Про що розповідали «Подробности недели» («Інтер»), «Перші про головне. Деталі» (ZIK), «Час. Підсумки тижня» (5 канал), «Факти тижня» (ICTV), «События недели» («Україна»), «ТСН. Тиждень» («1+1») та «Завтра» («112 Україна»).

Політичне життя в Україні помалу вщухає. Останні пленарні засідання Верховної Ради, гарячкові спроби прийняти чи завалити закони перед канікулами, а в тижневиках дедалі більше уваги до тем відпочинкових.

Із програми в програму переходить тема ув’язнення Олега Сенцова. Свіжих подробиць майже немає, але тижневики намагаються утримувати інтерес до цієї теми. «Подробности недели» доволі сухо констатували факти, «Перші про головне. Деталі», «ТСН. Тиждень» і «Факти тижня» були красномовнішими. Віталій Гайдукевич у програмі «Час. Підсумки тижня» провів паралель між теперішніми політв’язнями й долею померлого на цьому тижні Левка Лук'яненка: «Фактично все знову. Росія краде і кидає за ґрати українців за їхню нескореність. Тепер прізвища просто інші. Сенцов, Балух, Сущенко, Зейтулаєв і десятки інших».

Міжнародна тематика цього тижня була розмаїта: від саміту в Брюсселі й майбутньої зустрічі президентів США та Росії («Завтра» присвятили цим питанням більшу частину програми) до скандалів навколо чемпіонату світу з футболу в Росії. Українські тижневики разом з усім світом стежили за рятувальною операцією в Таїланді, де дитяча футбольна команда виявилася замкнутою в печері. Сюжети «ТСН. Тижня» та «Фактів тижня» не просто розповіли про цю історію, але й підготували інфографіку та схеми печери. Про успішне завершення операції повідомили ті програми, що виходили в неділю. А от у розповідях про українсько-польські стосунки позитиву суттєво поменшало. Процес радше мертвий, але живий, зауважили в тижневику 5-го каналу.

ЦВК і «Молот»

Надзвичайна ситуація сталася на Рівненському полігоні — вибухнув міномет українського виробництва «Молот». Троє військових загинули, ще дев’ятеро були поранені. Тижневики були одностайними — критикували технічні характеристики «Молота», зокрема якість сталі, з якої він виготовлений, згадували про попередні інциденти з цим мінометом.

«Подробности недели» процитували з цього приводу Порошенка та Гройсмана, «Факти тижня» — Порошенка, «Перші про головне. Деталі» обійшлися без синхронів високопосадовців.

Різкою була в підводці до сюжету Оксана Соколова («Факти тижня»): «Трагедія сталася у глибокому тилу. Хлопців убив "Молот". Український міномет вибухнув під час навчань на Рівненському полігоні. Цю зброю екстрено розробили в 2015 році на основі старого радянського міномету, бо на східному фронті просто не було чим воювати. Вже за пару місяців відправили на фронт, але зроблене нашвидкуруч рідко буває якісним». Матеріал Ярослава Мінервина чи не найдетальніший — він аналізує цю ситуацію й попередні випадки, показує красномовну реакцію (точніше, її відсутність) керівника заводу, де була виготовлена смертельна зброя. Висновок невтішний — із передової «Молот» відкликати не збираються, бо замінити його наразі немає чим. А Алла Мазур не лише розповіла, а й показала, як працює міномет і що могло стати причиною вибуху — інфографіка «ТСН. Тижня» варта уваги.

Роботу Верховної Ради на цьому тижні «Подробности недели» назвали якщо не кризою (втім, якщо послухати «Інтер», то криза в цього скликання парламенту ніколи не припиняється), то масштабним збоєм. «Слово “кризис” звучало повсюду. Накал страстей был таким высоким, что депутаты демонстративно собрали голоса за первое попавшееся решение и без самой большой фракции БПП”», — йдеться в матеріалі про баталії довкола Центральної виборчої комісії. Згадали й законопроект про позасудове блокування сайтів, до якого гіпотетично ще можуть повернутися — журналістам «Інтера» він відверто не сподобався.

«Перші про головне. Деталі» розповіли про інші законодавчі ініціативи — «по-драконівському [Верховна Рада] пропонує карати водіїв, що їздять при кермі напідпитку і суворішим став закон щодо тих, хто не платить аліментів дітям». Акцентували на тому, що один із законів ухвалили майже без участі БПП: «ця історія показала, якщо нардепи хочуть, то цілком можуть набрати 240 голосів».

Закон про аліменти згадав і Сергій Швець у «ТСН. Тижні», і то в несподіваному аспекті: «У закон про аліменти тишком-нишком ставили поправочку про надання суперпільг виробникам зеленої енергії, й нікому про це не сказали. Вся вигода олігарху Рінату Ахметову, якого сильно шанує вище керівництво України. Розумієте низькість обману: де аліменти, а де пільги на сонячні батареї та вітроелектростанції? Фокус вчасно виявили і за нього більшість не проголосувала».

Про ситуативну більшість ішлося і в підводці Віталія Гайдукевича на 5-му каналі: «Найбільша фракція Ради в той день, в принципі, опинилася в опозиції, а новоявлена широка більшість навіть змогла продемонструвати, що ця більшість може бути розміром із конституційну. Чи цей взаємний демарш можна вважати остаточним хрестом на партнерстві коаліціантів, чи до цього варто ставитись так — "милі сваряться, лише тільки тішаться"? Це ребус із великою кількістю невідомих і невеличкими рейтингами усіх фігурантів. І його можуть вирішити або блискавично оперативно, бо насправді всім це треба, або можуть прововтузитись аж до осені. Тут, що називається, як карта ляже. Ну, себто, як домовляться або не домовляться». У сюжеті Анни Мірошниченко з конфлікту навколо ЦВК зроблено невтішний висновок — «ближче до виборів кожен сам за себе. Хоча публічно ні у БПП, ні в "Народному фронті" такого не кажуть».

Головною політичною інтригою тижня назвали події навколо ЦВК в «ТСН. Тижні»: «Пішли через три букви. Я думаю, ви зрозуміли про які літери йдеться. Я маю на увазі ЦВК». Головний акцент сюжету Сергія Швеця: розбрат у коаліції став очевидним. Показово, що інформацію про протистояння між депутатами супроводжують кадрами реальних бойових дій. У країні, де чотири роки щодня вибухають справжні снаряди, такі перебільшені аналогії навряд чи доречні. Журналіст підозрює в недобросовісності всіх народних обранців — мовляв, «не виключено, що депутатський корпус навмисно затягує час, аби не розглядати інше, більш шкурне питання — позбавлення парламентарів недортканності».

Григорій Жигалов («Завтра») пожалівся, що до останнього сподівався на ухвалені закони, в тому числі закон про ЦВК, але його співведучий Олег Білецький зауважив, що «на сенсацію потягне хіба що явний розкол в провладній коаліції, не більше». У сюжеті Віталія Бакуменка також наголошено на відсутності довіри між партнерами з коаліції. А Ольга Айвазовська з мережі «Опора» висловила припущення, що Блоку Петра Порошенка вигідно, аби президентські вибори організувала чинна Центральна виборча комісія. Лунає думка про те, що коаліції не існує, а пропрезидентська фракція не монолітна, адже в день демаршу БПП десятеро її депутатів, що залишалися в залі, голосували далі.

На валізах

Тижневики готові до літніх канікул. «События недели» вже оголосили про паузу в роботі до серпня, незабаром до них долучаться й інші програми. На порядку денному все більше матеріалів про відпочинок в Україні й за кордоном. Андрій Орляк («ТСН. Тиждень») продовжив серію сюжетів про водойми України, цього разу відвідавши Шацькі озера. Тетяна Штан і Євген Лєсной («Факти тижня») теж відпочивали на озерах Північної України — на «українських Мальдівах» їм так сподобалося, що сюжет дуже скидається на рекламу. Є не лише позитив — «Перші про головне. Деталі» розповіли про отруєння дітей у таборі відпочинку в Переяславі-Хмельницькому.

Найбільшу увагу привернула ситуація з затримками рейсів українських авіакомпаній, через які тисячі пасажирів не змогли вилетіти з України чи повернутися з-за кордону.

«Подробности недели» акцентували на тому, що від цього ніхто не застрахований, оскільки проблеми почалися як у чартерних кампаній, так і з регулярними рейсами. Показовий стендап кореспондентки Олени Зоріної, яка в аеропорту дістала з валізи яскраве літнє вбрання й поклала на його місце їжу, мовляв «если уж решитесь лететь — запастись водой и терпением. А еще — правильно собранным чемоданом. Меньше нарядов и купальников, больше — еды. Даже если летите в жаркие страны, заплатили много денег за тур, предугадать, чем обернется такой отдых, сложно. По сути, от многочасовых посиделок в аэропорту никто не застрахован. Подобные ситуации повторяются из года в год. Поэтому вот такой запас съестного может оказаться гораздо полезнее, чем лишняя пара туфель и тем более ласты». Лунають інші поради, зокрема на випадок суду: «Собирать все документы, чеки и обязательно оформлять договоры. И главное — выбирать проверенные туркомпании». У студії в Олексія Ліхмана ситуацію прокоментував міністр інфраструктури Володимир Омелян. За його словами, авіакомпанії «проспали» момент, коли пасажиропотік зріс удвічі, літаки в них старі й потребують оновлення. На його думку, на недоброчесних авіаперевізників потрібно подавати до суду: «Є маса постів у Фейсбуку, обурень, але жодного позову в судах».

«Перші про головне. Деталі» назвали ситуацію найбільшим туристичним авіаколапсом за всю історію незалежності України. В сюжеті журналіст Антон Коцуконь також порушив питання оновлення парку авіакомпаній, зокрема можливості співпраці з підприємством «Антонов», яке виробляє літаки Ан. «Транспортний колапс» — таке визначення вжили в сюжеті «Фактів тижня». У підводці ведучі нагадали, що літак компанії «Браво» не так давно викотився за межі злітної смуги в Києві: «Туроператор каже, що втрата цього борту викликала ефект доміно. Ну а перевізник у всіх бідах звинувачує туроператора, який мовляв завинив авіакомпанії гроші. І поки з ним не розрахуються, шасі його не буде на злітному полі. Заручниками цих жонглювань стали туристи». Матеріал Юлії Самсонової дуже ґрунтовний. Однією з причин такої ситуації в туристичній галузі опосередковано назвали мораторій на перевірку малого бізнесу, що нині діє в Україні: «Український парадокс — туристи майже ніяк не захищені, а турфірми ніхто майже не проконтролює. Це повинне робити міністерство економічного розвитку, але діє мораторій на перевірку».

«Біг по колу: туроператор звинувачує перевізника, а перевізник звинувачує оператора. Все це тільки дратує — жодного конструктиву», — так охарактеризували ситуацію в сюжеті програми «Час. Підсумки тижня». Його автор Сергій Барбу дав рекомендації, як не скочити в подібну халепу. Конкретні поради звучать і в сюжеті «Событий недели»: «Юристы советуют сохранять все чеки, фотографировать табло авиакомпаний и записывать все разговоры с представителями туристических и авиакомпаний. [...] Спланировать поездку без посредников, от выбора отеля до покупки билетов — еще один совет от заядлых туристов. Это прибавит шансов на безоблачный отпуск, ну или сэкономит силы во время поиска виновных».

«Тотальною змовою проти туристів» назвала ситуацію Алла Мазур («ТСН. Тиждень»). #Змова — це що, літня версія #зради? Невже ведуча справді припускає, що авіаколапс був зловмисно зрежисований? Вона драматизує: «Знервовані мами, втомлені діти, розлючені тати. Люди місяцями збирали копійка до копійки на цей омріяний відпочинок, а тепер у розпачі не знали до кого і звертатися, бо представник авіалінії мовчить, а туроператор не знімає слухавки. На вуха стала вся країна. Їхні родичі в Україні, журналісти і навіть чиновники заговорили», «Дорослі та діти без шматочка їжі та бодай краплі води».

У сюжеті Іри Прокоф’євої про «авіапекло» є й конструктивна інформація, зокрема про справи з чартерними перевезеннями в Україні: «Нині в Україні всього 25 чартерних бортів у поважному віці з дуже інтенсивним графіком польотів. Більшість належить компанії “МАУ” та “Роза вітрів”. Чотири борти у лоукостера Ryanair, який, до речі, належить російському бізнесмену Олексію Янчуку, засудженому до смерті в Арабських Еміратах. Три борти належать компанії “Браво”, яка оскандалилася найбільше. Кінцевим власником називають Родріго Мехежа. Йому ж належить і туроператор “Оазис”, фактично монополіст на тури в Туніс, тому дуже дивно було слухати сварку двох кишень одного власника про те, хто кому заборгував гроші. Ще два нових борти в SkyUp, що здійснюють рейси в основному до Туреччини та Єгипту. Ними володіє туроператор JoinUP. А тепер подивіться на темпи зростання. Це означає, що “Браво” й Ryanair, майже не зупиняючись, перевозять туристів».

Важливі також і поради, як діяти в подібній ситуації: «Якщо вас обманули, не лінуйтеся хоча б написати скаргу, бажано колективну і чим більше таких буде, тим менші шансу шахраїв від туризму зіпсувати вам наступний відпочинок, а до нього не так далеко. Ну і найочевидніше і найпростіше: поцікавтеся нарешті минулорічними скандалами туроператора і дізнайтеся, хто ваш перевізник». Словом, частині своїх глядачів, яка може дозволити собі авіаквитки та путівки на закордонний курорт, тижневики догодили добре.

Ляшко, Луценко і тотальна зрада

Вже не перший тиждень «Подробности недели» шукають у всьому, що відбувається в Україні та за її межами, #зраду. Відчутно більше, ніж раніше, матеріалів про вбивства, надзвичайні ситуації, кризи та економічні проблеми. З одинадцяти тем випуску вісім — про сумне, решта три — «паркет».

Зокрема «Подробности недели» розповіли про вибух на полігоні в Рівненській області, вбивство поліцейського в Києві, затримку рейсів із туристами, кризу у Верховній Раді, попередження Нацбанку, що долар може подорожчати до 40 гривень, підготовку «Нафтогазу» до підняття цін на газ і купівлю броньованого кадилака для керівника («объясняют такие меры безопасности “анализом рисков в будущем”. Конечно, формулировка расплывчатая, но все же понятно, что после получения многомиллионных премий, да еще и на фоне роста цен и тарифов — продолжать деятельность в том же духе может быть просто опасно»), відсутність перемир'я на фронті, страту лідера секти «Аум Сінрікьо», чергове отруєння «Новачком» у Британії, голодування Олега Сенцова. Кожна з цих реальних подій по-своєму важлива й варта новини, але в такій концентрації, як у тижневику «Інтера», вони справляють гнітюче враження й відбивають бажання жити.

Були й традиційні коментатори, які переходять із програми в програму. Історію з убивством поліцейського в Києві коментує юристка Анна Маляр, кризу у Верховній Раді — Ірина Луценко, Артур Герасимов, Іван Винник, Олег Ляшко, Юлія Тимошенко, Тетяна Острікова, Юрій Бойко та інші інтерівські улюбленці. Лідер «Опозиційного блоку» відзначився коментарем у сюжеті й окремим включенням після матеріалу — розмірковував про заборгованості по зарплаті та проблеми з голосуванням у переселенців.

У сюжеті про «Молот» коментар Президента як Верховного головнокомандувача доречний. А от його ж коментар про авіаційну галузь як знак якості держави — як то кажуть, не приший кобилі хвіст. Так само «паркетний» характер мало включення прем'єр-міністра Володимира Гройсмана про потенційне зростання національної економіки. А вишенькою на торті стала промова Генерального прокурора Юрія Луценка про діри, якими користуються корупціонери.

Луценко відзначився і в «ТСН. Тижні». Тут до його виступу підійшли більш творчо — тези Генерального прокурора переказувала і супроводжувала яскравими прикладами ведуча Алла Мазур. Самому Луценку також знайшлося місце — показали уривок його виступу. Вийшло душевно, але маніпулятивно.

У сюжеті про голосування за ЦВК Юлія Тимошенко звинувачувала чинну владу, зокрема Порошенка, у змові з ватажками «ЛНР» / «ДНР» і підготовці війни проти власного народу. Ці меседжі знайомі нам із ранкового виступу в програмі «Доброго ранку, країно!», після якого загострився конфлікт між Суспільним та «Ерою».

Цього разу її пряму мову було збалансовано коментарем політексперта Тараса Березовця. Але з огляду на припущення, що власник «1+1» Ігор Коломойський на майбутніх президентських виборах може поставити саме на Тимошенко, можна чекати, що Юлії Володимирівни в «ТСН» побільшає.

Володимир Гройсман не припиняє публічно боротися з контрабандо. Матеріал «Фактів тижня» на цю тему доволі дивний — фактично це синхрони прем'єр-міністра, депутатки «Самопомочі» Тетяни Острікової, яка є головою підкомітету з питань митної справи, та аналітика Українського інституту майбутнього Ігоря Тишкевича, перемішані з коментарями ведучої Оксани Соколової про стан справ із контрабандою і перспективи вирішення цієї проблеми. Є гройсманівський паркет і в «Событиях недели» — висловлювання про кошти, які виділили на підтримку Донбасу. Канал Ріната Ахметова розповів про діяльність фонду свого власника, який допомагає облаштовувати літній відпочинок для дітей з окупованих територій.

А от другий після Ахметова улюбленець «України» Олег Ляшко знову приїхав на Чернігівщину, яку рятував від наслідків негоди минулого тижня. Цього разу він перевіряв, як ідуть роботи з відновлення, й пообіцяв притягнути до відповідальності всіх винних, тільки щоб його електорат не плакав. А директору кооперативу, що може бути опосередковано бути винним у затопленні, не позаздриш: «Я вас хочу попередити, якщо ви не найдете директора кооператива, то вас не найдуть завтра на ваших посадах. Негайно найти і зробіть так, як раніше робили — прикрутить одне місце і трубу нехай поміняє, паразит!»

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст матеріалу є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.