалі прозвучали коментарі Віктора й Олени Пінчуків про важливість роботи для полегшення життя тих, хто повертається з фронту. Коротше, не хаб, а маленька перемога імені Пінчука.

Не обійшлося й без недоречної шпильки в бік Ахметова на «1+1». Повідомляючи про курйози тижня, Сергій Швець розповів про те, як на плагіаті спіймали головну редакторку журналу Vogue. Наголосивши, що журнал видає медіахолдинг, що належить СКМ. Відповідальність Ріната Леонідовича за грішки Ольги Сушко та її гоустрайтерів доволі сумнівна.

«Сьогодні» не змовчали про реакцію Петра Порошенка на вбивство Катерини Гандзюк (хоча, задля справедливості, на неї чекали давно — ще коли Катерина була жива). Також подали його синхрон і в розповіді про підписання угоди зі Вселенським патріархом Варфоломієм. Володимира Гройсмана в фірі було менше й переважно доречно — «Подробиці тижня» й «Перші про головне. Деталі» розповідали про ситуацію з «Укрпоштою», яка поскаржилася на збитковість своєї роботи й відмовилася доставляти пенсії селянам додому. Процитували запевнення прем'єр-міністра в тому, що проблему буде розв’язано.

Втім, були й додаткові приводи для його появи в ефірі. На «Інтері» переповіли, як Гройсман проінспектував роботу соціальних служб і перевірив роботу офісу, в якому можна оформити субсидії. А в ефірі «України» прем'єр виправдовувався з приводу підвищення тарифів, мовляв, так він відвертає кризу.

Юлія Тимошенко продовжує використовувати для піару газову тематику. В ефірі «Подробиць тижня» вона пообіцяла, що тарифи після її перемоги на виборах знизяться як мінімум удвічі. А Олег Ляшко протестував проти нових тарифів в ефірі «України».

Окрім своїх думок про Меркель, Бойко на «Інтері» акцентував на проблемі з нелегальним видобутком бурштину. Із ведучим Олексієм Ліхманом у них відбувся цікавий діалог:

«Бойко: От я вчора був на гвинтокрилі, облетів ці території, на власні очі побачив, во що перетворили так званий заповідник.

Ліхман: Ви інспектували рік тому, мені здається. Гірше стало чи ні?

Бойко: Ні, рік тому я інспектував Карпати, і в цьому році також, а в цьому році полетів побачити на власні очі, що це таке незаконний видобуток бурштину». Ретельніше треба до ефірів готуватися, Олексію.

Традиційною вже стала поява в тижневику «України» Арсенія Яценюка. Цього разу його титрували як «лідера “Народного фронту”» і дали можливість подякувати канцлерці ФРН: «Дякую вам, пані федеральна канцлерко, за допомогу нашому народові!».

Моніторинг здійснює громадська організація «Детектор медіа» за підтримки уряду Королівства Данії. Висновки й погляди, висловлені в моніторинговому звіті, можуть не збігатися з позицією уряду Королівства Данії. Моніторинг здійснено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».