Більше маніяків, хороших і різних. Огляд тижневиків 22–24 червня 2018 року
Більше маніяків, хороших і різних. Огляд тижневиків 22–24 червня 2018 року
Довгоочікувані закони й кадрові призначення, загострення на фронті й резонансні затримання: тиждень виявився гарячим, у дечому навіть перченим. Про що говорили «Подробности недели» («Інтер»), «Перші про головне. Деталі» (ZIK), «Час. Підсумки тижня» (5 канал), «Факти тижня» (ICTV), «События недели» («Україна»), «ТСН. Тиждень» («1+1») та «Завтра» (112 Україна).
Побільшало матеріалів із фронту: про війну говорять «Подробности недели», «Перші про головне. Деталі», «События недели», «Завтра», «Факти тижня». Окремо відзначимо дванадцятихвилинний матеріал Андрія Кузакова в тижневику каналу «Україна» про те, як можна інтегрувати звільнені населені пункти або з так званої сірої зони. Матеріал піднімає великий пласт проблем, пов'язаних не лише з економікою чи політикою, а і з психологією людей, що мешкали на окупованих територіях.
Не всі повідомили про напад на табір ромів у Львові, що стався в ніч із суботи на неділю. Втім, в ефірі «Событий недели», «Фактів тижня», «ТСН. Тиждень» прозвучала інформація про напад і загибель однієї людини. Тижневик каналу «Україна» опублікував красномовну статистику нападів на табори ромів, що сталися останнім часом. А «1+1» переповів свідчення одного з постраждалих, мовляв, конфліктів із місцевими вони не мали, а «коли почався погром, усі міцно спали. Молодики розбудили їх гучною лайкою, штрикали ножем усіх, хто траплявся під руку і не встиг утекти». Втім, коментарів представників влади в матеріалах не було, можливо, через брак часу на їхню підготовку.
Євробляхи
Тема автомобілів із європейською реєстрацією стала знов актуальною у зв'язку з законопроектом, який пропонує нові акцизи, нижчі за ті, що є тепер, і штрафи за порушення закону. В матеріалі «Подробностей недели» звучить цифра 15 %: саме стільки машин із євробляхами на українських дорогах, на думку автоексперта. І десь такий же відсоток ДТП за участі таких машин. Акцент зроблений на тому, що водії машин на єврономерах уникають відповідальності за скоєні ДТП, оскільки важко встановити, хто саме був за кермом, і дуже часто такі авто не застраховані. В матеріалі показується, як можна придбати автомобіль на єврономерах, навіть не виїжджаючи з України. В цілому в сюжеті більше критики євроблях.
«Перші про головне. Деталі» висвітлили тему через історію конкретних власників машин на бляхах. Наводиться статистика: «За різною офіційною статистикою, автівок на бляхах може бути від 250 тисяч до мільйона. Для розуміння розмаху: в Україні офіційно зареєстровано понад 6 мільйонів легковиків». Але розв’язання проблеми в сюжеті не пропонується.
Поки ведуча «ТСН. Тиждень» Алла Мазур традиційно нагнітала емоції: «У парламенті знов думають як їх легалізувати, а країною ширяться різні чутки від величезних штрафів, можливої конфіскації до повного прощення всіх, хто на іноземних номерах», — журналістка Іра Прокофьєва рахувала євробляхи на Наддніпрянському шосе в Києві. Нарахувала аж 45 одиниць за годину, щоправда, який це відсоток, не зрозуміло. Тому число 45 ні про що не свідчить. «Уявіть, що замість такого позашляховика або цього седану на шаленій швидкості летять десятки і тисячі гривень. Це повз державну скарбницю, бо ці автівки не просто чийсь транспорт, а ще й пенсії, зарплати бюджетникам, субсидії у вигляді податків, лише за умовою на зміну номера на українські», — коментує кореспондентка. В сюжеті звучить думка, що точка неповернення вже позаду: «Жодна зі сторін програвати наміру не має, одні хочуть, щоб їм усе пробачили, інші — зідрати якомога більше».
А от «Факти тижня» запропонували глядачам сюжет Володимира Соколова, де представлені всі точки зору й детально розповідається про запропонований закон: «Українцям пропонують, по суті, молдавський варіант легалізації “євроблях”, дозволивши розмитнювати автомобілі із солідною знижкою. Причому будь-якого віку, на що раніше не погоджувалися депутати».
У програмі «Час. Підсумки тижня» ведучий Віталій Гайдукевич у підводці окреслює проблему: «Явище, як “євробляхи”, давно стало яскравим прикладом, як вузькі інтереси здатні шкодити і суспільству, і державі. Спершу вузькі інтереси окремо українських автовиробників довели ціни іноземних вживаних автомобілів до абсурду й держава цьому активно потурала. Потім громадяни навчилися обманювати державу заради свого особистого зиску і бажання їздити на чому захочу. Зиск тут звісно чималий і працівники митниці без цього ніяк, але хто по фіналу виграє? До бюджету зараз не надходить шалена кількість грошей. Законослухняні автовласники тверезо кажуть: слухайте, чому для меншої частини водіїв закон не писаний, де тут є справедливість?».
Тут також подається статистика: «Станом на тепер, якщо вірити цифрам, у країні плюс-мінус 125 тисяч “євроблях”, які порушують закон. У минулому році було складено тільки 21 з половиною тисячі протоколів про порушення митних правил. Сума 324 мільйони гривень. Але з цієї суми змогли стягнути тільки 56 мільйонів гривень». У сюжеті Сергія Барбу представлені дві сторони умовного конфлікту, наприкінці згадується передвиборча кампанія й звучить сумнів, чи встигнуть прийняти відповідний закон до її початку.
Посол Вірменії, аудитор НАБУ й інші неприємності
Багато говорили тижневики про поточні політичні події в Україні: мітинги, призначення, закони. Всі звернули увагу на мітинги, що відбулися біля Верховної Ради. «Подробности недели» розповідають про протести побіжно, мовляв, були спроби прорватися у приміщення парламенту, але акцент на тому, що проти протестувальників застосували сльозогінний газ і їм довелося надати допомогу (цитата народного депутата Сергія Капліна: «До афганців і чорнобильців застосували сльозоточивий газ. Є кілька людей отруєних. Вони зараз отримують першу допомогу»). А у Верховній Раді їм допомогти не змогли чи не захотіли.
Зовсім інші акценти в решти тижневиків. «Перші про головне. Деталі» розповідають детальніше й наголошують, що протест пробувала залагодити віце-спікерка Ірина Геращенко, хоча ситуацію мав би вирішувати уряд. «Факти тижня» назвали ситуацію під парламентом найгарячішою з минулої осені. Розповіли про мирний протест, під час якого виявилося, що під касками в деяких шахтарів — газові балончики й кийки (це як?). У сюжеті звучать питання — хто і з якою метою зібрав афганців, шахтарів та чорнобильців на протест? Кому вигідно розхитувати ситуацію напередодні звіту уряду? Ситуацію пояснює незмінний політкоментатор ICTV Володимир Фесенко: мовляв, коли йдеться про дотації, дуже часто це не стільки інтерес шахтарів, скільки інтерес власників. «Цього разу протестували не всі шахтарі, а гірники кількох Донбаських шахт. Засвітився на протестах відомий екс-регіонал, нині голова Укрвуглепрофспілки — Штурманов. Володимир Фесенко: Якщо цей протестний рух спробують використати якісь псевдо опозиційні сили і провокувати більш радикальні дії, от тоді може бути реальна загроза», — розповіли в сюжеті.
Важливо, що тижневик згадав і про ситуацію в Харківській міській раді, де були застосовані димові шашки. За словами Фесенка, що ближче до виборів, то більший ризик конфліктів, які можуть бути спровоковані російськими спецслужбами.
Про спільного ляльковода цих мітингів говорять і в «ТСН. Тижні». Ба більше, називається ім'я Сергія Капліна: «Правоохоронці заявили: штурм Ради спровокував нардеп Сергій Каплін. Той, щоправда, від звинувачень відхрестився, але сказав, що планує з мітингувальниками створювати штаб і привести під Раду сімдесят тисяч людей». Політкоментатор Микола Давидюк стверджує, що за організацією протестів може стояти Банкова, бо рейтинг Володимира Гройсмана росте й таким чином команда Президента його намагається гасити. Тут теж попереджають, що кількість мітингів із наближенням виборів зростатиме: «Більшість учасників, навіть організаторів, можуть і не знати, як і для чого використовують їхні акції, тому і учасникам радять бути пильними. Адже із наближенням виборів мітингів і, не виключено, штурмів тільки більшатиме. І вони можуть закінчитися не так спокійно, як цього разу».
«Перші про головне» говорять про конфлікт прем’єра та Президента довкола митниці. Але інформація дуже фрагментарна, ще й із посиланням на міністра внутрішніх справ: «Дивіться, що вирішив уряд. Як експеримент дав право поліції цілодобово перебувати на митних територіях України, або боротися проти контрабанди та тіньових схем на кордоні. За словами міністра внутрішніх справ, коли прикриють контрабандні схеми, бюджет додатково отримає приблизно чотири мільярди доларів. Раніше з поміж силовиків заходити на митницю мали право працівники Служби безпеки України, очільника якої призначає президент. І як зазначають політичні експерти, саме так у питанні контролю над митницею і перетнулися інтереси Порошенка та Гройсмана».
Про контрабанду розповідають і «Факти тижня»: глядачу вирішили відкрити схеми, за якими нелегально ввозяться нафта й пальне.
Законопроект, за яким сайти можна буде закривати без рішення суду, згадав лише «Інтер»; в ефірі «Подробностей недели» його прокоментувала колишня журналістка програми, а нині депутатка Ольга Червакова, яка трактує проект як спробу запровадити цензуру. В підводці його було названо «законодавчою бомбою». Щоправда, журналісти забули уточнити, що серед авторів є не лише депутати згаданого в ефірі «Народного фронту»: Іван Винник представляє Блок Петра Порошенка.
Алла Мазур розповіла про ухвалення закону, що запускає процес створення Антикорупційного суду. Залишилося прибрати поправку про апеляцію, але в «те, що депутати таки приберуть цю хитру лазівку й антикорсуд по-справжньому запрацює, не вірить, схоже, навіть колишній головний фіскал Роман Насіров, якого підозрюють у збитках державі на два мільярди гривень», — бідкається вона. До чого тут коментар Насірова?
5 канал у захваті від ухвалення закону про національну безпеку. «Цей закон конче потрібний для фіксації планки якості української оборонки і підходів до керування нею. І от нарешті після місяців чекання і обговорення того що мало насправді хто бачив, закон про національну безпеку є. Нарешті тільки зараз можна починати говорити про документ і говорити предметно, в деталях і дрібницях, а говорити там є про що. Втім, в епіграф вже сміливо можна записати те, що вперше інтеграція до ЄС і НАТО прописана на рівні закону і саме в трактовці потреби національної безпеки», — тріумфує ведучий Віталій Гайдукевич.
Розповідають про закон і «Завтра».
На «Інтері» його коментує лідер «Опозиційного блоку» Юрій Бойко, який наголосив: ми хочемо до НАТО, але нас туди не візьмуть, натомість головного закону № 8362, який дозволить погасити заборгованості шахтарям, так і не прийняли. Але є й репліки від інших народних депутатів на підтримку закону, тож балансу дотримано. Доволі детально обговорюється цей закон і з гостею студії, народною депутаткою від БПП Іриною Луценко. А «События недели» підійшли до справи формально й увінчали інформацію про закон коментарем Президента. Про Президента згадали і в «ТСН. Тижні», щоправда, в іншому ключі: «Тепер на липневий саміт НАТО до Брюсселя Президент Порошенко поїде не з порожніми руками, маючи матеріальний доказ, що Україна таки рухається до натівських стандартів».
«Факти тижня» розповіли про курйозні й недолугі законодавчі ініціативи українських народних депутатів, зокрема пропозицію Олега Барни запровадити відповідальність за публічні прояви сексуальної орієнтації. Іронічний сюжет Андрія Бориса змусив глядача і посміятися, й замислитися, що за так званий політичний спам він платить із власної кишені.
Про нові призначення у владі «Подробности недели» повідомили спокійно. Павла Жебрівського «Інтер» охарактеризував як успішного бізнесмена, який став чиновником, три роки очолював Донецьку військово-цивільну адміністрацію, а до того мав стосунок до правоохоронних органів. Інформація про інших аудиторів Національного антикорупційного бюро також подається нейтрально.
Натомість дуже гаряче відреагували на нового аудитора НАБУ Павла Жебрівського «Перші про головне. Деталі». У сюжеті Олексія Братущака ґрунтовно проаналізовано роботу Жебрівського на посаді очільника Донецької ОВЦА. Здебільшого лунає критика «Жебрівський отримав орден від Порошенка і критику від донеччан». Народний депутат від «Самопомочі» Єгор Соболєв розповів, що цьому призначенню два роки чинили опір. У сюжеті висловлено побоювання, що тепер на НАБУ будуть тиснути, щоправда, не зрозуміло, хто саме. Але можна припустити, що йдеться про Адміністрацію Президента. Озвучується й інформація про те, що Жебрівський не має відповідного міжнародного досвіду роботи. Є аргументи на його захист, зокрема від депутата від БПП Олексія Гончаренка. Є й коментар від Жебрівського про те, що він не збирається виконувати нічиїх забаганок: «Мені сумно, коли люди обзивають когось чиєюсь людиною. Я не є нічиєю людиною».
Ведучий «Завтра» Олег Білецький жартома зауважив, що нарешті антикорупційний обоз от-от рушить, проте додав, що раптове просування в ситуації, яка стояла на місці два роки, — це не просто так. Автор сюжету на цю тему Віталій Бакуменко наголосив, що родина Жебрівського має бізнес і він зацікавлений у вирішенні власних проблем: «Deutsche Welle оприлюднили ціле розслідування. Бізнес-родини Жебрівського має проблеми з прозорістю за кордоном. Суть у тому, що під Франкфуртом-на-Майні діє фармацевтична фірма, виконавчим директором якої є дочка Жебрівського. За німецьким законом вона ще торік мала внести кінцевих власників фірми до реєстру прозорості, але не зробила цього. Тепер фірмі бізнес-імперії Жебрівських загрожує штраф до 100 тисяч євро». Згадав і про те, що син іншого аудитора, Володимира Василенка, працює у Вищій кваліфікаційній комісії суддів.
Також призначення обговорили з гостею студії Екою Ткешелашвілі, головою антикорупційної ініціативи в ЄС, та під час включення з політкоментатором Андреасом Умландом, який вважає, що тепер дуже важливо стежити за діяльністю новостворених органів.
«Факти тижня» детально зупинилися на персоні новопризначеного посла у Вірменії Петра Литвина, брата екс-спікера Володимира Литвина. Ведуча Оксана Соколова нагадала, що саме цей генерал був одним із командувачів українськими військами під час Іловайського котла: «Персона не надто відома широкому загалу, за те на слуху ветеранів. Генерал, який командував сектором в районі Іловайська, комбати вважають, що саме через нього сотні українських вояків опинилися в страшному котлі, а сам генерал утік з поля бою. Утім, парламентська слідча комісія це не підтвердила. І у переддень четвертої річниці Іловайська, генерал став дипломатом. Цього тижня Президент України призначив Петра Литвина послом у Вірменію». Ведучі замислюються, чи це, бува, не заслання.
Така барвиста міжнародка
Гаряче було аналізованого тижня в Туреччині, де проходили президентські й парламентські вибори. Тижневик «112 Україна» назвав вибори доленосними, розповівши і про мітинг опозиції, і про дії влади. У включенні зі Стамбула кореспондентка Юлія Дрозд пояснила, чого Туреччині слід чекати після виборів.
Ґрунтовно до теми підійшли у програмі «ТСН. Тиждень», щоправда, акцентувавши більше на тому, що Ердоган порівнює себе з Путіним, хоча певні його дії були спрямовані проти Росії.
На 5-му каналі теж говорять про турецькі вибори. «Туреччина зараз балансує на межі змін. Ердоган при владі років вже п'ятнадцять і хоче правити й далі. Заради цього країну переводять з парламентської форми правління в президентську. Влада і надалі максимально буде концентруватися в руках однієї людини. Чи погоджуються із цим громадяни? Нинішній президент не приховує свого такого романтичного пієтету до султанських часів Османської імперії», — розповідає Віталій Гайдукевич. У сюжеті висвітлено позицію і прихильників Ердогана, й опозиції, втім, акцентується, що ЗМІ переважно проурядові, тому медійний супровід у Президента потужніший, а від дебатів Ердоган відмовився.
Угорська тема знову у тренді: «Перші про головне. Деталі» розповідають, що Україна таки їде на саміт НАТО: Угорщина поступилася. Глибше копнули тему в програмі «ТСН. Тиждень»: Сергій Швець зустрівся з міністром закордонних справ Угорщини Петером Сіярто. Ведуча Алла Мазур анонсувала інтерв'ю: «Сергій Швець вирішив поговорити з дипломатами без дипломатичних евфемізмів і, здається, дуже роздратував міністра Сіярто». Ще б пак, можна зрозуміти, чому дипломат був заскочений і дещо спантеличений. Розмова з дипломатом велася в доволі агресивному тоні, певна вальяжність журналіста, викличність у запитаннях викликають подив. «Чи не стає Угорщина ворогом для України? Чи збираєтеся ви відрізати цю частину території України?», — ці та подібні їм запитання дещо справді роздратували дипломата. Алла Мазур зауважила, що «такої гострої розмови від дипломата давно не чула», і анонсувала, що незабаром повний відеозапис інтерв'ю буде на сайті та фейсбук-сторінці, тож можна буде зробити остаточні висновки.
Зайшлося й про нове міграційне законодавство США. Тут акценти тижневиків різняться: «Перші про головне. Деталі» більше уваги звернули на позиціювання США у світі і скандал навколо виходу держави з ради ООН із прав людини, про яку посол в ООН висловився як про лицемірну й корисливу. Сказали також про зміни в законодавстві щодо біженців і те, що тепер батьків із дітьми не будуть роз'єднувати. «ТСН. Тиждень» більше зачепив напис на куртці дружини президента Сполучених Штатів «мені насправді байдуже, а вам?»: «Перша леді Америки цього тижні зробила, здається, не можливе. Переплюнула свого чоловіка в епатажності. Утім, як потім пояснили, це був такий собі середній палець пресі. Біда, що їхала вона втішати відірваних від мам діточок. І замість того, щоб пом'якшити скандали чоловіка, схоже, створила ще один». Глядачу розповідають, що, попри всі скандали, популярність президента США серед простих американців росте. У програмі «Завтра» більше зосередилися на дискусії, яку тема викликала в американських ЗМІ.
Тема мігрантів стосується не лише Америки. У студії «Завтра» разом із журналістом Іваном Яковиною обговорюють кризу біженців у Європейському Союзі. За словами журналіста, ЄС на межі розпаду саме через біженців. Прогноз невтішний: ЄС може не пережити наступний рік. Для України це недобре: якщо до влади в Європі прийдуть радикальні сили, які переважно підтримують Путіна, її міжнародне становище ускладниться.
Детальний сюжет-калейдоскоп про чемпіонат світу із футболу побачили глядачі «Фактів тижня». У матеріалі Ярослава Мінервіна йдеться про курйози (наприклад, що найкрасивішою вболівальницею чемпіонату вибрали порноакторку), про пограбування вболівальників, про велику чергу до мавзолею Леніна і про те, що коментатора Василя Уткіна усунули від коментування матчів через згадки про опозицію. У програмі «Завтра» розповіли, як під шумок російська влада провела пенсійну реформу, від чого рейтинг Путіна дещо знизився. Зібрали й нарізку з американських комедійних шоу, де висміюють чемпіонат.
Тема голодування Олега Сенцова звучала вже менше, ніж минулого тижня. Варто відзначити ґрунтовний матеріал Яни Полянської («Завтра»), у якому звучить важлива інформація про стан здоров’я Сенцова й Володимира Балуха, якого перевели до Роздольнинського СІЗО, де він, за словами обмудсмена Людмили Денисової, зазнає знущань і принижень. У підводці до цього матеріалу ведучі повідомили, що Порошенко телефонував Путіну з приводу Олега Сенцова й цей факт став предметом бурхливого обговорення в російських пропагандистських ток-шоу, які, за словами Григорія Жигалова, є реальною «медійною зброєю». Фрагменти, які показали глядачам «112 Україна», чітко показують російську риторику: мовляв, рейтинг Порошенка послаблюється й турботою про Сенцова він намагається реабілітуватись.
«Подробности недели» міжнародної тематики майже не торкалися: напевно, Дмитро Анопченко пішов у відпустку :)
Із поверненням!
Минулого тижня ми переживали, як же «Подробности недели» без Бойка, Капліна та інших завсідників, але вже цього тижня змогли спокійно видихнути: всі на місці. У студії виступала Ірина Луценко, часта гостя Олексія Ліхмана; в сюжеті про політичне життя засвітилися Сергій Каплін (Соціалістична партія), Юрій Бойко («Опоблок»), Олексій Гончаренко (БПП), Тетяна Острікова («Самопоміч»), Максим Бурбак («Народний фронт»), Сергій Березюк (БПП), Іван Винник (БПП), Олег Ляшко (Радикальна партія). Всі знайомі обличчя. Згадали незлим тихим словом традиційного інтерівського антигероя Вадима Рабиновича: «У многих народных избранников настроение не очень то и рабочее. Яркий пример — депутат Рабинович, который если и появляется, то лишь для того, чтобы пообщаться с журналистами». (Щось аналогічне про Рабиновича тут уже говорили.) Олексій Ліхман згадав його і в розмові з Іриною Луценко, мовляв, він більше з'являється в ефірі, аніж у парламенті, на що гостя багатозначно зауважила, що наближаються вибори, тому якість роботи парламентарів не дуже висока.
Дієту минулого тижня компенсували ударною дозою джинси: матеріалом про те, як Юрій Бойко й Наталія Королевська поклали квіти до вічного вогню в Києві з нагоди відзначення 77-ї річниці початку Другої світової війни («Інтер», вочевидь, мав на увазі річницю нападу Німеччини на Радянський Союз, але цнотливо вжив інший термін, перекрутивши історію), Віталій Скоцик з Аграрної партії думав про майбутнє країни на форумі «Трансформація України», а Віктор Пінчук нагороджував перспективних студентів під час форуму «Завтра. UA». Глядачі мали нагоду насолодитися думками лідера «Опозиційного блоку» Юрія Бойка, який звинуватив Міжнародний валютний фонд у спробі диктату. «Подробности недели» розповіли, що генеральний прокурор Юрій Луценко провів екскурсію пам'ятними місцями столиці дітям із Донбасу, причому навіть показав власну колекцію зброї; прем'єр-міністр Володимир Гройсман розповів, коли можна буде знизити ціну на газ, а Президент Петро Порошенко висловився про нового очільника Донецької ОВЦВ як про людину рішучу й добре знану в регіоні. Останній матеріал міг би цілком бути доречним, адже привід є, але дивно не подати жодного синхрону самого новопризначеного, а лише думку Порошенка.
Тримають марку «События недели»: Донбас рятує Рінат Ахметов, а лідер Радикальної партії Олег Ляшко переймається проблемами шахтарів і тукає помаранчевою каскою по трибуні Верховної Ради. Є й паркет: Петро Порошенко коментує закон про національну безпеку, а Володимир Гройсман обіцяє системно боротись із контрабандою.
«Факти тижня» не могли не розповісти про форум «Завтра. UA», організований фондом Віктора Пінчука, власника телеканалу ICTV. У сюжеті Олександра Візгіна глядачі могли почути, які молодці студенти. А Віктор Пінчук теж молодець, що їх підтримує.
Викривати підступну Національну раду з питань телебачення й радіомовлення не припинив «ТСН. Тиждень». Ведуча пояснює, що в Нацраді хочуть провернути не надто чисте дільце й підвісити на гачок нелояльні до влади канали. Сумнівно, що пересічний глядач розбирався в історії з кворумами й засіданнями, але такий висновок чіткий і зрозумілий. Цього разу в сюжеті згадали й інших «жертв» Нацради: СТБ та «Інтер».
Подив викликає ще один матеріал тижневика «1+1». Минулого тижня ми писали про гранично відвертий і навіть страшний сюжет про примусове годування, яке можуть застосовувати до ув'язненого режисера Олега Сенцова, і говорили про те, що жорсткість цього матеріалу може бути виправдана лише одним: більше людей усвідомлять серйозність ситуації. Чим аргументувати появу в ефірі сюжету про маніяка-художника коміксів, який розчленував свою українську дружину, не зрозуміло. Десятихвилинний сюжет оповідає про трагічну смерть українки Яни, яка поїхала в Голлівуд із мрією стати зіркою, познайомилася там із нащадком багатої родини, художником, який малював комікси, народила йому дитину, а потім стала його жертвою. У сюжеті детально описуються його звірства: свідчення мами вбитої дівчини, цитати із судового процесу, а ще відкрито показується обличчя дитини загиблої, яка тепер живе з бабусею в Україні. «Єдина її [бабусі] втіха нині — онучка. У неї подвійне ім'я: Діана-Дарина. Бабуся визнає, дівчина дуже схожа на свого батька, убивцю її мами». Ці слова супроводжує красномовний ефект: обличчя дитини плавно перетворюється на обличчя батька. Це не просто за межею професійної етики, це за межею розуміння. Цікаво, як журналісти собі уявляють долю дитини, обличчя якої вони навіть не спробували приховати?
У порівнянні з цим інший сюжет про маніяка, який убивав жінок у Кривому Розі, із фрагментарно заблуреними фотографіями жертв на місці злочину — дитячі забавки. Намагаючись додати емоцій, журналісти «ТСН. Тижня» відверто переперчили.
Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст матеріалу є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.